Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту
{Назва Постанови в редакції Постанови КМ № 1074 від 20.09.2024}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1269 від 24.11.2021
№ 20 від 06.01.2023
№ 134 від 14.02.2023
№ 416 від 28.04.2023
№ 488 від 12.05.2023
№ 883 від 19.08.2023
№ 1331 від 19.12.2023
№ 1074 від 20.09.2024 - зміни опрацьовуються}
Відповідно до частин п’ятої, десятої та чотирнадцятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку;
{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023; в редакції Постанови КМ № 1074 від 20.09.2024}
Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб;
Типовий договір оренди захисних споруд цивільного захисту.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
ПОРЯДОК
створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку
{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023; в редакції Постанови КМ № 1074 від 20.09.2024}
1. Цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - фонд захисних споруд), включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд, ведення обліку сховищ і протирадіаційних укриттів (далі - захисні споруди), споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів та первинних (мобільних) укриттів, що є об’єктами відповідного фонду, а також статус таких об’єктів для забезпечення захисту населення.
{Пункт 1 в редакції Постанов КМ № 883 від 19.08.2023, № 1074 від 20.09.2024}
2. Дія цього Порядку не поширюється на об’єкти фонду захисних споруд, які входять до складу запасних пунктів управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, інших органів державної влади, а також споруди, призначені для укриття лише особового складу військових підрозділів (військовослужбовців) Збройних Сил, Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів військових формувань, персоналу установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, військовополонених у таборах та дільницях для їх тримання, засуджених та осіб, узятих під варту, які утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1269 від 24.11.2021, № 883 від 19.08.2023; в редакції Постанови КМ № 1074 від 20.09.2024}
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
балансоутримувачі - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають об’єкти фонду захисних споруд (у тому числі ті, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації);
будівництво захисних споруд/споруд подвійного призначення - нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт захисних споруд/споруд подвійного призначення. Будівництво захисних споруд/споруд подвійного призначення здійснюється відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, інших законів, цього Порядку, державних будівельних норм і вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту з урахуванням забезпечення їх доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
місця можливого скупчення людей - територія, на якій можливе тимчасове перебування не менше 20 осіб одночасно, зокрема в парках, скверах, спортивних спорудах (на спортивних майданчиках), інших місцях відпочинку, на зупинках громадського транспорту, інших об’єктах;
об’єкт (місце) з масовим перебуванням людей - об’єкт (будівля чи споруда, їх відокремлена частина), на якому можливе постійне або тимчасове перебування 100 і більше осіб або який має хоча б одне окреме приміщення, в якому можливе перебування 50 і більше осіб одночасно, а також відкрита місцевість, на якій передбачається проведення масових заходів за участю не менше 100 осіб (заклади освіти, заклади охорони здоров’я, заклади соціального захисту населення, спортивні споруди та інші спеціально відведені місця для проведення масових спортивних, культурно-видовищних заходів, розважальні, торгові та торгово-розважальні заклади, багатопрофільні будівлі, заклади оздоровлення та відпочинку (санаторії, бази відпочинку тощо), об’єкти тимчасового проживання, зокрема готелі, мотелі, кемпінги, хостели, та інші аналогічні об’єкти (місця) з масовим перебуванням людей);
потреба у фонді захисних споруд - загальна кількість об’єктів фонду захисних споруд з місткістю, що забезпечує укриття всіх категорій населення за місцем роботи та місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (суб’єкта господарювання) з урахуванням вимог законодавства. У мирний час потреба розраховується в захисних спорудах/спорудах подвійного призначення, а в особливий період виключно в умовах тимчасової недостатності захисних споруд та споруд подвійного призначення потреба розраховується з урахуванням первинних (мобільних) та найпростіших укриттів. Потреба відображає місткість об’єктів фонду захисних споруд, що повинні бути створені для укриття населення, з урахуванням видів об’єктів фонду захисних споруд, необхідності перебування їх у постійній готовності, території їх розміщення, а також пішохідної доступності;
утримання об’єктів фонду захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності об’єктів фонду захисних споруд до використання за призначенням;
фонд захисних споруд - сукупність усіх засобів колективного захисту (захисні споруди, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) укриття та найпростіші укриття), передбачених статтею 32 Кодексу цивільного захисту України, що можуть бути використані для укриття населення та перебувають на обліку відповідно до вимог, визначених цим Порядком.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”, “Про будівельні норми”, “Про стандартизацію”.
{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 1074 від 20.09.2024}
31. Об’єкти фонду захисних споруд мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення, що передбачає:
створення таких об’єктів, їх утримання та експлуатацію відповідно до вимог законодавства;
{Абзац другий пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1074 від 20.09.2024}
приведення об’єктів фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових частин у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період;
будівництво, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд в умовах особливого періоду;
заборону зміни функціонального призначення об’єктів фонду захисних споруд для укриття населення під час приватизації, відчуження;
забезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до об’єктів фонду захисних споруд під час оголошення сигналів і повідомлень про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, а також створення умов для життєдіяльності населення, яке укривається в таких спорудах. Об’єкти фонду захисних споруд закладів освіти під час здійснення освітнього процесу за очною формою здобуття освіти доступні тільки для учасників освітнього процесу;
{Абзац шостий пункту 31 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
процедуру ведення на всіх рівнях обліку об’єктів фонду захисних споруд та зняття їх з обліку за погодженням з ДСНС;
систематичне проведення перевірок (оглядів, обстежень) стану утримання об’єктів фонду захисних споруд щодо готовності до використання за призначенням;
утворення відповідно до законодавства формувань цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію об’єктів фонду захисних споруд;
маркування в особливий період, у тому числі у воєнний час, об’єктів фонду захисних споруд, на які поширюється дія норм міжнародного гуманітарного права, відповідними розпізнавальними знаками (емблемами);
включення до щорічних планів основних заходів цивільного захисту суб’єктами забезпечення цивільного захисту заходів з будівництва, створення, експлуатації, утримання об’єктів фонду захисних споруд та проведення систематичних перевірок (оглядів, обстежень) стану їх готовності до використання за призначенням;
планування суб’єктами забезпечення цивільного захисту видатків на будівництво, створення, експлуатацію, утримання об’єктів фонду захисних споруд під час щорічного планування та затвердження бюджетів і кошторису витрат.
{Порядок доповнено пунктом 31 згідно з Постановою КМ № 883 від 19.08.2023}
Створення фонду захисних споруд
4. Фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
5. Потреби в захисних спорудах визначаються:
на мирний час - у планах реагування на надзвичайні ситуації, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб’єкта господарювання; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів, схем планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, схемах інженерно-технічних заходів цивільного захисту детальних планів території (далі - розділи (схеми) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації) на мирний час; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об’єктів будівництва; у планах розміщення і укриття населення в об’єктах фонду захисних споруд, що розробляються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
{Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1269 від 24.11.2021, № 883 від 19.08.2023}
на особливий період - у планах цивільного захисту на особливий період, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб’єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту; розділах (схемах) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації на особливий період, розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об’єктів будівництва; у планах розміщення і укриття населення в об’єктах фонду захисних споруд, що розробляються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
{Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 883 від 19.08.2023}
Під час визначення потреб враховується радіус пішохідної доступності та технічний стан наявних захисних споруд (споруд подвійного призначення), а також в особливий період наявність найпростіших укриттів.
{Абзац четвертий пункту 5 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
Місця розміщення об’єктів фонду захисних споруд повинні забезпечувати можливість швидкого доступу до них населення (працівників) з найвіддаленішого місця їх розташування з урахуванням радіуса пішохідної доступності до таких об’єктів, який приймається не більше ніж:
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1331 від 19.12.2023}
300 метрів - для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови, а також для суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1331 від 19.12.2023}
500 метрів - для середньоповерхової та малоповерхової забудови.
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1331 від 19.12.2023}
6. Створення фонду захисних споруд здійснюється шляхом:
реалізації положень розділів (схем) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної та проектної документації об’єктів будівництва у частині будівництва (пристосування) захисних споруд та споруд подвійного призначення з обов’язковим взяттям на облік завершених будівництвом сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення;
{Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1269 від 24.11.2021, № 883 від 19.08.2023}
комплексного освоєння підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення в ньому споруд соціально-побутового, виробничого та господарського призначення, що можуть бути використані для укриття населення як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття;
взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, які експлуатуються, зокрема підземних і наземних будівель і споруд, гірських та інших виробків і підземних порожнин;
{Абзац четвертий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 1269 від 24.11.2021}
прискореного будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд в умовах особливого періоду та воєнного стану;
{Абзац п'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021; в редакції Постанови КМ № 883 від 19.08.2023}
завчасного придбання (виготовлення) та утримання захисних споруд, зокрема блок-модульного типу, відповідно до ДСТУ 9195:2022.
{Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021; в редакції Постанови КМ № 883 від 19.08.2023}
7. Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів підлягають огляду, а у разі потреби - технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
підземні переходи між станціями (транспортні, станцій метрополітену);
тунелі (станції метрополітену, автодорожні, магістральні, пішохідні);
споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини);
колишні оборонні об’єкти та бази;
підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;
підвальні та цокольні поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
{Абзац восьмий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 883 від 19.08.2023}
інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування з метою взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються і належать до сфери їх управління, відповідно до визначених повноважень можуть утворювати постійні або тимчасові комісії.
{Абзац десятий пункту 7 в редакції Постанови КМ № 1269 від 24.11.2021}
8. В особливий період нарощування фонду захисних споруд може здійснюватися шляхом будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд відповідно до завдань цивільного захисту, передбачених у планах цивільного захисту на особливий період міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування.
{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021; в редакції Постанови КМ № 883 від 19.08.2023}
Утримання фонду захисних споруд
9. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.
Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
10. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:
не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 1269 від 24.11.2021}
11. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
12. Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.
{Пункт 12 в редакції Постанови КМ № 883 від 19.08.2023}
121. Координація та контроль за приведенням об’єктів фонду захисних споруд як таких, що мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення, у належний стан здійснюються Мінстратегпромом.
{Порядок доповнено пунктом 121 згідно з Постановою КМ № 883 від 19.08.2023}
13. У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.
14. У разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання.
15. Обліку підлягають сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття (далі - об’єкти фонду захисних споруд), розташовані на території України, незалежно від форми власності.
{Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
16. Облік об’єктів фонду захисних споруд ведеться міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в паперовій та електронній формі, а також суб’єктами господарювання та іншими юридичними особами виключно в паперовій формі.
Паспорт захисної споруди (споруди подвійного призначення) є первинним та обов’язковим документом для обліку сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення у складі фонду захисних споруд.
Ведення обліку найпростіших укриттів здійснюється на підставі акта огляду об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення.
Книги обліку захисних споруд, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів є допоміжними документами обліку об’єктів фонду захисних споруд, що ведеться в паперовій формі.
Форми паспорта захисної споруди (споруди подвійного призначення), книг обліку захисних споруд (споруд подвійного призначення), найпростіших укриттів та акта огляду об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення визначаються вимогами щодо здійснення обліку об’єктів фонду захисних споруд, затвердженими МВС.
Ведення обліку об’єктів фонду захисних споруд в електронній формі на територіальному та галузевому рівні здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - суб’єкти ведення обліку) за допомогою Інформаційної системи “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту” (далі - Інформаційна система), яка функціонує відповідно до пункту 23 цього Порядку.
Інформаційна система є спеціальним програмним забезпеченням, яке призначене для збирання, накопичення, захисту, обробки та відображення інформації про об’єкти фонду захисних споруд незалежно від форми власності.
Після введення Інформаційної системи в постійну експлуатацію та надання до неї доступу суб’єктам ведення обліку ведення допоміжних документів обліку об’єктів фонду захисних споруд у паперовій формі на галузевому та територіальному рівні є необов’язковим.
{Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021; в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
17. Суб’єкти господарювання та інші юридичні особи здійснюють облік об’єктів фонду захисних споруд, які перебувають у них на балансі (на утриманні, в управлінні тощо). Керівники таких суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб несуть персональну відповідальність за забезпечення обліку, проведення інвентаризації, державної реєстрації права власності і речового права на захисні споруди, та достовірне і своєчасне подання відомостей про об’єкти фонду захисних споруд до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать та до власності (господарського управління, оперативного управління) яких належать захисні споруди державної власності, що перебувають у суб’єктів господарювання приватної форми власності на підставі іншого речового права (користування, володіння тощо).
{Пункт 17 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
18. Включення (виключення) об’єктів фонду захисних споруд до (з) відповідного фонду оформляється організаційно-розпорядчим документом міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, на території яких розташовано такий об’єкт або до сфери управління якого він віднесений.
Погоджені з ДСНС матеріали щодо виключення захисної споруди (споруди подвійного призначення) з фонду захисних споруд є підставою для підготовки відповідного організаційно-розпорядчого документа.
Міністерство або інший центральний орган виконавчої влади розробляє організаційно-розпорядчий документ за поданням балансоутримувача об’єкта фонду захисних споруд, що належить до сфери управління відповідного центрального органу виконавчої влади.
{Пункт 18 в редакції Постанов КМ № 1269 від 24.11.2021, № 1331 від 19.12.2023}
19. Для забезпечення ведення обліку захисних споруд (споруд подвійного призначення) запроваджується система їх нумерації (присвоєння облікових номерів) згідно з вимогами щодо здійснення обліку об’єктів фонду захисних споруд, затвердженими МВС.
Найпростішим укриттям облікові номери не присвоюються.
{Пункт 19 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
20. Взяття на облік захисних споруд (споруд подвійного призначення) здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на підставі паспорта захисної споруди (споруди подвійного призначення).
З метою включення захисної споруди (споруди подвійного призначення) до фонду захисних споруд балансоутримувач упродовж 10 робочих днів після введення таких споруд в експлуатацію та/або проведення їх технічної інвентаризації оформляє паспорт захисної споруди (споруди подвійного призначення) у двох примірниках та подає їх органам місцевого самоврядування, районним у мм. Києві та Севастополі держадміністраціям, на території яких розташована відповідна споруда.
Органи місцевого самоврядування у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, до повноважень яких належать питання організації та/або ведення обліку об’єктів фонду захисних споруд на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, встановлюють відповідність поданих матеріалів вимогам законодавства та можливість взяття на облік захисної споруди (споруди подвійного призначення) з присвоєнням їй облікового номера.
Підставами для відмови у взятті на облік захисної споруди (споруди подвійного призначення) є виявлення факту недостовірності зазначеної в паспорті захисної споруди (споруди подвійного призначення) інформації (надання її в неповному обсязі), а також порушення порядку його оформлення, визначеного вимогами щодо здійснення обліку об’єктів фонду захисних споруд, затвердженими МВС.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для прийняття рішення щодо взяття на облік об’єкта фонду захисних споруд за необхідності можуть звернутися до балансоутримувача захисної споруди (споруди подвійного призначення) з метою отримання технічного паспорта за результатами інвентаризації як об’єкта нерухомого майна, сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або документа, що засвідчує право власності на зазначену споруду.
Органи, до повноважень яких віднесено питання ведення обліку фонду захисних споруд, про результати розгляду поданих документів повинні поінформувати балансоутримувача письмово не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня реєстрації відповідного звернення.
{Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
21. Взяття на облік найпростіших укриттів здійснюється органами місцевого самоврядування, районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями на підставі акта огляду об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення.
Органи місцевого самоврядування, районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації після прийняття рішення щодо взяття на облік найпростіших укриттів протягом п’яти робочих днів забезпечують внесення інформації про них до Інформаційної системи.
{Пункт 21 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
22. У разі прийняття рішення щодо взяття на облік та присвоєння захисній споруді (споруді подвійного призначення) облікового номера первинні документи обліку фонду захисних споруд у паперовій формі розподіляються таким чином:
один примірник паспорта захисної споруди (споруди подвійного призначення) з відміткою про присвоєння облікового номера повертається балансоутримувачу;
другий примірник паспорта захисної споруди (споруди подвійного призначення) залишається в органі місцевого самоврядування, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації.
Органи місцевого самоврядування, районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації інформують Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації про взяття на облік захисної споруди (споруди подвійного призначення) з наданням копії відповідного організаційно-розпорядчого документа, а також протягом п’яти робочих днів вносять до Інформаційної системи інформацію про таку споруду.
За необхідності органами місцевого самоврядування, районними в мм. Києві та Севастополі держадміністраціями можуть надаватися місцевим органам виконавчої влади копії документів обліку фонду захисних споруд у паперовій формі для здійснення контролю у встановленому законодавством порядку.
Для організації ведення обліку захисних споруд (споруд подвійного призначення) на галузевому рівні балансоутримувач захисних споруд (споруд подвійного призначення), що перебувають у державній власності, подає міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, у сфері управління яких він перебуває, копію паспорта захисної споруди (споруди подвійного призначення) з відміткою про присвоєння облікового номера.
Зміни в первинних документах обліку об’єктів фонду захисних споруд щодо технічних і захисних характеристик, а також інших відомостей вносяться балансоутримувачем об’єкта фонду захисних споруд за наявності підтвердних документів з подальшим поданням їх разом з відповідними первинними обліковими документами місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня державної реєстрації таких документів. Зміни до технічних та захисних характеристик щодо виду, місткості, площі тощо споруди вносяться лише у разі відповідності погоджених з ДСНС пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди (споруди подвійного призначення) разом з матеріалами технічної інвентаризації або проектної документації на будівництво.
Зміни до відомостей щодо балансоутримувача об’єкта фонду захисних споруд вносяться на підставі документів, що підтверджують здійснення правочинів, одночасно із внесенням відповідних змін до документів бухгалтерського обліку, передбачених Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
{Пункт 22 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
23. Загальну організацію ведення Інформаційної системи здійснює ДСНС у взаємодії з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Інформаційна система є складовою частиною системи управління силами та засобами цивільного захисту, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС та функціонує на базі постійно діючих компонентів системи управління силами та засобами цивільного захисту відповідно до положення, затвердженого МВС.
До Інформаційної системи вноситься інформація на підставі документів обліку фонду захисних споруд у паперовій формі, що ведуть суб’єкти ведення обліку.
Суб’єкти ведення обліку забезпечують оновлення та коригування (актуалізацію) даних Інформаційної системи, для чого не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати надходження матеріалів, що є підставою для внесення змін (проведення оцінки стану готовності та інших обстежень об’єктів фонду захисних споруд), вносять необхідні зміни в межах сфери відповідальності, визначеної цим пунктом.
Адміністратором Інформаційної системи є ДСНС, а її користувачами, відповідальними за внесення інформації, - інші суб’єкти ведення обліку.
Внесення (коригування) інформації до Інформаційної системи здійснюють:
місцеві органи виконавчої влади - щодо відомостей про захисні споруди (споруди подвійного призначення), які перебувають на документальному обліку станом до 1 січня 2025 р.;
органи місцевого самоврядування - щодо відомостей про найпростіші укриття, а після 1 січня 2025 р. також щодо захисних споруд (споруд подвійного призначення);
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади - щодо відомостей про об’єкти фонду захисних споруд суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд, що перебувають у власності (господарському управлінні, оперативному управлінні), у тому числі тих, що передані іншим особам у користування, володіння згідно з вимогами Господарського кодексу України;
територіальні органи ДСНС - щодо результатів перевірок (обстежень) стану готовності (придатності) до використання за призначенням усіх об’єктів фонду захисних споруд, а також об’єктів фонду захисних споруд сфери управління ДСНС.
Зберігання матеріалів оцінки стану готовності до використання за призначенням (інших перевірок, обстежень, зокрема щодо придатності) об’єктів фонду захисних споруд здійснюється балансоутримувачами, суб’єктами ведення обліку протягом п’яти років з дати їх складення. Матеріали за результатами останніх відповідних заходів зберігаються протягом п’яти років з дати виключення відповідної споруди з фонду захисних споруд.
Внесена інформація щодо об’єктів фонду захисних споруд шляхом електронної інформаційної взаємодії передається щодня до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з метою подальшого відображення засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” з дотриманням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про захист персональних даних”, “Про публічні електронні реєстри” і “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.
Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб’єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 “Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).
У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” електронна інформаційна взаємодія суб’єктів електронної взаємодії може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Детальні вимоги щодо ведення та адміністрування Інформаційної системи визначаються її положенням, затвердженим ДСНС.
ДСНС здійснює методичне керівництво ведення обліку об’єктів фонду захисних споруд в електронній формі.
{Пункт 23 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
231. Інформація щодо об’єктів фонду захисних споруд відображається в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) для інформування громадянина України, іноземця, особи без громадянства, яка на законних підставах перебуває на території України (документами, що посвідчують особу, є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру), у якої встановлений мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному пристрої, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключеного до Інтернету, з увімкненою функцією геолокації, яка пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію та якій у встановленому законодавством порядку присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - особа).
Засобами Порталу Дія в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) на інтерактивній карті відображається (за наявності) така інформація щодо об’єктів фонду захисних споруд:
місце розташування (регіон (область), район, територіальна громада, тип населеного пункту, назва населеного пункту, назва району міста, вид вулиці, назва вулиці, інші реквізити адреси, найменування будівлі);
кількість входів/виходів, система опалення, система електроживлення, система водопостачання, система вентиляції, система каналізації;
наявність та вид засобів зв’язку;
безперешкодний доступ для населення;
доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
контактні дані (номер телефону) відповідальної особи;
Зазначена інформація щодо об’єктів фонду захисних споруд відображається з врахуванням відомостей про геолокацію особи на момент отримання такої інформації.
У разі відсутності геолокації пошук інформації щодо об’єктів фонду захисних споруд здійснюється за місцем розташування такого об’єкта.
У разі відсутності підключення електронного пристрою особи до Інтернету засобами Порталу Дія в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) відображається інтерактивна карта об’єктів фонду захисних споруд з інформацією, передбаченою цим пунктом, без відображення фотографій. У такому разі інформація щодо об’єктів фонду захисних споруд оновлюється в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) під час наступного підключення електронного пристрою особи до Інтернету.
Особа може в разі можливості технічної реалізації подати відгуки і пропозиції щодо стану та функціонування об’єктів фонду захисних споруд засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), для вжиття відповідних заходів міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень.
Особа може здійснити оцінювання стану об’єктів фонду захисних споруд засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), результати якого відображаються в мобільному додатку Порталу Дія (Дія) (у разі можливості технічної реалізації).
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в разі надходження відгуків та пропозицій щодо об’єктів фонду захисних споруд опрацьовують їх у строки та спосіб, визначені Законом України “Про звернення громадян”.
{Порядок доповнено пунктом 231 згідно з Постановою КМ № 1331 від 19.12.2023}
24. Надання грифа обмеження доступу інформації окремим відомостям щодо об’єктів фонду захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства.
{Пункт 24 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
25. З метою уточнення даних щодо обліку захисних споруд (споруд подвійного призначення), їх технічного стану міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування організовують проведення технічної інвентаризації таких споруд як відповідних об’єктів нерухомого майна в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 “Деякі питання проведення технічної інвентаризації” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 51, ст. 2850).
{Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 416 від 28.04.2023, № 488 від 12.05.2023; в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
26. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належать питання створення та обліку фонду захисних споруд на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також ДСНС та її територіальні органи створюють загальнодоступні інформаційні ресурси і забезпечують надання та оприлюднення інформації про об’єкти фонду захисних споруд з дотриманням вимог законодавства про доступ до публічної інформації.
{Пункт 26 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
27. Виключення захисних споруд (споруд подвійного призначення) з фонду захисних споруд, облік яких ведеться в паперовій формі, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування після їх виключення організаційно-розпорядчим документом з фонду захисних споруд на підставі погоджених із ДСНС матеріалів.
Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд (споруд подвійного призначення), оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, для прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування рішень щодо виключення за погодженням із ДСНС таких споруд із фонду захисних споруд визначає МВС.
Внесення інформації до Інформаційної системи щодо виключення захисних споруд (споруд подвійного призначення) з фонду захисних споруд здійснюється ДСНС, а найпростіших укриттів - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування після набрання чинності організаційно-розпорядчим документом щодо їх виключення із зазначеного фонду.
Виключення захисних споруд (споруд подвійного призначення) з фонду захисних споруд здійснюється з одночасним поповненням фонду захисних споруд відповідно до потреб, визначених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Документи обліку фонду захисних споруд у паперовій формі, складені на захисні споруди (споруди подвійного призначення) та складені у процесі взяття на облік інших об’єктів фонду захисних споруд, а також документи, що стали підставою для виключення об’єктів з фонду захисних споруд, зберігаються суб’єктами ведення обліку протягом п’яти років після прийняття рішення відповідно до вимог законодавства щодо їх виключення.
{Пункт 27 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
Виключення захисних споруд із фонду таких споруд
28. У разі встановлення неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд (споруд подвійного призначення) у випадках, передбачених вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд (споруд подвійного призначення), оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, визначених МВС, підготовка пропозицій щодо подальшого використання таких споруд належить до повноважень балансоутримувачів.
Пропозиції щодо подальшого використання захисних споруд (споруд подвійного призначення) можуть передбачати такі заходи:
виключення з фонду захисних споруд;
проведення реконструкції із зміною виду сховища на протирадіаційне укриття або споруду подвійного призначення, зміною захисних властивостей та технічних характеристик обладнання (місткості, площі та об’єму, класів (груп), режимів вентиляції тощо);
використання сховища в режимі протирадіаційного укриття;
можливість використання неготового сховища (протирадіаційного укриття, споруди подвійного призначення) для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період до завершення його будівництва/приведення його в готовність без виключення з фонду захисних споруд.
{Пункт 28 в редакції Постанови КМ № 1331 від 19.12.2023}
29. Балансоутримувач здійснює підготовку документів, пов’язаних із виключенням захисних споруд із фонду таких споруд (далі - документи), перелік, форми та порядок підготовки яких установлено вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.
30. З метою встановлення потреби в захисних спорудах та погодження з ДСНС виключення захисних споруд із фонду таких споруд балансоутримувачі звертаються до органів місцевого самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за місцезнаходженням захисних споруд, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать захисні споруди, з поданням пропозицій та документів.
Зазначені пропозиції та матеріали надсилаються до зазначених органів у паперовій або електронній формах за умови їх оформлення в установленому законодавством порядку.
У разі банкрутства (ліквідації) суб’єктів господарювання, на балансі яких перебувають захисні споруди державної та комунальної власності, а також відсутності балансоутримувачів безхазяйних захисних споруд, визначення потреби в таких захисних спорудах та вирішення питання щодо їх подальшого використання належить до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування.
31. За зверненням балансоутримувачів органи місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за місцезнаходженням захисних споруд, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі споруди, відповідно до повноважень, визначених Кодексом цивільного захисту України, та у визначені законодавством строки розглядають пропозиції щодо подальшого використання захисних споруд та визначають потреби фонду таких споруд.
Результати визначення потреби фонду захисних споруд оформлюються довідкою щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту, складеною за формою, встановленою вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.
32. Орган, до якого звернувся балансоутримувач, здійснює погодження поданих ним пропозицій та матеріалів з іншими органами, до повноважень яких відповідно до Кодексу цивільного захисту України належать питання визначення потреб фонду захисних споруд та виключення за погодженням із ДСНС захисних споруд із фонду таких споруд, без залучення такого балансоутримувача.
33. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, районна держадміністрації, орган місцевого самоврядування за місцем розташування захисної споруди в разі згоди із змістом та висновками довідки щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту, виданої іншим органом, погоджують питання виключення захисної споруди з фонду таких споруд без складення додаткових довідок щодо потреби в захисній споруді цивільного захисту шляхом надсилання відповідного листа.
34. Надсилання матеріалів для погодження з ДСНС здійснює орган, до якого звернувся балансоутримувач.
35. Про результати розгляду ДСНС інформує орган, від якого надійшли матеріали у визначені законодавством строки.
36. Погодження та прийняття рішення про подальше використання захисної споруди, зокрема щодо її виключення з фонду захисних споруд, здійснюється за умови відповідності матеріалів вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів, що діють у сфері цивільного захисту, а також потребам у захисних спорудах.
У разі невідповідності матеріалів зазначеним вимогам орган, що здійснює їх розгляд, приймає рішення про відмову у виключенні захисної споруди з фонду захисних споруд та інформує про це балансоутримувача із зазначенням причин відмови.
Матеріали, подані в паперовій формі, повертаються балансоутримувачу.
37. Найпростіші укриття виключаються з фонду захисних споруд за рішенням суб’єкта ведення обліку, який прийняв рішення про взяття таких споруд на облік, за зверненням балансоутримувача таких споруд за наявності підстав.
Підставами для прийняття рішення про виключення найпростішого укриття з фонду захисних споруд є набуття ним стану, що унеможливлює його подальше використання (набуття аварійного стану, затоплення приміщень, проведення капітального ремонту або реконструкції, що передбачають зупинення експлуатації об’єкта) або його невідповідність вимогам щодо здійснення обліку об’єктів фонду захисних споруд, затверджених МВС.
У разі встановлення балансоутримувачем факту неможливості подальшого використання для укриття населення таких споруд він повинен письмово звернутися до суб’єкта ведення обліку, який прийняв рішення про взяття таких споруд на облік, із наданням обґрунтування підстав для прийняття рішення щодо необхідності виключення з фонду захисних споруд такої споруди та документів, що підтверджують відповідний факт, у тому числі акта огляду об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості використання його для укриття населення.
Суб’єкт ведення обліку за результатами розгляду звернення балансоутримувача повинен не пізніше ніж через п’ять робочих днів з моменту отримання такого звернення письмово поінформувати балансоутримувача про прийняте рішення.
{Порядок доповнено пунктом 37 згідно з Постановою КМ № 1331 від 19.12.2023}
{Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
ПОРЯДОК
використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб
1. Цей Порядок встановлює вимоги до використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) для господарських, культурних і побутових потреб (далі - потреби суб’єкта господарювання).
2. Дія цього Порядку не поширюється на захисні споруди, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме: у яких розташовано пункти управління; призначені для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки; розташовані в зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для укриття населення під час радіаційних аварій.
3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України.
4. Захисні споруди можуть використовуватися у мирний час для потреб суб’єкта господарювання за умови приведення їх у готовність до використання за призначенням у строк, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138.
{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
Захисні споруди можуть передаватися у мирний час в оренду для задоволення потреб суб’єкта господарювання із збереженням цільового призначення таких споруд.
Використання для потреб суб’єкта господарювання захисних споруд державної власності, що перебувають на балансі суб’єктів господарювання приватної форми власності, здійснюється з урахуванням вимог законодавства у сфері управління об’єктами державної власності.
5. Захисні споруди можуть використовуватися для потреб суб’єкта господарювання як:
виробничі приміщення, віднесені в установленому порядку за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д, у яких проводяться роботи, не пов’язані з технологічними процесами, внаслідок яких виділяються шкідливі рідини, пари і гази, небезпечні для людей, і які не потребують природного освітлення (крім захисних споруд, розміщених у житлових будинках та у будинках і спорудах громадського призначення);
складські приміщення, віднесені в установленому порядку за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д, для зберігання майна і матеріалів (у вбудованих захисних спорудах виключно за наявності окремого входу);
приміщення для розміщення аварійних (ремонтних) та чергових служб;
основні та допоміжні (підсобні) приміщення закладів охорони здоров’я;
{Абзац п'ятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
гаражі або стоянки автомобілів та автокарів (якщо це передбачено проектом будівництва захисної споруди і не потребує перепланування її основних і допоміжних приміщень);
приміщення для проведення навчальних занять;
приміщення для торгівлі і громадського харчування (магазини, зали їдалень, буфети, кафе тощо);
спортивні приміщення (тири, зали для проведення спортивних занять);
приміщення для побутового обслуговування населення (ательє, пункти прокату, приймальні пункти тощо);
гардеробні та інші побутові приміщення;
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
адміністративні та офісні приміщення.
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
6. Суб’єкт господарювання під час використання захисної споруди для власних потреб забезпечує:
збереження захисних властивостей споруди як в цілому, так і окремих її елементів;
герметизацію (для сховищ) та гідроізоляцію всієї захисної споруди;
{Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
збереження робочого стану інженерно-технічного та спеціального обладнання, засобів зв’язку та оповіщення;
належне утримання та експлуатацію захисної споруди відповідно до вимог, встановлених законодавством;
доступність захисної споруди для інвалідів та інших маломобільних груп населення.
7. Використання основних приміщень захисної споруди для потреб суб’єкта господарювання здійснюється за умови забезпечення розміщення у споруді людей, техніки та майна в кількості не більше 50 відсотків розрахункової місткості без звільнення від техніки та майна, що в них перебувають. У такому разі розміщення і складування обладнання, майна та техніки повинно здійснюватися з урахуванням забезпечення постійного вільного доступу до допоміжних приміщень споруди для їх огляду, обслуговування і ремонту інженерно-технічного обладнання.
У разі приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням приміщення звільняється від техніки та майна у строк, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку.
{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 1269 від 24.11.2021}
8. Використання систем постачання повітря захисних споруд для потреб суб’єкта господарювання можливе тільки у режимі чистої вентиляції.
9. Обслуговування та ремонт інженерно-технічного і спеціального обладнання, засобів зв’язку та оповіщення, що розміщені в захисних спорудах, які використовуються для потреб суб’єкта господарювання, повинні здійснюватися в обсягах та у строки, визначені виробником.
10. Під час використання захисних споруд для потреб суб’єкта господарювання забороняється:
реконструкція, у тому числі перепланування приміщень, без розроблення проектної документації на реконструкцію або перепланування;
улаштування додаткових отворів (прорізів) у несучих та огороджувальних конструкціях, які знижують рівень захисних властивостей споруди;
демонтаж існуючого інженерно-технічного та спеціального обладнання;
порушення герметизації та гідроізоляції споруди;
застосування горючих синтетичних матеріалів під час оздоблення приміщень;
встановлення та експлуатація приладів і обладнання, не передбачених проектною документацією;
перекриття фарбуванням написів на інженерно-технічному та спеціальному обладнанні про найменування заводу-виробника, технічні характеристики та його призначення.
Забороняється також використання для потреб суб’єкта господарювання таких елементів інженерно-технічного та спеціального обладнання захисних споруд:
захищеної дизельної електростанції та вентиляційних систем, які забезпечують її роботу (крім випадків їх використання як аварійних джерел електропостачання під час організації робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій і небезпечних подій та їх наслідків, а також як резервних джерел електропостачання операційних та реанімаційних блоків у закладах охорони здоров’я);
{Абзац десятий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1269 від 24.11.2021}
фільтрів для очищення повітря від окису вуглецю;
гравійних повітроохолоджувачів;
аварійних резервуарів для збору фекалій.
Елементи інженерно-технічного обладнання, що розміщені в протирадіаційних укриттях, можуть експлуатуватися без обмежень.
11. У разі пристосування захисної споруди для потреб суб’єкта господарювання дозволяється:
спорудження тимчасових перегородок з негорючих і нетоксичних матеріалів, що легко знімаються та демонтуються у разі виникнення потреби у приведенні захисної споруди у готовність до використання за призначенням;
монтаж додаткових спеціальних систем життєзабезпечення (вентиляції, каналізації, водопостачання тощо), необхідних приладів та обладнання, а також систем протипожежного захисту згідно з встановленими вимогами до приміщень відповідного функціонального призначення за умови збереження захисних властивостей та проектних технічних характеристик захисної споруди.
Якщо для пристосування захисної споруди для потреб суб’єкта господарювання необхідно проводити реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт, вони здійснюються відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, державних стандартів і правил.
ТИПОВИЙ ДОГОВІР
оренди захисних споруд цивільного захисту
{Типовий договір із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 06.01.2023}
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 р. № 567 “Про затвердження Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 15, ст. 603).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1910 “Про внесення змін до Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 1-2, ст. 22).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 253 “Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 23, ст. 733).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 р. № 977 “Про внесення зміни до пункту 2 Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 73, ст. 2733).
5. Пункт 16 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1390 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 3, ст. 85).
