П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 815/2551/15
Провадження № 11-640апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., ЗолотніковаО.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Рогач Л.І., СаприкіноїІ.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 як представника позивача ОСОБА_2 на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року (судді Федусик А.Г., Шевчук О.А., Зуєва Л.Є.) за позовом ОСОБА_2 до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (далі ЖКВЧ А0800), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі КЕВ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ЖКВЧ А0800, КЕВ, у якому просив:
-визнати протиправними дії ЖКВЧ А0800 щодо зняття позивача з обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов;
- зобов`язати ЖКВЧ НОМЕР_1 поновити позивача на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військовій частині НОМЕР_1 , та направити до КЕВ примірник облікової справи позивача з примірником картки обліку та витягом з протоколу засідання цієї комісії про зарахування позивача на квартирний облік;
- визнати протиправною бездіяльність КЕВ щодо невключення позивача в узагальнений список військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), а також у список осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, та у список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень;
-зобов`язати КЕВ включити позивача в узагальнений список військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), а також у список осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, та у список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 14 вересня 2015 року на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), чинного до 15 грудня 2017 року, закрив провадження у цій справі за позовною вимогою про зобов`язання ЖКВЧ А0800 направити до КЕВ примірник облікової справи позивача з примірником картки обліку та витягом з протоколу засідання ЖКВЧ А0800 про зарахування позивача на квартирний облік.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції послався на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 6 червня 2012 року, якою, на думку суду, аналогічні позовні вимоги суд уже вирішив по суті і яка набрала законної сили, що унеможливлює повторне звернення позивача до суду із цією вимогою.
Разом з тим Одеський окружний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2015 року позовні вимоги в іншій частині задовольнив частково: визнав протиправними дії ЖКВЧ А0800 щодо зняття позивача з обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військовій частині НОМЕР_1 ; зобов`язав ЖКВЧ НОМЕР_1 поновити позивача на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військовій частині НОМЕР_1 ; зобов`язав КЕВ на підставі отриманої облікової справи позивача і витягу з протоколу засідання ЖКВЧ А0800 включити позивача в узагальнений список військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), а також у список осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, та у список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалами від 3 лютого 2016 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року, скасував, провадження у справі закрив, оскільки спірне підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що правовідносини які виникли між сторонами, за своїм змістом носять цивільно-правовий характер, оскільки виникли із житлових відносин та пов`язані з набуттям службового житла в користування. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із такими рішеннями, представник позивача звернувся до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення та направити справу для продовження розгляду.
Касаційні скарги, серед іншого, мотивовані помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі, адже, за переконанням представника позивача, ця справа за суб`єктним складом сторін належить до юрисдикції адміністративних судів.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 29 лютого 2016 року відкриті касаційні провадження за цими касаційними скаргами. З метою спрощення і прискорення їх розгляду касаційні скарги об`єднані в одне провадження.
30 січня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 травня 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 червня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційних скаргах доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Суд першої інстанції установив, що звільнений у зв`язку зі скороченням штатів майор запасу ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 28 квітня 2004року.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з вимогою щодо надання інформації про перебування його на квартирному обліку та про хід передачі облікової справи до КЕВ.
16 січня 2012 року ОСОБА_2 отримав відповідь на звернення за №20/60, яким відповідач повідомив, що облікову справу позивача не передано на зберігання до КЕВ та що ОСОБА_2 відсутній у списках військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки вже забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони України та в добровільному порядку погіршив свої житлові умови, залишивши квартиру колишній дружині.
Постановляючи оскаржувані ухвали, Одеський апеляційний адміністративний суд обґрунтовано виходив з того, що позов ОСОБА_2 до ЖКВЧ А0800 та КЕВ підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки поданий на захист його житлових прав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС (тут і далі у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачами права на отримання житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Оскільки спірні правовідносини пов`язані з поновленням ОСОБА_2 на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Велика Палата Верховного Суду вже висловлювалась щодо застосування норм права у спірних правовідносинах у цій категорії спорів, зокрема у справі № 806/104/16 (постанова від 18 квітня 2018 року № 11-166апп18).
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016року у справі № 6-14цс16,і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від указаного висновку.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті6Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС (у редакції, чинній з
15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
За правилами частини першої статті 350 КАС (у цій самій редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341, 345, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційні скарги ОСОБА_1 як представника позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого
2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО.Б. ПрокопенкоСудді: Н.О. Антонюк Л.І. РогачС.В. БакулінаІ.В. СаприкінаВ.В. БританчукО.М. СитнікВ.І. ДанішевськаО.С. ТкачукО.С. ЗолотніковВ.Ю. УркевичО.Р. КібенкоО.Г. ЯновськаЛ.М. Лобойко
