ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/568/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Могила С.К.
секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.
за участю представників:
позивача - Шимановський А.В. (адвокат),
відповідача - не з`явився,
третіх осіб: Фонду державного майна України - Ленько М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Будсервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 (судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Будсервіс"
до Акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради
2. Фонд державного майна України
3. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області
4. Черкаська міська рада
про визнання права на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Будсервіс" (далі -ТОВ "Терра Будсервіс") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" (далі - АТ "Черкаський приладобудівний завод") про визнання за ТОВ "Терра Будсервіс" права на оформлення в оренду (власність) частини земельної ділянки без нотаріально посвідченої згоди (погодження) землекористувача АТ "Черкаський приладобудівний завод" на вилучення із користування.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Терра Будсервіс" є власником нерухомого майна, а спірна земельна ділянка, яка знаходиться під цієї нерухомістю знаходиться у користуванні АТ "Черкаський приладобудівний завод", який не надає нотаріально посвідчену згоду на вилучення спірної земельної ділянки. ТОВ "Терра Будсервіс" вважає, що відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, він, як особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику та відповідно, має право на оформлення в оренду спірної земельної ділянки.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 у справі №925/568/18 позов задоволено.
Визнано за ТОВ "Терра Будсервіс" право на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки площею 4,5796 га (частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на якій розташоване майно ТОВ "Терра Будсервіс": нежитлова будівля охоронної споруди П-І, площадка II, III, огорожа №4, 7) без нотаріально посвідченої згоди (погодження) землекористувача - АТ "Черкаський приладобудівний завод".
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що у АТ "Черкаський приладобудівний завод" не оформлено право користування спірною земельною ділянкою, а тому ураховуючи, що "Терра Будсервіс" є власником нерухомого майна на цій земельній ділянці та він неодноразово звертався до АТ "Черкаський приладобудівний завод" за нотаріально посвідченою згодою на вилучення спірної земельної ділянки, позивач довів порушення його права. Місцевий суд врахував необґрунтовані перешкоди АТ "Черкаський приладобудівний завод" та надуманість підстав для відмови позивачу у погодженні на вилучення спірної земельної ділянки, яку він не використовує, а тому порушене право "Терра Будсервіс" підлягає захисту відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 і прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові.
2.4. Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції керувався відсутністю інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності у ТОВ "Терра Будсервіс" на спірне нерухоме майно та розбіжностями у договорах купівлі-продажу цього майна, а саме - огорожі. Крім того, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи та дійшов помилкового висновку щодо порушення права у ТОВ "Терра Будсервіс" на оформлення в оренду спірної земельної ділянки.
3. Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі
3.1. Не погоджуючись із рішенням апеляційного господарського суду, ТОВ "Терра Будсервіс" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019, а рішення Господарського суду Черкаської області від 04.10.2018 залишити в силі.
3.2. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу ПП "Старк" придбав частину комплексу у АТ "Черкаський приладобудівний завод", яке на виконання пункту 5.6 цього договору надало висновок, в якому дало згоду на вилучення з його користування частину земельної ділянки. На думку заявника, вказані факти свідчать про підтвердження того, що разом з правом власності на майно АТ "Черкаський приладобудівний завод" передав право користування на частину спірної земельної ділянки.
Ураховуючи, що частина комплексу увійшла до статутного капіталу ТОВ "Терра Будсервіс", скаржник вважає, що має право на оформлення в оренду спірної земельної ділянки. Також заявник наголошує на тому, що неодноразово звертався до АТ "Черкаський приладобудівний завод" про отримання нотаріально посвідченої згоди на вилучення спірної земельної ділянки, однак відповіді не отримав.
3.3. До Верховного Суду 16.08.2019 надійшли пояснення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в яких вказано, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ "Терра Будсервіс", 14.08.2018 державним кадастровим реєстратором були внесені відомості до державного земельного кадастру про земельну ділянку комунальної власності площею 4,3894 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підособних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та присвоєно кадастровий номер.
Також Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області зазначає, що стаття 122 Земельного кодексу України чітко визначає повноваження органів виконавчої влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, а стаття 123 цього ж кодексу порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у поясненнях третьої особи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 01.07.2003 на підставі договору купівлі-продажу Приватне підприємство "Старк-2" (далі - ПП "Старк-2") придбало у ВАТ "Черкаський приладобудівний завод" (правонаступник - АТ "Черкаський приладобудівний завод") частину комплексу №2 за адресою: місто Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, яка складається з площадки II, III; охоронної споруди П-І, огорожі №4 та частини огорожі №6.
Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що об`єкт купівлі-продажу розташований на земельній ділянці Черкаської міської ради та частина земельної ділянки виділяється ПП "Старк-2" у користування.
4.3. На виконання вимог пункту 5.6 вказаного договору 19.07.2004 ВАТ "Черкаський приладобудівний завод" надав висновок №50-495, в якому дав згоду на вилучення зі свого користування земельної ділянки площею 4,5796 га, з яких 0,0641 га залишено в спільному користуванні.
4.4. Рішенням Придніпровського районного суду місто Черкаси від 12.05.2010 у справі №2-3295/2010 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 12.04.2010 між ПП "Старк-2" та громадянином ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: площадки II, III; охоронну споруду П-І, огорожі № 4 та огорожі №6, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (зміна адреси нерухомого майна підтверджується наказом управління містобудування та архітектури Черкаського міського виконавчого комітету №393 від 17.03.2005)
4.5. Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2010 громадянин ОСОБА_2 придбав у громадянина ОСОБА_1 нежитлову будівлю охоронної споруди літ П-1, площадки II, III, огорожу 4, 7, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
4.6. На підставі протоколу №1 установчих зборів учасників ТОВ "Терра Будсервіс" від 16.08.2016 та акта приймання-передачі майна №1 від 18.08.2016 нерухоме майно (нежитлова будівля охоронної споруди літ П-1, площадки II, III, огорожа 4, 7 загальною площею 29,9 кв.м.) увійшло до статутного капіталу ТОВ "Терра Будсервіс" від імені учасника товариства громадянина ОСОБА_2
4.7. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 20.09.2017 учасник товариства громадянин ОСОБА_2 продав свою частку в ТОВ "Терра Будсервіс" ОСОБА_3.
4.8. Згідно із довідкою Держгеокадастру форми 6-зем від 13.04.2017 №363/180-17 спірне нерухоме майно перебуває у користуванні ДП "Черкаський приладобудівний завод" та розташоване на земельній ділянці площею 4,5796 га.
4.9. Отже, предметом позову у цій справі є визнання права у ТОВ "Терра Будсервіс" на оформленя земельної ділянки в користування під власним об`єктом нерухомості.
4.10. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право особи, яка звернулася за таким захистом до суду.
4.11. Положеннями статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною п`ятою статті 116 цього Кодексу, визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
4.12. Так, статтею 141 зазначеного Кодексу передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Виходячи з правового аналізу наведених норм права, слідує, що припинення права користування земельною ділянкою здійснюється в загальному порядку, з підстав, перелік яких наведено у статті 141 Земельного кодексу України, який є вичерпним.
4.13. Приписами статті 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
4.14. Так, відповідно до частини 1-4 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
4.15. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Таким чином, підставою набуття права постійного користування або права оренди земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
4.16. Під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції установив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація, що ТОВ "Терра Будсервіс" є власником нерухомого майна, яке увійшло до статутного капіталу на підставі договору купівлі-продажу.
4.17. Крім того, суд встановив, що у договорі купівлі-продажу від 14.09.2010 (укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) існують розбіжності щодо об`єкту купівлі-продажу, а саме: огорожа №4, 7 замість огорожі № 4 , 6, який був предметом договору купівлі-продажу від 01.07.2003 (укладеного між ВАТ "Черкаський приладобудівний завод" та ПП "Старк-2").
4.18. При цьому, згода ВАТ "Черкаський приладобудівний завод" на вилучення із його користування спірної земельної ділянки, була надана ПП "Старк-2", а не ТОВ "Терра Будсервіс" та не є нотаріально посвідченою згодою, як це передбачено нормами Земельного кодексу України.
4.19. Заявник стверджує, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2003, в якому АТ "Черкаський приладобудівний завод" продало нерухоме майно ПП "Старк-2", яке в подальшому перейшло до ТОВ "Терра Будсервіс", він набув право користування на спірну земельну ділянку.
4.20. У відповідності до приписів статті 377 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з приписами статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
4.21. Проте, АТ "Черкаський приладобудівний завод" не укладав з ТОВ "Терра Будсервіс" договір купівлі-продажу та не узгоджував розміри та цільове призначення земельної ділянки.
4.22. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.
4.23. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання щодо надання ТОВ "Терра Будсервіс" права користування (власності) на спірну частину земельної ділянки відноситься до компетенції власника Черкаської міської ради і може бути вирішено лише у порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України.
4.24. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ "Терра Будсервіс" про визнання права на оформлення в оренду спірної земельної ділянки без нотаріально посвідченої згоди (погодження) землекористувача (АТ "Черкаський приладобудівний завод") на вилучення із користування.
4.25. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі заявника, не спростовують висновок суду апеляційної інстанції та стосуються лише переоцінки обставин справи, тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для відмови у позові, спрямовані на переоцінку доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій справі не вбачається.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Будсервіс" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі №925/568/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв
Судді Н. О. Багай
С. К. Могил
