Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 жовтня 2024 року м. Київ № 826/17708/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа - Міністерство юстиції України про стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
Поставною Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.01.2022 касаційні скарги представника позивача - адвоката Степанової Оксани Сергіївни і відповідача - Офісу Генерального прокурора задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року залишено без змін.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2022 адміністративну справу прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
Ця справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, за результатом автоматизованого розподілу від 09.07.2024 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою від 15.07.2024 адміністративну справу № 826/17708/14 прийнято до провадження.
Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Одеську обласну прокуратуру.
Зобов`язано відповідачів надати суду розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу та вірної кількості робочих днів у спірний період.
Від представника на адресу суду від Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до яких представник просив суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У свою чергу, згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, у т.ч. прокурори.
Зауважив, що в умовах військового стану фінансування прокуратури здійснюється згідно із кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, відтак вказав, що вирішення вказаних спірних правовідносин має важливе значення для відповідача з діяльністю якого пов`язані виплати, що просить стягнути позивач, та які фінансуються з державного бюджету України.
З огляду на викладене, представник Офісу генерального прокурора просив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Розглядаючи заяву, суд виходив із такого.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ця адміністративна справа, яка направлена Верховним Судом на новий розгляд в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є справою, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, а отже може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, у клопотанні Офісу Генерального прокурора не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Ураховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в загальному позовному провадженні відповідач не навів, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Також, до суду засобами підсистеми «Електронний суд» від представника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання про направлення позовної заяви із доданими матеріалами, зокрема шляхом долучення її до матеріалів електронної справи № 826/17708/14 підсистеми «Електронний суд».
Водночас, враховуючи, що справа з 2014 року формувалася та зберігалася у паперовій формі, відтак електронна сканована копія справи відсутня, а Київський окружний адміністративний суд не має технічної можливості сканування документів, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача направити на адресу Одеської обласної прокуратури позовну заяву з доданими матеріалами, а суду надати докази такого направлення.
Крім того, до суду засобами підсистеми «Електронний суд» від представника Одеської обласної прокуратури надійшли також письмові пояснення у справі від 11.09.2024.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу Одеської обласної прокуратури, що положеннями частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Зазначені норми права вказують на те, що електронна взаємодія, обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу здійснюється саме з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Водночас, судом встановлено, що письмові пояснення від 11.09.2024 направлялися позивачу засобами електронної пошти.
Згідно відповіді на судовий запит на отримання інформації про наявність зареєстрованого кабінету ЄСІТС, судом встановлено, що позивач не має зареєстрованого кабінету в підсистемі Електронний суд.
Відтак, суд констатує, що долучена представником Одеської обласної прокуратури роздруківка про направлення пояснень позивачу електронною поштою не є належним доказом такого направлення, з огляду на те, що відповідач використав спосіб обміну процесуальними документами у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Одеську обласну прокуратуру направити позивачу письмові пояснення від 11.09.2024 засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення, а суду надати докази такого направлення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12,44, 49, 80, 172, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
2. Зобов`язати позивача направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Одеської обласної прокуратури позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами з наданням суду доказів такого надсилання протягом двох днів із дня надсилання.
3. Зобов`язати Одеську обласну прокуратуру направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача - ОСОБА_1 письмові пояснення від 11.09.2024 з наданням суду доказів такого надсилання протягом двох днів із дня надсилання.
4. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.
