Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 825 від 16.11.2016
№ 450 від 06.06.2018
№ 659 від 17.07.2019
№ 916 від 06.11.2019
№ 1065 від 04.12.2019
№ 826 від 09.09.2020
№ 424 від 28.04.2021
№ 212 від 06.03.2022
№ 227 від 06.03.2022
№ 456 від 23.02.2022
№ 545 від 07.05.2022
№ 976 від 30.08.2022
№ 134 від 14.02.2023
№ 416 від 28.04.2023
№ 270 від 08.03.2024
№ 923 від 13.08.2024
№ 1367 від 03.12.2024}
Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про єдину державну систему цивільного захисту, що додається.
2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям забезпечити реалізацію Положення, затвердженого цією постановою.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
ПОЛОЖЕННЯ
про єдину державну систему цивільного захисту
1. Це Положення регулює питання здійснення заходів цивільного захисту в державі, визначає склад органів управління та сил цивільного захисту, планування діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, порядок виконання нею завдань та організації взаємодії.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:
єдина державна система цивільного захисту - сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту;
органи управління цивільного захисту - органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних та сільських рад, керівні органи підприємств, установ та організацій, а також їх структурні підрозділи (посадові особи), призначені для безпосереднього керівництва діяльністю у сфері цивільного захисту відповідно до компетенції;
{Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
координаційні органи - державна, регіональні, місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, комісії з питань надзвичайних ситуацій підприємств, установ, організацій, державна, регіональні, місцеві та об’єктові спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що утворюються для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації;
регіон - територія Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України.
3. Основною метою функціонування єдиної державної системи цивільного захисту є забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.
4. Єдина державна система цивільного захисту виконує завдання, визначені у статті 8 Кодексу цивільного захисту України.
Керівництво та загальна структура єдиної державної системи цивільного захисту
5. Керівництво єдиною державною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України.
Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює ДСНС.
6. Єдина державна система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем.
{Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
7. Функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - функціональні підсистеми) створюються у відповідних сферах суспільного життя центральними органами виконавчої влади з метою захисту населення і об’єктів функціональної підсистеми від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період, здійснення заходів цивільного захисту відповідного галузевого спрямування, зменшення матеріальних втрат у разі їх виникнення на об’єктах функціональної підсистеми, забезпечення готовності підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
{Абзац перший пункту 7 в редакції Постанови КМ № 923 від 13.08.2024}
Безпосереднє керівництво діяльністю функціональної підсистеми здійснюється керівником органу чи суб’єкта господарювання, що створив таку підсистему.
Перелік центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, наведено у додатку 1.
8. Територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі - територіальні підсистеми) створюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі з метою здійснення заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період у відповідному регіоні.
Ланки територіальних підсистем створюються:
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
Радою міністрів Автономної Республіки Крим - у районах Автономної Республіки Крим;
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями - у районах (крім територій міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є обласні центри), районах у мм. Києві та Севастополі;
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023; в редакції Постанови КМ № 923 від 13.08.2024}
виконавчими органами міських рад - на території міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є обласні центри.
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
Субланки ланок територіальних підсистем створюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (крім міських рад територіальних громад, адміністративними центрами яких є обласні центри).
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
До складу територіальних підсистем, їх ланок та субланок входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб’єкти господарювання.
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
Безпосереднє керівництво діяльністю територіальної підсистеми, її ланки та субланки здійснюється посадовою особою, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку, субланку.
{Абзац пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
Органи управління та сили цивільного захисту
9. У складі єдиної державної системи цивільного захисту функціонують постійно діючі органи управління цивільного захисту, координаційні органи, сили цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем.
10. Постійно діючими органами управління цивільного захисту, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, є:
на державному рівні - Кабінет Міністрів України, ДСНС, а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, та підрозділи з питань цивільного захисту у складі їх апаратів;
на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;
на місцевому рівні - районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, селищних, сільських рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються в їх складі, підрозділи територіальних органів ДСНС;
{Абзац четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 450 від 06.06.2018; в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
на об’єктовому рівні - керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства.
11. Координаційними органами є:
на загальнодержавному рівні - Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
на регіональному рівні - регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя;
{Абзац третій пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
на місцевому рівні - місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районів, районів у містах (у разі їх утворення), територій міських, селищних, сільських територіальних громад;
{Абзац четвертий пункту 11 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
на об’єктовому рівні - комісії з питань надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій.
Діяльність зазначених комісій провадиться відповідно до положень про них.
Для координації робіт з ліквідації наслідків конкретної надзвичайної ситуації на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівні у разі потреби можуть утворюватися спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, діяльність яких провадиться відповідно до положень про такі комісії.
{Абзац сьомий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
12. Для забезпечення управління у режимі повсякденного функціонування органами управління та силами цивільного захисту, координації їх дій, здійснення цілодобового чергування та забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах виникнення надзвичайних ситуацій функціонують:
оперативно-чергова служба державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС;
оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби центральних органів виконавчої влади (у разі їх утворення);
оперативно-чергові служби пунктів управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
оперативно-чергові служби центрів управління в надзвичайних ситуаціях територіальних органів ДСНС;
оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби територіальних органів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення);
чергові служби райдержадміністрацій та виконавчих органів міських, селищних, сільських рад;
{Абзац другий підпункту 3 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби територіальних органів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення);
4) на об’єктовому рівні - чергові (диспетчерські) служби підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення).
У разі виникнення надзвичайних ситуацій до роботи центрів управління в надзвичайних ситуаціях залучаються представники заінтересованих органів державної влади.
13. Для забезпечення сталого управління суб’єктами забезпечення цивільного захисту та виконання функцій, передбачених на особливий період, використовується відповідно до статті 72 Кодексу цивільного захисту України державна система пунктів управління.
14. Для управління єдиною державною системою цивільного захисту використовується електронна комунікаційна мережа загального користування, Національна телекомунікаційна мережа, електронна комунікаційна мережа спеціального призначення та державна система урядового зв’язку.
{Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 456 від 23.02.2022, № 270 від 08.03.2024}
141. Для забезпечення оповіщення та інформування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, органів управління і сил цивільного захисту та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій функціонують:
на державному рівні - загальнодержавна автоматизована система централізованого оповіщення;
на регіональному рівні - територіальна автоматизована система централізованого оповіщення;
на місцевому рівні - місцева автоматизована система централізованого оповіщення;
на об’єктовому рівні - спеціальні, локальні та об’єктові системи оповіщення.
{Положення доповнено пунктом 141 згідно з Постановою КМ № 270 від 08.03.2024}
15. До складу сил цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту входять:
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
формування цивільного захисту;
спеціалізовані служби цивільного захисту;
пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
добровільні формування цивільного захисту.
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі ДСНС.
Перелік центральних органів виконавчої влади, якими утворюються галузеві спеціалізовані служби цивільного захисту, наведено у додатку 2.
{Абзац дев'ятий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 424 від 28.04.2021}
16. До складу сил цивільного захисту функціональних підсистем входять:
спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби;
об’єктові аварійно-рятувальні служби;
об’єктові формування цивільного захисту;
галузеві та об’єктові спеціалізовані служби цивільного захисту;
державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), що забезпечують відомчу пожежну охорону;
добровільні формування цивільного захисту.
17. До складу сил цивільного захисту територіальних підсистем входять:
підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
регіональні, комунальні, об’єктові аварійно-рятувальні служби та аварійно-рятувальні служби громадських організацій;
об’єктові та територіальні формування цивільного захисту;
територіальні та об’єктові спеціалізовані служби цивільного захисту;
добровільні формування цивільного захисту.
171. Для забезпечення доступності для населення послуг у сфері захисту від пожеж та надзвичайних ситуацій, громадської безпеки, екстреної медичної допомоги органи місцевого самоврядування можуть утворювати центри безпеки, в яких можуть розміщуватися пожежно-рятувальні підрозділи, підрозділи Національної поліції та бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Критерії утворення в населених пунктах центрів безпеки визначаються Мінінфраструктури разом з МВС та МОЗ.
{Абзац другий пункту 171 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
{Положення доповнено пунктом 171 згідно з Постановою КМ № 659 від 17.07.2019}
18. Облік сил цивільного захисту на державному рівні ведеться ДСНС, а регіональному рівні - її територіальними органами.
19. Залежно від масштабу і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, в Україні або в межах конкретної її території встановлюється один із таких режимів функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:
20. В умовах нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій єдина державна система цивільного захисту функціонує в режимі повсякденного функціонування.
21. Підставами для тимчасового встановлення для єдиної державної системи цивільного захисту в повному обсязі або частково для окремих її складових режиму підвищеної готовності є:
{Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
на державному рівні - загроза виникнення надзвичайної ситуації державного рівня;
на регіональному рівні - загроза виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня;
на місцевому рівні - загроза виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня;
для функціональної підсистеми - загроза виникнення надзвичайної ситуації на об’єктах відповідної функціональної підсистеми.
{Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
22. Підставами для тимчасового встановлення для єдиної державної системи цивільного захисту в повному обсязі або частково для окремих її складових режиму надзвичайної ситуації є:
{Абзац перший пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
на державному рівні - виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація державного рівня;
на регіональному рівні - виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація регіонального рівня;
на місцевому рівні - виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація місцевого рівня;
для функціональної підсистеми - виникнення надзвичайної ситуації на об’єктах відповідної функціональної підсистеми.
{Пункт 22 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
Рівень надзвичайної ситуації визначається відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 12, ст. 740; 2009 р., № 24, ст. 800; 2013 р., № 41, ст. 1477).
23. Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту в повному обсязі або частково для окремих її складових установлюється:
{Абзац перший пункту 23 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
за рішенням Кабінету Міністрів України - для єдиної державної системи цивільного захисту в повному обсязі або частково для кількох окремих її функціональних чи територіальних підсистем;
{Абзац другий пункту 23 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
за рішенням центрального органу виконавчої влади, що утворив функціональну підсистему, - для відповідної функціональної підсистеми;
{Абзац третій пункту 23 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
за рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій - для відповідної територіальної підсистеми в повному обсязі або частково для кількох окремих її складових;
{Абзац четвертий пункту 23 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
за рішеннями районних держадміністрацій - для відповідної ланки територіальної підсистеми в повному обсязі або частково для кількох окремих її субланок;
{Абзац пункту 23 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад - для відповідної субланки ланки територіальної підсистеми.
{Абзац пункту 23 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
У період дії надзвичайного стану в разі його введення єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану” та іншими нормативно-правовими актами.
В особливий період єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України “Про правовий режим воєнного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також іншими нормативно-правовими актами.
24. Основними завданнями, що виконуються єдиною державною системою цивільного захисту, є:
1) у режимі повсякденного функціонування:
забезпечення спостереження, гідрометеорологічного прогнозування та здійснення контролю за станом навколишнього природного середовища та небезпечних процесів, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, а також на територіях, на яких існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;
{Абзац другий підпункту 1 пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
забезпечення здійснення планування заходів цивільного захисту;
здійснення цілодобового чергування пожежно-рятувальних підрозділів;
розроблення і виконання цільових та науково-технічних програм запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і зменшення можливих втрат;
здійснення планових заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки та захисту населення і територій від таких ситуацій, а також заходів щодо підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту;
забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту до дій за призначенням;
організація підготовки фахівців цивільного захисту, підготовка керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів щодо цивільного захисту, навчання населення діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
створення і поновлення матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків;
організація та проведення моніторингу надзвичайних ситуацій, визначення ризиків їх виникнення;
підтримання у готовності автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;
2) у режимі підвищеної готовності:
здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії у можливій зоні надзвичайної ситуації;
формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки та підготовки пропозицій щодо її нормалізації;
посилення спостереження та контролю за гідрометеорологічною обстановкою, ситуацією на території об’єкта підвищеної небезпеки та/або за його межами, території, на якій існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, а також здійснення постійного прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;
{Абзац четвертий підпункту 2 пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації, здійснення заходів щодо запобігання їх виникненню;
уточнення та здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій;
приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту, залучення у разі потреби додаткових сил і засобів;
3) у режимі надзвичайної ситуації:
здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії в умовах такої ситуації;
призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
визначення зони надзвичайної ситуації;
здійснення постійного прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;
організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучення для цього необхідних сил і засобів;
організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;
організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів;
організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;
здійснення безперервного контролю за розвитком надзвичайної ситуації та обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;
інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються;
4) у режимі надзвичайного стану - виконання завдань відповідно до Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”.
241. Додатковими завданнями єдиної державної системи цивільного захисту у відбудовний період є:
проведення цільової мобілізації для ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій;
ліквідація наслідків воєнних дій у населених пунктах та на територіях, що зазнали впливу засобів ураження;
вжиття заходів для відновлення об’єктів критичної інфраструктури сфери життєзабезпечення населення;
визначення населених пунктів та районів, що потребують проведення гуманітарного розмінування, маркування небезпечних ділянок, проведення очищення (розмінування) територій;
залучення до ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій міжнародної допомоги.
{Положення доповнено пунктом 241 згідно з Постановою КМ № 545 від 07.05.2022}
25. З моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях єдина державна система цивільного захисту переводиться у режим функціонування в умовах особливого періоду в повному обсязі або у межах відповідних регіонів.
Підготовка єдиної державної системи цивільного захисту до виконання завдань цивільного захисту в умовах особливого періоду здійснюється завчасно у мирний час.
Переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим функціонування в умовах особливого періоду здійснюється відповідно до актів Президента України, Кабінету Міністрів України, планів цивільного захисту на особливий період.
Виконання завдань цивільного захисту під час функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах особливого періоду здійснюється у взаємодії з відповідним військовим командуванням.
До основних заходів, що здійснюються в разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту з режиму функціонування в мирний час на режим функціонування в особливий період у період воєнного стану, залежно від встановленого ступеня готовності відносяться:
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
оповіщення органів управління та сил цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту, а також населення про загрозу чи застосування противником засобів ураження;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
введення в дію та реалізація планів цивільного захисту на особливий період;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
приведення органів управління та сил цивільного захисту, пунктів управління, систем зв’язку та оповіщення в готовність до дій в умовах особливого періоду;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли внаслідок воєнних (бойових) дій, зокрема із застосуванням засобів ураження;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
переведення органів управління та сил цивільного захисту на штати воєнного часу;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
розгортання спеціальних формувань, призначених для виконання окремих завдань цивільного захисту, на територіях та у населених пунктах, віднесених до груп цивільного захисту, а також на об’єктах суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
визначення населених пунктів та районів, що потребують проведення гуманітарного розмінування, маркування небезпечних ділянок, проведення очищення (розмінування) територій;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
уточнення потреби в захисних спорудах для укриття населення та приведення в готовність усіх об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, забезпечення цілодобового доступу до таких об’єктів;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
організація будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
здійснення заходів із забезпечення захисту джерел водопостачання;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
здійснення заходів із забезпечення сталої роботи або безаварійної зупинки суб’єктів господарювання, забезпечення живучості об’єктів критичної інфраструктури, призначених для життєзабезпечення населення;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
приведення у готовність до виконання завдань за призначенням формувань, які здійснюють радіаційне та хімічне спостереження (розрахунково-аналітичні групи, пости радіаційного і хімічного спостереження, диспетчерські служби), здійснення постійного радіаційного та хімічного спостереження;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
здійснення заходів щодо зменшення обсягу запасів небезпечних хімічних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин на об’єктах підвищеної небезпеки;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
здійснення заходів щодо захисту сільськогосподарських тварин, тваринницьких приміщень, ферм і комплексів, створення запасів кормів і води;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
здійснення заходів щодо підвищення рівня протипожежного захисту об’єктів та територій;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
видача засобів індивідуального захисту органів дихання населенню та органам управління цивільного захисту, а також засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю особовому складу сил цивільного захисту;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
підготовка до роботи в умовах особливого періоду мережі закладів охорони здоров’я, забезпечення їх лікарськими засобами та медичними виробами, а також здійснення підготовчих заходів до прийому постраждалих та надання їм медичної допомоги;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
підготовка до роботи органів з евакуації, уточнення документації щодо організації та проведення евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
здійснення заходів з підготовки інфраструктури безпечних районів до прийому евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей, організація забезпечення життєдіяльності евакуйованого населення та розміщення матеріальних і культурних цінностей;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
проведення (у разі потреби) за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, відповідних місцевих органів виконавчої влади (військових адміністрацій) евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей з районів можливих воєнних (бойових) дій у безпечні райони;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
організація забезпечення евакуйованого населення житлом, основними продовольчими і непродовольчими товарами;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
видача особовому складу органів управління та сил цивільного захисту посвідчень особи для персоналу цивільної оборони (цивільного захисту) міжнародного зразка;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
нанесення (оновлення) на будівлі, споруди, транспортні засоби, спеціальну та іншу техніку, які підпадають під дію норм міжнародного гуманітарного права, відповідних розпізнавальних знаків (емблем);
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
навчання населення способам захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених застосуванням засобів ураження;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
відновлення та підтримання громадського порядку в населених пунктах та на територіях, що зазнали впливу засобів ураження;
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
виконання інших завдань та заходів, передбачених планами цивільного захисту на особливий період.
{Пункт 25 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
Планування діяльності єдиної державної системи цивільного захисту
26. Для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту Кабінетом Міністрів України розробляється план основних заходів цивільного захисту України на відповідний рік.
У разі настання відбудовного періоду після закінчення воєнних дій до цього плану включаються заходи з відновлення об’єктів критичної інфраструктури, життєзабезпечення постраждалого населення, спроможностей єдиної державної системи цивільного захисту, а також ліквідації наслідків ведення воєнних дій та надзвичайних ситуацій.
{Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
27. Для організації діяльності функціональних і територіальних підсистем, їх ланок та субланок центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування розробляються відповідні плани основних заходів цивільного захисту центрального органу виконавчої влади, місцевого органу виконавчої влади, виконавчого органу міської, районної в місті (у разі її створення), селищної, сільської ради на відповідний рік.
{Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
28. Для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання (крім об’єктів підвищеної небезпеки) із чисельністю працюючого персоналу більш як 50 осіб розробляються відповідні плани реагування на надзвичайні ситуації галузі, органу державної влади, Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, району, району у місті, території територіальної громади, суб’єкта господарювання.
Суб’єктами господарювання (крім об’єктів підвищеної небезпеки) із чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляється та затверджується інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
Плани реагування на ядерні та радіаційні аварії територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зон спостереження/зон аварійного планування діючих атомних електростанцій України, інших ядерних установок, складаються як окремий документ (або спеціальний розділ у складі плану реагування на надзвичайні ситуації територіальної підсистеми) відповідно до плану реагування на ядерні та радіаційні аварії, що розробляється в масштабах України.
{Пункт 28 в редакції Постанови КМ № 923 від 13.08.2024}
29. Функціонування єдиної державної системи цивільного захисту та заходи цивільного захисту в особливий період здійснюються відповідно до планів цивільного захисту на особливий період.
План цивільного захисту на особливий період розробляється в масштабі України, галузі, Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, району, території відповідної територіальної громади, району в місті, а також суб’єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту.
{Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 134 від 14.02.2023}
30. Заходи щодо забезпечення функціонування сил цивільного захисту під час цільової мобілізації здійснюються відповідно до плану проведення цільової мобілізації та Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з урахуванням особливостей, визначених Кодексом цивільного захисту України.
31. З метою організації заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки розробляються плани локалізації і ліквідації наслідків аварій на таких об’єктах.
32. З метою організації взаємодії між органами управління та силами цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем, їх ланок під час ліквідації наслідків конкретних надзвичайних ситуацій зазначеними органами та силами відпрацьовуються плани такої взаємодії.
33. Організаційно-методичне керівництво плануванням діяльності єдиної державної системи цивільного захисту здійснює ДСНС.
Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій
34. З метою забезпечення здійснення заходів в єдиній державній системі цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій проводяться постійний моніторинг і прогнозування таких ситуацій.
35. Для проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій створюється та функціонує система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оповіщення та інформування про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
36. Організація оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
37. Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні відповідної інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання, що належать до єдиної державної системи цивільного захисту, та населення і забезпечується шляхом здійснення заходів, визначених у статті 30 Кодексу цивільного захисту України.
38. Органи управління цивільного захисту здійснюють збір, підготовку, зберігання, оброблення, аналіз, передачу інформації з питань цивільного захисту та зобов’язані надавати населенню через медіа оперативну та достовірну інформацію про загрозу виникнення та/або виникнення надзвичайних ситуацій з визначенням меж їх поширення і наслідків, а також про способи та методи захисту від них.
{Абзац перший пункту 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 270 від 08.03.2024}
Оприлюднення інформації про наслідки надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до законодавства про інформацію.
Інформування з питань цивільного захисту відповідних органів управління цивільного захисту центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, органами управління та силами цивільного захисту здійснюється за формами та у строки, що встановлені МВС.
{Абзац третій пункту 38 в редакції Постанови КМ № 134 від 14.02.2023}
Реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
39. Керівництво проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у єдиній державній системі цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та управління силами цивільного захисту, що залучаються до таких робіт, здійснює керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається та діє відповідно до статті 75 Кодексу цивільного захисту України.
40. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації її наслідків, який є робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Рішення про утворення та ліквідацію такого штабу, його склад приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
41. Основну частину робіт, пов’язаних з реагуванням на надзвичайну ситуацію або усуненням загрози її виникнення, виконують сили цивільного захисту підприємства, установи чи організації, де виникла така ситуація, з наданням їм необхідної допомоги силами цивільного захисту адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташоване таке підприємство, установа чи організація, а також відповідними підрозділами ДСНС, Міноборони, МОЗ тощо.
{Абзац перший пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 825 від 16.11.2016}
До виконання зазначених робіт повинні залучатися насамперед сили цивільного захисту центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади, до сфери управління якого належить об’єкт, на якому сталася аварія, що призвела до виникнення надзвичайної ситуації, сили цивільного захисту ланки територіальної підсистеми чи територіальної підсистеми на відповідній території.
{Абзац другий пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється органами управління, яким підпорядковані такі сили відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації.
У разі потреби до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залучаються додаткові сили цивільного захисту.
Авіаційний пошук і рятування людей здійснюються суб’єктами забезпечення цивільного захисту відповідно до компетенції. Організація проведення авіаційного пошуку і рятування здійснюється ДСНС.
Пошук і рятування людей в акваторії Чорного і Азовського морів у межах відповідальності України здійснюються відповідно до міжнародних договорів України Національною системою пошуку і рятування на морі, Положення про яку затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 227.
{Пункт 41 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 227 від 06.03.2022}
Залучення сил цивільного захисту до проведення заходів цивільного захисту в особливий період здійснюється згідно з планами цивільного захисту на особливий період.
42. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться відповідно до статті 79 Кодексу цивільного захисту України в порядку, що визначається інструкціями, правилами, статутами, іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами щодо дій у надзвичайних ситуаціях, які затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади.
{Пункт 42 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
43. До робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виконуються в єдиній державній системі цивільного захисту, можуть залучатися Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення відповідно до Конституції і законів України.
44. До робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків можуть залучатися на добровільних або договірних засадах громадські об’єднання за наявності в учасників, які залучаються до таких робіт, відповідного рівня підготовки у порядку, визначеному керівництвом такого об’єднання або керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
45. Залучення сил цивільного захисту для надання допомоги іноземним державам здійснюється відповідно до законодавства.
Координація діяльності міжнародних сил та засобів, що прибувають для надання міжнародної допомоги, у разі залучення їх до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснюється керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
{Пункт 45 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
46. Сили цивільного захисту, крім добровільних формувань цивільного захисту, укомплектовуються персоналом (кадрами) та забезпечуються засобами цивільного захисту з урахуванням необхідності проведення робіт у автономному режимі протягом не менше трьох діб.
Взаємодія органів управління та сил цивільного захисту
47. В єдиній державній системі цивільного захисту з метою своєчасного запобігання і ефективного реагування на надзвичайні ситуації організовується взаємодія з питань:
визначення органів управління, які безпосередньо залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, склад і кількість сил (засобів) реагування на них;
погодження порядку здійснення спільних дій сил цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з визначенням основних завдань, місця, часу і способів їх виконання;
організації управління спільними діями органів управління та сил цивільного захисту під час виконання завдань за призначенням;
всебічного забезпечення спільних заходів, що здійснюватимуться органами управління та підпорядкованими їм силами цивільного захисту, в тому числі взаємного надання допомоги транспортними, інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами.
48. Залежно від обставин, масштабу, характеру та можливого розвитку надзвичайної ситуації взаємодія організовується:
на загальнодержавному рівні - безпосередньо між органами управління та силами функціональних і територіальних підсистем;
на регіональному, місцевому та об’єктовому рівні - між територіальними органами центральних органів виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, їх силами, а також суб’єктами господарювання.
49. З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, мінімізації їх можливих наслідків, організації узгодженого реагування сил цивільного захисту на небезпечні події та надзвичайні ситуації між оперативно-черговими (черговими, диспетчерськими) службами органів виконавчої влади всіх рівнів, підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення) і оперативно-черговими службами ДСНС організовується обмін інформацією про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та хід ліквідації її наслідків у сфері відповідальності відповідної чергової служби.
50. Взаємодія під час здійснення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та/або ліквідації їх наслідків організовується через спеціально призначені оперативні групи або представників відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які залучаються до здійснення таких заходів. Повноваження зазначених оперативних груп або представників визначаються відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.
Забезпечення фінансування єдиної державної системи цивільного захисту
51. Забезпечення фінансування єдиної державної системи цивільного захисту та її складових здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.
{Пункт 51 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 923 від 13.08.2024}
Додаток 1 |
ПЕРЕЛІК
центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту
Найменування центрального органу виконавчої влади | Найменування функціональної підсистеми, що створюється органом |
{Позицію “Міндовкілля” виключено на підставі Постанови КМ № 134 від 14.02.2023} | |
Міненерго | підсистема безпеки електроенергетичного та ядерно-промислового комплексів |
підсистема безпеки нафтогазового комплексу | |
підсистема безпеки вугільно-промислового комплексу | |
Мінінфраструктури | підсистема запобігання і реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій на залізничному транспорті; |
МКСК | підсистема запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків на об’єктах культури |
{Позицію “Мінрегіон” виключено на підставі Постанови КМ № 416 від 28.04.2023} | |
Мінекономіки | підсистема запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків в організаціях і на об’єктах галузей промисловості, які віднесені до сфери управління Мінекономіки |
Мінстратегпром | підсистема запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків на об’єктах стратегічних галузей промисловості, які віднесені до сфери управління Мінстратегпрому, а також на об’єктах акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” та ДКА |
Міноборони | підсистема запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків у підпорядкованих організаціях, на підвідомчих об’єктах і територіях Міноборони |
МОН | підсистема навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) |
МОЗ | підсистема медичного захисту населення |
підсистема забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення | |
Мін’юст | підсистема запобігання надзвичайним ситуаціям в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби |
Держпродспоживслужба | підсистема захисту сільськогосподарських рослин і тварин |
підсистема запобігання надзвичайним ситуаціям у сфері громадського харчування і торгівлі | |
ДСНС | підсистема реагування на надзвичайні ситуації, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт |
Держводагентство | підсистема протипаводкових заходів |
Держлісагентство | підсистема охорони і захисту лісів |
Держрезерв | підсистема державного матеріального резерву |
Адміністрація судноплавства | підсистема запобігання виникненню і реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій на морському і внутрішньому водному транспорті, в акваторіях морських портів, організації аварійно-рятувальних робіт в акваторіях Чорного та Азовського морів |
Агентство відновлення | підсистема запобігання і реагування на загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій у дорожньому господарстві |
Держрибагентство | підсистема запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у сфері рибного господарства |
ДАЗВ | підсистема запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення |
Держатомрегулювання | підсистема ядерної та радіаційної безпеки |
Національна поліція | підсистема забезпечення охорони публічного (громадського) порядку і організації безпеки дорожнього руху (із залученням національної гвардії) |
{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 825 від 16.11.2016, № 450 від 06.06.2018, № 916 від 06.11.2019, № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020; в редакції Постанови КМ № 424 від 28.04.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 212 від 06.03.2022, № 227 від 06.03.2022, № 976 від 30.08.2022, № 134 від 14.02.2023, № 416 від 28.04.2023, № 923 від 13.08.2024, № 1367 від 03.12.2024}
ПЕРЕЛІК
центральних органів виконавчої влади, якими утворюються галузеві спеціалізовані служби цивільного захисту
Найменування центрального органу виконавчої влади | Найменування галузевої спеціалізованої служби, яка утворюється органом |
{Позицію “Мінагрополітики” виключено на підставі Постанови КМ № 916 від 06.11.2019} | |
Міненерго | спеціалізована служба енергетики |
{Позицію “Мінрегіон” виключено на підставі Постанови КМ № 416 від 28.04.2023} | |
{Позицію “Мінекономіки” виключено на підставі Постанови КМ № 134 від 14.02.2023} | |
{Позицію “Мінстратегпром” виключено на підставі Постанови КМ № 134 від 14.02.2023} | |
Держпродспоживслужба | спеціалізована служба із захисту сільськогосподарських тварин і рослин |
Держрезерв | спеціалізована служба матеріального забезпечення |
МОЗ | медична спеціалізована служба |
Мінінфраструктури | спеціалізована служба транспортного забезпечення; спеціалізована служба інженерного забезпечення та комунально-технічна спеціалізована служба |
ДСНС разом з Адміністрацією Держспецзв’язку, Держкомтелерадіо | спеціалізована служба зв’язку та оповіщення |
Національна поліція | спеціалізована служба охорони публічного (громадського) порядку |
ДСНС | пожежно-рятувальна спеціалізована служба |
{Позицію виключено на підставі Постанови КМ № 450 від 06.06.2018} |
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 825 від 16.11.2016, № 450 від 06.06.2018, № 916 від 06.11.2019, № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020, № 424 від 28.04.2021, № 134 від 14.02.2023, № 416 від 28.04.2023}
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 р. № 299 “Про затвердження Положення про Цивільну оборону України” (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 217).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1994 р. № 651 “Про внесення зміни до Положення про Цивільну оборону України” (ЗП України, 1995 р., № 1, ст. 2).
3. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 р. № 278 “Про створення кафедри підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони у Київському національному університеті будівництва і архітектури” (ЗП України, 1996 р., № 8, ст. 245).
4. Пункт 1 змін, що вносяться до деяких рішень Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1996 р. № 1543 (ЗП України, 1996 р., № 21, ст. 594).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1997 р. № 309 “Про підпорядкування Центральних державних курсів цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки України Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 14, с. 78).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 31, ст. 1175).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1599 “Про основні засади створення в Україні підсистеми рятування і ліквідації небезпечних забруднень на воді єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1376 “Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 31, ст. 1614).
9. Абзац третій пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1763 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1999 р., № 39, ст. 1943).
10. Пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 133 “Про створення Всеукраїнського науково-дослідного інституту цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та Інституту державного управління у сфері цивільного захисту” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 7, ст. 277).
11. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 874 “Про удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 31, ст. 1399).
12. Пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 1006 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 33, ст. 1545).
13. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань реагування на надзвичайні ситуації на водних об’єктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1685 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 51, ст. 2292).
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 513 “Про затвердження Порядку залучення військ Цивільної оборони до виконання завдань, передбачених законами України” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 16, ст. 862).
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1201 “Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 34, ст. 1598).
16. Пункт 10 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. № 717 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 21, ст. 937).
17. Пункт 39 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2003 р. № 1402 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1981).
18. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 617).
19. Пункт 4 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1700 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3324).
20. Пункт 1 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань аварійно-рятувальної справи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2008 р. № 442 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 34, ст. 1153).