Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4613/19Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді доповідачаКравця О.О.судді Зуєвої Л.Є.судді Коваля М.П.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року по справі № 420/4613/19, прийнятого в порядку загального позовного провадження у складі судді Потоцької Н.В., за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 р. №14 «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії»;
зобов`язати Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із п. "д" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 12.02.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року адміністративний позов був задоволений повністю.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року скасовано, та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року було скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При касаційному розгляді справи Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно дослідити, на підставі належних та допустимих доказів, чи не відносився морський буксир «Даймонд Н» у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року до портових суден, що постійно працюють на акваторії порту; до службово-допоміжних суден, роз`їзних суден; суден приміського і внутріміського сполучення.
II.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що згідно довідки від 15.01.2019 р. №01 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років, виданої Міністерством інфраструктури України Державним Підприємством ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день в ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» з 18.03.1989 р. по 19.09.2008 р. та з 16.09.2010 р. по 26.12.2014 р. на судах ДП «Білгород- Дністровський морський торговельний порт», які відносяться до морського флоту (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, приміського та внутрішньо міського сполучення), виконував роботу плавскладу морського та річкового флоту за професією матроса 1 кл., в.о. боцмана, дублера капітана, 2-го помічника капітана, 2-го механіка, в.о. капітана-3-го механіка, старшого помічника капітана, в.о. старшого механіка-3-го помічника капітана, старшого механіка-3-го помічника капітана, моториста 1 кл.-матроса 1 кл., в.о. старшого помічника капітана-4-го механіка, в.о. старшого помічника капітана, в.о. 2-го помічника капітана, в. о. старшого помічника капітана, 2-го помічника капітана, змінного помічника капітана, в.о. капітана, змінного помічника капітана-змінного механіка, що передбачено п. "д" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування та дає право на пенсію за вислугу років (копія довідки додається).
Стаж роботи на плавскладі морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості становить 11 років 11 місяців 23 дні, що не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо періоду роботи з 21.05.1984 по 09.12.1985 роки (період коли позивач працював в Естонському виробництві об`єднання рибної промисловості "Естрибпром"), апелянт зазначив, що відповідно до ст.6 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року страховий стаж набутий на території Естонської Республіки не враховується при призначені пенсії в Україні. За цей період страхового стажу пенсія призначається за законодавством Естонської Республіки.
Стосовно періоду роботи з 21.08.2009 по 24.05.2010 роки в «Судоходно-буксирній компанії «Новофлот» м/б «Даймонд Н», апелянт вказує на те, що в трудовій книжці не зазначено чи підпадає робота на даному судні під п. "д" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим управління не може врахувати даний період роботи для призначення пенсії за вислугу років.
Так, згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій не надані.
Апелянт зазначив, що позивачем не надано докази, що роботу у період з 21.08.2009 по 24.05.2010 роки в «Судоходно-буксирній компанії «Новофлот» м/б «Даймонд Н» можливо зарахувати до стажу роботи, який буде враховано для права на пенсію за вислугу років, а з відповіді Державного підприємства «Класифікаційне товариство регістр судноплавства України», на яку посилається позивач не вбачаються періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або характер виконуваної роботи, який відноситься до п. "д" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
10.01.2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вказує на законність та обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
III.ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року було витребувано з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України докази, а саме: деталізовану інформацію щодо району плавання морського буксиру «Даймонд Н» (регістр. № SRU 400106) у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року та його приписки у відповідних портах у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року.
Ухвалою суду , прийнятою у судовому засіданні 17.08.2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV.ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 12 лютого 2019 року звернувся із заявою до Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 року № 14, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи за спеціальністю 12 років 6 місяців. Пенсійним органом встановлено, що страхової стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 10 місяців 11 днів, в тому числі стаж роботи плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості 11 років 11 місяців 23 дні.
До спеціального стажу не були зараховані періоди роботи:
- з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року в Естонському виробництві об`єднання рибної промисловості «Естрибпром»;
- з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року в «Судоходно-буксирній компанії «Новофлот» м/б «Даймонд Н».
Вважаючи рішення Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 року № 14 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
26.08.2022 року на вимогу ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року про витребування доказів Адміністрація судноплавства надала відповідь, згідно якої в Адміністрації судноплавства відсутня інформація щодо району плавання морського буксиру «Даймонд Н» (регістр. № SRU 400106) у період з 21.08.2009 по 24.05.2010, а також повідомлено, що у Державному судновому реєстрі України, який ведеться капітаном Одеського морського порту під реєстраційним записом від 11.05.2010 № 354 тимчасово зареєстровано судно з сучасною назвою «Даймонд Н», рік побудови - 2009, яке було зафрахтоване за договором бербоутчартера від 04.08.2009 №0709/02, згідно з яким судновласник (фрахтувальник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Судохідна - буксирна компанія «НОВОФЛОТ», власник - «HENFORD LOGISTICS LIMITED» (Гонконг, КНР). Зазначене судно було виключено з Державного суднового реєстру капітана Одеського морського порту 19.05.2015 відповідною посадовою особою.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до п.1.1 Положення про державну морську лоцманську службу, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 11.09.2000 N 498 (в редакції від 27.06.2013 року) Положення про державну морську лоцманську службу (далі - Положення) розроблено відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) і Міжнародних угод, установлює організаційно-правовий статус, принципи фінансування державної морської лоцманської служби, кваліфікаційні вимоги до державних морських лоцманів, їх права та обов`язки.
Згідно п. 2.1 Положення Державна морська лоцманська служба - це сукупність підрозділів державних підприємств (державного підприємства), що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України та на які покладені функції щодо надання лоцманських послуг у відповідних районах лоцманського проведення в територіальному морі й на внутрішніх водних шляхах України.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу (див. рішення щодо прийнятності у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland) [ВП], заява №31443/96, пункт 98, ECHR 2002-X).
Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі "Кечко проти України» (Kechko v. Ukraine), згадане вище, пункт 23).
За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, §35)).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
05 жовтня 2010 року між Україною та Естонською Республікою була підписана Угода у сфері соціального забезпечення (ратифікована Україною 02 листопада 2011 року, набрала чинності для України 01 лютого 2012 року).
Відповідно до пункту 3 статті 6 вказаної Угоди якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв`язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки та Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Сторін, не підсумовуються. Якщо згідно із вищезазначеним законодавством будь-якої із Сторін право на пенсію не виникає, то при призначенні пенсії ці періоди враховуються на загальних підставах.
Згідно із пунктом 8 статті 6 зазначеної Угоди при призначенні пенсії, компетентні установи кожної із Сторін обчислюють страховий стаж та доходи тільки відповідно до свого національного законодавства.
(1)Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Апеляційний суд зазначає, що у рамках розгляду цієї справи, спірними є періоди роботи позивача з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року на промислових судах Естонського виробництва об`єднання рибної промисловості «Естрибпром», та з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року - на посаді помічника капітана м/б «Даймонд» у ТОВ «Судоходно-буксирна компанія «Новофлот».
При цьому, апеляційний суд вважає, що Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню, оскільки Естонська Республіка взагалі не є її учасницею, а застосуванню підлягає тільки Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05 жовтня 2010 року .
З огляду на викладене та з урахуванням приписів ч.4 ст.78 КАС України, апеляційний суд вважає, що стаж роботи позивача у період з 21 травня 1984 року по 09 грудня 1985 року на промислових судах Естонського виробництва об`єднання рибної промисловості «Естрибпром», набутий на території Естонської Республіки, не може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Стосовно періоду роботи позивача у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року Верховний суд у постанові від 08 червня 2022 року зазначив, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно дослідити, на підставі належних та допустимих доказів, чи не відносився морський буксир «Даймонд Н» у вказаний період до портових суден, що постійно працюють на акваторії порту; до службово-допоміжних суден, роз`їзних суден; суден приміського і внутріміського сполучення.
Враховуючи вказаний висновок Верховного Суду, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року було витребувано з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України докази, а саме: деталізовану інформацію щодо району плавання морського буксиру «Даймонд Н» (регістр. № SRU 400106) у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року та його приписки у відповідних портах у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року.
26.08.2022 року на вимогу ухвали апеляційного суду про витребування доказів Адміністрація судноплавства надала відповідь, згідно якої в Адміністрації судноплавства відсутня інформація щодо району плавання морського буксиру «Даймонд Н» (регістр. № SRU 400106) у період з 21.08.2009 по 24.05.2010, а також повідомлено, що у Державному судновому реєстрі України, який ведеться капітаном Одеського морського порту під реєстраційним записом від 11.05.2010 № 354 тимчасово зареєстровано судно з сучасною назвою «Даймонд Н», рік побудови - 2009, яке було зафрахтоване за договором бербоутчартера від 04.08.2009 №0709/02, згідно з яким судновласник (фрахтувальник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Судохідна - буксирна компанія «НОВОФЛОТ», власник - «HENFORD LOGISTICS LIMITED» (Гонконг, КНР). Зазначене судно було виключено з Державного суднового реєстру капітана Одеського морського порту 19.05.2015 відповідною посадовою особою. Отже, в Адміністрації судноплавства відсутня інформація щодо приписки у відповідних портах України морського буксиру «Даймонд Н» (регістр. № SRU 400106) у період з 21.08.2009 по 11.05.2010.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем в свою чергу, не було вжито будь-яких заходів щодо отримання та надання належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження пільгового стажу роботи за період з 21.08.2009 по 24.05.2010 року ні до пенсійного органу під час подання заяви про призначення пенсії, ні до суду під час розгляду даної справи. Крім того, у судове засідання призначене на 17.08.2022 року позивач не з`явився, про поважність причин неявки у судове засідання також не повідомив, що також підтверджує пасивну поведінку позивача щодо захисту своїх прав та інтересів.
Разом з тим, апеляційний суд відхиляє посилання позивача на відповідь ДП «Класифікаційне товариство Регістр Судноплавства України» № 11.17-1049 від 12 червня 2019 року, згідно якої судно «Даймонд Н» мало необмежений район плавання, оскільки вказана відповідь містить лише загальну інформацію щодо необмеженого району плавання судна, проте не містить конкретизації щодо району плавання морського буксиру «Даймонд Н» (регістр. № SRU 400106) саме у період з 21 серпня 2009 року по 24 травня 2010 року та його приписки у відповідних портах у вказаний період.
Апеляційний суд також вказує на неможливість витребування такої інформації у Державної лоцманської служби, оскільки Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 292 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства транспорту України від 11 вересня 2000 року № 498 «Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу» та затверджено Положення про морських лоцманів, яким не врегульовано питання щодо зберігання архівної інформації щодо району плавання суден та їх приписки у відповідних портах за попередній період.
Отже, з наданих позивачем доказів неможливо встановити чи відносився морський буксир «Даймонд Н» у вказаний період до портових суден, що постійно працюють на акваторії порту, чи до службово-допоміжних суден, роз`їзних суден, суден приміського і внутріміського сполучення, а Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) згідно відповіді від 26.08.2022 року такою інформацією не володіє.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що період роботи позивача з 21.08.2009р. по 24.05.2010р. в "Судоходно-буксирній компанії "Новофлот" м/б "Даймонд Н", не може бути зарахований до спеціального стажу роботи у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження пільгового стажу.
Отже, рішення Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 10 травня 2019 р. №14 «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії» є законним, обґрунтованим та прийнятим в межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України.
Таким чином, апеляційний суд, враховуючи висновки Верховного Суду дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а протилежний висновок суду 1-ї інстанції є помилковим.
(2) Висновки апеляційного суду:
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного вирішення позовних вимог, та про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308,310,315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів.
Повне судове рішення складене та підписане 31 серпня 2022 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.
