УХВАЛА
01 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/10816/20-а
адміністративне провадження № К/9901/36799/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №200/10816/20-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу,
УСТАНОВИВ:
У 2020 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 15.10.2020 №ДЦ26712/2345/НД/АВ/СПТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80 000,00 гривень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 позов задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково:
- рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 змінено в мотивувальній частині щодо визначення підстав задоволення позову та викладено її в редакції постанови;
- в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021залишено без змін.
11.10.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 07.10.2021, у якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
Станом на 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Предметом оскарження у даній справі є постанова відповідача 15.10.2020 №ДЦ26712/2345/НД/АВ/СПТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 80 000,00 гривень. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, в контексті вимог пункту 20 частини першої статті 4, пункту 6 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №200/10816/20-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа
