Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 711/3007/15-ц
провадження № 61-17529св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс»,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»,
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2021 року у складі судді Демчик Р. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів:Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісова Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ТОВ «Спектрум Ессетс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Вимоги заяви мотивовані тим, що 21 вересня 2016 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси стягнено солідарно
з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк») заборгованість по кредитному договору в сумі 1 761 539,64 грн.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 січня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції змінено. Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 725 596,31 грн. Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 725 596,31 грн. Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 725 596,31 грн.
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
В іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень видано виконавчі листи.
Постановою Верховного Суду від 03 липня 2019 року вказане рішення апеляційного суду залишено без змін.
25 вересня 2020 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Спектрум Ессетс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Спектрум Ессетс» набуло права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором від 02 вересня 2008 року й усіма забезпечувальними договорами. До ТОВ «Спектрум Ессетс» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором з фізичною особою № 1788 від 02 вересня 2008 року, ОСОБА_3 - за договором поруки № 1788/1/Ф від 10 жовтня 2012 року, ОСОБА_4 - за договором поруки № 1788/3/Ф від 10 жовтня 2012 року, ОСОБА_5 - за договором поруки № 1788/5/Ф від 10 жовтня 2012 року та до ОСОБА_2 - за договором поруки № 1788/2/Ф від 10 жовтня 2012 року на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 25 вересня 2020 року.
Заявник просив у виконавчих документах та подальших виконавчих провадженнях з виконання рішення Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 21 вересня 2016 року у справі № 711/3007/15-ц, зміненого рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 січня 2017 року, за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, замінити стягувача ПАТ «Фідобанк» на ТОВ «Спектрум Ессетс».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, замінено у виконавчому провадженні стягувача ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника - ТОВ «Спектрум Ессетс».
Суди виходили із того, що факт правонаступництва у спірних правовідносинах підтверджується наявними у справі доказами, в тому числі й договором від
25 вересня 2020 року з додатками до нього, укладеного між ТОВ «Спектрум Ессетс» та ПАТ «Фідобанк».
Доводи заяви підтверджені належними доказами, що містяться в матеріалах справи. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Доводи в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не враховано, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факту переходу прав вимоги за кредитним та забезпечувальним договором від ПАТ «Фідобанк» до ТОВ «Спектрум Ессетс», є безпідставними та необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про залучення ОСОБА_2 до розгляду даної заяви є помилковими, оскільки міститься рішення про визнання недійсним договору поруки, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Фідобанк», а тому він не є зобов`язаною особою ні перед ПАТ «Фідобанк», ні перед заявником, не впливають на правильність висновків суду при постановленні оскарженої ухвали суду.
Апеляційний суд не прийняв доводи про те, що договір про відступлення права вимоги, що міститься в матеріалах справи, від 15 травня 2020 року, що укладений між ПАТ «Надра» та заявником, не має жодного відношення до учасників даної справи, оскільки оцінка договору по відношенню до учасників даної справи надана судом в ухвалі від 17 лютого 2021 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що додаток № 1 з переліком договорів до договору відступлення прав вимоги від 25 вересня 2020 року мав бути також оформлений або на нотаріальному бланку або містити відбиток засвідчувального штампу нотаріуса, який посвідчував договір, є помилковими, оскільки нотаріальною дією є посвідчення договорів, а не посвідчення додатків до них. Під час укладення договору про відступлення права вимоги від
25 вересня 2020 року дотримано письмову форму правочину з нотаріальним його посвідченням. Даний договір є чинним, доказів які б свідчили про його недійсність в матеріалах справи відсутні.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив судові рішення скасувати та в задоволенні заяви відмовити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у апеляційній скарзі він звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд не дослідив причинно-наслідковий зв`язок між наданими заявником документами, які фактично не підтверджують факт відступлення прав вимоги за кредитним договором, а саме додаток № 4 до договору відступлення прав вимоги від 25 вересня 2020 року, де перелічено перелік договорів, за якими відступлено права вимоги, оскільки у верхньому правому куті цього додатку № 1 зазначено «Додаток №1 до Договору про надання юридичних послуг №25/09/2020 від 25.09.2020 р.», а нижче, перед реквізитами та підписами сторін, директором ТОВ «Спектрум Ессетс» від руки кульковою ручкою дописано «Витяг з додатку №1 до Договору №ОЕЗП218881 від 25.09.2020 р,» і цей напис завірений печаткою вказаного товариства. Така форма внесення змін в документи заінтересованою особою у заміні сторони виконавчого провадження суперечить приписам статей 76-79 ЦПК України, оскільки такий доказ не може бути визнаний судом належним і допустимим. Відповідно до тексту вказаного додатку № 1, це додаток до договору про надання юридичних послуг, а не додаток до договору, згідно з яким могли бути відступлені права вимоги за кредитним договором скаржника від ПАТ «Фідобанк» до ТОВ «Спектрум Ессетс». Спільного у цих договорах лише те, що вони датовані одною датою та укладення одного із таких договорів взаємовиключає укладення іншого, оскільки ці договори різні за своєю правовою природою та регулюються різними нормами права.
Договір про відступлення прав вимоги (т. 3, а. с. 84-85) не містить переліку договорів, права вимоги за якими відступалися ПАТ «Фідобанк» до ТОВ «Спектрум Ессетс», а містить посилання на додаток-перелік, який фактично взагалі не наданий ТОВ ТОВ «Спектрум Ессетс» суду для проведення аналізу його змісту.
Судом першої інстанції безпідставно вказано, що згідно копії платіжного доручення від 23 вересня 2020 року з призначенням платежу «оплата за лот протокол № ЕІА-ЕА-2020-08-07-000001-Ь від 01.09.2020 р. ТОВ «Спектрум Ессетс» перерахувало ПАТ «Фідобанк» 52 589 658,70 грн (т. 3, а. с. 87)». Сам протокол у матеріалах справи відсутній. Суд необгрунтовано визнав це платіжне доручення належним доказом сплати коштів саме за договором купівлі-продажу прав вимоги.
Судами в основу рішень покладено наданий заявником, виготовлений на звичайному аркуші паперу, а не оформлений у нотаріальній формі згідно вимог закону, Реєстр договорів, право вимоги за якими відступлено, до якого внесено шляхом вписування від руки кульковою ручкою директором ТОВ «Спектрум Ессетс» даних про те, що цей документ і є додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги від 25 вересня 2020 року, до якого включено і кредитний договір скаржника, договір іпотеки і договори поруки інших учасників даної справи (т. 3, а. с. 6, 85-86). Така ж правова позиція стосовно аналізу доказової бази викладена в постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16, де вказано на потребу перевірки доказової бази судами перед ухваленням рішення про заміну стягувача.
Відповідно до пункту 2 Глави № 9 та пункту 1 Глави № 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, додаток № 1 з переліком договорів, права вимоги за якими відступаються, до договору відступлення прав вимоги мав бути також оформлений або на нотаріальному бланку або містити відбиток засвідчувального штампу приватного нотаріуса, що посвідчував такий договір, оскільки за загальним правилом додаток - це є невід`ємна частина основного договору. Заявник мав би надати до суду нотаріальну виписку із договору відступлення прав вимоги, проте такий доказ до суду заявником не був наданий без поважних причин. Суди не звернули уваги на суттєві розбіжності в зазначеному документі.
Надане заявником платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів, що передбачені для такого виду фінансових документів згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», а саме: підпису керівника та бухгалтера платника та печатки заявника; не містить печатки «ОТП банку», через який здійснювався платіж; графа «Призначення платежу» за цим платіжним дорученням усупереч вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» не містить посилання як на підставу для здійснення цього платежу, на договір відступлення прав вимоги від 25 вересня 2020 року з додатком № 1 - переліком відступлених кредитів, а містить посилання на якийсь протокол торгів, який відсутній в матеріалах справи. Договір відступлення прав вимоги з додатком № 1 укладено 25 вересня 2020 року, а платіж на оплату прав вимоги за цим договором згідно вказаного платіжного доручення здійснений ще 23 вересня 2020 року. Підпис представника «ОТП банку» про проведення платежу містить графічні ознаки факсимільного відтиску, а не реального підпису фізичної особи, оскільки на платіжному дорученні не вказано прізвище, ім`я, по батькові та посаду працівника «ОТП банку», який засвідчив проходження цього платежу на оплату. Тому вказане платіжне доручення не можна вважати належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-79, 81 ЦПК України, а апеляційним судом даний доказ визнано належним помилково.
Докази офіційного повідомлення боржника в письмовій формі про зміну кредитора в кредитних зобов`язаннях з наданням відповідних письмових доказів відступлення прав вимоги в матеріалах справи на час розгляду справи в суді відсутні, тому скаржник не визнає повноважень нового кредитора вимагати сплати будь-яких коштів.
Надіслані заявником документи не відповідають вимогам Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 ДСТУ № 4163-2003, оскільки ніким не засвідчені, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами (правова позиція згідно постанови Верховного Суду України від 11 липня
2018 року № 904/8549/17). Заявник не надав ні до суду, ні скаржнику належним чином оформленого додатку до вказаного договору й акта прийому-передачі прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, де б було зазначено саме реквізити його кредитного договору та забезпечувальних договорів за ним, поруки та іпотеки.
У грудні 2021 року ТОВ «Спектрум Ессетс» подало до суду відзив, у якому просило оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 21 вересня 2016 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси стягнено солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 1 761 539,64 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір в сумі 3654 грн.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 січня 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 03 липня 2019 року, вказане рішення суду першої інстанції змінено. Стягнено солідарно
з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором на суму 1 725 596,31грн. Стягнено солідарно
з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором на суму 1 725 596,31грн. Стягнено солідарно
з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором на суму 1 725 596,31 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень видано 7 виконавчих листів (а. с.137 т. 2).
Відповідно до постанови головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Я. В. від 13 серпня 2020 року, виконавче провадження № 60774727, яке було відкрито на підставі виконавчого листа по справі №711/3007/15-ц, виданого 31 березня 2017 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 судового збору в сумі 3654 грн - закінчено у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення (а. с. 240-242 т. 2).
25 вересня 2020 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Спектрум Ессетс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № GL3N218881, за умовами якого ТОВ «Спектрум Ессетс» набуло права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 1788 від 02 вересня 2008 року та усіма забезпечувальними договорами (т. 3, а. с. 84-85). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх А. В.
Відповідно до пункту 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та /або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цьому договору, надалі за текстом боржники, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами з урахування усіх змін доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги від
25 вересня 2020 року ОСОБА_3 включений до реєстру договорів, права вимоги за якими відступають за кредитним договором № 1788 від 02 вересня 2008 року та усіма забезпечувальними договорами (т. 3, а. с. 86).
Відповідно до платіжного доручення № 2353 ТОВ «Спектрум Ессетс» перерахувало ПАТ «Фідобанк» кошти в сумі 52 589 658,70 грн за умовами договору про відступлення права вимоги від 25 вересня 2020 року (т. 3, а. с. 87).
Позиція Верховного Суду
У частинах першій, другій статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 512 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України; (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України; (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження
№ 61-9098сво20) вказано, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі
№ 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».
У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справі, що переглядається, суди встановили факт правонаступництва у спірних правовідносинах, який підтверджується наявними у справі доказами, зокрема укладеним між ТОВ «Спектрум Ессетс» та ПАТ «Фідобанк» договором від 25 вересня 2020 року з додатками до нього; відповідно до платіжного доручення № 2353 ТОВ «Спектрум Ессетс» перерахувало ПАТ «Фідобанк» кошти в сумі 52 589 658,70 грн за умовами договору про відступлення права вимоги від 25 вересня 2020 року. Тому суди зробили правильний висновок про заміну у виконавчому провадженні стягувача ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника - ТОВ «Спектрум Ессетс».
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скаргипро те, що додаток № 1 з переліком договорів до договору відступлення прав вимоги від 25 вересня
2020 року мав бути оформлений або на нотаріальному бланку або містити відбиток засвідчувального штампу нотаріуса, який посвідчував договір.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 234/466/20 (провадження № 61-3051св21) зроблено висновок, що «нотаріальною дією є посвідчення договорів, а не посвідчення додатків до договорів. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 січня 2019 року в справі
№ 464/8424/15-ц (провадження № 61-8338св18)».
За таких обставин є правильним висновки апеляційного суду, що нотаріальною дією є посвідчення договорів, а не посвідчення додатків до них; під час укладення договору про відступлення права вимоги від 25 вересня 2020 року дотримано письмову форму правочину з нотаріальним його посвідченням, тому цей договір є чинним.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права щодо суті спору, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення ? без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат
