МІНІСТЕРСТВО ЗОВНІШНІХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 193 від 08.04.98м.Київ
vd980408 vn193
Про затвердження Рекомендацій по застосуваннютехнології штрихового кодування в
роздрібній торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
29.05.96 N 574 ( 574-96-п ) "Про впровадження штрихового кодування
товарів", Положення про штрихове кодування товарів, затвердженого
наказом МЗЕЗторгу від 27.08.96 N 530 ( z0517-96 ), та Правил
впровадження штрихового кодування в сфері торгівлі, затверджених
наказом МЗЕЗторгу від 26.03.97 N 196 ( z0155-97 ), Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Рекомендації по застосуванню технології
штрихового кодування в роздрібній торгівлі продовольчими та
непродовольчими товарами, що додаються. 2. Головному управлінню з питань внутрішньої торгівлі та
громадського харчування (Родіонов Ю. Ф.) довести цей наказ до
відома Міністерства торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків і
захисту прав споживачів Автономної Республіки Крим, управлінь з
питань торгівлі та побутового обслуговування населення
обл(міськ)держадміністрацій. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Шевченка М. О.
Міністр С.Осика
Затвердженонаказом Міністерства
зовнішніх економічних
зв'язків і торгівлі
України
від 8 квітня 1998 р. N 193
Рекомендаціїпо застосуванню технології штрихового кодування
в роздрібній торгівлі продовольчими та
непродовольчими товарами
Вступ
Рекомендації по застосуванню технології штрихового кодування
в роздрібній торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами
(надалі - Рекомендації) розроблені на виконання постанови Кабінету
Міністрів України від 29.05.96 N 574 ( 574-96-п ) "Про
впровадження штрихового кодування товарів", Положення про штрихове
кодування товарів, затвердженого наказом МЗЕЗторгу від 27.08.96
N 530 ( z0517-96 ), наказу МЗЕЗторгу від 03.07.97 N 333
( z0260-97 ) "Про внесення змін і доповнень до Положення про
штрихове кодування товарів" та носять рекомендаційний характер. У Рекомендаціях враховані основні положення та заходи, які
визначені у вищезазначених документах, відповідних Державних
стандартах України (додаток 1) та в Методичних рекомендаціях по
впровадженню електронних систем автоматизованої ідентифікації
товарів, маркованих штриховими кодами, затверджених наказом
МЗЕЗторгу від 06.11.97 N 569 ( v0569204-97 ). Рекомендації розроблені з метою забезпечення
інформаційно-методичними матеріалами працівників підприємств
роздрібної торгівлі та громадського харчування для впровадження
сучасних технологій автоматизованої ідентифікації товарів на
основі штрихового кодування в системах автоматизованого обліку
товарно-грошового обігу. Основні терміни, визначення та скорочення автоматизованої
ідентифікації товарів на основі штрихового кодування, які
використовуються в цих Рекомендаціях, приведені в додатку 2.
1. Загальні положення
В умовах ринкових відносин та розширення міжнародних зв'язків
для підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування
стають актуальними питання впровадження сучасних
високопродуктивних технологій, електронно-обчислювальної техніки,
комп'ютерних мереж та систем зв'язку для оперативного обліку
товарно-грошового обігу, вивчення споживчого ринку, покращення
обслуговування покупців. Застосування новітніх інформаційних технологій дає можливість
максимально автоматизувати процеси збирання, контролю, обробки,
аналізу інформації та видачі відповідної документації. Все це
сприяє ефективному функціонуванню усього ланцюга "виробник -
оптова торгівля - дистриб'ютор - роздрібна торгівля - споживач". Застосування комп'ютерних мереж визначило розвиток
електронної комерції, яка надає широкі можливості для використання
автоматизованих систем ідентифікації товарів, послуг,
постачальників, транспорту, банків та банківських послуг, реклами
товарів, маркетингових досліджень. На даний час у сфері торгівлі широкого розповсюдження набули
технології штрихового кодування для маркування та автоматизованої
ідентифікації товарів (об'єктів обліку). Найбільш широкого
застосування набули штрихові коди EAN, які затверджені для
використання та поширюються Міжнародною асоціацією товарної
нумерації - EAN International. Система EAN - це комплекс принципів, норм та положень
присвоєння штрихових кодів товарам, послугам, розташуванню, на
основі унікальних кодів EAN та рекомендацій по їх застосуванню. Ця
система дає можливість: присвоювати унікальні коди товарам, послугам, розташуванню
організацій і використовувати їх для ідентифікації одиниць обліку
в усьому світі; маркувати товари штриховими кодами, що дозволяє
автоматизувати зчитування кодів та ідентифікацію товарів у
автоматизованих системах обліку; застосувати електронний обмін даними між торговими
партнерами; підвищувати ефективність роботи електронних систем
автоматизованого обліку, контролю та управління товарно-грошовим
обігом. Найбільш ефективне застосування штрихове кодування знайшло у
роздрібній торгівлі. Наявність штрихових кодів на товарах дозволяє
максимально автоматизувати процес обліку руху товарів з часу їх
надходження до магазину до часу їх продажу. Застосування
автоматизованої ідентифікації товарів на основі штрихового
кодування дозволяє створити принципово нові розрахунково-касові
системи, які підвищують пропускну спроможність вузлів розрахунку. Сучасні електронні системи автоматизованого обліку та
контролю товарно-грошовим обігом в торговельних підприємствах
використовують технологію штрихового кодування для забезпечення
ефективної роботи основних технологічних процесів: складання-приймання, облік, маркування та інвентаризація
товарів; підготовка товарів до продажу - фасування, зважування,
переупакування, формування наборів товарів; реалізація товарів - видача товарів, розрахунки з покупцями; управління торговельним підприємством (керівництво,
бухгалтерія тощо) - облік та аналіз реалізації товарів, запасів
товарів, ведення звітності, облік та аналіз руху коштів
підприємства, пошук та замовлення товарів, вибір постачальників,
аналіз та прогнозування попиту товарів. Використання штрихового кодування в електронних системах
автоматизованого обліку дає змогу оперативно враховувати операції
з кожною одиницею товару у інформаційній (комп'ютерній) базі даних
торговельного підприємства. Це дозволяє оперативно контролювати
динаміку руху та продажу товарів, наявність товарних запасів,
здійснювати додаткове замовлення товарів у постачальників при
досягнені критичного рівня товарних запасів, оперативно керувати
ціноутворенням та фінансово-комерційною діяльністю торговельного
підприємства. Все це дає змогу підприємствам роздрібної торгівлі підвищити
оборотність коштів, зменшити товарні запаси та товарні втрати,
розширити асортимент товарів тощо та робить підприємства єдиним,
відлагодженим, високотехнологічним та конкурентоздатним
механізмом.
2. Пошук, замовлення та складування товарів
2.1. Одним із методів пошуку та замовлення товарів з
використанням можливостей електронної техніки та штрихового
кодування є замовлення товарів з використанням каталогів та
зразків. Знайшли застосування каталоги у вигляді друкованих видань, на
машинних носіях (дискети, компакт-диски тощо), використовуються
електронна пошта та сторінки комп'ютерних мереж. Для підприємств торгівлі є кілька можливостей ознайомлення з
каталогами товарів: отримання каталогів товарів від постачальників, які
розсилають їх до потенційних покупців; замовлення каталогів товарів у фірм-постачальників та
фірм-виробників; перегляд каталогів на машинних носіях у спеціально відведених
місцях оптових баз, які обладнані відповідними технічними засобами
(сканерами, портативними терміналами, комп'ютерами, які підключені
до електронних мереж, тощо). Каталоги містять опис товарів та їх штрихові коди, які
однозначно ідентифікують ці товари. При замовленні товарознавець
(менеджер) торгового підприємства вибирає з каталогу необхідні
товари та зчитує їх штрихові коди за допомогою сканера або
портативного терміналу. По цій інформації формується замовлення,
яке по комп'ютерній мережі передається до постачальника товару.
Постачальник уточнює замовлення, доповнює його необхідною
інформацією про товари та надсилає свої пропозиції до торгового
підприємства. Ці пропозиції містять в собі перелік товарів, їх
ціни, загальну вартість замовлення, вартість і терміни доставки,
іншу необхідну інформацію. Є можливість уточнення цін, термінів
поставки товарів та інших умов. Після проведення цих дій
укладається договір, в якому визначаються умови, способи та
терміни доставки замовлених товарів. Після підписання договору на
купівлю-продаж товарів товарознавець заносить всю необхідну
інформацію про закуплені товари (ідентифікаційні номери, штрихові
коди тощо) до інформаційної бази даних свого підприємства. Окремі покупці можуть ознайомитись з каталогами товарів,
вибрати та замовити товар по їх штриховим кодам на спеціалізованих
пунктах замовлень або в магазинах, де для цього відводяться
відповідно обладнані місця. 2.2. Замовлення товарів за зразками проводиться як і по
каталогах, але зчитування штрихових кодів здійснюється із зразків
товарів або товарних ярликів. Зразки товарів виставляються на
ярмарках, оптових базах, в спеціалізованих магазинах або відділах
магазинів, які обладнані відповідними технічними засобами. 2.3. При надходженні товарів у підприємства торгівлі
інформація про них вводиться до бази даних електронної системи
обліку товарно-грошового обігу підприємства шляхом зчитування
штрихових кодів з кожної одиниці поставки. Для цього
використовуються сканери або портативні термінали. Зчитана з
товару інформація передається в комп'ютер або накопичується в
переносних терміналах, а після закінчення прийому вводиться в
комп'ютер. Введені в комп'ютер дані звіряються з даними у
супровідних документах і фактично одержаним товаром. Повна
інформація про товари, які надходять до підприємства, або
передається електронними каналами зв'язку, або поступає разом з
товарами. Вона вводиться до інформаційної бази системи. У разі надходження товарів, не маркованих штриховими кодами,
з пошкодженими етикетками або з штриховими кодами, які не
зчитуються, товар повертається постачальнику або йому присвоюється
внутрішній штриховий код підприємства торгівлі. Перед присвоєнням товару внутрішнього штрихового коду
необхідно пересвідчитись, що на підприємстві аналогічному товару
раніш не присвоювався штриховий код. Якщо такому товару вже був
присвоєний штриховий код, то він зберігається, якщо - ні, то
формується та присвоюється новий внутрішній код і інформація про
цей товар заноситься до бази даних системи обліку. Внутрішній
штриховий код формується згідно з алгоритмом, який прийнятий на
цьому підприємстві, відповідно до чинних нормативних документів і
вимог EAN International. Маркування товарів штрихкодовими позначками може
здійснюватись як під час приймання товару, так і на складі після
оприбуткування. 2.4. При оприбуткуванні товарів на складі перевіряється
фактична їх наявність і сканерами зчитуються штрихові коди з
кожної одиниці товару. У випадках розходження вказаних у
документах даних про товари та їх наявністю складаються необхідні
документи. Використання сканерів дозволяє значно скоротити час
прийняття товару. При відпуску із складу товари компонуються згідно із
замовленням шляхом зчитування з ярликів або етикеток штрихових
кодів кожної одиниці товару, після чого ця інформація вводиться в
комп'ютер. Використання технології штрихового кодування доцільне також
при автоматизації роботи великих складів. Для цього необхідно
пронумерувати стелажі, полиці та зони зберігання товарів, групову
тару тощо. У цих місцях необхідно наклеїти етикетки або прикріпити
таблички із штриховими кодами. Пошук товарів здійснюється шляхом
зчитування цих штрихових кодів. Внутріскладські операції пошуку товарів доцільно проводити за
допомогою пристроїв зчитування штрихового коду з товару та місць
його зберігання. Така технологія дозволяє підтримувати базу даних
товарів на складі, в будь-який час одержати інформацію про
наявність, кількість та місце розташування товарів, спрощує
ведення матеріального обліку, дає можливість проведення
інвентаризації товарів та основних засобів підприємства під час
торговельного процесу. Виникає можливість оперативно проводити
повну або часткову інвентаризацію та переоцінку товарів, а також
скоротити складські запаси. 2.5. При інвентаризації підприємства, в залежності від
технології ведення складського господарства, інформація про товар,
яка закодована в штриховому коді, зчитується сканером з етикеток
або ярликів товарів, їх упаковок, або з стелажів та полиць, на
яких розміщені відповідні товари. Зчитана з товару інформація або безпосередньо передається в
комп'ютер, або накопичується в портативних терміналах, після чого
вводиться в комп'ютер через автоматизоване робоче місце працівника
складу. В комп'ютері інформація звіряється по кількості та
асортименту з вказаною у документах. Комп'ютерна система обліку
аналізує інформацію, видає результати порівняння на екран
комп'ютера та формує відповідні інвентаризаційні документи. 2.6. Використання технології штрихового кодування при
інвентаризації основних засобів підприємства потребує маркування
кожного об'єкту обліку етикеткою з індивідуальним штриховим кодом
(номером) та внесення до бази даних системи інформації про об'єкт
обліку та його штриховий код. Для отримання оперативних
результатів вибіркової інвентаризації в любому з підрозділів
підприємства, достатньо провести зчитування переносним терміналом
штрихових кодів з усіх основних засобів, які є у даному
підрозділі. Отримана інформація передається до комп'ютера, аналізується
та формуються відповідні інвентаризаційні документи.
3. Продаж продовольчих товарів
Продаж продовольчих товарів із застосуванням технології
штрихового кодування необхідно здійснювати відповідно до Правил
продажу продовольчих товарів, затверджених наказом МЗЕЗторгу від
28.12.94 N 237 ( z0009-95 ), і Правил впровадження штрихового
кодування в сфері торгівлі, затверджених наказом МЗЕЗторгу від
26.03.97 N 196 ( z0155-97 ), та інших нормативних документів в цій
галузі. 3.1. Продаж товарів, які надійшли до підприємства торгівлі
маркованими штрихкодовими позначками, здійснюється без додаткового
їх маркування штриховими кодами. Розрахунки за відібрані товари здійснюються покупцями у
вузлах розрахунків, де встановлені електронні контрольно-касові
апарати (ЕККА) з підключеними до них ручними або стаціонарними
пристроями зчитування штрихових кодів. В разі застосування ручних сканерів касир-оператор повинен
взяти товар, піднести сканер до його етикетки і зчитати штриховий
код. Якщо у вузлі розрахунку встановлений стаціонарний сканер,
касир-оператор проводить товар поверхнею з етикеткою із штриховим
кодом по віконцю сканера або підносить етикетку на товарі до
сканера, тобто встановлює етикетку товару в поле зору сканера. Зчитана з етикетки товару інформація передається в касовий
апарат. По штриховому коду товару в пам'яті ЕККА або комп'ютера
знаходиться необхідна інформація про товар. Визначається вартість
товару, її значення виводиться на табло ЕККА. В разі, якщо купується декілька однакових зразків товарів,
касир або зчитує код з кожного зразка, або набирає на касовому
апараті цифру, яка відповідає кількості зразків. Після зчитування штрихових кодів з усіх вибраних товарів
касир натискує на ЕККА кнопку фіксації покупки та друкується чек. 3.2. Товару, який надійшов без штрихового коду, на
підприємстві торгівлі присвоюється внутрішній штриховий код, яким
він маркується на складі при прийомці, або перед передачею товару
в торговий зал. Внутрішні штрихові коди товарам на підприємствах торгівлі
присвоюються відповідно до чинних нормативних документів. Технологія штрихового кодування застосовується для продажу
товарів, які надходять до підприємств торгівлі в мішках, ящиках,
великих коробках, бідонах тощо. Продаж таких товарів здійснюється з попередньою розфасовкою
та упаковкою або без них. 3.3. Розважування, фасування та пакування товарів виконуються
із застосуванням спеціальних електронних ваговимірювальних
комплексів, які мають принтери для друку етикеток із штриховими
кодами, або звичайних вагів з подальшим виготовленням етикеток з
штриховим кодом. Застосування спеціальних ваговимірювальних комплексів
дозволяє автоматично розраховувати вартість товару та друкувати
етикетки на липкій основі з внутрішніми штриховими кодами, які
містять коди товарів та інші необхідні для автоматизованої
ідентифікації товарів реквізити. Інформація, що міститься у внутрішньому штриховому коді,
дозволяє електронній системі обліку сформувати необхідну для
продажу товару інформацію, а саме, вивести на інформаційне табло
ЕККА вартість товару, яка розраховується шляхом множення ціни
товару (береться з пам'яті комп'ютера чи ЕККА) на його кількість,
що закодована у внутрішньому коді товару. Кількість товару
визначається в одиницях ваги, об'єму, довжини тощо. У разі відсутності спеціальних електронних ваговимірювальних
комплексів розважування можливо здійснювати звичайними вагами.
Розважений і розфасований товар маркується етикеткою з штриховим
кодом. Етикетку необхідно друкувати спеціальними пристроями -
переносними або стаціонарними термопринтерами або
термотрансферними принтерами. Для маркування товарів, які протягом тривалого часу мають
незмінні характеристики (вага, вартість тощо), доцільно заказувати
етикетки з штриховими кодами на спеціалізованих поліграфічних
підприємствах. Вартість однієї етикетки (при кількості більше 1000
штук), виготовленої поліграфічним методом, значно менша, ніж
надрукованої принтерами. Враховуючи, що в умовах ринкових відносин ціни на товари
можуть постійно змінюватися, а також те, що часто кількість товару
визначається під час його розфасовки, більш доцільно друкувати
етикетку на товари на самому підприємстві торгівлі. При маркуванні розважених та розфасованих товарів етикетками
з внутрішніми штриховими кодами необхідно дотримуватись
нормативних документів (ДСТУ 3147-95 тощо) щодо вибору місця на
поверхні товару, на яке наноситься штрихкодова позначка. При маркуванні товарів, які упаковані в лотки (свіже м'ясо,
свіжа риба, напівфабрикати тощо), етикетку (ярлик) необхідно
розміщувати на одному із чотирьох кутів поверхні лотка.
Прикріплювати етикетку необхідно на рівну поверхню. Етикетки (ярлики) на товари, що пакуються в поліетиленові
кульки, плівкову обгортку, необхідно накладати на відносно рівну
поверхню, щоб забезпечити надійне зчитування штрихових кодів. 3.4. Технологія штрихового кодування застосовується також і
при реалізації великогабаритних товарів або товарів із значною
вагою (мішки з цукром, борошном, крупою, коробки з цукерками,
бідони з олією тощо), які можуть надходити від постачальників без
штрихкодових позначок. Такий товар не проноситься через пункти
розрахунку в торговельному залі, а видається покупцеві із
складських приміщень. Покупцю, який купує упакований товар великої ваги (мішок
цукру, крупи тощо), видається заздалегідь заготовлений талон
(етикетка) із штриховим кодом товару. З цим талоном покупець
розраховується за товар у вузлі розрахунку торговельного залу.
Касир-оператор сканером зчитує штриховий код з талону (етикетки),
який передається в ЕККА. Потім касир натискує кнопку фіксації
покупки і друкується чек, який видається покупцю. Цей чек дозволяє
забрати товар зі складу. 3.5. Продаж неупакованих товарів (без штрихових кодів)
можливо здійснювати із застосуванням технології штрихового
кодування безпосередньо в торговельному залі. Для товарів, які протягом тривалого часу мають незмінну ціну,
технічні умови виготовлення та інші характеристики (хліб,
хлібобулочні вироби тощо), можна заказувати упаковку (паперові та
поліетиленові пакети, кульки тощо) з надрукованим на ній
внутрішнім штриховим кодом. Така упаковка розміщується поруч з
товаром. Покупець вкладає товар в упаковку та оплачує покупку у
вузлі розрахунку у порядку, визначеному у пункті 3.1. Продаж товарів без штрихових кодів, які реалізуються шляхом
зважування (салати, сири, ковбаси тощо), розливу тощо, необхідно
здійснювати із застосуванням ваговимірювальних, вагокасових
комплексів або електронних вагів, які дозволяють підключення
пристроїв друку етикеток з штриховими кодами або ЕККА. При продажу сипучих та розливних продуктів (цукор, борошно,
молоко, сметана, олія тощо) в тару покупця зважування проводиться
на ваговимірювальних комплексах, які автоматично розраховують
вартість товару. Після цього друкується етикетка із штриховим
кодом товару, яка наклеюється на упаковку зваженого товару або
віддається покупцю. На етикетці друкується штриховий код, в якому
міститься в доступній для сприйняття формі код товару, його
кількість чи вартість. Товари, що фасуються у сітку, маркуються етикетками з
штрихкодовими позначками, які прикріплюються до сітки. Товари, на поверхню яких неможливо прикріпити етикетки з
штрихкодовими позначками (пучки зеленої цибулі, салату, редису
тощо), маркуються етикетками, що прикріплюються до стрічок, якими
зв'язуються пучки. Розрахунки за вибрані, зважені і промарковані етикетками з
штриховими кодами товари, здійснюються у вузлах розрахунку у
порядку, визначеному у пункті 3.1. 3.6. Розрахунки за штучні товари швидкої реалізації
(хлібобулочні вироби, молочні продукти тощо), а також ті, що
продаються шляхом зважування в торговельному залі (крупи, цукор,
овочі, фрукти тощо) можуть здійснюватися за допомогою меню із
штриховим кодом. В практиці застосовуються різні форми меню. Меню товарів представляє перелік товарів, який містить
слідуючі дані: назва товару, його штриховий код та ціна за одиницю
товару. Меню знаходиться у касира і використовується при
розрахунках за товари. Касир-оператор знаходить у меню товар,
підносить сканер до його штрихового коду і зчитує інформацію. Код товару та інша інформація, що закодована у штриховому
коді, передається в касовий апарат. При продажу штучного товару
(хліб, фасовані молочні продукти, напої у пляшках тощо) касир
набирає на ЕККА цифру відповідно кількості товару, що
реалізується. Вартість покупки автоматично висвічується на табло
ЕККА. Меню може бути у вигляді табло ваговимірювального або
вагокасового комплексу з клавіатурою, де зазначені назви продуктів
або наведене їх зображення (овочі, фрукти тощо). Покупець
самостійно укладає товар в тару або бере попередньо упакований
товар, ставить товар на ваги, натискує кнопку, що відповідає
вибраному товару і одержує етикетку, на якій надруковані штриховий
код покупки та інша необхідна для розрахунку інформація.
Вищезазначені дії виконуються при виборі кожного виду товару. Аналіз продажу продовольчих товарів у розвинутих країнах
засвідчує доцільність та ефективність застосування технології
штрихового кодування, особливо в магазинах з великим асортиментом
товарів.
4. Продаж непродовольчих товарів
Продаж непродовольчих товарів із застосуванням технології
автоматизованої ідентифікації на основі штрихового кодування
повинен здійснюватися відповідно до Правил продажу непродовольчих
товарів, затверджених наказом МЗЕЗторгу від 27.05.96 N 294
( z0298-96 ), з врахуванням Правил впровадження штрихового
кодування в сфері торгівлі, затверджених наказом МЗЕЗторгу від
26.03.97 N 196, та інших чинних нормативних документів, що
регламентують торговельну діяльність. 4.1. Продаж непродовольчих товарів, які надійшли в роздрібну
торгівлю маркованими штриховими кодами, здійснюється як і продаж
промаркованих продовольчих товарів. Вибір товарів покупцями може здійснюватись самостійно або з
участю продавця. Розрахунки за невеликі за розміром та вагою товари (одяг,
взуття, парфумерно-косметичні, господарчі товари тощо), на яких
нанесені штрихкодові позначки, здійснюються у вузлах розрахунків у
порядку, визначеному у пункті 3.1. Технологію штрихового кодування слід застосовувати і при
розрахунках за технічно складні, великогабаритні та значної ваги
товари (меблі, електропобутові прилади, будівельні матеріали
тощо), які, обминаючи вузол розрахунку торговельного залу,
видаються покупцеві із складських приміщень або доставляються до
дому після їх оплати. На відібраний товар покупець сам бере або
йому видає продавець етикетку або бірку із штриховим кодом. З цією
етикеткою покупець розраховується за товар у вузлі розрахунку
торговельного залу у порядку, визначеному у пункті 3.1. Але при
цьому сканером зчитується штриховий код не з товару, а з бірки чи
етикетки. Отриманий у вузлі розрахунку чек дозволяє покупцю забрати
відібраний товар зі складу чи з торговельного залу, або замовити
його доставку. 4.2. Деякі непродовольчі товари можуть надходити в роздрібну
торговельну мережу немаркованими штриховими кодами. До таких
товарів відносяться: дрібна галантерея, парфумерія, канцтовари; товари художніх промислів; одиничні або дослідні зразки товарів; товари без упаковок та етикеток; інші товари, які при виготовленні не підлягають обов'язковому
штриховому маркуванню виробниками чи постачальниками. Продаж таких товарів можливо здійснювати: із попереднім їх маркуванням шляхом прикріплення до товарів
етикеток з внутрішніми штриховими кодами; без прикріплення безпосередньо до товарів внутрішніх
штрихових кодів, а шляхом використання меню товарів та їх
штрихових кодів або з використанням етикеток з штриховими кодами
на гуртовій упаковці товарів. Маркування товарів внутрішніми штриховими кодами здійснюється
за допомогою принтерів друку штрихових кодів, які дозволяють
друкувати та маркувати товар звичайними або на липкій основі
етикетками та ярликами. На них друкуються внутрішні штрихові коди
товарів, де вказуються коди товарів та інші реквізити, необхідні
для автоматизованої ідентифікації товарів. Інформація, яка міститься у внутрішньому штриховому коді,
дозволяє електронній системі обліку сформувати необхідну для
продажу товару інформацію та вивести на інформаційне табло ЕККА
вартість товару, що розраховується шляхом множення ціни одиниці
товару (береться з пам'яті ЕККА або комп'ютера) на його кількість,
яка закодована у внутрішньому коді товару. Застосування етикеток з внутрішніми штриховими кодами
доцільне також для маркування неупакованих товарів, таких як
тканини, дрібні господарчі товари, лінолеум, будівельні матеріали
(крейда, цвяхи, шурупи тощо). Етикетки прикріплюються до товару чи його упаковки вручну або
за допомогою ручних термопринтерів та аплікаторів, в які
вставляються рулони липких етикеток з штрихкодовими позначками. В окремих випадках, коли товари протягом тривалого часу мають
незмінні характеристики (модель, розмір, кількість тощо), можна
замовляти етикетки з штриховими кодами на спеціалізованих
поліграфічних підприємствах. 4.3. Продаж немаркованих штриховими кодами товарів, які
продаються шляхом відмірювання (тканини, тасьма, кабель, лінолеум
тощо) можна здійснювати безпосередньо в торговельному залі. Етикетка з внутрішнім штриховим кодом відміряного товару
прикріплюється до упаковки товару або видається покупцю. Розрахунки за товари, що відібрані, відміряні і промарковані
етикетками з внутрішніми штриховими кодами, здійснюються у вузлі
розрахунку у порядку, визначеному у пункті 3.1. 4.4. Продаж товарів змінної кількості може проводитись за
допомогою меню. У меню зазначаються назви товарів, їх штрихові коди та ціни
за одиницю кожного товару. Таким способом доцільно реалізовувати дрібні штучні товари, а
також товари, які відмірюються - тканини, килимові доріжки,
лінолеум, кабель тощо. На відібраний товар продавець видає покупцю талон (етикетку),
в якому зазначена назва товару та його кількість. При розрахунку
за товари покупець віддає касиру отриманий талон. Касир знаходить
в меню товар, підносить сканер до його штрихового коду і зчитує
інформацію. Код товару та інша інформація, яка закодована у
штриховому коді, передається в касовий апарат. Касир набирає на
клавіатурі ЕККА вказану в талоні (етикетці) кількість придбаного
товару. Після закінчення вводу інформації ЕККА розраховує вартість
покупки, яка висвітлюється на табло. Касир натискує кнопку
фіксації покупки і друкується чек. 4.5. Продаж штучних товарів, які не мають індивідуальної
упаковки, а постачаються в гуртових упаковках (мило, гудзики,
голки, булавки, нитки тощо), доцільно здійснювати за допомогою
меню, яким в цьому разі є етикетка з внутрішнім штриховим кодом,
нанесена на гуртову упаковку. Продавець бере вказану покупцем кількість товару, зчитує
сканером штриховий код товару з етикетки гуртової упаковки та
набирає на клавіатурі ЕККА кількість купленого товару. На інформаційному табло ЕККА висвітлюється вартість товару та
друкується чек. Кожне торговельне підприємство з урахуванням
торговельно-технологічного процесу вибирає спосіб реалізації
товарів з використанням технології штрихового кодування.
5. Організаційні заходи застосування штриховогокодування в торгівлі
Впровадження в торгівлі технології автоматизованої
ідентифікації товарів на базі штрихового кодування, крім
застосування технічних засобів штрихового кодування, сучасної
комп'ютерної техніки, ЕККА потребує здійснення комплексу
організаційних заходів по впровадженню прогресивних форм і методів
обслуговування покупців для підвищення ефективності роботи
підприємств торгівлі та покращення обслуговування покупців. 5.1. Комплекс організаційних заходів включає: підготовку торговельних залів (відділів, секцій) для
впровадження прогресивних форм і методів обслуговування покупців; організацію приймання попередніх замовлень на товари з
використанням електронної пошти та комп'ютерних мереж; організацію автоматизованого обліку товарів на складах та в
торговельних залах; організацію фасування та упаковки товарів з маркуванням їх
внутрішніми штриховими кодами; оснащення підприємств торгівлі спеціальними технічними
засобами автоматизованої ідентифікації (сканери, принтери
штрихових кодів, термінали збору та накопичення інформації); навчання персоналу роботі з технічними засобами. Впровадження автоматизованої ідентифікації товарів значно
скорочує та спрощує торгово-технологічні процеси - замовлення
товару у постачальників, його приймання, складування,
комплектування та продаж, а також прискорює проведення
інвентаризації. 5.2. Впровадження ефективної автоматизації
торгово-технологічних процесів вимагає оснащення підприємств
спеціальними технічними засобами штрихового кодування, до яких
відносяться ручні та стаціонарні сканери штрихових кодів,
термінали збору та накопичення інформації, принтери етикеток з
штриховим кодом, ваговимірювальні комплекси, сучасні системні
ЕККА. Вибір технічних засобів доцільно проводити разом із фахівцями
організації, яка здійснює впровадження в підприємстві торгівлі
електронної системи автоматизованого обліку товарно-грошового
обігу. Оскільки кожний технічний засіб має своє призначення, його
вибір та застосування визначаються особливостями
торгово-технологічного процесу у кожному підприємстві торгівлі. Рекомендації по застосуванню засобів штрихового кодування в
електронних системах обліку наведені у Методичних рекомендаціях по
впровадженню електронних систем автоматизованої ідентифікації
товарів, маркованих штриховими кодами, які затверджені наказом
МЗЕЗторгу від 06.11.97 N 569 ( v0569204-97 ). При впроваджені на підприємствах торгівлі електронних систем
автоматизованого обліку товарно-грошового обігу доцільно
застосовувати сучасні системні ЕККА або касові термінальні
комплекси - "Майстер-каси". Вони дозволяють проводити підключення
та роботу з ручними або стаціонарними сканерами штрихових кодів,
приладами зчитування інформації з пластикових кредитних карток та
комп'ютерами, а також пам'ятають повну номенклатуру товарів, які
реалізуються торговельним підприємством. Застосування системних
ЕККА спрощує виконання вимог Закону України "Про застосування
електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при
розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) щодо друку на чеку назви
товару чи його коду. При організації продажу зважених в торговельному залі товарів
доцільно застосовувати ваговимірювальні комплекси, які друкують
етикетки з штрихкодовими позначками. 5.3. Впровадження технології автоматизованої ідентифікації
передбачає маркування внутрішніми штриховими кодами товарів, які
зважуються, фасуються, пакуються на підприємствах торгівлі.
Маркування доцільно проводити на складах цих підприємств, в
спеціальних приміщеннях, а також в торговельних залах
безпосередньо перед реалізацією товарів. Застосування технології автоматизованої ідентифікації товарів
на основі штрихового кодування значно полегшує облік товарів,
спрощує та прискорює процес розрахунку покупців за придбані
товари, підвищує продуктивність праці касирів. Тому, при
впровадженні штрихового кодування та електронних систем обліку,
необхідно проаналізувати та провести оптимізацію усіх ланок
торгово-технологічних процесів. Такі дії дадуть можливість
зменшити площі складських приміщень, скоротити товарні запаси,
кількість вузлів розрахунку, штат працівників підприємства тощо. 5.4. Технології автоматизованої ідентифікації на основі
штрихового кодування на підприємствах торгівлі можуть
застосуватись для організації контролю за доступом до товарів на
складах та можливим виносом товарів з торговельних залів без
розрахунку за них. Для організації регламентованого доступу в службові
приміщення, обліку працівників та часу їх перебування в цих
приміщеннях використовуються спеціальні термінали, які зчитують
ідентифікаційний штриховий код працівника із спеціальних карток.
Штриховий код, нанесений на цю картку, містить в собі цифрову
інформацію, яка є ключем доступу до приміщення. У пам'яті
терміналу зберігаються коди всіх карток, власники яких мають право
на вхід до приміщення. Кожній картці можна задати часові рамки
доступу. Для підвищення надійності до кожної картки ще додається
пароль, який вводиться власником картки з клавіатури терміналу.
Інформація з терміналу передається до комп'ютера або накопичується
у головному терміналі для подальшої обробки. Термінали зв'язуються
у локальну мережу та підключаються до системи відкривання дверей
та датчиків несанкціонованого доступу. У випадках проникнення осіб
в приміщення без дозволу включаються сирени. 5.5. Контроль за виносом товарів застосовується в магазинах
самообслуговування, магазинах одягу, взуття, ювелірних виробів та
виробів з дорогоцінних металів та каміння, де застосування його
економічно доцільне. Такі системи контролю є самостійними, але
вони пов'язані з системами товарно-грошового обліку на
підприємствах торгівлі. Мінімальний комплекс такого обладнання
складається з: товарних бірок чи етикеток з штриховими кодами та
радіочастотними контурами з фольги; дезактиваторів товарних бірок (етикеток); радіобрам (турнікетів), крізь які проходять покупці. Перед надходженням товару до торговельного залу його маркують
вищезазначеними товарними бірками. При розрахунку за товар спеціальним пристроєм, який може бути
об'єднаний із сканером штрихового коду, товарна бірка
(радіочастотний контур) дезактивується і при проходжені покупця з
товаром через радіобраму сигнали не виникають. Якщо покупець за товар не розрахувався, бірка не
дезактивується і при виносі товару через радіобраму включаються
світловий та звуковий сигнали.
6. Застосування технології штрихового кодуванняу роботі електронних систем автоматизованого контролю
та управління товарно-грошовим обігом
Інформаційна технологія штрихового кодування дозволяє
підвищити достовірність та оперативність роботи електронних систем
і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, які
впроваджуються в підприємствах торгівлі для накопичення та аналізу
інформації про діяльність цих підприємств, оперативного визначення
фінансового стану та прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Системи призначені для інформаційного забезпечення виконання
основних функцій по управлінню фінансовими, трудовими,
матеріальними ресурсами і дозволяють оптимізувати
фінансово-господарську діяльність підприємств, а саме: облік асортименту товарів, що надходять до підприємств
торгівлі від постачальників; облік товарних запасів в асортименті та оперативне
регулювання ними; облік і аналіз продажу товарів в асортименті. Весь комплекс задач, що вирішується за допомогою електронних
систем обліку, розподіляється по таких групах: вивчення та прогнозування попиту на товари; прогнозування товарообороту; управління товарооборотом; ведення бухгалтерського обліку. Перелічені групи в свою чергу поділяються на конкретні
задачі, виконання яких дозволяє: удосконалити управління товарообігом шляхом переходу до
обліку руху розгорнутого товарного асортименту на усіх етапах
звітності, контроль, аналіз та планування фінансово-господарської
діяльності; прискорити обіг коштів за рахунок більш обгрунтованого
замовлення на постачання товарів, систематичного контролю та
аналізу за постачанням товарів в узгодженому асортименті, контролю
за накопиченням неходових товарів; оптимізувати товарні запаси на основі отримання оперативної
інформації про них у повному асортименті і, як наслідок цього,
скоротити фінансові витрати за транспортні послуги, збереження,
підбір та сортування товарів; скоротити строки обробки первинної інформації та отримати
дані звітного і аналітичного характеру. Застосування технології штрихового кодування при роботі
електронних систем автоматизованого контролю та управління
товарно-грошовим обігом значно підвищує ефективність роботи цих
систем, і потребує невеликих витрат відносно загальної вартості
систем.
Заключення
Впровадження систем та засобів автоматизованої ідентифікації
товарів на основі штрихового кодування у сфері торгівлі
забезпечують: створення умов для оперативного управління товарно-грошовим
обігом завдяки автоматизації процесів визначення товарів, обліку
та контролю руху товарів і електронного обміну інформацією з
системами обліку на підприємствах торгівлі; підвищення продуктивності праці робітників торгівлі; оперативний та достовірний облік, контроль та управління
роздрібним товарооборотом; автоматизацію процесів продажу товарів та їх обліку; автоматизацію процесу обліку товарів при їх надходженні; автоматизацію процесів інвентаризації товарів на складах та
регулювання складських запасів; зменшення площ складських приміщень за рахунок оперативного
та достовірного обліку товарів; вивчення попиту населення на товари для регулювання
асортиментом товарної маси торговельних підприємств. Комплексне вирішення перелічених питань дозволить
вдосконалити технологічні процеси торгівлі, забезпечити ефективний
контроль та управління товарно-грошовим обігом, підвищити рівень
обслуговування населення.Додаток 1
Державні стандарти України та керівнийнормативний документ по штриховому кодуванню
1. ДСТУ 3144-95 ( n0003699-96 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення. 2. ДСТУ 3145-95 ( n0004699-96 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги. 3. ДСТУ 3146-95 ( n0005699-96 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації.
Штрихкодові позначки EAN. Вимоги до побудови. 4. ДСТУ 3147-95 ( n0006699-96 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації.
Формат та розташування штрихкодових позначок EAN на тарі та
пакуванні товарної продукції. Загальні вимоги. 5. ДСТУ 3148-95 ( n0007699-96 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Система електронного обміну
документами на постачання продукції. Загальні вимоги. 6. ДСТУ 3356-96 ( n0001699-97 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації.
Порядок присвоєння, реєстрації, перегляду та скасування кодів EAN
на продукцію. 7. ДСТУ 3359-96 ( n0003699-97 ). Коди та кодування
інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації.
Якість друку штрихкодових позначок. Загальні технічні вимоги та
методи контролю. 8. КНД 50-051-95 ( n0002699-96 ). Коди і кодування
інформації. Штрихове кодування. Вибір і застосування штрихових
кодів. Основні положення.визначення та скорочення, що вживаються при
впровадженні технології автоматизованої
ідентифікації товарів на основі штрихового кодування
САІ - система автоматизованої ідентифікації; автоматизована ідентифікація товару - автоматизоване
визначення товару та його характеристик за допомогою спеціальних
приладів; штрихове кодування - подання даних за допомогою штрихового
коду; штриховий код - комбінація послідовно розташованих
паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування
яких встановлені певними правилами і яка призначена для
автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації; штриховий код EAN - штриховий код, який присвоюється товарам
відповідно до ДСТУ та рекомендацій асоціації "ЄАН-УКРАЇНА"; штриховий код UPC - штриховий код, який присвоюється одиницям
обліку (товару) відповідно до рекомендацій Міжнародної організації
Північної Америки, відповідальної за їх присвоєння; штрихові коди EAN-8 та EAN-13 - 8- та 13-розрядні штрихові
коди EAN, які присвоюються одиницям обліку товару; штрихові коди EAN-128, DUN-14 та DUN-16 - види штрихових
кодів, які призначені для кодування транспортних упаковок (одиниць
постачання); внутрішній штриховий код EAN - штриховий код EAN, який
присвоюється одиницям обліку (товару) суб'єктами господарювання
відповідно до чинних ДСТУ, нормативних документів національної
нумерувальної організації. Він є унікальним і однозначним у
визначеному обмеженому середовищі та призначений для використання
тільки в цьому середовищі; штрихкодова позначка - сукупність даних, поданих у вигляді
штрихового коду та інших елементів (цифрового значення штрихового
коду), побудована за певними правилами і призначена для
автоматичної ідентифікації товару (одиниць обліку); національна нумерувальна організація - організація чи
установа, що сприяє розвитку штрихового кодування та здійснює
нумерацію одиниць обліку; "ЄАН-УКРАЇНА" - національна нумерувальна організація, яка
представляє Україну в асоціації EAN International; EAN International - Міжнародна асоціація товарної нумерації,
що складається з національних нумерувальних організацій,
відповідальна за нумерацію товарів та стандартизацію у галузі
штрихового кодування; ЕККА - електронні контрольно-касові апарати, які внесені в
Державний реєстр і мають можливість взаємодіяти із сканерами
та/або комп'ютерами; сканер - прилад для зчитування штрихового коду; сканер-олівець - ручний контактний зчитувач штрихових кодів з
нерухомим променем; сканер ПЗЗ - зчитувальний пристрій з електронним скануванням,
виконаний на основі приладу з зарядовим зв'язком (ПЗЗ); лазерний сканер - дистанційний зчитувальний пристрій, що
забезпечує зчитування штрихкодової позначки в лазерному промені; префікс (коду EAN) - початкова частина коду EAN, що визначає
нумерувальну організацію або країну виробника чи постачальника
товару; принтер (штрихового коду) - прилад для оперативного друку
штрихового коду; мастер-фільм (фотошаблон) - оригінал плівки з зображенням
штрихкодової позначки, призначений для поліграфічного процесу і її
друкування; верифікатор (штрихового коду) - пристрій, призначений для
контролю якості штрихкодових позначок за основними параметрами.
