Про надання фінансової державної підтримки
{Назва Постанови в редакції Постанови КМ № 63 від 27.01.2021}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 283 від 15.04.2020
№ 319 від 29.04.2020
№ 535 від 17.06.2020
№ 964 від 09.10.2020
№ 1151 від 25.11.2020
№ 1342 від 28.12.2020
№ 63 від 27.01.2021
№ 103 від 15.02.2021
№ 199 від 24.02.2021
№ 331 від 31.03.2021
№ 553 від 02.06.2021
№ 723 від 14.07.2021
№ 1106 від 21.10.2021
№ 274 від 12.03.2022
№ 312 від 18.03.2022
№ 410 від 05.04.2022
№ 451 від 15.04.2022}
{У назві та тексті Постанови слова “мікропідприємництва та малого” замінено словами “малого та середнього” згідно з Постановою КМ № 1342 від 28.12.2020}
Відповідно до статей 12 і 16 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, статті 48 Господарського кодексу України та статей 1 і 2 Закону України від 5 липня 2012 р. № 5059-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння іпотечному кредитуванню” Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина в редакції Постанови КМ № 63 від 27.01.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва;
{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
Порядок здешевлення вартості іпотечних кредитів;
Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу.
{Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
2. Міністерству фінансів щороку передбачати у проекті Бюджетної декларації видатки для надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, в тому числі за договорами фінансового лізингу, а також фізичним особам - позичальникам іпотечних кредитів на компенсацію процентів, сплачуваних банкам за кредитами на придбання житла згідно із затвердженими цією постановою порядками.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
{Постановляюча частина в редакції Постанови КМ № 63 від 27.01.2021}
ПОРЯДОК
надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва
{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1342 від 28.12.2020, № 312 від 18.03.2022}
1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1342 від 28.12.2020, № 1106 від 21.10.2021, № 312 від 18.03.2022}
суб’єктом підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва, вважається резидент України: фізична особа - підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами - резидентами України; сільськогосподарський товаровиробник; суб’єкт великого підприємництва, який здійснює торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі - суб’єкт підприємництва);
{Абзац другий пункту 2 в редакції Постанов КМ № 283 від 15.04.2020, № 319 від 29.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 535 від 17.06.2020, № 964 від 09.10.2020, № 1342 від 28.12.2020; в редакції Постанови КМ № 312 від 18.03.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 410 від 05.04.2022; в редакції Постанови КМ № 451 від 15.04.2022}
під діючим бізнесом розуміється господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання перевищує 12 місяців та факт проведення яким підприємницької діяльності підтверджується документально;
під новоствореним бізнесом (стартап) розуміється господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання не перевищує 12 місяців, а також господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання перевищує 12 місяців у разі, коли факт ведення ним підприємницької діяльності не підтверджується документально;
під рефінансуванням розуміється надання уповноваженим банком кредиту на погашення заборгованості суб’єкта підприємництва за діючим кредитом, наданим уповноваженим банком або іншим банком України та/або зміна умов діючого кредитного договору, укладеного суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком, зокрема зміна розміру процентної ставки за кредитом, що підлягає сплаті суб’єктом підприємництва, з метою надання йому державної підтримки у вигляді компенсації процентів, передбаченої цим Порядком.
{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 319 від 29.04.2020}
Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним критеріям на момент укладення кредитного договору з уповноваженим банком.
{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
3. Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків у визначених цим Порядком межах.
{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 283 від 15.04.2020, № 1342 від 28.12.2020}
4. Фінансова державна підтримка (далі - державна підтримка) надається з метою:
1) розвитку підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України (крім суб‘єктів великого підприємництва);
{Підпункт 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
2) запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (крім суб'єктів великого підприємництва), а також для запобігання та подолання їх наслідків, у тому числі від встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (крім суб'єктів великого підприємництва);
{Підпункт 2 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1342 від 28.12.2020, № 312 від 18.03.2022}
3) рефінансування існуючої заборгованості в банках України за кредитами суб’єктів підприємництва (крім суб'єктів великого підприємництва);
{Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
4) фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування;
{Пункт 4 доповнено підпунктом 4 згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
5) фінансування суб’єктів підприємництва (крім суб’єктів підприємництва, які здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї) для запобігання російській агресії та подолання її наслідків, зокрема для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до закону, та/або населення, постраждалого внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану.
{Пункт 4 доповнено підпунктом 5 згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
5. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить п’ять років з дня набрання чинності цим Порядком.
Суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки за кредитом, що надається на цілі, визначені підпунктами 2 та 3 пункту 12 цього Порядку, протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни.
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
6. Державна підтримка надається через банки, що відповідають критеріям, визначеним у додатку та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки).
7. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді:
1) часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами, що надаються суб’єктам підприємництва для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього Порядку (далі - компенсація процентів).
Надання державної підтримки суб’єкту підприємництва, передбаченої цим підпунктом, може здійснюватися разом з наданням державних гарантій на портфельній основі відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723 (далі - кредити під державні гарантії на портфельній основі);
{Підпункт 1 пункту 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1151 від 25.11.2020; в редакції Постанови КМ № 723 від 14.07.2021}
{Підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
2) надання Фондом гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов’язань за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва.
Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.
{Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1342 від 28.12.2020; в редакції Постанови КМ № 1106 від 21.10.2021}
8. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:
{Підпункт 1 пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ № 312 від 18.03.2022}
11) суб‘єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;
{Пункт 8 доповнено підпунктом 11 згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
2) суб’єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі);
3) {Абзац перший підпункту 3 пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ № 964 від 09.10.2020}
Для новоствореного бізнесу (стартап) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва залучає кредит від уповноваженого банку;
{Підпункт 3 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
4) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
{Підпункт 4 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 553 від 02.06.2021}
41) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом шести місяців після його відміни не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року, для отримання державної підтримки для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього Порядку;
{Пункт 8 доповнено підпунктом 41 згідно з Постановою КМ № 199 від 24.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 331 від 31.03.2021}
5) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, суб’єкт підприємництва також повинен відповідати таким критеріям:
{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
забезпечення протягом строку отримання державної підтримки збереження не менш як 50 відсотків фонду оплати праці та 50 відсотків чисельності персоналу порівняно із станом на 1 березня 2020 р. (у разі наявності найманих працівників);
{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020; в редакції Постанови КМ № 319 від 29.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1342 від 28.12.2020}
{Абзац десятий пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ № 1342 від 28.12.2020}
Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України”.
{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
У період воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 та 41 цього пункту, не застосовуються.
{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування умова, визначена абзацом третім підпункту 5 цього пункту, не застосовується.
{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, обмеження, визначені у підпункті 5 цього пункту, не застосовуються до суб’єктів великого підприємництва, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами.
{Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 410 від 05.04.2022}
81. Суб’єкт підприємництва, який є фізичною особою - підприємцем, річний дохід якої від будь-якої діяльності не перевищує 50 млн. гривень, належить до категорії діючого бізнесу та не є учасником групи пов’язаних з ним контрагентів, крім суб’єктів господарювання, зареєстрованих у формі фізичних осіб - підприємців, кількість яких не може перевищувати п’ять осіб, протягом усього строку отримання державної підтримки згідно з цим Порядком, а також відповідає критеріям, визначеним пунктом 8 цього Порядку, може отримувати фінансову державну підтримку згідно з цим Порядком за кредитом, отриманим в уповноваженому банку в національній валюті без застави майна (може бути забезпечений поручительством). Кредит такому суб’єкту підприємства надається на інвестиційні цілі, визначені підпунктом 1 пункту 12 цього Порядку, та/або фінансування оборотного капіталу.
{Порядок доповнено пунктом 81 згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
9. Відбір уповноважених банків для надання суб’єктам підприємництва державної підтримки здійснюється Фондом. Порядок відбору Фондом уповноважених банків для надання державної підтримки визначається внутрішніми процедурами Фонду.
10. Відповідність суб’єктів підприємництва критеріям, установленим пунктом 8 цього Порядку, визначається уповноваженими банками.
Уповноважені банки здійснюють відбір, оцінку кредитоспроможності та кредитування суб’єктів підприємництва відповідно до власних правил, процедур та банківських продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.
Умови кредитування суб’єкта підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у кредитному договорі, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком.
11. Сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва з урахуванням групи пов’язаних з ним контрагентів відповідно до цього Порядку та за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел), сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року.
Сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва з урахуванням групи пов’язаних з ним контрагентів для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього Порядку, та за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) за тимчасовими заходами, спрямованими на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не може перевищувати суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року.
{Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 199 від 24.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 331 від 31.03.2021}
У період воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені цим пунктом, не застосовуються.
{Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
12. Компенсація процентів надається суб’єктам підприємництва, які отримали в уповноваженому банку кредит у національній валюті. Кредити, за якими може бути надана державна підтримка, мають відповідати таким умовам:
1) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 та 2 пункту 4 цього Порядку, кредит може бути наданий на інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням господарської діяльності суб’єктом підприємництва, а також на цілі, пов’язані із здійсненням уповноваженим банком рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом (кредитами), наданим (наданими) банком (банками) України, а саме на:
{Абзац перший підпункту 1 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 319 від 29.04.2020}
придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва, за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях);
придбання нежитлової нерухомості та/або земельних ділянок з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;
{Абзац третій підпункту 1 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 09.10.2020}
здійснення будівництва, реконструкції, ремонту в приміщеннях, у яких суб’єкт підприємництва провадить основну господарську діяльність (крім офісних приміщень), які на праві власності або користування належать суб’єкту підприємництва;
придбання об’єктів права інтелектуальної власності, за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із реалізацією суб’єктом підприємництва інвестиційного проекту;
фінансування оборотного капіталу, коли необхідність у такому оборотному капіталі є невід’ємною частиною витрат на інвестиційний проект, обсягом не більше ніж 25 відсотків вартості проекту, що фінансується за рахунок кредитних коштів;
2) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 2 та 5 пункту 4 цього Порядку, кредит може бути наданий на:
{Абзац перший підпункту 2 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням суб’єктом підприємництва господарської діяльності, а також на цілі, пов’язані із здійсненням уповноваженим банком рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом (кредитами), наданим (наданими) банком (банками) України, на зазначені в цьому абзаці цілі;
{Абзац другий підпункту 2 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
фінансування оборотного капіталу суб’єкта підприємництва;
{Абзац третій підпункту 2 пункту 12 в редакції Постанови КМ № 535 від 17.06.2020}
3) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, кредит може бути наданий на рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом (кредитами), наданим (наданими) банком (банками) України;
31) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, кредит може бути наданий в період до 31 травня 2022 р. суб’єкту підприємництва - сільськогосподарському товаровиробнику на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”;
{Пункт 12 доповнено підпунктом 31 згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
4) кредитні кошти (крім тих, що надаються на фінансування оборотного капіталу суб’єкта підприємництва або на рефінансування його заборгованості за кредитом) надаються шляхом їх перерахування уповноваженим банком на рахунок контрагента суб’єкта підприємництва, який для цілей реалізації відповідного інвестиційного проекту здійснює продаж, постачання товарів, надає послуги або виконує роботи;
5) максимальна сума кредиту (кредитів), що надається (надаються) суб’єкту підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів протягом строку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, не перевищує 60 млн. гривень, крім:
кредиту, що надається суб’єкту підприємництва, визначеному пунктом 81 цього Порядку, який не перевищує 1 млн. гривень;
кредиту (кредитів), що надається (надаються) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, суб’єкту підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, який здійснює торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами, який не перевищує 1 млрд. гривень;
{Абзац третій підпункту 5 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 451 від 15.04.2022}
{Підпункт 5 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 319 від 29.04.2020, № 535 від 17.06.2020, № 1342 від 28.12.2020; в редакції Постанови КМ № 1106 від 21.10.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022; в редакції Постанови КМ № 410 від 05.04.2022}
6) максимальний строк кредитування не перевищує:
п’ять років - на реалізацію інвестиційного проекту, а також на цілі, пов’язані із здійсненням уповноваженим банком рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом (кредитами), наданим (наданими) банком (банками) України;
три роки - на фінансування оборотного капіталу;
{Абзац третій підпункту 6 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1342 від 28.12.2020}
шість місяців - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку;
{Підпункт 6 пункту 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
один рік - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, для суб'єктів підприємництва, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами;
{Підпункт 6 пункту 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 410 від 05.04.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 451 від 15.04.2022}
7) відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо повернення кредиту або його частини та сплати процентів за кредитом не може становити більше дванадцяти місяців;
{Підпункт 7 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 319 від 29.04.2020, № 535 від 17.06.2020; в редакції Постанови КМ № 1342 від 28.12.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
8) процентна ставка за кредитом суб’єкта підприємництва без урахування компенсації процентів (далі - базова процентна ставка) визначається за такою формулою:
{Абзац перший підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 535 від 17.06.2020, № 1342 від 28.12.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, а саме:
{Абзац другий підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 319 від 29.04.2020, № 535 від 17.06.2020, № 964 від 09.10.2020, № 1342 від 28.12.2020}
- суб’єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;
{Абзац третій підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 319 від 29.04.2020, № 535 від 17.06.2020, № 964 від 09.10.2020, № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
- суб’єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс шість процентних пунктів;
{Абзац четвертий підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 319 від 29.04.2020, № 535 від 17.06.2020, № 964 від 09.10.2020, № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
- суб’єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ять процентних пунктів;
{Абзац підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
- суб’єктів великого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ять процентних пункти;
{Підпункт 8 пункту 12 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 410 від 05.04.2022}
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;
{Абзац підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
для кредитів, наданих з метою державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, а саме для:
{Абзац підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
- суб’єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;
{Абзац підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
- суб’єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс шість процентних пунктів;
{Абзац підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
- суб’єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ять процентних пунктів;
{Абзац підпункту 8 пункту 12 в редакції Постанов КМ № 1342 від 28.12.2020, № 553 від 02.06.2021}
для кредитів суб’єктам підприємництва, визначеним пунктом 81 цього Порядку, - не більше Індексу UIRD (дванадцять місяців) плюс чотирнадцять процентних пунктів.
{Підпункт 8 пункту 12 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України. Перегляд уповноваженим банком розміру базової процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у кредитному договорі, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур. Перегляд базової процентної ставки за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва, визначеним пунктом 81 цього Порядку, може здійснюватись уповноваженими банками на річній основі.
{Абзац підпункту 8 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
Уповноважений банк має право передбачити в кредитному договорі, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом за невиконання суб’єктом підприємництва умов кредитного договору. Така підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом може бути встановлена уповноваженим банком виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови кредитного договору, та не може перевищувати максимального розміру базової процентної ставки більше ніж на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом суб’єкта підприємництва не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва, передбачених пунктом 13 цього Порядку.
У разі порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку або встановлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів подання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої інформації, що призвело до неправомірного надання суб’єкту підприємництва державної допомоги та/або використання суб’єктом підприємництва кредиту не за цільовим призначенням та/або ненадання суб'єктом підприємництва інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов програми, затвердженої Фондом, суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату процентної ставки, визначеної кредитним договором;
{Абзац підпункту 8 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 535 від 17.06.2020}
9) кредитний договір може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку за надання кредиту в розмірі не більше ніж 0,75 відсотка суми наданого кредиту. Кредитний договір не може містити умов про сплату суб’єктом підприємництва уповноваженому банку інших комісій за надання та/або обслуговування кредиту, крім плати за отримання гарантії Фонду в розмірі не більше ніж 0,5 відсотка річних суми заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом, включеним до кредитного портфеля суб’єктів підприємництва, за яким Фондом надано гарантію, з урахуванням пункту 26 цього Порядку, плати за страхування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” фінансових ризиків за кредитним договором у розмірі страхового тарифу, передбаченого відповідним договором страхування, а також комісій, що покривають операційні витрати уповноваженого банку з обслуговування кредиту, які у сукупності за весь строк дії кредитного договору повинні становити не більше ніж 0,75 відсотка суми наданого кредиту. Кредитний договір за кредитом, включеним в установленому порядку до портфеля кредитів, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі, може містити умови про сплату суб’єктом підприємництва уповноваженому банку плати за надання державної гарантії в розмірі 0,001 відсотка суми такої гарантії та сплату комісії на покриття витрат уповноваженого банку на обслуговування кредиту в розмірі не більше ніж 1 відсоток річних суми такого кредиту;
{Підпункт 9 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 553 від 02.06.2021; в редакції Постанови КМ № 1106 від 21.10.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
10) частка участі суб’єкта підприємництва власними коштами в реалізації інвестиційного проекту (крім здійснення рефінансування заборгованості суб’єкта підприємництва за кредитом, наданим на реалізацію інвестиційного проекту), за яким надається державна підтримка, повинна становити:
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, - не менше 10 відсотків вартості інвестиційного проекту;
{Абзац другий підпункту 10 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1342 від 28.12.2020}
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не менше 15 відсотків вартості інвестиційного проекту;
{Абзац третій підпункту 10 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1342 від 28.12.2020}
11) наданий суб'єкту підприємництва кредит не може бути забезпечений заставою майнових прав за договором банківського вкладу;
{Пункт 12 доповнено підпунктом 11 згідно з Постановою КМ № 535 від 17.06.2020}
12) наданий суб’єкту підприємництва кредит, крім кредитів на ціль, визначену підпунктом 3 цього пункту, та кредитів, наданих суб’єктам підприємництва, визначеним пунктом 81 цього Порядку, може бути включений до портфеля кредитів, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
{Пункт 12 доповнено підпунктом 12 згідно з Постановою КМ № 1151 від 25.11.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
{Пункт 12 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
13. Компенсація процентів надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової процентної ставки:
{Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020; в редакції Постанови КМ № 1342 від 28.12.2020}
до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних (далі - компенсаційна процентна ставка) - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку;
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 1342 від 28.12.2020}
до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни, а після їх скасування - до рівня 7 відсотків річних;
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 1342 від 28.12.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - до 31 березня 2021 р., а після цієї дати - до рівня 3 відсотків річних;
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 1342 від 28.12.2020}
до рівня 12 відсотків річних - для суб’єктів підприємництва, визначених пунктом 81 цього Порядку;
{Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, - протягом шести місяців, а після завершення цього періоду та до завершення строку кредитування - до рівня 5 відсотків річних;
{Пункт 13 доповнено новим абзацом шостим згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022; в редакції Постанови КМ № 312 від 18.03.2022}
до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, - протягом воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, а після завершення цього періоду та до завершення строку кредитування - до рівня 5 відсотків річних;
{Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
до рівня 5 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, для кредитів, розмір яких становить від 60 млн. гривень до 1 млрд. гривень, для суб’єктів підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами.
{Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 410 від 05.04.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 451 від 15.04.2022}
Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва - сільськогосподарському товаровиробнику кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, становить 0 відсотків річних на період воєнного стану, а у разі припинення чи скасування воєнного стану - до завершення строку кредитування.
{Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
Розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:
Умови | Група 1 суб’єктів підприємництва | Група 2 суб’єктів підприємництва | Група 3 суб’єктів підприємництва | ||
Цільове призначення кредиту відповідно до цього Порядку | підпункти 2, 3 пункту 12 | підпункт 1 пункту 12 | пункт 81 | ||
Розмір річного доходу від господарської діяльності суб’єкта підприємництва на дату укладення кредитного договору | від 0 до суми, еквівалентної 20 млн. євро (включно) | від 0 до 50 млн. гривень (включно) | від 0 до 50 млн. гривень (включно) | більше 50 млн. гривень | від 0 до 50 млн. гривень (включно) |
Мінімальний приріст робочих місць суб’єкта підприємництва, працівників | 2 | ||||
Розмір компенсаційної процентної ставки, відсотків річних | 3 | 5 | 7 | 9 | 12 |
{Абзац пункту 13 в редакції Постанов КМ № 283 від 15.04.2020, № 964 від 09.10.2020, № 1342 від 28.12.2020, № 1106 від 21.10.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
Розмір річного доходу від господарської діяльності суб’єкта підприємництва визначається за останні чотири звітні календарні квартали для суб’єктів підприємництва, що подають квартальну звітність, або за останній звітний рік - для суб’єктів підприємництва, що подають річну звітність. Розрахунок зазначеного показника здійснюється на підставі даних офіційної фінансової звітності за звітний період, що передує даті отримання кредиту. Якщо суб’єкт підприємництва входить до складу групи пов’язаних з ним контрагентів, розмір річного доходу такого суб’єкта підприємництва від провадження господарської діяльності розраховується сумарно з урахуванням доходу, отриманого іншими учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів.
{Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
Уповноважений банк проводить аналіз приросту робочих місць суб’єкта підприємництва лише групи 2 (зміни середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва) кожного календарного кварталу протягом усього строку кредитування суб’єкта підприємництва, на який йому надається державна підтримка, і у разі його зменшення/збільшення здійснює відповідне коригування компенсаційної процентної ставки.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
Під час аналізу приросту робочих місць суб’єкта підприємництва уповноважений банк зобов'язаний враховувати зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний квартал у інших учасників групи пов’язаних контрагентів.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
На підставі проведеного аналізу уповноважений банк відповідно до умов кредитного договору переглядає розмір компенсаційної процентної ставки на наступний звітний календарний квартал. Результати такого аналізу уповноважений банк надає Фонду в рамках квартальної звітності за формою, встановленою Фондом.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
На період воєнного стану положення цього пункту щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися у разі неможливості надання суб’єктом підприємництва відповідної інформації.
{Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 274 від 12.03.2022}
Умови застосування розміру компенсаційної процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, визначаються кредитним договором з урахуванням таких вимог:
для суб’єкта підприємництва групи 2 з розміром річного доходу від нуля до 50 млн. гривень (включно) на дату укладення кредитного договору компенсаційна процентна ставка встановлюється на рівні 7 відсотків річних.
{Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
У разі виконання суб’єктом підприємництва вимоги щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується першим повним календарним кварталом кредитування суб’єкта підприємництва, компенсаційна процентна ставка знижується до рівня 5 відсотків річних та застосовується в наступному календарному кварталі. У подальшому протягом строку кредитування за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного кварталу або створення нових робочих місць компенсаційна процентна ставка залишається на рівні 5 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного кварталу компенсаційна процентна ставка за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, на наступний календарний квартал збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного кварталу (збільшення процентної ставки не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком за результатами періоду, що завершився першим повним календарним кварталом кредитування, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому випадку розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, не може бути вище 7 відсотків річних.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 964 від 09.10.2020}
для суб’єктів підприємництва групи 2 з розміром річного доходу більше 50 млн. гривень на дату укладення кредитного договору компенсаційна процентна ставка встановлюється на рівні 9 відсотків річних;
{Абзац пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 283 від 15.04.2020, № 964 від 09.10.2020}
для суб’єктів підприємництва групи 2, до яких застосовується компенсаційна процентна ставка 7 або 9 відсотків річних, протягом строку кредитування компенсаційна процентна ставка зменшується або збільшується за результатами щоквартального перегляду уповноваженим банком на 0,5 процентного пункта за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного кварталу порівняно з датою укладення кредитного договору), але в будь-якому разі розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, не може бути нижче 5 відсотків річних та не може бути вище 7 або 9 відсотків річних відповідно.
{Абзац пункту 13 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом щомісяця.
У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування вимоги щодо приросту нових робочих місць, збереження робочих місць та вимоги щодо аналізу та подання відповідної звітності суб’єктом підприємництва не застосовуються.
{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
14. Компенсація процентів за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом місяця із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог пункту 13 цього Порядку.
{Пункт 14 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
15. Сплата Фондом компенсації процентів за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.
Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації процентів за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.
Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється уповноваженими банками на безоплатній основі.
{Абзац третій пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку необхідна для сплати компенсації процентів на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного періоду кредитування (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації процентів за кредитами, які уповноважений банк планує надати суб’єкту підприємництва протягом піврічного періоду.
{Абзац четвертий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 535 від 17.06.2020}
За умови вчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за кредитним договором (крім прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 21 цього Порядку) уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованих процентів за кредитом суб’єкта підприємництва відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору, укладеного уповноваженим банком із суб’єктом підприємництва, та договору рахунку умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.
{Абзац п'ятий пункту 15 в редакції Постанови КМ № 319 від 29.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 553 від 02.06.2021}
Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру суб'єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким були сплачені компенсації процентів. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком.
{Абзац шостий пункту 15 в редакції Постанови КМ № 535 від 17.06.2020}
Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком документів. У наданому уповноваженим банком реєстрі суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом суб’єкта підприємництва на наступний період. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритого у відповідному уповноваженому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.
{Абзац сьомий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 283 від 15.04.2020, № 535 від 17.06.2020}
У разі коли сума авансування рахунку умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком менше ніж на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення рахунку умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку на наступний піврічний період в розмірі, меншому ніж зазначено у заявці уповноваженого банку.
{Абзац восьмий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 535 від 17.06.2020}
16. Для отримання державної підтримки за кредитом суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку заявку на отримання кредиту, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період з 2 серпня 2017 р. за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.
17. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації процентів у разі прийняття уповноваженим банком рішення щодо надання кредиту такому суб’єкту підприємництва та надання Фонду інформації щодо такого суб’єкта підприємництва.
18. Уповноважений банк відповідно до власних внутрішніх процедур проводить перевірку використання суб’єктом підприємництва кредиту за цільовим призначенням.
Протягом усього строку кредитування суб’єкта підприємництва уповноважений банк здійснює моніторинг ефективності реалізації інвестиційного проекту. Моніторинг здійснюється уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен здійснюватися не рідше ніж один раз на квартал. Фонд контролює регулярність здійснення уповноваженим банком зазначеного моніторингу. Фонд має право здійснювати в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та наданих їм кредитів на відповідність критеріям та іншим умовам Порядку.
{Абзац другий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
Для кредитів суб’єктів підприємництва, визначених пунктом 81 цього Порядку, моніторинг цільового використання коштів кредиту та відповідності критеріям, визначеним пунктом 8 цього Порядку, може здійснюватись уповноваженим банком на річній основі за результатами календарного року.
{Пункт 18 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
19. Уповноважений банк має враховувати суму компенсації процентів, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за кредитом суб’єкта підприємництва.
20. Уповноважений банк у разі невчасного перерахування Фондом на його рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування має забезпечити безперервність кредитування суб’єкта підприємництва із застосуванням компенсаційної процентної ставки.
Неможливість здійснення уповноваженим банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в уповноваженому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не має бути підставою для уповноваженого банку визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати процентів за кредитним договором простроченою.
21. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації процентів призупиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більше ніж на 15 календарних днів зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту (частини кредиту) та/або щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованих процентів за кредитом у розмірі компенсаційної процентної ставки. Сплата компенсації процентів відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за кредитним договором або здійснення уповноваженим банком та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за кредитним договором. За період призупинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації процентів відповідна компенсація процентів не сплачується та державна підтримка за цей період не надається.
{Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
22. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку для отримання державної підтримки, несе суб’єкт підприємництва.
23. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом будь-якого з фактів:
сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами, крім тимчасових заходів, спрямованих на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
{Абзац другий пункту 23 в редакції Постанови КМ № 199 від 24.02.2021}
сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами та за тимчасовими заходами, спрямованими на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
{Абзац пункту 23 в редакції Постанови КМ № 199 від 24.02.2021}
суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
У період воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим та третім цього пункту, не застосовуються. У період воєнного стану виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацами другим та третім цього пункту, не є підставою припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.
{Пункт 23 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 312 від 18.03.2022}
Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, обмеження, передбачені абзацом четвертим цього пункту, не застосовуються до суб’єктів великого підприємництва, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами.
{Пункт 23 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 410 від 05.04.2022}
{Пункт 23 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
24. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва, передбаченої підпунктом 2 пункту 7 цього Порядку, здійснюється у поєднанні з наданням державної підтримки, передбаченої підпунктом 1 пункту 7 цього Порядку, у вигляді безвідкличної та безумовної гарантії Фонду, наданої уповноваженому банку (далі - гарантія), в порядку, затвердженому Фондом, крім кредитів на ціль, визначену підпунктом 3 пункту 12 цього Порядку та кредитів суб’єктам підприємництва, визначеним пунктом 81 цього Порядку, та крім кредитів, включених уповноваженими банками до портфелів кредитів позичальників, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
{Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 283 від 15.04.2020, № 319 від 29.04.2020, № 1151 від 25.11.2020, № 1106 від 21.10.2021}
25. За надання гарантії уповноважений банк сплачує Фонду комісію в розмірі 0,5 відсотка річних від суми гарантованого Фондом кредитного портфеля суб’єктів підприємництва уповноваженого банку.
26. За кредитом, наданим суб’єкту підприємництва та включеним уповноваженим банком до кредитного портфеля суб’єктів підприємництва, за яким Фондом надано гарантію, Фонд надає гарантію в розмірі:
50 відсотків основної суми заборгованості за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу;
{Абзац другий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
80 відсотків основної суми заборгованості за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап) та/або за кредитом, наданим для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку.
{Абзац третій пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
При цьому максимальний рівень виплат, який Фонд може здійснити на користь уповноваженого банку за гарантією, не може перевищувати 50 відсотків загальної гарантованої суми за всіма кредитами суб’єкта підприємництва, що були включені до пулу кредитних договорів суб’єкта підприємництва, за якими надана гарантія Фонду.
{Абзац четвертий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
27. Сплата коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку здійснюється Фондом на щоквартальній основі в порядку, передбаченому відповідним договором, укладеним уповноваженим банком з Фондом.
28. Уповноважений банк здійснює за власний рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення за кредитами суб’єкта підприємництва, за якими Фондом надано гарантію, та забезпечує реалізацію заставленого майна за кредитами суб’єкта підприємництва.
29. Кошти, отримані уповноваженим банком у задоволення своїх вимог як кредитора, зокрема від звернення стягнення на предмет забезпечення, добровільного погашення суб'єктом підприємництва заборгованості за кредитом, погашення заборгованості суб'єкта підприємництва за кредитом третьою особою, розподіляються між Фондом та уповноваженим банком у таких пропорціях:
1) за кредитом суб'єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу (крім кредиту, наданого для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку):
50 відсотків отриманої суми, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії, уповноважений банк перераховує Фонду;
50 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб'єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком;
2) за кредитом суб'єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), та/або за кредитом, наданим для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку:
80 відсотків отриманої суми, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії, уповноважений банк перераховує Фонду;
20 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб'єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком.
{Пункт 29 в редакції Постанови КМ № 535 від 17.06.2020}
30. Фонд визначає максимальну суму сплати за гарантією для кожного уповноваженого банку в межах максимального рівня виплат, який не може перевищувати 50 відсотків від гарантованого Фондом портфеля кредитів суб’єктів підприємництва. Максимальна сума сплати за гарантією Фонду, наданої уповноваженому банку, зазначається у відповідному договорі, що укладається між Фондом та уповноваженим банком.
{Пункт 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020}
{Пункт 31 виключено на підставі Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
32. Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі суб’єктів підприємництва уповноваженого банку, за яким Фондом надана гарантія, не може перевищувати:
25 відсотків - за кредитним портфелем суб’єктів підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу;
{Абзац другий пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 319 від 29.04.2020}
35 відсотків - за кредитним портфелем суб’єктів підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), та суб’єктів підприємництва, яким надані кредити на цілі, визначені підпунктом 2 пункту 12 цього Порядку.
{Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 319 від 29.04.2020}
Критерії віднесення простроченої заборгованості до категорії проблемної визначаються Фондом. У разі перевищення уповноваженим банком зазначеного рівня проблемної заборгованості Фонд має право призупинити співробітництво з уповноваженим банком до дати зменшення рівня такої проблемної заборгованості до критично допустимого - 25 або 35 відсотків (залежно від категорії бізнесу або мети надання державної підтримки).
{Абзац четвертий пункту 32 в редакції Постанови КМ № 319 від 29.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
{Пункт 32 в редакції Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
33. Уповноважений банк несе відповідальність за недостовірність, поданої Фонду інформації щодо відповідності суб’єкта підприємництва вимогам цього Порядку у випадках, якщо Фондом буде доведено, що уповноважений банк володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.
34. У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком, Фонд має право: призупинити співробітництво з уповноваженим банком та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк для нових кредитів суб’єктам підприємництва до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування уповноваженим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), ненаданих на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.
35. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом будь-якого факту:
надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;
нецільового використання суб’єктом підприємництва кредитних коштів, отриманих від уповноваженого банку;
{Абзац третій пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 535 від 17.06.2020}
визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб'єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;
{Абзац четвертий пункту 35 в редакції Постанови КМ № 535 від 17.06.2020}
належності суб'єкта підприємництва до суб'єктів, які визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
{Пункт 35 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 283 від 15.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 535 від 17.06.2020}
У разі виявлення будь-якого із перелічених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку.
351. У разі виявлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів або інформації, що суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, які мають тимчасовий характер, надання державної підтримки суб’єкту підприємництва зупиняється з дати виявлення таких фактів або інформації до підтвердження того, що суб’єкт підприємництва більше не підпадає під такі обмеження та за умови відсутності підстав для позбавлення його права на отримання державної підтримки. Сплата компенсації процентів за кредитом суб’єкта підприємництва відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, у якому суб’єкт підприємництва перестав підпадати під встановлені обмеження.
{Порядок доповнено пунктом 351 згідно з Постановою КМ № 553 від 02.06.2021}
36. Уповноважений банк зобов’язаний повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку.
37. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку відбувається відповідно до вимог Фонду та законодавства.
{Пункт 38 виключено на підставі Постанови КМ № 283 від 15.04.2020}
КРИТЕРІЇ
до уповноважених банків
Дотримання регулятивних вимог, включаючи індивідуальні нормативи Національного банку, встановлені для конкретного банку.
Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету.
Незастосування протягом останніх 12 місяців щодо банку або до власників істотної участі в банку, або до пов’язаних осіб банку Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій.
Наявність технологій та процедур кредитування малого та середнього підприємництва або надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва.
Наявність організаційної структури з кредитування або надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування.
Наявність в продуктовій лінійці банку кредитних або лізингових продуктів для малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування, інформація про які розміщена на вебсайті банку.
Наявність працюючого кредитного портфеля або портфеля лізингових договорів малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування в розмірі, визначеному Фондом розвитку підприємництва.
Наявність стратегічного плану щодо фінансування малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на кредитні експозиції тощо).
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1342 від 28.12.2020, № 63 від 27.01.2021, № 1106 від 21.10.2021}
ПОРЯДОК
здешевлення вартості іпотечних кредитів
1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм здешевлення вартості іпотечних кредитів за рахунок фінансової державної підтримки позичальників іпотечних кредитів.
позичальником іпотечного кредиту (далі - позичальник) вважається фізична особа - громадянин України, яка отримала іпотечний кредит на умовах, визначених кредитним договором, та відповідає критеріям, встановленим цим Порядком, і програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженій Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд);
під членами сім’ї позичальника розуміється дружина (чоловік), у тому числі особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі (якщо факт їх проживання однією сім’єю встановлений у судовому порядку), їх малолітні та неповнолітні діти (до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вони не набувають прав повнолітньої особи раніше), які проживають разом з позичальником;
{Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
{Абзац четвертий пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 103 від 15.02.2021}
під іпотечним кредитом розуміється цільовий кредит, який надається позичальнику згідно з програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженою Фондом, відповідно до правил і процедур уповноваженого банку та законодавства для придбання предмета іпотеки, який передається в іпотеку іпотечному кредитору як забезпечення за таким кредитом;
під кредитним договором розуміється договір про іпотечний кредит, що укладається в установленому законодавством порядку між іпотечним кредитором (уповноваженим банком) і позичальником, відповідно до якого здійснюється іпотечне кредитування на цілі, передбачені цим Порядком;
під предметом іпотеки розуміється зареєстроване відповідно до законодавства нерухоме майно (квартира в житловому будинку квартирного типу (багатоквартирному будинку) та/або індивідуальний житловий будинок разом із земельною ділянкою, на якій розташовано такий житловий будинок, які в обласних центрах із чисельністю населення більше 1 млн., за офіційними даними Держстату, повинні бути прийняті в експлуатацію або реконструйовані не раніше ніж протягом десяти років, що передують поточному) або майнові права на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва та/або індивідуальний житловий будинок разом із земельною ділянкою, на якій розташовані такі житлові будинки;
{Абзац сьомий пункту 2 в редакції Постанов КМ № 103 від 15.02.2021, № 1106 від 21.10.2021}
під нормативною площею предмета іпотеки розуміється 50 кв. метрів загальної площі предмета іпотеки на одинокого громадянина чи сім’ю з двох осіб та 20 кв. метрів - на кожного наступного члена сім’ї;
під іпотечним кредитором розуміється банк України, який здійснює операції з надання іпотечного кредиту та обслуговування рахунків позичальника.
3. Надання фінансової державної підтримки позичальникам (далі - державна підтримка) здійснюється Фондом, який затверджує програму здешевлення вартості іпотечних кредитів, що може містити додаткові умови для уповноважених банків та деталізувати умови надання державної підтримки у визначених цим Порядком межах.
Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих іпотечних програм за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими іпотечними програмами, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.
{Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ № 1106 від 21.10.2021}
4. Державна підтримка надається з метою здешевлення вартості іпотечних кредитів.
5. Державна підтримка надається через іпотечних кредиторів, що відповідають критеріям, визначеним цією постановою, та підписали з Фондом договір про співробітництво за програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки).
6. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді:
1) часткової компенсації Фондом процентної ставки за іпотечними кредитами, що надаються позичальникам для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього Порядку, та відповідають визначеним у ньому критеріям (далі - компенсація процентів);
2) надання Фондом гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов’язань за іпотечними кредитами, наданими позичальникам.
7. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку позичальник повинен на момент прийняття уповноваженим банком рішення про надання іпотечного кредиту відповідати таким критеріям:
1) бути громадянином України, мати повну цивільну дієздатність відповідно до законодавства;
2) позичальник та члени його сім’ї та/або кожен з них окремо не повинні мати у власності окремих об’єктів житлової нерухомості та/або чинних договорів з фінансування (інвестування) будівництва житлової нерухомості та/або майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, якщо їх площа перевищує нормативну площу предмета іпотеки. При цьому не враховуються розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності позичальника та членів його сім’ї;
{Підпункт 2 пункту 7 в редакції Постанови КМ № 103 від 15.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
3) мати сукупний чистий дохід, який надає можливість здійснювати платежі з погашення та обслуговування іпотечного кредиту відповідно до правил і процедур уповноваженого банку. Розмір середньомісячного сукупного чистого доходу позичальника та членів його сім’ї за останні шість місяців не повинен перевищувати десятикратного розміру місячної середньої заробітної плати у відповідному періоді та регіоні, де розташований предмет іпотеки, розрахованого згідно з офіційними даними Держстату;
{Підпункт 3 пункту 7 в редакції Постанови КМ № 103 від 15.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
4) розмір боргового навантаження, яке розраховується як співвідношення обов’язкових щомісячних витрат (зобов’язань) позичальника до його сукупного щомісячного доходу, має бути прийнятним відповідно до правил і процедур уповноваженого банку для належного обслуговування позичальником з урахуванням дії компенсаційної відсоткової ставки за кредитом;
5) вік позичальника на дату закінчення строку іпотечного кредиту не повинен перевищувати 70 років (включно);
6) позичальник та члени його сім’ї можуть отримати державну підтримку тільки за одним іпотечним кредитом відповідно до цього Порядку.
{Підпункт 6 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
8. Відбір уповноважених банків для надання державної підтримки здійснюється Фондом. Порядок відбору Фондом уповноважених банків для надання державної підтримки визначається внутрішніми процедурами Фонду.
У разі наявності договору про співробітництво між уповноваженим банком та Фондом за програмою фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва та відповідності такого банку критеріям, визначеним цією постановою, у частині іпотечного кредитування, такий банк за його письмової згоди може набути статусу уповноваженого банку за програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів відповідно до процедур Фонду.
9. Відповідність позичальників критеріям, установленим пунктом 7 цього Порядку, визначається уповноваженими банками.
Уповноважені банки здійснюють відбір, оцінку кредитоспроможності та кредитування позичальників відповідно до власних правил, процедур та банківських продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком. Уповноважений банк враховує суму компенсації процентів під час розрахунку показника обслуговування боргу позичальника за його іпотечним кредитом.
{Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
Умови кредитування позичальників з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у кредитному договорі, що укладається позичальником з уповноваженим банком.
Для укладення кредитного договору позичальник подає уповноваженому банку: заяву, копію паспорта, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) позичальника та членів його сім’ї або довідку, яка підтверджує місце перебування громадян України, які мають постійне місце проживання на тимчасово окупованій території, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи), копію свідоцтва про шлюб (за наявності), копію свідоцтва про народження дитини/дітей (за наявності), документи про доходи позичальника та членів його сім’ї за останні шість місяців, довідку про перебування на квартирному обліку (за наявності) та інші документи відповідно до внутрішніх вимог уповноваженого банку.
{Абзац четвертий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постанови КМ № 1106 від 21.10.2021}
10. Компенсація процентів надається Фондом позичальникам, які отримали в уповноваженому банку іпотечний кредит у національній валюті, з метою зниження їх фактичних витрат на сплату базової процентної ставки до рівня 7 відсотків річних. Іпотечні кредити, за якими може бути надана державна підтримка, мають відповідати таким умовам:
1) мета іпотечного кредиту - придбання у власність предмета іпотеки;
2) кредитні кошти надаються шляхом їх перерахування уповноваженим банком на рахунок продавця предмета іпотеки;
{Підпункт 2 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
3) максимальна сума кредиту позичальнику - не більш як 85 відсотків вартості нормативної площі предмета іпотеки, але не більш як 2000000 гривень;
{Підпункт 3 пункту 10 в редакції Постанови КМ № 103 від 15.02.2021}
4) максимальна вартість предмета іпотеки - не більш як 2500000 гривень. Загальна площа предмета іпотеки не може перевищувати нормативну площу предмета іпотеки більш як на 40 відсотків. Вартість загальної площі предмета іпотеки, яка перевищує нормативну площу предмета іпотеки, сплачується позичальником відповідно до умов договору про придбання предмета іпотеки за рахунок власних коштів без компенсації процентів або за рахунок кредитних коштів, отриманих в уповноваженому банку на загальних умовах кредитних програм відповідного уповноваженого банку без компенсації процентів або за рахунок інших джерел. Вартість загальної площі предмета іпотеки визначається на підставі звіту про оцінку, проведену незалежним суб’єктом оціночної діяльності, акредитованим в уповноваженому банку;
{Підпункт 4 пункту 10 в редакції Постанови КМ № 103 від 15.02.2021; із змінами, внесеними згідно з Постанови КМ № 1106 від 21.10.2021}
5) строк іпотечного кредиту становить до 240 місяців;
6) строк виплати компенсації процентів відповідає строку іпотечного кредиту;
7) перший внесок (початковий внесок) позичальник має сплатити за рахунок власних коштів у розмірі не менш як 15 відсотків вартості предмета іпотеки;
8) кредитний договір може містити умови про сплату позичальником уповноваженому банку комісій за надання та/або обслуговування іпотечного кредиту, які сукупно за весь строк дії кредитного договору мають становити не більш як 0,5 відсотка суми наданого іпотечного кредиту та плати за отримання гарантії Фонду в розмірі не більш як 0,5 відсотка річних суми заборгованості позичальника за іпотечним кредитом, включеним до кредитного портфеля позичальників, за яким Фондом надано гарантію, з урахуванням пункту 19 цього Порядку;
{Підпункт 8 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
9) процентна ставка за іпотечним кредитом на строкову заборгованість позичальника без урахування компенсації процентів (далі - базова процентна ставка) встановлюється у такому розмірі:
для іпотечних кредитів на придбання предмета іпотеки - квартири або індивідуального житлового будинку - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс чотири цілих п’ять десятих процентного пункта;
для іпотечних кредитів на придбання предмета іпотеки - майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва, яка придбавається або будівництво якої фінансується (інвестується) позичальником, або майнові права на індивідуальні житлові будинки - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс дев’ять процентних пунктів;
{Абзац третій підпункту 9 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
після закінчення будівництва та отримання позичальником документа/документів, що підтверджує/підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого раніше позичальник мав майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, які виступали предметом іпотеки, визначеним абзацом третім цього підпункту, - за формулою, визначеною абзацом другим цього підпункту. Позичальник зобов’язаний повідомити уповноваженому банку про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого раніше мав майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, які виступали предметом іпотеки, та оформити відповідний іпотечний договір. Порушення цього обов’язку має наслідком застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом відповідно до умов чинного кредитного договору на період, протягом якого позичальник ухилявся від укладення відповідного іпотечного договору.
{Абзац четвертий підпункту 9 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 103 від 15.02.2021, № 1106 від 21.10.2021}
Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 12 місяців. Перегляд уповноваженим банком розміру базової процентної ставки за іпотечним кредитом, наданим позичальнику, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється щороку. Порядок перегляду розміру базової процентної ставки за іпотечним кредитом, наданим позичальнику, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у кредитному договорі, укладеному між позичальником та уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур.
Уповноважений банк має право передбачити в кредитному договорі, укладеному із позичальником, умову про застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом за невиконання ним умов кредитного договору та/або договору іпотеки (іпотечного договору). Така підвищена (штрафна) процентна ставка за іпотечним кредитом може бути встановлена уповноваженим банком виключно на період, протягом якого позичальник порушив умови кредитного договору та/або договору іпотеки (іпотечного договору), та не може перевищувати розміру базової процентної ставки більше ніж на п’ять процентних пунктів.
{Абзац шостий підпункту 9 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
У разі порушення позичальником умов цього Порядку або встановлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів подання позичальником недостовірної, неправдивої інформації (у тому числі щодо відсутності чинних договорів з фінансування (інвестування) будівництва житлової нерухомості та/або майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості), що призвело до неправомірного надання позичальнику державної підтримки, позичальник зобов’язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної кредитним договором;
{Абзац сьомий підпункту 9 пункту 10 в редакції Постанови КМ № 103 від 15.02.2021}
10) предметом іпотеки не можуть бути:
квартира в житловому будинку квартирного типу (багатоквартирному будинку) та індивідуальний житловий будинок, прийняті в експлуатацію раніше ніж за десять років до початку поточного року, якщо такий об’єкт нерухомості розташований в обласному центрі з чисельністю населення більше 1 млн., за офіційними даними Держстату;
{Абзац другий підпункту 10 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
соціальне житло, службові жилі приміщення та інші жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян.
Предмет іпотеки (за винятком майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва або на індивідуальний житловий будинок), вартість якого визначається на підставі звіту про оцінку, проведену незалежним суб’єктом оціночної діяльності, акредитованим в уповноваженому банку, повинен бути застрахований позичальником на його повну вартість, що зазначена в іпотечному договорі, відповідно до законодавства від ризиків, перелік яких визначається у програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів. Договір страхування предмета іпотеки має передбачати, що вигодонабувачем за договором страхування у разі виникнення страхового випадку є іпотечний кредитор.
Вимоги до об’єктів незавершеного будівництва, в яких може придбаватися житло та майнові права на квартиру в яких можуть бути предметом іпотеки відповідно до цього Порядку, визначає уповноважений банк відповідно до своїх внутрішніх правил.
11. Компенсація процентів здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування позичальником іпотечним кредитом протягом одного місяця із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за користування позичальником іпотечним кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог підпункту 9 пункту 10 цього Порядку.
12. Сплата Фондом компенсації процентів здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.
Фонд з метою сплати позичальникам компенсації процентів за іпотечними кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.
Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється уповноваженими банками на безоплатній основі.
Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку необхідна для сплати компенсації процентів на користь відповідних позичальників протягом піврічного періоду кредитування (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації процентів за іпотечними кредитами, які уповноважений банк планує надати позичальнику протягом піврічного періоду.
За умови вчасного та в повному обсязі виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів у рахунок часткового погашення нарахованих процентів за іпотечним кредитом позичальника відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору та договору іпотеки (іпотечного договору), укладених уповноваженим банком із позичальником, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.
Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру позичальників, яким були сплачено компенсацію процентів, складеного за формою, встановленою Фондом. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком.
Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком документів. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритого у відповідному уповноваженому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.
У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком менше ніж на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку на наступний піврічний період в розмірі, меншому ніж зазначено в заявці уповноваженого банку.
13. Для отримання державної підтримки позичальників за іпотечним кредитом позичальник подає уповноваженому банку заявку на отримання іпотечного кредиту та інформацію/документи відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.
14. Позичальник набуває право на отримання компенсації процентів у разі прийняття уповноваженим банком рішення щодо надання йому іпотечного кредиту та надання Фонду інформації щодо такого позичальника.
15. Уповноважений банк протягом усього строку кредитування позичальника здійснює моніторинг предмета іпотеки відповідно до його внутрішніх процедур та правил, а також вимог законодавства.
{Пункт 16 виключено на підставі Постанови КМ № 103 від 15.02.2021}
17. Надання Фондом державної підтримки шляхом компенсації процентів призупиняється у разі порушення позичальником більше ніж на 30 календарних днів зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення іпотечного кредиту або його частини та/або щодо своєчасної сплати позичальником частини нарахованих процентів за іпотечним кредитом у розмірі компенсаційної процентної ставки (далі - зобов’язання за кредитним договором). Сплата компенсації процентів відновлюється у разі погашення позичальником заборгованості за кредитним договором не більше ніж через 90 календарних днів з дня порушення зобов’язання за кредитним договором або здійснення уповноваженим банком та позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості за кредитним договором. За період призупинення надання державної підтримки відповідна компенсація процентів не сплачується та державна підтримка за цей період не надається. У разі порушення позичальником зобов’язання за кредитним договором понад 90 календарних днів позичальник втрачає право на компенсацію процентів.
18. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку для отримання державної підтримки несе позичальник.
19. Надання Фондом державної підтримки, передбаченої підпунктом 2 пункту 6 цього Порядку, може здійснюватися у поєднанні з наданням державної підтримки, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 цього Порядку, у вигляді безвідкличної та безумовної гарантії Фонду, наданої уповноваженому банку (далі - гарантія), у порядку, затвердженому Фондом, за іпотечними кредитами, наданими на придбання предмета іпотеки - майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва та/або індивідуальний житловий будинок, які придбаваються або будівництво яких фінансується (інвестується) позичальником, - на період до прийняття об’єкта незавершеного будівництва в експлуатацію та до моменту передачі в іпотеку відповідної квартири/будинку (заміни предмета іпотеки з майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва або майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва - індивідуальний житловий будинок на іпотеку відповідного об’єкта, введеного в експлуатацію).
{Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
20. За надання гарантії уповноважений банк сплачує Фонду комісію в розмірі 0,5 відсотка річних від суми гарантованого Фондом кредитного портфеля позичальників уповноваженого банку.
21. За іпотечним кредитом, наданим позичальнику та включеним уповноваженим банком до кредитного портфеля позичальників, за яким Фондом надано гарантію, Фонд надає гарантію в розмірі 50 відсотків основної суми заборгованості за іпотечним кредитом позичальника.
При цьому максимальний рівень виплат, який Фонд може здійснити на користь уповноваженого банку за гарантією, не може перевищувати 50 відсотків загальної гарантованої суми за всіма іпотечними кредитами позичальників, що були включені до пулу кредитних договорів позичальників, за якими надана гарантія Фонду.
22. Сплата коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку здійснюється Фондом на щоквартальній основі в порядку, передбаченому відповідним договором, укладеним уповноваженим банком з Фондом.
23. Уповноважений банк здійснює за власний рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними кредитами позичальників, за якими Фондом надано гарантію, та забезпечує реалізацію предмета іпотеки за іпотечними кредитами позичальників.
24. Кошти, отримані уповноваженим банком у задоволення своїх вимог як кредитора, зокрема від звернення стягнення на предмет іпотеки, добровільного погашення позичальником заборгованості за іпотечним кредитом, погашення заборгованості позичальника за іпотечним кредитом третьою особою, розподіляються між Фондом та уповноваженим банком у таких пропорціях:
50 відсотків отриманої суми, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії, уповноважений банк перераховує Фонду;
50 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості позичальника за таким іпотечним кредитом перед уповноваженим банком.
25. Фонд визначає максимальну суму сплати за гарантією для кожного уповноваженого банку в межах максимального рівня виплат, який не може перевищувати 50 відсотків від гарантованого Фондом портфеля іпотечних кредитів позичальників. Максимальна сума сплати за гарантією Фонду, наданою уповноваженому банку, зазначається у відповідному договорі, що укладається між Фондом та уповноваженим банком.
26. Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі позичальників уповноваженого банку, за яким Фондом надана гарантія, не може перевищувати 10 відсотків.
Критерії віднесення простроченої заборгованості до категорії проблемної визначаються Фондом. У разі перевищення уповноваженим банком зазначеного рівня проблемної заборгованості Фонд має право призупинити співробітництво з уповноваженим банком до дати зменшення рівня такої проблемної заборгованості до критично допустимого.
27. Уповноважений банк несе відповідальність за недостовірність поданої Фонду інформації щодо відповідності позичальника вимогам цього Порядку у випадках, якщо Фондом буде доведено, що уповноважений банк володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.
28. У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком критеріїв, визначених цією постановою, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком, Фонд має право: призупинити співробітництво з уповноваженим банком та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк для нових іпотечних кредитів позичальників до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування уповноваженим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), не наданих на користь позичальників, на визначений Фондом рахунок.
29. Позичальник позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом факту надання позичальником недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь позичальника, який не мав права на отримання такої державної підтримки, та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку.
30. Уповноважений банк зобов’язаний повернути Фонду кошти державної підтримки позичальників, що була надана уповноваженим банком на користь позичальника з порушенням умов цього Порядку, зокрема, подання уповноваженим банком Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого позичальник, що фактично не відповідав критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку станом на дату подання відповідної заявки, отримав державну підтримку позичальників, якщо уповноважений банк (його працівник) знав про недостовірність такої інформації або цілеспрямовано не провів перевірку такої інформації, хоч мав відповідну можливість, що встановлено в результаті проведення службового розслідування.
{Пункт 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 15.02.2021}
31. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або позичальником внаслідок порушення вимог цього Порядку відбувається відповідно до вимог Фонду та законодавства.
{Постанову доповнено Порядком згідно з Постановою КМ № 63 від 27.01.2021}
ПОРЯДОК
надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу
1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу.
суб’єктом малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва (далі - суб’єкт підприємництва) вважається фізична особа - підприємець або юридична особа, річний дохід якої від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10, 2 та 20 млн. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день звітного періоду. Показник річного доходу суб’єкта підприємництва від діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних такого суб’єкта підприємництва за останні чотири квартали (для суб’єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб’єкта підприємництва, що подає річну звітність). Зазначений в цьому пункті граничний показник річного доходу суб’єкта підприємництва розраховується сумарно щодо всієї групи пов’язаних із суб’єктом підприємництва контрагентів. Група пов’язаних із суб’єктом підприємництва контрагентів визначається лізингодавцями відповідно до вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368. При цьому суб’єкт підприємництва не може входити до групи пов’язаних з ним контрагентів, які не відповідають зазначеним в цьому пункті граничним показникам щонайменше протягом останніх двох календарних кварталів;
під діючим бізнесом розуміється господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання перевищує 12 місяців та факт провадження яким підприємницької діяльності підтверджується документально;
під новоствореним бізнесом (стартап) розуміється господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання не перевищує 12 місяців, а також господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання перевищує 12 місяців у разі, коли факт провадження ним підприємницької діяльності не підтверджується документально;
під лізингодавцем розуміється небанківська фінансова установа або юридична особа, яка не є фінансовою установою, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг - надання послуг з фінансового лізингу;
під винагородою за договором фінансового лізингу (далі - винагорода) розуміється частина лізингового платежу, а саме процентна ставка, до якої входить платіж, як винагорода банку/лізингодавцю за отримане у лізинг майно, та компенсація відсотків за кредитом.
Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним в цьому Порядку критеріям на момент укладення договору фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.
3. Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених цим Порядком межах.
4. Фінансова державна підтримка за договорами фінансового лізингу (далі - державна підтримка) надається з метою:
1) розвитку підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України;
2) для запобігання та подолання наслідків від встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - обмежувальні заходи).
5. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить три роки з дня набрання чинності цим Порядком.
6. Державна підтримка надається через банки та лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у додатку, та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки та уповноважені лізингодавці відповідно).
7. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва (далі - компенсація винагороди).
Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.
8. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:
1) суб’єкт підприємництва є фізичною особою - резидентом, зареєстрованою в установленому законом порядку як фізична особа - підприємець, або юридичною особою - резидентом, учасники (засновники) якої є фізичними або юридичними особами - резидентами України, у тому числі громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, та кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами - резидентами України;
2) суб’єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі);
3) для новоствореного бізнесу (стартап) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;
4) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
5) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
6) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
9. Відбір уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання суб’єктам підприємництва державної підтримки здійснюється Фондом. Порядок відбору Фондом уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання державної підтримки визначається внутрішніми процедурами Фонду.
10. Відповідність суб’єктів підприємництва критеріям, установленим пунктом 8 цього Порядку, визначається уповноваженими банками та уповноваженими лізингодавцями.
Уповноважені банки та уповноважені лізингодавці здійснюють відбір, оцінку кредитоспроможності та надання послуг фінансового лізингу суб’єктам підприємництва відповідно до власних правил, процедур та фінансових продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.
Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.
11. Компенсація винагороди надається суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу, який повинен відповідати таким умовам:
1) договір фінансового лізингу укладений на інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням господарської діяльності суб’єктом підприємництва, а саме на:
придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва, за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях);
придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;
2) максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів протягом строку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, не перевищує 50 млн. гривень;
3) максимальний строк фінансового лізингу не перевищує п’ять років;
4) відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу не може становити більше дванадцяти місяців;
5) винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування компенсації винагороди (далі - базова винагорода) визначається за такою формулою:
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, а саме:
- суб’єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;
- суб’єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс шість процентних пунктів;
- суб’єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ять процентних пунктів;
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів.
Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк три місяці. Перегляд уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у договорі фінансового лізингу, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур.
Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва, передбачених пунктом 12 цього Порядку.
У разі порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку або встановлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом фактів подання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої інформації, що призвело до неправомірного надання суб’єкту підприємництва державної допомоги, та/або ненадання суб’єктом підприємництва інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов програми, затвердженої Фондом, суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату винагороди, визначеної договором фінансового лізингу;
6) договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) в розмірі не більш як 1 відсоток суми фінансування за договором фінансового лізингу (сума фінансування визначається як вартість предмета фінансового лізингу за вирахуванням авансового платежу).
Уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право включити в лізингові платежі інші витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу (далі - комісії за додаткові послуги).
Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.
Граничний розмір комісій за додаткові послуги, який встановлюється у відсотках вартості предмета лізингу залежно від типу предмета лізингу, становить:
Тип предмета лізингу | Граничний розмір комісій за додаткові послуги, відсотків вартості предмета лізингу на рік | |
1. | Нерухомість | 1 |
2. | Вантажні транспортні засоби, автобуси, транспортні засоби спеціального призначення | 4 |
3. | Техніка для сільського господарства | 4 |
4. | Легкові транспортні засоби, які використовуються в комерційних та виробничих цілях | 8 |
5. | Промислове обладнання, дорожньо-будівельна техніка та інші предмети фінансового лізингу | 2 |
7) у договорі фінансового лізингу повинен бути зазначений розмір базової винагороди (у відсотках річних) відповідно до підпункту 5 цього пункту та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних) згідно з пунктом 12 цього Порядку;
8) у договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи:
вартість (ціна) предмета лізингу, яка повинна відповідати вартості (ціні), що зазначена в договорі купівлі-продажу (поставки) предмета лізингу;
сума компенсаційної винагороди, яка розраховується відповідно до пункту 12 цього Порядку та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва;
сума комісій, яка визначається відповідно до підпункту 6 цього пункту та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва;
9) частка участі суб’єкта підприємництва власними коштами (авансовий платіж за договором фінансового лізингу) повинна становити:
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, - не менше 10 відсотків вартості предмета фінансового лізингу;
для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не менше 15 відсотків вартості предмета фінансового лізингу.
12. Компенсація винагороди надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової винагороди до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних (далі - компенсаційна винагорода).
Розмір компенсаційної винагороди за укладеним договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:
Розмір річного доходу від господарської діяльності суб’єкта підприємництва на дату укладення договору фінансового лізингу, млн. гривень | Мінімальний приріст робочих місць суб’єкта підприємництва, працівників | Розмір компенсаційної винагороди, відсотків річних |
Від 0 до 50 (включно) | 2 | 5 |
Від 0 до 50 (включно) | 7 | |
Більше 50 | 9 |
Розмір річного доходу від господарської діяльності суб’єкта підприємництва визначається за останні чотири звітних календарних квартали для суб’єктів підприємництва, що подають квартальну звітність, або за останній звітний рік - для суб’єктів підприємництва, що подають річну звітність. Розрахунок зазначеного показника здійснюється на підставі даних офіційної фінансової звітності за звітний період, що передує даті укладення договору фінансового лізингу. Якщо суб’єкт підприємництва входить до складу групи пов’язаних з ним контрагентів, розмір річного доходу такого суб’єкта підприємництва від провадження господарської діяльності розраховується сумарно з урахуванням доходу, отриманого іншими учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів.
Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець проводить аналіз приросту робочих місць суб’єкта підприємництва (зміни середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва) кожного календарного кварталу протягом усього строку фінансового лізингу для суб’єкта підприємництва, на який йому надається державна підтримка, і у разі його зменшення/збільшення здійснює відповідне коригування щодо зменшення/збільшення компенсаційної винагороди.
Під час проведення аналізу приросту робочих місць суб’єкта підприємництва уповноважений банк або уповноважений лізингодавець зобов’язаний враховувати зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний квартал у інших учасників групи пов’язаних контрагентів.
На підставі проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний квартал. Результати такого аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець надає Фонду в рамках квартальної звітності за формою, встановленою Фондом.
Умови застосування розміру компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, визначаються договором фінансового лізингу з урахуванням таких вимог:
для суб’єкта підприємництва з розміром річного доходу від нуля до 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 7 відсотків річних.
У разі виконання суб’єктом підприємництва вимоги щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується першим повним календарним кварталом, протягом якого діє договір фінансового лізингу, укладений із суб’єктом підприємництва, компенсаційна винагорода знижується до рівня 5 відсотків річних та застосовується в наступному календарному кварталі. У подальшому протягом строку фінансового лізингу за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного кварталу або створення нових робочих місць компенсаційна винагорода залишається на рівні 5 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного кварталу компенсаційна винагорода за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний календарний квартал збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного кварталу (збільшення винагороди не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем за результатами періоду, що завершився першим повним календарним кварталом, протягом якого діє договір фінансового лізингу, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути вище 7 відсотків річних;
для суб’єктів підприємництва з розміром річного доходу більше 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 9 відсотків річних;
для суб’єктів підприємництва, до яких застосовується компенсаційна винагорода 7 або 9 відсотків річних, протягом строку фінансового лізингу компенсаційна винагорода зменшується або збільшується за результатами щоквартального перегляду уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на 0,5 процентних пункти за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного кварталу порівняно з датою укладення договору фінансового лізингу), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути нижче 5 відсотків річних та не може бути вище 7 або 9 відсотків річних відповідно.
Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.
13. Компенсація винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації винагороди, що підлягає сплаті за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, розраховується як різниця між сумою нарахованої протягом місяця винагороди із застосуванням базової винагороди та сумою нарахованої винагороди протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної винагороди, визначеної з урахуванням вимог пункту 12 цього Порядку.
14. Сплата Фондом компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними із суб’єктами підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.
Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або в обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2021 р., № 4, ст. 227, № 11, ст. 468) (далі - уповноважені банки, в яких відкриваються рахунки умовного зберігання (ескроу), - розрахункові банки).
Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.
Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному розрахунковому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця, для розрахунків з яким було відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку, необхідна для сплати компенсації винагороди на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного строку дії договорів фінансового лізингу (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, які уповноважений банк або уповноважений лізингодавець планує укласти із суб’єктами підприємництва протягом піврічного періоду.
За умови своєчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за договором фінансового лізингу (за винятком прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 20 цього Порядку) розрахунковий банк перераховує щомісяця кошти компенсації винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, договору фінансового лізингу, укладеного уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем із суб’єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і розрахунковим банком.
Перерахування коштів компенсації винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом у розрахунковому банку, на користь уповноваженого лізингодавця здійснюється на підставі реєстру суб’єктів підприємництва, які за результатами звітного місяця виконали своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання за договором фінансового лізингу.
Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в розрахунковому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру суб’єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким були сплачені компенсації винагороди. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.
Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем документів. У наданому уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем реєстрі суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний період. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритий у відповідному розрахунковому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.
У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в розрахунковому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем менш як на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення відповідного рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку на наступний піврічний період в меншому розмірі, ніж зазначено у заявці уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.
15. Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період з 2 серпня 2017 р. за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.
16. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.
17. Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, здійснює моніторинг ефективності використання та впровадження предмета фінансового лізингу. Моніторинг здійснюється уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен здійснюватися не рідше ніж один раз на квартал. Фонд контролює регулярність здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем зазначеного моніторингу. Фонд має право проводити в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та укладених з ними договорів фінансового лізингу на відповідність критеріям та іншим умовам цього Порядку.
18. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.
19. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.
Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинно бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.
20. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, в тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.
21. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:
сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни за будь-якими її напрямами перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
22. У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право: тимчасово припинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк або такого уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування розрахунковим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не були надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.
23. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:
надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;
визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;
належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку.
24. Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку.
25. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.
{Постанову доповнено Порядком згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
Додаток |
КРИТЕРІЇ
до уповноважених лізингодавців
Дотримання нормативу розміру власного капіталу та/або інших нормативів, встановлених Національним банком (за наявності).
Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету.
Незастосування протягом останніх 12 місяців щодо лізингодавця або до власників істотної участі в лізингодавці, або до пов’язаних осіб лізингодавця Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій.
Наявність технології та процедури надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва.
Наявність організаційної структури з надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва.
Наявність в продуктовій лінійці лізингодавця лізингових продуктів для малого та середнього підприємництва, інформація про які розміщена на веб-сайті лізингодавця.
Наявність працюючого портфеля лізингових договорів малого та середнього підприємництва в розмірі, визначеному Фондом розвитку підприємництва.
Наявність стратегічного плану щодо фінансування малого та середнього підприємництва (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на кредитні експозиції тощо).
{Постанову доповнено додатком до Порядку згідно з Постановою КМ № 1106 від 21.10.2021}
