У Х В А Л АКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадженняу справі за конституційним поданням
54 народних депутатів України
щодо офіційного тлумачення положення
частини третьої статті 272
Кримінально-процесуального кодексу України
у системному зв'язку з положеннями
частини першої статті 272 цього кодексу
м. Київ Справа N 2-47/2011
27 вересня 2011 року
N 43-у/2011
Конституційний Суд України у складі суддів:
Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Запорожця Михайла Петровича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни - доповідача, Сергейчука Олега Анатолійовича, Стецюка Петра Богдановича, Стрижака Андрія Андрійовича, Шаптали Наталі Костянтинівни, Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного
провадження у справі за конституційним поданням 54 народних
депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини
третьої статті 272 Кримінально-процесуального кодексу України
( 1003-05 ) у системному зв'язку з положеннями частини першої
статті 272 цього кодексу ( 1003-05 ).
Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 54 народних
депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з
клопотанням дати офіційне тлумачення положення частини третьої
статті 272 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 )
(далі - Кодекс), "за непідкорення розпорядженню головуючого або
порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий,
цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть
відповідальність за частиною першою статті 185-3 Кодексу України
про адміністративні правопорушення ( 80731-10 )", у системному
зв'язку з положеннями частини першої цієї статті, "якщо підсудний
порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням
головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі
повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання.
При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за
ухвалою суду можна видалити з залу засідання тимчасово або на весь
час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його
винесення негайно оголошується підсудному", в аспекті таких
питань:
- чи поширюються положення частини першої статті 272 Кодексу
( 1003-05 ), що встановлюють повноваження головуючого видаляти
підсудного з зали судового засідання, на свідків, потерпілих,
цивільного позивача, цивільного відповідача та інших громадян у
разі порушення ними порядку засідання або невиконання розпоряджень
головуючого;
- чи можуть до свідків, потерпілих, цивільних позивачів,
цивільних відповідачів та інших громадян застосовуватися заходи,
визначені частиною першою статті 272 Кодексу ( 1003-05 );
- чи можуть положення частини першої статті 272 Кодексу
( 1003-05 ) щодо видалення підсудного в разі порушення ним порядку
засідання або невиконання розпоряджень головуючого застосовуватися
до інших учасників судового процесу та громадян, у тому числі
народних депутатів України, присутніх у залі суду;
- чи можуть до громадян, у тому числі народних депутатів
України, присутніх у судовому залі, застосовуватися інші заходи
забезпечення порядку судового засідання ніж ті, що визначені
частиною третьою статті 272 Кодексу ( 1003-05 ) та частиною першою
статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення
( 80731-10 ).
На думку авторів клопотання, необхідність інтерпретації
положень частин першої та третьої статті 272 Кодексу ( 1003-05 )
"полягає у визначенні наявності (відсутності) правових підстав для
застосування головуючим до громадян, присутніх у залі судового
засідання, заходів підтримання порядку судового засідання у
вигляді видалення з зали суду".
Цитуючи положення статті 272 Кодексу ( 1003-05 ) та
статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення
( 80731-10 ), суб'єкт права на конституційне подання стверджує,
що закон встановив різні заходи впливу для різних категорій осіб,
які порушують порядок в залі судового засідання. На осіб,
зазначених у частині третій статті 272 Кодексу ( 1003-05 ), може
накладатися штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. Автори клопотання посилаються на те,
що в ході розгляду конкретної кримінальної справи головуючий
застосував до присутніх у залі суду громадян захід, передбачений
частиною першою статті 272 Кодексу ( 1003-05 ), тобто видалення з
залу суду (хоча такий захід передбачено виключно для підсудного),
і як на доказ вказаних обставин - на відомості, поширені у засобах
масової інформації.
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо
відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з
прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України
Ухвали від 20 вересня 2011 року про відмову у відкритті
конституційного провадження у цій справі згідно з пунктом 3
статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ), виходить з такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) питання, порушені в конституційному поданні, повинні
належати до повноважень Конституційного Суду України (стаття 13)
( 422/96-ВР ); підставою для конституційного подання щодо
офіційного тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
законів України є практична необхідність у з'ясуванні або
роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України
( 254к/96-ВР ) та законів України (частина перша статті 93)
( 422/96-ВР ); конституційне подання має містити правове
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні (пункт 4
частини другої статті 39) ( 422/96-ВР ).
Практичну необхідність у тлумаченні положення частини третьої
статті 272 Кодексу ( 1003-05 ) народні депутати України
обґрунтовують необхідністю визначити наявність правових підстав
для застосування щодо них примусового заходу у вигляді видалення з
залу судового засідання, яку вони ставлять під сумнів, та
законність застосування щодо них такого заходу.
Отже, як вбачається зі змісту конституційного подання, автори
клопотання, не погоджуючись з рішенням суду загальної юрисдикції у
конкретній справі, просять Конституційний Суд України дати правову
оцінку фактичним обставинам цієї справи та рішенню суду першої
інстанції, а також встановити законність та наявність підстав
застосування до окремих присутніх у залі суду громадян, зокрема
народних депутатів України, примусових заходів у вигляді видалення
їх з залу судового засідання, тобто надати консультацію щодо
питань правозастосовного характеру.
Надання консультації щодо практичного застосування норми, про
необхідність тлумачення якої йдеться, не є тотожним з офіційним
тлумаченням положень законів України, що в межах своїх повноважень
дає Конституційний Суд України. До повноважень Конституційного
Суду України не належить надання роз'яснень щодо практичного
застосування законодавства України (абзац другий пункту 3
мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від
31 березня 2010 року N 15-у/2010 ( v015u710-10 ); абзац третій
пункту 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України
від 8 лютого 2011 року N 3-у/2011) ( v003u710-11 ).
Вказані обставини є підставою для відмови у відкритті
конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 45
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) -
непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у
конституційному поданні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 39, 45, 50, 93 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо
офіційного тлумачення положення частини третьої статті 272
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1003-05 ) у
системному зв'язку з положеннями частини першої статті 272 цього
кодексу ( 1003-05 ) на підставі пункту 3 статті 45 Закону України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість
Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному
поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
-
скопійовано
-
