НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Національної служби
посередництва і примирення
становлення і розвитку консультаційних послуг
Національної служби посередництва і примирення
1. Вступ
Консультаційна діяльність в сфері запобігання виникненню
колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння своєчасному
їх вирішенню, як один з інструментів підвищення рівня правової
культури учасників вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів), покликана сприяти цивілізованому правовому вирішенню
розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин та
прийняттю ними обгрунтованих рішень щодо вирішення колективних
трудових спорів (конфліктів). Практика роботи щодо реалізації положень Закону України "Про
порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"
( 137/98-ВР ) переконує: консультаційна діяльність структурних
підрозділів Національної служби посередництва і примирення,
трудових арбітрів і незалежних посередників є одним з ключових
чинників підвищення рівня правової культури сторін
соціально-трудових відносин, ефективності вирішення розбіжностей
між ними, економічної ефективності примирних процедур. Консультаційна діяльність сприяє стабільності
соціально-трудових відносин, комплексному підходу сторін
соціально-трудових відносин до вирішення розбіжностей між ними
через процес пізнання, засоби індивідуального і колективного
консультування, навчання, забезпечення інформацією тощо.
2. Мета Концепції
Головною метою цієї Концепції є формування системи
консультування сторін соціально-трудових відносин, в тому числі і
створення мережі консультаційних пунктів в містах обласного
значення та в районних центрах, в разі необхідності і в інших
населених пунктах.
3. Необхідність розробки Концепції
В результаті реалізації повноважень, визначених Законом
України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)" ( 137/98-ВР ) та Положенням про Національну службу
посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України
від 17 листопада 1998 року N 1258/98 ( 1258/98 ), із змінами,
внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року
N 1393/2000 ( 1393/2000 ), практично в усіх регіонах України
сформувалася практика сприяння Національною службою посередництва
і примирення вирішенню розбіжностей між сторонами
соціально-трудових відносин цивілізованим правовим шляхом. Цей процес супроводжувався такими обставинами: по-перше, на національному, галузевому і територіальному
рівнях істотно зменшилася кількість порушень норм законодавства
про колективні трудові спори (конфлікти); по-друге, велика кількість колективних трудових спорів
(конфліктів) на виробничому рівні зумовила необхідність наближення
системи консультування до підприємств, установ і організацій; по-третє, реформування економіки, зміна
організаційно-правових форм господарювання, що істотно вплинуло на
стан соціально-трудових відносин, зумовили вдосконалення форм і
методів надання консультаційної допомоги сторонам
соціально-трудових відносин при вирішенні розбіжностей між ними. Поряд з цим, зміни, що вносяться в законодавчі та
нормативно-правові акти, якими регулюється вирішення колективних
трудових спорів (конфліктів), вимагають вдосконалення
консультаційної допомоги сторонам соціально-трудових відносин у
вирішенні розбіжностей між ними, насамперед, створенням мережі
громадських консультаційних пунктів, де б надавалися конкретні
практичні консультації, здійснювалося забезпечення новітньою
інформацією, що якісно змінюватиме рівень обізнаності сторін
соціально-трудових відносин із законодавчими та
нормативно-правовими актами та практичних навичок і сприятиме
підвищенню рівня їх правової культури при вирішенні розбіжностей
між ними.
4. Основні завдання:
- надання практичної допомоги сторонам соціально-трудових
відносин в освоєнні форм і методів вирішення розбіжностей між
ними; - підвищення рівня обізнаності сторін соціально-трудових
відносин із законодавчими і нормативно-правовими актами з питань
вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) шляхом їх
активного навчання, надання їм інформаційних матеріалів тощо; - надання індивідуальних та групових консультацій сторонам
соціально-трудових відносин з питань застосування чинних
законодавчих та нормативно-правових актів при вирішенні
розбіжностей між ними; - сприяння місцевим органам виконавчої влади, органам
місцевого самоврядування, об'єднанням профспілок та роботодавців у
реалізації положень законодавчих та нормативно-правових актів з
питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
5. Принципи діяльності:
- максимальна спрямованість на запити сторін
соціально-трудових відносин; - забезпечення ефективної взаємодії сторін соціально-трудових
відносин, об'єднань профспілок та роботодавців, місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в питаннях
вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин; - залучення до консультаційної діяльності провідних
працівників наукових установ та навчальних закладів; - повна незалежність та конфіденційність інформації в роботі
з користувачами консультаційних послуг; - гнучкість та орієнтація на перспективу в консультаційній
діяльності та організації роботи; - безоплатність та доступність консультаційних послуг.
6. Методи роботи
Взаємодія з користувачами консультаційних послуг виключно на
засадах консультування, навчання, переконання.
7. Діяльність
Консультаційні послуги надаються з метою стабілізації стану
соціально-трудових відносин, сприяння вирішенню розбіжностей між
сторонами соціально-трудових відносин ще на доконфліктній стадії,
забезпечення дотримання чинних законодавчих і нормативно-правових
актів при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів). Консультаційні послуги надаються на безоплатній основі.
8. Статус та організаційна структура
Організаційна структура охоплює три рівні: національний,
регіональний (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та
Севастополь) та місцевий (райони, міста обласного значення, райони
в містах). Місцевий рівень національної системи консультаційної
допомоги є базовим і всі інші вищі рівні мають забезпечити
ефективну діяльність цієї ланки, підпорядковуватись її інтересам. На всіх рівнях структура консультаційних служб працює на
безоплатній основі на громадських засадах. Функції координації та методологічного забезпечення
консультаційних служб здійснюється Національною службою
посередництва і примирення. Організаційна структура має забезпечити реалізацію завдань
консультування сторін соціально-трудових відносин з метою
забезпечення вирішення розбіжностей між ними цивілізованим
правовим шляхом.
9. Управління та розподіл функцій
Для координації роботи з надання консультаційних послуг на
всіх рівнях, узгодження інтересів та залучення до цього процесу
всіх заінтересованих сторін на національному та регіональному
рівнях створюється Консультаційна рада. Основними функціями Консультаційної ради є: - схвалення стратегічних напрямів та сфер діяльності з
надання консультаційних послуг; - методичне, правове та кадрове забезпечення діяльності
консультаційних служб нижчого рівня; - розробка стратегії розвитку мережі консультаційних служб та
організація її виконання; - розгляд та погодження програм дій консультаційних служб та
методів їх роботи; - розгляд та погодження пропозицій про фінансування
діяльності консультаційних служб; - узгодження інтересів користувачів консультаційних послуг,
науки, освіти та держави; - підготовка пропозицій з питань удосконалення надання
консультаційних послуг; - організація розробки консультаційних технологій та
комунікаційна підтримка; - координація ділової ефективності консультаційних служб
нижчого рівня; - заслуховування звітів про діяльність консультаційних служб. До складу Консультаційної ради входять: представники
всеукраїнських об'єднань профспілок і роботодавців, навчальних і
наукових закладів, Національної служби посередництва і примирення,
Міністерства праці та соціальної політики України, народні
депутати України. Відповідні консультаційні ради створюються при відділі
Національної служби посередництва і примирення по роботі в містах
Києві та Севастополі, представництві Національної служби
посередництва і примирення в місті Севастополі, відділеннях
Національної служби посередництва і примирення в Автономній
Республіці Крим та областях. Функції між різними рівнями мережі консультаційних служб
розділяються таким чином. Місцевий рівень: - вивчення проблем і запитів сторін соціально-трудових
відносин; - організація навчання, семінарів і практичних занять для
сторін соціально-трудових відносин. Регіональний рівень: - методична, інформаційна та практична підтримка діяльності
місцевих консультаційних служб; - навчання позаштатних радників Національної служби
посередництва і примирення; - надання методичної та інформаційної підтримки позаштатним
радникам Національної служби посередництва і примирення у навчанні
сторін соціально-трудових відносин; - залучення об'єднань профспілок та роботодавців, місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,
навчальних і наукових закладів до надання консультаційних послуг; - вивчення та впровадження прогресивних технологій
консультаційних послуг.
10. Взаємозв'язок між рівнями та їх взаємодія
З метою забезпечення реагування на запити і потреби сторін
соціально-трудових відносин в тих чи інших консультаційних
послугах, знаннях та дослідженнях, трудові арбітри, незалежні
посередники, позаштатні радники Національної служби посередництва
і примирення вивчають ці запити та потреби, задовольняють їх, а в
разі неспроможності їх задовольнити - передають відповідно відділу
Національної служби посередництва і примирення по роботі в містах
Києві та Севастополі, відділенням Національної служби
посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та
областях. Відділ Національної служби посередництва і примирення по
роботі в містах Києві та Севастополі, відділення Національної
служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та
областях, в свою чергу, узагальнюють їх, розробляють відповідні
методичні матеріали, надають допомогу трудовим арбітрам,
незалежним посередникам, позаштатним радникам Національної служби
посередництва і примирення або безпосередньо користувачам послуг. В разі потреби відділ Національної служби посередництва і
примирення по роботі в містах Києві та Севастополі, відділення
Національної служби посередництва і примирення в Автономній
Республіці Крим та областях подають свої розробки та запити в
Національну службу посередництва і примирення, яка на основі цих
матеріалів, а також власних узагальнень та висновків надає
допомогу відділу Національної служби посередництва і примирення по
роботі в містах Києві та Севастополі, відділенням Національної
служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та
областях або замовляє наукові дослідження та розробки в навчальних
та наукових закладах. Таким чином забезпечиться зворотний зв'язок вивчення потреб
сторін соціально-трудових відносин в консультаційних послугах та
їх задоволення у максимально короткі терміни.
11. Фінансування
Фінансування надання консультаційних послуг буде
здійснюватися з різних джерел: кошти Державного бюджету України;
міжнародна технічна допомога, благодійні внески, гранти тощо. Використання бюджетних коштів Державне фінансування буде здійснюватися на основі державних
та регіональних програм діяльності консультаційних служб в межах
кошторису видатків Національної служби посередництва і примирення. Залучення коштів проектів міжнародної технічної допомоги,
благодійних внесків, грантів Зараз в Україні в напрямі розвитку консультаційної допомоги
діє проект технічного співробітництва Міжнародної організації
праці "Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у
світі праці". В перспективі на національному рівні за участі
Національної служби посередництва і примирення буде здійснюватися
активна робота, спрямована на залучення додаткових ресурсів для
розвитку і функціонування мережі громадських консультаційних
пунктів всіх рівнів.
12. Очікувані результати від реалізації Концепції
Завдяки реалізації Концепції становлення і розвитку
консультаційних послуг Національної служби посередництва і
примирення буде забезпечено: - практичне сприяння сторонам соціально-трудових відносин у
виявленні і формулюванні їх проблем, аналізі варіантів і
обгрунтованому виборі рішення цих проблем відповідно до їх цілей; - підвищення рівня правової культури сторін
соціально-трудових відносин; - надання індивідуальних консультацій сторонам
соціально-трудових відносин з питань шляхів і форм вирішення
розбіжностей між ними; - практичне навчання сторін соціально-трудових відносин
формам і методам проведення примирних процедур щодо вирішення
колективних трудових спорів (конфліктів); - інтеграція знань і інформації з різноманітних джерел,
узагальнення практики вирішення розбіжностей між сторонами
соціально-трудових відносин; - формування механізму зворотного зв'язку із сторонами
соціально-трудових відносин з метою розробки ефективних заходів
щодо вирішення розбіжностей між ними. Реалізація такого механізму взаємодії різних чинників
підвищить інтелектуальний потенціал сторін соціально-трудових
відносин, приведе до якісних змін рівня їх правових знань, змінить
психологію та мотивацію примирних процедур щодо вирішення
розбіжностей між ними. Задіяння цих ключових факторів у перспективі сприятиме
підвищенню рівня правової культури сторін соціально-трудових
відносин, розвитку форм і методів проведення примирних процедур, і
в кінцевому підсумку підвищить рівень соціальної стабільності.
-
скопійовано
-
