Постанова

Іменем України

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 686/28888/19

провадження № 61-1215св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Талалай О. І.,

Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовну заяву мотивувало тим, що 27 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 792008/2л, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надано кредит у сумі 120 000 доларів США строком до 25 лютого 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитними кошами у розмірі 12,9% річних.

У забезпечення виконання кредитного договору, 27 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира

АДРЕСА_1 загальною площею 74 кв. м, що складається з двох житлових кімнат житловою площею 33,7 кв. м та належить іпотекодавцю

ОСОБА_2 на праві власності, згідно зі свідоцтвом про право власності від 03 жовтня 2006 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12 позов банку задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартира АДРЕСА_1 загальною площею 74 кв. м., визначено спосіб реалізації предмета іпотеки. Рішення набрало законної сили.

Банк вказував, що заставодавець ОСОБА_2 , будучи власником квартири НОМЕР_3 загальною площею 74 кв. м і власником квартири АДРЕСА_3 , здійснив їх реконструкцію (об`єднав). У результаті реконструкції новоствореній квартирі присвоєно № 189, а 31 жовтня

2011 року ОСОБА_2 отримав нове свідоцтво про право власності на цю квартиру, яку зареєстрував у встановленому законом порядку.

16 серпня 2012 року ОСОБА_2 , з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки, уклав договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_3 загальною площею

117,1 кв. м, власником якої стала ОСОБА_4 .

Згідно з договором купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року спірна квартира перейшла у власність ОСОБА_1 .

Банк стверджував, що у зв`язку з відчуженням і зміною предмета іпотеки виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2012 року № 2/2218/35/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки стало неможливим, тому просив суд у рахунок задоволення вимог за кредитним договором від 27 лютого 2008 року

№ 792008/2л у розмірі 142 961,65 доларів США і пені у сумі 157 715,32 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 загальною площею

117,1 кв. м у частині площі 74 кв. м, яка виступила предметом іпотеки за іпотечним договором від 27 лютого 2008 року, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року. Установити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною у розмірі 862 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 29 травня 2020 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 117,1 кв. м. у частині площі 74 кв. м., яка виступала предметом іпотеки за іпотечним договором від 27 лютого 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу (далі - ХМНО) Сорокатюк Н. А. та зареєстрованим за № 431, що належить

ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Оксанюк А. А., у рахунок задоволення вимог

ПАТ АТ «Укргазбанк» за кредитним договором від 27 лютого 2008 року

№ 792008/2л у розмірі 142 961,65 доларів США та пені у сумі 157 715,32 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки: нерухомого майна, а саме квартири

АДРЕСА_3 загальною площею 117,1 кв. м. у частині площі

74 кв. м., що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16 квітня 2019 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Оксанюк А. А., шляхом її продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною у розмірі 862 000,00 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи без згоди іпотекодержателя, іпотека зберігає свою силу для нового власника.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У позові ПАТ АТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 776,56 грн та на користь держави судовий збір у сумі 1 104,94 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач, звернувшись до суду з позовом у 2012 році про звернення стягнення на предмет іпотеки, який був задоволений судовим рішенням від 28 березня 2012 року, своє право на погашення заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, використав, звернув стягнення на іпотечне майно, а повторне звернення стягнення на іпотечне майно з тих самих підстав нормами чинного законодавства України не передбачено.

Крім того, суд вказав, що новоствореним об`єктом нерухомості вважається виключно об`єкт, створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Уже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами не є новоствореним об`єктом нерухомого майна. Тому суд дійшов висновку про те, що спірна квартира не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, оскільки створена з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що наявні підстави для вирішення процесуальних питань в порядку виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12, а не підстави для повторного звернення з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення тієї ж заборгованості за кредитним договором (142 961,65 доларів США і пені у сумі 157 715,32 грн).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січня 2021 року ПАТ АТ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня

2020 року, вирішити питання розподілу судових витрат.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

01 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

19 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. ПАТ АБ «Укргазбанк» продовжено строк для усунення недоліків, вказаний в ухвалі від 01 лютого 2021 року.

12 березня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції

надав неправильну оцінку зібраним доказам, рішення є необґрунтоване.

Банк вказує, що технічно виконати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки неможливо, тому помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про неналежний спосіб захисту порушених прав банку шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, пред`явлений до останнього набувача.

Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 646/4428/16-ц (провадження

№ 61-24523св18), від 11 червня 2018 року у справі № 523/7665/14-ц (провадження № 61-617св18), від 29 квітня 2020 року у справі

№ 234/5020/16-ц (провадження № 61-40388св18).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, постанова Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня

2020 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 лютого 2008 року між ПАТ АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 792008/2л, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 120 000 доларів США строком до 25 лютого 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 12,9% річних.

У забезпечення виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором № 792008/2л, між ПАТ АТ «Укргазбанк» і ОСОБА_2 27 лютого

2008 року укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Сорокатюк Н. А. і зареєстрований за № 431. Предметом іпотеки за цим договором є квартира

АДРЕСА_1 загальною площею

74,0 кв. м, що складається з двох житлових кімнат, житловою площею

33,7 кв. м, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого управлінням житлово-комунального господарства 03 жовтня 2006 року і зареєстрованого Хмельницьким бюро технічних інвентаризацій.

ОСОБА_3 кредитні зобов`язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 2010 рік за кредитним договором № 792008/2л виникла заборгованість.

17 жовтня 2011 року зареєстрована декларація № ХМ14211059203 про готовність квартири НОМЕР_4 до експлуатації внаслідок реконструкції двох квартир НОМЕР_3 і НОМЕР_4 під одну житлову квартиру АДРЕСА_3 .

Внаслідок реконструкції квартир НОМЕР_3 і НОМЕР_4 ОСОБА_2 погасив свідоцтва про право власності від 03 жовтня 2006 року, реєстраційний номер № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на дві окремі квартири та отримав нове свідоцтво про право власності на одну квартиру НОМЕР_4 від 31 жовтня

2011 року. Право власності було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 35016193, що підтверджується листом Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 03 жовтня 2019 року № 500/01-18.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12 позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено, з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2008 року

№ 792008/2л у розмірі 142 961,65 доларів США і пені у розмірі 157 715,32 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 жовтня 2006 року. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів і визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки у розмірі 862 000 грн.

На підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2012 року ВРХ № 159644, квартира АДРЕСА_3 перейшла у власність ОСОБА_4 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 , перейшло до ОСОБА_1 .

Право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Встановлено, що рішення Хмельницького міськрайонного суду

від 28 березня 2012 року № 2/2218/35/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , у рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», було пред`явлено на примусове виконання. Виконавче провадження відкрито 16 липня 2013 року.

Виконавчий документ неодноразово повторно пред`являвся до виконання. Востаннє ВП № 60390927 завершено 10 грудня 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з дією мораторію на звернення стягнення на нерухоме майно за кредитами в іноземній валюті.

Виконавчий лист з відповідною відміткою повернений стягувачу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у своїй постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 910/4650/17 дійшов висновку про те, що новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що квартира АДРЕСА_3

і яка утворилася внаслідок реконструкції та перепланування квартир НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, оскільки створена з прив`язкою до вже існуючої нерухомості:59 квартири АДРЕСА_1 , переданої ОСОБА_2 в іпотеку банку.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про іпотеку» іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку з перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду України від 20 квітня 2011 року у справі № 6-61027св10.

Таким чином, оскільки предмет іпотеки - квартира НОМЕР_3 зазнала реконструкції (квартири НОМЕР_3 та НОМЕР_4 об`єднані під НОМЕР_4 ), то іпотека поширилась на все реконструйоване майно, тобто на квартиру АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив банку у задоволенні позову з тих підстав, що вже існує рішення суду, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечено кредитний договір, а повторне звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, чинним законодавством не передбачено.

При цьому колегія суддів вважає за потрібне уточнити висновки суду апеляційної інстанції щодо способу захисту позивачем своїх прав.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 9.8, 9.9 постанови від 15 червня

2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначила, що у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. При вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки.

Верховний Суд звертає увагу на наступні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2012 року

№ 2/2218/35/12 встановлено, що станом на 09 квітня 2010 року боржник ОСОБА_3 мав заборгованість, яка стала підставою для звернення з позовом до суду у 2010 році.

17 жовтня 2011 року зареєстрована декларація № ХМ14211059203 про готовність квартири НОМЕР_4 , тобто реконструкція іпотечного нерухомого майна відбувалась під час розгляду справи за позовом банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

16 серпня 2012 року, тобто після ухвалення судового рішення у справі

№ 2/2218/35/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки, спірна квартира відчужена іпотекодавцем ОСОБА_2 іншій особі - ОСОБА_6 .

Вказані обставини свідчать про свідомі дії іпотекодавця ОСОБА_2 , спрямовані на реконструкцію предмета іпотеки, наслідком яких стала фактична неможливість виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2012 року у справі № 2/2218/35/12 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з обставин цієї справи, якщо позивач вважає себе іпотекодержателем та вважає, що його право порушене, належним способом захисту буде звернення до суду, зокрема, з вимогою про визнання за позивачем права іпотекодержателя, що в свою чергу узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18 квітня

2018 року у справі № 910/4650/17.

Посилання ПАТ АБ «Укргазбанк» як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 646/4428/16-ц (провадження № 61-24523св18),

від 11 червня 2018 року у справі № 523/7665/14-ц (провадження

№ 61-617св18), від 29 квітня 2020 року у справі № 234/5020/16-ц (провадження № 61-40388св18) не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення апеляційного суду не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник