Ухвала
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 522/18372/19
провадження № 61-20685ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання за особою права на реєстрацію місця проживання та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про вселення та виселення,
встановив:
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просила визнати за нею право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання згоди власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї;визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
У лютому 2020 року представником ОСОБА_5 - адвокатом Михайліним О. Є. подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у якій він просив вселити ОСОБА_5 у спірну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_4 надати йому ключі від вхідних дверей квартири; виселити ОСОБА_3 зі спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання за особою права на реєстрацію місця проживання задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право на реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання згоди власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про вселення та виселення відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з указаним рішенням суду, представник ОСОБА_5 та Приморська районна адміністраціяОдеської міської ради подали апеляційні скарги. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а вимоги зустрічного позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовити, стягнути з ОСОБА_3 на користь Приморської районної адміністрації судові витрати за подання апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про вселення.
В цій частині ухвалено нове судове рішення.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про вселення задоволено частково.
Вселено ОСОБА_5 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_4 надати ОСОБА_5 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 .
В решті рішення залишено без змін.
15 грудня 2021 року ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права на реєстрацію місця проживання.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявникзазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 755/12537/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Приморського районного суду м. Одесицивільну справу № 522/18372/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання за особою права на реєстрацію місця проживання та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про вселення та виселення.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 лютого 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
