УХВАЛА
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 738/703/18
провадження № 61-16877св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: приватний нотаріус Ніколаєнко Сергій Володимирович, державний реєстратор Державної реєстраційної служби Рачков Валерій Юрійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії судді: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на жилий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 квітня 2017 року; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1535 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений 14 березня 2018 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1535 га, розташовану на АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 березня 2018 року; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1535 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право як співзабудовника на 1/2 частину збудованого за час перебування у шлюбі з відповідачем, але не прийнятого в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва - жилого будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 , загальною площею 82,8 кв. м.
Позов мотивований тим, що за час перебування позивача і ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі замість старого жилого будинку, який належав ОСОБА_2 , збудували новий жилий будинок, який на даний час знаходиться на АДРЕСА_1 , право власності на який неправомірно зареєстроване за ОСОБА_3 . Крім того, чоловіком позивача під час шлюбу отримана у власність земельна ділянка, яка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, однак чоловік без згоди позивача неправомірно її подарував ОСОБА_3 .
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на жилий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться на АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 квітня 2017 року, індексний номер витягу 85578366, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1230848074230, визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1535 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений 14 березня 2018 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 561 приватним нотаріусом Ніколаєнко С. В., скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1535 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 березня 2018 року, індексний номер витягу 117055287, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1051039274230, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,1535 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_1 право як співзабудовника на Ѕ частину збудованого за час перебування у шлюбі з відповідачем, але не прийнятого в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва жилого будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 , загальною площею 82,8 кв. м.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 і приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу Ніколаєнка С. В. задоволено, рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
09 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, просила скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року та залишити в силі рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У грудні 2019 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду клопотання про виклик її для надання пояснень у справі.
У задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку письмового провадження є правилом, визначеним у ЦПК України.
Колегія суддів Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Публічний характер провадження у судових органах, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (§ 25 рішення у справі «Axen v. Germany» від 08 грудня 1983 року, заява № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема, тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (§ 25 рішення у справі «Axen v. Germany» від 08 грудня 1983 року, заява № 8273/78). Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01 щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду.
У цій справі заявник особисто та через представника брала участь у судових засіданнях, що проводилися судами першої і апеляційної інстанції.
З огляду на вказане, враховуючи те, що справа розглядатиметься у порядку письмового провадження без повідомлення сторін, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 .
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов
