Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення регіональних планів управління відходами

Відповідно до Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 820, та до пункту 3 Національного плану управління відходами до 2030 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 117-р, з метою уніфікації підходів до розроблення регіональних планів управління відходами НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення регіональних планів управління відходами (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності (Лук'янчук С.І.) забезпечити розміщення Методичних рекомендації на офіційному веб-сайті Мінприроди та інформування органів виконавчої влади про затвердження.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Вакараша В.М.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з розроблення регіональних планів управління відходами

I. Загальні положення

1. Методичні рекомендації з розроблення регіональних планів управління відходами (далі - Методичні рекомендації) підготовлено з метою встановлення уніфікованих методологічних підходів до розроблення регіональних планів управління відходами.

2. Методичні рекомендації підготовлено з урахуванням вимог Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 820-р, Національного плану управління відходами до 2030 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 117-р, положень Рамкової Директиви 2008/98/ЄС про відходи (в частині, що стосується розроблення планів управління відходами).

II. Визначення термінів

1. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

відновлення відходів - будь-яка операція, у результаті якої матеріали, отримані з відходів, можуть використовуватися як вторинна сировина, яка здатна замінити первинну сировину, необхідну для виробництва нової продукції, або відходи, підготовлені для заміни первинної сировини;

захоронення відходів - розміщення відходів на поверхні чи в землі, у спосіб, що не становить загрози для здоров'я людини та навколишнього природного середовища і не передбачає їх подальшого оброблення;

комунальний пункт збирання відходів - спеціально обладнаний майданчик, призначений для приймання таких видів відходів: небезпечних відходів у складі побутових; великогабаритних відходів (меблів, великих речей домашнього вжитку тощо); вторинної сировини; відходів електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів; садових та паркових відходів біологічного походження (трави, листя, гілок тощо); відходів будівельно-ремонтних робіт.

муніципальні відходи:

а) побутові відходи:

відходи від домогосподарств, включаючи папір, картон, скло, метали, пластик, біовідходи, деревину, текстиль, упаковку, відходи електричного та електронного обладнання, відпрацьовані батарейки, батареї та акумулятори, а також великогабаритні відходи;

відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів з домогосподарств;

б) відходи інфраструктури населеного пункту:

відходи об'єктів благоустрою населених пунктів (включаючи відходи від зелених насаджень);

вуличний змет;

оброблення відходів - здійснення операцій з відновлення або видалення відходів, включаючи попередню підготовку до них;

регіональний план управління відходами (далі - Регіональний план) - комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на забезпечення сталого управління відходами в регіоні, враховуючи принцип співробітництва органів місцевого самоврядування, та сформованих, виходячи з оцінки поточного стану сфери управління відходами й та вже розроблених моделей.

рециклінг - операція з відновлення, коли відходи переробляються у продукцію, матеріали або речовини (яка включає перероблення органічного матеріалу, але не включає відновлення енергії чи перероблення у матеріали, що будуть використовуватися як паливо або матеріали для зворотного заповнення);

управління відходами - збирання, перевезення, оброблення відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об'єктами видалення відходів.

2. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України: "Про охорону навколишнього природного середовища"; "Про місцеве самоврядування в Україні"; "Про житлово-комунальні послуги"; "Про благоустрій населених пунктів", "Про добровільне об'єднання територіальних громад", "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про засади державної регіональної політики", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" та інших актах законодавства.

III. Розроблення Регіонального плану

1. Розробникам Регіонального плану рекомендується включати наступні розділи у план:

Вступ.

Розділ I. Характеристика регіону.

Розділ II. Аналіз поточного стану системи управління відходами в регіоні.

Розділ III. Планування системи управління відходами в регіоні.

Розділ IV. Індикатори та моніторинг виконання плану.

Розділ V. Інформація про Стратегічну екологічну оцінку (СЕО);

Додатки:

2. Рекомендована структура Регіонального плану наведена у Додатку I до цих Методичних рекомендацій.

3. Під час інформаційного наповнення розділів розробникам Регіонального плану пропонується враховувати наступне:

3.1. У Розділі "Вступ" наводяться нормативно-правові акти та програмні документи національного рівня, зокрема Національна стратегія управління відходами, на виконання яких розробляється Регіональний план та основна мета Регіонального плану.

3.2. У Розділі I. "Характеристика регіону" відображаються регіональні особливості, які відіграють важливе значення для визначення параметрів системи управління відходами, зокрема:

адміністративно-територіальний устрій регіону (райони, об'єднані територіальні громади, міста, райони у містах, селища міського типу, сільські населені пункти) та карта адміністративно-територіального устрою;

характеристика природно-географічного стану з виділенням територіальних особливостей, що мають значення для вирішення питань управління відходами (рельєф, геологічні особливості, сейсміко-тектонічні характеристики, кліматичні умови, ландшафтні особливості рельєфу, характеристика ґрунтів, гідрологія, природно-ресурсний потенціал, природоохоронні території);

динаміка та особливості демографічного та соціального розвитку за останні десять років та десятирічний прогноз розвитку (чисельність населення за типом поселення; доходи населення загалом та у розрахунку на одну особу); фактичні та прогнозні дані щодо чисельності населення регіону у вигляді таблиць, приклади яких наведено у Додатках 2-3 до цих Методичних рекомендацій; фактичні та прогнозні дані щодо динаміки показників середнього наявного доходу населення регіону у вигляді таблиці за формою, наведеною у Додатку 4 до цих Методичних рекомендацій;

динаміка та особливості економічного розвитку за останні десять років та десятирічний прогноз розвитку (коротка характеристика народногосподарського комплексу), наявна транспортна мережа у вигляді таблиць, графіків, карт, схем з коротким узагальненням.

3.3. У Розділі II. "Аналіз поточного стану системи управління відходами в регіоні" надається загальна характеристика системи управління відходами; опис поточного стану за видами відходів; SWOT-аналіз стану системи управління відходами в регіоні, зокрема:

3.3.1. у частині "Загальна характеристика системи управління відходами" представляються такі складові: обсяги утворення відходів та наявна інфраструктура; інституційна структура управління відходами; особливості регіонального планування управління відходами; фінансово-економічне забезпечення функціонування системи управління відходами;

3.3.2. у частині "Обсяги утворення відходів та наявна інфраструктура" подаються дані, що характеризують існуючий стан системи управління відходами, у тому числі: утворено відходів, отримано зі сторони, утилізовано, оброблено (перероблено), спалено, передано на сторону, видалено у спеціально відведені місця та об'єкти, видалено у місця неорганізованого зберігання, накопичено протягом експлуатації, у місцях видалення відходів, утворення відходів за категоріями;

3.3.3. у частині "Інституційна структура управління відходами" наводиться інформація щодо розподілу функцій і повноважень учасників системи управління відходами, особливостей їх взаємодії; інструментів, які застосовуються для управління системою, аналіз їх ефективності, можливостей, обмежень; аналізу інституційної спроможності відповідних структур, у тому числі опис існуючих національних, регіональних та районних адміністративних структур, відповідальних за управління відходами; розподіл обов'язків між різними установами та відомствами регіональної (обласної) адміністрації щодо діяльності у сфері управління відходами; опис конкретних обов'язків та штатного розкладу адміністрацій, безпосередньо відповідальних за послуги з управління відходами; опис контрактних відносин між адміністрацією, джерелами (утворювачами) відходів та комунальними підприємствами / компаніями з управління відходами; короткий опис діючих систем реєстрації, надання дозволів та контролю.

Висновки, одержані внаслідок проведеного аналізу, є основою для визначення можливостей взаємодії відповідальних виконавців із іншими зацікавленими сторонами; заходів, необхідних для підсилення інституційної спроможності учасників системи управління відходами тощо.

3.3.4. у частині "Особливості регіонального планування щодо управління відходами" відображається інформація щодо:

планування та реалізації на рівні регіону діяльності у сфері управління відходами, яка наводиться за даними програмних документів регіонального рівня (плани, програми, стратегії із зазначенням їх назви, терміну дії, короткого опису запланованих заходів, що стосуються сфери управління відходами) та аналізів про їх виконання, звітів щодо виконання заходів у сфері управління відходами, інших доступних джерел інформації та оформляється у вигляді таблиці згідно з додатком 5 до цих Методичних рекомендацій;

заходів, що вживаються для попередження потрапляння на полігони відходів, придатних для рециклінгу та відновлення, розширення практики роздільного збирання побутових відходів тощо;

переліку заходів, не включених у діючі програми, стратегії, плани, а саме: пілотні проекти, ініціативи, проведені інформаційно-просвітницькі кампанії тощо, разом із стислим аналізом цих заходів.

Висновки, одержані внаслідок проведеного аналізу, можуть бути використані для визначення сценарію розвитку системи управління відходами в регіоні.

3.3.5. у частині "Фінансово-економічне забезпечення функціонування системи управління відходами" наводиться короткий опис та аналіз фінансування програм та заходів у сфері управління відходами, із зазначенням джерел фінансування (бюджет, тариф, інвестиції), стану фінансування діючих програм, заходів, що стосуються управління відходами за останні п'ять років, а також коштів для фінансування діючих програм на період до закінчення терміну їх реалізації та інформацію щодо тарифів у сфері управління побутовими відходами.

Висновки, одержані внаслідок проведеного аналізу, можуть бути основою для визначення потенціалу на рівні регіону щодо фінансового забезпечення виконання заходів, передбачених Регіональним планом.

3.3.6. у частині "Опис поточного стану системи за видами відходів" відображається детальний аналіз (джерела утворення та обсяги відходів; система управління відходами; інфраструктура оброблення відходів; проблеми та загрози, пов'язані з відходами і заходи, що вживаються для їх розв'язання) за такими видами відходів:

муніципальні відходи (окремо побутові відходи; відходи інфраструктури населених пунктів);

небезпечні відходи (окремо відпрацьовані нафтопродукти; відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі);

промислові відходи (окремо відходи видобувної промисловості);

відходи будівництва та знесення;

відходи сільського господарства;

відходи упаковки;

відходи електричного та електронного обладнання;

відпрацьовані батарейки, батареї та акумулятори;

медичні відходи;

зняті з експлуатації транспортні засоби;

осади стічних вод від комунальних очисних споруд;

інші специфічні види відходів.

3.3.7. у частині "Джерела утворення та обсяги відходів" наводяться дані у вигляді таблиць та графіків з коротким узагальненням, зокрема:

динаміка кількісних показників управління відходами в регіоні за 10-річний період (обсяги утворення, збирання, вивезення і ввезення (розуміється рух відходів як за межі регіону (у межі регіону), так і країни), оброблення відходів (за кожною з операцій та видом відходів);

основні джерела утворення відходів, їх характеристика, а також прогнозна оцінка утворення відходів у майбутньому, зокрема на період дії Регіонального плану, яка відображає як загальну кількість різних потоків утворених відходів, так і очікувані зміни у складі відходів протягом планового періоду, враховуючи, що:

прогнози можуть ґрунтуватися на наявних даних про кількість та склад відходів, зростання населення та очікуваний економічний розвиток регіону;

прогнози для міських та сільських районів робляться окремо, а показники утворення відходів на душу населення та склад відходів мають відмінності;

прогнози відображають різницю між відходами, що утворюються у домогосподарствах, та відходами комерційного або промислового походження;

прогнози враховують будь-які інші специфічні умови на регіональному або районному рівні;

усереднений морфологічний склад побутових відходів (окремо для сіл, селищ; міст; обласного центру). За відсутності даних за результатами проведених досліджень рекомендується використовувати відповідні дані, доступні в інших джерелах (наприклад, дослідження у подібному середовищі, типах поселень тощо);

аналіз поточного стану управління небезпечними відходами в цілому, окремо виділяючи відпрацьовані нафтопродукти та відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі;

обґрунтування переліку промислових відходів, що розглядаються детально та відносно яких в подальшому плануються заходи з управління. Можуть виділятися відходи окремих галузей промисловості, багатотоннажні відходи, інші відходи, характерні для регіону, а також окремо виділяються відходи видобувної промисловості з аналізом поточного стану управління в цілому;

обґрунтування переліку відходів сільського господарства, що розглядаються детально та відносно яких у подальшому плануються заходи з управління, а також окремо розглядаються відходи сільського господарства рослинного та тваринного походження.

3.3.8. у частині "Система управління відходами" наводиться інформація, що характеризує збирання, перевезення та оброблення відходів, зокрема:

кількість підприємств, що надають послуги зі збирання побутових відходів (приватних, комунальних);

кількість населених пунктів, в яких впроваджено роздільне збирання побутових відходів, обсяги роздільно зібраних ресурсоцінних компонентів відходів (згідно з даними офіційного обліку);

перелік суб'єктів господарювання, що здійснюють збирання відходів як вторинної сировини;

перелік комунальних пунктів збирання відходів тощо;

опис системи збирання небезпечних відходів у складі побутових (чи наявна централізована система збирання / пілотні проекти / пересувні пункти збирання / спеціальні контейнери);

опис системи вивезення великогабаритних, відходів будівництва та знесення від населення;

перелік наявних сміттєперевантажувальних станцій;

аналіз об'єктів інфраструктури та основних технологій, що впроваджені на території регіону для оброблення відходів. При описі об'єктів інфраструктури:

виділяються наступні групи, зокрема: об'єкти з оброблення відходів як вторинної сировини (картонно-паперові фабрики, склозаводи, підприємства, що використовують для виробництва продукції вторинні полімери тощо); сміттєсортувальні лінії; об'єкти з рециклінгу відходів, що біологічно розкладаються (у тому числі централізованого компостування харчових відходів та відходів зелених насаджень); комплекси з анаеробного розкладу; сміттєспалювальні заводи; піролізні установки; установки з газифікації відходів; об'єкти, що використовують відходи як альтернативне паливо; об'єкти з механіко-біологічного оброблення; полігони відходів;

дані представляються відносно діючих об'єктів оброблення відходів та таких, що знаходяться на стадії будівництва та введення в експлуатацію, законсервованих та виведених з експлуатації (якщо вони потребують подальшого догляду, впровадження заходів зі зниження навантаження на довкілля тощо);

для об'єктів інфраструктури оброблення відходів включаються такі дані: найменування, власник, призначення об'єкту; дата введення в експлуатацію, фактичного чи планового завершення експлуатації; загальна проектна та фактична потужність; інші характеристики та додаткові дані у разі їх наявності, зумовлені специфікою конкретних об'єктів;

для полігонів відходів також наводяться переліки об'єктів, що мають бути закриті, можуть продовжувати функціонування та такі, що мають спочатку бути приведені у відповідність до належних вимог.

Інформацію щодо полігонів можливо підготувати на підставі проведеної інвентаризації полігонів та сміттєзвалищ з моменту прийняття відповідного законодавства. До прийняття законодавства, яким визначатиметься порядок проведення інвентаризації та критерії віднесення полігонів до категорії тих, що мають бути закриті, доцільно скласти загальний перелік наявних в області полігонів та сміттєзвалищ (за виключенням несанкціонованих).

З моменту прийняття законодавства із впровадження принципу розширеної відповідальності виробника в рамках опису системи управління відходами по окремих видах відходів у Регіональному плані можна надати інформацію щодо реалізації цього принципу у регіоні.

Перелік та опис характеристик об'єктів інфраструктури оброблення відходів оформлюється у вигляді таблиць відповідно до додатків 6 - 13, а об'єкти інфраструктури, наведені в описі системи збирання, вивезення та оброблення, що мають регіональне значення, наносяться на карту регіону.

3.3.9. у частині "Проблеми та загрози, пов'язані з відходами" на основі проведеного аналізу за кожним з видів відходів наводиться перелік основних проблем, які потребують особливої уваги при розробленні Регіонального плану, та загроз виникнення проблем у майбутньому, зокрема:

санітарно-екологічні (пов'язані з впливом конкретних об'єктів на довкілля та людину);

соціально-економічні (пов'язані з виникненням соціальної напруги та з обмеженням діяльності галузей господарства чи окремих суб'єктів тощо);

інституційні (пов'язані з функціонуванням системи управління).

3.3.10. у частині "SWOT-аналіз стану системи управління відходами в регіоні" визначаються внутрішні сильні та слабкі сторони, зовнішні можливості та загрози з метою виявлення найбільш важливих внутрішніх і зовнішніх факторів, що мають значення для розвитку такої системи, зокрема:

узагальнюються проблеми та загрози, пов'язані з відходами, зазначені у попередньому підрозділі; визначаються регіональні умови, з урахуванням планів районування в інших сферах розвитку регіону та процесів розвитку місцевої промисловості чи інших секторів господарства (що може впливати на обсяги утворення відходів в майбутньому);

наводиться інформація щодо врахування обмежень, пов'язаних зі створенням інфраструктурних об'єктів, що можуть виникати внаслідок неузгодженості з регіональним планом розвитку регіону та інші обмеження, зумовлені регіональними особливостями, у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду, національної екологічної мережі з урахуванням перспектив її розвитку.

Висновки, одержані внаслідок проведеного аналізу поточної ситуації та SWOT-аналізу системи управління відходами, є основою для опису Розділу III "Планування системи управління відходами в регіоні".

3.4. У Розділі III. "Планування системи управління відходами в регіоні" відображаються цілі та цільові показники, сценарії розвитку системи управління відходами, поділ регіону на "території охоплення" - кластери, розвиток інфраструктури, заходи з досягнення цілей та фінансово-економічне забезпечення системи, зокрема:

3.4.1. у частині "Цілі та цільові показники" на основі аналізу поточного стану системи управління відходами та з врахуванням Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року та Національного плану управління відходами до 2030 визначаються цілі Регіонального плану та цільові показники.

Визначення цілей та встановлення цільових показників здійснюється для кожного виду відходів, при цьому враховуються цільові показники, встановлені Національною стратегією управління відходами та Національним планом управління відходами. Ці цільові показники представляються у табличній формі відповідно до Додатка 14 до цих Методичних рекомендацій із вказанням їх фактичного значення на момент розроблення Регіонального плану;

3.4.2. у частині "Сценарії розвитку регіональної системи управління" наводяться шляхи розвитку сфери управління відходами - це технічний та фінансово-економічний аналіз, у межах якого обґрунтовується обраний спосіб або способи розвитку сфери управління відходами.

Розглядаються як мінімум два типи альтернативних сценаріїв щодо:

меж кластерів з управління побутовими відходами;

різних способів збирання (у тому числі роздільного) та оброблення побутових відходів всередині визначених кластерів, які б у своїй сукупності дозволяли б досягти цілей Регіонального плану.

Аналіз альтернатив та визначення на його основі оптимального сценарію ґрунтується на критеріях відбору.

При аналізі можливих альтернатив щодо меж кластерів враховується, що кластери мають стосуватися побутових відходів, а також медичних відходів у випадку, якщо передбачено створення регіональних підприємств з оброблення медичних відходів.

Критерії, які рекомендовано використовувати при формуванні кластерів щодо управління побутовими відходами, є наступні:

охоплене населення та обсяги утворення відходів у кластері: рекомендоване охоплення населення - не менше 150 тис. осіб (еквівалентно близько 50 тис. т на рік утворення відходів);

мінімальна потужність нових регіональних полігонів, що визначається кількістю мешканців, охоплених послугами, та відповідною кількістю утворених відходів;

максимальні відстані при перевезенні відходів, з урахуванням конкретних місцевих умов, таких як транспортна інфраструктура, рельєф території, умови перевезення взимку тощо;

місцеві обмеження на розташування полігону через погані геологічні/гідрогеологічні умови, схильні до затоплення райони, близькість до природоохоронних зон тощо.

Визначення меж кластерів є етапом роботи, підсумки якої переносяться у Регіональний план. Приклад визначення кластерів щодо побутових відходів наведено в додатку 15 до цих Методичних рекомендацій.

У Регіональному плані наводиться короткий опис обраного сценарію, в якому розглядаються та порівнюються декілька варіантів поділу регіону на кластери. Для обраного варіанту розподілу регіону на кластери наводиться наступна інформація:

графічно позначені на карті межі кластерів;

адміністративні одиниці (перелік районів, окремих територіальних громад, рад, що увійшли до кожної зони (у форматі таблиці);

чисельність населення та обсяги утворення відходів на момент розроблення плану для кожного із кластерів (у форматі таблиці).

Під час аналізу можливих альтернатив щодо способів збирання та оброблення відходів принаймні, доцільно розглядати наступні альтернативи:

оброблення відходів здійснюється / планується здійснювати максимально близько до джерел утворення або на них;

оброблення відходів здійснюється / планується здійснювати в межах населеного пункту (об'єднаної територіальної громади);

оброблення відходів здійснюється / планується здійснювати на регіональних об'єктах, спеціально визначених у межах однієї зони оптимального охоплення як об'єкти спільного користування незалежно від обраного інституційного рішення;

оброблення відходів здійснюється / планується здійснювати на регіональних об'єктах, спеціально визначених для кількох (двох та більше) зон оптимального охоплення як об'єкти спільного користування незалежно від обраного інституційного рішення;

оброблення відходів здійснюється / планується здійснювати на підприємствах за межами регіону;

відходи вивозяться / планується їх вивезення для оброблення за межі України.

Обраний сценарій повинен відповідати ієрархії управління відходами, принципам екологічної політики України щодо відходів, узгоджувався з напрямками розвитку, визначеними Національною стратегією управління відходами до 2030 року та Національним планом управління відходами до 2030 року, а також бути технологічно та економічно доступним.

Для обраного оптимального сценарію наводиться його фінансово-економічні показники: вартість реалізації сценарію (загальний обсяг капітальний інвестицій, у розрізі років та операційних витрат) з можливостями його фінансового забезпечення (зазначається щорічне розрахункове фінансування за окремими джерелами, оцінюється потенційний обсяг фінансових ресурсів, що можливо залучити для реалізації сценарію) та відшкодуванням витрат.

Для побутових відходів окремо наводиться порівняльний аналіз усередненого розрахункового тарифу для населення на послуги з управління побутовими відходами та частки плати за відходи від середнього наявного річного доходу на душу населення та одне домогосподарство. Тариф має бути економічно обґрунтованим, а частка плати визначена з урахуванням соціального аспекту. Один із прикладів визначення регіональних об'єктів оброблення для побутових відходів, що може бути використаний, наведено в додатку 16 до цих Методичних рекомендацій.

Розвиток інфраструктури управління побутовими відходами включає інформацію про модернізацію існуючих та планування будівництва нових об'єктів оброблення відходів за окремими їх категоріями (об'єкти термічного оброблення, об'єкти з рециклінгу відходів, полігони тощо) для побутових відходів у Регіональному плані.

Інформація наводиться в узагальненому вигляді, а також у вигляді таблиць відповідно до додатків 17-18 до цих Методичних рекомендацій. До цього підрозділу додаються карти, на яких доцільно умовно позначити заплановані до будівництва об'єкти інфраструктури з оброблення відходів та ті об'єкти, що функціонують на момент розроблення Регіонального плану.

Ключовими рекомендованими критеріями для визначення розташування регіональних об'єктів оброблення відходів для побутових відходів є близькість розташування планованого об'єкту до населених пунктів з найбільшими обсягами утворення відходів та наявність відповідного транспортного сполучення. Для полігонів відходів рекомендована оптимальна потужність становить від 100 тис. тон на рік. Не рекомендовано планування полігонів відходів потужністю менше ніж 50 тис. тон на рік.

Щодо закриття несанкціонованих сміттєзвалищ та сміттєзвалищ, що не відповідають санітарним та екологічним вимогам, то в Регіональному плані потрібно визначити необхідні заходи для закриття існуючих звалищ та терміни їх реалізації. План може встановлювати часові рамки для завершення інвентаризації існуючих звалищ у регіоні та забезпечити основу для прийняття майбутніх рішень щодо визначення пріоритетів рекультивації та пошуку необхідних коштів. Також рекомендується навести інформацію щодо управління специфічними потоками відходів.

Після визначення регіональних цілей та показників, яких потрібно досягти необхідно підготувати план заходів з їх досягнення. Цей план повинен зосередитися на пріоритетах та основних інвестиціях в інфраструктуру, а також інших заходах, які необхідно реалізувати. Серед комплексу заходів для реалізації плану необхідно виділити короткострокові (на період до трьох років) та довгострокові (на період до п'яти років). Зміст короткострокових заходів може стосуватися найбільш гострих проблем та недоліків існуючої системи управління відходами та необхідності створення фундаменту для майбутньої такої системи в регіоні.

Для кожного із запланованих заходів необхідно визначити індикатори виконання у вигляді таблиці як наведено у Додатку 19 до цих Методичних рекомендацій.

У Регіональному плані необхідно надати інформацію про фінансово-економічне забезпечення системи (інвестиційний план), в якій розкриваються питання щодо витрат на впровадження, тарифна політика, зокрема з огляду на доступність плати, та надається інвестиційний план.

Джерела коштів, з яких мають фінансуватись інвестиційні витрати, а також тарифи, які мають сплачувати користувачі, зокрема доступність цих тарифів є ключовими факторами в процесі планування. Послуги, що будуть надаватись, повинні бути відповідними з огляду на їх обсяг, масштаб та вартість; інвестиційні та експлуатаційні витрати повинні бути реальними з огляду на їх фінансування.

Систематична оцінка витрат, доходів і доступності є ключовим елементом при визначенні того, чи пропозиція є соціально виправданою та фінансово життєздатною.

3.5. У Розділі IV. "Індикатори та моніторинг виконання плану" визначаються індикатори виконання заходів, які повинні бути конкретні, вимірювані, досяжні, відповідні для програми, й обмежені в часі, а також періодичність моніторингу та відповідальні за здійснення моніторингу.

3.6. У Розділі V. "Інформація про Стратегічну екологічну оцінку (СЕО)" наводиться інформація про здійснену стратегічну екологічну оцінку відповідно до вимог Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

СТРУКТУРА
регіонального плану управління відходами

Перелік умовних позначень, символів, скорочень

Перелік таблиць

Перелік карт

Перелік рисунків

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ

1.1. Адміністративно-територіальний устрій регіону

1.2. Характеристика природно-географічного стану

1.3. Демографічна та соціальна характеристика

1.4. Економічна характеристика регіону

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ПОТОЧНОГО СТАНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ В РЕГІОНІ

2.1. Загальна характеристика системи управління відходами

2.1.1. Обсяги утворення відходів та наявна інфраструктура

2.1.2. Інституційна структура управління відходами

2.1.3. Програми, стратегії, плани дій

2.1.4. Фінансово-економічне забезпечення функціонування системи управління відходами

2.2. Опис поточного стану системи за видами відходів

2.2.1 Муніципальні відходи

2.2.1.1. Побутові відходи

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.1.2. Відходи інфраструктури населених пунктів

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.2. Небезпечні відходи

2.2.2.1. Небезпечні відходи

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.2.2. Відпрацьовані нафтопродукти

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.2.3. Відходи, що містять СОЗ

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.3. Промислові відходи

2.2.3.1. Промислові відходи

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.3.2. Відходи видобувної промисловості

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.4. Відходи будівництва та знесення

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.5. Відходи сільського господарства

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.6. Відходи упаковки

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.7. Відходи електричного та електронного обладнання

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.8. Відпрацьовані батарейки, батареї та акумулятори

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.9. Медичні відходи

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.10. Зняті з експлуатації транспортні засоби

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.2.11. Осади стічних вод від комунальних очисних споруд

Джерела утворення та обсяги відходів

Система управління відходами

Інфраструктура оброблення відходів

Проблеми та загрози

2.3. SWOT-аналіз стану системи управління відходами в регіоні

РОЗДІЛ III. ПЛАНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ В РЕГІОНІ

3.1. Цілі та цільові показники Регіонального плану

3.2. Сценарії регіонального управління відходами

3.2.1. Сценарій для створення зон оптимального охоплення щодо управління побутовими відходами

3.2.2. Сценарій щодо способів збирання (у тому числі роздільного) та оброблення побутових відходів всередині визначених зон оптимального охоплення

3.3. Закриття несанкціонованих сміттєзвалищ та сміттєзвалищ, що не відповідають санітарним та екологічним вимогам

3.4. Управління специфічними потоками відходів

3.5. Розвиток інфраструктури управління побутовими відходами

3.6. Регіональний план дій

3.7. Фінансово-економічне забезпечення системи (інвестиційний план)

3.7.1 Витрати на впровадження заходів

3.7.2. Тарифна політика та доступність

3.7.3. Пріоритетний інвестиційний план

РОЗДІЛ IV. ІНДИКАТОРИ ТА МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ

4.1. Розробка індикаторів виконання

4.2. Моніторинг Регіонального плану

РОЗДІЛ V. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ (СЕО)

ДОДАТКИ

ТАБЛИЦЯ

Чисельність населення області

Джерело: дані головного управління статистики у відповідній області

Наприклад, http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/statistical-information/5188-1995-2010.html

Щороку публікуються збірники Державної статистичної служби України з даними про чисельність наявного населення України з деталізацією по областях. Для областей в збірниках наводяться дані в розрізі районів, міст, селищ міського типу з виділенням міського та сільського населення. Ці дані можуть бути використані для більш детального аналізу демографічних процесів.

ТАБЛИЦЯ

Прогноз чисельності населення області

Джерело: дані офіційних прогнозів (за наявності).

За відсутності офіційного прогнозу розробник Регіонального плану робить обґрунтовані власні припущення щодо чисельності населення на майбутній період.

ТАБЛИЦЯ

Динаміка показників середнього наявного доходу на одну особу та на одне домогосподарство на рік протягом 2009-2018 роки

Джерело: дані Головного управління статистики області

Наприклад:

За посиланням: Структура сукупних ресурсів (1999-2017 р. р.) http://wvsw.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/statistical-information/5176--1999-2010.html наведені дані для домогосподарства.

Дані рядку "Сукупні ресурси в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн" наводяться в рядку е таблиці 3.

Рядок д = рядок е * 12 місяців

Рядок б = рядок д / середній розмір домогосподарства (осіб)

Рядок в = рядок е / середній розмір домогосподарства (осіб)

Середній розмір домогосподарства (осіб) наведений за посиланням http://www.vn.ukrstat.gov.ua/index.php/statistical-information/5177-1999-2010.html.

За даними таблиці 3 виконується прогноз аналогічних показників на майбутнє. Для цього рекомендуємо добавити таблицю 4. Ці прогнозні дані потрібні для оцінки доступного розміру тарифу на вивезення ТПВ (1-1,5 % від середнього наявного доходу на одну особу).

ТАБЛИЦЯ

Перелік чинних обласних стратегій, програм, планів дій та мають взаємозв'язок із сферою управління відходами

Джерело: за даними наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації.

__________
1 Зазначається, чи завдання виконуються відповідно до встановлених термінів; не виконані; виконуються частково (зазначається, яка частина завдань із запланованих виконана).

ТАБЛИЦЯ

Сміттєперевантажувальні станції

Джерело: таблиця заповнюється заданими:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- інших доступних джерел інформації.

__________
2 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру.

ТАБЛИЦЯ

Об'єкти з перероблення відходів як вторинної сировини

Джерело:

Таблиця заповнюється за даними:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- наданих відповідними підприємствами;

- реєстру об'єктів оброблення та утилізації відходів;

- інших доступних джерел інформації.

__________
3 У Плані, шо розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру.
4 Для підприємств, що використовують вторинні полімери для виготовлення продукції, зазначаються види полімерів, що використовуються (ПЕТ, ПЕ, ПП, ПЕВТ, ПЕНТ тощо).

ТАБЛИЦЯ

Сміттєсортувальні лінії

Джерело: таблиця заповнюється за даними:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- наданих відповідними підприємствами;

- реєстру об'єктів оброблення та утилізації відходів;

- інших доступних джерел інформації.

__________
5 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру.
6 Зазначається, сортуються змішані, чи роздільно зібрані відходи з перерахуванням відповідних кодів згідно з Національним Переліком відходів (з моменту його прийняття).

ТАБЛИЦЯ

Об'єкти з рециклінгу відходів, що біологічно розкладаються (площадки для компостування зелених відходів, заводи з компостування)

Джерело: таблиця заповнюється за даними:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- наданих відповідними підприємствами;

- реєстру об'єктів оброблення та утилізації відходів;

- інших доступних джерел інформації.

__________
7 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру.
8 Зазначається спосіб компостування: у валках, у тунелях, у цехах, суха ферментація у закритих реакторах тощо.

ТАБЛИЦЯ

Об'єкти з анаеробного розкладу

Джерело: таблиця заповнюється за даними:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- наданих відповідними підприємствами;

- реєстру об'єктів оброблення та утилізації відходів;

- інших доступних джерел інформації.

__________
9 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру.
10 Зазначається спосіб анаеробного розкладу: одноступінчастий, двоступінчастий чи періодичної дії процес, мокре чи сухе зброджування тощо.

ТАБЛИЦЯ

Об'єкти механіко-біологічного оброблення (зокрема, об'єкти з виробництва палива з відходів)

Джерело: таблиця заповнюється за даними:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- наданих відповідними підприємствами;

- реєстру об'єктів оброблення та утилізації відходів;

- інших доступних джерел інформації.

__________
11 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпику зазначається назва кластеру.
12 Зазначається спосіб сортування (механічне, механічно-автоматичне тощо) та технологія біологічного оброблення (біостабілізація в закритих реакторах, залізобетонні реактори, суха ферментація тощо).
13 Для об'єктів з виробництва палива з відходів зазначається, який вид палива (RDF або SRF виробляється) та проектований обсяг виробництва палива (т/рік).

ТАБЛИЦЯ

Об'єкти термічного оброблення відходів (сміттєспалювальні заводи, піролізні установки, установки з газифікації відходів, об'єкти, що використовують відходи як альтернативне паливо тощо)

Джерело: таблиця заповнюється за даними:

- наданими органами місцевого самоврядування, районної та обласної адміністрації;

- з місцевих звітів, планів, програм, містобудівної документації;

- наданих відповідними підприємствами;

- реєстру об'єктів оброблення та утилізації відходів;

- інших доступних джерел інформації.

__________
14 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру
15 Для всіх об'єктів зазначаються коди відходів, що приймаються. Коди визначаються згідно з Національним переліком відходів (з моменту його прийняття). Для сміттєспалювальних заводів зазначаються обсяги вироблення та використання енергії.

ТАБЛИЦЯ

Полігони відходів, що не є небезпечними

Джерело: на сайті Мінрегіону розміщений файл в форматі Excel з такими даними для усіх областей.

Адреса власника в даних не вказана (власник зазвичай сільська рада).

Крім того, для заповнення таблиці можуть використовуватися дані реєстру місць видалення відходів. У подальшому можуть використовуватися дані інвентаризації полігонів.

__________
16 У Плані, що розробляється вперше, у цій колонці зазначаються назви районів області. На етапі перегляду затвердженого Плану (коли вже сформовані кластери побутових відходів) у цьому стовпчику зазначається назва кластеру.
17 Зазначається наявність системи збирання та очищення фільтрату, а також системи збирання та використання/спалювання звалищного газу.

ТАБЛИЦЯ

Цільові показники

ПРИКЛАД
визначення кластерів щодо побутових відходів

Процедура включає наступні кроки:

Крок 1: Характеристика області та орієнтовний розподіл області на території охоплення / кластери.

Крок 1-1. Передбачає збирання наступної інформації:

кількість районів, міст обласного та районного значення, об'єднаних територіальних громад;

населення кожного району, міста, об'єднаної територіальної громади;

кількість сільських, селищних рад у кожному районі;

кількість утворених побутових відходів (т/рік) та % населення охопленого послугами з вивезення побутових відходів в розрізі кожного району, міст обласного і районного значення.

Крок 1-2. Розрахунок усередненого обсягу утворення побутових відходів на 1 особу на рік на рівні області, цей показник буде застосовуватись на більш пізньому етапі для обґрунтування територій охоплення / кластерів побутових відходів.

Для розрахунку середнього обсягу утворення побутових відходів на одну особу на рік на рівні області може бути застосована наступна формула:

Також можуть використовуватись інші способи визначення середнього обсягу утворення побутових відходів на одну особу на рік на рівні області.

Крок 1-3. Первинний поділ області на кластери. Для цієї роботи необхідно мати карту (бажано там, де масштаб не надто великий) з поділом області по районах. Райони групуються у кластери та позначаються на карті (Рис. 1).

Рис. 1 - Зразок визначення індикативних меж кластерів області
(поділ на кластери на є умовним)

Якщо є два або три варіанти поділу території, всі вони повинні розглядатися як окремі сценарії. Оптимальний сценарій буде визначено на заключному етапі після обґрунтування кожного можливого сценарію.

Після наступних кроків території охоплення / кластери потенційно можуть бути дещо змінені. Як правило, це відбувається після врахування стану дорожньої мережі та/або детальних розрахунків відстаней, населення та кількості утворених побутових відходів.

Крок 1-4. Перевірка первинних кластерів. Після первинного Індикативного розмежування кордонів територій охоплення / кластерів, для кожного з кластерів необхідно розрахувати: кількість населення, середній показник утворення побутових відходів (на основі середнього показника утворення побутових відходів на особу на рік, розрахованого на етапі 1-2 або наявної інформації по кожному з районів). Для кожного кластера мінімальний обсяг утворених побутових відходів повинен складати 50000 т/рік, а населення повинно становити більше 150000 осіб, за виключенням окремих випадків. Результати порівняння узагальнюються у вигляді таблиці (Табл. 1).

Таблиця 1 - Первинний поділ області на кластери. Порівняння сценаріїв

Крок 2: Визначення підкластерів.

Крок 2-1. Детальна інформація про населені пункти та автомобільні шляхи. Для цього кроку повинна використовуватися карта області з масштабом 1:250000 або 1:200000 з високим рівнем деталізації населених пунктів і доріг (бажано, якщо на карті буде показана дорожня класифікація: міжнародні дороги, дороги державного, обласного, місцевого значення, дороги з покриттям, без покриття, ґрунтові дороги тощо).

Крок 2-2. Групування населених пунктів в невеликі підкластери. Візуально населені пункти згруповуються в невеликі підкластери. Основними критеріями для формування підкластеру є наявність сполучення між населеними пунктами (рис. 2). До уваги потрібно брати вже створені об'єднані територіальні громади. Вони можуть формувати підкластер або частину одного з підкластерів.

Рис. 2. Визначені кластери (де 1 ,2, 3... n - номери підкластерів, та A, B, C - назви кластерів) (поділ на кластери та підкластери зображені на рисунку є умовними)

Крок 2-3. Розроблення Excel таблиці для кожного підкластеру, яка буде використовуватися пізніше для обґрунтування регіональних об'єктів оброблення відходів (РООВ) / полігонів. Для кожного кластеру рекомендується створювати таблицю на окремих сторінках файлу Excel. У таблиці визначається кожний підкластер.

Кожному підкластеру присвоюється умовна назва (наприклад, C1 = підкластер 1 "центрального" кластеру). Якщо один підкластер включає кілька районів, зручніше при формуванні таблиці використовувати окремий колір для населених пунктів одного і того району (табл. 2).

Таблиця 2 - Приклад формування таблиці вихідної інформації населених пунктів, згрупованих за підкластерами

__________
* При реалізації наступного кроку ця таблиця буде адаптована для подальшого її використання для обґрунтування кластерів та місць розташування сміттєперевантажувальних станцій (СПС), РООВ.

Крок 2-4. Коригування території охоплення (за потреби). На цьому етапі можуть змінюватись межі первинних кластерів. Зокрема, райони можуть бути переміщені з початково обраних кластерів.

Межі кластерів можуть змінюватись і на більш пізніх етапах обґрунтування розташування РООВ. Саме тому рекомендується розбивку області на кластери та визначення потенційних місць розміщення РООВ й їх обґрунтування виконувати як одне комплексне завдання, результати якого переносити у 2 окремих розділи Плану.

Загальний процес є ітеративним, і зміна меж може відбуватись на різних етапах процесу (цей приклад наведено з урахуванням матеріалу, викладеного у публікації "Посібник з налагодження міжмуніципального співробітництва (ММС) у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в Україні" 18).

__________
18 Посібник з налагодження міжмуніципального співробітництва (ММС) у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в Україні» / ЄБРР. - 2018. - 54 с.

ПРИКЛАД
визначення регіональних об'єктів оброблення відходів (роов) для побутових відходів

Запропонована процедура включає наступні кроки:

Крок 1: Первинне визначення можливих місць розташування регіональних об'єктів оброблення побутових відходів (РООВ), зокрема регіональних полігонів. Для цього кроку необхідно зібрати інформацію про:

існуючі об'єкти управління з побутових відходів (тобто кількість полігонів з базовою інформацією: залишковий термін експлуатації полігону, середньорічна потужність; кількість сміттєсортувальних ліній, якщо такі є в межах області; та інші об'єкти з перероблення, утилізації або оброблення відходів в межах області);

земельні ділянки, які вже були відведені для майбутніх проектів поводження з побутових відходів або земельні ділянки, які були виділені для збільшення площі існуючих полігонів.

В тих областях, де вже були визначені земельні ділянки, слід враховувати їх як один з можливих варіантів розміщення РООВ.

Оптимально РООВ рекомендовано розташовувати максимально близько до населеного пункту з найбільшими обсягами утворення побутових відходів.

РООВ повинен мати мінімальну потужність понад 50000 т/рік (тобто населення понад 150000 осіб - залежно від обсягу утворення побутових відходів на особу на рік), а в ідеалі - понад 100000 т/рік.

Необхідно перевірити, щоб всі відповідні кластери мали дорожнє сполучення з РООВ (або з запланованою сміттєперевантажувальною станцією), а сміттєперевантажувальна станція - з РООВ.

Необхідно перевірити, чи не знаходиться потенційне місце РООВ на території ПЗФ або екологічної мережі, або чи існують інші обмеження щодо будівництва об'єкту на цій території.

При розрахунку потужності полігону доцільно передбачити, що частково на полігон будуть спрямовуватись промислові відходи, що не є небезпечними (або відходи IV класу небезпеки, що утворюються на промислових підприємствах). Для кожного регіону частка цих відходів від загальної потужності полігону можу бути різною. На такі відходи рекомендовано враховувати не менше 20-30 % потужності полігону.

Крок 2: Визначення можливих місць розташування сміттєперевантажувальних станцій на основі поєднання підкластерів.

Для Плану, який розробляється вперше, рекомендовано індикативно визначити можливі місця розташування сміттєперевантажувальної станції з первинним індикативним обґрунтуванням. На наступних етапах, під час реалізації Плану ці розрахунки мають бути уточнені та за необхідності внесені зміни до Плану при його перегляді.

Основне завдання сміттєперевантажувальної станції - оптимізувати логістику (тобто знизити загальні транспортні витрати) з урахуванням утворених побутових відходів в населених пунктах та визначених місць розташування РООВ або регіонального полігону для відповідного кластеру. Відповідно, місця розташування СПС повинні визначатися після визначення місця розташування РООВ / регіонального полігону.

При визначенні первинного індикативного можливого розташування сміттєперевантажувальної станції слід враховувати наступні фактори:

середні відстані (наприклад, від сміттєперевантажувальної станції до РООВ / регіонального полігону та від сміттєперевантажувальної станції до населених пунктів, з яких здійснюється вивезення побутових відходів);

загальний обсяг побутових відходів, що спрямовується на сміттєперевантажувальні станції з окремих підкластерів.

При подальшому уточненні доцільно проводити більш детальні розрахунки з економічним порівнянням щодо опції вивезення побутових відходів зі сміттєперевантажувальної станції та без неї (з урахуванням оновлення парку спецавтотранспорту та здійснення інших необхідних заходів).

Обґрунтування сміттєперевантажувальних станцій необхідно, як правило, проводити на економічній основі, тобто комбінації відстані перевезення та кількості відходів.

На цьому етапі буде достатньо перевірити середні відстані на карті від відповідних населених пунктів до сміттєперевантажувальної станції і, так само, як і дорожнє сполучення. Сміттєперевантажувальна станція повинна бути розташована на шляху до РООВ / регіонального полігону, щоб уникнути несанкціонованих сміттєзвалищ і оптимізувати логістику.

Якщо для сміттєперевантажувальної станції є кілька можливих місць, всі вони можуть бути включені до сценарію для подальшої оцінки окремих опцій.

Повне обґрунтування включення сміттєперевантажувальних станцій буде зроблено на більш пізньому етапі і воно повинно ґрунтуватися на поєднанні двох основних критеріїв щодо відстаней між сміттєперевантажувальною станцією та РООВ та обсягами відходів, що спрямовуватимуться на сміттєперевантажувальну станцію з населених пунктів.

До рекомендованих правил з обґрунтування розміщення сміттєперевантажувальної станції віднесено наступні (Рис. 1.):

мінімальна відстань транспортування побутових відходів (тобто відстань від сміттєперевантажувальної станції до РООВ / регіонального полігону) становить близько 40 км та мінімальна кількість населення, охоплене послугою з вивезення побутових відходів - близько 50000 осіб;

мінімальна відстань транспортування побутових відходів становить близько 30 км, а обсяги вивезення побутових відходів - близько 20000 т/рік;

мінімальна відстань транспортування побутових відходів становить близько 60 км, а обсяги вивезення побутових відходів - близько 10000 т/рік.

Ці правила не повинні застосовуватися як припис. На більш пізньому етапі завжди рекомендується провести техніко-економічне обґрунтування, щоб визначити необхідність/обґрунтування сміттєперевантажувальної станції для кожного випадку.

Рис. 1 - Загальний підхід до обґрунтування сміттєперевантажувальної станції

Крок 3: Обґрунтування визначених місць розташування регіональних об'єктів з поводження з побутових відходів / регіональних полігонів та сміттєперевантажувальних станцій.

Обґрунтування визначених місць розташування РООВ / регіональних полігонів та сміттєперевантажувальної станції може включати в себе декілька повторень кроку 3-2 і на основі інформації, отриманої під час виконання кроку 3-1, переглядаючи за необхідності кроки 1 та 2.

Обґрунтування визначених РП побутових відходів / полігонів і сміттєперевантажувальної станції наведено в кроках 3-1 і 3-2:

Крок 3-1: Характеристика кожного з населених пунктів (зокрема, чисельності населення, обсягів утворення побутових відходів, тощо) та збирання всієї необхідної інформації.

Щоб обґрунтувати місце(я) розташування визначених РООВ / регіональних полігонів та сміттєперевантажувальної станції, необхідно заповнити таблицю 1.

Для цього необхідно зібрати наступну інформацію щодо кожного населеного пункту: кількість населення, осіб; кількість утворених побутових відходів на одну особу на рік. Для цілей складання таблиці пропонується застосовувати середній показник утвореного побутових відходів на одну особу в рік для кожного з великих міст (за наявності даних). Для інших населених пунктів може застосовуватись середній показник утворення побутових відходів на одну особу в рік для району чи області визначених на основі розрахунків, описаних у Кроці 1-2.

Рівень деталізації завжди залежить від доступності та достовірності інформації. Іноді, якщо немає детальної інформації на районному рівні щодо утворених побутових відходів, можна використовувати усереднені показники для області (за винятком великих міст, для яких питомі обсяги утворення відходів повинні визначатися окремо).

Крок 3-2: Розрахунок відстаней і часу у дорозі при вивезенні побутових відходів на основі кроків 1 та 2.

Використовуючи зібрані дані, слід заповнити таблицю 1.

Підхід до заповнення таблиці в цілому аналогічний підходу, викладеному в Кроці 2 з визначення кластерів. Таблиця заповнюється для кожного сценарію щодо поділу на кластери (тобто для кожного сценарію/варіанту поділу створюється окремий файл Excel). В рамках розгляду кожного окремого сценарію створюється окрема таблиця для кожного кластеру на окремих сторінках Excel файлу. На кожній сторінці кластеру виокремлюються підкластери (див. Крок 2 формування кластерів відходів), де населені пункти районів можуть виділятись різними кольорами.

Наприкінці заповнення таблиці для кожного підкластеру, а потім і для кластеру потрібно підсумувати показники загального обсягу утворення та обсягу вивезення побутових відходів. Після виконання вищезазначених кроків результати повинні бути узагальнені в таблицях (спочатку для кожного кластера (Табл. 1), а потім зведені до однієї загальної таблиці). Для цілей майбутнього планування рекомендується, щоб потужності запланованих РООВ / регіональних полігонів розраховувались виходячи з того, що буде досягнуто 90 % охоплення населення послугами з вивезення побутових відходів. Необхідні обчислення можна зробити у загальній таблиці.

Таблиця 1- Зведена інформація для обґрунтування сміттєперевантажувальних станцій, РООВ / регіональних полігонів

a - Назва підкластеру, де №, C, S означає назву кластеру: Південний, Центральний, Північний і інші), а номера 1, 2, 3 - підкластеру (наприклад, C1 - підкластер № 1 Центрального кластеру). Якщо один підкластер включає кілька районів, зручніше мати окремі кольори для кожного району.

b - Назва населеного пункту

c - Кількість населення, осіб 19

d - Середній показник утворення відходів на 1 особу на рік, т. Для великих міст показники утворення відходів розраховуються окремо, як зазначалось раніше, до застосування відповідного показника. Для решти населених пунктів застосовується середня кількість побутових відходів на людину в рік (на основі розрахунків, викладених в кроці 1-2)

e - Показник утворення відходів, т/рік (e = c х d)

f - Відстань від населеного пункту до РООВ / регіонального полігону, км

g - Орієнтовний час в дорозі (год., хв.). При розрахунку можна використовувати веб-сайт: http://della.com.ua/distance.

h - Місце розташування сміттєперевантажувальної станції (тобто назва населеного пункту) (опція 1). Назва населеного пункту, де СПС може бути розташована

i - Відстань від населеного пункту, з якого здійснюється вивезення побутових відходів, до СПС, км. При розрахунку можна використовувати веб-сайт: http://della.com.ua/distance.

j - Орієнтовний час в дорозі (год., хв.). При розрахунку можна використовувати веб-сайт: http://della.com.ua/distance.

k - Місце розташування сміттєперевантажувальної станції (тобто назва населеного пункту) (опція 2). Назва населеного пункту, де СПС може бути розташована

l - Відстань від населеного пункту, з якого здійснюється вивезення побутових відходів, до СПС, км. При розрахунку можна використовувати веб-сайт: http://della.com.ua/distance.

m - Орієнтовний час в дорозі (год., хв.). Розрахунок можна провести через веб-сайт: http://della.com.ua/distance.

Стовпці h, i, j (див. табл. 4.3.) (місце розташування сміттєперевантажувальної станції (назва населеного пункту), відстань від населеного пункту до СПС, орієнтовний час в дорозі) включають в себе досить багато повторних розрахунків. Кількість повторних обчислень залежить від кількості можливих варіантів щодо розташування СПС в рамках кожного кластеру.

__________
19 Наприклад, якщо дані про утворення відходів будуть доступні для 2016 року, дані про кількість населення повинні бути станом на 01.01.2017. Джерелом даної інформації є Державна служба статистики України та її територіальні органи.

Таблиця 2 - Приклад заповнення підсумкової зведеної інформації для кластеру 1

Всі кроки, починаючи з кроку 2 і 5, повинні бути виконані для кожної зі сценаріїв, визначених для поділу області на кластери. В результаті, слід вибрати оптимальний узгоджений варіант, як в прикладі на рис. 2, який разом з заповненими таблицями 3 та 4 переносяться до Плану

Рис. 2 - Приклад оптимального сценарію розміщення кластерів, РООВ / регіональних полігонів, сміттєперевантажувальної станції області (поділ на кластери та розміщення РООВ зображені на рисунку є умовними)

Таблиця 3 - Обраний на основі обґрунтування варіант поділу області на кластери

Якщо область володіє інформацією, який тип об'єкту з оброблення побутових відходів планується побудувати, має достатньо інформації про систему роздільного збирання побутових відходів, про обсяги утворення побутових відходів протягом останніх 10 років, то доцільно провести більш детальні розрахунки стосовно планування РООВ / регіональних полігонів.

Таблиця 4 - Перелік сміттєперевантажувальних станцій, що плануються до будівництва у області з урахуванням планових потужностей

Такий рівень деталізації може включати розрахунки на основі прогнозу утворення відходів та матеріального балансу. При розрахунку потужності полігону мають враховуватись обсяги відходів, що потраплятимуть на такі РООВ та кількості роздільно зібраних та відсортованих ресурсоцінних компонентів побутових відходів. Якщо установки з утилізації або оброблення відходів вже побудовані або пропонується їх будівництво, слід враховувати вплив таких об'єктів на потужність регіонального полігону.

ТАБЛИЦЯ

Заплановані до будівництва об'єкти інфраструктури з оброблення відходів

Джерело: таблиця заповнюється за результатами планування

__________
20 ССЛ, полігон, завод термічного оброблення тощо.
21 Для різних типів об'єктів визначаються технології, які планується застосовувати, а саме: а) для об'єктів анаеробного розкладу зазначається спосіб анаеробного розкладу: одноступінчастий, двоступінчастий чи періодичної дії процес, мокре чи сухе зброджування тощо); б) для ліній сортування відходів зазначається, планується сортування змішаних відходів чи роздільно зібраних ресурсоцінних компонентів з перерахуванням відповідних кодів згідно з Національним переліком відходів (з моменту його прийняття), а також зазначається спосіб сортування (механічне, механічно-автоматичне тощо); в) для заводів з компостування зазначається спосіб компостування: у валках, у тунелях, у цехах, суха ферментація у закритих реакторах тощо; г) для заходів з механіко-біологічного оброблення зазначається спосіб сортування (механічне, механічно-автоматичне тощо) та технологія біологічного оброблення (біостабілізація в закритих реакторах, залізобетонні реактори, суха ферментація тощо); д) для об'єктів з виробництва палива з відходів зазначається, який вид палива (RDF або SRF виробляється) та проектований обсяг виробництва палива (т/рік); е) для об'єктів з термінового оброблення зазначається технологія (піроліз, газифікація, спалювання (у киплячому шарі, на решітці, на рухомій решітці тощо).

ТАБЛИЦЯ

Заплановані до модернізації об'єкти інфраструктури з оброблення відходів

Джерело: таблиця заповнюється за результатами планування

__________
22 ССЛ, полігон, завод термічного оброблення тощо.

ТАБЛИЦЯ

Завдання та заходи регіонального плану управління відходами

Джерело: таблиця заповнюється за результатами планування.

{Текст взято з сайту Мінприроди України http://www.menr.gov.ua}