ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1490/21 Справа № 187/1349/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020040520000462за апеляційними скаргами прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останні рази:
- 25.08.2016 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 09.09.2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 14.12.2016 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України частково приєднано 1 місяць за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2013; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України часткового приєднано 5 місяців позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинськ від 25.08.2016 та Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2016 до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.08.2019 по відбуттю покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
В с т а н о в и л а:
Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з 17 серпня 2020 року, тобто з моменту фактичного затримання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з останнього на її користь матеріальні збитки на суму 24 044,50 грн. і моральну шкоду в розмірі 20 000 грн, а всього 44 044,50.
Судом також вирішено долю речових доказів та питання розподілу процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним в тому, що він, маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння майном особи, способом, небезпечним для життя та здоров`я особи, вступив в попередню змову з невстановленою слідством особою, після чого останні розподілили між собою ролі та дійшли спільної згоди, на скоєння особливо тяжкого злочину.
Так, 05.08.2020 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_12 спільно з невстановленою під час досудового розслідування особою, вибравши об`єктом посягання домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_11 , відповідно до раніше розподілених ролей, під приводом винайму вказаного будинку, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір на реалізацію свого злочинного наміру, з метою подолання перешкод вигадали та представились потерпілій ОСОБА_11 іншими іменами. Після чого, шляхом обману потерпілої проникли до будинку.
В подальшому, перебуваючи у приміщенні літньої кухні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , того ж дня, близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_8 та невстановлена під час досудового розслідування особа, реалізуючи раніше виниклий ними злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, переслідуючи мету власного збагачення, умисно, бажаючи довести злочин до кінця, з метою подолання волі потерпілої висловили погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я останньої, при цьому невстановлена під час досудового розслідування особа не очікувано нанесла один удар потерпілій кулаком в область потилиці, в той час як ОСОБА_8 почав вимагати грошові кошти та золоті вироби, своїми діями та поведінкою примушувати ОСОБА_11 відчинити навісний замок вхідних дверей до будинку, який розташований на території цього ж домоволодіння. ОСОБА_11 дії та погрози фізичною розправою ОСОБА_8 та невстановленої під час досудового розслідування особи, сприйняла як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, не вчиняючи опору відчинила навісний замок на вхідних дверях вказаного останнім житлового будинку.
Проникнувши в середину приміщення будинку, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, розподіливши між собою ролі та діючи з єдиним умислом ОСОБА_8 тримаючи в руках викрутку та з метою подолання волі останньої висловив погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я останньої, а саме: спрямував гострий металевий кінець викрутки у напрямку неї, при цьому погрожуючи фізичною розправою почав вимагати грошові кошти, золоті прикраси, мобільні телефони, а в цей час невстановлена під час досудового розслідування особа залишилась біля вхідних дверей.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, невстановлена під час досудового розслідування особа, з метою подолання волі ОСОБА_11 умисно нанесла кулаком руки один удар в обличчя в район нижньої щелепи, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забитих ран верхньої і нижньої губи зліва, травматичної екстракції перших різців правих і лівих зверху і знизу, забиття нижньої губи і підборіддя, які згідно висновку експерта № 227 від 07.10.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Своїми умисними діями, які виразились у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , невстановлена під час досудового розслідування особа спільно з ОСОБА_8 подавили опір останньої примусивши віддати грошові кошти у сумі 5000 грн., мобільний телефон марки SAMSUNG» GТ-Е 1182 ZSА вартістю 200 гривень, мобільний телефон марки «Nokіа 225 Dual» вартістю 628 гривень 80 копійок, золоті прикраси: золотий ланцюг вагою 1,5 г проба 585 вартістю 1397 гривень 25 копійок, золотий хрестик вагою 2 г проба 585 вартістю 1863 гривні, золоті сережки проба 585 вагою 2,5 г вартістю 4657 гривень 50 копійок.
ОСОБА_11 , усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_8 , який в свою чергу продовжував шукати у кімнатах будинку золоті прикраси, відштовхнувши невстановлену під час досудового розслідування особу від вхідних дверей, вибігла з двору.
Після цього ОСОБА_8 та невстановлена під час досудового розслідування особа з місця злочину з майном, яким заволоділи під час нападу, зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 13 744 гривень 50 копійок.
Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла, ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 року відносно ОСОБА_8 скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що не оспорюючи висновки суду щодо кваліфікації дій засудженого та доведеності його вини, вважає, що зазначений вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2021 року підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Апелянт зазначає, що Петриківський районний суд Дніпропетровської області, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_8 , призначив йому додаткове покарання у виді конфіскації майна, при цьому у резолютивній частині вироку не вказав яке майно засудженого підлягає конфіскації, тобто все чи його частина.
Обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року як незаконний та необґрунтований.
Вказує на те, що призначене йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі є занадто суворим, і взагалі в його діяннях відсутній склад злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 ККК України,оскільки потерпілу він не бив, прокурори зловживали своєю посадою, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його винуватості.
Потерпіла ОСОБА_11 надала до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просила розглядати дане провадження за її відсутності, а також просила вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу сторони обвинувачення, заперечувала проти задоволення апеляції обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, просили її задовольнити, заперечували проти задоволення апеляції прокурора.
В судових дебатах сторони підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю доповідача, думки учасників судового провадження, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто в тому числі ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.
Законним є судове рішення, постановлене за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при проваджені у справі кримінально-процесуального закону.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого на те, що судове слідство у справі стосовно нього проведено неповно і необ`єктивно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені зібраними у ній доказами, є необґрунтованими.
Матеріалами провадження підтверджено, що судове слідство у ньому проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, у справі не допущено. Відповідно не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження органами досудового розслідування та судом обставин кримінального провадження.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, за яке він засуджений, підтверджується сукупністю доказів, які зібрані з додержанням вимог кримінального процесуального закону та перевірені під час розгляду кримінального провадження, яким суд дав належну оцінку.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним за ч. 3 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним дляжиття чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій за ознаками ч. 3 ст. 187 КК України ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях учасників судового провадження та даними досліджених в судовому засіданні документів. Будь-яких підстав, які б викликали сумнів у викладених висновках суду перевіркою матеріалів провадження не виявлено. Оскільки наведені докази зібрані у встановленому законом порядку і узгоджуються між собою, підстав піддавати сумніву їх достовірність та допустимість колегія суддів не вбачає.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження, технічних носіїв інформації фіксування судового провадження та журналів судового засідання встановлено, що суд першої інстанції провів всебічне, повне й неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосередньо перевірив при судовому розгляді наявні у кримінальному провадженні докази, допитав обвинуваченого, потерпілу, свідків, перевірив письмові докази, яким дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
На підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, попри невизнання останнім вини, суд першої інстанції обґрунтовано послався на покази допитаних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також на матеріали письмових документів, а саме: рапорт чергового ВП від 05.08.2020 року, заяву про злочин від 05.08.2020 року від ОСОБА_11 , протокол огляду місця події від 05.08.2020 року, висновок експерта № 19/104-7/3/1089 від 12.08.2020 року, протокол проведення впізнання за фотознімками від 05.08.2020 року, протокол проведення слідчого експерименту від 11.08.2020 року за участі ОСОБА_11 , висновок судового експерта № 3486/20 від 06.10.2020 року, висновок судового експерта № 227 від 8.10.2020 року, протокол одночасного допиту між потерпілою ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_8 від 06.10.2020 року, протоколом огляду від 07.08.2020 року, протокол огляду відеозаписів від 14.08.2020 року, а також на досліджений судом відеозапис з камери відеоспостереження, яка розташована по вул. Соборній в с. Єлизаветівка.
Надаючи оцінку зазначеним доказам у своїй сукупності, колегія суддів не сумнівається у їх належності та допустимості, вважає такі докази достатніми для доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального діяння, а тому не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Наведеними доказами, яким суд дав належну оцінку, спростовуються викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи про те, що в його діях взагалі відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, та що у провадженні немає об`єктивних доказів, які вказують на його вину.
Як убачається з матеріалів провадження, потерпіла ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що 05.08.2020 року, близько 16:00 год, на територію її домоволодіння прийшли двоє раніше їй незнайомих осіб, які назвалися ОСОБА_16 і ОСОБА_17 та звернулися до неї з приводу винайму у неї житла. На даний час їй відомо, що чоловік, який назвався ОСОБА_16 , має інше ім`я - ОСОБА_8 . Далі вказані особи повідомили їй, що підуть до іншого домоволодіння. Повернувшись через деякий час, близько 19:00 год., зазначені особи, попросили приготувати їм чаю, на що вона погодилась та запросила їх до приміщення літньої кухні, де на їх прохання вона пригостила їх спиртним.
Далі вона вийшла з будинку в своїх справах, а вказані чоловіки вийшли на подвір`я, чекаючи її біля входу до літньої кухні. Повернувшись вона зайшла до приміщення літньої кухні та за нею зайшли вказані чоловіки. Перебуваючи в приміщенні літньої кухні вона відчула удар в область голови, від якого вона впала на підлогу з запамороченням. Хто наносив удар, їй не відомо. Піднявшись, вона побачила, що ОСОБА_8 тримає в руках викрутку довжиною близько 30 см, яку направив в її бік та почав вимагати у неї передачі йому грошей і золота, яке знаходиться в будинку. ОСОБА_8 забрав у неї два мобільні телефони.
Злякавшись, вона відразу пішла до іншого будинку на території даного домоволодіння, вказані чоловіки слідували за нею. Ключем вона відчинила вхідні двері до будинку та зайшла до приміщення будинку. В кімнаті будинку, на столі були грошові кошти в сумі 5000 грн., які вона передала ОСОБА_8 . В той час інший чоловік стояв поряд з ними. Далі ОСОБА_8 почав вимагати передачі йому всіх грошових коштів, які вона має, погрожуючи нанесенням ударів викруткою, якщо він сам їх віднайде. При цьому ОСОБА_8 стверджував, що йому достовірно відомо, про наявність у неї інших грошових коштів. Потім на вимогу ОСОБА_8 вона зняла сережки, які перебували на ній та передала йому. Далі хтось з вказаних двох чоловіків запитав у неї, де інше золото, та наніс їй удар в щелепу, від чого вона відчула різкий біль. Хто саме та чим наносив їй удар, вона не бачила. Вона вказала на верхню частину шафи, як на місце зберігання золотих виробів, так як там перебував золотий ланцюжок з хрестиком. Коли ОСОБА_8 підійшов до вказаної нею шафи, вона штовхнула на нього іншого чоловіка, який перебував поряд, від чого вони обоє втратили рівновагу. Скориставшись вказаною обставиною ОСОБА_11 , відчинивши вхідні двері, вибігла на подвір`я та почала кликати на допомогу, при цьому продовжила рух на дорогу. Вибігши на дорогу, вона побігла до сосудів родини ОСОБА_18 . В будинку ОСОБА_13 вона розповіла йому про те, що трапилось та прослідувала до ванної кімнати.
Таким чином, підсудний разом з іншою особою заволоділи її майном, а саме: грошовими коштами у сумі 5000 грн., мобільними телефонами марки SAMSUNG» і «Nokіа», а також золотими прикрасами: золотим ланцюжком з золотим хрестиком і золотими сережками. Від нанесених ударів у неї виникли наступні тілесні ушкодження: забиті рани верхньої і нижньої губи, підборіддя та вибиті 8 зубів. Крім того, вона мала синці на правій кисті та на правій нозі. Від нанесених ударів вона лікувалася амбулаторно.
Вищезазначені показання цілком відповідають і поясненням свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні показав, що він проживає поряд з ОСОБА_11 05.08.2020 року, близько 22:10 години, до його домоволодіння забігла ОСОБА_11 , яка мала закривавлене обличчя, вибиті зуби та синці на обличчі і на руці. Вона повідомила, що на неї здійснили напад двоє чоловіків, які, погрожуючи викруткою та наносячи їй удари, заволоділи її грошовими коштами та золотими виробами.
Також узгоджуються з даними свідченнями і показання свідка ОСОБА_14 , яка є донькою потерпілої ОСОБА_11 , та в судовому засіданні показала, що їй близько 23 години 05.08.2020 року повідомили про здійснений на її матір напад. Прибувши до лікарні, вона побачила у ОСОБА_11 тілесні ушкодження, а саме розбиті губи та підборіддя, вибиті зуби та забиття на шиї і на нозі. Мати відразу розповіла їй, що до неї прийшли двоє невідомих чоловіків під приводом винайму житла та в приміщенні літньої кухні вдарили її. Далі забравши в неї мобільні телефони, вказані чоловіки, погрожуючи нанесенням ударів викруткою, яку тримав один з чоловіків, вимагали в неї гроші та коштовності і відвели до будинку. Зі слів ОСОБА_11 , в будинку, коли ОСОБА_8 піднявся до шафи, її мати штовхнула на нього іншого чоловіка та вибігла з будинку на вулицю та кликала на допомогу.
Не суперечать викладеному раніше і покази свідка ОСОБА_15 про те, що до затримання ОСОБА_8 вони з ним співмешкали в с. Биково близько одного року. Свідок підтвердила, що 4 чи 5 серпня 2020 року, точної дати вона не пам`ятає, ОСОБА_8 близько 17:00 год. кудись поїхав та повернувся додому близько опівночі. Куди він їздив їй не відомо.
Отже, з матеріалів провадження істотних суперечностей, які б впливали на правильність установлення фактичних обставин провадження при скоєнні кримінального правопорушення, у показаннях потерпілої та свідків не вбачається. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпіла чи свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у зазначеному кримінальному правопорушенні. Тому колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції будь-яких порушень законодавства під час відправлення ним правосуддя у даному кримінальному провадженні. А та обставина, що слідство і суд по-іншому оцінюють докази, зокрема, показання потерпілої, свідків, та наявні у справі письмові докази, порівняно з оцінкою їх обвинуваченим, не свідчить про необ`єктивність слідчих органів і суду, на що є посилання в поданій ОСОБА_8 апеляції.
Правильність та об`єктивність вищезазначених доказів підтверджується також письмовими документами, які містяться в матеріалах провадження, а саме:
- рапортом чергового ВП,згідно з яким 05.08.2020 року о 22:11 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 05.08.2020 о 22:10 за адресою: АДРЕСА_3 , До заявника прибігла сусідка ОСОБА_11 прибігли невідомі, назвались ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , вибили зуби (прибігли нібито по наводці). Погрожували викруткою. Забрали гроші та золото;
-заявою прозлочин від05.08.2020року, відповідно до якої ОСОБА_11 просить працівників поліції вжити заходів до невідомих осіб, які 05.08.2020 близько 18:00 год. вчинили розбійний напад на неї;
-протоколом оглядумісця подіївід 05.08.2020року, з якого убачається, що 05.08.2020 року з добровільної згоди власника домоволодіння - потерпілої ОСОБА_11 проведено огляд домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , обставини якого зафіксовано в відповідному протоколі огляду та фототаблиці, долічені до нього. Під час огляду в приміщенні літньої кухні на столі виявлено дві чашки і дві чарки, а також скляну пляшка ємністю 0,25 л. Крім того, на території домоволодіння розташований будинок, в якому на столі виявлено відчинений гаманець та пакунок з документами на яких маються плями бурого кольору. Під час огляду вилучені сліди папілярних ліній, зокрема на поверхні пляшки «Наша марка»;
-висновком експерта№ 19/104-7/3/1089від 12.08.2020року, відповідно до якого слід папілярного узору розміром 15х19 мм залишений не ОСОБА_19 , а іншою особою;
-протоколом оглядувідеозаписів від14.08.2020року, з якого вбачається як о 19:28 год (28 хв. запису) по вул. Соборна з боку центральної частини с. Єлизавентів рухаються два чоловіки, які о 19:35 год (34 хв. запису) повертаються. Далі, виходячи з зовнішніх ознак, вказані чоловіки о 22:20 год. 05.08.2020 (41 хв. запису) пішли по вул. Соборній в напрямку від вул. Центральної в с. Єлизаветівка, а о 22:07 год. (1 год. 27 хв. запису) вказані двоє чоловіків біжать во вул. Соборній в напрямку вул. Центральної;
- протоколом проведеннявпізнання зафотознімками від05.08.2020року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_11 за характерним ознаками: за формою обличчя та розрізом очей впізнала ОСОБА_8 (фото № 3), як особу, яка 05.08.2020 разом з іншою особою здійснила на неї розбійний напад та називав себе ОСОБА_16 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.08.2020 року за участі ОСОБА_11 ,відповідно до якого потерпіла в присутності понятих детально пояснила та показала на місцевості обставини вчинення на неї нападу, зокрема за яких обставин невідома особа нанесла один удав в шию та нижню задню частину голови, від чого вона присіла. Вказала як під приводом погрози з боку ОСОБА_8 , який тримаючи в руках викрутку погрожував нанести нею удар, вона відчинили вхідні двері будинку та передала чоловікові, який назвався ОСОБА_16 грошові кошти, які знаходилися в пакеті з документами. Далі, їй нанесли удар в щелепу, але хто саме вона не побачила, та примусили віддати сережки, які були одягнуті на ній. Потерпіла показала, яким чином вона штовхнула ОСОБА_17 на ОСОБА_16 та вибігла з будинку;
- висновкомсудового експерта№ 3486/20від 06.10.2020року про те, що станом на 05.08.2020 року ринкова вартість, з урахуванням зносу, бувшого у використанні мобільного телефону марки SAMSUNG» GТ- НОМЕР_1 , придбаного у 2015 році становить 200,00 грн; бувшого у використанні мобільного телефону марки «Nokіа 225 Dual», придбаного у 2012 році - 626,80 грн; золотого ланцюжка вагою 1,5 г, проба 585 - 1397,25 грн; золотого хрестика вагою 2 г проба 585 - 1863,00 грн; золотих сережок проба 585, вага однієї сережки 2,5 г - 4657,50 грн. Отже загальна вартість об`єктів дослідження становила 8744,55 грн.;
- висновком судового експерта № 227 від 8.10.2020 року, з якого видно, що у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження в вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; забиття голови і обличчя; забитих ран верхньої і нижньої губи зліва. Травматичної екстракції перших різців правих і лівих зверху і знизу та 2-го різця нижнього зліва. Забиття нижньої губи і підборіддя. Синця і саден правого передпліччя і правої гомілки. Синця лівого плеча. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені при дії тупим предметом з контактуючою поверхнею чи об такий і відносяться до категорії легких тілесних - ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, так як викликали розлад здоров`я на термін більш як 6 днів і до 20 днів. Судово-медичні дані не суперечать можливості спричинення ушкоджень в термін, вказаний в постанові про призначення експертизи і потерпілою 05.08.2020 року;
-протоколом одночасногодопиту міжпотерпілою ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_8 ,в присутностіадвоката ОСОБА_7 від 06.10.2020року, відповідно до якого потерпіла підтвердила обставини за яких підозрюваний разом з іншою особою під приводом підшукання житла прийшли до її домоволодіння 05.08.2020; як повернувшись через деякий час ОСОБА_8 та інша невідома їй особа зайшли за нею до приміщення літньої кухні; як їй було нанесено удав в область голови від якого вона впала з запамороченням; як ОСОБА_8 забрав у неї два мобільні телефони та тримаючи в руках викрутку вимагав у неї грошові кошти і коштовності; як вказані особи примусили її віддати їм грошові кошти та золоті сережки, а також як вона вказала місце розташування золотого ланцюжка з хрестиком; як їй несподівано нанесли удар в нижню щелепу від якого у неї пішла кров; як вона штовхнула чоловіка який назвався ОСОБА_17 на ОСОБА_8 та відчинивши вхідні двері вибігла на подвір`я, а далі побігла до сусідів. При цьому, при проведенні вказаного одночасного допиту підозрюваний ОСОБА_8 висловив незгоду з показами потерпілої, та показав, що 05.08.2020 в будинку потерпілої він був разом з чоловіком на прізвисько ОСОБА_20 , циган ОСОБА_17 , більше йому про вказану особу нічого не відомо так як познайомився з ним за 3-4 дні до вчинення правопорушення;
-протоколом оглядувід 07.08.2020року, згідно з яким вилучені кросівки та штани, в які був одягнутий ОСОБА_8 , на яких, зокрема на правій передній половині штанів, згідно висновку судово-медичного експерта № 757/2 від 14.10.2020 року встановлено присутність в слідах (№ 27,28,36) крові потерпілої ОСОБА_11 в якості домішки. Окрім того, згідно вказаної експертизи на правій задній половині штанів виявлено (об`єкт № 63) слід крові, походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_11 .
Також в судовому засідання було досліджено відеозапис з камери відеоспостереження, яка розташована по вул. Соборній в с. Єлизаветівка, яким також підтверджується факт того, що 19:28 год (28 хв. запису) по вул. Соборна з боку центральної частини с. Єлизавентів рухаються два чоловіки, які о 19:35 год (34 хв. запису) повертаються. Далі, виходячи з зовнішніх ознак, вказані чоловіки о 22:20 год. 05.08.2020 (41 хв. запису) пішли по вул. Соборній в напрямку від вул. Центральної в с. Єлизаветівка, а о 22:07 год. (1 год. 27 хв. запису) вказані двоє чоловіків біжать во вул. Соборній в напрямку вул. Центральної.
Наведені докази, як усні, так і письмові, є, на переконання колегії суддів, повністю належними та допустимими, а також у даному випадку й цілком достатніми для доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Що ж стосується наведених в апеляційній скарзі обвинуваченого доводів про те, що судом не були взяті до уваги його показання в частині не визнання ним вини, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та погоджується з судом першої інстанції, який критично віднісся до відповідних свідчень обвинуваченого як таких, що спрямовані на перекладення відповідальності на одну особу з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення, та цілком правильно визнав їх такими, що не підтверджуються, а взагалі спростовуються іншими доказами по кримінальному провадженню. Суд апеляційної інстанції також вважає це певною лінією захисту, оскільки покази обвинуваченого спростовуються поясненнями потерпілої, свідків, які були допитані судом під присягою, вони співпадають між собою, не містять істотних суперечностей, а тому немає підстав піддавати їх сумніву, сукупністю інших об`єктивних письмових доказів, досліджених в судовому засіданні та зібраних відповідно до норм чинного законодавства.
Крім того, суд першої інстанції цілко слушно зауважив, що аналіз показів обвинуваченого, де він підтвердив, що йому попередньо пропонували вчинити протиправне заволодіння майном потерпілої, обставини які передували активній частині нападу (об`єктивній стороні) та давали можливість безперешкодного потрапити до домоволодіння потерпілої і ускладнювали ідентифікацію підсудного створюючи перешкоди для його викриття, а саме: вигадування приводу потрапляння до домоволодіння потерпілої та повідомлення вигаданих імен, неодноразове відвідування домоволодіння з метою формування у потерпілою хибного враження про правдивість приводу і підстави прибуття підсудного до її домоволодіння, а також раптовість для потерпілої активної частини нападу, що виразилась в спричиненні удару без попереднього висловлювання будь-яких вимог передачі майна, в сукупності свідчать про існування у обвинуваченого ОСОБА_8 попереднього прямого умислу, направленого на напад з метою заволодіння майном потерпілої, небезпечним для її життя та здоров`я способом. А заперечення обвинуваченим факту погрози потерпілій, нанесення ій тілесних ушкоджень та заволодіння майном останньої безпосередньо ним не мають значення для правової кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 187 КК України, так як вчинення нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої та з погрозою застосування такого насильства, охоплюється злочинним умислом ОСОБА_8 , склад якого встановлений в судовому засіданні.
Вірно зазначив суд у своєму вироку і про те, що потрапляння на територію домоволодіння потерпілої під приводом винайму житла, попередньо погоджене з невстановленою слідством особою, про що свідчать покази обвинуваченого, і здійснення такого потрапляння під вигаданими іменами, свідчить про те, що об`єктивній стороні нападу передувала домовленість і обопільна згода, тобто, попередня змова обвинуваченого ОСОБА_8 з невстановленою слідством особою на вчинення такого нападу з відповідним розподілом ролей.Тож, на думку апеляційного суду, досліджені у судовому засіданні обставини дійсно свідчать про те, що дії обвинуваченого з невстановленою слідством особою були узгодженими і направленими на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілого, а покази ОСОБА_8 під час судового розгляду про протилежне спрямовані лише на штучну зміну обставин події з метою уникнення відповідальності.
Не можна не погодитись з судом першої інстанції і в частині відсутності сумнівів стосовно достовірності зафіксованих в процесуальних документах, складених за результатами проведених слідчих дій, фактів, оскільки вони послідовні та узгоджується між собою, отримані в порядку визначеному КПК України та без порушень основних прав і свобод закріплених в Конвенції. До того, апеляційний суд звертає увагу й на те, що ані протягом судового розгляду, ані під час апеляційного перегляду, не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого ОСОБА_8 відносно фальсифікації справи щодо нього, зловживання стороною обвинувачення своїми повноваженнями чи порушень, допущених органами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Отже, аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_8 , співставляючи її з обвинуваченням, що йому інкримінується, а також з показами учасників судового провадження та з іншими доказами, дослідженими судом, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів робить висновок про те, що вищезазначені покази та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості ОСОБА_8 є такими, що доповнюють одне одного, є належними, достовірними, допустимими, достатніми та такими, що не суперечать Конституції та нормам КПК України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що доводи обвинуваченого не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами у всій своїй сукупності, а отже вимоги апеляційної скарги останнього про необхідність скасування оскаржуваного вироку задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає, що давши належну оцінку всім зібраним доказам у сукупності суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_8 у розбої - нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, і правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 187 КК України. За таких обставин вважати, що ОСОБА_8 невмотивовано засуджено за вказані злочинні дії, немає підстав. Тому доводи обвинуваченого є необґрунтованими, оскільки на підставі тих доказів, які були предметом перевірки в судових засіданнях, з достатньою повнотою з`ясовано всі обставини зазначеного у вироку кримінального правопорушення.
З приводу призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для його вибору суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші обставини, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, відношення обвинуваченого до скоєного, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, не має постійної роботи, інвалідом не являється, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, однак відбув призначене покарання повністю, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та вчинення злочину щодо особи похилого віку як обставину, яка в силу статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років із конфіскацією майна, за відсутності підстав для застосування ст. 69 КК України, з чим погоджується й колегія суддів.
Отже, у даному кримінальному провадженні, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання ОСОБА_8 призначено з порушенням визначених у законі загальних засад.
Що стосується апеляційних вимог прокурора відносно того, що суд першої інстанції, хоча й призначив обвинуваченому ОСОБА_8 додаткове покарання у виді конфіскації майна, при цьому у резолютивній частині вироку не конкретизував, яке майно засудженого підлягає конфіскації, тобто все майно чи лише його частина,апеляційний судвважає їхслушними,разом ізцим данепорушення,на якевказує апелянт,не єістотним врозумінні ст..412КПК України,тобто таким,щоб черезце виникланеобхідність скасуваннявірного посуті судовогорішення,на щоє посиланняв поданійпрокурором апеляційнійскарзі.До тогож,вказане питанняможливо вирішитив порядкувиконання вироку,у відповідностідо вимогст..537,539КПК України,шляхом вирішення питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Таким чином, виходячи з системного аналізу матеріалів кримінального провадження можливо зробити висновок, що суд першої інстанції під час ухвалення даного обвинувального вироку виходив першочергово з загальних засад кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим було постановлено законне та обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги в даному кримінальному провадженні такими, що не підлягають задоволенню.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його судовому розгляді істотних вимог норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування всього вироку, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційні скарги прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
_________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
