Справа № 444/1995/16-ц
Провадження № 2/444/82/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області, Червоноградське бюро технічної інвентаризації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого на межі земельних ділянок нежитлового приміщення та приведення межі між земельними ділянками у становище, яке існувало до порушення вимог містобудівного та земельного законодавства
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, 3-ті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, відділ реєстрації Жовківської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення Рава-Руської міської ради № 97 від 02.07.2013 року та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, -
В СТ АН ОВ ИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (з урахуванням викладеної у новій редакції позовної заяви) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 4622710400:01:005:0155, яка належить йому на праві приватної власності шляхом знесення господарської будівлі, що новозбудована на місці сараю «Б». Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0367 га кадастровий номер 4622710400:01:005:0155 за вказаною адресою. На суміжній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюється самочинне будівництво господарської будівлі, тобто без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту, та з істотним порушенням будівельних норм і правил. Зокрема, залито фундамент та зведено наполовину стіни господарської будівлі на межі із земельною ділянкою позивача та частково на земельній ділянці такого, чим не дотримано відстані від межі ділянки позивача та відстані між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, що порушує п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень». Дії відповідача не лише порушують державні будівельні норми, а й створюють небезпеку для земельної ділянки позивача, що може потенційно завдати позивачу шкоди, адже забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян, полягають у дотриманні допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель (стаття 28 Закону України «Про охорону земель»).
Крім цього, 16 червня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Рава-Руської міської ради Львівської області (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання незаконним та скасування рішення Рава-Руської міської ради № 97 від 02 липня 2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу у власність гр. ОСОБА_4 , скасування запису в поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, визнання недійсним виданого 17 жовтня 2013 року на підставі рішення ради свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 11083992, серія та номер бланку САС 845104; визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та посвідченого 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С.С., реєстраційний номер 792 та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4622710400:01:005:0155 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184592546227, запис про реєстрацію № 6640635). Позовні вимоги обґрунтовують тим, що до площі переданої у власність ОСОБА_4 на підставі рішення Рава-Руської міської ради № 97 від 02 липня 2013 року включено частину земельної ділянки, яка належить позивачам. Під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_4 межі земельної ділянки вони не погоджували, в акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки підпис від імені ОСОБА_2 є підробленим, що встановлено експертизою. Тому рішення ради та видане на його підставі свідоцтво про право власності на нерухоме майно підлягають скасуванню. Визнанню недійсним також підлягає договір дарування земельної ділянки, оскільки відчужував ОСОБА_4 незаконно набула у власність частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 і не мала права нею розпоряджатися.
Ухвалою підготовчого судового засідання від 16 вересня 2020 року цивільну справу № 444/1995/16-ц об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 444/1500/20 та присвоєно номер № 444/1995/16-ц, провадження 2/444/298/2020.
Представником відповідача 1 ОСОБА_5 та відповідача 2 ОСОБА_4 адвокатом Юнко М.В. 20 травня 2021 року надано суду відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та письмові пояснення, які приєднано до матеріалів справи.
Представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Жогальською І.Ф. 05 липня 2021 року, 28.09.2021 року надано суду письмові пояснення, які приєднано до матеріалів справи.
Інформація про рух справи та процесуальні дії, вчинені судом першої інстанції в процесі розгляду.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області Мартинишина Я.М. від 12 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою судового засідання від 23 грудня 2016 року у справі призначено судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою судового засідання від 06 вересня 2017 року провадження у справі відновлено у зв`язку із поверненням справи із висновком експертизи.
Ухвалою судового засідання від 17 листопада 2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Червоноградське бюро технічної інвентаризації, Рава-Руську міську раду Жовківського району Львівської області.
У зв`язку із закінченням повноважень судді (відставка) ОСОБА_6 справу передано судді цього ж суду Ясиновському Р.Б. Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року призначено підготовче засідання.
28 листопада 2018 року у підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юнко М.В. залучено співвідповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 04 лютого 2019 року про залишення позову без розгляду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області Мікули В.Є. від 22 червня 2020 року відкрито провадження по справі № 444/1500/20-ц.
Ухвалою підготовчого судового засідання від 16 вересня 2020 року цивільну справу № 444/1995/16-ц об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 444/1500/20 та присвоєно номер № 444/1995/16-ц, провадження 2/444/298/2020.
Ухвалою підготовчогосудового засіданнявід 25листопада 2020року витребуваноу приватногонотаріуса Жовківськогорайонного нотаріальногоокругу Львівськоїобласті ШайдаС.С.(м.Рава-Руська,вул.Грушевського,15/1-2)довідку провчинену нотаріальнудію посвідчення 11серпня 2014року договорударування (дарувальник ОСОБА_4 ,обдарований ОСОБА_1 )земельної ділянкисерія таномер НАВ321535,реєстраційний номер792,та копіїдокументів щодовчиненої нотаріальноїдії,зокрема,свідоцтва проправо власностіна земельнуділянку площею0,0367га дляобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі спорудсерія таномер 11083992,виданого Реєстраційноюслужбою Жовківськогорайонного управлінняюстиції тадоговір даруванняземельної ділянкисерія таномер НАВ321535від 11.08.2014р.,реєстраційний номер792;з відділуу Жовківськомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті (80300м.Жовква,вул.Воїнів УПА,35) копію Поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 4622710400:01:005:0155.
Ухвалою суду від 20 травня 2021 року, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юник М. про призначення у справі будівельно-технічної експертизи відмовлено з мотивів його необґрунтованості, враховуючи що по справі проведена судова земельно-технічна та будівельно-технічна експертизи на підставі ухвали суду від 23 грудня 2016 року, надано висновок експерта № 229/230 від 29 серпня 2017 року, також, за заявою ОСОБА_2 проведено експертне земельно-технічне дослідження, складено висновок № 24-17Д від 08.12.2017 року, який приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 20 травня 2021 року підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні повноважний представник позивача за первісним позовом (відповідача за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) адвокат Юнко М., яка також представляє інтереси відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, проти позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заперечила. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відзиві на позов, письмових поясненнях.
Повноважний представник відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом (позивачем за позовними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) адвокат Жогальська І.Ф. проти задоволення первісного позову заперечила, позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, письмових поясненнях.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Рава-Руська міська рада участь повноваженого представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву про розгляд справи у відсутність представника ради.
Червоноградське бюро технічної інвентаризації участь повноваженого представника в судове засідання не забезпечило, подало заяву про розгляд справи у відсутність представника підприємства.
Головне правління Держгеокадастру у Львівській області участь повноваженого представника в судове засідання не забезпечило, подало заяву про розгляд справи у відсутність представника підприємства.
Судом встановлено наступні фактичні обставини.
Земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є суміжними.
З матеріалів інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 судом встановлено, що рішенням Рава-Руської міської ради депутатів трудящих № 39 від 20.04.1957 року задоволено прохання гр. ОСОБА_7 та виділено площу земельної ділянки для побудови житлового будинку в АДРЕСА_1 площею 600 кв. метрів. Складено акт про відведення в натуру земельної ділянки площею 600 кв.м. в користування гр. ОСОБА_7 разом із закріпленими на ньому геодезичними знаками. Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації складено план забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 , який погоджено обласним відділом у справах будівництва і архітектури 26.06.1957р. Між відділом комунального господарства виконкому Рава-Руської міської ради та гр. ОСОБА_7 08 серпня 1957 року укладено договір на безстрокове користування земельною ділянкою. Закінчений будівництвом житловий будинок введено в експлуатацію 24 квітня 1964 року. ОСОБА_4 набула право власності на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного 11 липня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та посвідченого державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори Сапелюк М.О., реєстр. № 1242. Згідно витягу № 19736651 від 31 липня 2008 року право власності ОСОБА_4 зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 25443008 до ОСОБА_1 право власності на вказану частину житлового будинку АДРЕСА_1 перейшло на підставі договору дарування укладеного 11 серпня 2014 року і посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Шайда С.С.
З матеріалів інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_2 судом встановлено, що рішенням виконкому Рава-Руської міської ради депутатів трудящих № 50 від 10.VІ.76 року затверджено акт закінчення капремонту і вводу в експлуатації індивідуального домоволодіння гр. ОСОБА_9 , яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Розглянувши схем план земельного участку по АДРЕСА_2 виданий Червоноградським міжміським бюро технічної інвентаризації, виконком Рава-Руської міської ради депутатів трудящих рішенням № 84 від 14.10.76 року закріпив за будинковолодінням по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 766 кв. метрів земельної ділянки в т.ч. в тимчасове користування 166 кв.м. На підставі рішення виконкому Рава-Руської міської ради міської ради депутатів трудящих № 59 від 28.04.77 року оформлено право власності на цілий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_9 . Видано свідоцтво про право особистої власності на будівлю.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті гр. ОСОБА_9 , виданого 19.04.1990 року державним нотаріусом Нестеровської державної нотаріальної контори Галань Г.О., право власності на будинковолодіння, яке складається з житлового будинку та двох сараїв, в рівних частках перейшло до дітей померлого ОСОБА_9 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно схемплану земельного участку АДРЕСА_3 на ділянці площею 766 кв.м. розташовані жилий будинок «А-1»», веранда «а», сарай «Б», сарай «В», уборна «г».
З вищенаведеного вбачається, що межі суміжних земельних ділянок сторін були чітко визначені планово-схематичними матеріалами під час відведення (закріплення) в користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 та земельної ділянки по АДРЕСА_1 за власниками вказаних будинковолодінь.
Згідно пункту 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Матеріалами справи підтверджується і встановлено судом, що згідно рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 317 від 29.08.96 року, прийнятого згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» № 15-92 від 26.12.1992 року, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку на АДРЕСА_2 площею 0,0383 га для обслуговування житлового будинку, ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0383 га для обслуговування житлового будинку.
На підставі пункту 1 Декрету КМУ № 15-92 сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів забезпечувалась передача громадянам України у власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.
Пунктом 6 Декрету КМУ № 15-92 було зупинено дію частини другої статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 цього Декрету.
Судом встановлено, що рішенням № 13 від 09 листопада 2012 року Рава-Руської міської ради надано дозвіл ОСОБА_4 на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
Згідно Поземельної книги запис про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:005:0155 в Державному земельному кадастрі внесений 19.06.2013 року.
Оскаржуваним рішенням Рава-Руської міської ради № 97 від 02 липня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4622710400:01:005:0155 та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_4 .
На підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С.С., право власності на земельну ділянку площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 набув ОСОБА_1 . Згідно витягу № 25443132 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про державну реєстрацію права власності 6640635 внесено 11.08.2014 року.
В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0367 га в АДРЕСА_1 наявний акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки суміжними власниками та землекористувачами. В графі «Суміжні землекористувачі» навпроти прізвища ОСОБА_2 проставлено підпис.
Судом встановлено, що у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2015 № 42017141150000052, постановою Жовківського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області від 02.11.2017 року призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено старшому судовому експерту сектору технічних досліджень документів та почерку Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Вельмику О.О. Згідно Висновку експерта № 6/572 від 17.11.2017 встановлено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Суміжні землекористувачі» акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 20.04.2012 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Отже, акт встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 20.04.2012 співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_2 , які є суміжними землекористувачами, не підписувався.
Суд вбачає порушення статті 198 ЗК України, згідно з якою під час кадастрової зйомки земельної ділянки проводиться погодження земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами. Недотримання процедури погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 під час її приватизації має наслідком виникнення спору, що розглядається судом.
На підставі ухвали суду від 23 грудня 2016 року у справі було проведено судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи. Суду надано Висновок № 229/230 від 29 серпня 2017 року судової будівельно- та земельно-технічної експертизи, виконаний судовим експертом лабораторії будівельно- та земельно-технічних досліджень Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Радкевич Юлією Володимирівною, свідоцтво судового експерта № 282, видане ЕКК Львівського НДІСЕ 24.07.2015 року, термін дії свідоцтва до липня 2020 року.
На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
1.Чи відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ПнП, стандартам, технічним умовам тощо) фактичне розташування та будівництво будь-яких господарських споруд, які розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 та межують з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності?
2.Чи порушено ОСОБА_2 межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
Згідно експертного висновку № 229/230 при співставленні (накладенні) меж та площі земельної ділянки, що зазначена в технічній документації на земельну ділянку надану ОСОБА_1 з межами та площею по фактичному користуванні встановлено, що вони не відповідають одні одним. Невідповідність полягає у тому, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 відповідно до проведених обмірів земельна ділянка становить 0,03664 га, що на 0,6 кв.м. менше наданої (див. додаток № 2, таблиця № 1 до висновку). Експертом зроблено висновок, що ОСОБА_2 межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - порушено.
За зверненням ОСОБА_2 судовим експертом Качайло Б.В. (свідоцтво судового експерта № 1811 від 28 липня 2016 року, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України, дійсне до 28 липня 2019 року) проведено експертне земельно-технічне дослідження та за його результатами складено Висновок № 24-17Д від 08.12.2017 року.
На вирішення земельно-технічного дослідження поставлено питання, чи відповідає конфігурація та розташування межі між ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ОСОБА_10 земельної ділянки та встановлення меж, який являється невід`ємним додатком до Акту встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4 правовстановлюючим документам, а саме, схемплану земельної ділянки АДРЕСА_3 (ріш. № 84 від 14.10.76р.), власник ОСОБА_9 , та плану земельної ділянки АДРЕСА_1 (ріш. № 39 від 20.04.1957р.) власник ОСОБА_11 .
Згідно висновку № 24-17Д при дослідженні документів встановлено: абрис земельної ділянки та встановлення меж (5) містить змінені дані щодо конфігурації, лінійних розмірів та площі цієї ділянки (Дод.1), яке не підтверджено документально. На даному абрисі видно заломлення межі між ділянками (т.1-т.2) в сторону ділянки ОСОБА_2 на 64 см по межі А-Б (Дод.1). Даного заломлення нема на схемплані земельної ділянки АДРЕСА_3 , власник ОСОБА_9 (2) та на плані земельної ділянки АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_11 (6). Таким чином на абрисі допущено накладання межі земельної ділянки № НОМЕР_1 на земельну ділянку № НОМЕР_2 . За фактичним користуванням експертом встановлено, що межа проходить рівно (згідно схемплану), і заломлення не має. При накладанні схемплану земельної ділянки АДРЕСА_2 на Абрис земельної ділянки та встановлення меж виявлено, що межа по лінії А-Б відхилилась в бік ділянки ОСОБА_2 , та скоротилась з 15,70 м до 15,04 м, що свідчить про накладання межі сусідньої ділянки, яка належить гр. ОСОБА_1 на ділянку ОСОБА_2 ( т.4-т.1).
Таким чином, суд приходить до переконання, що внаслідок приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 має місце порушення межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яка за фактичним користуванням проходить рівно (згідно схем плану) без заломлень.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЗКУ право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм для користування.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користуванні.
Згідно частини 5 статті 116 ЗКУ земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Доказів вилучення у встановленому законом порядку частини земельної ділянки з володіння та користування співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 відповідачами не надано і судом не встановлено.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органами виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно приписів ст. 21 ЦК України правовий акт індивідуальної дії визнається незаконним та скасовується судом, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку суд приходить до висновку, що рішенням Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області № 97 від 02 липня 2013 року передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0367 га, яка включає частину площі земельної ділянки, яка належить співвласникам житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі рішення Рава-Руської міської ради депутатів трудящих № 84 від 14.10.76р. та рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 317 від 29.08.96 року. Рішення ради не відповідає вимогам закону та порушує права позивачів, тому суд визнає його незаконним та скасовує. На підставі рішення ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 11083992, серія та номер бланку САС 845104, яке суд визнає недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України, а статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Відповідно до положень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Оскільки за договором дарування було відчужено частину земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , право на яку на час укладення правочину не припинено, не вилучено, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору дарування земельної ділянки площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та посвідченого 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С.С., реєстраційний номер 792, і як наслідок, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4622710400:01:005:0155 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184592546227, запис про реєстрацію № 6640635).
Відповідно підлягає скасуванню запис в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, яка, як встановлено судом, включає частину земельної ділянки житлового будинку АДРЕСА_2 .
Суд відхиляє доводи представника позивача ОСОБА_1 адвоката Юнко М.В., яка також є представником ОСОБА_4 про наявність підстав для застосування строку позовної давності щодо позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (п. 36) зазначено, що за змістом ст. 391 ЦКУ позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги.
З проведених експертних досліджень позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено, що частина господарської будівлі (сарай) будинковолодіння АДРЕСА_2 знаходиться в межах земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, переданої у власність рішенням Рава-Руської міської ради № 97 від 02 липня 2013 року, що є предметом спору у даній справі.
Оскільки порушення прав співвласників житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2 (позивачів у справі) є триваючим, позовна давність на їх вимоги не поширюється.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки 4622710400:01:005:0155, яка належить йому на праві приватної власності шляхом знесення господарської будівлі, що новозбудована на місці сараю «Б», суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦКУ житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до вимог ст. 376 ЦКУ право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади так і органи місцевого самоврядування. Згідно з положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-УІ право на звернення до суду належить органам архітектурно-будівельного контролю.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).
Згідно акту обстеження розпочатого будівництва господарської будівлі гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 від 02 вересня 2015 року комісією у складі депутатів Рава-Руської міської ради Кожушка В.Я., ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в присутності в.о. міського голови Зінька МЛ., гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 з виїздом на місце ( АДРЕСА_2 ) розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо можливого факту самовільного будівництва гр. ОСОБА_2 господарської будівлі на межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що гр. ОСОБА_2 без дозвільних документів будує господарську будівлю (залито фундамент, зведено наполовину стіни будівлі) по АДРЕСА_2 на межі з земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 (по АДРЕСА_1 ).
З копії листа Рава-Руської міської ради від 07 вересня 2015 року № 2-58/02-08, адресованого Директору Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області п. Р. Желиху, вбачається, що Рава-Руська міська рада просила у межах наданих повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства України встановити можливий факт самовільного будівництва господарської будівлі гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . У випадку виявлення порушень притягнути винних до відповідальності.
Суду не надано підтверджень того, що органом архітектурно-будівельного контролю встановлювався факт самовільного будівництва господарської будівлі гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 та вживались відповідні заходи реагування.
Вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою (постанова Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 458/1173/14-ц).
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_2 , що стверджується реєстраційними посвідченнями, виданими 08 жовтня 1991 року Червоноградським міжміським бюро технічної інвентаризації. Розташування житлового будинку і господарських будівель, споруд, які становлять єдине будинковолодіння, позначено на схемплані земельної ділянки по АДРЕСА_3 .
Співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 не заперечується, що на господарській будівлі (сарай) літ «Б» проводились будівельні роботи з метою ліквідації аварійного стану сараю.
Згідно висновку № 24-17Д від 08.12.2017 року земельно-технічного дослідження при накладенні схемплану земельної ділянки АДРЕСА_2 на Абрис земельної ділянки та встановлення меж видно, що сарай ОСОБА_9 повністю знаходиться на його ділянці. На абрисі частина сараю ОСОБА_9 опинилась на ділянці ОСОБА_1 внаслідок заломлення межі (т.10т.2), якого немає згідно правовстановлюючих документів (2; 6), а також не виявлено експертом за фактичним користуванням (дод.2, фото 2; 4). Відтак, будівельні роботи проведено співвласниками житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 на земельній ділянці, закріпленої за цим будинковолодінням.
На поставлене запитання чи відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ПнП, стандартам, технічним умовам тощо) фактичне розташування та будівництво будь-яких господарських споруд, які розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 , висновком експертизи № 229/230 встановлено невідповідність фактичного розташування нового будівництва вимогам п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень», а саме, недотримання відстані 1 метр від найбільш виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки.
Згідно 3.25 ДБН 360-92 для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни будівлі треба приймати 1 метр. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Як з`ясовано в судовому засіданні, співвласників будинковолодіння АДРЕСА_2 влаштовує існуюча відстань від стіни сараю до межі суміжної ділянки, яка становить менше 1 метра і яка існувала до проведення будівельних робіт, на встановленні сервітуту вони не претендують. На сараї літ «Б» встановлено односкатний дах та ринви, які забезпечують стікання атмосферних опадів на територію житлового будинку АДРЕСА_2 та запобігають їх потраплянню на територію суміжної ділянки житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому суд бере до уваги, що така відстань від стіни сараю до межі земельної ділянки будинковолодіння по АДРЕСА_1 влаштовувала і його власників.
Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем ОСОБА_1 не доведено і судом не встановлено, яким чином порушуються його права проведеними будівельними роботами на господарській будівлі (сарай) літ. «Б» у межах закріпленої за будинковолодінням АДРЕСА_2 земельної ділянки площею 766 кв.м. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 23, 247, 258, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
В задоволенніпозовуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області, Червоноградське бюро технічної інвентаризації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої господарської будівлі - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, 3-ті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, відділ реєстрації Жовківської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення Рава-Руської міської ради № 97 від 02.07.2013 року та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки - задоволити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Рава-Руської міської ради № 97 від 02 липня 2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0367 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу у власність гр. ОСОБА_4 .
Скасувати запис в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4622710400:01:005:0155.
Визнати недійсним видане 17 жовтня 2013 року на підставі рішення ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11083992, серія та номер бланку САС 845104.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0367 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4622710400:01:005:0155, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 який посвідчений 11 серпня 2014 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Шайда С.С., реєстраційний номер 792.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 4622710400:01:005:0155 за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184592546227, запис про
реєстрацію № 6640635).
Після набрання рішенням законної сили, інвентаризаційну справу (на 78 стор.) на будинок АДРЕСА_2 та інвентаризаційну справу (на 105 стор.) і реєстраційну (на 17 стор.) справи на будинок АДРЕСА_1 - повернути Червоноградському БТІ (м. Червоноград, вул. Бічна Промислова, 29. (а.с. 141 том 1)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований в АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 .
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первинним позовом): ОСОБА_2 , проживає по АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_5 .
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первинним позовом): ОСОБА_3 , проживає по АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_6 .
Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , проживає по АДРЕСА_7 , паспорт та ІПН не встановлені.
Відповідач за зустрічним позовом (третя особа за первинним позовом): Рава-Руська міська рада, адреса: м. Рава-Руська, 3, вул. Я. Мудрого, Львівського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 04056256.
Повне рішення складено 29.10.2021 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.
