Дата документу 20.10.2021 Справа № 335/5044/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/5044/21 Головуючий у1інстанції
№ провадження 22-ц/807/2428/21-2 Соболєва І.П.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Дашковської А.В.
Онищенка Е.А.
За участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ», Приватного підприємства «ОРИЕНТ» про визнання правочину недійсним,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СП МДМ», Приватного підприємства «ОРИЕНТ» про визнання правочину недійсним.
Після подачі позову, у травні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій зазначав, що він є власником окремих індивідуально визначених об`єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень № № 263, 265, 267, розташованих в будівлі літ. К-4 інв. № 1000094 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційні номера об`єктів нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1107537723101, 21996123101, 21893723101).
Також він є співвласником місць загального користування у вказаній вище будівлі (сходових клітин, коридорів, вмивальників, туалетів, тощо. Раніше всі вказані приміщення належали на праві власності товариству «СП МДМ».
Нежитлові приміщення №№ 263, 265, 267 були виділені в окремі приміщення рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2012 у справі № 2-3130/11.
Проте, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що належні йому вищезазначені приміщення загального користування без його відома були передані товариством «СП МДМ» в якості внеску до статутного капіталу приватного підприємства «Ориент».
Вказує, що наразі існує об`єктивна підстава вважати, що ПП «Ориент» може здійснити подальше відчуження спірних приміщень до вирішення спору по суті, що може істотно ускладнити ефективний захист прав.
Вважає, що в разі невжиття судом заходів забезпечення позову може бути ускладнений ефективний захист його порушеного права, оскільки таке невжиття надасть можливість здійснити відчуження належного йому об`єкту нерухомого майна іншим особам.
Посилаючись на вказані обставини просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1251131023101, розташований в будівлі літ. К-4, інв. № 1000094, за адресою АДРЕСА_1 , у складі приміщень загального користування.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновок суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки ЦПК України не містить жодної норми права, яка б встановлювала, що відмова у відкритті провадження у справі є підставою для відмови у забезпеченні позову. Висновок суду про те, що накладення арешту на вказане нерухоме майно призведе до порушення прав інших власників або співвласників вказаного майна, не ґрунтується на наявних у справі доказах. Просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.
Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі, для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним правочину та передачі від ТОВ «СП МДМ» до ПП «ОРИЕНТ» нерухомого майна, який був оформлений Актом № 1 «Оцінки та прийому-передачі майна що вносить власник для формування статутного капіталу ПП «ОРИЕНТ» від 22 травня 2017 року, складеним на виконання рішення № 9 власників ПП «ОРИЕНТ» від 22 травня 2017 року.
При цьому вимог про визнання за ним права власності на вказане майно, на яке він просить накласти арешт, не заявлялось.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо неспівмірності заявленого заявником заходу забезпечення позову з позовними вимогами.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки судом першої інстанції вірно надано правовий висновок щодо того, що справа повинна слухатись в порядку ГПК України, адже спір між сторонами виник з правовідносин, що стосуються правочину, укладеного під час здійснення господарської діяльності, сторонами якого є юридичні особи, у зв`язку з чим ухвалою від 18 травня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 .
Із оскаржуваної ухвали вбачається, що вона має належне обґрунтування відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та постановлена відповідно до норм процесуального права.
Отже, з урахуванням наведеного колегія приходить до висновку про те, що доводи наведені в апеляційній скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а оскаржувана ухвала відповідає нормам права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування ухвали суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання дотримався вимог процесуального закону, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін
Керуючись ст. 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року по цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 25 жовтня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: А.В. Дашковська
Е.А. Онищенко
