Дата документу 20.10.2021 Справа № 335/5044/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/5044/21 Головуючий у1інстанції
№ провадження 22-ц/807/2428/21 Соболєва І.П.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Дашковської А.В.
Онищенка Е.А.
За участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ», Приватного підприємства «ОРИЕНТ» про визнання правочину недійсним,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СП МДМ», Приватного підприємства «ОРИЕНТ» про визнання правочину недійсним.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Роз`яснено позивачу, що спір повинен вирішуватися господарським судом у порядку, визначеному норманами Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд невірно визначився з характером спірних правовідносин та змістом позовних вимог. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов хибного висновку що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що суперечить ст.20 ГПК України. Не враховано, що з поданого позову вбачається, що спір виник між фізичною особою, який не є підприємцем та відповідачами юридичними особами з приводу визнання недійсним правочину, що порушує його право власності юридичними особами. Просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
За частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З позовної заяви вбачаться, що предметом спору є визнання правочину, укладеного між суб`єктами господарювання ТОВ «СП МДМ» та ПП «ОРИЕНТ» про передачу нерухомого майна, який був оформлений Актом № 1 Оцінки та прийому-передачі майна, що вносить власник для формування статутного капіталу ПП «ОРИЕНТ» від 22 травня 2017 року, складеним на виконання рішення № 9 власників ПП «ОРИЕНТ» від 22 травня 2017 року, недійсним.
Тобто між позивачем та відповідачами виник спір щодо правочину, укладеного під час здійснення господарської діяльності сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Таким чином, належність спору до господарської юрисдикції випливає як зі змісту правовідносин, що виникли між сторонами, так і з суб`єктного складу учасників цих правовідносин.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що позивач є фізичною особою тому справа не може розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.
Пред`явлення позову фізичною особою, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 та від 19 березня 2019 року у справі № 904/2538/18.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження.
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження.
Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання дотримався вимог процесуального закону, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2021 року по цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 25 жовтня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: А.В. Дашковська
Е.А. Онищенко
