open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
Чинний
                             
                             
СПІЛКА АУДИТОРІВ УКРАЇНИ
Л И С Т
20.10.2003 N 41-03
Міністру Кабінету Міністрів

України

пану А.Толстоухову

Упродовж останніх десяти років в Україні відбувається
формування аналогічної країнам з ринковою економікою системи
аудиту, покликаного сприяти розвиткові національного господарства
та демократизації суспільства. Як результат, в Україні створено цілісну, ефективно діючу
систему з сучасним кадровим нормативно-правовим,
інформаційно-методичним та програмно-технологічним потенціалом,
який динамічно оновлюється. Ця система спроможна на рівні існуючих
вимог забезпечувати супроводження принципово нових завдань
суспільно-господарського розвитку та економічної безпеки держави,
що постійно ускладнюються. Суспільно-економічна роль аудиту випливає з визначеного
законодавством статусу, за яким він являє собою незалежний
фінансовий контроль, що спрямовується на захист інтересів
власників. Подальше удосконалення національної системи аудиту
пов'язане з проведенням широкомасштабної суспільно-політичної
реформи, яка має охоплювати і громадянське суспільство. Це реформування повинно підвищити роль аудиту у забезпеченні
самоконтрольованості та самокерованості громадянського суспільства
і приватного сектора економіки, який є його основою. Водночас
необхідне ув'язування незалежного аудиту та державних контролюючих
структур у загальнонаціональну систему контролю. Для розкриття та ефективнішого використання потенціалу аудиту
потрібне відповідне реагування з боку держави щодо узгодження дій
у сфері загальнонаціонального фінансового контролю. Враховуючи, що
Спілка аудиторів України постійно підтримувала і підтримує
ініціативу координації контролю у загальнодержавних масштабах
(див., наприклад, "Урядовий кур'єр", 22 квітня 2003 року, с. 5),
започаткований Урядом діалог повинен стати важливим кроком не лише
у залученні громадськості до прийняття державних рішень, а й до
контролю за їх виконанням. Сподіваємося, що за умов належного суспільного розуміння та
державного сприяння національна система аудиту ставатиме дедалі
активнішим рушієм розвитку громадянського суспільства в Україні. Подаємо окремі зауваження та пропозиції до надісланого Вами
проекту.
З повагою,
Президент Спілки
аудиторів України, заслужений
економіст України, доктор
економічних наук, професор І.І.Пилипенко

Додаток

ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про

забезпечення участі громадян у процесі формування

та реалізації державної політики центральними

та місцевими органами виконавчої влади"

У проекті необхідно посилити тезу щодо здійснення
широкомасштабної суспільно-політичної реформи, не реалізованої в
Україні впродовж попередніх років. Вона має обов'язково включати
реформу громадянського суспільства як найменш розбудованої сфери
буття нації. Найважливішою засадою реформи має стати конституційне
положення про те, що народ, як єдине в Україні джерело влади,
повинен здійснювати її безпосередньо через інститути
громадянського суспільства та опосередковано - через органи
місцевого самоврядування і державної влади. Аудит є формою незалежного контролю, покликаного захищати
інтереси членів громадянського суспільства, а відтак - і
загальнодержавні економіко-правові інтереси. Тому реформування
суспільно-політичної сфери повинно сприяти зміцненню статусу,
зростанню значущості та підвищенню ролі аудиту у забезпеченні
самоконтрольованості, а відповідно - самокерованості
громадянського суспільства, безпеки приватного сектора економіки,
який є його основою. Аудит також покликаний стати засобом незалежного контролю та
неупередженої оцінки тих аспектів функціонування державної влади,
місцевого самоврядування та їх економічної бази, які є
визначальними із загальносуспільних позицій. Необхідне інкорпороване вбудовування аудиту в інфраструктуру
фінансового контролю, здійснюваного у загальнодержавних масштабах.
Розбудова цієї інфраструктури, з одного боку, має спиратися на
досвід становлення національної системи аудиту, а із іншого -
сприяти її подальшому розвиткові. Тому необхідне зосередження
зусиль на вирішенні кількох суспільно-політичних проблем,
найважливішими з яких є наступні:
1. Започаткування діалогу та налагодження взаємодії
інститутів незалежного та органів державного і муніципального
контролю з метою створення відповідних координаційних структур,
покликаних узгоджувати діяльність контролюючих суб'єктів. Праобразом пропонованих структур слід вважати Аудиторську
палату України, яка протягом тривалого періоду об'єднує
представників аудиторського загалу та державної влади, а досвід її
функціонування спростовує побоювання щодо нереальності створення
чи небезпеки ускладнення і бюрократизації системи контролю
внаслідок запровадження координаційних структур. Уміле
використання цих структур покликане сприяти, з одного боку,
усуненню неконтрольованих точок, зон і сегментів національної
економіки, а з іншого - запобігати паралелізму та дублюванню
контрольних функцій.
2. Закріплення інкорпорованості аудиту в загальнодержавну
контролюючу систему шляхом невідкладного розгляду та ухвалення
парламентом законопроекту "Про фінансовий контроль в Україні".
Йдеться про утвердження аудиту в ролі повноцінного, адекватного
іншим компонента цілісної системи фінансового контролю.
3. Підвищення значущості та зміцнення статусу національної
системи аудиту в процесі реформування Конституції України
( 254к/96-ВР ). Зокрема, потребує конституційного закріплення
положення про те, що найважливішими об'єктами загальнодержавної
системи контролю є: природні та економічні блага, майно і надбання
українського народу; фінансові потоки, включаючи внутрішні та
зовнішні зобов'язання (борги) держави і суспільства; власний
капітал фізичних та юридичних осіб; ВВП і насамперед продукція,
товари, роботи і послуги, створені в реальному секторі економіки;
національний доход, включаючи доходи домогосподарств, підприємств,
організацій і установ приватного, державного та комунального
секторів; суспільні видатки (витрати) на виробничі і невиробничі
цілі тощо.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу