ОКРЕМА ДУМКА
Суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І., Краснощокова Є. В.,
01 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 263/15746/20
провадження № 61-17249св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнив частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у частині позовних вимог ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів скасував та ухвалив у цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів відмовити. В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року залишив без змін.
При цьому колегія суддів зазначила, що:
«в справі, яка переглядається:
постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В. від 06 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60821631 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чуловського В. А. № 12260 від 16 червня 2016 року;
13 квітня 2020 року відбулись електронні торги з реалізації нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ціною продажу: 320 000 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , як учасника, що запропонував найвищу цінову пропозицію, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 474523;
рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року в справі № 752/7368/20, яке набрало законної сили 19 листопада 2020 року, позов ОСОБА_3 задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 12260 від 16 червня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за період з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року у розмірі 52886,14 дол. США, а також кошти за вчинення виконавчого напису в розмірі;
встановивши, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, судовим рішенням визнаний таким, що не підлягає виконанню, суди зробили обґрунтований висновок місцевого суду про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, а також виданих за результатами цих торгів акту приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, оскільки це призвело до порушення майнових прав позивача.
колегія суддів вважає, що підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження№61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі №202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20) відсутні».
Не можемо погодитися із постановою колегії суддів з таких мотивів.
1. У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
1.1. Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.
2. Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Це проявляється в тому, що учасники цивільних правовідносин, як правило, самостійно ініціюють застосування норм про недійсність договору та її правових наслідків. Недійсність договору відображається (чи може відобразитися) на правах та інтересах інших учасників цивільних правовідносин, а тому повинні існувати певні правові підстави і наслідки недійсності, у тому числі для «дотичних» до неї учасників цивільних правовідносин.
2.1. В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
2.2. Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
2.3. Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.
2.4. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
2.5. Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
3. Суди встановили, що:
13 квітня 2020 року відбулись електронні торги з реалізації нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ціною продажу: 320 000 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , як учасника, що запропонував найвищу цінову пропозицію, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 474523;
рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року в справі № 752/7368/20, яке набрало законної сили 19 листопада 2020 року, позов ОСОБА_3 задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 12260 від 16 червня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за період з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року у розмірі 52886,14 дол. США, а також кошти за вчинення виконавчого напису в розмірі.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина перша та друга статті 273 ЦПК України).
5. Наявність підстав для визнання того чи іншого договору недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності правочину, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. По своїй суті публічні торги повинні бути найбезпечнішою підставою набуття майна, оскільки публічна процедура реалізації майна має гарантувати невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, набутого у такий спосіб. Очевидно, що використання як підстави для оспорення торгів визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суттєво підриває стабільність обороту та характеристику власне торгів як найбезпечнішої підстави набуття майна, за умови, що такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів.
6. Тому колегії суддів слід було постановити ухвалу про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку із необхідністю відступу від висновків викладених у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження№61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі №202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20).
Суддя В. І. Крат
Суддя Є. В. Краснощоков
