Постанова
Іменем України
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 639/7714/19
провадження № 61-6525св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левковець Олена Львівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у складі судді Труханович В. В. від 26 січня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М., від 03 квітня
2023 року і виходив з наступного.
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», АТ «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Левковець О. Л., про визнання іпотечного договору недійсним.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 08 жовтня 2007 року між ним та АТ «Укрсоцбанк», в особі Азовсько-Донського відділення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», укладено кредитний договір
№ 839/3/27/38/7-476, загальна сума кредиту 440 609, 00 грн, зі сплатою 15 % річних за користування кредитом, строком до жовтня 2022 року. Забудовник ТОВ дружнє підприємство технологічної групи «Екіпаж» укладенням договору № КШ-1-160 від 27 вересня 2007 року про участь у фонді фінансування будівництва підтвердило повну оплату вартості об`єкту інвестування з наступними характеристиками: квартира будівельний № 160, поверх - 21, кількість кімнат - 3, загальна площа - 92, 40 кв. м, будівельна адреса: АДРЕСА_1 . Додатковою угодою № 1 до договору № КШ-1-160 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» від 27 вересня 2007 року визначено, що позивачем повністю сплачена сума у розмірі 101 640, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день розрахунків складало 518 364, 00 грн.
3. Позивач вказував, що метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року між ним та
АТ «Укрсоцбанк», в особі Азовсько-Донського відділення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», укладено іпотечний договір
№ 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року. Відповідно пункту 1.1 цього іпотечного договору іпотекодавець передає в наступну іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, майнові права на об`єкт інвестування - трикімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 .
4. На думку позивача, зазначений іпотечний договір є незаконним, таким, що підлягає визнанню недійсним у зв`язку із тим, що на момент його укладення майнові права на об`єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки, оскільки до прийняття об`єкта новоствореного нерухомого майна в експлуатацію та його державної реєстрації право власності на незавершений будівництвом об`єкт нерухомості не виникає. Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки лише Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року, яким було внесено доповнення до статті 5 Закону України «Про іпотеку».
5. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним іпотечний договір № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року, укладений між ним та ПАТ «Укрсоцбанк», в особі Азовсько-Донського відділення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», посвідчений Левковець О. Л., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1708; зобов`язати ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, скасувати заборону відчуження майнових прав на об`єкт інвестування: квартиру будівельний номер АДРЕСА_3 , які належать
ОСОБА_1 , зареєстровану в реєстрі за № 1709, реєстраційний номер обтяження 5793760 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 5793869 від 08 жовтня 2007 року, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 43086415 від 19 вересня 2018 року).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня
2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні підстави, передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним іпотечного договору. Позивач, надавши 08 жовтня 2007 року усі необхідні документи, у тому числі, що підтверджують його право на набуття ним у власність у майбутньому спірної квартири, володіючи повним обсягом цивільної дієздатності, маючи вільне волевиявлення, ознайомився зі змістом правочину, отримав відповідну згоду своєї дружини, власноручно підписав іпотечний договір, отже виступив іпотекодавцем майнових прав за вказаним іпотечним договором, надав згоду на передачу в іпотеку майнових прав на квартиру, що будується і яка у майбутньому стане його власністю, тому суд дійшов висновку про відмову у позові, оскільки позивач не довів наявності порушення свого права. У цьому випадку іпотекодавцем виступив не забудовник житла, а позичальник, і особа, яка в силу статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції на час укладення договору) надала докази того, що нерухоме майно стане її власністю після укладення договору іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року - без змін.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач, укладаючи 08 жовтня
2007 року іпотечний договір, надав нотаріусу усі необхідні документи, у тому числі, що підтверджують його право на набуття ним у власність у майбутньому спірної квартири, володіючи повним обсягом цивільної дієздатності, маючи вільне волевиявлення, ознайомився зі змістом правочину, отримав згоду своєї дружини, власноручно підписав іпотечний договір. Суд апеляційної інстанції підкреслив, що позивач був свідомий того, що предметом іпотечного договору є саме майнові права на спірну квартиру, отже позивач передав в іпотеку саме майнові права на квартиру, що будується, і яка у майбутньому стане його власністю. Дії позивача щодо оспорювання договору іпотеки через 13 років після його укладення кваліфіковані як намагання позичальника уникнути належного виконання взятих на себе зобов`язань.
Короткий зміст касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
10. 02 травня 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня
2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 квітня
2023 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 760/10136/16-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 639/3097/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
12. У касаційній скарзі заявникзазначає, що у цій справі спір щодо недійсності іпотечного договору виник з тих підстав, що на момент укладення спірного договору майнові права на об`єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки. До прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації права власності таке право на незавершений будівництвом об`єкт нерухомості не виникає.
13. Заявник зазначає, оскільки на час укладання договору іпотеки
від 08 жовтня 2007 року він не був власником об`єктів, що будуються, Закон України «Про іпотеку», який є спеціальним для спірних правовідносин, не визначав предметом іпотеки майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, то зміст спірного договору іпотеки суперечить нормам чинного на момент його укладення законодавства, а саме статті 5 Закону України «Про іпотеку», за змістом якої іпотекодавець має бути носієм права власності або права господарського відання на майно, що передається в іпотеку.
14. Заявник стверджує, що в іпотеку передано майнові права на нерухоме майно без визначення їх виду (право власності, право користування, інші речові права). Тобто в оспорюваному іпотечному договорі відсутній опис переданих майнових прав, тоді як таким описом не може вважатися опис майна, яке має бути збудоване іпотекодавцем, оскільки він є описом майбутнього об`єкта, а не характеристикою майнового права, як того вимагає закон. Майнові права на окремі приміщення в житловому будинку, які до завершення будівництва не могли бути ідентифіковані, не можуть бути предметом іпотеки.
15. На думку заявника, при вирішенні спору судами було неправильно застосовано приписи статей 5, 18 Закону України «Про іпотеку», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. 08 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» (правонаступник АКБ СР «Укрсоцбанк»), в особі Азовсько-Донського відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», укладено кредитний договір
№ 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року на суму 440 609, 00 грн, зі сплатою 15 % річних за користування кредитом, строком до жовтня 2022 року.
17. Забудовник ТОВ дружнє підприємство технологічної групи «Екіпаж» укладенням договору № КШ-1-160 від 27 вересня 2007 року про участь у фонді фінансування будівництва підтвердило повну оплату позивачем вартості об`єкту інвестування з наступними характеристиками: квартира будівельний № 160, поверх - 21, кількість кімнат - 3, загальна площа - 92, 40 кв. м, будівельна адреса: АДРЕСА_1 .
18. На підставі додаткової угоди № 1 до договору № КШ-1-160 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» від 27 вересня 2007 року позивачем повністю сплачена сума у розмірі 101 640, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день розрахунків складало 518 364, 00 грн.
19. Виконання позивачем зобов`язань за договором про участь у ФФБ у розмірі 518 364, 00 грн підтверджується: свідоцтвом № 805/25/04/7-310, виданим управителем 08 жовтня 2007 року; листом Харківської обласної АКБ СР «Укрсоцбанк» вих. № 12.1.1-07/96-2577 від 23 квітня 2010 року; листом № 12.1.1-07/96-2577 від 23 квітня 2010 року, наданим АКБ «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії.
20. 08 жовтня 2007 року між позивачем та АТ «Укрсоцбанк», в особі Азовсько-Донського відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», укладено договір № 839/9/27-38/7-23, згідно з яким банк відступив на користь позивача майнові права на об`єкт інвестування з наступними характеристиками: квартира будівельний № 160, поверх - 21, кількість кімнат - 3, загальна площа - 92,40 кв. м, будівельна адреса: АДРЕСА_1 .
21. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року між позивачем та АТ (на той час АКБ СР) «Укрсоцбанк», в особі Азовсько-Донського відділення Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», укладено іпотечний договір № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року, посвідчений Левковець О. Л., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1708.
22. Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору № 839/4/27/38/7-714
від 08 жовтня 2007 року іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, майнові права на об`єкт інвестування - трикімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 .
23. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 грудня
2009 року у справі № 2-2981/09 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір № КШ-1-160 від 27 вересня 2007 року з додатками про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», укладений між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії, від імені та в інтересах якого на підставі договору доручення від 25 липня 2006 року та довіреності від 25 липня 2006 року діє ТОВ дружнє підприємство технологічної групи «Екіпаж». Стягнуто з АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії, на користь ОСОБА_1 за договором № КШ-1-160 від 27 вересня 2007 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» та договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року збитки у подвійному розмірі, що становить
30 300 доларів США.
24. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 17 червня
2010 року апеляційну скаргу АКБ СР «Укрсоцбанк» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 грудня 2009 року змінено.
В частині визнання недійсним договору № КШ-1-160 від 27 вересня
2007 року з додатками про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», укладеного між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії, від імені та в інтересах якого на підставі договору доручення від 25 липня 2006 року та довіреності від 25 липня 2006 року діє ТОВ дружнє підприємство технологічної групи «Екіпаж», стягнення з АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії, на користь ОСОБА_1 за договором № КШ-1-160 від 27 вересня 2007 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» та договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року збитків у подвійному розмірі, що становить
30 300 доларів США - скасовано. У задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 в цій частині - відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
25. Ухвалою Верховного Суду України від 08 червня 2011 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ дружнього підприємства технологічної групи «Екіпаж» відхилено. Рішення Апеляційного суду Харківської області
від 17 червня 2010 року залишено без змін.
26. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня
2012 року у цивільній справі № 2012/428/2012 позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір
№ КШ-1-160 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», укладений 27 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та
АКБ СР «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії, від імені та в інтересах якого при укладенні договору діяло ТОВ дружнє підприємство технологічної групи «Екіпаж». Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк», в особі Харківської обласної філії, на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 518 364 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
27. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2012 року апеляційну скаргу АКБ СР «Укрсоцбанк» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2012 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
28. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 квітня 2011 року по справі № 11/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 474 007, 21 грн, що складається: із заборгованості по кредиту у розмірі 401 443, 46 грн, заборгованості по відсоткам у розмірі 58 670, 28 грн, пені у розмірі
13 218, 27 грн.
29. ПАТ «Укрсоцбанк» отримано виконавчий лист у справі, який не було пред`явлено до виконання.
30. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 липня 2015 року у справі № 1786/14 за позовом
ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення з ОСОБА_1 474 007, 21 грн.
31. Як встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова
від 27 серпня 2019 року у справі № 639/6370/18, 19 вересня 2018 року між АТ «Укрсоцбанк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (фактор) укладено договір факторингу, за яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтеня
2007 року, який укладений між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (основний договір). Згідно з пунктом 1.2 за основним договором відступаються наступні права: право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору в сумі 401 433, 46 грн; право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору в сумі 420 861, 48 грн, а також право вимоги сплати процентів за користування кредитом, нарахованих в майбутньому; право вимоги сплати пені, що була нарахована та буде нарахована в майбутньому.
32. Крім цього, 19 серпня 2018 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (цедент) та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» (цесіонарій) укладено договір (цесії) передачі прав за іпотечним договором № 839/4/27/38/7-714, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О. Л. 08 жовтня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 1708, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього. У пункті 2.1 договору вказано, що права іпотекодержателя за договором іпотеки переходять до цесіонарія одночасно з переходом прав за кредитним договором. Відповідно до пункту 3.3.1 цедент зобов`язується передати цесіонарію шляхом підписання акту приймання-передачі протягом 7 (семи) днів з дати здійснення повної оплати цесіонарієм цеденту за договором факторингу № 344/ФК-18 від 19 вересня 2018 року: нотаріально завірену копію договору іпотеки.
33. 19 вересня 2018 року між ОСОБА_3 (цесіонарій) та
ТОВ «Укрфінстандарт» (цедент) укладено договір відступлення права вимоги № 344/1.
34. Відповідно до пункту 1.1 договору на умовах, визначених цим договором, цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 , що укладений з АКБ СР «Укрсоцбанк», кредитором за яким є цедент на підставі договору факторингу № 344/ФК-18 від 19 вересня 2018 року, укладеного з ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», в межах боргу у розмірі 822 304, 94 грн, з яких: право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у розмірі 401 443, 46 грн; право вимоги сплати процентів за користування кредитом у розмірі, встановленому основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору у розмірі 420 861, 48 грн, а також право вимоги сплати процентів за користування кредитом, нарахованих в майбутньому; право вимоги сплати пені, що була нарахована та буде нарахована в майбутньому.
35. Крім того, між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» (цедент) та
ОСОБА_3 (цесіонарій) 19 вересня 2018 року укладено договір (цесії) передачі прав за іпотечним договором № 839/4/27/38/7-714, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О. Л. 08 жовтня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 1708, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього. В пункті 2.1 договору вказано, що права іпотекодержателя за договором іпотеки переходять до цесіонарія одночасно з переходом прав за кредитним договором. Відповідно до пункту 3.3.1 цедент зобов`язується передати цесіонарію шляхом підписання акту приймання-передачі протягом 7 (семи) днів з дати здійснення повної оплати цесіонарієм цеденту за договором відступлення права вимоги № 344/1 від 19 вересня 2018 року: нотаріально завірену копію договору іпотеки.
36. Листом ПАТ «Укрсоцбанк» вих. № б/н від 19 вересня 2018 року
ОСОБА_1 повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року на користь
ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» за договором факторингу від 19 вересня
2018 року.
37. Листом ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» вих. №142/7 від 19 вересня
2018 року позивача повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року та відступлення права вимоги за іпотечним договором № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року на користь ТОВ «Укрфінстандарт» за договором факторингу № 344/ФК-18 від 19 вересня 2018 року.
38. Листом ТОВ «Укрфінстандарт» б/н від 19 вересня 2018 року
ОСОБА_1 повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року та відступлення права вимоги за іпотечним договором № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року на користь фізичної особи ОСОБА_3 , який мешкає
в АДРЕСА_4 , за договором відступлення права вимоги № 244/1 від 19 вересня 2018 року.
39. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня
2019 року у справі № 639/6370/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,
ТОВ «Укрфінстандарт», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., про визнання недійсним договору - задоволено. Визнано недійсним договір № 344/1 б/н від 19 вересня 2018 року про відступлення права вимоги за кредитним договором № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року та відступлення права вимоги за іпотечним договором № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року, укладеним між ТОВ «Укрфінстандарт» та фізичною особою ОСОБА_3 .
40. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду
м. Харкова від 27 серпня 2019 року - без змін.
41. Отже ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 839/3/27/38/7-476 від 08 жовтня 2007 року, що укладений між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , та за іпотечним договором № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року.
42. У відповідності до письмових пояснень нотаріуса, що не заперечувалося сторонами у справі, для посвідчення іпотечного договору
№ 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року позивачем ОСОБА_1 було надано: договір кредиту № 839/3/27/38/7-476, укладений 08 жовтня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник), згідно з яким кредитор надав позичальникові грошові кошти у розмірі 440 609, 00 грн зі сплатою 15, 00 % річних та кінцевим терміном погашення 07 жовтня 2022 року для інвестування будівництва трикімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_5 , який передбачає передачу в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк» майнових прав на об`єкт інвестування; договір № КШ-1-160 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» з додатками, укладений 27 вересня 2007 року між ОСОБА_1 (довіритель) та АКБ «Укрсоцбанк» (управитель), згідно з яким довіритель на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництва виду «А» передає управителю у довірчу власність грошові кошти у розмірі 518 364, 00 грн з метою отримання у власність вказаної вище квартири; свідоцтво № 805/25/04/7-308 від 03 жовтня 2007 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», що підтверджує факт укладення між
АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 договору про участь у фонді фінансування будівництва та сплату ОСОБА_1 02 жовтня 2007 року першого внеску у розмірі 77 754, 60 грн; свідоцтво № 805/25/04/7-310 від 08 жовтня 2007 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», що підтверджує факт укладення між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 договору про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», факт закріплення за ОСОБА_1 майнових прав на об`єкт інвестування: трикімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 , та сплату 08 жовтня 2007 року ОСОБА_1 остаточного внеску у розмірі 440 609, 40 грн; квитанція № 42 від 02 жовтня 2007 року про внесення ОСОБА_1 суми 77 754, 60 грн до ФФБ згідно договору № КШ-1-160 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» від 27 вересня 2007 року; квитанція № 6 від 08 жовтня 2007 року про внесення
ОСОБА_1 суми 440 609, 40 грн згідно з договором № КШ-1-160 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» від 27 вересня
2007 року; договір № 839/9/27-38/7-23 про відступлення майнових прав, укладений 08 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 (довіритель) та
АКБ «Укрсоцбанк» (управитель), згідно з яким управитель відступає на користь довірителя майнові права на трикімнатну квартиру.
43. За змістом пункту 1.9 іпотечного договору № 839/4/27/38/7-714
від 08 жовтня 2007 року, що був укладений між АТ «Укрсоцбанк», в особі Азовсько-Донського відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», та
ОСОБА_1 , після завершення будівництва, оформлення та реєстрації права власності, збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. При цьому, нотаріус за повідомленням іпотекодержателя та за рахунок іпотекодавця реєструє обтяження іпотекою збудованої нерухомості, а сторони протягом трьох робочих днів укладають додаткову угоду цього договору, в якій змінюють опис предмета іпотеки: замість майнових прав - відповідне нерухоме майно із зазначенням його реєстраційних даних, оціночної вартості, із посиланням на відповідний правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на це нерухоме майно.
Позиція Верховного Суду
44. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
45. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
46. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
47. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
48. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
49. Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки) був визначений вичерпний перелік об`єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.
50. Предметом іпотеки могли бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернення стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
51. Предметом також міг бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
52. Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цій редакції закону були відсутні.
53. Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», що набрав чинності 14 січня 2009 року, якими були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку».
54. При укладенні оспорюваного договору іпотеки від 08 жовтня 2007 року стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не містила положень про те, що майнові права на незавершене будівництвом приміщення могли виступати предметом іпотеки.
55. Майнове право, що є предметом застави (іпотеки), - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
56. Разом з тим, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
57. Отже положення статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки) передбачали, що предметом іпотеки може виступати об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.
58. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказала, що у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.
59. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
60. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
61. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поведінці позивача у спірних правовідносинах, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів порушення вимог закону та порушення своїх прав оспореним договором іпотеки.
62. Суди встановили, що ОСОБА_1 , укладаючи оспорений іпотечний договір, надав нотаріусу усі необхідні документи, у тому числі, що підтверджують його право на набуття ним у власність у майбутньому спірної квартири, мав при цьому повний обсяг цивільної дієздатності, вільне волевиявлення, ознайомився зі змістом правочину, власноручно підписав іпотечний договір.
63. У пункті 1.9 оспорюваного іпотечного договору № 839/4/27/38/7-714 від 08 жовтня 2007 року сторони погодили, що після завершення будівництва, оформлення та реєстрації права власності збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки.
64. Зазначений іпотечний договір був укладений за згодою дружини позивача ОСОБА_5 , що підтверджується заявою, на якій справжність її підпису засвідчена 08 жовтня 2007 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусі Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1707.
65. Із урахуванням зазначеного, слід погодися із висновками судів попередніх інстанцій, що поведінка позивача щодо оспорення договору іпотеки через тринадцять років після його укладення не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, таким, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
66. Сам по собі факт того, що на час укладення спірного іпотечного договору стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність.
67. Позивач, виступивши іпотекодавцем майнових прав за спірним іпотечним дговором, тим самим надав згоду на передачу в іпотеку майнових прав на незавершену будівництвом квартиру, яка у майбутньому стане його власністю, а тому не довів наявності порушення свого права.
68. За таких обставин підстави для визнання іпотечного договору недійсним відсутні.
69. Подібний висновок висловлено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 липня
2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18).
70. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.
71. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, висловленим Верховним Судом України та Верховним Судом у постановах, на які послався заявник у касаційній скарзі.
72. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
73. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович
