Про затвердження Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті та внесення змін до Положення про Міністерство культури України
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 885 від 16.10.2019}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, що додається.
2. Внести до Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 495 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2285; 2015 р., № 50, ст. 1619; 2017 р., № 53, ст. 1604; 2018 р., № 96, ст. 3176), зміни, що додаються.
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті
{У тексті Положення слова "Міністр культури" в усіх відмінках замінено словами "Міністр культури, молоді та спорту" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 885 від 16.10.2019}
{У тексті Положення слово "Мінкультури" замінено словом "МКМС" згідно з Постановою КМ № 885 від 16.10.2019}
1. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (Держетнополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури, молоді та спорту і який реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні.
2. Держетнополітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Держетнополітики є:
реалізація державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні;
внесення на розгляд Міністра культури, молоді та спорту пропозицій щодо формування державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні.
4. Держетнополітики відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові культури, молоді та спорту;
2) бере участь у розробленні проектів державних цільових програм та забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень;
3) здійснює державний контроль за додержанням законодавства про свободу совісті та релігійні організації;
4) вивчає та аналізує проблеми розвитку національних меншин та суспільних процесів у сфері свободи совісті та релігії;
5) взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у вирішенні питань, що належать до її компетенції;
6) встановлює контакти і координаційні зв’язки з відповідними органами іноземних держав, до компетенції яких належить реалізація політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії, свободи совісті та захисту прав національних меншин в Україні;
7) забезпечує проведення релігієзнавчої експертизи статутів релігійних організацій за участю їх представників, представників наукових установ, науковців-релігієзнавців та інших спеціалістів;
8) проводить відповідно до законодавства реєстрацію:
статутів (положень) релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій) та духовних (релігійних) закладів освіти;
релігійних організацій як юридичних осіб;
9) збирає та аналізує статистичну інформацію щодо кількості та виду релігійних організацій, що діють в Україні, культових будівель, споруд та іншого майна, які належать релігійним організаціям та/або використовуються ними, а також колишніх культових будівель, споруд та іншого майна, які використовуються не за призначенням;
10) здійснює офіційне погодження питання щодо можливості провадження проповідницької чи іншої канонічної діяльності, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні;
зміцненню взаєморозуміння між міжрелігійними організаціями різних віросповідань та вирішенню відповідно до законодавства спірних питань, що виникають у відносинах між такими організаціями;
участі релігійних організацій у міжнародних форумах, ділових контактах з міжнародними релігійними центрами і зарубіжними релігійними організаціями;
збереженню і розвитку самобутності національних меншин в Україні, задоволенню їх культурних, мовних та інформаційних потреб, проведенню заходів, спрямованих на розвиток етнічної самобутності національних меншин в Україні;
зміцненню міжнаціональних порозуміння та злагоди в українському суспільстві;
діяльності громадських об’єднань національних меншин щодо організації і проведення культурно-мистецьких та мовно-просвітницьких заходів;
організації надання консультативної допомоги щодо діяльності громадських об’єднань національних меншин;
розвитку етнокультурних зв’язків громадських об’єднань національних меншин з відповідними громадськими об’єднаннями за межами України;
розширенню міжнародного співробітництва України з державами, з яких походять національні меншини в Україні;
12) вживає в межах компетенції заходів щодо:
запобігання проявам міжнаціональних, расових, міжрелігійних і міжконфесійних конфліктів та ворожнечі;
забезпечення реалізації прав осіб, які належать до національних меншин в Україні;
13) розробляє заходи щодо збереження і забезпечення культурного і мовного розвитку національних меншин в Україні;
14) організовує проведення наукових досліджень з питань міжнаціональних відносин, забезпечення захисту прав національних меншин в Україні, реалізації права на свободу світогляду і віросповідання, діяльності релігійних організацій, а також взаємодіє з вітчизняними та іноземними науково-дослідними установами і закладами освіти з метою обміну досвідом щодо проведення таких досліджень;
15) збирає та аналізує статистичну інформацію щодо кількості та виду громадських об’єднань національних меншин в Україні;
16) проводить моніторинг діяльності релігійних організацій та громадських об’єднань національних меншин в Україні;
17) організовує і бере участь у проведенні заходів (конгресів, симпозіумів, форумів, конференцій, семінарів, тренінгів, засідань за круглим столом, нарад тощо) в Україні і за кордоном з питань, що належать до її компетенції;
18) провадить інформаційну та видавничу діяльність з питань, що належать до її компетенції;
19) співпрацює та залучає закордонних українців до участі в культурно-мистецьких заходах в Україні та за її межами;
20) здійснює організаційне забезпечення та проведення міжурядових двосторонніх комісій із забезпечення прав національних меншин в Україні;
21) здійснює розгляд в установленому порядку звернень фізичних і юридичних осіб з питань, пов’язаних з діяльністю Держетнополітики, її територіальних органів, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери її управління;
22) співпрацює в установленому порядку з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними неурядовими організаціями;
23) бере участь у розробленні проектів міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Держетнополітики;
24) затверджує відповідно до законодавства кошториси витрат на проведення заходів, необхідних для виконання своїх завдань, здійснює в установленому порядку функції замовника під час закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб;
25) реалізує у межах своїх повноважень державну політику у сфері охорони державної таємниці, конфіденційної інформації, що є у володінні Держетнополітики як суб’єкта владних повноважень;
26) здійснює інші повноваження, визначені законом.
5. Держетнополітики з метою організації своєї діяльності:
1) здійснює добір персоналу в апарат Держетнополітики;
2) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держетнополітики, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів;
3) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів в апараті Держетнополітики відповідно до встановлених правил.
6. Держетнополітики здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи.
7. Держетнополітики для виконання покладених на неї завдань має право:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
2) одержувати безоплатно інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань;
3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;
4) скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи;
5) взаємодіями з державними органами, органами місцевого самоврядування, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, а також з об’єднаннями громадян, профспілками і організаціями роботодавців.
8. Держетнополітики у межах своїх повноважень на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МКМС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
9. Держетнополітики очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.
Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на посаду Голови Держетнополітики за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.
Голова Держетнополітики має двох заступників, які призначаються на посаду за результатами конкурсу та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.
1) очолює Держетнополітики, здійснює керівництво її діяльністю;
2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті Держетнополітики та її територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств;
3) вносить на розгляд Міністра культури, молоді та спорту пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, зокрема розроблені Держетнополітики проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів МКМС, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;
4) подає Міністрові культури, молоді та спорту для затвердження плани роботи Держетнополітики;
5) забезпечує виконання Держетнополітики наказів та доручень Міністра культури, молоді та спорту з питань, що належать до сфери діяльності Держетнополітики;
6) забезпечує взаємодію Держетнополітики із структурним підрозділом МКМС, визначеним Міністром культури, молоді та спорту, відповідальним за взаємодію з Держетнополітики;
7) забезпечує дотримання встановленого Міністром культури, молоді та спорту порядку обміну інформацією між МКМС та Держетнополітики та вчасність їх подання;
8) звітує перед Міністром культури, молоді та спорту про виконання планів роботи Держетнополітики та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держетнополітики, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
9) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;
10) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держетнополітики;
11) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держетнополітики (якщо інше не передбачено законом);
12) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держетнополітики;
13) вносить Міністрові культури, молоді та спорту пропозиції щодо утворення в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держетнополітики і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Держетнополітики, які є юридичними особами публічного права;
14) утворює в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держетнополітики і коштів, передбачених на утримання Держетнополітики, ліквідує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України та Міністром культури, молоді та спорту територіальні органи Держетнополітики як структурні підрозділи апарату Держетнополітики;
15) призначає на посади за погодженням із Міністром культури, молоді та спорту, головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посад керівників територіальних органів Держетнополітики, призначає на посади за погодженням з Міністром культури, молоді та спорту, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів Держетнополітики відповідно до законодавства про державну службу;
16) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
17) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держетнополітики;
18) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держетнополітики;
19) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держетнополітики, керівників її територіальних органів та їх заступників, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);
20) в установленому порядку вносить подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держетнополітики, її територіальних органів до відзначення державними нагородами України;
21) організовує в установленому порядку підвищення кваліфікації працівників апарату Держетнополітики;
22) представляє в установленому порядку Держетнополітики у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;
23) залучає державних службовців та працівників територіальних органів Держетнополітики, а також за домовленістю з керівниками - державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Держетнополітики;
24) утворює комісії, робочі та експертні групи;
25) скликає та проводить наради з питань, що належать до її компетенції;
26) підписує накази Держетнополітики;
27) дає у межах повноважень обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держетнополітики та її територіальних органів доручення;
28) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держетнополітики;
29) здійснює інші повноваження відповідно до закону.
11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держетнополітики, обговорення основних напрямів діяльності в Держетнополітики може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Держетнополітики.
Для розгляду рекомендацій та проведення консультацій з основних питань діяльності в Держетнополітики можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держетнополітики. Кількісний та персональний склад колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, положення про них затверджує Голова Держетнополітики.
12. Граничну чисельність державних службовців та працівників Держетнополітики затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру апарату Держетнополітики затверджує її Голова за погодженням з Міністром культури, молоді та спорту.
Штатний розпис, кошторис апарату Держетнополітики затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.
13. Держетнополітики є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про Міністерство культури України
1. У пункті 1:
1) абзац другий після слів “відновлення та збереження національної пам’яті” доповнити словами “, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин”;
2. У пункті 3:
1) у підпункті 1 слова “, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин” виключити;
2) підпункт 2 після слів “відновлення та збереження національної пам’яті” доповнити словами “, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин”.
3. У пункті 4:
1) у підпункті 8 слова “, культурної самобутності корінного народу і національних меншин” виключити;
-
скопійовано
-
