КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
28.02.2003 N 2/3-4
Вища освіта і наука - пріоритетні сфери розвиткусуспільства у XXI столітті
Заслухавши і обговоривши доповідь Міністра освіти і науки
України Кременя В.Г. "Вища освіта і наука - пріоритетні сфери
розвитку суспільства у XXI столітті", колегія відзначає, що за
складних умов перехідного періоду освіта і наука проголошені на
державному рівні пріоритетними, зорієнтованими на потреби
особистості, регіонів, держави, сприяють формуванню базових
цінностей: державності, суспільної свідомості та національної
безпеки, забезпечують нарощення інтелектуального потенціалу нації.
Поетапно реалізується державна політика у сфері вищої освіти
і науки. Діяльність Міністерства освіти і науки, центральних
органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів у звітному
періоді була спрямована на реалізацію політики і стратегії
розвитку вищої освіти і науки, що визначені законами України,
указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів
України, окреслені Національною доктриною розвитку освіти України.
У системі вищої освіти відбулися певні позитивні зміни.
Прийнято Закон України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ).
Оптимізується мережа вищих навчальних закладів шляхом їх
ліцензування та акредитації, більш повного врахування потреб
особистості, регіону, держави.
Мережа вищої освіти включає 130 університетів, 63 академії,
137 інститутів, 169 коледжів, 301 технікум та 197 училищ усіх форм
власності, що здійснюють підготовку кадрів з вищою освітою за
освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста,
спеціаліста, магістра за денною, вечірньою та заочною формами
навчання.
Система заходів щодо вдосконалення правил прийому,
нарощування потенціалу вищих навчальних закладів, диверсифікації
джерел фінансування підготовки обумовили розширення доступу до
вищої освіти, суттєве зростання контингенту студентів та обсягів
прийому на перший курс. Чисельність студентів з розрахунку на 10
тис. на початок 2002/2003 навчального року становить 468 осіб, з
них 348 - це студенти вищих навчальних закладів III - IV рівнів
акредитації.
Таким чином, вища освіта забезпечує також соціальний захист
молоді, надаючи "робочі" місця в студентських аудиторіях, особливо
це стосується великої групи ризику - випускників загальноосвітніх
середніх навчальних закладів.
Приділено значну увагу соціальному захисту окремих категорій
громадян України - на сьогодні в системі навчається 7,0 тис. осіб
з фізичними вадами та 5,3 тис. студентів-сиріт.
Розширено доступ молодих громадян до здобуття якісної освіти
шляхом впровадження дистанційної форми навчання, екстернату тощо.
Вжито заходів щодо соціального захисту певних категорій громадян
при вступі на навчання за кошти державного бюджету (сироти,
інваліди, постраждалі від катастрофи на ЧАЕС, цільова підготовка
сільської молоді тощо).
Вищими навчальними закладами формуються власні маркетингові
стратегії, що орієнтуються на потреби галузей, ринку праці.
Сегментація ринку освітніх послуг засвідчує, що основними
споживачами послуг вищих навчальних закладів є випускники основної
і старшої школи, які вступають у рік закінчення загальноосвітнього
навчального закладу. Так, у 2002 році із 713,9 тисячі випускників
загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня (основна школа)
87,4 тисячі (12,2 відс.) стали студентами технікумів, коледжів та
училищ. Із 472,2 тис. випускників загальноосвітніх навчальних
закладів III ступеня (старша школа) 355,3 тисячі (75,2 відс.)
стали студентами вищих навчальних закладів I - IV рівнів
акредитації.
Здійснюється диверсифікація структури та обсягів підготовки
фахівців відповідно до потреб особистості, регіону та держави в
цілому. Введено нові напрями та спеціальності, які орієнтовані на
підготовку фахівців для інфраструктури ринкової економіки та на
інформатизацію суспільства. Державою надається підтримка вищим
навчальним закладам, які здійснюють підготовку фахівців для
галузей, що є визначальними для науково-технічного прогресу
(енергетика, металургія, гірництво, інформатика тощо).
Практично завершено впровадження системи ступеневої
підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Актуалізовано Перелік напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
за професійним спрямуванням, спеціальностей різних кваліфікаційних
рівнів та робітничих професій. Розроблено та впроваджено
освітньо-професійні програми вищої освіти за професійним
спрямуванням та освітньо-професійні програми підготовки молодших
спеціалістів. Розроблено проекти Державних стандартів вищої
освіти. Сформовано засади для створення "дієвого освітнього
ланцюжка" в системі ступеневої освіти.
Запроваджується дієвий контроль якості освітніх послуг і нові
механізми ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів
усіх рівнів акредитації та форм власності. Визначено порядок та
процедуру створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних
закладів.
В окремих галузях досягнуто помітного поліпшення
післядипломної освіти як заключної та постійно діючої ланки в
національній системі безперервної освіти. Здійснюється
перенавчання кадрів з питань банкрутства, конкурентоспроможності,
охорони інтелектуальної власності, корпоративного управління,
фахівців по роботі з цінними паперами, аварійних комісарів,
арбітражних керуючих, а також інших актуальних напрямків
професійної діяльності. Організовано навчання державних
службовців, керівників підприємств, військовослужбовців, які
звільнені у запас, митників тощо. Відкрито нові спеціалізації
напрямів перепідготовки для роботи у нових господарських
структурах і сфері малого підприємництва та бізнесу, банківській
та страховій діяльності. Система післядипломної освіти створює
умови здобуття освіти особистістю впродовж усього життя.
У системі вищої освіти створено цілісну систему підготовки
наукових та науково-педагогічних кадрів. Міністерство впроваджує
нову концепцію розвитку системи підготовки кандидатів і докторів
наук, яка спрямована на підвищення якості і ефективності
підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. Аспірантуру та
докторантуру відкрито передусім зі спеціальностей, що визначають
сьогодні темпи реформ в економічній та соціально-політичній сферах
держави. Робота щодо оптимізації мережі аспірантури і докторантури
та підвищенню її ефективності супроводжувалась розширенням
методичної бази. Майже всі наукові спеціальності забезпечені
відповідними програмами.
Поліпшуються умови атестації аспірантів та докторантів. У
вищих навчальних закладах та наукових установах держави діють 672
спеціалізовані вчені ради, з яких 472 по захисту дисертацій на
здобуття наукового ступеня доктора наук і 200 кандидата наук. У
2002 році захищено 4232 дисертації - 560 докторських та 3672
кандидатських.
Запроваджено більш чіткий механізм формування складу
керівників вищих навчальних закладів. Впровадження контрактної
форми прийому їх на роботу дозволило зробити більш демократичною і
прозорою процедуру наймання та продовження термінів перебування на
посадах керівників, враховуючи думку трудових колективів та
органів місцевої виконавчої влади. Загалом все це сприяло
підвищенню відповідальності керівників за стан справ у навчальних
закладах, залученню до керівництва молодих перспективних докторів
наук, професорів.
Має місце прогрес у розвитку науки як важливої складової
функціонування вищої освіти. Наука системи вищої освіти, у секторі
якої сконцентровано більше докторів та кандидатів наук, має
переконливі результати й довела свою життєздатність та
конкурентоспроможність. Започатковано реальну співпрацю вищих
навчальних закладів та академічних установ у питаннях підготовки
магістрів-науковців через створення спільних інститутів,
факультетів, кафедр. Підтвердженням цьому є динаміка кількості
лауреатів державних премій з числа вчених вищих навчальних
закладів: у 2000 році відзначено 17, у 2001 - 12, у 2002 - 21
особу.
Поступового розвитку в системі вищої школи набуває така форма
організації науки як створення технологічних парків. Тільки за 9
місяців минулого року на розвиток науково-дослідної та
дослідно-конструкторської бази технологічних парків було
спрямовано понад 20 млн. гривень.
Результати наукових досліджень вищої школи поступово
викликають все більшу зацікавленість з боку зарубіжних держав.
Так, за конкурсом, що проводиться Українським
науково-технологічним центром, міжнародні гранти отримали 496
проектів, серед них - 36 проектів вищих навчальних закладів на
суму більше 3,5 млн. доларів США. Ще 60 спільних проектів
виконують 20 вищих навчальних закладів в рамках 13 міждержавних
програм науково-технічного співробітництва.
У сфері вищої освіти запроваджуються більш ефективні
механізми міжнародного співробітництва. Розширюється підготовка у
вищих навчальних закладах України фахівців для зарубіжних країн,
сьогодні вищу освіту здобувають 25 тис. іноземних громадян.
Певні досягнення мають вищі навчальні заклади у розвитку
фізичного виховання і спорту. За 10 років у змаганнях різного виду
студенти вибороли 134 медалі, у тому числі 55 золотих, 32 срібних
та 47 бронзових.
Разом з тим, заходи, які вживалися Міністерством освіти і
науки, іншими центрами й місцевими органами влади, вищими
навчальними закладами, не завжди забезпечували ефективне вирішення
складних проблем розвитку вищої освіти і науки, не повною мірою
задовольняли потреби суспільства.
Потребує подальшого вдосконалення мережа вищих навчальних
закладів на регіональному та державному рівнях.
Гострою є проблема вирівнювання освітнього потенціалу.
Диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку
створює передумови для кадрової перенасиченості в одних регіонах з
одночасним кадровим "голодом" в інших. Низькі освітні потенціали
окремих регіонів спонукають молодь до міграції в інші регіони
через невідповідність ринку освітніх послуг потребам споживачів.
Процес створення позабазових структурних підрозділів вищих
навчальних закладів поки що недостатньо керований. Це призводить
до дискредитації вищої освіти, яка надається в цих підрозділах
неякісно через відсутність відповідних фінансових, матеріальних,
кадрових та організаційних ресурсів.
Зростання в загальній структурі контингенту студентів осіб з
фізичними вадами, сиріт; осіб, які постраждали від наслідків
Чорнобильської катастрофи; сільської молоді тощо потребує
особливої уваги до них з боку адміністрації та колективів вищих
навчальних закладів, створення відповідних умов для ефективного
навчання та адресного соціального захисту згідно з чинним
законодавством.
Вища освіта повинна більш активно впливати на розвиток усієї
системи освіти через удосконалення педагогічної освіти, розробку
інтегрованих навчальних програм і відповідних новітніх технологій
навчання, проведення наукових досліджень у цій сфері. Реалізація
системи "наука - освіта - технології" у навчально-виховному
процесі потребує посилення процесів інтеграції між наукою, освітою
та виробництвом, що сприятиме підвищенню ефективності та якості
професійно-практичної підготовки.
Особливе занепокоєння викликають процеси, що погіршують склад
науково-педагогічних кадрів, перш за все їх старіння. На сьогодні
половина докторів наук, які працюють у вищій школі, - це особи
віком 60 і більше років; кожен четвертий доктор наук віком понад
65 років; лише 14 відсотків докторів віком від 40 до 50 років.
Кандидатів наук у віці від 60 років і більше майже третина; така ж
частка кандидатів наук віком 40 - 49 років; до 40 років - кожен
п'ятий. Причому в останні два роки не виконується державне
замовлення щодо прийому в докторантуру, знижується її ефективність
(захищається в установлений строк лише кожен десятий докторант).
Кафедри вищих навчальних закладів не поповнюють випускники
аспірантури.
У ряді вищих навчальних закладів низька вимогливість і
відповідальність наукових керівників та консультантів, кафедр за
ефективність підготовки науково-педагогічних кадрів. Так, у 2002
році у встановлені терміни не захищена жодна кандидатська
дисертація у 25 вищих навчальних закладах, жодної докторської - у
46. У ряді закладів ситуація стала тенденцією. За останні 3 - 4
роки не захищена у встановлені терміни жодна докторська дисертації
у 19 університетах, серед яких 8 мають статус національних.
Враховуючи зазначене, з метою поглиблення і прискорення
якісних змін у вищій освіті та науці колегія У Х В А Л Ю Є:
1. Основні завдання, визначені у доповіді Міністра освіти і
науки Кременя В.Г. "Вища освіта і наука - пріоритетні сфери
розвитку суспільства у XXI столітті", спрямовані на реалізацію
Послання Президента України до Верховної Ради України
"Концептуальні засади стратегії економічного та соціального
розвитку України на 2002 - 2011 роки: "Європейський вибір"
( n0001100-02 ) і Національної доктрини розвитку освіти України
( 347/2002 ), взяти до відома та виконання.
2. Підтримати пропозицію учасників підсумкової колегії про
вилучення частини четвертої статті 23 Закону України "Про вищу
освіту" ( 2984-14 ) щодо співвідношення 51:49 між кількістю
студентів, прийнятих на перший курс на навчання у вищих навчальних
закладах державної і комунальної форм власності за державним
замовленням та за кошти фізичних і юридичних осіб.
3. Керівникам структурних підрозділів Міністерства освіти і
науки, центральним і місцевим органам виконавчої влади, яким
підпорядковані вищі навчальні заклади, ректорам і директорам вищих
навчальних закладів та закладів післядипломної освіти з метою
подальшої розбудови національної вищої школи і науки, адаптації їх
до умов ринкової економіки та інтеграції у європейський освітній
простір, головними завданнями наступного періоду вважати такі: забезпечення рівного доступу громадян до здобуття якісної
вищої освіти; формування нового змісту вищої освіти в системі безперервної
освіти та його стандартизацію, впровадження сучасних інформаційних
технологій; оптимізація мережі вищих навчальних закладів з урахуванням
загальнодержавних та регіональних потреб; поглиблення інтеграції вищої школи з наукою та виробництвом; розширення підготовки кадрів із спеціальностей, що
забезпечують інноваційний розвиток національної економіки; вироблення ефективного економіко-господарського механізму
функціонування вищих навчальних закладів; підвищення рівня соціального захисту учасників
навчально-виховного процесу.
4. Ректорам (директорам) вищих навчальних закладів:
4.1. Розробити та впровадити маркетингову стратегію вищого
навчального закладу для формування структури підготовки кадрів з
вищою освітою відповідно до потреб ринку праці з урахуванням
демографічної ситуації на найближчі 6 - 7 років.
4.2. При проведенні вступної кампанії головну увагу
зосередити на відбір талановитої молоді, зокрема переможців
предметних олімпіад школярів, а також інвалідів, дітей-сиріт та
дітей із малозабезпечених сімей. Забезпечити суворе дотримання вимог Умов прийому до вищих
навчальних закладів ( z0325-03 ) щодо форм вступних випробувань та
строків їх проведення.
4.3. Постійно працювати над удосконаленням навчального
процесу шляхом запровадження нових технологій навчання,
індивідуалізації навчального процесу та посилення ролі самостійної
роботи студентів. Ширше використовувати новітні форми організації практики
студентів на основі співпраці з роботодавцями та застосування
адресної підготовки фахівців.
4.4. Активніше запроваджувати в навчальному процесі сучасні
інформаційні технології, забезпечувати розвиток дистанційного
навчання. Вважати за необхідне довести забезпеченість комп'ютерною
технікою не менше як 11 - 12 одиниць на 100 студентів денної форми
навчання. Проводити наукові дослідження щодо створення сучасного
програмного продукту навчального призначення. Не допускати
використання в навчальних закладах неліцензованого програмного
забезпечення.
4.5. Посилити вимоги до наукового і методичного рівня
навчальної літератури, що видається у вищих навчальних закладах,
передбачивши, в першу чергу, її підготовку з навчальних дисциплін,
які недостатньо забезпечені.
4.6. Активізувати роботу щодо впровадження української мови в
навчально-виховний процес, сприяти педагогічним і
науково-педагогічним працівникам у забезпеченні навчального
процесу україномовними підручниками, навчальними посібниками,
навчально-методичними рекомендаціями тощо.
4.7. Посилити інтеграційні зв'язки навчального процесу з
наукою у вищому навчальному закладі. Створити умови для реалізації
навчання студентів у форматі "наука - освіта - технології",
особливо за освітньо-професійними програмами підготовки
спеціалістів та магістрів.
4.8. Упорядкувати мережу відокремлених структурних
підрозділів, які функціонують в інших населених пунктах. Негайно
припинити діяльність відокремлених структурних підрозділів, в яких
виявлені грубі порушення в організації навчального процесу та не
забезпечується надання якісної вищої освіти. Освітню діяльність в навчально-консультаційних пунктах та
навчально-консультаційних центрах здійснювати тільки за заочною
(дистанційною) формою навчання. Не допускати підготовку магістрів
у зазначених підрозділах.
4.9. Суттєво поліпшити роботу щодо працевлаштування
випускників шляхом урізноманітнення форм співпраці з
роботодавцями. В першу чергу, забезпечувати кадрове супроводження
державних, галузевих та регіональних програм
соціально-економічного та науково-технічного розвитку, а також
потреб державних підприємств, організацій та установ у
кваліфікованих фахівцях. До 1 жовтня 2003 року проаналізувати та поінформувати
Міністерство освіти і науки про стан працевлаштування сільської
молоді, яка навчалася за пільговими направленнями.
4.10. Активізувати виховну роботу студентів, ширше залучати
їх до громадського життя, розвивати різні форми студентського
самоврядування, особливо в гуртожитках, включати кращих студентів
до складу вчених рад навчальних закладів. Сприяти відродженню студентського будівельного руху та
створенню студентських будівельно-ремонтних і сервісних бригад,
створенню вторинних робочих місць, а також розвивати студентський
волонтерський рух тощо.
4.11. Підвищити якість організації роботи з фізичного
виховання, формування у студентів здорового способу життя.
Залучати студентів до участі в змаганнях з масових видів спорту,
фізкультурно-спортивних конкурсах, турнірах, фестивалях здоров'я і
спорту та забезпечити їх участь у фінальних змаганнях VI літньої
Універсіади України. Створити належні соціально-побутові умови
студентам-спортсменам, які визначені кандидатами до збірних команд
України, з метою забезпечення їх якісної підготовки до участі у
XXII Всесвітній літній універсіаді 2003 року.
4.12. Посилити увагу до кадрового забезпечення навчального
процесу. Для цього щороку здійснювати підвищення кваліфікації не
менше 20 відсотків складу науково-педагогічних працівників, у тому
числі з питань нових педагогічних та інформаційних технологій. Підвищувати ефективність аспірантури та докторантури. При призначенні на посади науково-педагогічних працівників
суворо дотримуватися процедур, визначених Законом України "Про
вищу освіту" ( 2984-14 ).
4.13. Активізувати наукову діяльність кафедр, поглибити їх
співпрацю з академічними установами, науково-дослідними
підрозділами підприємств, зарубіжними партнерами.
4.14. У 2003 році вжити комплекс заходів щодо значного
збільшення обсягів послуг з післядипломної освіти та освіти
дорослих. З цією метою розробити та впровадити багатоваріантні та
різнотермінові навчальні програми за різними формами навчання.
Розширити ділові контакти з центрами зайнятості населення.
4.15. Активізувати роботу щодо виходу національної вищої
школи на міжнародний ринок освітніх послуг. Поліпшувати соціальну
інфраструктуру та інформаційно-методичне забезпечення навчання
іноземних студентів.
4.16. Забезпечити зменшення енергоспоживання вищими
навчальними закладами III - IV рівнів акредитації шляхом
завершення у 2003 році оснащення будівель та інженерних споруд
лічильниками води, теплової енергії і приладами обліку природного
газу.
4.17. Активізувати роботу щодо списання кредиторської
заборгованості, термін позовної давності якої минув.
4.18. Вжити заходів щодо погашення дебіторської
заборгованості, у тому числі шляхом оформлення судових позовів.
4.19. Забезпечити економію не менше 10 відсотків бюджетних
асигнувань на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, послуг
зв'язку, утримання транспортних засобів, відряджень, канцелярських
товарів і спрямування їх на погашення кредиторської заборгованості
минулих періодів.
4.20. Суттєво поліпшити соціально-побутові умови для навчання
і проживання студентів, особливо студентських сімей, впорядкувати
спортивні та ігрові майданчики, бази і зони відпочинку, приміщення
побутового обслуговування, громадського харчування тощо.
4.21. Суворо і своєчасно давати оцінку фактам правопорушень,
посадових зловживань і хабарництва серед працівників вищої школи.
Створювати в колективах атмосферу непримиренності до будь-яких
проявів, несумісних з життям вищої школи.
5. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.):
5.1. Докорінно поліпшити співпрацю з відповідними
структурними підрозділами центральних і місцевих органів
виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, та
радами ректорів (директорів) вищих навчальних закладів з питань
координації діяльності вищих навчальних закладів, розроблення
стратегії розвитку вищої школи та змісту вищої освіти, створення
навчально-методичної літератури тощо. Запровадити в практику роботи департаменту проведення з такою
категорією керівників періодичних нарад і семінарів.
5.2. До 1 жовтня 2003 року проаналізувати мережу вищих
навчальних закладів державної та комунальної форм власності та
розробити концептуальні засади її оптимізації на регіональному
рівні.
5.3. Проаналізувати стан вітчизняної економічної освіти і до
1 листопада 2003 року розробити концепцію її розвитку в умовах
соціально орієнтованої економіки та інформаційно-технологічного
суспільства.
5.4. Проаналізувати стан вітчизняної технічної освіти і до 1
листопада 2003 року розробити концепцію її розвитку в умовах
переходу суспільства від індустріальних до науково-інформаційних
технологій.
5.5. Підготувати і до 1 квітня 2003 року затвердити в
установленому порядку Умови прийому до вищих навчальних закладів
України та Примірне положення про приймальну комісію вищого
навчального закладу.
5.6. Організаційно забезпечити проведення експерименту щодо
запровадження модульно-кредитної системи організації навчального
процесу.
5.7. Проаналізувати структуру державного замовлення на
підготовку фахівців з вищою освітою і внести необхідні зміни з
урахуванням необхідності забезпечення інноваційного розвитку
держави. До 1 червня 2003 року завершити розміщення державного
замовлення у підвідомчих вищих навчальних закладах.
5.8. До 1 травня 2003 року розробити План-замовлення на
проведення наукових досліджень та педагогічних експериментів
інноваційного характеру з актуальних проблем вищої освіти. Спільно з департаментом науково-технологічного розвитку
(Свіженко В.О.) та департаментом інноваційного розвитку
(Гончаренко М.Ф.) визначити на конкурсних засадах виконавців з
числа науковців вищих навчальних закладів та установ Академії
педагогічних наук.
5.9. До 1 квітня 2003 року підготувати проекти постанов
Кабінету Міністрів України, що зумовлені виконанням завдань
Державної програми "Вчитель" ( 379-2002-п ), щодо поліпшення
ситуації з підготовкою і забезпеченням педагогічними працівниками
навчальних закладів. Підготувати необхідні нормативні документи і методичні
матеріали щодо запровадження експерименту з професійного відбору
молоді на педагогічні спеціальності вищих навчальних закладів.
5.10. Проаналізувати стан забезпечення навчальних дисциплін
новітньою навчально-методичною літературою і до 1 листопада 2003
року розробити проект Державної програми "Підручник вищої школи",
передбачивши, зокрема, підготовку електронних підручників, та
внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів
України. Підвищити вимоги до навчальної літератури при наданні грифу
Міністерства освіти і науки.
5.11. Створити нормативно-правові умови для навчання
дорослого населення впродовж всього життя. До 1 жовтня 2003 року
підготувати проект закону про освіту дорослих.
6. Департаменту науково-технологічного розвитку
(Свіженко В.О.):
6.1. Активізувати участь науково-педагогічних працівників та
студентів у науково-дослідній роботі. До 1 жовтня 2003 року подати
на затвердження Порядок укладання угод на проведення наукових
досліджень та розробок, що виконуються за рахунок загального фонду
державного бюджету.
6.2. До 1 травня 2003 року переглянути та подати на
затвердження склад ради та секцій за фаховими напрямами
фундаментальних та прикладних досліджень.
6.3. До 15 червня 2003 року доопрацювати Положення про
проведення атестації вищих навчальних закладів III - IV рівнів
акредитації в частині наукової та науково-технічної діяльності.
6.4. До 25 грудня 2003 року провести атестацію
підпорядкованих вищих навчальних закладів в частині наукової та
науково-технічної діяльності.
7. Департаменту інноваційного розвитку (Гончаренко М.Ф.) та
департаменту науково-технологічного розвитку (Свіженко В.О.) до 1
жовтня 2003 року підготувати пропозиції щодо розвитку інноваційної
діяльності у вищих навчальних закладах.
8. Департаменту кадрової роботи (Биковський В.Т.):
8.1. До 1 квітня 2003 року підготувати та подати на
затвердження в установленому порядку Положення про порядок обрання
науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III -
IV рівнів акредитації.
8.2. Розробити і запровадити з 1 вересня 2003 року систему
підготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів вищих
навчальних закладів, незалежно від їх форми власності і
підпорядкування, передбачивши поглиблення їх знань з основ
економіки, менеджменту, психології, педагогіки та вироблення вмінь
оперативно й ефективно приймати управлінські рішення.
9. Управлінню ліцензування та акредитації (Домніч В.І.):
9.1. Здійснити заходи щодо впорядкування мережі відокремлених
структурних підрозділів, які функціонують в інших територіальних
громадах, шляхом запровадження обов'язкового погодження щодо їх
створення із Урядом Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Надавати дозвіл на здійснення освітньої діяльності у
відокремлених структурних підрозділах тільки акредитованим вищим
навчальним закладам та за акредитованими спеціальностями.
9.2. До 1 червня 2003 року створити нормативно-правову базу
для формування Реєстру вищих навчальних закладів України,
передбачивши в реєстрі розподіл вищих навчальних закладів за
рівнями акредитації, формами власності, територіями та
підпорядкування.
10. Департаменту міжнародного співробітництва
(Сухолиткий О.С.):
10.1. До 1 листопада 2003 року здійснити комплекс заходів
щодо організаційного забезпечення приєднання України до
Болонського процесу.
10.2. До 1 червня 2003 року розробити проект Державної
програми України підготовки фахівців для зарубіжних країн та
підготувати пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази, що
регулює порядок в'їзду, навчання та перебування іноземних
студентів.
10.3. Спільно з ректорами вищих навчальних закладів до 1
липня 2003 року розробити і впровадити механізм ефективного
управління та контролю за добором іноземних громадян для здобуття
вищої освіти в Україні і протидії нелегальній міграції під
виглядом навчання.
11. Департаментам міжнародного співробітництва
(Сухолиткий О.С.), вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), управлінню
ліцензування та акредитації (Домніч В.І.) протягом 2003 року
активізувати роботу щодо налагодження співробітництва з
міжнародними освітніми організаціями, фондами і програмами з метою
залучення їх допомоги у модернізації системи вищої освіти України,
зокрема, ENIC*/NARIC, з питань визнання документів про освіту та
запровадження додатка до диплома про вищу освіту європейського
зразка.
12. Департаменту економіки та соціального розвитку
(Куліков П.М.) до 1 грудня 2003 року розробити та реалізувати
модельний проект "Студентський готель", в основу якого покласти
принцип самоокупності, пільгового оподаткування та відміни
готельного збору.
13. Комітету фізичного виховання і спорту (Операйло С.І.) на
виконання Цільової комплексної програми "Фізичне виховання -
здоров'я нації" ( 963а/98 ) розробити пропозиції щодо відновлення
міжвузівських центрів олімпійської підготовки спортсменів високої
кваліфікації.
14. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на
заступників Державного секретаря за функціональними обов'язками.
Голова колегії, Міністр В.Г.Кремень
"Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України",
N 8, квітень, 2003 р.
-
скопійовано
-
