Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 239 від 04.04.2018; в редакції Постанови КМ № 171 від 20.02.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 190 від 10.03.2021}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 239 від 04.04.2018
№ 171 від 20.02.2019
№ 575 від 26.06.2019
№ 356 від 13.05.2020
№ 190 від 10.03.2021
№ 1129 від 28.10.2021
№ 587 від 10.05.2022}
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, що додається.
{Постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 239 від 04.04.2018; в редакції Постанови КМ № 171 від 20.02.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 190 від 10.03.2021}
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб
1. Цей Порядок визначає механізм організації проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб.
Оплата послуг із психологічної реабілітації здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 497 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 59, ст. 1790; 2019 р., № 80, ст. 2742; 2021 р., № 23, ст. 1073).
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
1) кейс-менеджер - член мультидисциплінарної команди, відповідальний за координацію дій такої команди щодо надання отримувачу послуг повного обсягу послуг із психологічної реабілітації відповідно до його індивідуальних потреб, зокрема за проведення первинного психодіагностичного обстеження, визначення цілей, планування та проведення реабілітаційних заходів, проведення оцінки результатів психологічної реабілітації;
2) отримувач послуг - особа, яка звернулася за психологічною допомогою і отримує послуги із психологічної реабілітації, із числа осіб, яким установлено один із таких статусів:
учасника бойових дій - відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон);
особи з інвалідністю внаслідок війни - відповідно до пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону;
учасника війни - відповідно до пункту 13 статті 9 Закону;
постраждалого учасника Революції Гідності - відповідно до статті 161 Закону;
члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни - відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону;
члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - відповідно до статті 101 Закону.
До отримувачів послуг належать також члени сімей осіб, зазначених в абзацах другому - п’ятому цього підпункту.
На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітники Служби судової охорони, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та члени їх сімей;
3) психологічна реабілітація - комплекс заходів, що здійснюються з метою збереження, відновлення або компенсації порушених психічних функцій, якостей, особистого та соціального статусу особи, сприяння психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмислення досвіду, отриманого в екстремальній ситуації, та застосування його в житті;
4) Реєстр постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, захист, облік, відображення, оброблення даних щодо фахівців з надання послуг із психологічної реабілітації, а також суб’єктів надання послуг;
5) суб’єкт надання послуг - юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, фізична особа - підприємець, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку, і включена до Реєстру;
6) супервізія - професійна підтримка фахівців, які надають послуги із психологічної реабілітації, спрямована на подолання професійних труднощів, проведення аналізу та усунення недоліків, вдосконалення організації роботи, стимулювання мотивації до роботи, дотримання етичних норм, стандартів та протоколів надання психологічних послуг, запобігання виникненню професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки;
7) фахівець з надання послуг із психологічної реабілітації (далі - фахівець) - особа, яка за своїм рівнем освіти, кваліфікацією, компетентністю та досвідом практичної роботи має право провадити практичну діяльність в обсягах та на умовах, що передбачені цим Порядком.
Мета і завдання психологічної реабілітації, види послуг із психологічної реабілітації
3. Метою психологічної реабілітації є:
1) збереження або відновлення фізичного та психічного здоров’я отримувачів послуг;
2) досягнення соціально-психологічного благополуччя;
3) зниження частоти та тяжкості наслідків перенесених бойових психічних травм у формі гострих стресових реакцій;
5) профілактика агресивної та саморуйнівної поведінки.
4. Основними завданнями проведення психологічної реабілітації є:
1) діагностика та нормалізація психологічного стану отримувача послуг;
2) відновлення порушених (втрачених) психічних функцій до оптимального рівня їх вираженості;
3) підтримка особистості отримувача послуг для забезпечення ефективного функціонування його в соціумі;
4) надання допомоги в установленні (відновленні) конструктивних відносин у сім’ї та суспільстві;
5) опанування методів саморегуляції та керування стресом (заспокоєння);
6) запобігання психологічному травмуванню та психічним розладам;
7) проведення психопрофілактичної та психокорекційної роботи із сім’єю отримувача послуг;
8) формування позитивних реакцій, мотивацій, соціальних установок на життя та професійну діяльність.
5. Психологічна реабілітація передбачає надання таких послуг:
1) психологічна діагностика - проведення оцінки актуального психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей отримувача послуг, здійснення контролю за його психічним станом, визначення потреби та оптимальних методів психологічної реабілітації;
2) психологічна просвіта та інформування (психоедукація) - інформування отримувача послуг для формування розуміння закономірностей функціонування людської психіки, поведінки людей в екстремальних умовах, формування навичок і способів управління можливостями власної психіки, надання самодопомоги та першої психологічної допомоги іншим особам, а також готовності та бажання отримувати професійну психологічну допомогу в разі потреби;
3) психологічне консультування - цілісне, свідоме та планомірне професійне використання методів психологічного впливу при психосоціальних, емоційних, поведінкових та інших складнощах, які не відповідають діагностичним критеріям психічних розладів, а також можуть бути супутніми при психічних розладах;
4) психотерапія - цілісне, свідоме та планомірне використання методів психотерапевтичного впливу для розв’язання особистісних та міжособистісних проблем із застосуванням стандартизованих процедур, спрямованих на відновлення порушеної діяльності організму отримувача послуг з метою відновлення або компенсації його психічних функцій, особистісних якостей, міжособистісних стосунків, а також поліпшення якості життя;
5) групова робота - проведення психологічних тренінгів, інтерв’ю, занять із психологічної просвіти та груп психологічної підтримки.
Послуги із психологічної реабілітації можуть надаватися в індивідуальній, сімейній або груповій формі.
6. Психологічна реабілітація організовується з урахуванням таких принципів етичної та безпечної поведінки:
1) виключення або мінімізація ризиків ретравматизації, що передбачає проведення виключно тих заходів та втручань, які гарантовано не погіршать стан здоров’я особи, якій надається психологічна допомога;
2) компетентності, правильної оцінки та ознайомлення з ризиками, спричиненими ситуаціями, в яких могла бути особа, якій надається психологічна допомога;
3) готовності до надзвичайних та кризових ситуацій, у яких може перебувати особа, якій надається психологічна допомога;
4) відповідальності за отриману інформацію, що передбачає використання інформації з користю для особи, якій надається психологічна допомога, а також для вдосконалення методів протидії різним формам насильства.
7. Порядок організації супервізії фахівців з надання послуг із психологічної реабілітації затверджується Мінветеранів.
Відбір суб’єктів надання послуг із психологічної реабілітації
8. Суб’єктами надання послуг можуть бути юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, фізичні особи - підприємці, які відповідають наступним вимогам:
провадять діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
мають у своєму складі окремий структурний підрозділ (центр психологічної реабілітації та/або травматерапії або відділення медико-психологічної реабілітації), укомплектований працівниками, що виконують роботу на підставі трудового або цивільно-правового договору, який забезпечує здійснення мультидисциплінарною командою стаціонарної та/або амбулаторної, та/або дистанційної психологічної реабілітації;
мають кабінет (кабінети) для надання індивідуальної психологічної допомоги членами мультидисциплінарної команди.
До складу мультидисциплінарної команди психологічної реабілітації входять не менше чотирьох осіб, зокрема лікар-психіатр (не менше однієї особи на структурний підрозділ), лікар-психолог або лікар-психотерапевт або психолог (не менше трьох осіб), один з яких виконує функції кейс-менеджера.
Фахівці з надання послуг із психологічної реабілітації, що входять до складу мультидисциплінарної команди, повинні відповідати таким кваліфікаційним вимогам:
мати вищу освіту за спеціальністю “Психологія” або “Медицина” (спеціалізація за фахом “медична психологія”, “психотерапія”, “психіатрія”, “психофізіологія”);
мати досвід практичної роботи в закладах охорони здоров’я та/або реабілітаційних закладах не менше одного року та/або досвід практичної роботи за фахом не менше двох років;
повинні пройти формальне та/або неформальне професійне навчання протягом останніх двох років.
Мінветеранів, виходячи з інформації, наданої суб’єктом надання послуг про відповідність вимогам, зазначеним у цьому пункті, приймає рішення про включення суб’єкта надання послуг до Реєстру. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру затверджується Мінветеранів.
9. Для включення до Реєстру юридична особа, фізична особа - підприємець (далі - заявник) подає Мінветеранів:
1) заяву про включення до Реєстру за формою, встановленою Мінветеранів;
2) інформацію про реквізити юридичної особи згідно з ЄДРПОУ; організаційно-правову форму/вид громадського об’єднання, благодійної чи релігійної організації; місцезнаходження (місце реєстрації) юридичної особи/зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця; фактичну адресу надання послуг (зазначається, якщо вона відрізняється від місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованого місця проживання або місця фактичного проживання фізичної особи - підприємця); номери контактних телефонів; адресу електронної пошти; адресу веб-сайту або іншого інформаційного ресурсу (за наявності); банківські реквізити для перерахування бюджетних коштів);
3) перелік послуг із психологічної реабілітації, що можуть надаватися отримувачу послуг;
4) інформацію про наявність: ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики; окремого структурного підрозділу, який забезпечує здійснення мультидисциплінарною командою психологічної реабілітації; кабінету (кабінетів) для надання індивідуальної психологічної допомоги членами мультидисциплінарної команди;
5) інформацію та документи, що підтверджують відповідність кваліфікації фахівців заявника вимогам, а саме назви посад та персональні дані фахівців (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), освіта/кваліфікація, стаж роботи за фахом, інформація про післядипломну освіту, атестацію, формальне та/або неформальне професійне навчання та супервізію протягом останніх двох років) (за згодою) та інформацію про включення відомостей про них до Реєстру.
Заяви з необхідними документами приймаються у разі надсилання їх засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінветеранів, інтегровані з ним інформаційно-комунікаційні системи органів влади, підприємств, установ, організацій або Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
10. Мінветеранів у строк, що не перевищує п’яти календарних днів з дати надходження заяви разом з документами від заявника, розглядає їх та приймає рішення про включення або відмову у включенні заявника до Реєстру.
Мінветеранів протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про включення або відмову у включенні заявника до Реєстру інформує його про це, надіславши повідомлення на зазначену адресу електронної пошти заявника або його поштову адресу.
11. Відомості про суб’єктів надання послуг, включених до Реєстру, оприлюднюються протягом трьох робочих днів на офіційному веб-сайті Мінветеранів, а також оприлюднюються та оновлюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Суб’єкт надання послуг після включення до Реєстру повідомляє Мінветеранів про будь-які зміни в його облікових даних, у тому числі зміни в кадровому складі фахівців чи зміни в матеріально-технічному забезпеченні, що можуть призвести до невідповідності суб’єкта надання послуг вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку, протягом п’яти робочих днів з дня їх виникнення з наданням документів, що підтверджують такі зміни, із зазначенням дати, характеру та підстав для зміни таких даних.
12. Мінветеранів приймає рішення про виключення суб’єкта надання послуг з Реєстру у разі:
1) надходження заяви суб’єкта надання послуг;
2) зміни в кадровому складі фахівців чи змін у матеріально-технічному забезпеченні, що призвели до невідповідності суб’єкта надання послуг вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку;
3) встановлення факту неналежного надання послуг із психологічної реабілітації або надання суб’єктом надання послуг недостовірної інформації про надані послуги, що підтверджено актом перевірки, проведеної Мінветеранів, або результатами щорічної оцінки якості послуг;
4) відмови суб’єкта надання послуг від проведення перевірки Мінветеранів, у тому числі недопущення до перевірки та/або ненадання відповідних матеріалів і документів;
5) припинення суб’єкта надання послуг або набрання законної сили судовим рішенням щодо заборони провадити відповідну діяльність.
Організація надання послуг із психологічної реабілітації
13. Психологічна реабілітація здійснюється мультидисциплінарною командою суб’єкта надання послуг як комплекс заходів із застосуванням психологічних, психотерапевтичних, за потреби медикаментозних методів та методів фізичної реабілітації.
14. Послуги із психологічної реабілітації надаються стаціонарно, амбулаторно, у тому числі шляхом виїзного обслуговування, за бажанням отримувача послуг, та/або дистанційно.
Психологічній реабілітації, що проводиться стаціонарно, підлягають особи з клінічно значущими порушеннями психіки і поведінки та особи, які одночасно проходять лікування у закладі охорони здоров’я - суб’єкті надання послуг.
Психологічна реабілітація інших осіб здійснюється амбулаторно або дистанційно.
15. Підставами надання послуг із психологічної реабілітації є:
1) направлення лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або направлення лікуючого лікаря;
2) особисте звернення отримувача послуг.
16. Вимоги до організації надання послуг із психологічної реабілітації:
1) утворення за наказом керівника суб’єкта надання послуг окремого структурного підрозділу, укомплектованого працівниками відповідної кваліфікації, що виконують роботу на підставі трудового або цивільно-правового договору;
2) утворення у складі підрозділу необхідної кількості мультидисциплінарних команд, до складу яких входять не менше чотирьох осіб, зокрема лікар-психіатр (не менше однієї особи на підрозділ), лікар-психолог або лікар-психотерапевт або психолог (не менше трьох осіб), для надання психологічної/психотерапевтичної допомоги та/або у разі потреби психіатричної допомоги отримувачам послуг.
У разі психотерапії психічних та поведінкових розладів та станів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях або надзвичайних ситуаціях, полону, перебування в місцях позбавлення волі, інших станів здоров’я, що можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування, психолог повинен мати обов’язкову додаткову спеціалізацію (сертифікацію) за одним з методів психотерапії з доведеною ефективністю, що мають сильну доказову базу міжнародних досліджень та рекомендовані міжнародними протоколами;
3) визначення з числа членів кожної мультидисциплінарної команди кейс-менеджера;
4) наявність щонайменше одного кабінету для прийому отримувачів послуг членами мультидисциплінарної команди;
5) взаємодія (за згодою отримувача послуг) з метою проведення оцінки соматичного та психічного стану з лікарем, який надає первинну медичну допомогу (лікарем загальної практики-сімейним лікарем, лікарем-терапевтом, лікарем-педіатром), а також з лікуючим лікарем у разі надання послуг одночасно з наданням медичної допомоги в умовах стаціонару;
6) взаємодія з іншими надавачами психологічної допомоги, медичних послуг, надавачами соціальних послуг, в тому числі неурядовими та благодійними організаціями, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями, органами місцевого самоврядування на території обслуговування для забезпечення комплексного спостереження та реабілітації отримувача послуг;
7) дотримання прав людини суб’єктом надання послуг відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю.
17. Обсяг психологічних послуг, який суб’єкт надання послуг зобов’язується надавати за договором із Мінветеранів відповідно до індивідуальних потреб отримувача послуг, включає:
1) проведення первинного психодіагностичного обстеження членами мультидисциплінарної команди;
2) визначення психологічної проблеми або психічного розладу, рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримувача послуг отримувати послуги із психологічної реабілітації стаціонарно, амбулаторно чи дистанційно;
3) формування із залученням отримувача послуг та/або його/її законного представника індивідуального плану психологічної реабілітації (далі - індивідуальний план) з використанням специфічних для конкретних проблем/розладів міжнародних стандартизованих інструментів обстеження та оцінки (шкали/тести/опитувальники);
4) визначення реабілітаційного прогнозу мультидисциплінарною командою за результатами психодіагностичного обстеження для переведення отримувача послуг на інший рівень психологічної допомоги;
5) надання стаціонарної психологічної допомоги отримувачам послуг, які перебувають на лікуванні у закладі охорони здоров’я, амбулаторно (за бажанням отримувача послуг) відповідно до складеного індивідуального плану та проведення поточного моніторингу стану отримувача послуг;
6) надання психологічної допомоги отримувачам послуг дистанційно (із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій);
7) забезпечення психіатричного огляду отримувача послуг у разі потреби з визначенням важкості психічного розладу та розладу поведінки;
8) здійснення поточного контролю за виконанням індивідуального плану та його коригування з оцінюванням прогресу в досягненні визначених мети та завдань психологічної реабілітації за результатами психодіагностичного обстеження;
9) психологічна підтримка членів родини отримувача послуг (його законних представників та осіб, які здійснюють за ним догляд), навчання технік самодопомоги, інформування та роз’яснення про проблеми з психічним здоров’ям та їх вплив, психоедукація та інші науково обґрунтовані методи психологічної підтримки;
10) проведення необхідних психодіагностичних тестів в динаміці;
11) застосування методів психологічного впливу та психотерапевтичних інтервенцій;
12) визначення потреби отримувача послуг у фармакотерапії, призначення медикаментозного лікування і слідкування за дотриманням призначеного лікування, проведення моніторингу побічної дії призначеного лікування та його корекція в разі потреби;
13) формування висновку-прогнозу психологічної реабілітації, що містить інформацію про надані психологічні послуги та подальші рекомендації;
14) надання своєчасної невідкладної медичної допомоги у разі виникнення станів, що загрожують життю і виникли під час надання послуг із психологічної реабілітації отримувачу послуг, а також виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та надання невідкладної медичної допомоги отримувачу послуг до її прибуття, в тому числі у разі потреби стаціонарного психіатричного лікування.
18. Послуги із психологічної реабілітації повинні надаватися на основі методологічно коректного застосування комплексу заходів з науково доведеною ефективністю та доцільністю відповідно до міжнародних науково обґрунтованих протоколів надання психологічної допомоги (лікування психічних розладів) та рекомендацій залежно від стану отримувача послуг.
19. Проводити реабілітацію фахівці можуть як у складі мультидисциплінарної команди, так і надавати психологічну допомогу самостійно відповідно до мети, зазначеної в індивідуальному плані, у формах, не заборонених законодавством.
20. Надання психологічних послуг дистанційно здійснюється із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій синхронно з кількома сторонами, що спілкуються в режимі реального часу (інтерактивні відеоконференції, телефон).
Надання послуг із психологічної реабілітації із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій може доповнювати послуги, що надаються очно, або використовуватися як самостійні послуги.
Вибір форми надання послуг залежить від бажання та можливостей отримувача послуг, можливостей та рекомендацій суб’єкта надання послуг, сутності проблеми та змісту індивідуального плану.
21. Перед початком психологічної реабілітації необхідна інформована згода отримувача послуг відповідно до вимог законодавства. Суб’єкт надання послуг інформує отримувача послуг про мету та зміст реабілітаційного процесу і послуг із психологічної реабілітації та укладає угоду про здійснення психологічної реабілітації.
22. Отримувач послуг має право:
1) отримувати інформацію про послуги із психологічної реабілітації, зокрема про результати психологічної діагностики, мету та зміст реабілітаційного процесу;
2) відмовитися від певних або всіх видів послуг із психологічної реабілітації із зазначенням причини такої відмови;
3) отримати послуги належної якості.
23. Для фіксації результатів процесу надання послуг із психологічної реабілітації суб’єкт надання послуг веде картку психологічного супроводження отримувача послуг, до якої вноситься інформація про результати психодіагностичних обстежень отримувача послуг, індивідуальний план, усі послуги із психологічної реабілітації, що були надані отримувачу послуг.
У разі відмови отримувача послуг від певних або всіх видів послуг із психологічної реабілітації суб’єкт надання послуг робить відповідні позначки в індивідуальному плані та картці психологічного супроводження.
24. Після завершення психологічної реабілітації суб’єкт надання послуг складає висновок-прогноз психологічної реабілітації, який є складовою частиною картки психологічного супроводження отримувача послуг.
Картка психологічного супроводження отримувача послуг є документом, що містить конфіденційну інформацію. Суб’єкт надання послуг відповідає за збереження відомостей, зокрема персональних даних, що містяться у картці, згідно із законодавством.
25. Форми індивідуального плану, угоди про здійснення психологічної реабілітації, картки психологічного супроводження отримувача послуг затверджуються Мінветеранів.
Моніторинг надання послуг із психологічної реабілітації та оцінка їх якості
26. Моніторинг надання послуг із психологічної реабілітації (далі - моніторинг) та оцінка якості надання таких послуг (далі - оцінка) проводяться Мінветеранів з метою:
визначення відповідності наданих послуг цьому Порядку та потребам отримувачів послуг;
забезпечення надання отримувачам послуг якісних послуг із психологічної реабілітації;
підвищення ефективності роботи з організації та надання послуг із психологічної реабілітації;
підготовки звітів про надання послуг із психологічної реабілітації;
планування подальшої роботи з розвитку системи надання послуг із психологічної реабілітації.
Моніторинг та оцінка сприяють:
координації діяльності суб’єктів надання послуг;
отриманню інформації про діяльність суб’єктів надання послуг, їх методи роботи, кількість та кваліфікацію залучених фахівців.
27. Моніторинг передбачає систематичний збір та обробку статистичних, адміністративних, оперативних даних, проведення спеціальних опитувань або анкетувань щодо надання послуг із психологічної реабілітації.
Мінветеранів самостійно формує необхідні показники моніторингу, узагальнює дані та проводить їх порівняльний аналіз, визначає основні тенденції до зміни даних та визначає заходи для розвитку системи надання послуг із психологічної реабілітації.
Дані моніторингу збираються щокварталу.
28. Оцінка проводиться Мінветеранів не рідше ніж один раз на рік із залученням за згодою провідних фахівців-практиків у сфері надання психологічних послуг, працівників органів виконавчої влади та представників громадських об’єднань.
Для проведення оцінки застосовуються такі показники:
адресність та індивідуальний підхід, що визначаються шляхом встановлення наявності індивідуальних планів, що відповідають індивідуальним потребам отримувачів послуг з урахуванням їх фізичного та психічного стану, віку, статі та особливостей, зумовлених інвалідністю;
результативність, що визначається шляхом проведення аналізу досягнутих результатів, задоволення індивідуальних потреб отримувача послуг, вирішення його проблемних питань;
своєчасність, що визначається шляхом проведення аналізу дотримання строків прийняття рішення про надання послуг, надання в разі потреби невідкладної допомоги отримувачу послуг, виконання індивідуального плану у визначені строки;
доступність та відкритість, що визначаються шляхом проведення аналізу наявності інформації про послуги, умови та порядок їх отримання, вільний (безперешкодний) доступ отримувача послуг до приміщення суб’єкта надання послуг;
зручність, що визначається шляхом проведення аналізу наявних можливостей для отримувачів послуг обирати зручний для них час отримання послуг, врахування інтересів та потреб отримувача послуг під час їх надання;
повага до отримувача послуг, що визначається шляхом проведення аналізу забезпечення ввічливого і гуманного ставлення з боку суб’єктів надання послуг, дотримання професійних та етичних норм і принципів у роботі з отримувачем послуг;
професійність, що визначається шляхом проведення аналізу наявності належного рівня кваліфікації фахівців суб’єкта надання послуг, проведення підвищення їх кваліфікації, атестації, супервізії.
опитування/анкетування отримувачів послуг та/або їх законних представників;
спостереження за процесом надання послуг із психологічної реабілітації (за згодою отримувача послуг);
бесіди/співбесіди з персоналом суб’єкта надання послуг;
вивчення документації, у тому числі звернень отримувачів послуг.
За результатами оцінки Мінветеранів може прийняти рішення про виключення суб’єкта надання послуг з Реєстру.
Звіт за результатами оцінки, який повинен містити інформацію про досягнення та у разі потреби рекомендації для покращення якості наданих послуг із психологічної реабілітації або покращення організації роботи суб’єкта надання послуг, передається такому суб’єкту.
Загальний звіт про стан якості послуг із психологічної реабілітації, що надаються суб’єктами надання послуг, оприлюднюється щороку на офіційному веб-сайті Мінветеранів.
{Порядок в редакції Постанов КМ № 1129 від 28.10.2021, № 587 від 10.05.2022}
