Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 462/2590/15-ц
провадження № 61-10417ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця», Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
встановив:
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження КМУ від 26 листопада 2014 року № 1154-р; визнати незаконним та скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 грудня 2014 року № 4114/ос «По особовому складу», яким його звільнено з посади генерального директора; поновити його на посаді голови правління АТ «Українська залізниця»; стягнути з АТ «Українська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 74 398 830, 48 грн; стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 5 000 000, 00 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 17 липня 2024 року), позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження КМУ від 26 листопада 2014 року № 1154-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України».
Визнано незаконним та скасовано наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 грудня 2014 року № 4114/ос «По особовому складу».
ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 834 743, 65 грн та моральну шкоду в сумі 75 000, 00 грн. Всього стягнуто 909 743, 65 грн.
Стягнуто з КМУ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 75 000, 00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з КМУ та АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 30 000,Ю 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в рівних частинах, тобто по 15 000, 00 грн з кожного.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в дохід держави 4 141, 20 грн судових витрат.
Стягнуто з КМУ в дохід держави 3 897, 60 грн судових витрат.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
22 липня 2024 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у вказаній справі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 638/14260/16-ц, від 10 жовтня 2018 року в справі № 640/3837/17, від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, від 17 серпня 2020 року в справі № 911/2636/19, від 09 грудня 2020 року в справі № 487/2178/19, від 20 липня 2021 року в справі № 922/2604/20, від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
