Деякі питання реформування державного управління України
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 306 від 26.04.2017
Розпорядженнями КМ
№ 726-р від 11.10.2017
№ 779-р від 24.10.2018
№ 1102-р від 18.12.2018
Постановою КМ
№ 562 від 26.06.2019}
{Додатково див. Постанову КМ № 1109 від 18.12.2018}
{У тексті Розпорядження слова і цифри “на 2016-2020 роки” замінено словами і цифрами “на період до 2021 року” згідно з Розпорядженням № 1102-р від 18.12.2018}
1. Схвалити Стратегію реформування державного управління України на період до 2021 року, що додається.
2. Затвердити план заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, що додається.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити виконання плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Координаційній раді з питань реформування державного управління інформацію про стан його виконання.
СХВАЛЕНО |
СТРАТЕГІЯ
реформування державного управління України на період до 2021 року
Реформа державного управління є однією з основних реформ у країнах з перехідною економікою, що здійснюють комплексні реформи у різних сферах державної політики. Дієва система державного управління є одним з основних факторів конкурентоспроможності держави та передумовою європейської інтеграції. Ефективна діяльність Кабінету Міністрів України щодо формування державної політики у різних сферах можлива за наявності професійної, результативної, ефективної та підзвітної системи центральних органів виконавчої влади. Зниження адміністративного навантаження державного регулювання, покращення якості надання адміністративних послуг, забезпечення законності та передбачуваності адміністративних дій покращує позиції держави у світових рейтингах конкурентоспроможності. Крім того, ефективна система державного управління є однією з основних передумов демократичного врядування, що ґрунтується на принципах верховенства права.
Сучасний етап реформи державного управління розпочався з набрання чинності у травні 2015 р. Законом України “Про державну службу”, прийняття у червні 2016 р. першої редакції цієї Стратегії та підписання у грудні 2016 р. Угоди про фінансування між Урядом України та Європейською Комісією щодо підтримки комплексної реформи державного управління в Україні.
У 2018 році експерти Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA) провели оцінку стану державного управління, а Рахункова палата провела аудит комплексної реформи державного управління, за результатами яких з урахуванням накопиченого досвіду та консультацій із заінтересованими сторонами цю Стратегію оновлено.
Метою цієї Стратегії є вдосконалення системи державного управління і відповідно підвищення рівня конкурентоспроможності країни. Результатом реалізації цієї Стратегії повинна стати більш ефективна та підзвітна громадянам система державного управління, яка працює в інтересах суспільства, забезпечує сталий розвиток країни та надає якісні послуги.
Індикатором ефективності систем державного управління є позиція держави у відповідних міжнародних рейтингах. Згідно з показниками Індексу глобальної конкурентоспроможності (за 2018 рік) Україна займає 110 місце (серед 140 держав) у категорії “державні інституції”, 49 місце в категорії “бюджетна прозорість”, 82 місце в категорії “тягар державного регулювання”. У рейтингу Світового банку “Ведення бізнесу” позиції України є кращими - у загальному рейтингу в 2018 році Україна займає 71 місце, у сфері відкриття бізнесу Україна піднялася з 70 місця у 2015 році до 56 місця у 2018 році. Покращення позицій України свідчитиме про успішність реалізації цієї Стратегії.
З урахуванням європейського рейтингу та європейської перспективи України ця Стратегія розроблена згідно з європейськими стандартами належного адміністрування з питань трансформації системи органів державного управління. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), ця Стратегія ґрунтується на спільних цінностях, а саме: дотриманні демократичних принципів, верховенстві права, належному врядуванні. У статті 3 Угоди про асоціацію належне врядування визначається як один з основних принципів для посилення відносин між сторонами. Україна продовжуватиме політичні, соціально-економічні, законодавчі та інституційні реформи, необхідні для ефективної реалізації Угоди про асоціацію. З огляду на важливість реформи державного управління для України до розроблення цієї Стратегії залучено заінтересовані сторони.
Європейські стандарти належного адміністрування сформульовані в документі SIGMA “Принципи державного управління”, який містить систему принципів і критеріїв оцінки державного управління (далі - Принципи державного управління). Структура цієї Стратегії відповідає Принципам державного управління, розробленим SIGMA у тісній співпраці з Європейською Комісією, та визначає основні вимоги до системи органів державного управління. Принципи державного управління сформульовані на основі міжнародних стандартів і вимог, а також належних практик держав - членів ЄС та/або держав Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Принципи державного управління визнані деякими державами як перелік стандартів та система принципів і критеріїв для проведення оцінки реформ державного управління.
Стратегія з урахуванням Принципів державного управління визначає такі напрями реформування:
формування і координація державної політики (стратегічне планування державної політики, якість нормативно-правової бази та державної політики в цілому, включаючи вимоги щодо формування державної політики на основі ґрунтовного аналізу та участь громадськості);
модернізація державної служби та управління людськими ресурсами;
забезпечення підзвітності органів державного управління (прозорість роботи, вільний доступ до публічної інформації, організація системи органів державного управління з чітким визначенням підзвітності, можливість судового перегляду рішень);
надання адміністративних послуг (стандарти надання та гарантії щодо адміністративних процедур, якість адміністративних послуг, електронне урядування);
управління державними фінансами (адміністрування податків, підготовка та виконання державного бюджету, система державних закупівель, внутрішній аудит, облік та звітність, зовнішній аудит).
Мета та завдання реформи управління державними фінансами у складі системи державного управління визначені Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659).
Дія цієї Стратегії не поширюється на реформування місцевого самоврядування, що здійснюється відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 30, ст. 831), плану заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 688 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 78, ст. 2607), Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 70, ст. 1966), та плану заходів на 2018-2020 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 75, ст. 2513).
Крім того, дія цієї Стратегії також не поширюється на судовий нагляд та перегляд рішень органів державного управління, оскільки реформа адміністративного судочинства є невід’ємною частиною комплексної судової реформи. Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки схвалена Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276.
II. Зв’язок Стратегії з іншими стратегічними документами
Ця Стратегія узгоджується з положеннями таких стратегічних документів:
Стратегією сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, зокрема розділом 3 “Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії”, в якому однією з першочергових реформ визначено реформу державного управління, що має на меті побудову прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності. Результатом проведення реформи повинно стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури державного управління із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (електронне урядування) для забезпечення формування і реалізації цілісної державної політики, спрямованої на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики;
Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659), зокрема підрозділом 3 “Середньострокове бюджетне планування” розділу II “Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі”, яким передбачено впровадження середньострокової бюджетної декларації як інструменту поєднання стратегічних пріоритетів держави з можливостями державного бюджету, створення надійних середньострокових рамок для планування бюджету, посилення ролі головних розпорядників бюджетних коштів у бюджетному процесі. Разом з тим підрозділом 1 “Стратегічне планування” розділу III “Підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики” зазначеної Стратегії передбачено завдання щодо законодавчого визначення нової сучасної чіткої системи документів державного стратегічного планування, запровадження розроблення середньострокових стратегічних планів міністерств, запровадження обов’язкової оцінки вартості реалізації нових стратегічних документів та посилення інституційної спроможності для здійснення стратегічного планування;
планом заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 615, та планом дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу “Ведення бізнесу”, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1406.
III. Сучасний стан державного управління в Україні
Система державного управління в Україні не відповідає потребам держави у проведенні комплексних реформ у різних сферах державної політики та її європейському вибору, а також європейським стандартам належного управління державою.
Відповідно до законодавства міністерства визначено як органи, відповідальні за формування та реалізацію державної політики, а Кабінет Міністрів України - як орган, який спрямовує, координує та контролює діяльність міністерств. Проте існуючі механізми спрямування і координації міністерств, так само як і спроможність міністерств до формування політики, потребують вдосконалення.
Зокрема, процес планування діяльності Кабінету Міністрів України повинен належним чином узгоджуватися з бюджетним процесом. З метою визначення правових та організаційних засад формування цілісної системи державного стратегічного планування розвитку держави, встановлення загального порядку розроблення, затвердження і виконання документів державного стратегічного планування, чіткого закріплення повноважень учасників цих процесів потребує прийняття Верховною Радою України Закону України “Про державне стратегічне планування”.
Через недотримання розробниками вимог Регламенту Кабінету Міністрів України проекти урядових рішень часто не мають належних фінансово-економічних розрахунків та прогнозу впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін.
У сфері державної служби проблемою залишається відсутність централізованої бази даних державних службовців, що ускладнює облік та запровадження сучасних практик управління персоналом. Існуючі підходи до визначення посадових обов’язків є формальними, а відсутність методики проведення оцінки та системи класифікації посад створює дисбаланс в оплаті праці. Структура заробітної плати залишається непрозорою, оскільки її варіативна складова становить близько 50 відсотків.
Система управління міністерства є надто централізованою, а керівництво міністерства переобтяжене питаннями організаційного характеру, які доцільно делегувати керівникам нижчого рівня.
Проблемою також є відсутність єдиних правил чи критеріїв щодо організаційного забезпечення реалізації державної політики. Значна кількість функцій з реалізації державної політики виконується міністерствами, що знижує їх здатність до якісного формування державної політики.
Основною перешкодою для якісного надання адміністративних послуг на сьогодні є відсутність єдиних правил адміністративної процедури. Організація роботи державних електронних реєстрів залишається неефективною - інформація в них дублюється, автоматизований обмін даними здебільшого відсутній, система ідентифікації користувачів розгорнута лише частково, а процес автоматизації послуг не завжди приводить до їх спрощення. Існує необхідність законодавчого врегулювання зазначених питань та запровадження системи визначення рівня задоволених якістю надання адміністративних послуг користувачів.
Стратегічні засади реформування державного управління
Політична воля і лідерство є вирішальними факторами для успішного планування та проведення реформи державного управління. Реформа є міжгалузевою і проводиться у цілісний та узгоджений спосіб, чого неможливо досягти без політичного лідера з достатніми повноваженнями та підтримкою Прем’єр-міністра України. З огляду на це Прем’єр-міністр України визначив Міністра Кабінету Міністрів України відповідальним за координацію реформування державного управління. У складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворено самостійний структурний підрозділ з питань реформування державного управління, який забезпечує супроводження реформи та підтримку діяльності політичного керівництва і координації реформи. Штатна чисельність такого підрозділу становить до 45 державних службовців з відповідним рівнем професійної компетентності для забезпечення сталого процесу реалізації цієї Стратегії. Міністр Кабінету Міністрів України та структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України з питань реформування державного управління, зокрема, відповідають за такі напрями, як реформування державної служби та реорганізація центральних органів виконавчої влади.
Координація роботи з питань реформування державного управління здійснюється відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади будуть залучені до проведення реформи державного управління.
Залучення центральних органів виконавчої влади до реалізації цієї Стратегії здійснюється з чітким розподілом відповідальності і з урахуванням їх спроможності щодо реформування державного управління. В окремих сферах реалізації цієї Стратегії, зокрема щодо оплати праці державних службовців, стратегічного планування, контролю якості проектів нормативно-правових актів, розподіл відповідальності потребує уточнення.
З метою забезпечення координації реалізації цієї Стратегії у 2016 році Кабінетом Міністрів України утворено як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Координаційну раду з питань реформування державного управління (далі - Координаційна рада). До складу Координаційної ради включені перші заступники (заступники) міністрів, відповідальних за основні напрями реформування державного управління, Голова НАДС та Голова Державного агентства з питань електронного урядування, представники Верховної Ради України, Офісу Президента України та громадськості. Очолює Координаційну раду Міністр Кабінету Міністрів України.
{Абзац п'ятий підрозділу “Стратегічні засади реформування державного управління” розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 562 від 26.06.2019}
Повноваження Координаційної ради визначені Положенням про Координаційну раду з питань реформування державного управління, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 335 “Про Координаційну раду з питань реформування державного управління” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 42, ст. 1577).
Реалізація цієї Стратегії фінансуватиметься за рахунок державного бюджету та інших джерел, зокрема ЄС та інші міжнародні партнери зможуть надавати фінансову підтримку реалізації цієї Стратегії з використанням існуючих дієвих механізмів, узгоджених сторонами. Планування фінансового забезпечення реалізації цієї Стратегії також повинно включати розрахунки потенційного заощадження коштів у результаті проведення реформ (оптимізації чисельності працівників, раціоналізації та автоматизації адміністративних процедур), що частково може компенсувати витрати на реформування.
Стратегічне планування, координація формування і реалізації політики
Стратегічне планування, координація формування і реалізації політики є одним з основних напрямів діяльності органів державної влади в системі державного управління. Якість формування державної політики визначає ефективність та результативність реалізації державної політики. Разом з тим вирішальним є забезпечення суспільного інтересу та інформування громадськості про майбутні зміни.
Поточна ситуація у сфері стратегічного планування, координації формування і реалізації політики характеризується такими умовами:
недостатня якість процесу формування політики, у тому числі стратегічного планування;
дублювання повноважень органів виконавчої влади, низький рівень координації роботи та взаємодії між центральними органами виконавчої влади, що призводить до надмірного навантаження на Кабінет Міністрів України;
неузгодженість між планом дій Уряду та планами діяльності центральних органів виконавчої влади;
недостатній попередній аналіз ситуації, нечітке визначення проблем та формальне розроблення альтернативних варіантів їх розв’язання у сферах державної політики. Регламентом Кабінету Міністрів України визначено базові концептуальні засади формування політики (зокрема, аналіз стану справ у галузі, прогнозування результатів реалізації політики, визначення критеріїв ефективності, фінансово-економічне обґрунтування), але на практиці ці положення, як правило, майже не застосовуються;
відсутність чіткої класифікації та взаємозв’язку між програмними і прогнозними документами у сферах державної політики та нормативно-правовими актами;
низький рівень застосування сучасних технологій та використання аналітичних інструментів для роботи з даними у діяльності органів виконавчої влади, що обумовлює низький рівень аналітичної роботи;
відсутність чітко визначених підходів щодо середньо- та довгострокового планування діяльності центральних органів виконавчої влади, що призводить до продукування значної кількості рішень Кабінету Міністрів України, які не є фінансово обґрунтованими в середньостроковій перспективі.
Як наслідок, Кабінет Міністрів України переобтяжений вирішенням операційних та технічних питань замість обговорення стратегічних пріоритетів та визначення довгострокових цілей. Наявна організація роботи центральних органів виконавчої влади створює перешкоди для розвитку та впровадження єдиної та узгодженої державної політики. Підвищення спроможності Кабінету Міністрів України зосереджуватися на вирішенні важливих питань потребує змін у системі центральних органів виконавчої влади, зміни засад стратегічного планування та механізмів координації.
Метою цієї Стратегії є визначення на законодавчому рівні переліку документів державного стратегічного планування та створення умов для підготовки та прийняття обґрунтованих та скоординованих рішень Кабінету Міністрів України, які забезпечують реалізацію пріоритетів розвитку держави.
Основними завданнями у цьому напрямі є:
підвищення спроможності до стратегічного планування Кабінету Міністрів України;
визначення переліку документів державного стратегічного планування;
затвердження методики розроблення документів державного стратегічного планування;
узгодження рішень стратегічного характеру з можливостями державного бюджету в середньостроковій перспективі;
посилення координації діяльності в сфері електронного урядування;
належне забезпечення консультацій з громадськістю та заінтересованими сторонами під час формування державної політики.
Спроможність Кабінету Міністрів України до стратегічного планування базується не лише на якості підготовлених документів, але і на здатності до їх дієвої реалізації, забезпечення їх узгодженості, моніторингу та оцінки, у зв’язку з чим потребує посилення спроможності Секретаріат Кабінету Міністрів України як орган, який здійснює аналітичне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.
Прогрес у досягненні запланованих результатів буде визначатися з використанням таких індикаторів:
Індикатор | Базове значення | 2019 рік | 2020 рік | 2021 рік |
Частка стратегій, прийнятих у поточному році, які відповідають встановленим вимогам, відсотків | 50 | 80 | ||
Частка стратегій, щодо виконання яких здійснюється щорічне звітування, відсотків | 40 | 60 | ||
Частка виконаних заходів річного плану дій Уряду, відсотків | 40 | 45 | 55 | 65 |
Державна служба та управління людськими ресурсами
Державна служба є основою державного управління. Створення професійної державної служби має виключне значення для держави з перехідною економікою. Досягнення мети, визначеної Стратегією сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, не може бути здійснено без професійних, доброчесних та етичних державних службовців.
Принципи, на основі яких створюється державна служба, відображені у Принципах державного управління, а саме:
належність, визначеність і застосування на практиці сфери охоплення державної служби;
визначеність і застосування на практиці політики і правової бази для професійної та чітко впорядкованої державної служби;
відбір і призначення на посади державної служби, що ґрунтуються на досягненнях і здобутках та однаковому ставленні до кандидатів; чіткі та зрозумілі критерії для переведення на нижчу посаду та припинення державної служби;
унеможливлення прямого чи непрямого політичного впливу на вищі керівні посади державної служби;
справедлива і прозора система оплати праці державних службовців, що ґрунтується на класифікації посад;
забезпечення професійного розвитку державних службовців, що включає регулярне навчання, справедливе оцінювання результатів службової діяльності, а також мобільність і просування по службі на основі об’єктивних, прозорих критеріїв і здобутків;
здійснення заходів для сприяння доброчесності, запобігання корупції та забезпечення дисципліни на державній службі.
Основні проблеми функціонування державної служби та управління людськими ресурсами на державній службі в Україні пов’язані з певною фрагментарністю та нечіткістю правового регулювання цієї сфери, відсутністю інформаційної системи, яка б дала змогу мати оперативні статистичні дані про стан управління людськими ресурсами, ефективної координації державної політики у відповідній сфері, а також недостатнім рівнем професіоналізму в сфері добору персоналу на посади державної служби, недосконалою та непрозорою структурою заробітної плати державних службовців. Існуючі конкурсні процедури відбору на посади державної служби залишаються недосконалими і не ґрунтуються на якісних стандартизованих вимогах до рівня професійної компетентності претендентів на посади державної служби, у тому числі відсутні чіткі і прозорі процедури просування по службі. Більшість центральних органів виконавчої влади не застосовують сучасні інструменти управління людськими ресурсами та професійного навчання. Незбалансована система оплати праці призвела до нерівності у системі державного управління.
Державне управління в Україні також характеризується наявністю гендерних розривів. У Кабінеті Міністрів України частка жінок становить лише 20 відсотків (станом на 2018 рік). Хоча жінки загалом переважають серед державних службовців, їх представництво помітно скорочується на вищих керівних посадах. Серед державних службовців, які обіймають посади категорії “А”, жінки становлять лише 16,7 відсотка (станом на 2016 рік). Серед державних секретарів міністерств, Кабінету Міністрів України, заступників Державного секретаря Кабінету Міністрів України частка жінок становить лише 8,3 відсотка (станом на 2018 рік). У цілому Україна займає 103 місце із 144 за показником співвідношення жінок та чоловіків у парламенті та на посадах міністрів згідно з Індексом гендерних розривів на 2017 рік (за даними Світового економічного форуму).
Закон України “Про державну службу” відповідає Принципам державного управління та спрямований на вирішення основних питань державної служби.
Разом з тим два з половиною роки дії зазначеного Закону показали, що певні його положення потребують удосконалення, а його ефективна реалізація вимагає консолідованих зусиль усіх органів державної влади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2016 р. № 905 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 99, ст. 3233) схвалено Концепцію запровадження посад фахівців з питань реформ, спрямовану на оновлення та посилення кадрового потенціалу шляхом встановлення спеціальних вимог до компетенцій, процедури відбору та умов оплати праці. Практичний досвід відбору та призначення на посади фахівців з питань реформ засвідчує необхідність подальшого вдосконалення конкурсної процедури, її поширення на інші посади державної служби.
Відбір та призначення кандидатів на посади державної служби здійснюється на основі особистих якостей та досягнень з використанням конкурсних механізмів. Утворено Комісію з питань вищого корпусу державної служби, до складу якої входять представники державних органів, а також різних інститутів громадянського суспільства та закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”. Такий склад Комісії забезпечує прозорість процедур, хоча він, як і конкурсна процедура, не є абсолютною гарантією професійного відбору претендентів на посади вищого корпусу державної служби. На посади державної служби категорій “Б” та “В” також запроваджено конкурсний механізм добору претендентів з відповідним забезпеченням прозорості роботи конкурсних комісій. Разом з тим актуальною залишається проблема вдосконалення методів конкурсного відбору, навчання та професіоналізації роботи конкурсних комісій, стандартизації вимог до рівня професійної компетентності претендентів на посади усіх категорій.
Основними складовими елементами реформи є:
подальше вдосконалення нормативно-правової бази державної служби та забезпечення її ефективного впровадження;
розроблення та запровадження систем класифікації посад на державній службі;
фінансова стабільність реформування системи оплати праці державних службовців з урахуванням макроекономічних показників;
посилення спроможності структурних підрозділів з управління персоналом у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади з метою розвитку сучасного управління людськими ресурсами з координацією діяльності НАДС;
створення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі;
реформа системи професійного навчання державних службовців, у тому числі в частині володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;
посилення інституційної спроможності НАДС та служб управління персоналом в органах виконавчої влади.
Закон України “Про державну службу” передбачає проведення реформування системи оплати праці державних службовців з метою забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці, підвищення рівня прозорості, передбачуваності та справедливості. Встановлення конкурентоспроможного рівня заробітної плати сприятиме залученню кращих фахівців, що є важливою складовою частиною реформування системи державного управління в Україні.
Реформування системи оплати праці державних службовців здійснюватиметься на стабільній фінансовій основі відповідно до обґрунтованих макроекономічних показників. Особлива увага зосереджуватиметься на забезпеченні конкурентоспроможного рівня оплати праці державних службовців, які відіграють визначальну роль у проведенні ключових національних реформ. Важливі кроки в цьому напрямі зроблені у 2016-2018 роках шляхом збільшення фонду оплати праці.
Критерієм, за яким проводиться оцінка прозорості та справедливості оплати праці, є співвідношення між посадовим окладом та розміром премії у середній заробітній платі державного службовця. Частка посадового окладу повинна становити у 2019 році не менше 70 відсотків, а премії - не більше 30 відсотків. Зменшення частки премій сприятиме запобіганню встановленню роботодавцем розміру заробітної плати на власний розсуд, а також зниженню ризику політизації державних службовців.
Підвищення заробітної плати державних службовців здійснюватиметься згідно із Законом України “Про державну службу”.
Крім вимог, встановлених Законом України “Про державну службу”, реформування системи оплати праці державних службовців передбачає:
підвищення заробітної плати державних службовців до 2020 року до конкурентоспроможного рівня відповідно до показників загального ринку праці;
встановлення тимчасових додаткових стимулюючих виплат для забезпечення конкурентоспроможного рівня заробітної плати відповідно до показників загального ринку праці, зокрема державним службовцям, які працюють на посадах фахівців з питань реформ.
Додаткові стимулюючі виплати можуть бути встановлені за рішенням керівників державної служби органів виконавчої влади відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284).
Додаткові стимулюючі виплати встановлюються державним службовцям, призначеним на посади фахівців з питань реформ за результатами конкурсу відповідно до вимог до професійної компетенції кандидатів на такі посади.
До кінця 2021 року під час удосконалення організаційної структури та оптимізації чисельності органів виконавчої влади суттєво оновиться склад державних службовців відповідно до встановлених вимог, нової структури та процедури роботи у таких органах. Поступово збільшаться посадові оклади державних службовців та завершиться комплексна реформа системи оплати їх праці, що гарантуватиме державним службовцям прозорість та конкурентоспроможний рівень заробітної плати відповідно до показників загального ринку праці.
Підвищення розміру заробітної плати відповідно до Закону України “Про державну службу”, за попередніми розрахунками, значно збільшить загальний річний обсяг видатків на оплату праці державних службовців. Кабінет Міністрів України забезпечуватиме фінансову стабільність та збалансованість державного бюджету під час проведення реформування системи оплати праці державних службовців. У рамках середньострокового бюджетного планування проводитиметься ретельний аналіз впливу на державний бюджет реформування системи оплати праці та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади. У разі потреби розглядатиметься питання щодо внесення змін до відповідної нормативно-правової бази.
Однією з основних умов для успішного реформування є стале фінансове забезпечення. Закон України “Про державну службу” передбачає удосконалення системи оплати праці, зокрема підвищення заробітної плати, розміру надбавки за вислугу років, що суттєво збільшить загальний фонд оплати праці. Крім того, передбачається збільшення обсягу витрат на державну службу. Разом з тим повинен бути встановлений новий порядок преміювання державних службовців, який би визначав прозорі та чіткі критерії такого преміювання на основі оцінювання результатів службової діяльності та досягнень.
З огляду на те, що рівень оплати праці є важливим фактором залучення професіоналів на державну службу, динаміка збільшення фонду оплати праці повинна відповідати економічним реаліям України з урахуванням обсягу витрат, необхідних для проведення реформи, а підвищення рівня оплати праці державних службовців повинне бути обґрунтованим. Отже, питання проведення реформування системи оплати праці державних службовців повинне розглядатися разом з питаннями підвищення ефективності управління та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади. Витрати на проведення реформування системи оплати праці державних службовців не можуть здійснюватися лише з державного бюджету, вони повинні частково покриватися за рахунок підвищення ефективності державного управління та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади.
Ураховуючи те, що інформація про ефективність системи державного управління в Україні є обмеженою, визначення шляхів оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади є неможливим.
Таким чином, необхідно створити та впровадити відповідну інформаційну систему управління людськими ресурсами в державних органах, яка дасть змогу проводити оперативний прозорий моніторинг чисельності працівників органів виконавчої влади та фонду оплати праці таких органів.
Інформація про чисельність працівників органів виконавчої влади розміщуватиметься щомісяця на офіційних веб-сайтах таких органів, що сприятиме забезпеченню прозорості здійснення заходів з реформування державного управління та посиленню відповідальності Кабінету Міністрів України щодо оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади і, як наслідок, підвищенню рівня оплати праці державних службовців.
З огляду на кількість жінок, зайнятих у сфері державного управління, повинен дотримуватися принцип забезпечення гендерної рівності, зокрема під час прийняття та виконання політичних, стратегічних, організаційних та оперативних рішень, а також зменшення вразливості та захисту працівників органів виконавчої влади, які перебувають в групі ризику. Під час оптимізації чисельності працівників фактори вразливості таких груп ризику повинні бути належним чином враховані, але не суперечити загальним цілям реформи.
Істотний перегляд завдань та функцій органів виконавчої влади, автоматизація процесів їх роботи, встановлення єдиних вимог щодо розроблення посадових інструкцій в сфері державної служби, класифікація посад державної служби та розроблення відповідних професійних стандартів дасть змогу якісно оновити систему державного управління та державної служби відповідно до європейських стандартів та кращих практик управління.
Реформа державної служби передбачає поступове оновлення складу міністерств, поетапне реформування інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів (2019-2021 роки) і місцевих держадміністрацій (2020-2021 роки), а також утворення команд фахівців з питань реформ у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, визначених міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.
Реформа державної служби охоплює усі державні органи, на які поширюється дія Закону України “Про державну службу”. Принципи, закладені в Законі, повинні бути однаково запроваджені як у центральних органах виконавчої влади, так і в інших державних органах. НАДС здійснює функціональне управління державною службою. Успіх реформи значною мірою залежить від якості управління людськими ресурсами в державних органах, що потребує утворення ефективних і дієвих служб управління персоналом у таких органах. Служби управління персоналом повинні бути утворені в усіх державних органах (організаціях з невеликою чисельністю працівників повинен бути призначений спеціаліст з питань управління людськими ресурсами). НАДС надаватиме підтримку (проведення навчання, надання рекомендацій, забезпечення співпраці) всім службам та спеціалістам.
В Україні обмежені дані про державну службу, крім даних про загальну чисельність державних службовців у різних організаціях. Усі організації державного сектору мають власні інформаційні системи управління. Набори даних, які зберігаються в таких системах, є непридатними для порівняння і не дають можливості проаналізувати систему управління людськими ресурсами в державних органах. З огляду на зазначене одним з пріоритетів проведення реформи є створення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі та стандартизація наборів даних, необхідних для здійснення заходів з управління людськими ресурсами, з відповідною дезагрегацією їх за гендерною ознакою. Модулями інтегрованої інформаційної системи, які створюватимуться поетапно, є:
модуль внутрішнього переведення державних службовців та проведення конкурсу на заміщення вакантних посад;
модуль визначення фонду оплати праці та підготовки фінансової аналітики;
модуль ведення особових справ державних службовців (кар’єра, оцінка результатів службової діяльності, компетентностей, професійне навчання тощо);
модуль пошуку та підбору кадрів у системі державних органів.
Якість підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців не відповідає сучасним викликам. Зміст професійного навчання державних службовців не відповідає наявним потребам у такому навчанні. Система професійного навчання залишається закритою і фактично унеможливлює доступ недержавних провайдерів освітніх послуг, впровадження дієвих методів професійного навчання на основі сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Все це вимагає створення сучасної цілісної, мобільної та гнучкої системи професійного навчання з розвинутою інфраструктурою, ефективним управлінням і належним ресурсним потенціалом.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади повинні передбачати в межах затверджених їм у відповідних бюджетах призначень під час складання кошторисів починаючи з 2020 року кошти на підвищення кваліфікації державних службовців відповідно до власних потреб.
Єдиним державним замовником на підготовку фахівців із числа державних службовців за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування за обов’язковими напрямами, що визначаються відповідно до потреб у професійному навчанні, обов’язкового переліку напрямів підвищення кваліфікації, повинно бути НАДС як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державної служби.
НАДС є провідним центральним органом виконавчої влади з питань реалізації Закону України “Про державну службу”, відповідно до якого на Агентство покладено 11 нових функцій.
Для виконання покладених на НАДС функцій у його складі утворено структурні підрозділи з питань управління персоналом на державній службі, професійного розвитку державних службовців, проведення функціонально-правового аналізу, здійснення контролю за реалізацією права на державну службу, забезпечення діяльності Комісії вищого корпусу державної служби, що вимагає суттєвого посилення інституційної спроможності НАДС.
Крім того, для якісного та повноцінного проведення реформи державної служби НАДС повинно розробити методики впровадження сучасних методів управління персоналом на державній службі, що потребує утворення підрозділів, відповідальних за:
методологічну підтримку служб управління персоналом державних органів, розроблення та впровадження методики управління організаційними змінами, проведення оцінки та забезпечення розвитку персоналу;
розроблення та впровадження сучасних методів відбору кандидатів на посади державної служби категорій “Б” та “В”, координацію дій із залучення кандидатів на посади державної служби;
створення та управління інтегрованою інформаційною системою управління людськими ресурсами на державній службі.
Після проведення детального аналізу та створення нової структури НАДС необхідно визначити перелік посад фахівців з питань реформи, вимоги до професійної компетентності кандидатів на такі посади. До роботи в НАДС шляхом проведення конкурсного відбору будуть залучені фахівці з питань управління персоналом, що мають відповідний досвід та кваліфікацію. Для швидкого опанування специфіки управління персоналом на державній службі для нових працівників передбачається проведення відповідного навчання.
Метою цієї Стратегії є побудова професійної, доброчесної, політично нейтральної і орієнтованої на громадян державної служби.
Основними напрямами реалізації цієї Стратегії в частині державної служби та управління людськими ресурсами є:
забезпечення підвищення ефективності та прозорості державної служби шляхом автоматизації процесів, систем управління людськими ресурсами на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
запровадження та підтримка системи відбору на посади державної служби, яка базується на Принципах державного управління, є прозорою, відповідає найкращим практикам та забезпечує залучення найбільш професійних, компетентних та вмотивованих фахівців;
впровадження сучасної цілісної, мобільної та гнучкої системи професійного навчання державних службовців з розвинутою інфраструктурою та належним ресурсним забезпеченням, яка орієнтована на розвиток компетентностей та потреби в професійному розвитку державних службовців;
забезпечення державних службовців належними умовами праці, зокрема створення конкурентоспроможної, прозорої та зрозумілої системи оплати праці;
формування організаційної культури державної служби, яка базується на цінностях досягнення результатів, відповідальності, інноваційності, відкритості комунікацій.
Прогрес у досягненні запланованих результатів буде визначатися за такими індикаторами:
Індикатор | Базове значення | 2019 рік | 2020 рік | 2021 рік |
Частка центральних органів виконавчої влади, які приєдналися до першого модуля HRMIS, відсотків | 0 | 25 | 50 | 75 |
Частка проведених конкурсів на зайняття посад державної служби в апаратах міністерств, в яких етап тестування здійснюється централізовано на базі центру оцінювання, утвореного НАДС, відсотків | 0 | 20 | 50 | 80 |
Частка наявних вакансій на посади державної служби, оголошення про які публікуються на веб-сайті “career.gov.ua”, відсотків | 1 | 50 | 75 | 90 |
Частка державних службовців категорії “А”, які пропрацювали на державній службі не меншe одного року та пройшли щонайменше один навчальний курс за програмою лідерства для державних службовців, відсотків | 0 | 25 | 50 | 75 |
Фіксована частина заробітної плати в структурі загального фонду заробітної плати органу (фонд посадового окладу та інших обов’язкових виплат), відсотків | 45 | 50 | 60 | 70 |
Частка керівників служб управління персоналом, які успішно пройшли навчання щодо методики оцінювання результатів службової діяльності, відсотків | 25 | 50 | 75 | |
Cередня кількість учасників конкурсів на посади державної служби, осіб | 2 | 5 | 7 | 10 |
Підзвітність - організація, прозорість, нагляд
Реформа державного управління у частині підзвітності проводитиметься з урахуванням того, що організація системи центральних органів виконавчої влади має значний вплив на загальну роботу Кабінету Міністрів України. Система центральних органів виконавчої влади за умови її належної побудови забезпечує демократичну легітимність, зокрема задовольняє потреби громадян. У державах - членах ЄС відсутній уніфікований спосіб організації системи державних органів та забезпечення їх підзвітності, але є такі принципи, що необхідно враховувати під час розбудови системи органів виконавчої влади, як раціональність, економічна доцільність, прозорість та підзвітність.
В Україні функціонує 66 центральних органів виконавчої влади, зокрема 19 міністерств, 20 служб, 14 агентств, чотири інспекції та дев’ять інших центральних органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України безпосередньо спрямовує та координує діяльність 12 центральних органів виконавчої влади, серед яких шість центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, що без чіткої підзвітності відповідним міністрам не дає змоги ефективно формувати та реалізовувати цілісну та послідовну державну політику. Відсутність чіткого розподілу відповідальності між міністерствами призводить до дублювання функцій та нечіткого розподілу завдань і, як наслідок, нераціонального використання людських і фінансових ресурсів, низького рівня інституційної спроможності щодо проведення реформ та формування державної політики.
Потребує удосконалення механізм спрямування і координації міністрами діяльності центральних органів виконавчої влади в частині стратегічного управління та політичного нагляду за результатами їх діяльності.
Надмірно централізовані управлінські функції в міністерствах, що призводить, зокрема, до переобтяження керівництва міністерств вирішенням поточних питань організаційного характеру.
Інституційна система не забезпечує достатньої координації державної політики у сфері доступу до публічної інформації, а процедура доступу до такої інформації потребує подальшого вдосконалення для ефективного захисту прав громадян і надання інформації у зручній формі. Крім того, бракує ефективного механізму збору, накопичення та аналізу ключових статистичних даних за запитами на надання публічної інформації.
Доступ до інформації на веб-сайтах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повинен бути зручним та орієнтованим на користувача, а оприлюднення публічної інформації (річних планів, бюджетів, звітів органів виконавчої влади тощо), повинно здійснюватися своєчасно та у повному обсязі.
Також потребує опрацювання питання щодо можливості централізації окремих функцій із забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади.
Метою цієї Стратегії є забезпечення підзвітності системи органів виконавчої влади суспільству, її раціональної побудови, чіткий розподіл повноважень та відповідальності.
Заходи щодо реалізації цієї Стратегії будуть здійснюватися за такими напрямами:
чіткий розподіл повноважень, функцій та відповідальності між органами виконавчої влади, створення ефективної систему їх підзвітності та взаємодії;
вдосконалення внутрішньої структури органів виконавчої влади, забезпечення її раціональної побудови і спроможності ефективно виконувати свої функції;
забезпечення вільного доступу до інформації про органи виконавчої влади та їх діяльність у зручній формі.
Прогрес у досягненні запланованих результатів буде визначатися за такими індикаторами:
Індикатор | Базове значення | 2019 рік | 2020 рік | 2021 рік |
Частка центральних органів виконавчої влади, для яких відповідним членом Кабінету Міністрів України схвалено показники досягнення результатів на наступний рік, відсотків | 20 | 30 | 55 | |
Частка центральних органів виконавчої влади, які оприлюднили річний звіт про досягнуті результати, відсотків | 20 | 30 | ||
Частка міністерств, структури апарату яких відповідають уніфікованим вимогам, відсотків | 50 | 80 | ||
Частка міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, чиї веб-сайти приведені у відповідність з уніфікованими стандартами, відсотків | 0 | 10 | 50 | 80 |
Адміністративні процедури, адміністративні послуги та електронне урядування
Пріоритетом розвитку сфери адміністративних процедур є прийняття закону про загальну адміністративну процедуру згідно з європейськими стандартами і поступове приведення окремих адміністративних процедур у відповідність з визначеними загальними принципами. Закріплення на законодавчому рівні базових принципів і правил проведення адміністративної процедури сприятиме правовій визначеності і наданню гарантії дотримання прав громадян і юридичних осіб у разі, коли органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають їх права та обов’язки. Такі принципи, як законність (прийняття рішень відповідно до законів та прийнятих для їх реалізації підзаконних актів), встановлення істинних фактів, які є важливими для прийняття рішення, право бути почутим, право на одержання письмового рішення із зазначенням підстав для його прийняття, на поновлення процедур у певних випадках, на несудове оскарження, є невід’ємними для функціонування сучасної системи державного управління, що ґрунтується на верховенстві права.
Законом про адміністративну процедуру будуть встановлені єдині принципи і правила ведення адміністративних справ з передбаченням можливості спеціального регулювання в деяких випадках для окремих сфер адміністрування та видів процедур. Галузеві закони будуть поступово приведені у відповідність із загальними принципами.
Особлива увага приділятиметься подальшому розвитку центрів надання адміністративних послуг, збільшенню кількості адміністративних послуг, які надаються через такі центри, підвищенню якості їх надання.
Під час здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості надання адміністративних послуг, передбачається спрощення/оптимізація адміністративних процедур, зниження адміністративного навантаження, визначення переліку таких процедур і проведення відбору 15 послуг, які мають високий попит, для спрощення процедури їх надання. Принцип відбору послуг ґрунтуватиметься на подіях у житті людини, їх впливі та частоті звернень, зокрема народження, зміна місця проживання. Насамперед будуть складені описи відібраних процедур із визначенням часу і коштів, необхідних для дотримання вимог та їх максимального спрощення/оптимізації. Такі процедури будуть закріплені на законодавчому рівні. Разом з тим удосконалюватимуться організаційні та електронні інформаційні системи, проводитиметься навчання державних службовців, періодична оцінка таких процедур та їх удосконалення.
Для підвищення рівня доступності адміністративних послуг необхідно продовжувати роботу з децентралізації адміністративних послуг, врегулювати на законодавчому рівні питання оплати адміністративних послуг та забезпечити приведення законодавства у відповідність із Законом України “Про адміністративні послуги”. Періодично проводити опитування щодо задоволеності якістю надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг.
Під електронним урядуванням слід розуміти використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення ефективності системи державного управління, її прозорості та зручності, зокрема операційного компонента, що забезпечує діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Основним завданням є створення (удосконалення) реєстрів даних громадян, юридичних осіб, земельних ділянок і нерухомості, податків, соціального страхування, забезпечення функціональної сумісності систем та здійснення обміну даними на операційному рівні замість подання довідок та інших документів. Функціональна сумісність систем сприятиме здійсненню обміну даними між реєстрами (кожен елемент даних повідомлятиметься і вводитиметься до реєстру один раз) та органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Реєстри будуть відкритими для користування органами державної влади і органами місцевого самоврядування із забезпеченням гарантованого захисту персональних даних, що сприятиме спрощенню процедури надання органами державної влади і органами місцевого самоврядування адміністративних послуг громадянам і юридичним особам з підтвердження фактів та інформації, що міститься в офіційних державних реєстрах, зокрема в електронній формі через веб-сервіси. З цією метою створено систему електронної взаємодії між державними реєстрами “Трембіта”.
Успішність виконання завдань з впровадження електронного урядування оцінюватиметься шляхом визначення кількості центральних органів виконавчої влади, які приєднані до системи електронної взаємодії, та запитів, що обробляються в електронній формі через таку систему.
Результативність електронних послуг у режимі реального часу буде оцінюватися шляхом визначення кількості послуг, запроваджених відповідно до таких базових рівнів:
I і II рівень - надання інформації про послугу та завантаження заяви про надання послуги у форматі pdf;
III рівень - подання заяви та оплата послуги в режимі реального часу;
IV рівень - повністю інтегрована послуга.
До кінця 2021 року не менше 130 адміністративних послуг повинно бути запроваджено на III-IV рівнях. Частка користувачів, які отримують послуги в електронній формі, повинна збільшитися. Зазначені адміністративні послуги відповідно до вимог законодавства повинні бути інтегровані до Єдиного державного порталу адміністративних послуг, тестову експлуатацію якого розпочато.
Єдиний державний портал адміністративних послуг повинен забезпечити створення сприятливих умов для надання громадянам і юридичним особам доступних, прозорих, безпечних та зручних в отриманні адміністративних послуг.
З метою забезпечення відкритості та прозорості державного управління, а також використання інформації та даних, зібраних органами державної влади, необхідно удосконалити систему відкритих даних. Кількість відкритих наборів даних на Єдиному державному порталі повинна збільшитися із 100 до 20 тис. до 2020 року. Разом з тим частка опублікованих наборів даних, що мають якість не нижче трьох зірок (згідно з міжнародною п’ятизірковою методикою оцінки якості відкритих даних), повинна збільшитися із 20 до 50 відсотків.
Метою цієї Стратегії є створення умов, за яких фізичні та юридичні особи отримуватимуть якісні та доступні адміністративні послуги за зручними процедурами.
Заходи щодо вдосконалення адміністративних процедур та послуг будуть здійснюватися за такими напрямами:
запровадження загальної адміністративної процедури з базовими гарантіями (принцип законності, встановлення істинних фактів, право бути почутим, право на ефективний захист прав, на одержання письмового рішення із зазначенням підстав його прийняття, право на несудове оскарження тощо);
підвищення якості та доступності адміністративних послуг, у тому числі через центри надання адміністративних послуг, децентралізація адміністративних послуг;
систематичне зниження адміністративного навантаження на громадян і юридичних осіб;
оптимізація та підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії та електронного документообігу;
надання адміністративних послуг в електронній формі.
Прогрес у досягненні запланованих результатів буде визначатися за такими індикаторами:
Індикатор | Базове значення | 2019 рік | 2020 рік | 2021 рік |
Подання проекту Закону України “Про адміністративну процедуру” до Верховної Ради України та його супроводження | так | |||
Кількість державних реєстрів, зареєстрованих у Національному реєстрі державних електронних інформаційних ресурсів, одиниць | 5 | 25 | 40 | 70 |
Кількість зареєстрованих державних електронних інформаційних ресурсів, підключених до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, одиниць | 0 | 12 | 20 | 25 |
Частка центрів надання адміністративних послуг, які надають обов’язкові адміністративні послуги, відсотків | 60 | 70 | 80 | 90 |
Частка користувачів, задоволених якістю надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг, відсотків | 40 | 70 | 80 | |
Кількість спрощених процедур надання адміністративних послуг, одиниць | 5 | 10 | 15 | 20 |
Кількість електронних послуг, які мають високий вплив на громадян і суб’єктів господарювання, запроваджених відповідно до III-IV рівня (за методологією ООН), одиниць | 90 | 100 | 120 | 130 |
V. Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії
Заходи з реалізації цієї Стратегії будуть здійснюватися протягом 2019-2021 років за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної фінансової допомоги.
Обсяг видатків, необхідних для реалізації цієї Стратегії, розрахований у цінах 2018 року на основі попередніх оціночних та прогнозних даних.
Витрати на реалізацію цієї Стратегії будуть розподілятися з урахуванням плану заходів з її реалізації.
VI. Координація, моніторинг і оцінка стану реалізації цієї Стратегії
Відповідальність за реалізацію цієї Стратегії несуть:
Кабінет Міністрів України (колективна політична відповідальність);
Міністр Кабінету Міністрів України, що є політичним лідером реформи державного управління та політично відповідальним за її впровадження, проведення моніторингу і оцінки стану реалізації цієї Стратегії та підготовку звітності щодо проведення реформи державного управління;
міністри, відповідальні за реформування державного управління (політична відповідальність за результати реформування за відповідними напрямами);
структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України з питань реформування державного управління, що підзвітний Міністру Кабінету Міністрів України з питань, що належать до його компетенції, забезпечує його діяльність стосовно координації дій з реалізації цієї Стратегії, проведення моніторингу і оцінки стану її реалізації та підготовки звітності щодо проведення реформи державного управління.
Загальна координація дій з реформування державного управління здійснюватиметься шляхом проведення нарад та робочих зустрічей за участю Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його заступників, державних секретарів міністерств, Голови НАДС, Голови Державного агентства з питань електронного урядування та державних службовців категорії “А” інших органів виконавчої влади.
Структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України з питань реформування державного управління підтримуватиме роботу Координаційної ради та готуватиме питання для обговорення і проекти рішень Координаційної ради. Зазначений підрозділ готуватиме разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади річні звіти з пропозиціями щодо здійснення заходів, необхідних для забезпечення належної реалізації цієї Стратегії та виконання плану заходів з її реалізації. Річні звіти розглядатимуться Координаційною радою та оприлюднюватимуться щороку до 1 квітня на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України. Для отримання оперативної інформації про стан проведення реформи державного управління готуватимуться та розглядатимуться на засіданнях Координаційної ради піврічні та квартальні звіти.
Відповідальність за проведення моніторингу і оцінки стану здійснення заходів з реалізації цієї Стратегії несуть органи виконавчої влади. Структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України з питань реформування державного управління здійснюватиме контроль за достовірністю результатів моніторингу та звітів, а також координуватиме дії з підготовки річного звіту про хід проведення реформи державного управління.
Реалізація цієї Стратегії здійснюється відповідно до плану заходів на 2019-2021 роки, який щороку уточнюється, із зазначенням відповідальних за здійснення конкретних заходів державних органів, обсягу фінансових ресурсів і строків виконання.
Показники виконання завдань будуть оцінюватися щороку в рамках проведення моніторингу стану реалізації цієї Стратегії і можуть бути оновлені за умови їх затвердження Кабінетом Міністрів України.
{Стратегія в редакції Розпорядження КМ № 1102-р від 18.12.2018}
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПЛАН
заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019-2021 роки
Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Результат виконання | Строк виконання | Орієнтовний обсяг та/або джерела фінансування | |
Стратегічне планування, координація формування і реалізації державної політики | |||||
Удосконалення процедури підготовки документів у сферах державної політики та стратегічного планування | |||||
1. | Визначення системи документів державного стратегічного планування | Мінекономрозвитку | схвалено законопроект Кабінетом Міністрів України та внесено його до Верховної Ради України | I квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
2. | Розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України щодо посилення стратегічного планування, координації дій з формування і реалізації державної політики | Міністр Кабінету Міністрів України | прийнято постанову Кабінету Міністрів України | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
3. | Затвердження методик щодо підготовки документів державного стратегічного планування (визначених законом) | Мінекономрозвитку | затверджено методики | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
4. | Проведення інформаційної кампанії стосовно внесених змін до Регламенту Кабінету Міністрів України щодо посилення стратегічного планування, координації дій з формування і реалізації політики | Міністр Кабінету Міністрів України | розроблено та розповсюджено інформаційні матеріали, | II квартал 2019 р. - | 300 (у межах Проекту ЄС “Підтримка комплексної реформи державного управління”) |
5. | Розроблення або актуалізація методик, необхідних для впровадження внесених змін до Регламенту Кабінету Міністрів України | Міністр Кабінету Міністрів України | розглянуто методики Координаційною радою з питань реформування державного управління | II квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
6. | Проведення навчання державних службовців міністерств з питань застосування розроблених методик, необхідних для впровадження внесених змін до Регламенту Кабінету Міністрів України (у тому числі щодо оцінки впливу, підготовки документів політики, нормопроектування) | НАДС | проведено навчання не менш як 500 державних службовців | IV квартал 2020 р. | 600 (у межах Проекту ЄС “Підтримка комплексної реформи державного управління”) |
запроваджено та доступно всім державним службовцям онлайн-курси щодо дотримання вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, нормопроектування, оцінки впливу | I квартал 2021 р. | 600 (у межах Проекту ЄС “Підтримка комплексної реформи державного управління”) | |||
7. | Підготовка пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність з вимогами Регламенту Кабінету Міністрів України | міністерства (відповідно до компетенції) | прийнято нормативно-правові акти | III квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
8. | Посилення спроможності Секретаріату Кабінету Міністрів України та міністерств виконувати вимоги Регламенту Кабінету Міністрів України | Секретаріат Кабінету Міністрів України | розглянуто звіт про оцінку потреб щодо посилення спроможності виконувати вимоги Регламенту Кабінету Міністрів України та план заходів Координаційною радою з питань реформування державного управління | I квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
9. | Створення та впровадження інформаційної системи для планування та управління процесом підготовки проектів нормативно-правових актів | Державне агентство з питань електронного урядування | впроваджено систему | IV квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
10. | Запровадження електронної системи моніторингу виконання індикаторів реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019-2021 роки | Міністр Кабінету Міністрів України | запроваджено електронну систему | IV квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Посилення стратегічної координації в рамках розвитку електронного урядування | |||||
11. | Забезпечення концентрації компетенцій у сфері електронного урядування | Державне агентство з питань електронного урядування | утворено державну організацію (центр компетенцій) та забезпечено її функціонування | IV квартал 2019 р. | 45000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
Державна служба та управління людськими ресурсами | |||||
Автоматизація процесів/систем управління людськими ресурсами на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, підвищення ефективності та прозорості державної служби | |||||
12. | Розроблення модулів інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі HRMIS | НАДС | розроблено і введено в експлуатацію три модулі інформаційної системи | IV квартал 2019 р. | Грантова угода № TF OA5324 між Світовим банком та Урядом України |
13. | Підключення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади до інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі HRMIS | НАДС | забезпечено використання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі HRMIS | I квартал 2021 р. | Грантова угода № TF OA5324 між Світовим банком та Урядом України |
14. | Проведення навчання служб управління персоналом та структурних підрозділів з бухгалтерського обліку центральних органів виконавчої влади щодо використання інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі HRMIS | НАДС | проведено навчання | IV квартал 2019 р. - III квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Приведення системи відбору на державну службу у відповідність з європейськими стандартами належного адміністрування і найкращими практиками | |||||
15. | Розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби та оплати праці державних службовців, зміни порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади | НАДС | схвалено законопроект Кабінетом Міністрів України та внесено його до Верховної Ради України | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
16. | Розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо проведення тестування як етапу конкурсу на посади державної служби в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади на базі центру оцінювання та професійного навчання, утвореного НАДС | НАДС | прийнято постанову Кабінету Міністрів України | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
17. | Запровадження тестування як етапу конкурсу на посади державної служби в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади на базі центру оцінювання та професійного навчання, утвореного НАДС | НАДС | запроваджено тестування | IV квартал 2019 р. | 5667 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
18. | Запровадження розміщення оголошень про проведення конкурсів на зайняття посад державної служби на єдиному веб-порталі вакансій career.gov.ua | НАДС | запроваджено розміщення оголошень | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
19. | Проведення навчання членів конкурсних комісій щодо інструментів оцінювання професійної компетентності | НАДС | проведено навчання не менш як 200 державних службовців | I квартал 2019 р. - IV квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
20. | Проведення конкурсів на посади фахівців з питань реформ з метою завершення формування кадрового складу директоратів, генеральних департаментів, Урядового офісу з питань координації європейської та євроатлантичної інтеграції | Мінагрополітики | проведено конкурси, сформовано кадровий склад | IV квартал 2019 р. | 1000000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
21. | Удосконалення положень Концепції запровадження посад фахівців з питань реформ, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2016 р. № 905 | НАДС | внесено зміни до Концепції | IV квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
22. | Проведення інформаційної кампанії щодо залучення фахівців на посади державної служби | НАДС | забезпечено охоплення щороку через соціальні мережі 100 тис. осіб | I квартал 2019 р. - IV квартал 2021 р. | 600 (у межах Проекту ЄС “Підтримка комплексної реформи державного управління”) |
Модернізація системи професійного розвитку державних службовців | |||||
23. | Розроблення та затвердження методики визначення потреб у професійному навчанні державних службовців на основі оцінювання професійної компетентності | НАДС | затверджено методику | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
24. | Запровадження професійного навчання державних службовців, які займають посади державної служби категорії “А”, щодо розвитку у них компетентності “лідерство” | НАДС | проведено навчання не менш як 75 відсотків державних службовців | II квартал 2019 р. - IV квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
Забезпечення державних службовців належними умовами праці, зокрема створення конкурентної, прозорої та зрозумілої системи оплати праці | |||||
25. | Підготовка пропозицій щодо реформування системи оплати праці державних службовців | Мінсоцполітики | розглянуто пропозиції Координаційною радою з питань реформування державного управління | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
26. | Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо реформування системи оплати праці державних службовців | Мінсоцполітики | розроблено та внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативно-правових актів | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
27. | Проведення дослідження та підготовка пропозицій щодо класифікації посад на державній службі, а також вимог до професійної компетентності | НАДС | розглянуто пропозиції Координаційною радою з питань реформування державного управління | IV квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
28. | Забезпечення доступності на веб-сайті узагальнених даних з інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі HRMIS щодо заробітної плати державних службовців у розрізі категорій посад | НАДС | забезпечено доступність узагальнених даних на веб-сайті | III квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Формування організаційної культури державної служби, яка базується на цінностях досягнення результатів, відповідальності, інноваційності, відкритості комунікацій | |||||
29. | Проведення опитування державних службовців з питань організаційної культури | НАДС | проведено опитування | щороку починаючи з 2019 року | міжнародна технічна допомога |
30. | Проведення професійного навчання державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б”, за напрямом “Управління персоналом в державному органі” | НАДС | проведено навчання не менш як 50 відсотків державних службовців | I квартал 2019 р. - | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
31. | Проведення регулярного навчання керівників та працівників служб управління персоналом державних органів з метою підвищення їх знань та компетентностей щодо сучасних підходів до управління персоналом | НАДС | проведено навчання не менш як 80 відсотків державних службовців | I квартал 2019 р. - | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
32. | Проведення навчання державних службовців служб управління персоналом державних органів та державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б”, за напрямом “Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців на основі ключових показників результативності, ефективності та якості” | центральні органи виконавчої влади | проведено навчання не менш як 50 відсотків державних службовців | I квартал 2019 р. - | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
33. | Розроблення проекту концепції культури державної служби | НАДС | розглянуто проект концепції Координаційною радою з питань реформування державного управління | IV квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
34. | Розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про систему професійного навчання | НАДС | прийнято постанову Кабінету Міністрів України | I квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
35. | Розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо внесення змін до законодавства стосовно розширення переліку суб’єктів надання освітніх послуг у сфері професійного навчання | НАДС | розроблено та внесено на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції | IV квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
36. | Розроблення переліку пріоритетних тем та створення каталогу професійного навчання державних службовців | НАДС | оприлюднено на офіційному веб-сайті НАДС перелік та каталог | I квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
Підзвітність - організація, прозорість, нагляд | |||||
Створення ефективної системи підзвітності та взаємодії центральних органів виконавчої влади | |||||
37. | Розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України “Про внесення змін до Законів України “Про центральні органи виконавчої влади” та “Про Кабінет Міністрів України” | Міністр Кабінету Міністрів України | схвалено законопроект Кабінетом Міністрів України та внесено його до Верховної Ради України | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
38. | Внесення змін до Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640, щодо встановлення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності керівників центральних органів виконавчої влади з урахуванням досягнення центральним органом виконавчої влади визначених результатів у відповідних сферах державної політики | НАДС | прийнято постанову Кабінету Міністрів України | I квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
39. | Підготовка пропозицій щодо вдосконалення порядку планування роботи центральних органів виконавчої влади | Мінекономрозвитку | розглянуто пропозиції Координаційною радою з питань реформування державного управління | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
40. | Впровадження системи електронного документообігу в центральних органах виконавчої влади та її інтеграція до Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади | Державне агентство з питань електронного урядування | впроваджено систему електронного документообігу в п’яти центральних органах виконавчої влади та інтегровано її до Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади | IV квартал 2019 р. | 13000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
Забезпечення чіткого розподілу сфер відповідальності, функцій і завдань міністерств та інших центральних органів виконавчої влади | |||||
41. | Розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів щодо позбавлення міністерств невластивих повноважень, зокрема щодо надання адміністративних послуг, управління об’єктами державної власності та контрольно-наглядових функцій | міністерства | прийнято відповідні нормативно-правові акти Кабінетом Міністрів України | I квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
42. | Розроблення пропозицій щодо централізації функцій із забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади, зокрема документообігу, бухгалтерського обліку і звітності, забезпечення ІТ-підтримки, матеріально-технічного та господарського забезпечення, здійснення державних закупівель | Секретаріат Кабінету Міністрів України | розглянуто пропозиції Координаційною радою з питань реформування державного управління | IV квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Удосконалення структури апарату центральних органів виконавчої влади з метою забезпечення ефективного виконання покладених на них функцій | |||||
43. | Розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення вимог до формування структури апарату міністерств | НАДС | прийнято постанову Кабінету Міністрів України | I квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
44. | Приведення положень про міністерства, організаційної структури їх апарату у відповідність з цільовою моделлю, визначеною Концепцією оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1013 | міністерства | внесено зміни до положень про міністерства та їх структури | II квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
45. | Проведення функціонального обстеження центральних органів виконавчої влади (крім міністерств) | центральні органи виконавчої влади (крім міністерств) | розглянуто відповідні звіти Координаційною радою з питань реформування державного управління | IV квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
46. | Приведення положень про центральні органи виконавчої влади (крім міністерств), організаційної структури їх апарату у відповідність з цільовою моделлю, визначеною Концепцією оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1013 | центральні органи виконавчої влади (крім міністерств) | внесено зміни до положень про центральні органи виконавчої влади та структури їх апарату | II квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
47. | Проведення функціонального обстеження Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо аналітичного, правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення роботи Кабінету Міністрів України | Міністр Кабінету Міністрів України | розглянуто відповідний звіт Координаційною радою з питань реформування державного управління | I квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
48. | Перегляд функцій і повноважень Секретаріату Кабінету Міністрів України з урахуванням досвіду держав - членів ЄС та країн Організації економічного співробітництва та розвитку | Міністр Кабінету Міністрів України | розглянуто пропозиції щодо функцій і повноважень Секретаріату Кабінету Міністрів України Координаційною радою з питань реформування державного управління | III квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
49. | Опрацювання питання щодо доцільності запровадження механізму делегування повноважень міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади керівникам відповідних структурних підрозділів | НАДС | розглянуто відповідні пропозиції Координаційною радою з питань реформування державного управління | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
50. | Розроблення та схвалення методики оптимізації та проведення аналізу основних робочих процесів у центральних органах виконавчої влади (прийняття управлінських рішень, організація роботи із зверненнями громадян тощо) | Міністр Кабінету Міністрів України | схвалено методику Координаційною радою з питань державного управління та оприлюднено її на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України; надіслано звіти центральних органів виконавчої влади за результатами аналізу основних робочих процесів до Секретаріату Кабінету Міністрів України | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Забезпечення вільного доступу користувачів до інформації про органи виконавчої влади та їх діяльність у зручній формі | |||||
51. | Визначення центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення доступу до інформації | МIП | прийнято відповідну постанову Кабінету Міністрів України | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
52. | Розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України єдиних вимог до офіційних веб-сайтів центральних органів виконавчої влади | Державне агентство з питань електронного урядування | прийнято відповідну постанову Кабінету Міністрів України | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
53. | Приведення веб-сайтів центральних органів виконавчої влади у відповідність з єдиними вимогами | міністерства | приведено веб-сайти центральних органів виконавчої влади у відповідність з єдиними вимогами | III квартал 2019 р. - | 4200 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
54. | Дослідження процесів та підготовка пропозицій щодо оптимізації і забезпечення доступу до публічної інформації в електронній формі | спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення доступу до інформації | розглянуто пропозиції Координаційною радою з питань реформування державного управління | II квартал 2020 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Адміністративні процедури, адміністративні послуги та електронне урядування | |||||
Запровадження правил загальної адміністративної процедури із забезпеченням базових гарантій фізичним та юридичним особам | |||||
55. | Подання і супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про адміністративну процедуру” | Мін’юст | забезпечено супроводження у Верховній Раді України проекту Закону | протягом 2019 року | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
56. | Розроблення плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України “Про адміністративну процедуру” | Мін’юст | схвалено план Кабінетом Міністрів України | протягом місяця після прийняття Закону | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Забезпечення ефективної взаємодії між суб’єктами надання адміністративних послуг | |||||
57. | Реєстрація основних державних реєстрів у Національному реєстрі державних електронних інформаційних ресурсів | Державне агентство з питань електронного урядування | зареєстровано 70 реєстрів | III квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
58. | Підключення державних електронних інформаційних ресурсів до систем електронної взаємодії | Державне агентство з питань електронного урядування | підключено електронні інформаційні ресурси | II квартал 2019 р. - | 5000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
Удосконалення адміністративних послуг за результатами моніторингу та оцінки | |||||
59. | Визначення вимог до центрів надання адміністративних послуг та переліку послуг залежно від органу, що утворив центр | Мінекономрозвитку | визначено Мінекономрозвитку рекомендації щодо вимог до центрів надання адміністративних послуг та переліку послуг залежно від органу, що утворив центр | II квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
60. | Проведення аналізу відповідності центрів надання адміністративних послуг визначеним рекомендаціям | Мінекономрозвитку | розглянуто відповідний аналітичний звіт Координаційною радою з питань реформування державного управління | щокварталу | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
61. | Забезпечення центрів надання адміністративних послуг обладнанням для видачі паспортних документів, посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів | Мінекономрозвитку місцеві держадміністрації | закуплено та встановлено у центрах надання адміністративних послуг обладнання для забезпечення надання визначених адміністративних послуг | IV квартал 2019 р. | 70000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
62. | Проведення дослідження рівня задоволеності користувачів якістю надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг | Мінекономрозвитку | розглянуто відповідний аналітичний звіт Координаційною радою з питань реформування державного управління | II квартал 2019 р. - | 10000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
63. | Проведення навчальних та інформаційних заходів (тренінгів, семінарів, конференцій) щодо покращення якості надання адміністративних послуг, а також роботи центрів надання таких послуг | Мінекономрозвитку місцеві держадміністрації | проведено навчальні та інформаційні заходи | I квартал 2019 р. - | місцеві бюджети |
64. | Розроблення і подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо передачі органам місцевого самоврядування повноважень з реєстрації земельної ділянки | Мінагрополітики | схвалено законопроект Кабінетом Міністрів України та внесено його на розгляд Верховної Ради України | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
65. | Розроблення і подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо передачі органам місцевого самоврядування повноважень з реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія | МВС | схвалено законопроект Кабінетом Міністрів України та внесено його на розгляд Верховної Ради України | III квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначеного органу |
66. | Спрощення процедур надання 15 найбільш популярних адміністративних послуг, у тому числі послуг тих, що пов’язані з народженням дитини | міністерства | проведено оптимізацію процедур надання послуг відповідно до пропозицій, підготовлених Мінекономрозвитку | III квартал 2021 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
Забезпечення зручного доступу фізичних та юридичних осіб до отримання адміністративних послуг в електронному вигляді | |||||
67. | Підключення веб-порталів (веб-сайтів) електронних послуг (сервісів) державних органів до інтегрованої системи електронної ідентифікації | Державне агентство з питань електронного урядування | підключено веб-портали до єдиної системи ідентифікації | IV квартал 2019 р. | у межах коштів державного бюджету, виділених для забезпечення функціонування зазначених органів |
68. | Впровадження електронних послуг | Державне агентство з питань електронного урядування | впроваджено послуги відповідно до індикаторів Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року | IV квартал 2021 р. | міжнародна технічна допомога |
69. | Створення системи для розроблення та укладення електронних договорів в органах виконавчої влади | Державне агентство з питань електронного урядування | створено систему | II квартал 2019 р. - | 7000 (у межах програми “Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління”) |
{План заходів в редакції Розпорядження КМ № 1102-р від 18.12.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 562 від 26.06.2019}
