Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023-2025 роках
{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ
№ 132-р від 18.02.2025}
1. Затвердити план дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023-2025 роках, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, облдержадміністраціям забезпечити щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформування Кабінету Міністрів України про стан виконання плану дій, затвердженого цим розпорядженням.
ПЛАН
дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023-2025 роках
Цінності демократії є основою для розвитку України як суверенної і незалежної держави.
Участь у міжнародній Ініціативі “Партнерство “Відкритий Уряд” є важливим складником демократичного розвитку України, оскільки передбачає впровадження механізмів відкритого урядування та посилення партнерства Уряду, громадянського суспільства і бізнесу. Завдяки міжсекторальній співпраці в межах реалізації Ініціативи в Україні вже впроваджено ряд суспільно важливих реформ, зокрема у сфері державних закупівель, відкритості інформації про бенефіціарних власників, продажу державного майна, будівництва інфраструктури, надання адміністративних послуг, доступу до відкритих даних.
На даний час Україна виборює перемогу на полі бою та долає наслідки ворожих атак. Водночас перед державою стоять виклики відновлення та модернізації, визначення пріоритетів у налагодженні повоєнного життя після перемоги над країною-агресором. Успішне подолання таких викликів залежить від спільних зусиль Уряду та всіх заінтересованих сторін, а також відкритості, підзвітності та наближеності держави до потреб громадян. Подальше впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” повинно сприяти посиленню спроможності Уряду на цьому шляху.
Виконання цього плану дій сприятиме виконанню ряду завдань, спрямованих на підтримку досягнень попередніх років щодо відкритості, прозорості та підзвітності врядування, а також прозорому та інклюзивному процесу післявоєнного відновлення та модернізації нашої країни.
Орієнтуючись на цілі Стратегії міжнародного Партнерства “Відкритий Уряд” на 2023-2028 роки, Уряд у найближчі роки також сприятиме впровадженню принципів відкритого урядування в діяльність державних інституцій різних рівнів та гілок влади, а також підтримуватиме приєднання органів місцевого самоврядування до локальної програми Партнерства. Необхідно, зокрема, запровадити інноваційні інструменти для забезпечення постійного діалогу та співпраці з усіма заінтересованими сторонами у процесі впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні.
Досягнення України у впровадженні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”
У межах участі в Ініціативі “Партнерство “Відкритий Уряд” протягом останніх років Україна зробила суттєві кроки як для підвищення рівня відкритості врядування, так і для впровадження суспільно важливих реформ у різних сферах.
Кабінетом Міністрів України разом із представниками інститутів громадянського суспільства і бізнесу були розроблені та реалізовані п’ять планів дій з впровадження Ініціативи. У результаті реалізовані реформи у таких суспільно важливих сферах, як державні закупівлі, відкритість інформації про бенефіціарних власників, продаж державного майна, відкриття даних та інших, які змінили країну, сприяли поліпшенню умов для ведення бізнесу та підвищення рівня громадської участі, зробили діяльність органів влади більш відкритою та підзвітною. При цьому деякі реформи відзначені преміями Партнерства “Відкритий Уряд” як досягнення, що надихають інші країни.
У межах Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” також запроваджений новий формат відносин Уряду та громадянського суспільства - спільнотворення (партнерство на всіх етапах впровадження реформ - від проведення аналізу проблем та пошуку рішень до реалізації запланованих заходів). Відповідні підходи поступово впроваджуються і в інших сферах діяльності Уряду та органів виконавчої влади, а також поширюються на локальному рівні.
Три українські міста - Тернопіль, Вінниця та Хмельницький є учасниками місцевої програми Партнерства “Відкритий Уряд” та впроваджують власні плани дій. Водночас важливим є подальше поширення використання інструментів відкритого урядування на місцевому рівні та залучення органів місцевого самоврядування до впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” на національному та місцевому рівні, у тому числі шляхом надання їм рекомендацій під час розроблення ними планів дій з впровадження Ініціативи.
У цьому плані дій, крім нових актуальних завдань, визначається ряд заходів, спрямованих на продовження виконання важливих зобов’язань, визначених у попередніх планах дій, зокрема щодо посилення участі молоді у формуванні та реалізації політики, підвищення рівня прозорості в інфраструктурі та видобувних галузях, забезпечення доступності наукової інформації тощо. Крім того, триватиме виконання заходів плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 149 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 19, ст. 823), які не було завершено у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну.
Підготовка та обговорення нових зобов’язань у рамках впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”
Не зважаючи на збройну агресію проти нашої країни та обмеження, пов’язані із введенням воєнного стану, впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні триває.
У травні 2022 року в межах Тижня Відкритого Уряду Секретаріат Кабінету Міністрів України разом із партнерами організував стратегічну сесію “Віримо в перемогу - плануємо майбутнє!”, під час якої представники урядового та громадського сектору разом визначили виклики і проблемні питання, що з’явилися на порядку денному під час війни, а також інструментів відкритого урядування, які можуть допомогти їх вирішити.
На підставі результатів стратегічної сесії Координаційна рада з питань реалізації в Україні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” (далі - Координаційна рада), до складу якої входять представники органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства, прийняла рішення рекомендувати розробити шостий національний план дій із впровадження Ініціативи.
Оголошення про початок збору пропозицій до плану дій Секретаріат Кабінету Міністрів України опублікував у січні 2023 року. Усі заінтересовані сторони мали можливість подати пропозиції, що відповідають основним цінностям Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, а саме: забезпечення доступу до інформації, посилення участі громадськості у прийнятті рішень, забезпечення підзвітності органів влади, розвиток технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності. Збір пропозицій тривав до лютого 2023 року включно.
З міркувань безпеки публічні заходи під час підготовки плану дій відбувалися в онлайн-режимі. У лютому - березні 2023 р. Секретаріат Кабінету Міністрів України організував п’ять тематичних публічних обговорень, до яких мали можливість долучитися заінтересовані представники інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, експерти. Крім того, було проведено два заходи за участю молоді. Партнерами у проведенні ряду заходів стали Програма розвитку ООН в Україні, коаліція українських і міжнародних громадських організацій “RISE Ukraine”, Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи, Асоціація міст України, громадська організація “Форум розвитку громадянського суспільства”.
Пропозиції, що надійшли під час обговорення, були узагальнені Секретаріатом Кабінету Міністрів України, разом з членами Координаційної ради проаналізовані щодо відповідності цінностям Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” та обговорені під час шести узгоджувальних нарад за участю представників органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій.
Інформація про хід підготовки проекту плану дій, способи і строки участі представників громадськості в його обговоренні розміщувалася на Урядовому порталі та сторінці “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні” у мережі Фейсбук.
За результатами обговорень визначено зобов’язання України щодо впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023-2025 роках, які виконуватимуться органами виконавчої влади за участю заінтересованих інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.
Реалізація заходів здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, виділених відповідним центральним органам виконавчої влади, та затверджених місцевих бюджетних програм, а також за програмами та проектами міжнародної технічної та фінансової допомоги із залученням фінансових ресурсів інститутів громадянського суспільства, визначених партнерами, та з інших джерел, не заборонених законодавством.
{У тексті розділу слово “Мінінфраструктури” замінено словом “Мінрозвитку” згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Впровадження ефективного цифрового інструменту управління проектами відбудови об’єктів інфраструктури, будівництва та нерухомого майна
Відбудова зруйнованих об’єктів є величезним викликом для всієї країни. Десятки тисяч проектів відбудови, які реалізовуються великою кількістю установ та організацій, потребують якісного планування, підготовки до реалізації, залучення та координації фінансування з різних джерел, якісного та ефективного впровадження. Крім того, зазначені проекти повинні відповідати потребам і пріоритетам громадян.
3 метою ефективного вирішення зазначеного питання прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1286 “Про реалізацію експериментального проекту із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5738; 2023 р., № 48, ст. 2654). Єдина цифрова система впроваджена в пілотному режимі для всіх учасників експериментального проекту. Крім того, Мінрозвитку спільно з Агентством відновлення у співпраці з ініціативою “Партнерство відкритого контрактування” (Open Contracting Partnership) створено Проектний офіс розробки і впровадження Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури та проведено навчання для учасників експериментального проекту, організовано службу технічної підтримки з використанням месенджерів, електронної пошти та багатоканального номера телефону.
Єдина цифрова система повинна поєднувати весь цикл планування та реалізації основних проектів: визначення, підготовку, оцінку, розподіл фінансування, реалізацію та введення в експлуатацію. Передбачається, що на кожному з таких етапів система охоплюватиме такі процеси, як опис проекту, обґрунтування, планування, складення бюджету, оцінка, фінансування, закупівлі, укладення контрактів, реалізація проекту, оплата роботи та завершення проекту. Дотримання принципів відкритості та доступності даних на всіх етапах забезпечить можливість участі громадян у пріоритизації і моніторингу впровадження проектів відбудови та підвищить довіру до відбудови всіх груп заінтересованих сторін.
Впровадження в експлуатацію Єдиної цифрової системи сприятиме прозорості, підзвітності та інклюзивності відбудови об’єктів інфраструктури, будівництва та нерухомого майна.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення положення про Єдину цифрову систему та інструкції з її використання | Мінрозвитку | листопад 2023 р. | ініціатива “Партнерство відкритого контрактування” (за згодою) | розроблено та затверджено положення про Єдину цифрову систему та інструкцію з її використання |
2. Забезпечення впровадження в дослідну експлуатацію Єдиної цифрової системи | Мінрозвитку | листопад 2023 р. - серпень 2024 р. | ініціатива “Партнерство відкритого контрактування” (за згодою) | введено в дослідну експлуатацію Єдину цифрову систему |
3. Проведення навчання різних груп користувачів з користування Єдиною цифровою системою | Мінрозвитку | листопад 2023 р. - грудень 2025 р. | ініціатива “Партнерство відкритого контрактування” (за згодою) | проведено навчання різних груп користувачів (представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо) з користування Єдиною цифровою системою |
4. Забезпечення впровадження в промислову експлуатацію Єдиної цифрової системи | Мінрозвитку | грудень 2025 р. | ініціатива “Партнерство відкритого контрактування” (за згодою) | введено в промислову експлуатацію Єдину цифрову систему |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Здійснення моніторингу розвитку регіонів і територіальних громад
Низький рівень цифровізації територіальних громад та регіонів, велика кількість звітів, зокрема в паперовій формі, дублювання інформації, недосконала нормативно-правова база призвели до відсутності або важкодоступності даних (тематичних баз даних) про соціально-економічні процеси та результати соціально-економічного розвитку регіонів і територіальних громад (макрорегіонів, мікрорегіонів, функціональних типів територій) та/або їх частин (районів, міст, селищ, сіл), діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з реалізації цілей та завдань державної регіональної політики.
З метою вирішення порушених питань планується створення єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад, застосування якої забезпечить:
інтеграцію зовнішніх інформаційних ресурсів, включаючи статистичну, адміністративну інформацію та геопросторові дані у сфері розвитку регіонів і територіальних громад;
формування та ведення сховища даних і тематичних баз даних соціально-економічних і бюджетно-фінансових показників, встановлених для цілей державної регіональної політики;
моделювання та проведення аналізу соціально-економічного стану об’єктів державної регіональної політики, визначених законодавством, прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів і територіальних громад;
підготовку пропозицій щодо напрямів і способів коригування документів стратегічного планування та реалізації державної регіональної політики;
автоматизацію взаємодії користувачів та забезпечення доступу до відкритих даних у сфері розвитку регіонів і територіальних громад.
З метою здійснення державної регіональної політики постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2023 р. № 522 затверджено Порядок функціонування єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.
Впровадження єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад забезпечить аналітичну обробку інформації для врахування під час підготовки та прийняття управлінських рішень у сфері відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад України, а також здійснення моніторингу їх виконання.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення порядку здійснення моніторингу та оцінювання реалізації державної регіональної політики | Мінрозвитку | грудень 2023 р. | інститути громадянського суспільства, всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, міжнародні організації (за згодою) | розроблено порядок здійснення моніторингу та оцінювання реалізації державної регіональної політики |
2. Забезпечення впровадження єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад | Мінрозвитку | листопад 2023 р. - грудень 2024 р. | Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI) (за згодою), інші міжнародні організації (за згодою) | введено в експлуатацію єдину геоінформаційну систему здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад та забезпечено її функціонування |
3. Проведення навчання різних груп користувачів з користування єдиною геоінформаційною системою здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад | Мінрозвитку | грудень 2023 р. - грудень 2024 р. | інститути громадянського суспільства, всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, міжнародні організації (за згодою) | проведено навчання різних груп користувачів (представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо) з користування єдиною геоінформаційною системою здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад |
Сприяння участі громадськості у відновленні та розвитку регіонів та територіальних громад
У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації на значній частині території України відбуваються бойові дії, частину території було тимчасово окуповано. Такі території після звільнення потребують швидкої відбудови зруйнованих або пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури, соціальної інфраструктури, об’єктів житлового та громадського призначення, а також відновлення місцевої та регіональної економіки, повернення внутрішньо переміщених осіб, створення безпечних умов для їх проживання.
12 травня 2022 р. Верховною Радою України внесено зміни до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, на виконання якого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1159 затверджено Порядок розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 9 липня 2022 р. № 2389-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій”, який встановлює основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики України, а також визначає особливості відновлення регіонів та територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України. На виконання вимог згаданого Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 р. № 731, якою затверджені Порядок визначення територій відновлення та Порядок розроблення, реалізації та моніторингу плану відновлення та розвитку регіонів і планів відновлення та розвитку територіальних громад.
Належний рівень залучення всіх заінтересованих сторін до підготовки програм комплексного відновлення і планів відновлення та розвитку потребує відповідних знань та навичок як представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, так і громадян, представників інститутів громадянського суспільства, бізнесу.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Підготовка рекомендацій щодо залучення громадськості до розроблення, реалізації і моніторингу планів відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад | Мінрозвитку | листопад 2023 р. - червень 2025 р. | громадська організація “Агенція відновлення та розвитку” (за згодою) | підготовлено рекомендації, розміщено на офіційному веб-сайті Мінрозвитку та організацій партнерів |
2. Підготовка рекомендацій щодо залучення громадськості до розроблення програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них | Мінрозвитку | листопад 2023 р. - січень 2024 р. | програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE) (за згодою) | підготовлено рекомендації, розміщено на офіційному веб-сайті Мінрозвитку та організацій партнерів |
3. Проведення навчальних заходів (семінарів, тренінгів тощо) з питань залучення всіх заінтересованих сторін до підготовки програм комплексного відновлення і планів відновлення та розвитку для представників громадськості, органів державної влади та органів місцевого самоврядування | Мінрозвитку | січень - грудень 2024 р. | громадські організації “Агенція відновлення та розвитку”, “Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” | проведено навчання для представників громадськості, органів державної влади та органів місцевого самоврядування |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Забезпечення прозорості та доступності інформації щодо наукових досліджень
У 2019 році розпочав роботу веб-портал Національного репозитарія академічних текстів (далі - Національний репозитарій), що є загальнодоступним сховищем дисертацій, наукових статей та інших наукових матеріалів (академічних текстів). Впровадження Національного репозитарія, створення якого здійснювалося в рамках виконання плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” на 2018-2020 роки, покликане втілити в Україні фундаментальний та визнаний в академічних колах принцип відкритої науки. Однак у роботу Національного репозитарія закладено ряд необґрунтованих обмежень доступу до наукових матеріалів. Зокрема, скачувати матеріали в Національному репозитарії могли виключно авторизовані користувачі, що суттєво звужувало коло відвідувачів Національного репозитарія, при чому такі користувачі мали можливість скачувати файли академічних текстів лише в обмежених кількості та обсязі.
З метою розв’язання зазначеної проблеми МОН затверджено розроблені фахівцями та експертами громадської організації “Разом проти корупції” зміни до Регламенту роботи Національного репозитарія академічних текстів, згідно з якими передбачено:
надання відвідувачам веб-порталу Національного репозитарія можливості вільного та безоплатного перегляду та скачування електронних версій академічних текстів на рівних з авторизованими користувачами Національного репозитарія;
зняття всіх лімітів на кількість та обсяг файлів академічних текстів у Національному репозитарії (відкритої частини), що можна скачати протягом доби;
індексацію в Національному репозитарії повних академічних текстів із застосуванням зовнішніх пошукових систем (ботів) в Інтернеті;
можливість доступу зовнішніх антиплагіатних програм до електронних версій академічних текстів Національного репозитарія для проведення антиплагіатних перевірок;
обов’язок забезпечення автоматизованого наповнення центрального Національного репозитарія з локальних репозитаріїв, які адмініструються закладами вищої освіти та науковими установами.
Відповідно до зазначених змін до Регламенту у листопаді 2022 р. Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації, що є розпорядником Національного репозитарія, знято всі обмеження щодо кількості та обсягу файлів академічних текстів у відкритій частині Національного репозитарія, що можуть бути скачані. Також відвідувачам Національного репозитарія була надана технічна можливість скачувати матеріали Національного репозитарія без авторизації.
Водночас академічні тексти досі не індексуються інтернет-пошуковиками та антиплагіатними програмами, що не дає змоги використовувати весь масив відкритих академічних текстів (національне надбання) для проведення антиплагіатних перевірок. Відсутні можливості відкритого ознайомлення з матеріалами, що свідчать про практичне використання результатів наукових досліджень, немає прив’язки таких даних до академічних текстів, що містяться у Національному репозитарії, повільно розвивається відкрите рецензування.
Крім того, у рамках реалізації Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892 затверджено національний план щодо відкритої науки. Але на сьогодні в Україні відсутня практика збереження наукових даних та їх повторного використання, в наукових установах та закладах відсутні стюарди даних. Українські організації, що виконують міжнародні проекти, зокрема за програмами ЄС “Горизонт Європа” та “Євратом”, роботи із збереження наукових даних передають партнерам з інших країн.
З метою вирішення порушених питань пропонується здійснити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та доступності інформації щодо наукових досліджень, а саме:
забезпечення доступності та полегшення пошуку інформації про наукові дослідження і розробки, що виконуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;
запровадження відкритого рецензування наукових досліджень, які не містять інформації з обмеженим доступом та проводилися із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;
започаткування та початок реалізації пілотного проекту з управління та збереження наукових даних, накопичених під час виконання наукових досліджень і розробок у визначених галузях знань, що виконуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;
підвищення вимог до впровадження результатів дисертаційних досліджень, а також наукових досліджень і розробок, проведених із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, забезпечення широкого доступу до інформації щодо використання, цінності таких досліджень і розробок та їх суспільного впливу.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Забезпечення доступного та легкого відшукування інформації про наукові дослідження і розробки, що виконуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів | МОН | листопад 2023 р. - липень 2024 р. | всеукраїнська громадська організація “Українська бібліотечна асоціація” (за згодою) | забезпечено доступ до реєстраційних, облікових карток науково-дослідних робіт та облікових карток дисертацій, починаючи з 2000 року; |
2. Запровадження відкритого рецензування наукових досліджень, які не містять інформації з обмеженим доступом та виконувалися із залученням коштів державного та місцевих бюджетів | МОН | квітень - грудень 2024 р. | всеукраїнська громадська організація “Українська бібліотечна асоціація” (за згодою) | розроблені методичні рекомендації для виконавців наукових досліджень і розробок та рецензентів щодо здійснення відкритого відповідального рецензування наукових досліджень; |
3. Реалізація пілотного проекту з управління та збереження наукових даних, накопичених під час виконання наукових досліджень і розробок у визначених галузях знань, що виконуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів (у визначених галузях знань) | МОН | грудень | всеукраїнська громадська організація “Українська бібліотечна асоціація” (за згодою) | розроблено методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних, а також мета опису наукових даних для забезпечення можливості подальшого об’єднання наукових даних на національному рівні; |
4. Підвищення вимог до впровадження результатів дисертаційних досліджень, а також наукових досліджень і розробок, виконаних із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, забезпечення доступності інформації щодо їх використання, цінності та суспільного впливу | МОН | листопад | всеукраїнська громадська організація “Українська бібліотечна асоціація” (за згодою) | розроблено методичні рекомендації для виконавців наукових досліджень і розробок щодо впровадження отриманих результатів та належного підтвердження їх використання, цінності і суспільного впливу; |
5. Забезпечення доступу до інформації, пов’язаної з процесом підготовки і проведенням захисту кваліфікаційних випускних робіт здобувачів вищої освіти та кваліфікаційних робіт здобувачів наукового ступеня на єдиному електронному майданчику | МОН | грудень 2023 р. | громадська організація “Разом проти корупції” (за згодою) | забезпечено можливість безперешкодної індексації академічних текстів у Національному репозитарії зовнішніми пошуковими системами/пошуковими ботами в Інтернеті; |
6. Удосконалення збору інформації у сфері науки шляхом внесення змін до форм відомчої звітності МОН і форм державних статистичних спостережень | Держстат | листопад 2023 р. - грудень 2024 р. | інститути громадянського суспільства (за згодою) | внесено зміни до форм відомчої звітності МОН і форм державних статистичних спостережень |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Гармонізація законодавства у сфері європейської інтеграції
Євроінтеграційний вектор розвитку, який обрала Україна, вимагає всеохопної гармонізації законодавства у сфері європейської інтеграції для якісної і глибинної підготовки до набуття членства в Європейському Союзі та повноцінного входження до простору права Європейського Союзу (acquis ЄС). Це випливає і з надання Україні статусу держави - кандидата на членство в ЄС, оскільки у відповідній резолюції Європейського Парламенту зазначено, що посилений та структурований політичний діалог Європейської Комісії та Ради ЄС з державою-кандидатом має вестися в тому числі з метою гармонізації законодавства. Відтак гармонізація національного законодавства з права Європейського Союзу (acquis ЄС) є невід’ємною умовою для успішного проходження процесу переговорів щодо вступу України до ЄС.
У контексті очікуваного відкриття масштабного переговорного процесу між Україною та ЄС, який охоплюватиме приведення у відповідність з вимогами та стандартами ЄС різноманітних сфер економічного, правового та соціального життя в Україні, постала необхідність розроблення та прийняття стратегічного документа, який охоплюватиме ключові віхи адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) і стане своєрідною дорожньою картою реформування законодавчого поля в рамках наближення України до членства в ЄС.
На основі досвіду держав - членів ЄС та інших держав - кандидатів на членство в ЄС форматом такого стратегічного документа є Національна програма адаптації законодавства України до права ЄС (acquis ЄС) (далі – Програма). Запровадження Програми передбачає встановлення стратегічних завдань за критеріями вступу до ЄС (Копенгагенськими критеріями 1993 року, Мадридськими критеріями 1995 року) та 33 переговорними розділами відповідно до аналітичного звіту до висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі.
Стратегічні завдання Програми будуть спрямовані на вдосконалення нормотворчої діяльності органів державної влади, запровадження єдиної системи планування, координації та контролю роботи з імплементації права Європейського Союзу (acquis ЄС), формування переговорних позицій для вступу України до ЄС та проведення таких переговорів.
Конкретизація стратегічних завдань програми відбуватиметься через затвердження відповідного плану заходів, який передбачатиме прийняття нових законодавчих актів або внесення змін до чинних з метою імплементації конкретних актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) (регламентів, директив тощо). Уряд щороку проводитиме аудит щодо виконання плану заходів та вноситиме до нього відповідні зміни.
У зв’язку з необхідністю проведення адаптації законодавства у багатьох сферах та залученістю до цього процесу виконавчої та законодавчої гілок влади, громадськості оптимальним варіантом затвердження Програми є прийняття відповідного Закону України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 189 “Про затвердження Порядку проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС)” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 28, ст. 1558) визначено процедуру та вимоги проведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та державними органами первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) для проведення комплексного порівняльного аналізу законодавства України та права Європейського Союзу (acquis ЄС) і виявлення невідповідностей, які необхідно усунути до початку та в рамках переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.
Зазначене дасть змогу забезпечити поетапну та узгоджену з ключовими заінтересованими сторонами (органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства, міжнародними партнерами) модель адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу (acquis ЄС) для підготовки України до вступу до ЄС. Залучення проектів міжнародної технічної допомоги та стратегічних радників залишиться одним із вагомих факторів успішності реалізації такої моделі.
Прийняття Програми та плану заходів з її реалізації стане потужним сигналом для ЄС щодо системності намірів України щодо набуття членства ЄС через готовність до наближення у правовому полі та відповідність стандартам ЄС. Виконання Програми стане вагомим фактором реформування більшості сфер у національному правовому полі та полегшить інтеграцію України до ЄС.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення за участю громадськості Закону України “Про Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)” | Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції | протягом двох місяців після завершення офіційної оцінки Європейською Комісією стану імплементації права Європейського Союзу (acquis ЄС) у національне законодавство | Офіс реформ при Кабінеті Міністрів України (за згодою) | проект Закону України “Про Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)” подано до Верховної Ради України |
2. Розроблення за участю громадськості розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів на виконання Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)” | Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції | протягом двох місяців після прийняття Верховною Радою України Закону України щодо затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) | -”- | прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів на виконання Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Розроблення цифрового інструменту можливостей для молоді
{Назва підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
Молодь часто має проблему з пошуком інформації про можливості для розвитку своїх навичок та здібностей. Багато молодих людей не знають про можливості, які існують, або не знають, як і де знайти інформацію про них.
Громадська активність молоді, її готовність присвятити час розвитку, самоосвіті, волонтерству підвищує їх життєстійкість та формує у молоді лідерські навички. Здатність молоді зайняти проактивну позицію, що також сприятиме позитивним змінам у громадах, потребує створення платформи, яка об’єднала молодь та інші заінтересовані сторони, що представляють державу, громадський сектор, де будуть зібрані всі наявні можливості для молоді.
У зв’язку з цим планується розроблення цифрового інструменту можливостей для молоді.
{Абзац третій підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
Метою розроблення цифрового інструменту можливостей для молоді є максимальне збільшення кількості економічно активної молоді, яка допомагає державі перемогти та відновити зруйноване, мотивація молоді залишитись в Україні, посилення зв’язків з тими, хто виїхав, та стимулювання їх повернутися в Україну, підвищення довіри молоді до держави.
{Абзац четвертий підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Цифровий інструмент можливостей для молоді включатиме єдину базу даних для молоді/про молодь; інформацію про гранти, стипендії, програми, конкурси та навчальні курси; маркетплейс можливостей на ринку праці; інформацію про адміністративні послуги для молоді, молодіжні центри, програму “Молодіжний працівник” тощо. Крім того, буде передбачено можливість подання петицій, проведення електронного голосування за кандидатів до різних органів (молодіжних рад, студентського та учнівського самоврядування); опитування молоді; здійснення кар’єрного консультування.
{Абзац п'ятий підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Інформація, що надаватиметься через цифровий інструмент можливостей для молоді, буде відкритою, повною, своєчасною, доступною для громадськості, такою, що відповідає основним стандартам відкритих даних.
{Абзац шостий підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
Одним із важливих аспектів створення цифрового інструменту є забезпечення зручності його використання, легкість, швидкість та ефективність пошуку інформації, оскільки інформація про всі можливості для молоді буде зібрана в одному місці. За допомогою цифрового інструменту заінтересовані сторони зможуть інформувати молодь про доступні їй можливості та реалізацію молодіжної політики.
{Абзац сьомий підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
Крім того, важливим завданням створення цифрового інструменту можливостей для молоді є забезпечення зворотного зв’язку з молоддю, що дасть можливість молоді висловлювати свої думки, ідеї та пропозиції. Це сприятиме кращому розумінню потреб молоді та вдосконаленню роботи платформи. Завдяки інтерактивному формату заінтересовані сторони зможуть краще адаптувати свої програми до реальних запитів молоді, що стане запорукою ефективної взаємодії.
{Абзац восьмий підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Опитування щодо потреб заінтересованих сторін та проведення аналізу даних | Мінмолодьспорт | грудень 2023 р. | компанія “StrimCo” (за згодою) | проведено аналіз заінтересованих сторін та опитування їх представників; |
2. Формування дорожньої карти розроблення цифрового інструменту можливостей для молоді | Мінмолодьспорт | грудень 2023 р. - лютий 2024 р. | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “Мріємо та діємо” (за згодою)
| напрацьовано етапи розроблення цифрового інструменту можливостей для молоді |
3. Визначення порядку роботи цифрового інструменту можливостей для молоді | Мінмолодьспорт | лютий - грудень 2025 р. | міжнародна благодійна організація “Фонд “Східна Європа” (за згодою) | прийнято постанову Кабінету Міністрів України, що встановлює порядок роботи цифрового інструменту можливостей для молоді |
4. Розроблення технічних вимог до цифрового інструменту можливостей для молоді | Мінмолодьспорт | лютий - квітень 2025 р. | міжнародна благодійна організація “Фонд “Східна Європа” (за згодою) | розроблено технічні вимоги до цифрового інструменту можливостей для молоді |
5. Розроблення першої версії цифрового інструменту можливостей для молоді | Мінмолодьспорт | лютий - липень 2025 р. | міжнародна благодійна організація “Фонд “Східна Європа” (за згодою) | розроблено першу версію продукту з мінімально необхідним функціоналом |
6. Проведення комунікаційної кампанії | Мінмолодьспорт | лютий - грудень 2025 р. | міжнародна благодійна організація “Фонд “Східна Європа” (за згодою) | проведено інформування молоді про можливості цифрового інструменту можливостей для молоді |
7. Введення цифрового інструменту можливостей для молоді в дослідну експлуатацію та здійснення його модернізації | Мінмолодьспорт | травень - грудень 2025 р | міжнародна благодійна організація “Фонд “Східна Європа” (за згодою) | введено в дослідну експлуатацію цифровий інструмент можливостей для молоді та розширено його функціональні можливості |
{Пункт 8 виключено на підставі Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025} | ||||
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Розроблення рекомендацій щодо прозорості та доброчесності працівників закладів вищої освіти (“Рекомендації з розбудови доброчесності”)
{Назва підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
На даний час діяльність закладів освіти є не цілковито прозорою, внаслідок високого рівня бюрократії та формалізму, застосування застарілих методик управління відповідними закладами, а також поширення корупційних практик і відсутності реагування на корупційні ризики в різних сферах життя закладів освіти. Причини такої ситуації комплексні. Умовно їх можна поділити на об’єктивні (недостатнє фінансування, зокрема низька заробітна плата у працівників освітніх закладів, обмежена кількість місць для вступу випускників за затребуваними на ринку праці спеціальностями, насамперед на бюджетну форму навчання; недосконалість механізму нормативно-правового регулювання, спрямованого на запобігання та боротьбу з корупцією, недостатній рівень відкритості та прозорості) та суб’єктивні (висока толерантність до проявів корупції в учасників освітнього процесу, нерозуміння важливості доброчесності в освітньому середовищі, низький рівень поінформованості щодо відповідальності за корупцію і недоброчесність, неусвідомлення невідворотності покарання, усталена традиція корупційних практик на різних рівнях, недостатня поінформованість та організованість учасників освітнього процесу).
Проблема корупції у закладах вищої освіти є викликом як для сфери освіти та науки, так і для економічного розвитку та національної безпеки. Отже, вона негативно впливає на широке коло громадян України, а саме: студентів, працівників закладів вищої освіти, роботодавців, загалом усіх, хто користується послугами випускників вітчизняних закладів вищої освіти. З метою розв’язання зазначеної проблеми Національне агентство з питань запобігання корупції реалізує ряд проектів, зокрема розробляє формальні та неформальні освітні програми про антикорупцію та доброчесність для школярів і студентів. Проте для забезпечення комплексності та сталості у розв’язанні проблеми толерування корупції та недоброчесності у вищій школі необхідно сприяти трансформації закладів освіти на засадах доброчесності та прозорості.
Тема антикорупції та доброчесності в закладах вищої освіти є предметом ряду різноманітних проектів та досліджень. Так, Національним агентством з питань запобігання корупції розроблено он-лайн курс “YOUніверситет”, спрямований на підвищення поінформованості студентів на тему доброчесності, антикорупції та можливостей студентства долучатися до процесів розбудови доброчесного навчального середовища. На виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 р. № 220 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 31, ст. 1685), також розробляються навчально-методичні матеріали з питань антикорупції для студентів початкових курсів. У 2021 році Асоціація юридичних клінік України разом з Національним агентством з питань запобігання корупції розробили каталог найбільш типових корупційних ризиків у вищій освіті. Крім того, експерти аналітичного центру Київського університету імені Бориса Грінченка “ОсвітАналітика” і міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні “ACREC” за сприяння Програми USAID “Нове правосуддя” провели дослідження корупційних ризиків у вищій юридичній освіті України, за результатами якого були ідентифіковані корупційні ризики в діяльності юридичних закладів освіти та запропоновані подальші кроки щодо їх нівелювання.
Водночас комплексні рішення та прикладні рекомендації щодо усунення корупційних ризиків, які можуть бути застосовані та корисні для всіх закладів вищої освіти, відсутні. З урахуванням зазначеного та результатів проведених раніше досліджень проявів корупції в закладах вищої освіти передбачається розроблення рекомендацій щодо прозорості та доброчесності працівників закладів вищої освіти (“Рекомендації з розбудови доброчесності”) (далі - рекомендації з розбудови доброчесності), які можуть бути імплементовані у закладах вищої освіти для підвищення рівня прозорості та доброчесності. Зазначені рекомендації з розбудови доброчесності охоплюватимуть різноманітні сфери діяльності закладу вищої освіти: освітній процес, адміністрування закладу вищої освіти, налагодження партнерства та взаємодію із зовнішніми заінтересованими сторонами, залучення студентства. Таким чином підвищення рівня прозорості в навчальних закладах дасть можливість ефективно запобігати корупції у сфері вищої освіти, а також значно вплине на сприйняття навчальних закладів усіма учасниками освітнього процесу.
{Абзац четвертий підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
У результаті імплементації рекомендацій з розбудови доброчесності всі заклади вищої освіти отримають рекомендації щодо організації закладу освіти та переформатування різних сфер його життя на засадах прозорості та доброчесності. У короткостроковій перспективі це сприятиме зменшенню корупційних проявів у діяльності закладів вищої освіти, середньостроковій - дасть можливість знизити показники корупції у сфері вищої освіти загалом, довгостроковій - дасть можливість українським закладам освіти поліпшити свій імідж та підвищити якість вищої освіти.
{Абзац п'ятий підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення структури рекомендацій з розбудови доброчесності | Національне агентство з питань запобігання корупції | листопад 2023 р. | інститути громадянського суспільства, міжнародні організації (за згодою) | підготовлено структуру рекомендацій з розбудови доброчесності |
2. Підготовка за участю заінтересованих сторін рекомендацій з розбудови доброчесності | -”- | -”- | Програма розвитку ООН в Україні (за згодою) | підготовлено проект рекомендацій з розбудови доброчесності |
3. Проведення консультацій з громадськістю стосовно рекомендацій з розбудови доброчесності | -”- | -”- | -”- | доопрацьовано рекомендації з розбудови доброчесності з урахуванням результатів консультацій з громадськістю |
4. Пілотування імплементації рекомендацій з розбудови доброчесності | Національне агентство з питань запобігання корупції | вересень - грудень 2025 р. | заклади вищої освіти (за згодою) | сформовано звіт про пілотування та доопрацьовано рекомендації з розбудови доброчесності |
5. Надання рекомендацій щодо застосування рекомендацій з розбудови доброчесності закладами вищої освіти | Національне агентство з питань запобігання корупції | лютий - грудень 2025 р. | Програма розвитку ООН в Україні (за згодою) | рекомендації з розбудови доброчесності надіслано закладам вищої освіти |
6. Проведення моніторингу імплементації рекомендацій з розбудови доброчесності в роботу закладів вищої освіти | -”- | вересень - грудень 2025 р. | заклади вищої освіти (за згодою) | підготовлено звіт про імплементацію рекомендацій з розбудови доброчесності в роботу закладів вищої освіти |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Інституалізація імплементації міжнародної Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях
Відповідно до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” з метою здійснення нагляду за процесом розкриття інформації у видобувних галузях Міненерго утворено багатосторонню групу з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (далі - багатостороння група). Наказом Міненерго від 8 вересня 2020 р. № 580 затверджено Положення про багатосторонню групу з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях. У грудні 2021 р. проведено збори з відбору представників від компаній і громадських організацій. Наказом Міненерго від 4 грудня 2020 р. № 794 затверджено склад багатосторонньої групи за участю представників центральних органів виконавчої влади, громадських організацій та компаній, що провадять діяльність у видобувних галузях. Законом України від 16 грудня 2021 р. № 1974-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях” внесено зміни до повноважень багатосторонньої групи, процедури її формування та кількісного складу, а також передбачено створення Національного секретаріату Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.
У зв’язку з цим виникла потреба у внесенні змін до Положення про багатосторонню групу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, проведення зборів з відбору членів багатосторонньої групи та створення Національного Секретаріату Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.
Крім того, з 2021 року у тестовому режимі працює онлайн-платформа Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (https://eiti.gov.ua/). За результатами аналізу функціонування такої системи розпочалася робота з удосконалення процесу подання компаніями звітів, створення аналітичних модулів онлайн-платформи, а також налагодження електронного обміну інформацією з ДПС, Держгеонадрами та іншими органами влади.
У 2021 і 2022 роках дані компаній для звітів Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях за 2020 і 2021 роки збиралися в електронному форматі. У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні довелося суттєво обмежити доступ до інформації на публічній частині платформи. Разом з тим вдалося суттєво підвищити рівень електронної безпеки онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях. У 2022 році за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) проведено тренінги для компаній з використання онлайн-платформи, зокрема про нові можливості у заповненні звітних форм та стратегічну сесію з розвитку онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях. У липні 2021 року Міненерго підписано угоди про інформаційне співробітництво з ДПС і Держгеонадрами, відповідно до яких проводиться робота з узгодження протоколів обміну даними Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.
Необхідно розробити цільові модулі бізнес-аналітики на основі даних онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, утворити групу спеціалістів, що здійснюватимуть її адміністрування, здійснювати обмін і наповнення онлайн-платформи інформацією, супровід звітності, впровадити аналітичні модулі, а також проводити навчання для користувачів і суб’єктів розкриття інформації стосовно роботи з онлайн-платформою та її нових можливостей.
Здійснення заходу сприятиме впровадженню електронної системи збирання і проведення аналізу даних для підготовки щороку Національного звіту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, доступу до інформації стосовно діяльності компаній видобувної галузі, отриманих Урядом платежів від таких компаній.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Внесення змін до Положення про багатосторонню групу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях та формування її складу | Міненерго | листопад 2023 р. | асоціація “Енерготранспарентність” (за згодою) | затверджено Положення про багатосторонню групу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях та сформовано її оновлений склад |
2. Створення Національного секретаріату Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях | Міненерго | листопад 2023 р. - грудень 2025 р. | члени багатосторонньої групи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (за згодою) | створено Національний секретаріат Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, затверджено положення про Національний секретаріат Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях |
3. Забезпечення фінансування функціонування і розвитку онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях | Міненерго | листопад 2023 р. - грудень 2025 р. | Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) (за згодою) | онлайн-платформа Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях функціонує та використовується суб’єктами розкриття інформації |
4. Розроблення аналітичних модулів онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях | Міненерго | грудень 2024 р. | асоціація “Енерготранспарентність” (за згодою) | забезпечено тестову роботу онлайн-платформи щодо проведення аналізу даних для підготовки звіту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях |
5. Електронний обмін даними для підготовки звіту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях з ДПС і Держгеонадрами та інтеграція онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях з реєстрами та інформаційно-комунікаційними системами інших центральних органів виконавчої влади, Міжнародного секретаріату Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях та інших | Міненерго | листопад 2024 р. | асоціація “Енерготранспарентність” (за згодою) | підписано протоколи обміну даними між Міненерго, ДПС і Держгеонадрами та укладено угоди про інформаційне співробітництво з іншими заінтересованими сторонами |
6. Розширення функцій онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях із здійснення моніторингу відновлення, прогресу енергетичного переходу та інших напрямів | Міненерго | грудень 2024 р. | асоціація “Енерготранспарентність” (за згодою) | створено нові розділи на публічній частині онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях |
7. Проведення навчання представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та громадськості щодо роботи з онлайн-платформою Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях | Міненерго | листопад 2023 р. - серпень 2024 р. | Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) (за згодою) | проведено навчальні семінари |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
Забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних
У зв’язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну ряд розпорядників інформації обмежили доступ до публічної інформації у формі відкритих даних з метою захисту національної безпеки та територіальної цілісності.
При цьому таке обмеження доступу здійснене без урахування затвердженого частиною другою статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” механізму перевірки публічної інформації щодо наявності інформації з обмеженим доступом (трискладового тесту). Отже, обмеження доступу до інформації без проведення трискладового тесту та доведення переважання ризиків від оприлюднення інформації над суспільним інтересом не обґрунтовані.
Обмеження доступу до публічної інформації у формі відкритих даних негативно впливає, зокрема, на:
ефективність провадження бізнесу в Україні;
можливість відстежувати бізнес, пов’язаний з Російською Федерацією;
можливість громадян отримувати доступ до даних щодо стану навколишнього середовища;
антикорупційну політику України;
Налагодження ефективної системної роботи з інформацією, оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних є одним із ключових інструментів для забезпечення підзвітності в публічному управлінні та послугах.
Внаслідок збройної агресії Російської Федерації Україна зазнала значної шкоди, тож потребуватиме тривалого відновлення. Післявоєнна відбудова України потребуватиме залучення міжнародної технічної допомоги та розроблення механізму моніторингу їх використання, ефективності відновлення інфраструктури, культурної спадщини тощо. Для розроблення такого механізму необхідно підготувати відповідні набори відкритих даних, на основі яких можливо проводити необхідну аналітику.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Проведення навчання щодо відкритих даних, організованого Мінцифри для відповідальних осіб розпорядників інформації | Мінцифри розпорядники інформації | листопад 2023 р. - грудень 2025 р. | громадська організація “SaveDnipro” (за згодою) | проведено навчання щодо відкритих даних для відповідальних осіб розпорядників інформації |
2. Набори даних оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних відповідно до вимог, визначених Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 | розпорядники інформації Мінцифри | грудень 2023 р. - серпень 2025 р. | громадська організація “SaveDnipro” (за згодою) | набори даних, визначені у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835, оприлюднено на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних у формі відкритих даних у відкритих машиночитаних форматах |
3. Проведення інформаційного аудиту публічної інформації, що наявна в розпорядників інформації, за методикою, затвердженою Мінцифри | Мінцифри розпорядники інформації | протягом року з дати затвердження методики проведення інформаційного аудиту | громадська організація “SaveDnipro” (за згодою) | розпорядниками інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних оприлюднено набори даних “Результати інформаційного аудиту” та на офіційних веб-сайтах звіти про результати проведеного інформаційного аудиту |
4. Прийняття та/або приведення у відповідність із законодавством у сфері відкритих даних нормативно-правових актів про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначення відповідальної особи (відповідальних осіб), планів дій з розвитку політики відкритих даних розпорядників інформації | розпорядники інформації | листопад 2023 р. - серпень 2025 р. | громадська організація “SaveDnipro” (за згодою) | розпорядниками інформації затверджені та оприлюднені положення/ порядки про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, плани дій з розвитку політики відкритих даних на веб-сайтах розпорядників інформації оприлюднено документ розпорядника інформації про визначення відповідальної особи (осіб) розпорядника інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації |
5. Оприлюднення наборів даних у сфері циркулярної та низьковуглецевої економіки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних | Міндовкілля | грудень 2025 р. | ТОВ “Вейст Юкрейн аналітікс” (за згодою) | на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних оприлюднено не менше ніж 15 наборів даних у сфері циркулярної та низьковуглецевої економіки |
6. Формування та оприлюднення наборів даних про шкоду, заподіяну військовими діями, та наборів даних, необхідних для післявоєнної відбудови України | Мінрозвитку | грудень 2025 р. | громадська ініціатива “Open Up Ukraine” (за згодою) | проведені обговорення за участю представників інститутів громадянського суспільства, бізнесу, міжнародних організацій для визначення та подальшого оприлюднення наборів даних про шкоду, заподіяну військовими діями, та наборів даних, необхідних для післявоєнної відбудови України, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних не менше ніж 10 наборів даних про шкоду, заподіяну військовими діями, та наборів даних, необхідних для післявоєнної відбудови України, визначених за результатами громадських обговорень, оприлюднені на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних |
{Таблиця підрозділу розділу в редакції Розпорядження КМ № 132-р від 18.02.2025}
Забезпечення прозорості системи надрокористування
На даний час в Україні відсутня он-лайн бібліотека геологічної інформації та не врегульовано доступ до первинних геологічних даних, що ускладнює доступ до відповідної інформації громадян та їх об’єднань, суб’єктів господарювання. Законом України від 1 грудня 2022 р. № 2805-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами” Кодекс України про надра доповнено статтею 51, яка передбачає функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами - багатофункціональної інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження процесу надрокористування в Україні і становить сукупність взаємопов’язаних інформаційних систем, реєстрів та баз даних, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів електронної комунікації, які забезпечують поєднання визначених інформаційних ресурсів у сфері надрокористування, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 р. № 511 затверджено Порядок ведення, функціонування та доступу до інформації єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами.
Єдина геоінформаційна система забезпечить створення єдиного інформаційного простору у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр шляхом об’єднання відповідних інформаційних ресурсів та оптимізації процесів спільного використання технічного і програмного забезпечення.
Основними завданнями єдиної геоінформаційної системи є:
облік ділянок надр, наданих у користування;
створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона, захист інформації у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
забезпечення електронної взаємодії між надрокористувачами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування з метою виконання визначених законодавством завдань у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зокрема обробки інформації, що формується у процесі діяльності користувачів надр, у тому числі користувачів надр на умовах угод про розподіл продукції;
підвищення рівня прозорості та оперативності виконання завдань, пов’язаних з надрокористуванням, зменшення обсягу часових та фінансових витрат на виконання інформаційно-пошукових, розрахункових та аналітичних робіт, формування належної звітності з питань надрокористування.
Створення зазначеної системи суттєво полегшить доступ громадян до геологічної інформації, зробить систему надрокористування більш зрозумілою і прозорою.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення технічного завдання єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами | Міндовкілля | листопад 2023 р. - квітень 2024 р. | Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) (за згодою) | розроблено технічне завдання єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами |
2. Створення єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами | Міндовкілля | травень - грудень 2025 р. | Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) (за згодою) | створено та введено в дослідну експлуатацію окремі складові Єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами |
3. Внесення змін до нормативно-правових актів щодо форми спеціального дозволу на користування надрами, порядку ведення Державного реєстру артезіанських свердловин, порядку ведення Державного реєстру нафтових і газових свердловин | Міндовкілля | січень - червень 2025 р. | Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) (за згодою) | подано на розгляд Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів |
{Таблиця підрозділу розділу із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 132-р від 18.02.2025}
