Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2013 рік

З метою забезпечення продовження відповідно до положень Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі та 15 квітня 2011 року у м. Берліні, та згідно з пунктами 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2013 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми:

внести у місячний строк Міністерству закордонних справ України пропозиції щодо залучення допомоги НАТО, необхідної для виконання визначених у Річній національній програмі основних заходів;

подати до 20 грудня 2013 року Міністерству закордонних справ України звіти про виконання Річної національної програми.

4. Міністерству закордонних справ України подати до 10 січня 2014 року Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про стан виконання Річної національної програми для подальшого інформування Президента України.

5. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
співробітництва Україна - НАТО на 2013 рік

Продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, здійснюється відповідно до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, і Декларації про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 21 серпня 2009 року.

Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2013 рік (далі - Програма) має на меті забезпечення максимальної результативності партнерства України з НАТО в рамках наявних механізмів та інструментів співробітництва.

Реалізація Програми сприятиме послідовному продовженню реформ у суспільно-політичній, безпековій, оборонній, економічній, правовій та інших сферах з урахуванням досвіду виконання річних програм співробітництва Україна - НАТО протягом 2009 - 2012 років у контексті європейської інтеграції. Програма відповідає визначеним Президентом України завданням щодо проведення широкомасштабних внутрішніх реформ, а також програмним засадам діяльності Уряду України.

Виконання Програми дасть змогу забезпечити продовження взаємовигідного співробітництва з НАТО в рамках особливого партнерства, отримання консультативно-дорадчої та іншої допомоги з боку Альянсу і держав - членів НАТО.

Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

Внутрішня політика базується на безумовному дотриманні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України.

Внутрішня політика України спрямована на забезпечення благополуччя людини, розбудову державності, розвиток місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, забезпечення національної безпеки та оборони, сталого економічного розвитку держави.

1.1.1. Демократичні реформи

Протягом періоду незалежності в Україні здійснюється розбудова демократичної держави. Демократичні реформи, що проводяться в Україні, спрямовані на вдосконалення механізму державного управління, модернізацію системи державної служби з урахуванням європейського досвіду, принципів професійності та політичної нейтральності, посилення відкритості та прозорості процесів підготовки і прийняття державних рішень, кадрових призначень на керівні посади в центральних органах виконавчої влади, судах та правоохоронних органах.

Проведення реформ сприятиме також посиленню протидії корупції та тіньовій економічній діяльності, забезпеченню безумовного дотримання принципів законності насамперед вищими посадовими особами держави, політиками, суддями, керівниками правоохоронних органів, посиленню боротьби із злочинністю шляхом удосконалення координації роботи правоохоронних органів, оптимізації їх структури, належного забезпечення їх діяльності.

Важливе місце у цих процесах надається забезпеченню належного парламентського контролю, незалежного, справедливого і доступного судочинства, вдосконаленню виборчого законодавства.

З метою системного оновлення Конституції України з урахуванням досягнень та тенденцій розвитку сучасного конституціоналізму в Україні утворено Конституційну Асамблею, діяльність якої грунтується на принципах верховенства права, колегіальності, самоврядності, прозорості, відкритості та гласності, незалежності у прийнятті рішень, на засадах професіоналізму і науковості.

Україна продовжуватиме докладати зусиль для залучення інститутів громадянського суспільства до процесу реформ.

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

Проведення вільних і чесних президентських виборів у 2004 і 2010 роках та виборів до Верховної Ради України у 2006, 2007 і 2012 роках позитивно вплинуло на демократичний розвиток України, зміцнення конкурентоспроможності та змагальності політичних партій, вдосконалення законодавства України у сфері виборів.

Одним із пріоритетів України є дальше вдосконалення виборчої системи, у тому числі з урахуванням рекомендацій Місії ОБСЄ/Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) із спостереження за парламентськими виборами в Україні із залученням експертного та технічного потенціалу Ради Європи, ОБСЄ та ЄС.

Середньострокові цілі:

удосконалити систему ведення Державного реєстру виборців та уточнення списків виборців;

удосконалити засади здійснення місцевого самоврядування.

Пріоритетне завдання на поточний рік - супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 0867) та забезпечення внесення на розгляд і супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (нова редакція).

Основний захід - забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про місцевий референдум (реєстр. № 0867) та внесення на розгляд і супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (нова редакція).

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

Важливим завданням демократичної держави є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення механізму місцевої демократії.

Передумовою для розширення прав і свобод кожного громадянина шляхом підвищення ефективності управління та вдосконалення механізму самоорганізації населення на місцевому рівні є утворення дієвих інститутів місцевої демократії.

Середньострокова ціль - створити умови для підвищення рівня та якості життя відповідно до європейських стандартів якості надання послуг населенню.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

визначити напрями формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади;

забезпечити задоволення потреб громадян у якісних та доступних послугах в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, збалансування інтересів держави та територіальних громад.

Основний захід - розробити та забезпечити супроводження проектів Концепції реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні та плану заходів з її реалізації.

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

За Конституцією України утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов'язком держави. Україна є стороною більшості найважливіших міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини.

Україна забезпечує виконання своїх зобов'язань, що випливають з її членства в Раді Європи, зокрема, стосовно реформування системи правосуддя.

Середньострокові цілі:

забезпечити оптимізацію системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу Державної пенітенціарної служби України;

створити належні умови для виправлення і ресоціалізації засуджених, забезпечення розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити реалізацію національних і міжнародних проектів з питань сприяння виправленню і ресоціалізації засуджених, поліпшення умов їх тримання;

забезпечити участь Державної пенітенціарної служби України у виконанні Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 - 2013 роки, затвердженої Законом України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI;

продовжити виконання у 2013 році плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1039-р.

Основні заходи:

здійснити реконструкцію і модернізацію установ виконання покарань і слідчих ізоляторів за рахунок державного бюджету;

сприяти реалізації заходів із протидії ВІЛ-інфекції серед засуджених та осіб, узятих під варту, в рамках співпраці із Всеукраїнською благодійною організацією «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

Українська держава гарантує громадянам України незалежно від їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мовних або інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і здійснюватиме заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в українському суспільстві.

Середньострокові цілі:

забезпечити на належному рівні захист прав національних меншин та сприяння задоволенню їх етнокультурних потреб;

продовжити виконання Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 637.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити взаємодію з громадськими об'єднаннями національних меншин;

сприяти збереженню і розвитку етнічної самобутності національних меншин, ужити необхідних заходів, спрямованих на забезпечення толерантності та міжнаціональної злагоди в українському суспільстві;

сприяти активізації міжнародного співробітництва у сфері захисту прав національних меншин;

сприяти законодавчому вирішенню проблемних питань, пов'язаних з відновленням прав осіб, депортованих за національною ознакою.

Основний захід - продовжити надання організаційної та фінансової підтримки громадським об'єднанням національних меншин у проведенні культурно-мистецьких та мовно-просвітницьких заходів, спрямованих на забезпечення розвитку культури національних меншин і збереження культурного розмаїття; організувати проведення засідань двосторонніх міжурядових комісій (українсько-угорської, українсько-словацької, українсько-румунської) з питань забезпечення прав національних меншин.

1.1.1.5. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення проявів політичної цензури і перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з утворення Суспільного телебачення і радіомовлення України;

удосконалити законодавство щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про Суспільне телебачення і радіомовлення України (реєстр. № 1076);

- про реформування друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 2600);

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист журналістів.

Основні заходи:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про Суспільне телебачення і радіомовлення України (реєстр. № 1076);

- про реформування друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 2600);

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист журналістів.

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

Створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів, підвищення рівня відкритості і прозорості процесу прийняття державних рішень, посилення громадського контролю за діяльністю органів державної влади, у тому числі розвитком сектору безпеки і оборони України, сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів влади.

Після утворення Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 32 Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства як допоміжного органу при Президентові України прийнято Закон України «Про громадські об'єднання», а також низку рішень Уряду, спрямованих на вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності інститутів громадянського суспільства в Україні. Затверджуються регіональні програми та плани заходів щодо розвитку громадянського суспільства.

Діяльність Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства дає змогу забезпечити конструктивний діалог представників органів державної влади та громадськості у процесі формування державної політики.

Середньострокова ціль - удосконалити нормативно-правову базу з питань розвитку інститутів громадянського суспільства.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити інформування українського суспільства про результати реалізації в Україні спільних програм і проектів за підтримки НАТО з використанням можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства, зокрема, під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи.

Основний захід - провести в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства аналіз результатів реалізації в Україні спільних програм і проектів.

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

Запобігання та протидія корупції залишаються складовою державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян.

З метою визначення антикорупційних інструментів, утвердження принципів етичної поведінки у сферах безпеки і оборони Україна й надалі адаптуватиме механізми Ініціативи НАТО з розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних та безпекових інституцій.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240;

продовжити виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO);

запровадити принципи Ініціативи НАТО з розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних та безпекових інституцій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити проведення на постійній основі інформаційно-роз'яснювальної кампанії з метою формування у суспільстві негативного ставлення до корупції;

забезпечити здійснення заходів, передбачених на 2013 рік Державною програмою щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240;

забезпечити дотримання Порядку організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33;

продовжити здійснення заходів для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації Ініціативи НАТО з розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних та безпекових інституцій.

Основні заходи:

організувати із залученням допомоги держав - членів Альянсу проведення в 2013 році навчального курсу з питань запобігання корупції;

завершити проведення в державних органах чергового етапу cамооцінки щодо корупційних загроз у сферах безпеки і оборони України з використанням можливостей Ініціативи НАТО з розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних та безпекових інституцій;

забезпечити участь органів сектору безпеки і оборони України у передбачених Ініціативою НАТО з розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних та безпекових інституцій;

ужити заходів щодо започаткування проектів міжнародної технічної допомоги у сфері реалізації антикорупційної політики;

продовжити проведення навчальних курсів для працівників Центрального управління Служби безпеки України і підпорядкованих йому регіональних органів щодо розбудови доброчесності, цілісності та прозорості в роботі оборонних та безпекових інституцій.

1.1.2.2. Реформа державного управління

Україна підвищує ефективність державного управління, зокрема, шляхом удосконалення системи та структури органів виконавчої влади, запровадження європейських стандартів державної служби і підвищення її престижу, упорядкування діяльності з надання адміністративних послуг, запровадження елементів електронного урядування.

Середньострокова ціль - забезпечити впровадження суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, надання фізичним та юридичним особам високоякісних адміністративних послуг.

Пріоритетне завдання на поточний рік - внесення на розгляд та забезпечення супроводження у Верховній Раді України проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, підготовленого з урахуванням рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи.

Основний захід - внести на розгляд та забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Адміністративно-процедурного кодексу України.

1.1.2.3. Боротьба з відмиванням коштів

Україна продовжує здійснювати заходи, спрямовані на боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.

Середньострокові цілі:

удосконалити національне законодавство щодо запобігання та протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму;

забезпечити здійснення комплексу заходів, спрямованих на імплементацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої Законом України від 17 листопада 2010 року № 2698-VI;

забезпечити виконання рекомендацій експертів Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), наданих за результатами III раунду оцінки України;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року № 149-IV.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти дальшому поглибленню співробітництва з міжнародними організаціями з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних договорів України міжвідомчого характеру про співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

забезпечити обмін інформацією та досвідом щодо економічних та фінансових аспектів боротьби з тероризмом у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки.

Основні заходи:

продовжити роботу з підготовки та укладення міжнародних договорів України (меморандумів) про співробітництво з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

забезпечити участь України у міжнародних заходах щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що здійснюються під егідою Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Європейського Союзу, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Світового банку, Міжнародного валютного фонду, в рамках міжнародних організацій універсального характеру, зокрема ООН, а також комітетів, робочих груп Егмонтської групи підрозділів фінансових розвідок, Євразійської групи з питань протидії легалізації (відмиванню) злочинних доходів і фінансуванню тероризму.

1.2. Економічні питання

Продовжується виконання Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». У рамках третього етапу реформ триває здійснення заходів, спрямованих на розбудову сучасної, сталої, відкритої та конкурентоспроможної економіки, підвищення стандартів життя населення, поліпшення бізнес-клімату, модернізацію інфраструктури і базових секторів економіки.

Особлива увага приділяється здійсненню заходів із підвищення ефективності соціального захисту, зокрема підвищення якості і доступності освіти та медичного обслуговування.

Україна докладає максимальних зусиль для забезпечення стабільності фінансової системи, активізації кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституціональних реформ, активізації залучення інвестицій у модернізацію економіки, створення сприятливих умов для провадження виробничої діяльності, що дасть змогу закріпити позитивну тенденцію до зростання національної економіки та підвищити рівень її адаптованості до можливих загроз.

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

Основні зусилля Уряду України спрямовані на збереження сталого економічного зростання шляхом розвитку його інноваційно-інвестиційної складової, справедливої оплати праці, повноцінного відновлення робочої сили та впровадження стимулів до збільшення індивідуальних доходів громадян унаслідок зростання продуктивності праці з метою досягнення основної мети розвитку - підвищення добробуту населення України.

Продовжується проведення бюджетної та податкової реформ, прогресивних структурних змін в енергетиці, агропромисловому комплексі та житлово-комунальному господарстві, забезпечення значного збільшення обсягів інвестицій у ці сфери в результаті формування сприятливого бізнес-середовища.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію виваженої макроекономічної політики, стабілізацію та оздоровлення фінансової системи;

забезпечити позитивні темпи приросту реального валового внутрішнього продукту;

забезпечити збереження відносної цінової стабільності;

продовжити оптимізацію податкової системи шляхом розширення бази оподаткування;

забезпечити поліпшення умов здійснення підприємницької діяльності, проведення активної інвестиційної політики та модернізацію інфраструктури, а також реформування і розвиток ключових секторів економіки;

забезпечити максимальну прозорість процесів приватизації державного майна;

поліпшити умови життєдіяльності громадян шляхом забезпечення розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, зниження темпів інфляції через збільшення обсягу пропонованих товарів і послуг;

забезпечити відновлення довгострокового кредитування реального сектору економіки та домогосподарств;

продовжити підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, збільшення обсягу їх експорту та створення умов для імпортозаміщення;

забезпечити зменшення диспропорції у розвитку регіонів шляхом підвищення ефективності використання наявного економічного потенціалу, а також стимулювання на регіональному рівні розвитку економіки та залучення інвестицій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити стабільність грошової одиниці України;

створити умови для соціально-економічного зростання;

сприяти розвитку державно-приватного партнерства з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання інвестиційної діяльності;

сприяти посиленню ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та їх відповідальності за розв'язання соціальних проблем;

забезпечити утримання інфляції в межах до 10 відсотків.

Основні заходи:

створити умови для забезпечення стабільності грошової одиниці України;

створити умови для соціально-економічного зростання;

сприяти розвитку державно-приватного партнерства з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання інвестиційної діяльності;

сприяти посиленню ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та їх відповідальності за розв'язання соціальних проблем;

створити умови для забезпечення утримання інфляції в межах до 10 відсотків.

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Здійснюються заходи з удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, поліпшення інвестиційного клімату, забезпечення розвитку підприємництва та конкуренції на внутрішньому ринку, розв'язання проблем підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності і видачі їм документів дозвільного характеру, удосконалення форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчання і підвищення кваліфікації населення з орієнтацією на провадження підприємницької діяльності.

Середньострокові цілі:

удосконалити державну політику щодо малого та середнього підприємництва з урахуванням європейського досвіду у цій сфері;

продовжити запровадження в Україні механізму підтримки малого та середнього підприємництва відповідно до принципів, визначених в Акті з питань малого бізнесу для Європи;

продовжити вдосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності шляхом законодавчого врегулювання питань щодо скасування документів дозвільного характеру, які є недоцільними та економічно необгрунтованими;

забезпечити надання фінансово-кредитної та інформаційної підтримки суб'єктам малого підприємництва;

сприяти підвищенню конкурентоспроможності малих і середніх підприємств на інвестиційно-інноваційній основі;

забезпечити гармонізацію вітчизняної нормативно-правової бази у сфері захисту прав споживачів з європейською;

забезпечити посилення гарантій прав власності, обмеження втручання держави в діяльність суб'єктів господарювання, зменшення інвестиційних ризиків.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

упровадити в Україні принципи, визначені в Акті з питань малого бізнесу для Європи;

залучити міжнародну технічну допомогу з метою сприяння забезпеченню інноваційної спрямованості підприємництва, правової, фінансової, організаційної підтримки перспективних інвестиційних та інноваційних проектів у сфері малого підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, факторингу, розроблення і реалізації кластерних проектів;

сприяти розвитку експортної діяльності українських підприємств, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Основні заходи:

продовжити впорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

упровадити в Україні принципи, визначені в Акті з питань малого бізнесу для Європи;

залучити міжнародну технічну допомогу з метою сприяння забезпеченню інноваційної спрямованості підприємництва, правової, фінансової, організаційної підтримки перспективних інвестиційних та інноваційних проектів у сфері малого підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, факторингу, розроблення і реалізації кластерних проектів;

сприяти розвитку експортної діяльності українських підприємств, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва.

1.2.3. Енергетична безпека

Україна продовжує здійснення заходів щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, удосконалення технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки і надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145-р, а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в енергетичній сфері продовжується здійснення заходів щодо інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа).

Україна забезпечує виконання зобов'язань, які випливають з її членства в Енергетичному Співтоваристві.

Україна продовжує реалізацію положень Спільної заяви за результатами Спільної ЄС - Україна міжнародної конференції щодо модернізації газотранзитної системи України, підписаної 23 березня 2009 року.

Середньострокові цілі:

знизити рівень енергоємності валового внутрішнього продукту;

оптимізувати структуру енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, зокрема природного газу, і заміщення їх власними традиційними та альтернативними видами енергоресурсів, у тому числі вторинними;

зменшити обсяг технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів унаслідок модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності;

продовжити створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток енергетичної галузі України і здійснення заходів з інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

продовжити реформування нафтогазової галузі з метою підвищення її інвестиційної привабливості.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вивчити досвід держав - членів НАТО щодо:

- стимулювання промислових підприємств до проведення модернізації виробництва з упровадженням енергоефективного обладнання, технологій, матеріалів;

- стимулювання населення до використання енергоефективного побутового енергообладнання та електроприладів, технологій, матеріалів;

здійснити заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки, зокрема, шляхом продовження співробітництва в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки;

забезпечити проведення за участю експертів НАТО аналізу даних про існуючі та потенційні загрози для безпечного функціонування об'єктів атомної енергетики, магістральних нафтопроводів та ліній електропередач, у тому числі у зв'язку з протиправним втручанням в їх роботу.

Основні заходи:

здійснювати заходи щодо реформування публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», спрямовані на виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованим Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI, у тому числі дотримання вимог Директиви 2003/55/ЄС стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу;

здійснити заходи щодо супроводження реалізації проекту «Дослідження можливості синхронного об'єднання української і молдавської енергосистем з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E» в рамках Програми прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства «Україна - Румунія - Республіка Молдова»;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки.

1.3. Зовнішня політика

Україна з урахуванням своїх національних інтересів проводить збалансовану зовнішню політику, що грунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва, з дотриманням політики позаблоковості.

Розвиток політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, сприятиме здійсненню внутрішньодержавних демократичних перетворень, реалізації політики європейської інтеграції, а також зміцненню позицій України на міжнародній арені.

1.3.1. Конструктивне партнерство з НАТО у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під проводом НАТО

Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна і надалі надаватиме підтримку міжнародним операціям Альянсу з підтримання миру і безпеки.

Середньострокові цілі:

підтримувати на високому рівні політичний діалог та взаємовигідне практичне галузеве співробітництво України з НАТО;

забезпечити продовження участі національного контингенту та національного персоналу України в міжнародних операціях НАТО з підтримання миру і безпеки;

здійснювати підготовку підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору;

забезпечити участь у плануванні нової міжнародної тренувальної, допоміжної та дорадчої місії НАТО в Ісламській Республіці Афганістан після 2014 року, визначити механізм надання фінансової допомоги для розвитку Афганських національних сил безпеки на період з 2015 по 2017 роки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

активізувати політичний діалог та практичне співробітництво України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес;

продовжити практику проведення консультацій між Україною та НАТО щодо нових загроз та викликів;

продовжити планову підготовку підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу з метою досягнення цілей партнерства шляхом участі у Процесі планування та оцінки сил у рамках виконання програми «Партнерство заради миру»;

продовжити здійснення заходів щодо правового забезпечення участі підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України в операціях НАТО за кордоном.

Основні заходи:

ужити заходів щодо проведення засідань Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ та міністрів оборони, а також глав дипломатичних представництв;

ужити заходів щодо проведення засідань на високому рівні спільних робочих груп Україна - НАТО з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

провести спільні засідання і консультації з Комітетом НАТО з питань політики та партнерства щодо актуальних питань зовнішньої політики України і співробітництва між Україною та Альянсом згідно з Планом заходів Комісії Україна - НАТО на 2013 рік;

забезпечити дальшу участь підрозділів Збройних Сил України в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР), операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан, операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі;

узяти участь у плануванні нової міжнародної тренувальної, допоміжної та дорадчої місії НАТО в Ісламській Республіці Афганістан після 2014 року;

забезпечити участь визначених підрозділів Збройних Сил України в операції НАТО «Океанський Щит»;

ужити заходів щодо правового забезпечення участі підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України в операціях Альянсу.

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору.

Збройні Сили України забезпечують проходження служби шістьма офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу.

Середньострокові цілі:

забезпечити участь представників Міністерства оборони України та Збройних Сил України в основних заходах Альянсу та його робочих органах;

забезпечити проведення підготовки фахівців для заміщення посад у складі Місії України при НАТО, штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу;

продовжити практику стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити вивчення іноземних мов та підвищення рівня професійної підготовки фахівців для заміщення посад у представництвах України в робочих органах Альянсу;

провести планові ротації військовослужбовців і працівників Міністерства оборони України, Збройних Сил України на посадах в Місії України при НАТО, штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу за результатами прозорого та альтернативного добору кандидатів.

Основні заходи:

забезпечити вивчення іноземних мов та підвищення рівня професійної підготовки фахівців для заміщення посад у представництвах України в робочих органах Альянсу;

провести планові ротації військовослужбовців і працівників Міністерства оборони України, Збройних Сил України на посадах в Місії України при НАТО, штабних елементів партнерства військової командної структури Альянсу за результатами прозорого та альтернативного добору кандидатів.

1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі забезпечується співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої політики, торговельно-економічній сфері, сферах юстиції, внутрішніх справ та енергетики.

Середньострокові цілі:

ужити заходів щодо укладення та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

забезпечити виконання Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22 квітня 2011 року № 494;

ужити заходів щодо оптимізації співробітництва з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

продовжити виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;

продовжити співробітництво між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство».

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити в установленому порядку заходи щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

забезпечити завершення першої (законодавчої) фази Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України та вжити заходів стосовно виконання другої (імплементаційної) фази зазначеного Плану; продовжити переговори зі стороною ЄС щодо дальшої участі України в операції Європейського Союзу «EU NAVFOR ATALANTA» та стосовно співробітництва з Європейським оборонним агентством;

продовжити роботу з можливого розширення формату воєнно-політичного діалогу між Україною та ЄС, зокрема участі Міністра оборони України у неформальних засіданнях на рівні міністрів оборони держав - членів ЄС;

продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM).

Основні заходи:

продовжити воєнно-політичні консультації та зустрічі на високому рівні між представниками України та ЄС;

продовжити виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008 - 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 974;

продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM) у сфері запобігання та протидії корупції на митницях і в органах охорони державного кордону, боротьби з транснаціональною організованою злочинністю тощо.

1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами

Україна розбудовує та зміцнює добросусідські відносини із сусідніми державами. Україна приділяє особливу увагу вирішенню питання договірно-правового оформлення державного кордону.

Середньострокові цілі:

ужити заходів щодо розвитку і зміцнення добросусідських відносин, удосконалення договірно-правової бази співробітництва між Україною та Республікою Білорусь, Республікою Болгарія, Грузією, Республікою Молдова, Російською Федерацією, Румунією, Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою;

ужити заходів щодо розвитку всебічного співробітництва і стратегічного партнерства між Україною та Турецькою Республікою, що сприятиме зміцненню воєнно-політичної стабільності, енергетичної та комунікаційної безпеки у Чорноморському регіоні, успішному економічному розвитку держав регіону та поширенню атмосфери добросусідства;

забезпечити розширення участі України в діяльності органів галузевого співробітництва Співдружності Незалежних Держав;

забезпечувати виконання двосторонніх міжурядових угод України із сусідніми державами (Словацька Республіка, Республіка Польща, Угорська Республіка, Республіка Білорусь) у сфері зміцнення довіри і безпеки та Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року;

ужити заходів щодо створення навколо України всеохоплюючої смуги довіри та безпеки шляхом активної взаємодії України з державами Чорноморського регіону на основі відповідних двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

активізувати та поглибити галузеве співробітництво України з Республікою Білорусь та Російською Федерацією;

продовжити підготовку до головування України у Співдружності Незалежних Держав у 2014 році;

завершити демаркацію державного кордону між Україною та Республікою Молдова, продовжити роботу із делімітації та демаркації українсько-російського державного кордону в Азовському і Чорному морях та Керченській протоці;

продовжити роботу з удосконалення договірно-правового забезпечення функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації, який перебуває на території України, проведення інвентаризації об'єктів нерухомості, узгодження результатів інвентаризації земельних ділянок, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України;

ужити заходів щодо підписання двосторонньої угоди між Україною та Румунією стосовно додаткових заходів довіри і безпеки в прикордонних районах;

здійснювати контроль за військовою діяльністю у прикордонних районах між Україною та Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою, Республікою Білорусь на виконання двосторонніх угод та Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року.

Основні заходи:

провести спільні із сусідніми державами заходи щодо прикордонного співробітництва;

забезпечити участь делегацій України у засіданнях Ради глав держав, Ради глав урядів, Ради міністрів закордонних справ та Економічної ради Співдружності Незалежних Держав;

ужити заходів щодо проведення засідань Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Українсько-Російської міждержавної комісії та її робочих груп;

забезпечити проведення засідань Cпільної українсько-молдовської демаркаційної комісії та Спільної українсько-російської демаркаційної комісії;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України, здійснення контролю за військовою діяльністю, проведення робочих зустрічей на виконання двосторонніх угод між Україною та Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою, Республікою Білорусь у сфері зміцнення безпеки і довіри.

1.3.4. Головування України в Організації з безпеки і співробітництва в Європі

У 2013 році Україна головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україна розглядає ОБСЄ як унікальну платформу для відкритого діалогу між рівноправними партнерами та пошуку спільних відповідей на сучасні виклики та загрози безпеці.

Під час головування в ОБСЄ Україна у своїй роботі забезпечує збалансований підхід до всіх вимірів діяльності ОБСЄ, сприяє дотриманню принципів та досягненню цілей Організації, зміцненню довіри між її державами - членами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти визначенню шляхів політичного врегулювання тривалих конфліктів, досягненню прогресу в переговорах щодо врегулювання придністровської проблеми у форматі «5 + 2» та Женевських дискусіях з питань безпеки і стабільності на Кавказі, а також підтримувати діяльність Мінської групи ОБСЄ з урегулювання нагірно-карабаського конфлікту;

продовжити здійснення заходів щодо вдосконалення механізму контролю над озброєннями та заходів зі зміцнення довіри і безпеки у військовій сфері;

сприяти зміцненню міжнародного співробітництва у сфері протидії транснаціональним загрозам, у тому числі у сфері боротьби з тероризмом і наркоторгівлею, а також підвищенню ефективності управління та безпеки кордонів;

сприяти створенню вільної, демократичної, єдиної євроатлантичної та євразійської безпекової спільноти в регіоні ОБСЄ, зокрема, шляхом надання підтримки процесу «Гельсінкі + 40»;

ужити заходів щодо проведення аналізу потенційних ризиків для безпеки держав - членів ОБСЄ у зв'язку із завершенням у 2014 році діяльності Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан та визначення шляхів можливого реагування з боку ОБСЄ;

підтримувати в рамках ОБСЄ діалог з питань міжнародного співробітництва в галузі енергетичної безпеки та безпеки довкілля;

сприяти виконанню в повному обсязі всіма державами - членами ОБСЄ їх міжнародних зобов'язань у сфері людського виміру.

Основний захід - здійснити заходи щодо реалізації пріоритетів головування України в ОБСЄ.

1.3.5. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах

Україна продовжує брати участь у регіональних ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

Середньострокові цілі:

продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних міжнародних проектах;

продовжити активне співробітництво в рамках ініціатив Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC), із підтримання діалогу з питань здійснення контролю над озброєнням, із зміцнення довіри та безпеки, реформування збройних сил, здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, а також над правоохоронними органами держави, заходах з безпеки кордонів;

ужити заходів щодо розвитку співробітництва з державами Вишеградської групи та Південно-Східної Європи в рамках регіональних ініціатив та спільних проектів;

забезпечити участь у заходах, що проводяться в рамках Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів;

забезпечити участь України в діяльності Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) та органів, пов'язаних з ОЧЕС;

забезпечити головування України в ОЧЕС.

Основні заходи:

забезпечити участь у засіданнях, конференціях, інших практичних заходах, що проводяться в рамках діяльності Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC);

забезпечити участь у засіданнях Ради міністрів оборони держав Південно-Східної Європи та Вишеградської групи, а також їх ініціативах і програмах;

забезпечити участь у заходах Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів;

забезпечити проведення заходів високого рівня в рамках головування України в ОЧЕС, зокрема засідання Ради міністрів закордонних справ.

1.3.6. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом

Позиція України щодо врегулювання «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі базується на таких принципах:

збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;

повага до прав людини і забезпечення прав національних меншин;

неприпустимість використання «косовського питання» як прецеденту.

Середньострокова ціль - сприяти врегулюванню «заморожених» конфліктів мирним шляхом, насамперед дипломатичними засобами.

Пріоритетне завдання на поточний рік - сприяти проведенню переговорів щодо врегулювання придністровської проблеми у форматі «5 + 2», підтриманню прямого діалогу та розв'язанню основних соціальних, економічних, гуманітарних проблем між сторонами придністровського конфлікту.

Основні заходи:

сприяти консолідації зусиль учасників офіційного переговорного процесу щодо врегулювання придністровської проблеми у форматі «5 + 2» для продовження зазначених переговорів на основі узгоджених сторонами принципів, процедур та порядку денного переговорного процесу;

сприяти налагодженню стабільного діалогу, розв'язанню наявних соціально-економічних, загальноправових, гуманітарних проблем та проблем захисту прав людини між сторонами придністровського конфлікту;

продовжити систематичні консультації з учасниками переговорів щодо врегулювання придністровської проблеми та іншими заінтересованими сторонами з метою закріплення позитивних зрушень, забезпечення прогресу в урегулюванні придністровського конфлікту, здійснення заходів для зміцнення довіри і безпеки у регіоні.

1.3.7. Співробітництво з міжнародними організаціями

Україна надає виключно важливого значення зміцненню ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. У цьому контексті Україна як одна з найактивніших держав - контрибуторів міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, що проводяться під егідою ООН, а також як кандидат для обрання непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2016 - 2017 років приділяє виняткову увагу діяльності ООН у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки.

Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, запобігання конфліктам і кризовим ситуаціям і врегулювання «заморожених» конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також підтримання стійкого економічного зростання.

Україна спрямовує зусилля на підтримання конструктивного діалогу та співробітництва з Радою Європи у контексті проведення демократичних реформ в Україні, продовжує виконання проектів у рамках плану дій Ради Європи для України на 2011 - 2014 роки у сфері захисту прав людини, щодо реформування судової системи, прокуратури, органів місцевого самоврядування, боротьби з дискримінацією, забезпечення свободи засобів масової інформації, рівності жінок і чоловіків, захисту дітей.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу із залучення національного контингенту та національного персоналу України до проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під егідою ООН;

забезпечити виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

вивчити питання щодо можливостей поглиблення співробітництва між Україною та НАТО у контексті розширення участі України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою ООН;

продовжити виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року № 1264-VI;

ужити заходів до виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, зокрема стосовно приведення функцій прокуратури у відповідність із європейськими стандартами;

продовжити імплементацію плану дій Ради Європи для України на 2011 - 2014 роки.

Основні заходи:

провести міжнародний семінар для представників правоохоронних органів на тему: «Розвиток системи стратегічного управління міжнародною миротворчою поліцейською діяльністю»;

забезпечити реалізацію запланованих на 2013 рік проектів у рамках плану дій Ради Європи для України на 2011 - 2014 роки.

1.3.8. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна здійснює заходи щодо розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення захисту державних інтересів у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Україна продовжує співробітництво з Альянсом у сфері здійснення контролю над озброєнням у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО.

Україна дотримуватиметься своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого вона приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року № 248/94-ВР, Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань, ратифікованим Законом України від 16 листопада 2000 року № 2107-III, Договором про звичайні збройні сили в Європі, ратифікованим Постановою Верховної Ради України від 1 липня 1992 року № 2526-XII, Договором з відкритого неба, ратифікованим Законом України від 2 березня 2000 року № 1509-III, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, ратифікованою Законом України від 16 жовтня 1998 року № 187-XIV, Конвенцією про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, Конвенцією про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, Віденським документом про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року.

Середньострокові цілі:

забезпечити дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері здійснення контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - членами Альянсу згідно з міжнародними договорами з питань здійснення контролю над озброєнням;

продовжити участь у реалізації ініціативи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення»;

продовжити вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав - членів Альянсу та Верифікаційним координаційним комітетом НАТО щодо здійснення щорічних двосторонніх контрольних заходів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь у засіданнях робочих органів міжнародних режимів експортного контролю;

здійснювати заходи щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементації зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань контролю над озброєнням та експортного контролю;

здійснювати заходи щодо забезпечення координації дій офіційних представників України в рамках участі у міжнародних заходах з питань нерозповсюдження зброї масового знищення та експортного контролю;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів (Договір про звичайні збройні сили в Європі, Віденський документ про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року, двосторонні міжнародні договори України, Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення), а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з відкритого неба;

забезпечити участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба;

проводити консультації та робочі зустрічі з Верифікаційним координаційним комітетом НАТО з питань обміну та перевірки інформації за Договором про звичайні збройні сили в Європі, а також сприяти внесенню до електронної бази НАТО «VERITY» відповідної інформації;

ужити заходів щодо адаптації законодавства України з питань державного експортного контролю до вимог і стандартів держав - членів НАТО та ЄС у цій сфері;

забезпечити участь у щорічних семінарах у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням.

Основні заходи:

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - членами ОБСЄ інформацією у сфері контролю над озброєнням відповідно до Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року;

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - членами ОБСЄ військовою інформацією за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України і проведення спостережних польотів над територією України;

забезпечити провадження інспекційної діяльності, у тому числі проведення спостережних польотів, відповідно до Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року та Договору з відкритого неба;

забезпечити участь делегації України в роботі Спільної консультативної групи, Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки та Консультативної комісії з відкритого неба;

забезпечити участь у семінарі Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань перевірки інформації, обмін якою здійснюється за Договором про звичайні збройні сили в Європі, внесення до електронної бази НАТО «VERITY» відповідної інформації щодо України;

забезпечити участь у щорічному засіданні керівників верифікаційних органів у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань контролю над озброєнням;

забезпечити участь у міжнародних заходах з питань нерозповсюдження ядерних технологій і матеріалів та боротьби з актами ядерного тероризму;

забезпечити ефективну роботу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, утвореної за рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 17 листопада 2006 року «Про Комітет з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України», введеним у дію Указом Президента України від 28 грудня 2006 року № 1149;

забезпечити впровадження в Україні Єдиного контрольного списку товарів і технологій подвійного використання;

забезпечити участь делегації України у засіданнях робочих органів міжнародних режимів експортного контролю.

1.3.9. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.

Україна продовжує приділяти значну увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Здійснюються заходи в рамках виконання плану дій партнерства проти тероризму, інші заходи під егідою Альянсу на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.

Середньострокові цілі:

уживати заходів щодо розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спеціальними службами іноземних держав та міжнародними організаціями стосовно подолання спільних загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом;

продовжити співробітництво між Україною та Організацією Північноатлантичного договору у сфері боротьби та запобігання тероризму, зокрема, шляхом виконання відповідних програм у безпековій сфері;

продовжити вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечити залучення підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України до здійснення державами - членами Альянсу заходів у сфері боротьби з тероризмом;

продовжити роботу з узагальнення та практичного використання досвіду держав - членів НАТО у сфері боротьби з тероризмом, зокрема щодо вжиття запобіжних заходів у цій сфері;

продовжити роботу із забезпечення участі підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у тренуваннях та навчаннях держав - членів НАТО з антитерористичної тематики.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь у міжнародних заходах з питань боротьби з тероризмом;

забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

продовжити проведення моніторингу фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилання узагальнених матеріалів правоохоронним органам відповідно до їх компетенції;

продовжити здійснення заходів з протидії розповсюдженню ідеології міжнародних терористичних організацій, закликам до терористичної діяльності, в тому числі через мережу Інтернет;

забезпечити взаємодію з державами - членами Альянсу щодо обміну інформацією про діяльність міжнародних екстремістських та терористичних організацій;

продовжити роботу з узагальнення і практичного використання досвіду іноземних партнерів у сфері протидії тероризму та забезпечення участі українських фахівців у відповідних міжнародних науково-практичних заходах;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України, його взаємосумісності з підрозділами спеціального призначення держав - членів Альянсу, у тому числі шляхом направлення представників Служби безпеки України для участі у відповідних спеціалізованих курсах, що проводяться державами - членами та органами Альянсу;

продовжити консультації з відповідними органами НАТО та державами - членами НАТО щодо участі представників України у заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій, зокрема тих, що зумовлені терористичними актами.

Основні заходи:

забезпечити участь у пленарному засіданні Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму;

уживати заходів щодо протидії фінансуванню, сприянню в інший спосіб діяльності міжнародних терористичних, релігійно-екстремістських організацій;

взаємодіяти з іноземними державами та міжнародними організаціями щодо обміну інформацією про діяльність членів міжнародних терористичних організацій, матеріалами з питань боротьби з міжнародним тероризмом для недопущення проникнення на територію України членів міжнародних терористичних організацій та осіб, які підозрюються в участі у терористичній діяльності;

проводити зустрічі на рівні експертів для обговорення проблем, що становлять взаємний інтерес у сфері запобігання та боротьби з тероризмом;

уживати заходів щодо участі фахівців антитерористичних підрозділів Служби безпеки України у спільних з іноземними державами навчаннях, науково-практичних конференціях та семінарах, а також підготовки українських фахівців у провідних наукових установах держав - членів НАТО (за їх можливого сприяння);

забезпечувати залучення Антитерористичного центру при Службі безпеки України до перевірки інформації, яка надходить з первинного національного Контактного пункту операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі про судна, що викликають підозру;

забезпечити вивчення особовим складом Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України іноземних мов в рамках Програми НАТО з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

провести міжнародну науково-практичну конференцію з питань протидії поширенню радикального релігійного екстремізму, радикалізації і саморадикалізації окремих осіб та груп осіб в контексті посилення ризиків терористичної загрози;

продовжити вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері реагування на кризові ситуації, що зумовлені терористичними актами;

участь у засіданнях робочих груп, семінарах НАТО з антитерористичної тематики;

участь у спільних з антитерористичними підрозділами спеціального призначення держав - членів НАТО навчаннях, тренінгах, семінарах;

забезпечити оснащення підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України спорядженням і обладнанням, яке перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення держав - членів НАТО.

1.4. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Співробітництво України з НАТО носить характер конструктивного партнерства, є прозорим і відкритим для громадян України.

Проведення інформаційної роботи (насамперед на регіональному рівні), координація діяльності державних органів і громадських об'єднань, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики держави.

Для широкого інформування громадськості про співробітництво України з Альянсом важливе значення має залучення до цього процесу громадських об'єднань, засобів масової інформації, наукових та експертних кіл.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівні стосовно конструктивного партнерства України з Альянсом щодо питань, які становлять взаємний інтерес;

сприяти впровадженню положень Громадської комунікативної стратегії сприяння співробітництву України з НАТО, схваленої 14 листопада 2012 року на 9-й Асамблеї Всеукраїнського громадського об'єднання «Громадська Ліга Україна - НАТО».

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, пов'язаних із співробітництвом України з НАТО;

сприяти громадським об'єднанням у проведенні в Україні щорічного Дня євроатлантичного партнерства;

забезпечити розширення мережі інформаційних стендів, поліпшення якості існуючих та створення нових тематичних Інтернет-ресурсів, у тому числі у навчальних закладах;

забезпечити інформування українського суспільства про результати реалізації програм та проектів, що здійснюються в Україні за підтримки НАТО;

продовжити за участю Центру інформації та документації НАТО в Україні і контактного посольства НАТО в Україні проведення в Автономній Республіці Крим та областях тематичних заходів за участю представників державних органів, громадських об'єднань, засобів масової інформації, навчальних закладів, а також експертів, у тому числі представників держав - членів та інституцій Альянсу в Україні.

Основні заходи:

провести за участю Центру інформації та документації НАТО в Україні та Всеукраїнського громадського об'єднання «Громадська Ліга Україна - НАТО» День євроатлантичного партнерства в Україні;

провести за участю Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України, Центру інформації та документації НАТО в Україні семінари, круглі столи, конференції з питань співробітництва України з НАТО;

сприяти висвітленню засобами масової інформації проведення в Україні багатонаціональних військових навчань;

сприяти у співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні виданню інформаційно-аналітичної, наукової та навчальної літератури, створенню і розміщенню на українських теле- і радіоканалах передач та сюжетів з актуальних питань співробітництва України з НАТО;

забезпечити висвітлення питань євроатлантичного співробітництва військовими засобами масової інформації;

продовжити проведення за участю Центру інформації та документації НАТО в Україні і контактного посольства НАТО в Україні тематичних заходів у військових навчальних закладах щодо інформування про співробітництво України з Організацією Північноатлантичного договору та Європейським Союзом;

провести у Національному університеті оборони України за участю Оборонного коледжу НАТО (NDC) (м. Рим, Італійська Республіка) та Школи НАТО (м. Обераммергау, Федеративна Республіка Німеччина) Міжнародний тиждень НАТО в Україні;

ужити заходів щодо використання можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО з обізнаності громадянського суспільства під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи та за участю Всеукраїнського громадського об'єднання «Громадська Ліга Україна - НАТО» для підвищення рівня поінформованості громадянського суспільства та налагодження ефективного діалогу між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими об'єднаннями.

1.5. Наука

Україна бере активну участь у Програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки» та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на ефективну реалізацію державної політики з розвитку конструктивного партнерства з Альянсом з питань науки, технологій та навколишнього природного середовища.

Середньострокові цілі:

забезпечити участь українських учених, науково-дослідних установ у співробітництві України з НАТО з питань науки та навколишнього природного середовища;

забезпечити участь українських учених, науково-дослідних установ у заходах у рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», міжнародних конференціях, семінарах та виставках з питань науки та навколишнього природного середовища.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

реалізувати проекти, що впроваджуються науковими та дослідницькими установами України в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки»;

опрацювати питання щодо можливості започаткування ряду нових проектів між Україною та НАТО з питань науки та охорони навколишнього природного середовища на засадах взаємного інтересу;

продовжити співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво України з НАТО з питань науки та охорони навколишнього природного середовища;

провести курси підвищення кваліфікації державних службовців з питань впровадження сучасних інформаційних технологій і стандартів природоохоронної діяльності та управління ресурсами на основі досвіду держав - членів НАТО.

Основні заходи:

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та навколишнього природного середовища;

брати участь у міжнародних конференціях, семінарах і виставках з питань науки та навколишнього природного середовища;

започаткувати проект «Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафотохімічного забруднення на території резервуарного парку військової частини А2788, м. Київ»;

опрацювати питання щодо можливості започаткування наукового проекту співробітництва Україна - НАТО «Оцінка принципів розповсюдження радіоактивного забруднення в середині та поза межами нового безпечного конфайнмента об'єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС.

1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні

Україна продовжуватиме практику ініціювання та реалізації природоохоронних проектів, спрямованих на виконання Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 577-р.

Середньострокові цілі:

забезпечити дотримання військовими формуваннями України положень Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI;

продовжити практику ініціювання та реалізацію природоохоронних проектів із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні;

вивчити міжнародний досвід з метою його використання для відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розроблення методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства з питань екологічної безпеки, у зв'язку з провадженням певних видів діяльності, у тому числі військової;

продовжити підтримку проектів із:

- вивчення досвіду держав - членів НАТО щодо впровадження системи екологічного управління в збройних силах з метою розроблення відповідної методики та адаптування її у Збройних Силах України, а також інструкції з охорони навколишнього природного середовища під час проведення навчань;

- обміну досвідом щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів до заохочення впровадження систем екологічного управління у Збройних Силах України, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань.

Основні заходи:

провести експертні консультації з представниками НАТО щодо проблемних питань здійснення розрахунків розміру відшкодування збитків та плати за природокористування під час провадження військової діяльності;

провести експертні консультації з представниками НАТО щодо вдосконалення системи екологічного менеджменту та контролю за військовою діяльністю, обміну досвідом з питань розроблення методики впровадження системи екологічного управління у збройних силах;

організувати міжнародну конференцію з питань використання пілотованих та дистанційно керованих комбінованих аеростатичних літальних апаратів для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, екологічних і соціально-економічних наслідків військової діяльності та безпеки;

започаткувати проекти з питань екологічної безпеки за консультативно-дорадчою допомогою держав Скандинавсько-Балтійської ініціативи.

1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору. Підготовка фахівців з питань конструктивного партнерства України з НАТО

З метою належної внутрішньодержавної координації співробітництва України з НАТО утворено Комісію з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Функціонує інститут національних координаторів з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору - спеціально уповноважених осіб, діяльність яких сприяє узгодженому виконанню центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами завдань щодо конструктивного партнерства України з Альянсом.

Україна заінтересована брати участь у підготовці і підвищенні кваліфікації фахівців у сфері співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору шляхом забезпечення участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах практичного співробітництва з Альянсом, а також у Програмі з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи і за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Середньострокові цілі:

продовжити участь у Програмі з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

досягти належного рівня забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями у сфері європейської інтеграції та співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити ефективне функціонування внутрішньодержавних механізмів координації співробітництва України з НАТО;

виконати заходи, передбачені на 2013 рік Державною цільовою програмою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008 - 2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 974;

забезпечити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців у рамках Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

ужити заходів щодо розширення співробітництва України з Офісом зв'язку НАТО в Україні з питань підготовки фахівців у сфері конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору.

Основні заходи:

проводити засідання Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

проводити засідання робочих груп у складі Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

здійснювати заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України, у тому числі в рамках Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

опрацювати в установленому порядку питання щодо створення національної системи координації заходів із забезпечення участі представників України у Програмі з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

провести навчальні заходи за участю представників держав - учасниць Скандинавсько-Балтійської ініціативи.

Розділ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

2.1. Політика національної безпеки

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

Указом Президента України від 8 червня 2012 року № 389 затверджено нову редакцію Стратегії національної безпеки України - Стратегію національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», якою відповідно до законодавства визначено загальні принципи, пріоритетні цілі, завдання і механізми захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Україна заінтересована в обміні досвідом з державами - членами Альянсу стосовно забезпечення належної реалізації документів стратегічного характеру.

Середньострокові цілі:

забезпечити належне функціонування системи моніторингу стану національної безпеки України, а також механізму оперативного реагування на ризики та загрози національній безпеці держави з урахуванням відповідного досвіду держав - членів Альянсу;

забезпечити інформаційне супроводження реалізації Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» з урахуванням відповідного досвіду держав - членів Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

ужити заходів щодо виконання першого етапу реалізації Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» у 2013 році;

забезпечити обмін досвідом у рамках діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи з державами - членами Альянсу стосовно забезпечення належної реалізації програмних документів.

Основні заходи:

узяти участь у заходах під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи, зокрема з питань реалізації програмних документів;

уживати заходів щодо виконання першого етапу реалізації Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» у 2013 році.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Повноваження та функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України, зокрема Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України, в тому числі під час виникнення та врегулювання кризових ситуацій, визначаються Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Україна заінтересована в отриманні позитивного досвіду з питань урегулювання кризових ситуацій держав - членів Альянсу.

Середньострокові цілі:

удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування шляхом поєднання зусиль державних органів, діяльність яких спрямована на реагування на сучасні виклики і загрози національній безпеці України;

проаналізувати досвід держав - членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими об'єднаннями;

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій.

Основні заходи:

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань урегулювання кризових ситуацій;

узяти участь у консультаціях з відповідними органами Альянсу та державами - членами НАТО з питань розбудови ефективної системи реагування на кризові ситуації.

2.1.3. Реформування складових сектору безпеки і оборони України. Забезпечення імплементації результатів оборонного огляду

Демократичні перетворення у сферах національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції України та співробітництва з Альянсом, обумовлюють необхідність грунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх сил безпеки і оборони України з урахуванням стандартів держав - членів НАТО та ЄС і економічних можливостей держави.

Україна має намір оптимально об'єднати військові та невійськові можливості всіх складових системи національної безпеки і оборони для запобігання і нейтралізації існуючих та потенційних загроз національній безпеці України шляхом реорганізації Воєнної організації держави в сектор безпеки і оборони України.

Це дасть змогу більш ефективно та своєчасно здійснювати заходи щодо коригування пріоритетів державної політики у сферах національної безпеки і оборони, оптимально об'єднати військові та невійськові можливості всіх складових системи національної безпеки для запобігання і нейтралізації існуючих та потенційних загроз національній безпеці України, а також підтримувати оборонний потенціал держави на рівні, що гарантує воєнну безпеку України.

Дальше співробітництво між Україною та Альянсом у цій сфері продовжуватиме розвиватися у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи.

Середньострокові цілі:

забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;

забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду;

удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності складових сектору безпеки і оборони України шляхом адаптації його до стандартів держав - членів НАТО та ЄС;

ужити заходів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони;

підвищити рівень довіри суспільства до складових сектору безпеки і оборони;

проводити соціологічні дослідження для визначення проблемних питань щодо реформування складових сектору безпеки і оборони та можливих шляхів їх вирішення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити консультації експертів стосовно реформування складових сектору безпеки і оборони в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи на 2013 рік;

удосконалювати діяльність складових сектору безпеки і оборони в контексті затверджених державних концепцій (документів оборонного планування), а також у рамках імплементації результатів оборонного огляду;

забезпечити публічне обговорення державної політики у сферах національної безпеки та оборони, а також вироблення конструктивних підходів до її реалізації;

забезпечити проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування складових сектору безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити участь Української Сторони у консультаціях експертів стосовно проведення реформування складових сектору безпеки і оборони України в рамках діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

здійснювати заходи з метою продовження реформування складових сектору безпеки і оборони України;

проводити регулярні засідання Спільного координаційного комітету за участю іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України з метою отримання практичної допомоги з питань реформування складових сектору безпеки та оборони держави;

залучати іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України до розроблення заходів за результатами оборонного огляду.

2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також над правоохоронними органами держави

В Україні ведеться робота щодо вдосконалення правового регулювання питань здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами (далі - демократичний цивільний контроль).

Середньострокові цілі:

досягти ефективного демократичного цивільного контролю;

забезпечити ефективне функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю;

продовжити співробітництво з Альянсом та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів НАТО з питань здійснення демократичного цивільного контролю.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання білих книг окремими складовими сектору безпеки і оборони;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сферах національної безпеки і оборони України.

Основні заходи:

забезпечити участь Української Сторони у відповідних консультаціях у рамках діяльності Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

забезпечити постійне оновлення на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України інформації про формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки і оборони;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи щорічну міжнародну конференцію «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб».

2.1.3.2. Реформування військових формувань та сил безпеки

В Україні триває процес реформування військових формувань та сил безпеки з метою приведення їх у відповідність із стандартами держав - членів НАТО та ЄС.

2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтеграції в європейські безпекові структури.

Середньострокові цілі:

забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців Служби безпеки України з урахуванням досвіду провідних держав світу;

забезпечити сумісність для спільних дій підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України з відповідними підрозділами держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити вивчення стандартів держав - членів НАТО і ЄС щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, а також досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

продовжити реалізацію визначених Службою безпеки України цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил.

Основні заходи:

вивчати стандарти провідних держав світу у сфері забезпечення національної безпеки у форматі консультацій експертів Україна - НАТО з питань діяльності служб безпеки;

узяти участь у навчальних заходах, стажуваннях, семінарах у рамках Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи;

продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені Службою безпеки України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил.

2.1.3.2.2. Реформування Державної прикордонної служби України

Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.

Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546, продовжується становлення Служби як правоохоронного органу європейського зразка.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію заходів третього етапу Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року;

забезпечити виконання Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 831;

забезпечити реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 2031-р.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо вдосконалення співробітництва з Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів ЄС (ФРОНТЕКС) шляхом проведення спільного аналізу ризиків, обміну інформацією, участі у проведенні спільних операцій, підготовці персоналу;

здійснити заходи щодо вдосконалення підготовки персоналу оперативних підрозділів та спеціалістів з кримінального аналізу, в тому числі на базі навчальних закладів держав - членів НАТО;

здійснити заходи щодо вдосконалення механізму обміну інформацією з прикордонними органами держав - членів НАТО та ЄС щодо підроблених документів та індикаторів ризиків;

запровадити спільний із прикордонними органами суміжних держав аналіз ризиків та загроз на державному кордоні;

забезпечити заходи щодо обміну інформацією, проведення спільних заходів із прикордонними (правоохоронними) органами суміжних з Україною держав - членів ЄС та НАТО для боротьби з нелегальною міграцією, незаконним переправленням незаконних мігрантів через державний кордон, торгівлею людьми, контрабандою товарів.

Основні заходи:

підготувати проект Угоди між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Міністерством внутрішніх справ Словацької Республіки щодо спільного патрулювання українсько-словацького державного кордону;

підготувати проект Протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним управлінням поліції Угорської Республіки щодо спільного патрулювання українсько-угорського державного кордону;

здійснити реалізацію проекту за програмою «Підтримка секторальної політики управління кордоном в Україні» (використання 1-го фіксованого траншу);

створити сім спеціальних приміщень у відділах прикордонної служби в рамках проекту «Консультативні послуги із створення центрів тримання та тимчасового розміщення нелегальних мігрантів в Україні - READMIT-1»;

здійснити реалізацію проекту ENPI-2007 «Постачання обладнання підрозділам Державної прикордонної служби України» (BOMMOLUK-3);

брати участь в інформаційно-роз'яснювальних заходах у сфері боротьби з тероризмом.

2.1.3.2.4. Єдина система цивільного захисту

Стратегічний курс України на набуття членства в Європейському Союзі та завдання розвитку конструктивного партнерства з Альянсом зумовлюють необхідність удосконалення і розвитку системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Середньострокові цілі:

удосконалити заходи щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

підвищити спроможність сил цивільного захисту шляхом технічного переоснащення сучасною технікою і засобами, а також поліпшення їх матеріального забезпечення;

продовжити розвиток системи моніторингу техногенної та природної безпеки України як складової частини національної безпеки держави;

завершити створення та забезпечення ефективного функціонування в Україні цілісної системи поводження з радіоактивними відходами з урахуванням передового міжнародного досвіду;

виконати комплекс заходів та взаємопов'язаних завдань у сфері поводження з радіоактивними відходами з метою забезпечення захисту навколишнього природного середовища, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання;

поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері поводження з радіоактивними відходами, забезпечення запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків;

вивчити досвід держав - членів та держав - партнерів НАТО з організації міжнародних масштабних командно-польових навчань з реагування на надзвичайні ситуації з метою проведення спільних з Євроатлантичним координаційним центром реагування на катастрофи навчань в Україні.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

виконати превентивні заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;

продовжити матеріально-технічне переоснащення органів управління та сил цивільного захисту;

удосконалити механізм моніторингу ситуації у сфері техногенної та природної безпеки України;

виконати заходи, передбачені Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами, затвердженою Законом України від 17 вересня 2008 року № 516-VI;

підписати та здійснити імплементацію спільних документів України та НАТО з питань поводження з радіоактивними відходами;

виконати спільні проекти міжнародної технічної допомоги з питань оцінки стану безпеки та подальшої ліквідації небезпечних сховищ радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР;

забезпечити участь сил Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних навчаннях НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечити участь у засіданнях Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та у засіданнях підпорядкованих йому робочих груп.

Основні заходи:

удосконалити організаційні структури аварійно-рятувальних та пожежно-рятувальних підрозділів системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

здійснити технічне оснащення Державного підприємства «Мобільний рятувальний центр ДСНС України», матеріально-технічне переоснащення органів управління та сил цивільного захисту з урахуванням підготовки до міжнародної атестації ООН;

удосконалити інформаційно-телекомунікаційну систему Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

здійснити знешкодження та знищення виявлених вибухонебезпечних предметів на території України, що залишилися внаслідок колишніх бойових дій та військової діяльності;

здійснити аналіз стану техногенної та природної безпеки України;

ужити заходів щодо укладення імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з питань підтримки щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.

2.2. Реформування сил оборони

Основною метою реформування та розвитку сил оборони є забезпечення їх адаптації до нових умов середовища безпеки, які вимагають збільшення частки використання невійськових засобів для гарантування безпеки держави, обмеження використання воєнної сили та збереження здатності сил оборони виконувати завдання щодо оборони України, а також захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності в умовах реалізації позаблокової політики і функціонування в демократичному суспільстві.

2.2.1. Національна система оборонного планування

Оборонне планування здійснюється циклічно за програмно-цільовим методом і поділяється на довгострокове, середньострокове і короткострокове.

У рамках державного стратегічного планування визначаються засади оборонної політики, довгострокові стратегічні цілі та стратегії (концепції) їх досягнення, потреби в ресурсах, опрацьовуються середньострокові концептуальні та програмні (планові) документи з досягнення необхідних спроможностей сил безпеки і оборони з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків державного бюджету на потреби оборони.

У рамках бюджетного планування визначаються конкретні заходи щодо виконання середньострокових програм, обсяги і строки забезпечення ресурсами, очікувані результати. У ході короткострокового оборонного планування здійснюється збалансування планових завдань із можливостями ресурсного забезпечення.

З метою забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю у 2012 році в Міністерстві оборони України запроваджено новий вид діяльності - внутрішній аудит.

Середньострокові цілі:

ужити заходів за результатами оборонного огляду;

запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту в умовах жорстких ресурсних обмежень;

завершити інтеграцію національної системи оборонного планування в національну систему державного прогнозування та стратегічного планування;

продовжити розвиток внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України;

забезпечити вдосконалення правових засад оборонного планування;

реалізувати концептуальні та програмні документи з питань реформування і розвитку Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з удосконалення системи оборонного планування, її інтеграції у державну систему стратегічного прогнозування та планування.

Основні заходи:

здійснити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про організацію оборонного планування» (нова редакція) (реєстр. № 0910);

провести курс навчання 20 фахівців з питань проведення в Міністерстві оборони України внутрішнього аудиту за міжнародними та національними стандартами внутрішнього аудиту;

провести в Україні ряд міжнародних семінарів з внутрішнього аудиту у сфері оборони;

продовжити інтеграцію процедур Процесу планування та оцінки сил в рамках програми «Партнерство заради миру» в національну систему оборонного планування;

ужити заходів щодо затвердження в установленому порядку Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року.

2.2.2. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю України

Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилення роботи з інформування Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та суспільства про воєнну політику та діяльність Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

прискорити створення на базі Національного університету оборони України та Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка системи підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та зв'язків із засобами масової інформації;

уживати заходів щодо підтримки позитивної громадської думки стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, забезпечити популяризацію військової служби, у тому числі служби за контрактом.

Пріоритетне завдання на поточний рік - оптимізація системи структурних підрозділів, які виконують функції зв'язків із засобами масової інформації в апараті Міністерства оборони України, з метою забезпечення ефективного виконання покладених на них функцій.

Основні заходи:

оптимізувати систему структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, які виконують функції зв'язків із засобами масової інформації;

проводити регулярні брифінги і прес-конференції за участю керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;

здійснювати регулярне висвітлення питань конструктивного партнерства з НАТО на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, в соціальних мережах та друкованих виданнях Міністерства оборони України.

2.3. Плани реформування і розвитку Збройних Сил України

Реформування і розвиток Збройних Сил України передбачається провести у два етапи.

На першому етапі планується здійснити основні заходи щодо реформування Збройних Сил України, зокрема, оптимізацію їх складу та чисельності, завершення формування перспективного складу Збройних Сил України, вивільнення їх від надлишкового військового майна, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців та забезпечення соціального захисту осіб, які звільнятимуться з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

На другому етапі планується забезпечити здатність військ (сил) до своєчасного реагування на загрозу прикордонного збройного конфлікту, нарощування оперативних можливостей в особливий період для відсічі збройної агресії, забезпечити приведення показників підготовки, технічного оснащення, всебічного забезпечення і рівня грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у відповідність із показниками збройних сил провідних європейських держав.

Пріоритети реформування і розвитку Збройних Сил України:

приведення шляхом удосконалення організаційно-штатної структури, відновлення повноцінної бойової підготовки, забезпечення необхідними непорушними запасами матеріальних засобів і військового майна визначених бойових військових частин у постійну готовність до оперативного (швидкого) реагування на загрозу застосування воєнної сили проти України;

забезпечення поступового збільшення кількості модернізованих і нових зразків озброєння та військової техніки;

удосконалення систем управління та всебічного забезпечення Збройних Сил України, підвищення ефективності і зменшення витрат на їх утримання шляхом інтеграції органів військового управління на стратегічному та оперативному рівні, проведення оптимізації кількості та чисельності військових частин забезпечення, автоматизації управлінських процесів і процесів обліку та руху матеріальних засобів;

підвищення спроможності військ (сил) щодо дій в умовах застосування високоточної зброї та до протистояння асиметричним діям;

збереження та посилення кадрового потенціалу, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців та впровадження дієвого механізму забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України;

удосконалення засад мобілізаційної підготовки та мобілізації, забезпечення здатності Збройних Сил України до нарощування бойового потенціалу в особливий період у разі загрози масштабної агресії проти України;

приведення бюджетної політики у сфері оборони у відповідність із сучасними потребами оборони та фінансово-економічними можливостями держави, підвищення ефективності використання коштів, які виділяються на фінансування військової реформи.

2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України на 2013 рік

Протягом 2013 року продовжується реформування Збройних Сил України відповідно до засад Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року.

Основні зусилля з реформування Збройних Сил України у 2013 році спрямовуються на відновлення технічної справності озброєння та військової техніки, підтримання належного рівня готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань і здійснення заходів із мобілізації, на вдосконалення системи управління Збройними Силами України, розформування надлишкових військових частин (бази, склади, арсенали) та зменшення загальної чисельності Збройних Сил України, виведення з управління Збройних Сил України, а також на утилізацію надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, звільнення Збройних Сил України від виконання невластивих функцій, поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Середньострокові цілі:

виконати основні заходи з реформування Збройних Сил України, забезпечити оптимізацію їх складу та чисельності, вдосконалення системи управління, відновлення повноцінної бойової підготовки військ (сил), звільнення Збройних Сил України від невластивих функцій, вивільнення надлишкового майна та створити умови для подальшого розвитку Збройних Сил України;

підтримувати боєздатність чергових сил із протиповітряної оборони, чергових сил і засобів воєнної розвідки, військових частин та підрозділів постійної готовності;

виконати заходи щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання завдань разом із військовими підрозділами збройних сил держав - членів НАТО;

удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечення реалізації положень концептуальних і програмних документів щодо реформування Збройних Сил України на короткострокову та середньострокову перспективи.

Основні заходи:

розробити проект Закону України про чисельність Збройних Сил України на поточний рік;

провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони, Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та під час засідань Військового комітету Україна - НАТО на рівні начальників генеральних штабів;

забезпечити виконання заходів, передбачених Робочим планом Військового комітету Україна - НАТО на 2012 - 2013 роки.

2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку

Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом запровадження кращого досвіду у сфері управлінської діяльності, адміністративних процедур та керівництва, розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України цифровими засобами, створення системи вивчення та узагальнення досвіду, а також розвитку спроможностей у сфері кібероборони та інформаційних операцій.

Середньострокові цілі:

забезпечити розвиток системи управління Збройними Силами України, запровадити кращий досвід у сфері управлінської діяльності, адміністративних процедур та керівництва;

продовжити роботу зі створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України;

провести переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України на цифрові засоби.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України в частині забезпечення оперативного і адміністративного управління.

Основні заходи:

продовжити співробітництво з Об'єднаним центром НАТО з питань вивчення та узагальнення передового досвіду;

налагодити співробітництво з відповідними органами НАТО з питань розвитку системи управління, зв'язку та інформаційних технологій;

вивчити досвід проведення організаційних змін у військовій командній структурі НАТО, у сфері управлінської діяльності, адміністративних процедур та керівництва.

2.3.3. Нарощування боєздатності Збройних Сил України

Першочергова увага приділятиметься підтриманню належного рівня боєздатності перспективної структури Збройних Сил України.

Розвиток органів військового управління, військових частин (підрозділів), визначених для участі у міжнародних програмах, багатонаціональних навчаннях, багатонаціональних військових формуваннях високої готовності та операціях з підтримання миру і безпеки, здійснюється з урахуванням принципів та стандартів НАТО.

Для участі у Процесі планування та оцінки сил визначено 33 підрозділи Збройних Сил України, 14 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО і які продовжують брати участь у заходах оцінювання в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку.

Середньострокові цілі:

удосконалити підготовку Збройних Сил України, забезпечити їх оснащення згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів. Удосконалити форми і засоби підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектувати їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;

забезпечити участь визначених органів військового управління, військових частин (підрозділів) Збройних Сил України у спільних зі збройними силами держав - членів Альянсу заходах із підготовки військ (сил);

забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених для участі в Силах реагування НАТО;

забезпечити участь визначених сил та засобів Збройних Сил України у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до операцій з підтримання миру та безпеки під проводом Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити підготовку та забезпечити участь визначених сил і засобів Збройних Сил України в ротаціях Сил реагування НАТО;

забезпечити збереження існуючої динаміки залучення сил та засобів зі складу Збройних Сил України до виконання заходів у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищення рівня індивідуальної підготовки особового складу, підготовки експертів з питань відповідного оцінювання за стандартами НАТО;

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;

удосконалити систему організації бойової підготовки Збройних Сил України;

розробити та впровадити в діяльність Збройних Сил України нові настанови із бойової підготовки військ (сил) з урахуванням військових стандартів Альянсу.

Основні заходи:

забезпечити участь у ротації Сил реагування НАТО військово-транспортного літака Іл-76 МД зі складу Повітряних Сил Збройних Сил України;

провести консультації з Альянсом та його окремими державами - членами щодо дальшого залучення визначених підрозділів Збройних Сил України до багатонаціональних військових формувань високої готовності у складі Сил реагування НАТО;

забезпечити навчання представників Збройних Сил України на курсах із підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях із генерування сил для Сил реагування НАТО та конференціях із планування заходів у рамках Концепції оперативних можливостей;

забезпечити підготовку особового складу Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України;

провести консультаційні зустрічі з міжнародними експертами компанії «Cubic applications» з метою визначення шляхів і напрямів трансформації системи підготовки підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України;

організувати бойову підготовку у визначених військових частинах (підрозділах) згідно з вимогами Тимчасової настанови з бойової підготовки у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 лютого 2011 року № 90, та Тимчасової інструкції з індивідуальної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 28 травня 2013 року № 125.

2.3.4. Удосконалення систем матеріально-технічного та медичного забезпечення

Реформування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами.

Упровадження у діяльність медичної служби Збройних Сил України найкращих світових стандартів, розроблення та оптимізація принципів надання медичної допомоги, нових відповідних концептуальних документів у сфері військової медицини, поліпшення матеріально-технічної бази шляхом оснащення новими сучасними зразками медичного майна та техніки сприяє вдосконаленню медичного забезпечення особового складу Збройних Сил України.

У рамках удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення утворені Об'єднані центри забезпечення, на які покладено завдання із забезпечення військових частин за територіальним принципом незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; упроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами, проводиться вдосконалення нормативно-правової бази щодо функціонування системи матеріально-технічного забезпечення з метою дальшого її адаптування до стандартів Альянсу.

Завдання, які на даний час виконуються Збройними Силами України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання щодо можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).

Середньострокові цілі:

удосконалювати нормативно-правову базу щодо функціонування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення, адаптувати її до стандартів Альянсу;

опрацювати питання щодо можливої участі Збройних Сил України в діяльності Агенції НАТО з питань підтримки (NSPA);

створити автоматизовану систему управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України;

удосконалити систему матеріально-технічного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України; оптимізувати портову інфраструктуру;

створити на базі Української військово-медичної академії (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу до участі в операціях з підтримання миру і безпеки; забезпечити підготовку експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання на належному рівні медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами Альянсу;

впровадити практику здобуття освіти та стажування офіцерів системи матеріально-технічного забезпечення, медичної служби Збройних Сил України у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО;

вивчити питання щодо можливості придбання відповідного програмного і технічного забезпечення, підготовки та набуття військово-медичним персоналом Збройних Сил України навичок роботи в медичній інформаційній і координаційній системі (MEDICS) та медичній інформаційно-адміністративній системі (MIMS), системі звітування з питань медичного забезпечення (LOGREP);

утворити авіаційний підрозділ аеромедичної евакуації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;

залучити визначені активи Збройних Сил України до Міжвидової групи з питань логістичного забезпечення (JLSG);

забезпечити участь представників Збройних Сил України у засіданнях робочих груп Альянсу з медичного забезпечення;

виконати заходи з підготовки до можливої участі літака аеромедичної евакуації Ан-26 «Віта» в ротаціях Сил реагування НАТО, забезпечити участь цього літака у міжнародних військових навчаннях;

заснувати на базі Української військово-медичної академії (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу до участі в операціях з підтримання миру і безпеки;

продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин (з'єднань).

Основні заходи:

розробити організаційно-штатну структуру навчально-тренувального центру медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу до участі в операціях з підтримання миру і безпеки;

продовжити вдосконалення навчальних програм із підготовки медичного персоналу навчально-тренувального центру медичної служби Збройних Сил України для підготовки їх до участі в операціях з підтримання миру і безпеки;

визначити сучасні вимоги до медичного обладнання літака аеромедичної евакуації Ан-26 «Віта»;

продовжити впровадження сучасної медичної техніки та апаратури в лікувально-діагностичний процес військово-медичних клінічних центрів;

забезпечити приєднання до Міжвидової групи з питань логістичного забезпечення (JLSG);

забезпечити участь представників Тилу та Озброєння Збройних Сил України в засіданнях Комітету НАТО з питань логістики (Logistic Committee - LC), Виконавчої групи Комітету НАТО з питань логістики (Logistic Committee Executive Group-LCEG), Робочої групи з питань транспорту та перевезень (M&TG), Комітету НАТО з питань паливно-мастильних матеріалів (PC), Постійної групи експертів з логістики держав - партнерів та держав - членів НАТО (Standing Group of Partnership Logistic Experts-SGPLE);

забезпечити участь представників медичної служби Збройних Сил України у засіданнях Комітету керівників військово-медичних служб НАТО (COMEDS), у тому числі у засіданнях робочих груп НАТО з питань медичного забезпечення.

2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки

Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності, розробленні та закупівлі нових і модернізованих зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу «корвет», модернізації вертольотів та бойових літаків, завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.

Продовжується впровадження системи кодифікації предметів постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP-1).

Середньострокові цілі:

продовжити виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки, у тому числі з урахуванням досвіду провідних держав світу, напрацьованого в рамках робочих груп Конференції національних директорів з озброєння (CNAD) і Організації НАТО з питань науки і технологій (STO);

активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами - членами та державами - партнерами Альянсу, з якими укладено відповідні угоди;

комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до Інтернету та автоматизованої внутрішньомережевої системи управління військами «Дніпро» за допомогою НАТО та держав - членів Альянсу;

ужити заходів щодо залучення України до реалізації багатонаціональних проектів у рамках Концепції «розумної оборони» НАТО;

ужити заходів щодо укладення з НАТО спонсорської угоди 2-го рівня у сфері кодифікації;

забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав - членів Альянсу;

забезпечити співробітництво в рамках груп Конференції директорів з озброєнь та Організації НАТО з питань науки і технологій (STO);

забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити з урахуванням ресурсного забезпечення розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами.

Основні заходи:

продовжити організовувати виконання відповідно до затверджених основних показників державного оборонного замовлення на 2013 рік науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

забезпечити реалізацію Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 року № 1150;

брати участь на постійній основі у роботі відповідних груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь (CNAD);

забезпечити участь України у роботі двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва;

забезпечити участь України у засіданнях Організації НАТО з питань науки і технологій (STO), Ради НАТО з консультацій, командування та управління, інших органів Агенцій НАТО;

забезпечити підготовку представників Міністерства оборони України та Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки Альянсу та його держав - членів;

проводити роботу з ідентифікації предметів постачання у Збройних Силах України відповідно до вимог документа НАТО STANAG 3151 «Єдина система ідентифікації виробів»;

забезпечити підтримання в актуалізованому стані переліку узгоджених назв предметів постачання ACodP-3 і класифікатора предметів постачання НАТО ACodP-2 та їх застосування під час проведення робіт із кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України;

забезпечити виконання роботи з укладення з НАТО спонсорської угоди 2-го рівня у сфері кодифікації;

опрацювати питання щодо стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в Агенції НАТО з питань стандартизації (NSA);

продовжити роботу з переведення в електронний вигляд нормативних документів фонду Міністерства оборони України та Збройних Сил України.

2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового забезпечення. Продовження процесу професіоналізації армії

Удосконалення системи кадрового забезпечення у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики у Збройних Силах України з урахуванням умов їх розвитку на нинішньому етапі та за підтримки іноземних радників і експертів.

Основні завдання:

забезпечити збереження та посилення кадрового потенціалу, відродження бойового духу Збройних Сил України, поступове формування нового професійного офіцерського та сержантського складу Збройних Сил України, посилення їх ролі в управлінні підрозділами;

упровадити сучасні принципи та підходи у військовій кадровій політиці, забезпечити ефективне управління кар'єрою військовослужбовців;

створити умови для заохочення військовослужбовців до підвищення рівня особистої професійної підготовки та досягнення високих показників навченості підпорядкованих підрозділів і військових частин;

поступово нарощувати показники укомплектованості посад рядового, сержантського і старшинського складу у Збройних Силах України військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

забезпечити розвиток нової системи військового резерву.

Середньострокова ціль передбачає завершення реформування системи кадрового забезпечення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

підвищити рівень підготовки особового складу кадрових підрозділів;

продовжити виконання заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Основний захід - залучити іноземних радників та експертів до підготовки і підвищення кваліфікації фахівців кадрових підрозділів Збройних Сил України.

2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів

Підготовка військовослужбовців здійснюється в рамках національної системи військової освіти, яка має розгалужену та різнорівневу структуру (від військових ліцеїв до Національного університету оборони України).

Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи успішно виконується Програма з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

посилити координацію органами військового управління підготовки військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;

провести аналіз та уточнити завдання, функції, повноваження і відповідальність структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України з питань підготовки військових фахівців;

продовжити вдосконалення системи багаторівневої підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України;

ужити заходів щодо участі України у Програмі НАТО «Удосконалення військової освіти» (Defence Education Enhancement Program - DEEP);

забезпечити належну фахову та мовну підготовку державних службовців Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, їх організаційно-штатних структур і чисельності особового складу;

здійснити організаційні заходи щодо підтримки розвитку військової освіти України у рамках Програми НАТО «Удосконалення військової освіти» (Defence Education Enhancement Program - DEEP).

Основні заходи:

забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України;

продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування особового складу Збройних Сил України з метою приведення її у відповідність із системою сертифікації НАТО;

продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України в рамках виконання Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України;

продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, в тому числі у Школі мовної підготовки Збройних Сил Канади (м. Борден), у Військовому інституті мовної підготовки Військово-Повітряних Сил США (м. Сан-Антоніо);

забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України іноземних мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов, у тому числі у вищих навчальних закладах іноземних держав;

здійснити організаційні заходи щодо запровадження дистанційного навчання у Збройних Силах України;

здійснити заходи щодо отримання практичної допомоги від НАТО з підготовки програм навчальних дисциплін та з підготовки професорсько-викладацького складу вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України;

поширити практику підготовки офіцерських кадрів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів у військових навчальних закладах іноземних держав;

ужити заходів щодо участі України у визначенні разом із НАТО переліку військових навчальних закладів, які залучаються до Програми НАТО «Удосконалення військової освіти» (Defence Education Enhancement Program - DEEP), а також формату їх залучення.

2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності

Базовими принципами підготовки військ (сил) є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та оперативної сумісності. Досягнення необхідного рівня оперативної сумісності із силами і засобами держав - членів НАТО залишається пріоритетним завданням підготовки підрозділів Збройних Сил України, визначених для участі у Процесі планування та оцінки сил. З цією метою продовжується активна підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, заявлених для включення до Спільного фонду оперативних сил і можливостей, у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО.

У рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (далі - Програма ОДПО/ASDE) забезпечується автоматизований обмін інформацією про польоти повітряних суден над територією двох визначених позиційних районів.

Середньострокові цілі:

продовжити розроблення, тестування та впровадження нової, трансформованої моделі організації підготовки військ, у тому числі створення централізованої системи вивчення, проведення аналізу, узагальнення та впровадження досвіду, системи оцінки підготовки як складової визначення рівня боєготовності;

продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити інтеграцію зазначених систем у бойову підготовку військ, створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/контролерів) тактичної підготовки;

продовжити нарощування мобільних спроможностей застосування імітаційного моделювання у практиці підготовки органів управління батальйонного та бригадного рівнів;

підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх залучення до участі у багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках програми «Партнерство заради миру», у тому числі тих, які проводитимуться на території України, включаючи навчання Сил реагування НАТО;

забезпечити розвиток спроможностей національних навчально-тренувальних центрів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

ужити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей НАТО; продовжити нарощування оперативних можливостей сил та засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;

забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках програми «Партнерство заради миру», військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;

продовжити роботу з розвитку та вдосконалення інфраструктури Міжнародного центру миротворчості та безпеки (МЦМБ), м. Яворів;

продовжити роботу з розвитку Навчально-тренувального центру морських операцій на базі Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова, м. Севастополь;

продовжити роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів із протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування, м. Кам'янець-Подільський;

продовжити роботу зі складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів Альянсу;

забезпечувати обмін інформацією з Альянсом про повітряну обстановку в рамках Програми ОДПО/ASDE.

Основні заходи:

забезпечити проведення оцінок НАТО (самооцінок) визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей НАТО;

забезпечити участь визначених сил та засобів Збройних Сил України у багатонаціональних військових навчаннях у рамках програми «Партнерство заради миру», військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для партнерів;

забезпечити обмін даними про повітряну обстановку у визначених операційних районах у рамках Програми ОДПО/ASDE;

підготувати до видання вісім номенклатурних аркушів карт спільних дій у масштабі 1:250000 серії 1501 JOG (Air) на території України;

провести консультації з експертами НАТО щодо участі України у Процесі планування та оцінки сил у 2013 році.

2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей

В умовах реформування Збройних Сил України питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей набуває важливого значення. Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації військовослужбовців, які звільнятимуться з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України, до умов цивільного життя.

Соціальна та професійна адаптація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюється за національними програмами перепідготовки, що фінансуються з Державного бюджету України, та за програмами співробітництва, що фінансуються із залученням міжнародної допомоги.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію в рамках програми «Партнерство заради миру» проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених із військової служби;

забезпечити виконання програм співробітництва України з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас, а також інформування громадськості про такі програми;

продовжити співробітництво України з НАТО з питань адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, зменшення соціального навантаження, сприяння їх працевлаштуванню у цивільному секторі.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити координацію та організацію виконання програм, спрямованих на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, які підлягають звільненню.

Основні заходи:

узяти участь у розробленні та реалізації програмних документів з питань соціальної і професійної адаптації військовослужбовців;

провести робочі зустрічі, консультації та обмін досвідом між фахівцями Міністерства оборони України та експертами НАТО з питань реалізації Концепції кадрової політики у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 листопада 2007 року № 659, зокрема соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціальної і професійної адаптації військовослужбовців до умов цивільного життя;

забезпечувати висвітлення інформації про адаптацію військовослужбовців у засобах масової інформації;

проводити консультації з представниками міжнародних організацій з метою обміну досвідом у сфері адаптації військовослужбовців;

забезпечити перепідготовку військовослужбовців за рахунок коштів державного бюджету та із залученням міжнародної допомоги.

2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері

Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій потребує якісно нового підходу до дальшого посилення захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру та ліквідації наслідків військової діяльності відповідно до європейських стандартів.

Середньострокова ціль - забезпечити організацію заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час утилізації надлишкових ракет і боєприпасів, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу щодо започаткування та дальшої реалізації спільних з НАТО практичних проектів із приведення військових об'єктів в екологічно безпечний стан;

продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки за підтримки Альянсу.

Основні заходи:

започаткувати пілотний проект із проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення території військової бази пального (м. Київ);

ужити заходів щодо участі фахівців з питань екологічної безпеки Збройних Сил України у навчальному курсі, що проводиться Центром підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки.

2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу)

З огляду на необхідність гарантування безпеки населення України утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу) є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.

Середньострокові цілі:

продовжити реалізацію в рамках програми «Партнерство заради миру» другого етапу проекту Трастового фонду НАТО з утилізації легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів і протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні;

досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації економічно обгрунтованих та екологічно безпечних проектів міжнародної фінансової допомоги.

Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити виконання положень Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1, ратифікованої Законом України від 13 січня 2012 року № 4338-VI.

Основні заходи:

забезпечити утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 відповідно до фінансового внеску НАТО;

продовжити реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року № 1264-VI;

сприяти реалізації проектів міжнародної технічної допомоги «Підводне очищення від вибухонебезпечних залишків війн акваторій Чорного та Азовського морів» та «Реабілітація місцевостей, забруднених вибухонебезпечними залишками війн та внаслідок надзвичайних ситуацій в місцях зберігання боєприпасів» відповідно до фінансового внеску ОБСЄ.

2.4. Реформування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) продовжують здійснення заходів другого етапу їх реформування згідно з Концепцією розвитку внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період до 2015 року, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2006 року № 1167. Головною метою реформування є трансформація внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду європейських держав.

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності внутрішніх військ відповідно до стандартів Альянсу;

забезпечити індивідуальну підготовку особового складу та підготовку підрозділів внутрішніх військ з урахуванням стандартів Альянсу;

удосконалити методи та принципи застосування внутрішніх військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;

удосконалити систему управління внутрішніми військами;

провести підготовку військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України для участі у миротворчих операціях ООН;

забезпечити впровадження у службово-бойову діяльність внутрішніх військ результатів проекту Твінінг «Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України» з урахуванням пропозицій європейських експертів;

інформувати громадськість про діяльність та реформування внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них з боку суспільства.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити підготовку військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою ООН;

забезпечити участь військовослужбовців внутрішніх військ у заходах Програми професійного розвитку цивільного персоналу;

продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ;

продовжити вдосконалення діяльності підрозділів зв'язків із громадськістю внутрішніх військ.

Основні заходи:

забезпечити навчання військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України у Центрі вдосконалення кваліфікації поліцейських підрозділів з підтримання стабільності (м. Віченца, Італійська Республіка);

забезпечити участь військовослужбовців внутрішніх військ у Програмі поглибленого вивчення питань міжнародної безпеки в Європейському центрі досліджень проблем безпеки імені Джорджа Маршалла (м. Гарміш-Партенкірхен, Німеччина);

забезпечити навчання військовослужбовців внутрішніх військ та представників Міністерства внутрішніх справ України на курсах з англійської мови при Національному університеті оборони України;

забезпечити навчання викладачів Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на курсах англійської мови (ICELT) у рамках Програми професійного розвитку цивільного персоналу;

провести тестування за стандартами НАТО STANAG 6001 військовослужбовців внутрішніх військ та державних службовців Міністерства внутрішніх справ України у мовному центрі при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;

ужити заходів щодо стажування та навчання представників внутрішніх військ у навчальних закладах іноземних держав;

забезпечити участь представників внутрішніх військ у семінарах і конференціях з питань обміну досвідом та підвищення кваліфікації у сфері фізичного захисту ядерних об'єктів і фізичної ядерної безпеки держави;

забезпечити участь у фотодокументальних виставках та телевізійних проектах, які організовуються Офісом зв'язку НАТО в Україні, а також у семінарах, нарадах, конференціях та зустрічах із представниками прес-служб правоохоронних органів держав - членів та держав - партнерів НАТО.

Розділ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ

Головною метою для України в 2013 році є дальше утримання позитивних тенденцій економічного зростання на основі здійснення модернізації економіки держави та підвищення її конкурентоспроможності.

Економічна політика Уряду України, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва та стимулювання внутрішнього інвестиційного попиту поряд із підтримкою споживчого попиту населення за рахунок виваженої соціальної політики, сприятиме позитивним тенденціям економічного зростання у 2013 році та їх закріпленню у середньостроковій перспективі.

3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2013 рік

У 2013 році державна бюджетна політика спрямована на забезпечення сталого розвитку національної економіки, підвищення стандартів життя і рівня добробуту громадян, сприяння збалансованому розвитку конкурентоспроможної економіки, забезпечення фінансової стабільності держави, підтримку основних секторів економіки, дальше проведення дієвих реформ у базових галузях економіки та соціально-культурній сфері.

Основними завданнями бюджетної політики залишається дальша стабілізація державних фінансів, забезпечення макроекономічної стабільності та збалансованості бюджетної системи.

Головною умовою підтримки макроекономічної стабільності є дотримання економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту.

Основними завданнями податкової політики на 2013 рік є дальше проведення податкової реформи, що передбачає вдосконалення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету.

Середньострокові цілі:

забезпечити стійкість бюджетної системи, дотримання принципів збалансованості, публічності та прозорості бюджетної системи, оптимізацію витрачання бюджетних коштів і посилення контролю за їх використанням;

забезпечити формування раціональної податкової та митної політики, що сприятиме економічному зростанню.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити реалізацію виваженої політики щодо державного боргу;

забезпечити економічно безпечний рівень дефіциту Державного бюджету України;

посилити економію бюджетних коштів;

підвищити фіскальну ефективність податків і зборів шляхом розширення бази оподаткування та вдосконалення системи адміністрування податків і зборів;

забезпечити поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати, ефективну реалізацію політики щодо доходів населення.

Основні заходи:

здійснити державні запозичення та операції з державним боргом для утримання загального обсягу державного боргу відносно валового внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні;

забезпечити утримання граничного обсягу дефіциту Державного бюджету України на 2013 рік на економічно безпечному рівні;

розробити законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення бази оподаткування та вдосконалення системи адміністрування податків і зборів;

розробити законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони

Видатки державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з урахуванням фінансових можливостей.

Видатки Державного бюджету України на 2012 рік на фінансування сектору безпеки і оборони становили 46,1 млрд гривень (у тому числі із загального фонду - 40,5 млрд гривень, спеціального фонду - 5,6 млрд гривень), або 11,6 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 4,6 млрд гривень (11,1 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2011 році.

При цьому на утримання та розвиток Збройних Сил України у 2012 році спрямовано 14,4 млрд гривень (у тому числі із загального фонду - 13,4 млрд гривень, спеціального фонду - 1 млрд гривень), або 3,6 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 1,01 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 1,7 млрд гривень (13,1 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2011 році.

Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2012 році становили 14,8 млрд гривень, що на 1 млрд гривень більше, ніж у 2011 році.

У Державному бюджеті України на 2013 рік передбачено видатки на фінансування сектору безпеки і оборони у сумі 48,2 млрд гривень (у тому числі із загального фонду - 42,8 млрд гривень, спеціального фонду - 5,4 млрд гривень), або 11,7 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету, або 3,1 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 2,1 млрд гривень більше порівняно з фактичними витратами у 2012 році.

При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України у Державному бюджеті України на 2013 рік збільшено порівняно з 2012 роком на 1,4 млрд гривень і передбачено у сумі 15,8 млрд гривень (у тому числі із загального фонду - 14,8 млрд гривень, спеціального фонду - близько 1 млрд гривень).

Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2013 році передбачено в обсязі 19,2 млрд гривень, що на 4,4 млрд гривень більше, ніж у 2012 році.

Середньострокові цілі:

забезпечити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на придбання для Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів сучасних видів озброєння та військової техніки у необхідній кількості;

удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється в ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.

Пріоритетне завдання на поточний рік - пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки.

Основні заходи:

забезпечити пріоритетне спрямування видатків, що передбачені для потреб оборони і безпеки держави, на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння і військової техніки;

удосконалити правові та економічні механізми реалізації військового майна, що вивільняється в ході реформування Збройних Сил України, зокрема нерухомого військового майна;

ужити в установленому порядку заходів щодо оптимізації джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України, кошти від яких спрямовуються на фінансування Міністерства оборони України.

3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних

Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів. Україна має певний досвід в управлінні коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, застосовуються процедури управління коштами єдиного казначейського рахунка).

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, який включає індикативні прогнозні показники, у тому числі за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування.

Прогноз Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року № 318.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року № 568 затверджено прогнозні показники видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони на період до 2023 року, у тому числі для Міністерства оборони України.

Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, в яких визначається механізм виконання бюджетних програм.

Планування та здійснення видатків державного бюджету за принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, зокрема, для забезпечення безпеки і оборони держави.

Середньострокові цілі:

забезпечити дальший розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;

підвищити ефективність використання бюджетних ресурсів;

забезпечити публічність та прозорість бюджетної системи України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити розроблення порядків використання бюджетних коштів їх головними розпорядниками (внесення змін до таких порядків);

здійснити головними розпорядниками бюджетних коштів оцінку ефективності бюджетних програм;

забезпечити прозорість та контрольованість використання фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;

забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів.

Основні заходи:

розробити порядки використання бюджетних коштів їх головними розпорядниками (внести зміни до таких порядків);

проводити моніторинг виконання результативних показників бюджетних програм;

проводити моніторинг стану реалізації пропозицій Державної фінансової інспекції України з підвищення ефективності використання бюджетних коштів і державного майна, поданих Міністерству оборони України за результатами державного фінансового контролю;

здійснювати внутрішній аудит використання державних коштів і майна військовими частинами, установами, організаціями, підприємствами та їх об'єднаннями;

здійснювати державний фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна у сферах національної безпеки і оборони;

розмістити звіти про виконання бюджету на офіційних веб-сайтах державних органів.

Розділ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ

4.1. Законодавство

Питання забезпечення захисту інформації, обмін якою здійснюється в контексті співробітництва України з Альянсом, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного договору.

З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори між Україною та державами - членами Альянсу щодо взаємного захисту секретної інформації.

Питання функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку, а також криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів вирішуються Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Середньострокові цілі:

привести законодавство України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом у відповідність зі стандартами Альянсу;

укласти угоди про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом із державами - членами Альянсу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами Альянсу, зокрема Румунією, Португальською Республікою, Королівством Іспанія та Королівством Бельгія.

Основний захід - здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом із державами - членами Альянсу, зокрема Румунією, Португальською Республікою, Королівством Іспанія та Королівством Бельгія.

4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці

В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України «Про державну таємницю». Відповідно до названого Закону спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки України здійснює також заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.

Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, оформляє сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, здійснює заходи щодо забезпечення функціонування центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України тощо.

Середньострокова ціль - привести систему контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України у відповідність зі стандартами держав - членів Альянсу з урахуванням рекомендацій інспекторських перевірок системи охорони секретної інформації НАТО в Україні, проведених Офісом безпеки НАТО.

Пріоритетне завдання - забезпечити контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом шляхом проведення відповідних перевірок у державних органах України.

Основний захід - здійснювати контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, де зосереджена така інформація (за окремим планом).

4.3. Інформаційна безпека

З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між НАТО та державними органами України у Міністерстві закордонних справ України діє Головний центр реєстрації документів НАТО.

У державних органах України, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з Альянсом, функціонують також центри реєстрації документів НАТО, на які покладено розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

В Україні здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, покладено відповідно до Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України у межах своїх повноважень забезпечує контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, в тому числі інформації НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом із додержанням вимог законодавства, у тому числі положень Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору, ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року № 160-IV.

Пріоритетне завдання на поточний рік - вивчити та надати оцінку фактичному стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом з метою здійснення заходів, спрямованих на виявлення, попередження та усунення виявлених недоліків.

Основний захід - забезпечити здійснення контролю за дотриманням правил поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у центрах, філіях, пунктах, контактних пунктах реєстрації документів НАТО.

4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує формування і реалізацію державної політики у сферах захисту державних інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних електронних інформаційних ресурсів, а також здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Між Міністерством закордонних справ України, Міністерством оборони України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу «для службового користування» з використанням криптографічної системи захисту інформації.

Середньострокові цілі:

забезпечити дієвий контроль за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

забезпечити постійну роботу з обміну інформацією з обмеженим доступом між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО з використанням засобів криптографічного захисту інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

забезпечити функціонування лінії прямого закритого зв'язку між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО.

Основні заходи:

здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

уживати заходів щодо забезпечення функціонування лінії прямого закритого зв'язку між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО.

4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)

Єдині вимоги щодо виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом в Україні визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Контроль за забезпеченням охорони інформації з обмеженим доступом в Україні здійснюється керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Середньострокова ціль - забезпечити дотримання в державних органах України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити шляхом проведення планових перевірок контроль за дотриманням у державних органах України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Основний захід - провести планові перевірки стосовно дотримання в органах державної влади України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)

Відповідно до вимог НАТО в Україні функціонує система надання допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.

Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформляються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.

На базі Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки Національної академії Служби безпеки України організовано роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль - забезпечити належний рівень кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО у разі надходження відповідних заявок від державних органів України;

продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Основні заходи:

здійснювати за заявками державних органів України оформлення їх працівникам сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО;

провести семінар з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)

За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом установлено, що в державних органах України створено необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів державних органів утворено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом та в установленому порядку призначено відповідальних осіб. Посадовим особам, які працюватимуть із документами НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Для зберігання документів НАТО виділено окремі сейфи, ведеться відповідний облік документів тощо.

Середньострокова ціль - забезпечити належну роботу системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України відповідно до стандартів Альянсу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.

Основний захід - здійснювати контроль за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.

4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності (індустріальна безпека)

На підставі вимог Закону України «Про державну таємницю» підприємства, установи та організації України мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання Службою безпеки України спеціального дозволу.

Такий дозвіл надається державним органам, підприємствам, установам та організаціям України, які відповідно до компетенції беруть участь у виконанні державних завдань, програм, замовлень, що пов'язані з державною таємницею, за наявності у них режимно-секретного органу, належним чином обладнаних приміщень та в разі додержання вимог до режиму секретності.

Середньострокова ціль - забезпечувати належне функціонування дозвільної системи провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити контроль за здійсненням заходів щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом суб'єктами господарської діяльності, які залучаються до співробітництва з установами НАТО.

Основний захід - організувати та провести в суб'єктах господарської діяльності, які залучаються до співробітництва з установами НАТО, внутрішні перевірки забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом.

4.7. Кібернетична безпека

Відповідно до законодавства питання протидії зовнішнім та внутрішнім кібернетичним загрозам в Україні належать до компетенції Служби безпеки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Міністерства внутрішніх справ України. До здійснення зазначеної діяльності залучаються також Міністерство оборони України та інші центральні органи виконавчої влади.

На виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої Законом України від 7 вересня 2005 року № 2824-IV, у Міністерстві внутрішніх справ України функціонує Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України утворена і функціонує Команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України, яка пройшла акредитацію у міжнародних інституціях.

У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи діє робоча підгрупа з питань кіберзахисту.

Середньострокові цілі:

ужити заходів щодо становлення національної системи кібернетичної безпеки;

провести з державами - членами НАТО консультації з питань захисту національної інформаційної інфраструктури від кібернетичних атак, протидії кіберзлочинності та використанню кіберпростору з терористичною метою;

здійснити виконання Цілі партнерства «Кіберзахист» у рамках участі Служби безпеки України у Процесі планування та оцінки сил.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення кібернетичної безпеки України в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється»;

розширити можливості кіберзахисту шляхом активізації співробітництва з міжнародними організаціями у цій сфері, зокрема Агентством НАТО з комунікацій та інформації, Підрозділом з реагування на комп'ютерні інциденти НАТО (NCIRC), а також у рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки»;

забезпечити взаємодію з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями в режимі реального часу через команду реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA (Центр реагування на комп'ютерні інциденти).

Основні заходи:

здійснювати заходи щодо забезпечення вдосконалення в установленому порядку нормативно-правової бази з питань забезпечення кібернетичної безпеки України в рамках реалізації Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» щодо створення національної системи кібербезпеки;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи консультації експертів Україна - НАТО в рамках робочої підгрупи з питань кібернетичного захисту;

сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного захисту між органами державної влади та відповідними компетентними органами Альянсу, а також на двосторонній основі з державами - членами НАТО (США, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Королівство Нідерланди та інші);

опрацювати питання щодо можливості залучення України до спільних кібернетичних навчань держав - членів Альянсу («Eurocybex» та інші);

опрацювати питання щодо можливості налагодження співробітництва України з Агентством НАТО з комунікацій та інформації (NCI);

продовжувати взаємодію з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями в режимі реального часу через команду реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA (Центр реагування на комп'ютерні інциденти).

Розділ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Створення відповідної правової бази дасть змогу вдосконалити процес співробітництва України з Альянсом та забезпечити отримання практичних результатів. Формування необхідного правового механізму співробітництва України з Альянсом здійснюється з урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних договорів України з питань, які становлять взаємний інтерес.

5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом

Україна забезпечує виконання укладених з Альянсом міжнародних договорів і продовжує розвиток правового механізму конструктивного партнерства з питань, що становлять взаємний інтерес.

Середньострокова ціль - забезпечити виконання міжнародних договорів України, укладених з Альянсом, а саме:

Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди, ратифікованих Законом України від 2 березня 2000 року № 1510-III, Подальшого додаткового протоколу до Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил, ратифікованого Законом України від 20 квітня 2000 року № 1687-III;

Меморандуму про взаєморозуміння стосовно сприяння нагальним цивільним транскордонним перевезенням від 13 вересня 2006 року;

Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікованого Законом України від 17 березня 2004 року № 1607-IV;

Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО, ратифікованого Законом України від 5 жовтня 2006 року № 228-V;

Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між Міністерством України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Організацією Північноатлантичного договору від 16 грудня 1997 року.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо укладення Угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;

забезпечити проведення спільних заходів (семінарів, навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з Альянсом;

продовжити виконання Угоди (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан, яка застосовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1355;

забезпечити виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності, та дальше виконання Угоди (у формі обміну листами) між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про участь України в операції «Океанський Щит», а також укладення та виконання відповідних технічних угод з метою всебічного забезпечення участі національного контингенту України в названій операції.

Основні заходи:

підготувати до підписання Угоду між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;

проводити спільні з НАТО заходи (семінари, навчальні візити тощо), пов'язані із правовими аспектами співробітництва України з Альянсом;

забезпечувати виконання зобов'язань України за Угодою (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан.

5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу

Україна продовжує конструктивне партнерство з НАТО, зокрема, зі створення належної правової основи для поглиблення співробітництва з Альянсом з питань, які становлять взаємний інтерес. Щороку приймаються в установленому порядку рішення про надання дозволу на участь іноземних військ у багатонаціональних навчаннях, що проводяться на території України.

Середньострокові цілі:

продовжити проведення досліджень щодо відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника НАТО з питань розширення (Study on NATO enlargement) (далі - Посібник);

здійснити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника;

продовжити проведення досліджень щодо відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника.

Основні заходи:

забезпечити переклад українською мовою Угоди про статус місій та представників третіх держав у НАТО, укладеної 14 вересня 1994 року в м. Брюсселі (Королівство Бельгія);

провести аналіз відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника.