ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2021 р. Справа№ 927/1189/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Яковлєва М.Л.
Станіка С.Р.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20 (суддя Сидоренко А. С., повний текст рішення складено та підписано 29.04.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" до
відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "АШЕР"
відповідач-2 ОСОБА_1
про стягнення 74 098 грн. 36 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" подано позовну заяву до Господарського суду Чернігівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР" про стягнення 1 000 000,00 грн. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, наданої згідно договору № 15/07-02 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019, 41 000,00 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 20 737,70 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 35 081,97 грн. пені за несвоєчасне повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.
Разом з тим Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" подано заяву про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, а саме останній просив суд стягнути з відповідача 74 098,34 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" до Товариство з обмеженою відповідальністю "АШЕР" та ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20 та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені частково, через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.
20.05.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом десять днів з дня вручення даної ухвали.
23.06.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.
01.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3046/21 від 22.07.2021, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С. Р., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С. Р., Яковлєв М. Л.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Так, згідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи.
15.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" (Позикодавець) в особі директора Шмулевича Віталія Наумовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР" (Позичальник) в особі директора Петренко Ігоря Самуіловича був укладений договір 15/07-02 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі - Договір).
У відповідності до умов Договору (п. 1.1-1.5, 2.1-2.3, 3.1, 5.1, 5.3, 5.4), в порядку та на умовах, передбачених чинним Договором, Позикодавець зобов`язався надати Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (фінансова допомога), а Позичальник зобов`язався використати її для власної господарської діяльності і повернути Позикодавцю у визначений даним Договором строк.
Фінансова допомога надається у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок) для поповнення обігових коштів Позичальника шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника. Можливе надання фінансової допомоги частинами протягом всього строку дії договору в межах загальної суми, зазначеної в цьому пункті.
Відсотки на фінансову допомогу, що надається за цим договором, не нараховуються. Позикодавець за цим договором не отримує жодної компенсації (матеріальну чи нематеріальну), винагороди та/або заохочення.
Фінансова допомога надається з дати зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника до 01 квітня 2020 року.
До закінчення строку, вказаного в п. 1.4 цього Договору, Позичальник зобов`язався повернути фінансову допомогу в розмірі фактично отриманих коштів від Позикодавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.
Позикодавець має право вимагати від Позичальника повернення фінансової допомоги відповідно до п. 1.5 цього Договору.
Позикодавець зобов`язався надати у безготівковому порядку зазначену в Договорі суму фінансової допомоги на поточний рахунок Позичальника.
Позичальник зобов`язався повернути фінансову допомогу в строк, встановлений в п. 1.5 цього Договору.
Вказаний Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а у частині повернення фінансової допомоги - до остаточного його виконання.
Умови даного Договору мають однакову зобов`язальну силу для Сторін і можуть бути змінені лише за письмовою згодою сторін.
Вказаний Договір складено в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
У випадках, що не передбачені даним Договором, сторони керуються чинним законодавством, та загальноприйнятими звичаями ділового обороту.
На виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачеві-1 грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними доручення.
Як передбачено статтями 546, 547, 553, 554 Цивільного кодексу України, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" (Кредитор) в особі директора Шмулевича Віталія Наумовича та фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель) 17.07.2019 року був укладений договір поруки № АА-01/19 (далі - Договір № АА-01/19).
У відповідності до умов Договору № АА-01/19 (п. 1.1-1.5, 2.2, 2.3, 4.2, 4.8), Поручитель зобов`язався перед Кредитором відповідати в повному обсязі за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР", ідентифікаційний код 14236924, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Громадська (попередня назва - Борисенка), буд. 47 (надалі - Позичальник) всіх його зобов`язань, що виникли, зокрема з Договору № 15/07-02 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019, як існуючих на дату укладення цього Договору, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.
Поручитель підтвердив, що умови Договору фінансової допомоги добре йому відомі, оскільки він до укладення цього Договору ознайомився з Договором фінансової допомоги, повністю йому зрозумілі, в тому числі Поручителю відомо, що заборгованість Позичальника по фінансовій допомозі за умовами, зокрема Договору фінансової допомоги № 15/07-02 від 15.07.2019 не може перевищувати - 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок; остаточний термін повернення фінансової допомоги за Договором № 15/07-02 від 15.07.2019 - 01 квітня 2020 року; відповідальність за порушення строку неповернення фінансової допомоги - згідно умов Договору фінансової допомоги.
Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник, зокрема за повернення фінансової допомоги, сплату неустойки, пені, інфляційних втрат згідно умов Договору фінансової допомоги.
Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.
Причини невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором фінансової допомоги не можуть бути підставою для звільнення Поручителя від виконання зобов`язань за цим Договором.
У разі невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором фінансової допомоги, Кредитор має право пред`явити безпосередньо до Поручителя свої вимоги. Під пред`явленням вимоги Кредитора до Поручителя Сторони розуміють як направлення письмової вимоги Поручителю, так і звернення з відповідним позовом до суду. Обов`язок Поручителя виконати зобов`язання Позичальника за Договором фінансової допомоги виникає в перший день прострочення виконання Позичальником зобов`язань за Договором фінансової допомоги.
Поручитель зобов`язався виконати свої зобов`язання перед Кредитором шляхом внесення суми заборгованості Позичальника за Договором фінансової допомоги на рахунок Кредитора, зазначений в цьому Договорі, або на інший рахунок Кредитора, про який Кредитор письмово повідомив Поручителя.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення.
Цей Договір складено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В., а інші викладені на спеціальних бланках нотаріальних документів для Сторін за Договором.
Договір № АА-01/19 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 838.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу України, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З вищевикладеного вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом надання відповідачу-1 фінансової допомоги в сумі 1 000 000,00 грн.
Відповідач-1 зобов`язання щодо своєчасного повернення грошових коштів не виконав і на день звернення позивача до суду з даним позовом мав заборгованість в сумі 1 000 000,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що після відкриття провадження у справі відповідач-1 платіжними дорученнями від 14.01.2021 № 20 та від 19.01.2021 № 21 та № 22 перерахував позивачеві грошові кошти в загальній сумі 1 000 000,00 грн., як наслідок - повністю була погашена заборгованість за Договором у зв`язку з чим позивачем була подана заява від 20.01.2021 № 20/01-01 про зменшення розміру позовних вимог.
Умовами Договору (п. 4.2) передбачено, що у випадку порушення Позичальником строків повернення фінансової допомоги - а саме до 31.12.2020, Позичальник сплачує на користь Позикодавця пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми неповернутої допомоги за кожен день прострочення, а також у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Як передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Виходячи з того, що відповідач-1 допустив прострочення виконання зобов`язання по поверненню фінансової допомоги, позивач здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції в сумі 50 000,00 грн. за період з квітня по жовтень 2020 року та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 24 098,36 грн. за період з 02.04.2020 по 20.01.2021.
При цьому, ст. 605 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
З матеріалів справи слідує, що 19.02.2021 року відповідачем-1 до суду подано клопотання від 19.02.2021 про залучення доказів до матеріалів справи, яким просив залучити до матеріалів справи договір про припинення зобов`язань, що був укладений між сторонами 20.01.2021 і за умовами якого, зокрема:
Сторона-2 (відповідач-1) повернула Стороні-1 (позивач) поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, надану за укладеним між ними договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019р. № 15/07-02, у повному обсязі у розмірі 1000000,00 грн. (Один мільйон гривень 00 копійок). Сплата цих коштів відбулася у безготівковій формі на рахунок Сторони-1 згідно платіжних доручень Сторони- 2 від 14.01.2021 р. № 20 на суму 500000,00 грн., від 19.01.2021 р. № 21 на суму 250000,00 грн., від 19.01.2021 р. № 22 на суму 250000,00 грн.
Зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 з повернення безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 1000000,00 грн. (Один мільйон гривень 00 копійок), наданої за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019 р. № 15/07-02 припинене виконанням.
Провівши відповідні переговори, сторони керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України домовилися, що зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 зі сплати пені, передбаченої договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019р. № 15/07-02, та зобов`язання Сторони-2 перед Стороною-1 зі сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані за весь час прострочення повернення наданої за вказаним договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, припиняються повністю шляхом прощення боргу (звільнення Стороною-1 Сторони-2 від цих обов`язків).
Сторона-1 до Сторони-2 будь-яких претензій, що так чи інакше пов`язані з виконанням умов укладеного між ними договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019 р. № 15/07-02 не має та зобов`язується не пред`являти їх і у майбутньому.
Кожна із сторін підтверджує та гарантує, що даний Договір не вчиняється:
- під впливом помилки, обману або насильства;
- у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною;
- під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
Кожна із сторін підтверджує та гарантує, що:
- розуміє умови і значення даного Договору та його правові;
- зміст Договору відповідає її дійсним намірам;
- даний Договір не є удаваним або фіктивним правочином;
- вона має усі права на укладення цього Договору;
- її представник, який підписує цей Договір, має усі повноваження на його укладення, які відповідають чинному законодавству України, її Статуту та іншим внутрішнім документам.
Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із сторін.
Цей Договір набуває чинності 04 лютого 2021р.
Враховуючи зміст вищевказаного договору, відповідач-1 вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивачем подано до місцевого господарського суду клопотання про витребування оригіналу письмового доказу - Договору про припинення зобов`язань від 20.01.2021, посилаючись на існування необхідності дослідження факту його підробки. Крім того, подано заяву про те, що поданий відповідачем Договір про припинення зобов`язань від 20.01.2021 є підробленим.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач посилався а те, що дійсно між сторонами велись перемовини щодо укладення договору про припинення зобов`язань за договором № 15/07-02 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.07.2019, але за умови погашення відповідачем-1 всієї основної заборгованості перед позивачем, включаючи заборгованість по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 17 від 08.06.2016 (справа № 927/1187/20); враховуючи невиконання відповідачем-1 вказаної умови, позивач жодних документів щодо припинення зобов`язань не укладав та не підписував і як наслідок - підпис директора Шмулевича В.Н. на поданому відповідачем-1 договорі про припинення зобов`язань від 20.01.2021 не належить вказаній фізичній особі, а отже, не є ідентичним оригінальному підпису.
Разом з тим, позивач зазначав, що печатка, нанесена на відповідний договір, є такою, що не відповідає дійсному відбитку печатки товариства: так, зокрема на відбитку печатки товариства на договорі значиться ідентифікаційний код 39012183, натомість дійсним ідентифікаційним кодом юридичної особи є 39012783; також на використаній відповідачем-1 печатці значиться "ALCOLINE", натомість на оригінальній печатці товариства значиться "ALKOLINE"; додатково позивач зауважив, що слово "АЛКОЛАЙН" (кирилицею) та слово "ALCOLINE" (латиницею), які розміщені в нижній частині зовнішнього кругу печатки (під кодом ЄДРПОУ), написані звичайним способом (і читаються зліва направо - проти часової стрілки якщо печатку прийняти за циферблат), в той час як на оригінальній печатці товариства ці слова перевернуті (і читаються за ходом часової стрілки якщо печатку прийняти за циферблат).
На думку позивача, вищенаведені невідповідності переконливо свідчать про те, що наданий відповідачем-1 договір про припинення зобов`язань від 20.01.2021 є підробленим, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" його не укладало, підпис директора Шмулевича В.Н. на ньому відсутній, поставлена печатка не належить товариству; як наслідок - такий договір не створює для позивача жодних прав та обов`язків у т.ч. і щодо припинення зобов`язань та прощення боргу оскільки як правочин він є невчиненим і правовідносини за ним не виникли.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив виключити договір про припинення зобов`язань від 20.01.2021 з числа доказів та розглядати справу на підставі інших доказів, наявних в матеріалах справи.
У відповідності до змісту ст.ст. 2, 13, 42, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Учасники справи зобов`язані, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Як передбачено ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, що завданням підготовчого провадження, зокрема є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, зокрема вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Місцевий господарський суд, щодо договору про припинення зобов`язань від 20.01.2021 вказав вірно наступне.
З матеріалів справи вбачається, що згідно засвідченого судом витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення (клопотання від 19.02.2021 відповідача-1 про залучення доказів до матеріалів справи) вручене позивачеві 23.02.2021.
Таким чином, на день проведення підготовчого засідання 25.02.2021 позивач вже був обізнаний про подання відповідачем до суду копії договору про припинення зобов`язань від 20.01.2021. Крім того, в підготовчому засіданні 25.02.2021 повноважний представник відповідача-1 повідомив суд про укладення 20.01.2021 між сторонами договору про припинення зобов`язань.
Проте, під час підготовчого провадження позивач жодним чином не заперечив проти факту укладення такого договору, будь-яких заяв/клопотань, зокрема щодо призначення експертизи з метою правильного, всебічного та об`єктивного вирішення даного спору по суті позивачем подано не було.
Таким чином, ,позивач не дотримався свого процесуального обов`язку стосовно доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень щодо правомірності укладення 20.01.2021 договору про припинення зобов`язань, а отже - і процесуального обов`язку щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
При цьому, як вже було вказано вище, за приписами діючого законодавства України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення заперечень позивача щодо дійсності підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" Шмулевича В.Н.
Крім того, позивачем не було заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою з`ясування питання виконання підпису від імені Шмулевича В.Н. як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" (Сторона-1) у вказаному вище договорі від 20.01.2021 саме Шмулевичем В.Н. або ж іншою особою.
Таким чином, позивачем не було доведено належність такого підпису на оригіналі договору про припинення зобов`язань від 20.01.2021 іншій особі, ніж Шмулевичу В.Н.
Щодо відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН", нанесеному на договорі про припинення зобов`язань від 20.01.2021, то судом першої інстанції вірно зазначено, що він дійсно не співпадає з відтисками печатки товариства, нанесеними на інших наявних в матеріалах справи письмових доказах, поданих позивачем (у т.ч. за реквізитами, наведеними позивачем у вказаній вище заяві від 08.04.2021 № 08/04-01).
При цьому, за змістом ст. 581 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Як передбачено ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Таким чином, враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства України, використання печаток, зокрема під час укладення договорів є правом, а не обов`язком сторін.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно вказав наступне:
стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідні правові позиції та висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 913/479/18 та від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що вказаний вище договір про припинення зобов`язань від 20.01.2021, укладений між позивачем та відповідачем-1 на день ухвалення даного рішення в судовому порядку не визнано недійсним; крім того, недійсність договору прямо не передбачено законом, а тому він є таким, що за наслідком укладення створює для сторін права та обов`язки; докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зобов`язання відповідачів по сплаті 50 000,00 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 24 098,36 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, були припинені внаслідок звільнення (прощення боргу) позивачем, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОЛАЙН" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2021 у справі №927/1189/20 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за апелянтом.
4. Матеріали справи № 927/1189/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді М.Л. Яковлєв
С.Р. Станік
