Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 85 від 09.02.2015
№ 392 від 19.06.2015
№ 15 від 19.01.2016
№ 330 від 23.05.2016
№ 131 від 15.12.2017
№ 92 від 10.08.2018
№ 156 від 27.12.2018
№ 102 від 01.08.2019
№ 155 від 24.12.2019
№ 163 від 31.12.2021
№ 59 від 23.03.2022
№ 164 від 16.12.2023
№ 2 від 05.01.2024
№ 86 від 17.07.2024
№ 132 від 01.11.2024}
Відповідно до Закону України від 19.05.2011 № 3394-VI “Про внесення змін до деяких Законів України щодо нагляду на консолідованій основі”, Законів України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, з метою забезпечення стабільності банківської системи та впровадження нагляду на консолідованій основі за банківськими групами Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп (далі - Положення), що додається.
2. Банківським групам, створеним до 19.12.2011, забезпечувати дотримання вимог і нормативів, установлених Положенням, починаючи з 19.12.2013.
3. Банківським групам, створеним після 19.12.2011, забезпечувати дотримання вимог і нормативів, установлених Положенням, починаючи з 01.01.2013.
4. Відповідальним особам банківських груп, створених до 19.12.2011, рекомендувати надавати звітність та інформацію до Національного банку України в обсязі, визначеному Положенням, у тестовому режимі з 01.01.2013 до 19.12.2013.
5. Главу 2 розділу ІХ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (зі змінами), виключити. У зв’язку з цим глави 3, 4, 5 уважати відповідно главами 2, 3, 4.
6. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.), Юридичному департаменту (Новіков В.В.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
7. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н.В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома банків.
8. Банкам, які є учасниками банківських груп, довести зміст цієї постанови до відома контролерів банківських груп та відповідальних осіб банківських груп.
9. Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування, крім глави 5 розділу II Положення, яка набирає чинності з 01.01.2013.
10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Соркіна І.В.
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок регулювання діяльності банківських груп
{У тексті та у заголовку додатка до Положення слова “економічні нормативи” у всіх відмінках замінено відповідно словами “пруденційні нормативи” у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 164 від 16.12.2023}
1. Це Положення розроблено згідно із Законом України від 19.05.2011 № 3394-VI “Про внесення змін до деяких законів України щодо нагляду на консолідованій основі”, Законами України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність” (далі - Закон про банки), “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” з урахуванням загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів та встановлює вимоги щодо регулювання діяльності банківських груп з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, які виникають унаслідок участі фінансових установ у банківських групах.
2. Вимоги цього Положення поширюються на банківські групи та підгрупи, що визначені в межах банківських груп (далі - підгрупи банківських груп) відповідно до Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.04.2012 № 134, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 708/21021 (зі змінами) (далі - Положення № 134).
{Пункт 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
3. Терміни та скорочення в цьому Положенні вживаються в таких значеннях:
1) аудитор - аудиторська фірма, яка здійснює перевірку консолідованої річної фінансової звітності банківської групи та/або огляд консолідованої/субконсолідованої проміжної звітності банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно до укладеного з відповідальною особою банківської групи договору про надання аудиторських послуг;
2) виплати, передбачувані до сплати з прибутку, - сума виплат з прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період, визначена в примітці до консолідованої звітності банківської групи, до складу якої не входить страховик/субконсолідованої звітності кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи “Події після звітної дати”, крім суми дивідендів, оголошених до сплати з цього прибутку;
3) дивідендна політика учасника кредитно-інвестиційної підгрупи - дивідендна політика банку/дивідендна політика учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який не є банком;
4) дивідендна політика учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який не є банком, - затверджений уповноваженим органом учасника кредитно-інвестиційної підгрупи внутрішній документ про наміри розподілу прогнозної суми чистого прибутку/нерозподілених прибутків минулих років, складений на відповідний прогнозний рік з урахуванням стратегії, бізнес-плану, програми капіталізації/реструктуризації, у якому визначені щонайменше прогнозна сума/відсоток чистого прибутку/нерозподілених прибутків минулих років, що планується спрямувати на виплату дивідендів/виплату на паї/часток з прибутку (далі - дивіденди) та/або залишити в капіталі у вигляді нерозподілених прибутків минулих років чи фондів/резервів, створених за рахунок прибутку;
5) ДК1 - додатковий капітал 1 рівня;
6) інвестори - треті особи - особи, яким належать складові основного капіталу 1 рівня/ДК1/капіталу 2 рівня дочірньої компанії учасника банківської групи та які не є учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи;
9) ОК1 - основний капітал 1 рівня;
10) Положення № 196 - Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2023 року № 196 (зі змінами);
11) Регулятор - Національний банк України (далі - Національний банк) або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним Законом України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”;
12) РК - регулятивний капітал;
13) сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку, - сума дивідендів, передбачуваних до сплати з нерозподілених прибутків минулих років/прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період;
14) частка меншості в ОК1/ДК1/К1/К2/РК - сума основного капіталу 1 рівня/додаткового капіталу 1 рівня/капіталу 1 рівня/капіталу 2 рівня/регулятивного капіталу дочірньої компанії - учасника банківської групи, яка належить інвесторам - третім особам.
Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Законом про банки, іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.
{Пункт 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
4. Це Положення встановлює порядок розрахунку розміру регулятивного капіталу, капіталу 1 рівня, основного капіталу 1 рівня, мінімальні вимоги щодо достатності регулятивного капіталу, вимоги щодо формування буферів капіталу та порядку розрахунку буферів капіталу/комбінованого буфера капіталу, значення буферів капіталу, мінімальні значення та порядок розрахунку таких пруденційних нормативів банківської групи та/або підгруп банківської групи:
достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1к);
достатності капіталу 1 рівня (НК1к);
достатності регулятивного капіталу (НРКк);
короткострокової ліквідності (Н6к);
коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВк);
коефіцієнт покриття ліквідністю в іноземній валюті (LCRІВк);
коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк);
3) нормативи кредитного ризику:
максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к);
великих кредитних ризиків (Н8к);
максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними особами (Н9к);
4) нормативи участі (інвестування):
участі (інвестування) у капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою (Н11к);
загальної суми участі (інвестування) (Н12к).
{Пункт 4 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 2 від 05.01.2024, № 86 від 17.07.2024}
5. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання на постійній основі банківською групою, до складу якої входить принаймні один страховик:
1) мінімальних вимог щодо достатності регулятивного капіталу;
2) нормативів кредитного ризику;
3)нормативів участі (інвестування).
{Пункт 5 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 2 від 05.01.2024, № 86 від 17.07.2024}
6. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання на постійній основі кредитно-інвестиційною підгрупою, банківською групою, до складу якої не входить страховик (далі - кредитно-інвестиційна підгрупа):
1) мінімальних значень нормативів капіталу;
2) комбінованого буфера капіталу;
3) мінімальних значень нормативів ліквідності;
4) нормативів кредитного ризику;
5) нормативів участі (інвестування).
{Пункт 6 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 2 від 05.01.2024, № 86 від 17.07.2024}
7. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання на постійній основі страховою підгрупою мінімальних вимог щодо достатності регулятивного капіталу.
{Пункт 7 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 2 від 05.01.2024, № 86 від 17.07.2024}
8. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання на постійній основі підгрупою банківської групи, визначеною за географічним критерієм:
1) мінімальних вимог щодо достатності регулятивного капіталу [якщо до складу підгрупи входить принаймні один страховик];
2) мінімальних значень нормативів капіталу (за учасниками підгрупи в цілому, крім страховиків);
3) комбінованого буфера капіталу (за учасниками підгрупи в цілому, крім страховиків);
4) мінімальних значень нормативів ліквідності (за учасниками підгрупи в цілому, крім страховиків);
5) нормативів кредитного ризику;
6) нормативів участі (інвестування).
{Пункт 8 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 2 від 05.01.2024, № 86 від 17.07.2024}
9. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, буферів капіталу/комбінованого буфера капіталу відповідно до порядку, визначеного цим Положенням.
{Пункт 9 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
10. Відповідальна особа банківської групи включає до розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи активи, зобов’язання та позабалансові зобов’язання відповідно до порядку, визначеного Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), з урахуванням методики розрахунку пруденційних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, методики розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), методики розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR), установлених Національним банком.
{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
11. Базою для розрахунку пруденційних нормативів Н7к, Н8к, Н9к, Н11к, Н12к банківської групи/підгрупи банківської групи є регулятивний капітал банківської групи/підгрупи банківської групи, розрахований відповідно до цього Положення.
{Абзац перший пункту розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
{Абзац другий пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 85 від 09.02.2015}
{Абзац другий пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
{Пункт 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
12. Активи (частини активів), які включені до вирахувань з основного капіталу 1 рівня/додаткового капіталу 1 рівня/капіталу 2 рівня/регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи, не включаються до розрахунку сукупної експозиції під ризиком, а також пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал банківської групи/підгрупи банківської групи.
{Пункт 12 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
13. Розрахунок достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів підгрупи банківської групи, визначеної за географічним критерієм, здійснюється відповідно до вимог цього Положення, виходячи зі складу учасників такої підгрупи:
1) якщо до складу підгрупи не входить страховик, то розрахунок здійснюється згідно з вимогами цього Положення для кредитно-інвестиційної підгрупи;
{Підпункт 1 пункту 13 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024}
2) якщо до складу підгрупи входить страховик, то розрахунок здійснюється згідно з вимогами цього Положення для банківської групи.
{Підпункт 2 пункту 13 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024}
{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024}
14. Відповідальна особа банківської групи має право не враховувати звітність учасників банківської групи (крім банків) під час складання консолідованої звітності банківської групи/субконсолідованої звітності підгрупи банківської групи, розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи за дотримання однієї з двох умов:
{Абзац перший пункту розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
1) активи одного учасника банківської групи станом на дату складання консолідованої/субконсолідованої звітності не перевищують 1% активів банківської групи та сукупні активи таких учасників банківської групи є меншими за найменшу з величин:
еквівалента 10 млн євро на дату складання консолідованої звітності банківської групи/субконсолідованої звітності підгрупи банківської групи;
{Підпункт 1 пункту розділу I в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024}
2) відповідальна особа банківської групи та інші банки - учасники банківської групи відповідають одночасно таким вимогам:
{Абзац перший підпункту 2 пункту розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
не здійснюють контролю над такими учасниками банківської групи;
не здійснювали протягом останніх чотирьох кварталів та не здійснюють активних операцій з такими учасниками;
{Абзац третій підпункту 2 пункту розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
не здійснюють операцій, в яких банк та інші банки - учасники банківської групи є вигодонабувачами;
визначили у своїй стратегії/політиці з управління ризиками принципи та підходи щодо уникнення активних операцій та операцій, в яких банк та інші банки - учасники банківської групи є вигодонабувачами, та здійснюють належний контроль за їх дотриманням.
{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
15. Відповідальна особа банківської групи під час подання консолідованої звітності банківської групи зобов’язана:
1) повідомити Національний банк про прийняте нею рішення не враховувати звітність учасників банківської групи (крім банків) під час складання консолідованої звітності банківської групи/субконсолідованої звітності підгрупи банківської групи, розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно до пункту 14 розділу I цього Положення;
{Підпункт 1 пункту 15 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
учасників банківської групи, щодо яких прийняте рішення, зазначене в підпункті 1 пункту 15 розділу I цього Положення;
дотримання умов, визначених пунктом 14 розділу I цього Положення.
{Підпункт 2 пункту 15 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
{Розділ I доповнено новим путктом згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
16. Відповідальна особа банківської групи має право не складати консолідованої звітності банківської групи/субконсолідованої звітності підгрупи банківської групи, не здійснювати розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, якщо до складу банківської групи, крім банку, входять лише учасники банківської групи, які відповідають одній з умов, визначених у підпункті 1 або підпункті 2 пункту 14 розділу I цього Положення.
{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 2 від 05.01.2024, № 86 від 17.07.2024}
17. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання банківською групою, підгрупами банківської групи вимог цього Положення.
{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
18. Національний банк адекватно вчиненому порушенню застосовує заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону про банки та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу, якщо за результатами банківського нагляду встановлено факти невиконання банківською групою, підгрупою банківської групи, відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Положення.
{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
19. Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку документи та інформацію відповідно до вимог цього Положення в порядку, визначеному в розділі I Положення № 134.
{Пункт 19 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розділ II. Регулятивний капітал банківської групи
Глава 1. Порядок розрахунку регулятивного капіталу банківської групи
1. Основним призначенням регулятивного капіталу банківської групи є покриття збитків, спричинених ризиками, на які наражаються учасники банківської групи в процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, включаючи ризики, які виникають унаслідок участі в банківській групі.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір регулятивного капіталу банківської групи за такою формулою:
де РКБГ - розмір регулятивного капіталу банківської групи;
РККІП - розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи, визначений згідно з главою 2 розділу II цього Положення, або розмір регулятивного капіталу банку - учасника банківської групи, визначений згідно з главою 2 розділу I Положення № 196, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає;
РКСП - розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи або страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, визначений згідно з Положенням про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 202 (зі змінами);
В - вирахування, яке визначається як сукупна сума вкладень (акції, частки, паї) учасників банківської групи в статутний капітал інших учасників банківської групи та/або в інші інструменти капіталу інших учасників банківської групи (включаючи інструмент з умовами списання/конверсії, субординований борг), що були включені до складових регулятивного капіталу підгруп банківської групи, включаючи частку меншості.
3. Неодноразове врахування елементів капіталу не допускається під час розрахунку регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи.
Відповідальна особа банківської групи, якщо є поточні або прогнозовані юридичні, контрактні/договірні, регуляторні, податкові або інші перешкоди/обмеження на передавання коштів від учасників кредитно-інвестиційної підгрупи до учасників страхової підгрупи (та/або навпаки), включає до розрахунку регулятивного капіталу банківської групи регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи в розмірі, що не перевищує необхідного розміру регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи, та/або регулятивний капітал страхової підгрупи в розмірі, що не перевищує необхідного розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи.
Глава 2. Порядок розрахунку регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - РККІП), його складові та вирахування за даними субконсолідованої звітності кредитно-інвестиційної підгрупи та іншої інформації, необхідної для їх розрахунку.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір РККІП як суму таких величин:
1) розміру капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - К1КІП), визначеного згідно з главою 2 розділу II цього Положення;
2) розміру капіталу 2 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - К2КІП), визначеного згідно з главою 11 розділу II цього Положення.
3. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір К1КІП як суму таких величин:
1) розміру основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - ОК1КІП), визначеного згідно з главою 3 розділу II цього Положення;
2) розміру додаткового капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - ДК1КІП), визначеного згідно з главою 9 розділу II цього Положення.
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір ОК1КІП як суму складових ОК1КІП, зменшену на суму вирахувань з ОК1КІП.
2. Відповідальна особа банківської групи включає до складових ОК1КІП:
1) складові ОК1, визначені в главі 4 розділу II Положення № 196, з урахуванням вимог глави 4 розділу II цього Положення щодо включення прибутку до ОК1КІП;
2) інші інструменти капіталу, які відповідають вимогам глави 14 розділу IV Положення № 196 до власних інструментів ОК1, за номінальною вартістю;
3) частки меншості в ОК1 дочірніх компаній - учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, розраховані в порядку, визначеному в главі 7 розділу II цього Положення.
Відповідальна особа банківської групи має право прийняти рішення не здійснювати розрахунку розміру частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи та не включати її до розрахунку ОК1КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи включає до вирахувань з ОК1КІП:
1) вирахування, визначені в главі 7 розділу II Положення № 196, з урахуванням вимог глави 8 розділу II цього Положення щодо включення відстрочених податкових активів до вирахувань з ОК1КІП;
2) величину непокритого кредитного ризику учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (крім банку), операції якого включаються до розрахунку нормативів кредитного ризику банку з урахуванням пункту 21 глави 1 розділу VI Інструкції № 368, яка визначається таким чином:
визначається розмір кредитного ризику за активними операціями учасника кредитно-інвестиційної підгрупи згідно з порядком, установленим Положенням про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами) (далі - Положення № 351);
якщо сукупний розмір кредитного ризику за активними операціями є меншим або дорівнює сумі сукупного розміру резервів за такими операціями, сформованих відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - розмір резервів за МСФЗ), та розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, а також очікуваних кредитних збитків за придбаними кредитно-знеціненими фінансовими активами, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю;
якщо сукупний розмір кредитного ризику за активними операціями перевищує суму розміру резервів за МСФЗ та розміру уцінки фінансових активів, а також очікуваних кредитних збитків за придбаними кредитно-знеціненими фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення.
4. Розмір кредитного ризику за активними операціями учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, операції якого включаються до розрахунку нормативів кредитного ризику банку з урахуванням пункту 21 глави 1 розділу VI Інструкції № 368, визначається:
1) станом на перше число місяця, наступного за звітним кварталом;
2) згідно з внутрішнім положенням учасника кредитно-інвестиційної підгрупи щодо оцінки кредитного ризику за активними операціями, розробленим згідно з вимогами Положення № 351 та погодженим відповідальною особою банківської групи.
5. Відповідальна особа банківської групи забезпечує належний контроль за дотриманням учасником кредитно-інвестиційної підгрупи, операції якого включаються до розрахунку нормативів кредитного ризику банку з урахуванням пункту 21 глави 1 розділу VI Інструкції № 368, погодженого нею внутрішнього положення щодо оцінки кредитного ризику за активними операціями.
Глава 4. Порядок включення прибутку до ОК1КІП
1. Відповідальна особа банківської групи включає до складових ОК1КІП нерозподілені прибутки минулих років у сумі, розрахованій за формулою:
Прибутки МР ОК1КІП = Прибутки МРКІП - Дивіденди МРКІП,
де Прибутки МР ОК1КІП - сума нерозподілених прибутків минулих років, що включається до складових ОК1КІП згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення;
Прибутки МРКІП - сума нерозподілених прибутків минулих років, що відображена в субконсолідованій звітності кредитно-інвестиційної підгрупи;
Дивіденди МРКІП - сукупна сума дивідендів, передбачуваних до сплати з нерозподілених прибутків минулих років, розрахована згідно з главою 5 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи включає прибуток звітного року до складових ОК1КІП за умови погодження його включення Національним банком згідно з главою 6 розділу II цього Положення в сумі, розрахованій за такою формулою:
Прибуток ЗР ОК1КІП = Прибуток ЗРКІП - Виплати ЗРКІП - Дивіденди ЗРКІП,
де Прибуток ЗР ОК1КІП - сума прибутку звітного року, що включається до складових ОК1КІП згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення;
Прибуток ЗРКІП - сума прибутку звітного року, що відображена в річній субконсолідованій звітності кредитно-інвестиційної підгрупи;
Виплати ЗРКІП - сума виплат, передбачуваних до сплати з прибутку звітного року, які належать до річного звітного періоду;
Дивіденди ЗРКІП - сукупна сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку звітного року, розрахована згідно з главою 5 розділу II цього Положення.
3. Відповідальна особа банківської групи включає прибуток за проміжний звітний період до складових ОК1КІП за умови погодження його включення Національним банком згідно з главою 6 розділу II цього Положення в сумі, розрахованій за такою формулою:
де Прибуток ПЗП ОК1КІП - сума прибутку за проміжний звітний період, що включається до складових ОК1КІП згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення;
Прибуток ПЗПКІП - сума прибутку за проміжний звітний період, що відображена в проміжній/річній субконсолідованій звітності, включення якого до ОК1 погоджено Національним банком згідно з главою 6 розділу II цього Положення;
Виплати ПЗПКІП - сума виплат, передбачуваних до сплати з прибутку за проміжний звітний період;
Дивіденди ПЗПКІП - сукупна сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку за проміжний звітний період, розрахована згідно з главою 5 розділу II цього Положення.
Прибуток ПЗПоКІП - сума прибутку за останній проміжний звітний період, відображена в проміжній субконсолідованій звітності, який належить до того самого звітного року, що і Прибуток ПЗПКІП;
Виплати ПЗПоКІП - сума виплат, передбачуваних до сплати з прибутку за останній проміжний звітний період;
Дивіденди ПЗПоКІП - сукупна сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку за останній проміжний звітний період, розрахована згідно з главою 5 розділу II цього Положення.
4. Відповідальна особа банківської групи в разі погодження Національним банком включення до капіталу прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період має право включати до складових ОК1КІП прибуток звітного року/прибуток за проміжний звітний період з 21-го робочого дня після подання документів до Національного банку до дати прийняття відповідним органом управління відповідальної особи банківської групи, визначеним законодавством України та/або внутрішньогруповим положенням, рішення щодо затвердження прибутку звітного року/прибутку звітного року, до якого належить проміжний прибуток.
Включення відповідальною особою до ОК1КІП одночасно суми прибутку звітного року/суми прибутку за проміжний звітний період, які належать до одного звітного року, не допускається.
Глава 5. Порядок розрахунку сукупної суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку
1. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок сукупної суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку, на підставі суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку кожного з учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, прибуток якого включено до суми нерозподіленого прибутку минулих років/звітного року/проміжного звітного періоду, згідно з додатком 1 до цього Положення з урахуванням наявності/відсутності в учасника кредитно-інвестиційної підгрупи таких документів:
1) пропозиції виконавчого органу учасника кредитно-інвестиційної підгрупи щодо суми дивідендів до сплати, що задокументована та погоджена радою учасника банківської групи (за наявності) для розгляду загальними зборами акціонерів/учасників/єдиного акціонера учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - пропозиції виконавчого органу);
2) рішення загальних зборів акціонерів/учасників/єдиного акціонера учасника кредитно-інвестиційної підгрупи щодо суми дивідендів до сплати (далі - рішення загальних зборів);
3) програми капіталізації/реструктуризації учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, складеної відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку (далі - програма капіталізації);
4) дивідендної політики учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (далі - дивідендна політика).
2. Відповідальна особа банківської групи для розрахунку суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, із застосуванням показників дивідендної політики на поточний рік визначає такі показники:
1) прийнятними - у разі одночасного дотримання таких умов:
протягом останніх трьох років поспіль, що передують поточному року, величина дивідендів до сплати, що зазначалась у пропозиціях виконавчого органу учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, визначалася на підставі дивідендної політики на відповідний рік;
протягом останніх трьох років, що передують поточному року, до дивідендної політики на відповідний рік не вносилися зміни, внаслідок яких прогнозна величина дивідендів збільшувалася;
дивіденди, сплачені учасником кредитно-інвестиційної підгрупи за кожен рік з останніх трьох років, що передують поточному року, не перевищують прогнозної величини дивідендів, визначеної в дивідендній політиці на відповідний рік у вигляді відсотка або суми прибутку, з якого здійснюватиметься така сплата;
сплата учасником кредитно-інвестиційної підгрупи прогнозної величини дивідендів, визначеної в дивідендній політиці, не призведе до зниження рівня капіталу учасника кредитно-інвестиційної підгрупи нижче граничного рівня, необхідного для забезпечення дотримання учасником кредитно-інвестиційної підгрупи регулятивних вимог щодо достатності капіталу;
2) неприйнятними - в інших випадках.
Глава 6. Порядок та умови погодження включення прибутку до ОК1КІП
1. Відповідальна особа банківської групи для погодження включення прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період до складових ОК1КІП подає до Національного банку такі документи:
1) клопотання про включення прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період до ОК1КІП;
2) аудиторський звіт, складений за результатами аудиту річної консолідованої фінансової звітності банківської групи/звіт (висновок) щодо огляду проміжної консолідованої/субконсолідованої фінансової звітності банківської групи/підгрупи банківської групи;
3) письмове запевнення відповідальної особи банківської групи про достовірність розрахунку суми прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період для включення до складових ОК1КІП за формою, визначеною в додатку 2 до цього Положення;
4) інші документи, що підтверджують дані, на підставі яких здійснено розрахунок суми прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період для включення до ОК1КІП.
2. Національний банк протягом 20 робочих днів із дня отримання повного пакета документів, поданого відповідальною особою банківської групи згідно з пунктом 1 глави 6 розділу II цього Положення з метою погодження включення прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період до ОК1КІП, перевіряє дотримання таких умов:
1) аудиторський звіт (висновок), складений аудитором за результатами:
обов’язкового аудиту річної консолідованої фінансової звітності банківської групи, - містить немодифіковану думку аудитора;
огляду проміжної консолідованої/субконсолідованої фінансової звітності банківської групи/підгрупи банківської групи, - містить висновок про те, що немає будь-якого факту, що привернув увагу аудитора та дав йому підстави вважати, що проміжна консолідована/субконсолідована фінансова звітність банківської групи/підгрупи банківської групи не складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до МСФЗ;
2) розрахунок суми прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період для включення до ОК1КІП відповідає вимогам, установленим у главах 4, 5 розділу II цього Положення;
3) подані відповідальною особою банківської групи документи підтверджують дані, на підставі яких здійснено розрахунок суми прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період для включення до ОК1КІП.
3. Національний банк у разі встановлення недотримання вимог пункту 2 глави 6 розділу II цього Положення за результатами розгляду пакета документів, поданих відповідальною особою банківської групи, повертає поданий пакет документів із обґрунтованими зауваженнями.
Національний банк не повертає документів, поданих відповідальною особою банківської групи у формі електронних документів, електронних копій документів, та про наявні зауваження повідомляє відповідальну особу банківської групи письмово.
Відповідальна особа банківської групи в разі повторного подання до Національного банку пакета документів, подання додаткових документів у формі електронного документа, електронних копій документів разом з документами надає інформацію про усунення зауважень Національного банку.
Національний банк розглядає повторно поданий пакет документів, додатково подані документи протягом 20 робочих днів із дня їх отримання.
4. Включення до ОК1КІП прибутку звітного року/прибутку за проміжний звітний період вважається погодженим, якщо до поданих відповідальною особою банківської групи документів немає письмових зауважень Національного банку згідно з пунктом 3 глави 6 розділу II цього Положення.
Глава 7. Розрахунок частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП, за такою формулою:
ЧМвОК1КІП = ЧМвОК1д - [(ОК1Д - min{НОК1Д; НОК1Дк}) × ВЧМвОК1],
де ЧМвОК1КІП - розмір частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП;
ЧМвОК1д - розмір частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, визначений відповідно до пункту 2 глави 7 розділу II цього Положення;
ОК1Д - фактичний розмір ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який визначається як сума складових капіталу дочірньої компанії, що відповідають вимогам глави 3 розділу II цього Положення, зменшена на суму вирахувань, що відповідають вимогам глави 3 розділу II цього Положення;
НОК1Д - необхідний розмір ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності ОК1 цією дочірньою компанією, визначених у пункті 3 глави 7 розділу II цього Положення;
НОК1Дк - необхідний розмір ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності ОК1 цією дочірньою компанією, визначених у пункті 3 глави 7 розділу II цього Положення, розрахований на основі сукупної експозиції під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи в частині, що стосується такої компанії. Розрахунок здійснюється з урахуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи;
ВЧМ - відсоток частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований як відношення розміру частки меншості в ОК1 цієї дочірньої компанії (ЧМвОК1д), визначеної відповідно до пункту 2 глави 7 розділу II цього Положення, до загальної суми складових ОК1 цієї дочірньої компанії, що відповідають вимогам глави 3 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (ЧМвОК1д) як суму складових ОК1 цієї компанії за одночасного дотримання таких умов:
1) до дочірньої компанії встановлені вимоги щодо достатності ОК1;
2) показники звітності дочірньої компанії включаються до консолідованої звітності банківської групи з використанням методу повної консолідації відповідно до цього Положення;
3) складові ОК1, зазначені в абзаці першому пункту 2 глави 7 розділу II цього Положення, належать інвесторам - третім особам;
4) складові ОК1, зазначені в абзаці першому пункту 2 глави 7 розділу II цього Положення, не профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями. Складові ОК1 вважаються такими, що прямо чи опосередковано профінансовані учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями, якщо кошти вважаються прямо чи опосередковано залученими згідно з пунктами 84-87 глави 14 розділу IV Положення № 196.
3. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП (ЧМвОК1КІП), визначає необхідний розмір ОК1 цієї дочірньої компанії, який є необхідним для дотримання:
1) українською дочірньою компанією, яка є банком, - одночасно вимог до:
мінімального значення нормативу достатності ОК1, встановленого Національним банком;
підвищеного значення нормативу достатності ОК1, встановленого Національним банком згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки;
комбінованого буфера капіталу;
2) українською дочірньою компанією, яка є небанківською фінансовою установою, - вимог щодо достатності ОК1, встановлених Регулятором;
3) іноземною дочірньою компанією - вимог щодо достатності ОК1, встановлених відповідним державним органом іноземної держави.
4. Відповідальна особа банківської групи, якщо дочірня компанія - учасник кредитно-інвестиційної підгрупи має власні дочірні компанії, які також є учасниками цієї кредитно-інвестиційної підгрупи, здійснює розрахунок частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП (ЧМвОК1КІП), згідно з главою 7 розділу II цього Положення.
Розрахунок частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП (ЧМвОК1КІП), здійснюється на субконсолідованій основі.
До розрахунку ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи можуть включатися частки меншості в ОК1 її дочірніх компаній, розмір яких визначається в порядку, встановленому в главі 7 розділу II цього Положення.
5. Відповідальна особа банківської групи в разі включення до розрахунку ОК1КІП частки меншості в ОК1 іноземної дочірньої компанії забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про вимоги щодо достатності ОК1, встановлені відповідним державним органом іноземної держави.
Глава 8. Порядок включення відстрочених податкових активів до вирахувань з ОК1КІП
1. Відповідальна особа банківської групи включає до вирахувань з ОК1КІП відстрочені податкові активи без зменшення на величину відстроченого податкового зобов’язання, крім випадків, коли дотримані умови, визначені в пункті 2 глави 8 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи зменшує відстрочені податкові активи на величину відстрочених податкових зобов’язань за одночасного дотримання таких умов:
1) учасник кредитно-інвестиційної підгрупи має юридичне право згортати поточні податкові активи та поточні податкові зобов’язання згідно із законодавством держави, у якій зареєстрований такий учасник;
2) відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання стосуються податків, які стягуються одним і тим самим податковим органом з одного і того самого оподатковуваного учасника кредитно-інвестиційної підгрупи.
3. Відповідальна особа банківської групи визначає відстрочені податкові активи з метою вирахувань з ОК1КІП за кожним учасником кредитно-інвестиційної підгрупи - платником податку. Під час зменшення величини відстрочених податкових активів на величину відстрочених податкових зобов’язань ураховуються відстрочені податкові зобов’язання, які визначені податковим законодавством тієї самої юрисдикції, що і відстрочені податкові активи.
4. Відповідальна особа банківської групи зменшує відстрочені податкові активи на величину відстрочених податкових зобов’язань учасника кредитно-інвестиційної підгрупи в порядку, визначеному в главі 9 розділу II Положення № 196, з урахуванням особливостей, визначених у главі 8 розділу II цього Положення.
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір ДК1КІП як суму складових ДК1КІП, зменшену на суму вирахувань з ДК1КІП.
2. Відповідальна особа банківської групи до складових ДК1КІП включає:
1) складові ДК1, визначені в главі 11 розділу II Положення № 196;
2) частки меншості в ДК1 дочірніх компаній - учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, розраховані в порядку, визначеному в главі 10 розділу II цього Положення.
Відповідальна особа банківської групи має право прийняти рішення не здійснювати розрахунку розміру частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи та не включати її до розрахунку ДК1КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи здійснює вирахування з ДК1КІП згідно з главою 11 розділу II Положення № 196.
Глава 10. Розрахунок частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ДК1КІП
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ДК1КІП, за такою формулою:
ЧМвДК1КІП = ЧМвК1КІП - ЧМвОК1КІП,
де ЧМвДК1КІП - розмір частки меншості в ДК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ДК1КІП;
ЧМвК1КІП - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП, визначений згідно з пунктом 2 глави 10 розділу II цього Положення;
ЧМвОК1КІП - розмір частки меншості в ОК1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до ОК1КІП, визначений згідно з главою 7 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП, за такою формулою:
ЧМвК1КІП = ЧМвК1д - [(К1Д - min{НК1Д; НК1Дк}) х ВКвК1],
де ЧМвК1КІП - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП;
ЧМвК1д - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, визначений відповідно до пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення;
К1Д - фактичний розмір капіталу 1 рівня (далі - К1) дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який визначається як сума складових капіталу дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3 та 9 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП відповідно, зменшена на суму вирахувань, що відповідають вимогам глав 3 та 9 розділу II цього Положення щодо вирахувань з ОК1КІП, ДК1КІП;
НК1Д - необхідний розмір К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності К1 цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 10 розділу II цього Положення;
НК1Дк - необхідний розмір К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності К1 цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 10 розділу II цього Положення, розрахований на основі сукупної експозиції під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи в частині, що стосується такої дочірньої компанії. Розрахунок здійснюється з урахуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи;
ВКвК1 - відсоток частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований як відношення розміру частки меншості в К1 цієї дочірньої компанії (ЧМвК1д), визначеної відповідно до пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення, до загальної суми складових ОК1 та ДК1 цієї дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3 та 9 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи визначає частку меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (ЧМвК1д) як суму складових ОК1, ДК1 цієї дочірньої компанії за одночасного дотримання таких умов:
1) до дочірньої компанії встановлені вимоги щодо достатності ОК1, К1;
2) показники звітності дочірньої компанії включаються до консолідованої звітності банківської групи з використанням методу повної консолідації відповідно до цього Положення;
3) складові ОК1, ДК1, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення, належать інвесторам - третім особам;
4) складові ОК1, ДК1, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 10 розділу II цього Положення, не профінасовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями. Складові ОК1, ДК1 вважаються такими, що профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями, якщо кошти вважаються прямо чи опосередковано залученими згідно з пунктами 84-87 глави 14 розділу IV Положення № 196.
4. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП (ЧМвК1КІП), визначає необхідний розмір К1 цієї дочірньої компанії, який необхідний для дотримання:
1) українською дочірньою компанією, яка є банком, - одночасно вимог до:
мінімального значення нормативу достатності К1, встановленого Національним банком;
підвищеного значення нормативу достатності К1, встановленого Національним банком згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки;
комбінованого буфера капіталу;
2) українською дочірньою компанією, яка є небанківською фінансовою установою, - вимог щодо достатності К1, встановлених Регулятором;
3) іноземною дочірньою компанією - вимог щодо достатності К1, встановлених відповідним державним органом іноземної держави.
5. Відповідальна особа банківської групи, якщо дочірня компанія - учасник кредитно-інвестиційної підгрупи має власні дочірні компанії, які також є учасниками цієї кредитно-інвестиційної підгрупи, здійснює розрахунок частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП (ЧМвК1КІП) згідно з главою 10 розділу II цього Положення.
Розрахунок частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП (ЧМвК1КІП), здійснюється на субконсолідованій основі.
До розрахунку К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи можуть включатися частки меншості в К1 її дочірніх компаній, розмір яких визначається в порядку, установленому в главі 10 розділу II цього Положення.
6. Відповідальна особа банківської групи в разі включення до розрахунку ДК1КІП частки меншості в ДК1 іноземної дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про вимоги щодо достатності К1, встановлені відповідним державним органом іноземної держави.
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір К2КІП як суму складових К2КІП, зменшену на суму вирахувань із К2КІП.
2. Відповідальна особа банківської групи до складових К2КІП включає:
1) складові К2, визначені в главі 12 розділу III Положення № 196;
2) частки меншості в К2 дочірніх компаній - учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, розраховані в порядку, визначеному в главі 12 розділу II цього Положення.
Відповідальна особа банківської групи має право прийняти рішення не здійснювати розрахунку розміру частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи та не включати її до розрахунку К2КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи здійснює вирахування з К2КІП згідно з главою 13 розділу III Положення № 196.
Глава 12. Розрахунок частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К2КІП
1. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К2КІП, за такою формулою:
ЧМвК2КІП = ЧМвРККІП - ЧМвК1КІП,
де ЧМвК2КІП - розмір частки меншості в К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К2КІП;
ЧМвРККІП - розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП, визначений згідно з пунктом 2 глави 12 розділу II цього Положення;
ЧМвК1КІП - розмір частки меншості в К1 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до К1КІП, визначений згідно з пунктом 2 глави 10 розділу II цього Положення.
2. Відповідальна особа банківської групи визначає розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП, за такою формулою:
ЧМвРККІП = ЧМвРКд - [(РКД - min{НРКД; НРКДк}) х ВЧМвРК],
де ЧМвРККІП - розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП;
ЧМвРКд - розмір частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, визначений відповідно до пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення;
РКД - фактичний розмір регулятивного капіталу дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, який визначається як сума складових капіталу цієї дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3, 9, 11 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП, К2КІП, зменшена на суму вирахувань, що відповідають вимогам глав 3, 9, 11 розділу II цього Положення щодо вирахувань з ОК1КІП, ДК1КІП, К2КІП;
НРКД - необхідний розмір РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності РК цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 11 розділу II цього Положення;
НРК1Дк - необхідний розмір РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи для виконання вимог щодо достатності РК цією дочірньою компанією, визначених у пункті 4 глави 12 розділу II цього Положення, розрахований на основі сукупної експозиції під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи в частині, що стосується такої дочірньої компанії. Розрахунок здійснюється з урахуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи;
ВЧМвРК - відсоток частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований як відношення частки меншості в РК цієї дочірньої компанії (ЧМвРКд), визначеної відповідно до пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення, до загальної суми складових ОК1, ДК1, К2 дочірньої компанії, що відповідають вимогам глав 3, 9, 11 розділу II цього Положення для включення до складових ОК1КІП, ДК1КІП, К2КІП.
3. Відповідальна особа банківської групи визначає частку меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи (ЧМвРКд) як суму складових ОК1, ДК1, К2 дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи за одночасного дотримання таких умов:
1) до дочірньої компанії встановлені вимоги щодо достатності ОК1, К1, РК;
2) показники звітності дочірньої компанії включаються до консолідованої звітності банківської групи з використанням методу повної консолідації відповідно до цього Положення;
3) складові ОК1, ДК1, К2, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення, належать інвесторам - третім особам;
4) складові ОК1, ДК1, К2, зазначені в абзаці першому пункту 3 глави 12 розділу II цього Положення, не профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями. Складові ОК1, ДК1, К2 вважаються такими, що профінансовані прямо чи опосередковано учасниками банківської групи або їхніми дочірніми компаніями, якщо кошти вважаються прямо чи опосередковано залученими згідно з пунктами 84-87 глави 14 розділу IV Положення № 196.
4. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП (ЧМвРККІП), визначає необхідний розмір РК цієї дочірньої компанії, який необхідний для дотримання:
1) українською дочірньою компанією, яка є банком, - одночасно вимог щодо:
мінімального значення нормативу достатності регулятивного капіталу, встановленого Національним банком;
підвищеного значення нормативу достатності регулятивного капіталу, встановленого Національним банком згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки;
комбінованого буфера капіталу;
2) українською дочірньою компанією, яка є небанківською фінансовою установою, - вимог щодо достатності регулятивного капіталу, встановлених Регулятором;
3) іноземною дочірньою компанією - вимог щодо достатності регулятивного капіталу, встановлених відповідним державним органом іноземної держави.
5. Відповідальна особа банківської групи, якщо дочірня компанія - учасник кредитно-інвестиційної підгрупи має власні дочірні компанії, які також є учасниками цієї кредитно-інвестиційної підгрупи, здійснює розрахунок частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП (ЧМвРККІП), згідно з главою 12 розділу II цього Положення.
Розрахунок частки меншості в РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, що включається до РККІП (ЧМвРККІП), здійснюється на субконсолідованій основі.
До розрахунку РК дочірньої компанії - учасника кредитно-інвестиційної підгрупи можуть включатися частки меншості в РК її дочірніх компаній, розмір яких визначається в порядку, встановленому в главі 12 розділу II цього Положення.
6. Відповідальна особа банківської групи в разі включення до розрахунку К2КІП частки меншості в К2 іноземної дочірньої компанії забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про вимоги щодо достатності РК, встановлені відповідним державним органом іноземної держави.
{Розділ II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розділ III. Достатність регулятивного капіталу, нормативи капіталу
Глава 1. Норматив достатності регулятивного капіталу банківської групи
1. Достатність регулятивного капіталу банківської групи відображає здатність банківської групи покрити збитки, спричинені прийнятими ризиками, за рахунок регулятивного капіталу.
2. Достатність регулятивного капіталу банківської групи визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу банківської групи, розрахованого згідно з главою 1 розділу II цього Положення, з необхідним розміром регулятивного капіталу банківської групи, розрахованим згідно з главою 1 розділу III цього Положення.
3. Мінімальні вимоги щодо достатності регулятивного капіталу банківської групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу банківської групи, розрахований згідно з главою 1 розділу II цього Положення, дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи, розрахований згідно з главою 1 розділу III цього Положення.
4. Необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи розраховується за такою формулою:
де НРКБГ - необхідний розмір регулятивного капіталу банківської групи;
НРККІП - необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, розрахований відповідно до пункту 5 глави 1 розділу III цього Положення;
НРКСП - необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи/страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, розрахований згідно з Положенням про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року № 202 (зі змінами), у частині порядку розрахунку необхідного розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи або страховика - учасника небанківської фінансової групи;
К - коригування, що визначається як необхідний розмір регулятивного капіталу, розрахованого за активами - вкладеннями (акції, частки, паї) учасників банківської групи в статутний капітал інших учасників банківської групи та інші фінансові інструменти, які були включені до вирахувань під час розрахунку регулятивного капіталу банківської групи.
Сума коригування розраховується за такою формулою:
де КРв - сума вкладень у капітал учасників банківської групи, зважених за ступенем кредитного ризику, що приймалася до розрахунку необхідного розміру регулятивного капіталу (НРК);
k - коефіцієнт, визначений згідно з пунктом 5 глави 1 розділу III цього Положення.
5. Необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи/банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, розраховується за такою формулою:
де СЕ - сукупна експозиція під ризиком кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахована відповідно до пункту 2 глави 2 розділу III цього Положення;
k - коефіцієнт, розрахований на основі значення мінімальних вимог щодо достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи:
1) до 31 грудня 2024 року (включно) - 0,085;
2) до 30 червня 2025 року (включно) - 0,0925;
3) із 01 липня 2025 року - 0,1.
Глава 2. Норматив достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (НРКк)
1. Норматив достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (НРКк) визначається як відношення розміру регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахованого згідно з главою 2 розділу II цього Положення, до сукупної експозиції під ризиком, визначеної згідно з пунктом 2 глави 2 розділу III цього Положення.
2. Відповідальна особа розраховує сукупну експозицію під ризиком КІП за такою формулою:
СЕ = КР + ОР × 10 + РР × 10 + Рі - НКР,
де СЕ - сукупна експозиція під ризиком;
КР - сукупна сума консолідованих активів та позабалансових зобов’язань кредитно-інвестиційної підгрупи, зважених на відповідні коефіцієнти ризику залежно від групи ризику, до якої віднесено актив, відповідно до глави 1 розділу IV Інструкції № 368, з урахуванням даних аналітичного обліку згідно з методикою розрахунку пруденційних нормативів, розробленою відповідно до Інструкції № 368 та схваленою рішенням Правління Національного банку (далі - сукупна сума зважених активів);
{Абзац третій пункту 2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024}
ОР - мінімальний розмір операційного ризику кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку визначення мінімального розміру операційного ризику;
РР - мінімальний розмір ринкового ризику кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахований відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку визначення мінімального розміру ринкового ризику (далі - мінімальний розмір ринкового ризику);
Рі - сукупний розмір різниць, які виникають унаслідок переміщення інструментів до банківської/торгової книги відповідно до вимог пункту 2574 глави 39 розділу V Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2018 року № 64 (зі змінами) (далі - Положення № 64), та зменшують сукупну експозицію під ризиком (далі - Різниця), розрахованих відповідно до пункту 3 глави 2 розділу III цього Положення;
НКР - сукупна величина непокритого кредитного ризику, яка вирахувана з регулятивного капіталу банку - учасника банківської групи, учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, операції якого включаються до розрахунку нормативів кредитного ризику банку з урахуванням пункту 21 глави 1 розділу VI Інструкції № 368.
3. Відповідальна особа для визначення Різниці здійснює такі послідовні заходи:
1) визначає сукупну суму зважених активів та мінімального розміру ринкового ризику, помноженого на коефіцієнт 10, розраховану без урахування переміщення інструменту;
2) визначає сукупну суму зважених активів та мінімального розміру ринкового ризику, помноженого на коефіцієнт 10, розраховану з урахуванням переміщення інструменту. Під час розрахунку такої суми враховується вплив, спричинений виключно переміщенням інструменту;
3) визначає розмір Різниці як перевищення величини, визначеної згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу III цього Положення, над величиною, визначеною згідно з підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу III цього Положення.
Відповідальна особа включає Різницю до сукупної експозиції під ризиком зі звітної дати, яка є наступною за датою переміщення інструменту до банківської/торгової книги, до дати припинення визнання переміщеного інструменту.
4. Мінімальне значення нормативу достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (НРКк) становить 10% від сукупної експозиції під ризиком:
1) до 31 грудня 2024 року (включно) - 8,5% від сукупної експозиції під ризиком;
2) до 30 червня 2025 року (включно) - 9,25% від сукупної експозиції під ризиком;
3) із 01 липня 2025 року - 10% від сукупної експозиції під ризиком.
Глава 3. Норматив достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НК1к)
1. Норматив достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НК1к) визначається як відношення розміру капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахованого згідно з главою 2 розділу II цього Положення, до сукупної експозиції під ризиком, розрахованої згідно з пунктом 2 глави 2 розділу III цього Положення.
2. Мінімальне значення нормативу достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НК1к) становить 7,5% від сукупної експозиції під ризиком.
Глава 4. Норматив достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НОК1к)
1. Норматив достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НОК1к) визначається як відношення розміру основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи, розрахованого згідно з главою 3 розділу II цього Положення, до сукупної експозиції під ризиком, розрахованої згідно з пунктом 2 глави 2 розділу III цього Положення.
2. Мінімальне значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи (НОК1к) становить 5,625% від сукупної експозиції під ризиком.
Глава 5. Буфери капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи. Комбінований буфер капіталу
1. Відповідальна особа банківської групи забезпечує формування буферів капіталу за кредитно-інвестиційною підгрупою, а саме:
3) буфера системної важливості, якщо учасником кредитно-інвестиційної підгрупи є банк, який набув статусу системно важливого банку;
Сукупний розмір буферів капіталу, щодо яких Національний банк прийняв рішення про їх формування, є комбінованим буфером капіталу.
2. Розмір буфера консервації становить 2,5% від сукупної експозиції під ризиком.
3. Рішення про дату початку формування буфера консервації та графік поетапного досягнення встановленого розміру приймається Правлінням Національного банку.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за шість місяців до дати запровадження буфера консервації.
4. Контрциклічний буфер формується в порядку, установленому Національним банком.
5. Національний банк установлює вимоги до формування контрциклічного буфера в разі виявлення ознак надмірного зростання кредитування/інших ознак, які свідчать про підвищення системних ризиків.
Національний банк установлює розмір контрциклічного буфера в межах 0-2,5% від сукупної експозиції під ризиком.
Рішення про дату початку, порядок формування контрциклічного буфера, розмір/збільшення розміру цього буфера, графік поетапного досягнення встановленого розміру (за потреби) приймається Правлінням Національного банку та містить інформацію про підстави і цілі запровадження/збільшення розміру цього буфера.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за 12 місяців до дати запровадження контрциклічного буфера.
6. Буфер системної важливості формується, якщо учасником кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи є банк, який набув статусу системно важливого банку, у розмірі, визначеному в розділі X Інструкції № 368 для такого банку.
Рішення про дату початку формування буфера системної важливості приймається Правлінням Національного банку.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за шість місяців до дати запровадження буфера системної важливості.
7. Буфер системного ризику формується в порядку, установленому Національним банком.
8. Національний банк установлює вимоги щодо формування буфера системного ризику в разі виявлення ознак, які свідчать про підвищення системних ризиків (за винятком ризиків, урахованих для встановлення контрциклічного буфера капіталу).
Національний банк установлює розмір буфера системного ризику в межах 0-3% від сукупної експозиції під ризиком.
Рішення про дату початку та порядок формування буфера системного ризику, розмір/збільшення розміру цього буфера, графік поетапного досягнення встановленого розміру (за потреби) приймається Правлінням Національного банку та містить інформацію про підстави і цілі запровадження/збільшення розміру цього буфера, перелік банківських груп, які зобов?язані його формувати, та/або критерії, на підставі яких визначаються такі банківські групи.
Національний банк доводить зміст прийнятого рішення до відома відповідальних осіб банківських груп не пізніше ніж за шість місяців до дати запровадження буфера системного ризику.
9. Буфери капіталу формуються за рахунок основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи.
10. Вимоги щодо формування комбінованого буфера капіталу за кредитно-інвестиційною підгрупою є дотриманими за умови одночасного забезпечення виконання таких вимог:
1) фактичне значення нормативу достатності регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи становить не менше, ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу або підвищеного значення нормативу достатності регулятивного капіталу в разі встановлення Національним банком такого значення згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки та комбінованого буфера капіталу;
2) фактичне значення нормативу достатності капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи становить не менше, ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу або підвищеного значення нормативу достатності капіталу 1 рівня в разі встановлення Національним банком такого значення згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки та комбінованого буфера капіталу;
3) фактичне значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня кредитно-інвестиційної підгрупи становить не менше, ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу або підвищеного значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня в разі встановлення Національним банком такого значення згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки та комбінованого буфера капіталу.
Глава 6. Достатність регулятивного капіталу страхової підгрупи
1. Достатність регулятивного капіталу страхової підгрупи визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахованого згідно з пунктом 2 глави 1 розділу II цього Положення, з необхідним розміром регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахованим згідно з пунктом 4 глави 1 розділу III цього Положення.
{Пункт 1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024}
2. Мінімальні вимоги щодо достатності регулятивного капіталу страхової підгрупи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахований згідно з пунктом 2 глави 1 розділу II цього Положення, дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи, розрахований відповідно до вимог пункту 4 глави 1 розділу III цього Положення.
{Пункт 2 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024}
{Положення доповнено новим розділом III згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розділ IV. Нормативи ліквідності
1. Вимоги до ліквідності кредитно-інвестиційної підгрупи
1. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана постійно управляти ліквідністю кредитно-інвестиційної підгрупи, підтримувати її на рівні, достатньому для своєчасного та повного виконання зобов’язань, забезпечувати оптимальне співвідношення між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань.
2. Кредитно-інвестиційна підгрупа має дотримуватися таких нормативів ліквідності:
1) поточної ліквідності (Н5к);
2) короткострокової ліквідності (Н6к);
3) коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк);
4) коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк);
5) коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк).
3. Відповідальна особа банківської групи, якщо до складу кредитноінвестиційної підгрупи входить учасник, зареєстрований в іноземній державі (далі - Іноземний учасник):
1) забезпечує документування та підтримання в актуальному стані інформації про:
наявні юридичні, контрактні/договірні, регуляторні, податкові або інші перешкоди/обмеження на передавання активів, які включаються до високоякісних ліквідних активів (далі - обмеження на передавання активів), від Іноземного учасника до інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, зареєстрованих в Україні;
вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, до розрахунку Іноземним учасником коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі;
результати розрахунків Іноземним учасником коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі, подані до відповідного державного органу іноземної держави, що здійснює нагляд за Іноземним учасником;
2) подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює банківський нагляд, не пізніше наступного робочого дня за днем подання до Національного банку файлів з показниками статистичної звітності щодо розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк), коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк) та коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) інформацію про:
обмеження на передавання активів від Іноземного учасника до інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, зареєстрованих в Україні, або підтвердження відсутності таких обмежень;
вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, до розрахунку Іноземним учасником коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі, включаючи інформацію щодо вимог, які є більш консервативними порівняно з вимогами, встановленими Національним банком. Відповідальна особа банківської групи має право не подавати до Національного банку інформацію, зазначену в підпункті 2 пункту 3 глави 1 розділу IV цього Положення, за умови, що раніше подана до Національного банку інформація є актуальною. У такому разі відповідальна особа банківської групи письмово повідомляє структурний підрозділ Національного банку, що здійснює банківський нагляд, про те, що раніше подана до Національного банку інформація є актуальною;
{Абзац третій підпункту 2 пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
3) подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює банківський нагляд, не пізніше 10 робочого дня за днем подання Іноземним учасником звітності щодо розрахунку коефіцієнтів ліквідності на індивідуальній основі до відповідного державного органу іноземної держави, що здійснює нагляд за цим Іноземним учасником.
{Глава 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024}
Глава 2. Норматив поточної ліквідності (Н5к)
2.1. Норматив поточної ліквідності (Н5к) (далі - норматив Н5к) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов’язань з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).
2.2. Норматив Н5к установлює мінімально необхідний обсяг активів банківської групи для забезпечення виконання поточного обсягу своїх зобов’язань протягом одного календарного місяця.
2.3. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок нормативу Н5к за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації, необхідної для такого розрахунку, з урахуванням розподілу активів і зобов’язань за строками до погашення.
Розрахунок нормативу Н5к здійснюється за такою формулою:
де | А(кіп) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно); |
Зп(кіп) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно). |
{Пункт 2.3 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024}
2.4. До активів із кінцевим строком погашення до 31 дня кредитно-інвестиційної підгрупи під час розрахунку нормативу Н5к включаються:
{Абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
3) кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов’язкових резервів банку в Національному банку);
4) строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку;
5) сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків, та кредитів, що отримані від інших банків;
6) кредити, що надані суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування заборгованості, строк сплати якої згідно з договором минув);
7) боргові цінні папери, інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або строк сплати заборгованості за якими згідно з договором не минув, та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство.
Активи під час розрахунку нормативу поточної ліквідності зменшуються на суму сформованих під них резервів, уцінки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів.
{Пункт 2.4 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019}
2.5. До зобов’язань із кінцевим строком погашення до 31 дня кредитно-інвестиційної підгрупи під час розрахунку нормативу Н5к включаються:
{Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
1) кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;
2) строкові вклади (депозити) Національного банку;
3) кредити, що отримані від Національного банку;
4) сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам;
5) кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій;
7) кошти Державного бюджету України та інших фондів України;
8) цінні папери власного боргу;
9) заборгованість за кредитами, що отримані від Національного банку, строк сплати якої згідно з договором минув;
10) заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
11) заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
12) кредиторська заборгованість з придбання активів;
13) субординований борг банку;
14) зобов’язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;
15) зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.5 згідно з Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019}
2.6. Необтяжені облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком, та депозитні сертифікати Національного банку, уключаючи придбані за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку нормативів ліквідності) з переходом права власності на такі цінні папери, під час розрахунку нормативу Н5к уключаються до активів без урахування строку до погашення.
{Абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
До розрахунку нормативу Н5к не включаються відповідні суми наданих кредитів за операціями репо в разі включення до розрахунку цього нормативу зазначених необтяжених цінних паперів.
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.6 згідно з Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019}
2.7. Відповідальна особа банківської групи під час розрахунку нормативу H5к має право зменшувати зобов’язання за наданими банком гарантіями, акредитивами, акцептами та авалями на суму коштів у розрахунках, які є грошовим забезпеченням (покриттям) за цими зобов’язаннями, за умови одночасного дотримання таких вимог:
1) безперечного контролю та доступу банку до грошового забезпечення;
2) право банку здійснити договірне списання коштів з рахунку, на якому обліковується грошове забезпечення, у разі невиконання контрагентом зобов’язань перед банком;
3) розміщення грошового забезпечення на строк, не менший, ніж строк цих зобов’язань (без права дострокового вилучення).
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.7 згідно з Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019}
2.8. Нормативне значення нормативу Н5к має бути не менше ніж 40 відсотків.
Глава 3. Норматив короткострокової ліквідності (Н6к)
3.1. Норматив короткострокової ліквідності (Н6к) (далі - норматив Н6к) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до одного року до зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року.
3.2. Норматив Н6к установлює мінімально необхідний обсяг активів банківської групи для забезпечення виконання своїх зобов’язань протягом одного року.
3.3. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок нормативу Н6к за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації, необхідної для такого розрахунку, з урахуванням розподілу активів та зобов’язань за строками до погашення.
Розрахунок нормативу Н6к здійснюється за такою формулою:
де | А1(кіп) - сукупні активи кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до одного року; |
З1(кіп) - сукупні зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи з кінцевим строком погашення до одного року. |
{Пункт 3.3 глави 3 розділу в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024}
3.4. Під час розрахунку нормативу Н6к до активів і зобов’язань з кінцевим строком погашення до одного року включаються активи та зобов’язання кредитно-інвестиційної підгрупи, що визначені в розділі VI Методики розрахунку пруденційних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, схваленої рішенням Правління Національного банку України від 15 грудня 2017 року № 803-рш (зі змінами).
{Пункт 3.4 глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 59 від 23.03.2022, № 2 від 05.01.2024}
3.5. Нормативне значення нормативу Н6к має бути не менше ніж 60 відсотків.
4. Коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВк) та коефіцієнт покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВк)
1. Коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВк) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності кредитно-інвестиційної підгрупи за всіма валютами для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма валютами протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію (далі - чистий очікуваний відплив грошових коштів за всіма валютами).
Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк) не рідше одного разу на місяць таким чином:
1) відносить до високоякісних ліквідних активів (далі - ВЛА) кредитноінвестиційної підгрупи за всіма валютами активи, що відповідають характеристикам та вимогам, установленим Національним банком;
2) визначає очікувані відпливи та очікувані надходження грошових коштів кредитно-інвестиційної підгрупи за всіма валютами із застосуванням коефіцієнтів очікуваних відпливів та очікуваних надходжень, установлених Національним банком на основі стрес-сценарію;
3) розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів кредитноінвестиційної підгрупи за всіма валютами як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів за всіма валютами цієї підгрупи. Якщо сукупні очікувані надходження за всіма валютами перевищують 75% від сукупних очікуваних відпливів за всіма валютами, то сума такого перевищення не враховується під час розрахунку чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма валютами;
4) розраховує коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВк) як відношення ВЛА кредитно-інвестиційної підгрупи за всіма валютами до чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма валютами цієї підгрупи.
2. Коефіцієнт покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВк) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності кредитно-інвестиційної підгрупи, за всіма іноземними валютами для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів за всіма іноземними валютами протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію (далі - чистий очікуваний відплив грошових коштів за іноземними валютами).
Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк) не рідше одного разу на місяць таким чином:
1) відносить до ВЛА кредитно-інвестиційної підгрупи за іноземними валютами активи, що відповідають характеристикам та вимогам, установленим Національним банком;
2) визначає очікувані відпливи та очікувані надходження грошових коштів кредитно-інвестиційної підгрупи за іноземними валютами із застосуванням коефіцієнтів очікуваних відпливів та очікуваних надходжень, установлених Національним банком на основі стрес-сценарію;
3) розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів кредитноінвестиційної підгрупи за іноземними валютами як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів за іноземними валютами цієї підгрупи. Якщо сукупні очікувані надходження за іноземними валютами перевищують 75% від сукупних очікуваних відпливів за іноземними валютами, то сума такого перевищення не враховується під час розрахунку чистого очікуваного відпливу грошових коштів за іноземними валютами;
4) розраховує коефіцієнт покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВк) як відношення ВЛА кредитно-інвестиційної підгрупи за іноземними валютами до чистого очікуваного відпливу грошових коштів за іноземними валютами цієї підгрупи.
3. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІBк) згідно з вимогами, установленими Національним банком у методиці розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR).
4. Відповідальна особа банківської групи, якщо до складу кредитноінвестиційної підгрупи входить Іноземний учасник, включає до розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВк) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІВк):
1) складові згідно з вимогами, встановленими:
методикою розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), крім складових, до яких застосовуються більш консервативні вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг;
відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, - щодо складових, до яких таким державним органом встановлені більш консервативні вимоги;
2) ВЛА Іноземного учасника у сумі, яка не перевищує сукупний розмір чистих очікуваних відпливів грошових коштів цього Іноземного учасника, - якщо є обмеження на передавання активів від Іноземного учасника до інших учасників кредитно-інвестиційної підгрупи, зареєстрованих в Україні.
5. Розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк) здійснюється за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації про відпливи та надходження грошових коштів, які очікуються протягом 30 календарних днів згідно з умовами укладених учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи договорів/контрактів.
До очікуваних відпливів та надходжень грошових коштів не включаються внутрішньогрупові операції між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи.
6. Нормативні значення коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк) та коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк) мають бути не менше ніж 100%.
Банківська група має дотримуватися нормативного значення коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRIBк), якщо середньоарифметичне значення відношення зобов’язань за іноземними валютами до всіх зобов’язань кредитно-інвестиційної підгрупи, розраховане за останніх 30 календарних днів, становить 5% і більше.
{Розділ доповнено главою 4 згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024з}
5. Коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк)
7. Коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень стабільного фінансування кредитно-інвестиційної підгрупи на горизонті один рік.
8. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) не рідше одного разу на квартал таким чином:
1) розраховує обсяг наявного стабільного фінансування (ASF) кредитноінвестиційної підгрупи як суму складових ASF (регулятивний капітал та зобов’язання цієї підгрупи), зважених на установлені Національним банком коефіцієнти ASF, які відображають рівень їх стабільності на горизонті один рік;
2) розраховує обсяг необхідного стабільного фінансування (RSF) кредитноінвестиційної підгрупи як суму складових RSF (активи та позабалансові зобов’язання цієї підгрупи), зважених на установлені Національним банком коефіцієнти RSF, які характеризують їх ліквідність на горизонті один рік;
3) розраховує коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFRк) як відношення обсягу наявного стабільного фінансування (ASF) кредитноінвестиційної підгрупи до обсягу необхідного стабільного фінансування (RSF) цієї підгрупи.
9. Відповідальна особа банківської групи здійснює розрахунок коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) згідно з вимогами, установленими Національним банком у методиці розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR).
10. Відповідальна особа банківської групи, якщо до складу кредитноінвестиційної підгрупи входить Іноземний учасник, включає до розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) складові згідно з вимогами, встановленими:
1) методикою розрахунку коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR), крім складових, до яких застосовуються більш консервативні вимоги, встановлені відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг;
2) відповідним державним органом іноземної держави, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, - щодо складових, до яких таким державним органом встановлені більш консервативні вимоги.
11. Розрахунок коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) здійснюється за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи та інформації про розподіл активів і зобов’язань за строками до погашення згідно з умовами укладених учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи договорів/контрактів.
12. Нормативне значення коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) має бути не менше ніж 100%.
13. Відповідальна особа банківської групи з метою забезпечення належного аналізу та оцінки ризику ліквідності здійснює розрахунок коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFRк) окремо в національній та в іноземних валютах.
{Розділ доповнено главою 5 згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
Розділ V. Нормативи кредитного ризику
Глава 1. Вимоги щодо обмеження кредитного ризику
1.1. Кредитний ризик, на який наражається банківська група, - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу банківської групи, що виникає через неспроможність особи або групи осіб, які несуть спільний економічний ризик, які взяли на себе зобов’язання виконати умови будь-якої фінансової угоди з учасником банківської групи або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання.
1.2. До операцій, що генерують кредитний ризик, належать активні операції, яким притаманний кредитний ризик, що пов’язані з наданням залучених коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також операції з придбання цінних паперів, дебіторська заборгованість, інші активні операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи.
{Пункт 1.2 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
1.3. З метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання контрагентами учасників банківської групи своїх зобов’язань, та забезпечення стабільної діяльності учасників банківської групи встановлюються такі нормативи кредитного ризику:
норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к);
норматив великих кредитних ризиків (Н8к);
{Абзац четвертий пункту 1.3 глави 1 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами (Н9к);
{Абзац пункту 1.3 глави 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
{Абзац п'ятий пункту 1.3 глави 1 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}.
1.4. Контрагентом банківської групи є будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з учасником (учасниками) банківської групи відносини фінансового характеру.
Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше контрагентів є одним контрагентом і таким, що несе спільний економічний ризик, за наявності хоча б одного з критеріїв, визначених главою 1 розділу VI Інструкції № 368 (далі - група пов’язаних контрагентів).
{Абзац другий пункту 1.4 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 15 від 19.01.2016; в редакції Постанови Національного банку № 102 від 01.08.2019}
Визначення пов'язаних з учасниками банківської групи осіб (далі - пов'язані особи) здійснюється згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
{Абзац третій пункту 1.4 глави 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
1.5. Відповідальна особа банківської групи зобов'язана забезпечити наявність ефективної політики та процедур своєчасного виявлення, розрахунку, оцінки, моніторингу, контролю та управління кредитним ризиком, у тому числі за операціями з пов'язаними особами, а також великими кредитними ризиками щодо одного контрагента (групи пов'язаних контрагентів), пов'язаних осіб. Ці політика та процедури мають охоплювати весь цикл кредитування, який включає видачу кредиту, його оцінку, а також здійснення управління кредитним та інвестиційним портфелем.
Учасники банківської групи забезпечують наявність відповідних інформаційних систем для виявлення активних операцій з групами пов'язаних контрагентів, пов'язаними особами, ведення переліку пов'язаних осіб, визначення обсягу операцій з пов'язаною особою, а також сукупного обсягу операцій учасників банківської групи з усіма пов'язаними особами з метою їх моніторингу.
{Пункт 1.5 глави 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
Глава 2. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к)
2.1. З метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами або групою пов’язаних контрагентів учасників банківської групи своїх зобов’язань, установлюється норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7к) (далі - норматив Н7к).
2.2. Норматив Н7к визначається як співвідношення суми сукупних вимог учасників банківської групи/підгрупи банківської групи до контрагента (групи пов'язаних контрагентів) та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо цього контрагента (групи пов'язаних контрагентів) до регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи.
{Пункт 2.2 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
2.3. Норматив Н7к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/балансу банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.
{Абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розрахунок нормативу Н7к здійснюється за такою формулою:
{Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
де | Зс(бг) - сукупна сума всіх вимог учасників банківської групи до одного контрагента (групи пов'язаних контрагентів) та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо цього контрагента (групи пов'язаних контрагентів), яка розраховується за такою формулою; |
де | Зс(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/сума всіх вимог банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, до одного контрагента (групи пов'язаних контрагентів) та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо цього контрагента (групи пов'язаних контрагентів); |
Зс(сп/у) - сукупна сума всіх вимог учасників страхової підгрупи/сума всіх вимог страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, до одного контрагента (групи пов'язаних контрагентів) та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо цього контрагента (групи пов'язаних контрагентів); | |
ВО - внутрішньогрупові операції, які не були вилучені під час розрахунку сукупних вимог та фінансових зобов’язань учасників підгруп банківських груп. |
{Пункт 2.3 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
2.4. Під час розрахунку нормативу Н7к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 2.3 цієї глави. У чисельнику замість Зс(бг) зазначається Зс(кіп) - сукупна сума всіх вимог учасників кредитно-інвестиційної підгрупи до одного контрагента (групи пов'язаних контрагентів) та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо цього контрагента (групи пов'язаних контрагентів), у знаменнику замість РКБГ зазначається РККІП - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи.
{Пункт 2.4 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 86 від 17.07.2024}
2.5. Під час розрахунку нормативу Н7к до вимог та фінансових зобов’язань учасників банківської групи щодо одного контрагента (групи пов’язаних контрагентів) уключаються вимоги та фінансові зобов’язання, що визначені в пунктах 2.3, 2.4 глави 2 розділу VI Інструкції № 368. Під час включення вимог та фінансових зобов’язань банків - учасників банківських груп ураховуються вимоги пунктів 2.5 - 2.6 глави 2 розділу VI Інструкції № 368.
{Пункт 2.5 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 15 від 19.01.2016}
2.6. Нормативне значення нормативу Н7к не має перевищувати 25 відсотків.
{Пункт 2.7 глави 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 330 від 23.05.2016}
Глава 3. Норматив великих кредитних ризиків (Н8к)
3.1. Норматив великих кредитних ризиків (Н8к) (далі - норматив Н8к) установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів.
3.2. Кредитний ризик щодо одного контрагента (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб уважається великим, якщо сума всіх вимог учасників банківської групи/підгрупи банківської групи до контрагента (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо контрагента (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи.
{Пункт 3.2 глави 3 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
3.3. Норматив Н8к визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків учасників банківської групи/підгрупи банківської групи щодо всіх контрагентів (груп пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб до регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно.
{Пункт 3.3 глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 15 від 19.01.2016}
3.4. Якщо один/одна контрагент/пов'язана особа входить одночасно до складу кількох груп пов'язаних контрагентів/пов'язаних осіб, то під час розрахунку нормативу Н8к сума всіх вимог учасників банківської групи/підгрупи банківської групи до цього/цієї контрагента/пов'язаної особи та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо цього/цієї контрагента/пов'язаної особи, ураховується один раз.
{Пункт 3.4 глави 3 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
3.5. Норматив Н8к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/балансу банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та іншої інформації, необхідної для такого розрахунку.
{Абзац перший пункту 3.5 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розрахунок нормативу Н8к здійснюється за такою формулою:
{Абзац третій пункту 3.5 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
де | Зв(бг) - сукупна сума всіх великих кредитних ризиків банківської групи щодо всіх контрагентів (груп пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб, яка розраховується за такою формулою: |
де | Зв(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/сума всіх вимог банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, до контрагентів (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо контрагентів (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб; |
Зв(сп/у) - сукупна сума всіх вимог учасників страхової підгрупи/сума всіх вимог страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, до контрагентів (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб та всіх фінансових зобов'язань, наданих такими учасниками щодо контрагентів (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб; | |
ВО - внутрішньогрупові операції, які не були вилучені під час розрахунку сукупних вимог та фінансових зобов’язань учасників підгруп банківських груп. |
До розрахунку приймаються вимоги учасників кредитно-інвестиційної підгрупи/банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та/або учасників страхової підгрупи/страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, до контрагентів (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб та фінансові зобов'язання, надані такими учасниками щодо контрагентів (групи пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб, якщо їх сукупний обсяг становить 10 і більше відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
{Пункт 3.5 глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
3.6. Під час розрахунку нормативу Н8к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 3.5 цієї глави. У чисельнику замість Зв(бг) зазначається Зв(кіп) - сукупна сума всіх великих кредитних ризиків кредитно-інвестиційної підгрупи банківської групи щодо всіх контрагентів (груп пов'язаних контрагентів), усіх пов'язаних осіб, у знаменнику замість РКБГ зазначається РККІП.
{Пункт 3.6 глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 86 від 17.07.2024}
3.7. Під час розрахунку нормативу Н8к до вимог та фінансових зобов'язань щодо контрагента (групи пов'язаних контрагентів), пов'язаних осіб включаються вимоги та фінансові зобов'язання, що визначені в пунктах 3.4, 3.5 глави 3 розділу VI Інструкції № 368. Під час включення вимог та фінансових зобов'язань банків - учасників банківських груп ураховуються вимоги пункту 3.7 глави 3 розділу VI Інструкції № 368.
{Пункт 3.7 глави 3 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
3.8. Нормативне значення нормативу Н8к не має перевищувати 800 відсотків (8-кратний розмір регулятивного капіталу).
{Главу 4 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
Глава 4. Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами (Н9к)
{Назва глави розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
4.1. Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами (Н9к) (далі - норматив Н9к) установлюється для обмеження концентрації кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами.
{Пункт глави розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
4.2. Норматив Н9к визначається як співвідношення сукупної суми всіх вимог учасників банківської групи/підгрупи банківської групи до всіх пов'язаних осіб та суми всіх фінансових зобов'язань, наданих учасниками банківської групи/підгрупи банківської групи щодо всіх пов'язаних осіб, до регулятивного капіталу банківської групи/підгрупи банківської групи відповідно.
{Пункт глави розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
4.3. Норматив Н9к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/балансу банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та субконсолідованого балансу страхової підгрупи/балансу страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та інформації, необхідної для такого розрахунку.
{Абзац перший пункту 4.3 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розрахунок нормативу Н9к здійснюється за такою формулою:
{Абзац третій пункту 4.3 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
де | Сзін(бг) - сукупна сума всіх вимог учасників банківської групи до всіх пов'язаних осіб та суми всіх фінансових зобов'язань, наданих учасниками банківської групи щодо всіх пов'язаних осіб, яка розраховується за такою формулою: |
де | Сзін(кіп/у) - сукупна сума всіх вимог учасників кредитно- інвестиційної підгрупи/сума всіх вимог банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, до всіх пов’язаних осіб та суми всіх фінансових зобов’язань, наданих учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи/банком - учасником банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, щодо всіх пов’язаних осіб; |
Сзін(сп/у) - сукупна сума всіх вимог учасників страхової підгрупи/сума всіх вимог страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, до всіх пов'язаних осіб та суми всіх фінансових зобов'язань, наданих учасниками страхової підгрупи/сума всіх вимог страхової компанії - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, щодо всіх пов'язаних осіб; | |
ВО - внутрішньогрупові операції, які не були вилучені під час розрахунку сукупних вимог та фінансових зобов'язань учасників підгруп банківських груп. |
{Пункт глави розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
4.4. Під час розрахунку нормативу Н9к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 4.3 глави 4 розділу V цього Положення. У чисельнику замість Сзін(бг) зазначається Сзін(кіп) - сукупна сума всіх вимог учасників кредитно-інвестиційної підгрупи до всіх пов'язаних осіб та суми всіх фінансових зобов'язань, наданих учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи щодо всіх пов'язаних осіб, у знаменнику замість РКБГ зазначається РККІП.
{Пункт глави розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
4.5. Під час розрахунку нормативу Н9к до вимог та фінансових зобов'язань щодо всіх пов'язаних осіб включаються вимоги та фінансові зобов'язання, що визначені в пунктах 3, 4 глави 4 розділу VI Інструкції № 368. Під час включення вимог та фінансових зобов'язань банків - учасників банківських груп ураховуються вимоги пунктів 5, 6 глави 4 розділу VI Інструкції № 368.
{Пункт глави розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 330 від 23.05.2016, № 163 від 31.12.2021}
4.6. Нормативне значення нормативу Н9к не має перевищувати 25 відсотків.
{Пункт 4.6 глави 4 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
{Главу 5 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
Розділ VI. Нормативи участі (інвестування)
Глава 1. Норматив участі (інвестування) у капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою (Н11к)
1.1. Норматив участі (інвестування) у капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою (Н11к) (далі - норматив Н11к), установлюється для обмеження ризику банківської групи, пов’язаного з участю учасників банківської групи в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою.
1.2. Норматив Н11к визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються учасниками банківської групи для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, шляхом придбання акцій, паїв, часток, інвестиційних сертифікатів, до регулятивного капіталу банківської групи.
1.3. Норматив Н11к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та інформації, необхідної для такого розрахунку.
{Абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розрахунок нормативу Н11к здійснюється за такою формулою:
{Абзац третій пункту 1.3 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
де | Кін(бг) - розмір коштів, які інвестуються учасниками банківської групи для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, що розраховується за такою формулою: |
де | Кін(кіп/у) - розмір коштів, які інвестуються учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи/банком - учасником банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою; |
Кін(сп/у) - розмір коштів, які інвестуються учасниками страхової підгрупи/страховиком - учасником банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою. |
{Пункт 1.3. глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
1.4. Під час розрахунку нормативу Н11к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 1.3 цієї глави. У чисельнику замість Кін(бг) зазначається Кін(кіп) - розмір коштів, які інвестуються учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи для участі в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, у знаменнику замість РКБГ зазначається РККІП.
{Пункт 1.4. глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
1.5. До коштів, що інвестуються, уключаються:
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що випущені юридичною особою, що не є фінансовою установою, та обліковуються учасниками банківської групи за справедливою вартістю;
{Абзац другий пункту 1.5 глави 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 131 від 15.12.2017}
вкладення учасників банківської групи в асоційовані та дочірні компанії, які не є фінансовими установами.
1.6. Нормативне значення нормативу Н11к не має перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
Глава 2. Норматив загальної суми участі (інвестування) (Н12к)
2.1. Норматив загальної суми участі (інвестування) (Н12к) (далі - норматив Н12к) установлюється для обмеження ризику банківської групи, пов’язаного з участю учасників банківської групи в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами.
2.2. Норматив (Н12к) визначається як співвідношення суми коштів, які інвестуються учасниками банківської групи для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами, шляхом придбання акцій, паїв, часток, інвестиційних сертифікатів, до регулятивного капіталу банківської групи.
2.3. Норматив Н12к розраховується за даними субконсолідованого балансу кредитно-інвестиційної підгрупи/балансу банку - учасника банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, та страхової підгрупи/страховика - учасника банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, та інформації, необхідної для такого розрахунку.
{Абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Розрахунок нормативу Н12к здійснюється за такою формулою:
{Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 86 від 17.07.2024}
де | Кзін (бг) - сума коштів учасників банківської групи, що інвестуються для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами, що розраховується за формулою: |
{Зміни до абзацу п'ятого пункту 2.3 глави 2 розділу VI, прийняті Постановою Національного банку № 132 від 01.11.2024 внести неможливо (відсутні слова, що потрібно замінити)}
де | Кзін(кіп/у) - сума коштів, що інвестується учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи/банком - учасником банківської групи, якщо кредитно-інвестиційної підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами; |
Кзін(сп/у) - сума коштів, що інвестується учасниками страхової підгрупи/страховиком - учасником банківської групи, якщо страхової підгрупи немає, для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами. |
{Пункт 2.3. глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
2.4. Під час розрахунку нормативу Н12к за кредитно-інвестиційною підгрупою застосовується формула, визначена в пункті 2.3 цієї глави. У чисельнику замість Кзін (бг) зазначається Кзін(кіп) - розмір коштів, які інвестуються учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи для участі в статутному капіталі юридичних осіб, що не є фінансовими установами, у знаменнику замість РКБГ зазначається РККІП.
{Пункт 2.4. глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 17.07.2024}
2.5. До коштів, що інвестуються, включаються:
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які випущені юридичними особами, що не є фінансовими установами, та обліковуються учасниками банківської групи за справедливою вартістю;
{Абзац другий пункту 2.5 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 131 від 15.12.2017}
вкладення учасників банківської групи в асоційовані та дочірні компанії, які не є фінансовими установами.
2.6. Нормативне значення нормативу Н12к не має перевищувати 60 відсотків регулятивного капіталу банківської групи.
Розділ VII. Звітність банківської групи
Глава 1. Контроль за дотриманням банківською групою/підгрупою банківської групи вимог щодо достатності регулятивного капіталу та пруденційних нормативів
1.1. Контроль за дотриманням банківською групою/підгрупою банківської групи вимог щодо достатності регулятивного капіталу та пруденційних нормативів здійснюється відповідним структурним підрозділом Національного банку на постійній основі.
{Пункт 1.1 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 392 від 19.06.2015}
1.2. Розрахунок достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи здійснюється відповідальною особою банківської групи на підставі проміжної консолідованої фінансової звітності банківської групи, проміжної субконсолідованої фінансової звітності підгруп банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи, річної субконсолідованої фінансової звітності підгруп банківської групи, іншої звітності та інформації, що необхідні для здійснення таких розрахунків.
Звітними є дані про дотримання вимог щодо:
1) достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи [крім коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк), коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІBк)], що розраховані станом на 01 число місяця, наступного за звітним кварталом;
2) коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRBBк), коефіцієнта покриття ліквідністю за іноземними валютами (LCRІBк), що розраховані станом на 01 число кожного місяця.
{Пункт 1.2 глави 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021; в редакції Постанови Національного банку № 2 від 05.01.2024}
1.3. Вимоги щодо порядку складання та подання файлів із показниками статистичної звітності щодо дотримання вимог щодо достатності регулятивного капіталу та пруденційних нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.
{Пункт 1.3 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 330 від 23.05.2016, № 156 від 27.12.2018, № 155 від 24.12.2019}
Глава 2. Вимоги щодо складання та подання звітності
2.1. Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану, субконсолідовану звітність на підставі звітності учасників банківської групи та подає до Національного банку в порядку, визначеному цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
2.2. Учасники банківської групи зобов’язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти та інформацію, необхідні для складання консолідованої, субконсолідованої та статистичної звітності, розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів у порядку, визначеному внутрішнім положенням банківської групи, яке має включати у тому числі:
{Абзац перший пункту 2.2 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
облікові процедури, які визначають принципи, методи складання та подання банківською групою консолідованої/субконсолідованої звітності;
процедури складання консолідованої, субконсолідованої звітності, іншої звітності, необхідної для розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів;
перехідну таблицю за статтями фінансової звітності підприємства, визначеними Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами), до консолідованого звіту банківської групи, що повинен ґрунтуватися на економічній суті операцій, які відображаються за відповідними статтями;
{Абзац четвертий пункту 2.2 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
перехідну таблицю Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 892/4185 (зі змінами), до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами), що має ґрунтуватися на економічній суті операцій, які відображаються за відповідними рахунками;
{Абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 131 від 15.12.2017, № 86 від 17.07.2024}
формати, порядок складання та строки подання учасниками банківської групи встановленої звітності та інформації;
{Абзац шостий пункту 2.2 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
механізм внутрішнього контролю за достовірністю, повнотою та своєчасністю подання інформації.
__________
1 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868.
{Виноска 1 пункту 2.2 глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
2.3. Відповідальна особа банківської групи складає проміжну, річну консолідовану фінансову звітність банківської групи та субконсолідовану фінансову звітність банківської підгрупи за формами та з використанням методів та процедур консолідації, визначених Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за № 1288/20026 (зі змінами) (далі - Інструкція № 373).
{Абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
Проміжна, річна консолідована фінансова звітність банківської групи та субконсолідована фінансова звітність банківської підгрупи складаються відповідальною особою банківської групи з дати створення банківської групи/підгрупи банківської групи до дати припинення її існування.
{Пункт 2.3 глави 2 розділу доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національного банку № 330 від 23.05.2016, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
Якщо склад банківської групи/підгрупи банківської групи збігається зі складом консолідованої групи, визначеної відповідно до вимог Інструкції № 373, то проміжна, річна консолідована фінансова звітність банківської групи/субконсолідована фінансова звітність підгрупи банківської групи не складається.
{Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
{Пункт 2.3 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 15 від 19.01.2016, № 86 від 17.07.2024}
2.4. Відповідальна особа банківської групи, у складі якої немає материнської компанії, включає до консолідованої звітності показники фінансової звітності учасників банківської групи, які контролюються контролером банківської групи, а також учасників банківської групи, які є дочірніми компаніями інших учасників банківської групи, з використанням методу повної консолідації.
Показники фінансової звітності учасників банківської групи, які є асоційованими компаніями інших учасників банківської групи, включаються до консолідованої звітності за методом участі в капіталі.
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.4 згідно з Постановою Національного банку № 15 від 19.01.2016}
2.5. Річна консолідована фінансова звітність банківської групи підлягає перевірці аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, норм і стандартів аудиту.
{Пункт 2.5 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
2.6. Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку річну консолідовану фінансову звітність банківської групи та субконсолідовану фінансову звітність підгруп банківської групи до 1 червня року, наступного за звітним.
{Пункт 2.6 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
2.7. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність банківської групи разом з аудиторським звітом шляхом розміщення на власному вебсайті та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством України.
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 15 від 19.01.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 92 від 10.08.2018; в редакції Постанови Національного банку № 163 від 31.12.2021}
2.8. Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку разом з річною консолідованою фінансовою звітністю, перевіреною аудиторською фірмою, Звіт про управління банківської групи, який складається з урахуванням вимог, визначених Інструкцією № 373.
{Пункт 2.8 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 163 від 31.12.2021, № 86 від 17.07.2024}
2.9. Відповідальна особа банківської групи складає проміжну консолідовану фінансову звітність банківської групи та проміжну субконсолідовану фінансову звітність підгруп банківської групи за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців, що включають:
{Абзац перший пункту 2.9 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
Консолідований проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Консолідований баланс);
Консолідований проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Консолідований звіт про фінансові результати).
До складу проміжної консолідованої фінансової звітності банківської групи та проміжної субконсолідованої фінансової звітності підгруп банківської групи можуть включатися також:
{Абзац четвертий пункту 2.9 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
Консолідований проміжний скорочений звіт про зміни у власному капіталі (Консолідований звіт про власний капітал);
Консолідований проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів;
пояснювальні примітки до консолідованої проміжної скороченої фінансової звітності.
{Абзац сьомий пункту 2.9 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.9 згідно з Постановою Національного банку № 330 від 23.05.2016}
2.10. {Абзац перший пункту глави 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
{Абзац другий пункту глави 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
{Абзац третій пункту глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
{Абзац четвертий пункту глави 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
{Абзац п'ятий пункту глави 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016}
Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку проміжну консолідовану фінансову звітність банківської групи та проміжну субконсолідовану фінансову звітність підгруп банківської групи не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним періодом.
{Пункт 2.10 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 163 від 31.12.2021}
2.11. Відповідальна особа банківської групи подає до Національного банку дані про концентрацію ризиків банківської групи та про значні внутрішньогрупові операції банківської групи у файлах з показниками статистичної звітності відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, який регламентує правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.
{Главу 2 розділу доповнено новим пунктом 2.11 згідно з Постановою Національного банку № 155 від 24.12.2019}
2.12. З метою розрахунку достатності регулятивного капіталу, пруденційних нормативів відповідальна особа банківської групи складає субконсолідований баланс кредитно-інвестиційної підгрупи та інші звіти, визначені внутрішнім положенням банківської групи.
Субконсолідований баланс кредитно-інвестиційної підгрупи включає дані за залишками за балансовими рахунками, рахунками доходів та витрат і за позабалансовими рахунками на 01 число кожного місяця з урахуванням коригуючих проводок банку, що здійснюються відповідно до вимог Інструкції № 373.
{Абзац другий пункту глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 15 від 19.01.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 2 від 05.01.2024}
Під час складання субконсолідованого балансу виключається сума внутрішньогрупових операцій між учасниками кредитно-інвестиційної підгрупи.
Директор Департаменту |
|
Додаток 1 |
Розрахунок суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку
1. Визначення суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку, з урахуванням наявності/відсутності в учасника кредитно-інвестиційної підгрупи документів щодо прогнозної суми дивідендів
№ з/п | Критерій наявності/відсутності документів щодо прогнозної суми дивідендів | Сума дивідендів, передбачуваних до сплати | |
із Прибутку ЗР/ПЗП | із Прибутків МРКІП | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Наявна пропозиція виконавчого органу або рішення загальних зборів щодо суми дивідендів до сплати | Дорівнює сумі дивідендів до сплати з ПрибуткуЗР (Ч), визначеній у пропозиції виконавчого органу/рішенні загальних зборів | Дорівнює сумі дивідендів до сплати з Прибутків МР, визначеній у пропозиції виконавчого органу/рішенні загальних зборів |
2 | Немає пропозиції виконавчого органу щодо суми дивідендів до сплати та рішення загальних зборів. Наявна дивідендна політика та її дані вважаються прийнятними | Дорівнює Прибуток ЗР/ПЗП × Коефіцієнтdiv | Дорівнює Прибутки МР х Коефіцієнтdiv МР - якщо дивідендна політика визначає прогнозний відсоток дивідендів до сплати або дорівнює прогнозній сумі дивідендів до сплати з Прибутків МР, визначеній у дивідендній політиці, - якщо дивідендна політика визначає прогнозну суму дивідендів до сплати |
3 | Немає пропозиції виконавчого органу та рішення загальних зборів. Наявна дивідендна політика, але її дані вважаються неприйнятними | Дорівнює найбільшому з трьох значень, визначених за такими формулами: 1) Прибуток ЗР/ПЗП × Коефіцієнтdiv; 2) Прибуток ЗР/ПЗП × Коефіцієнтdiv (1р.); 3) Прибуток ЗР/ПЗП × Коефіцієнтdiv (3р.) | Дорівнює найбільшому з трьох значень, визначених за такими формулами: 1) Прибутки МР × Коефіцієнтdiv МР; 2) Прибутки МР × Коефіцієнтdiv МР (1р.); 3) Прибутки МР × Коефіцієнтdiv МР(3р.) |
4 | Немає пропозиції виконавчого органу та рішення загальних зборів щодо суми дивідендів до сплати. Немає дивідендної політики. Наявна програма капіталізації | Дорівнює нулю (якщо програма капіталізації передбачає припинення нарахування/сплати дивідендів) або дорівнює сумі дивідендів до сплати з ПрибуткуЗР (Ч)/ПрибутківМР згідно з програмою капіталізації (якщо програма капіталізації передбачає нарахування/сплату дивідендів) | |
5 | Немає документів щодо прогнозної суми дивідендів | Дорівнює найбільшому з двох значень, визначених за такими формулами: 1) Прибуток ЗР/ПЗП × Коефіцієнт div (1р.); 2) Прибуток ЗР/ПЗП × Коефіцієнтdiv (3р.) | Дорівнює найбільшому з двох значень, визначених за такими формулами: Прибутки МР × Коефіцієнтdiv МР (1р.); 2) Прибутки МР × Коефіцієнтdiv МР(3р.) |
2. Розрахунок значення Коефіцієнтаdiv
№ з/п | Показник, визначений у дивідендній політиці | Формула розрахунку Коефіцієнтаdiv |
1 | 2 | 3 |
1 | Прогнозний відсоток дивідендів до сплати |
|
2 | Прогнозна сума дивідендів до сплати |
|
3 | Прогнозний відсоток чистого прибутку звітного року, що планується залишити в капіталі |
|
4 | Прогнозна сума чистого прибутку звітного року, що планується залишити в капіталі |
|
3. Розрахунок значення Коефіцієнтаdiv (1р.)
№ з/п | Критерії | Формула розрахунку Коефіцієнтаdiv (1р.)/значення Коефіцієнтаdiv (1р.) |
1 | 2 | 3 |
1 | Наявне рішення загальних зборів щодо розподілу прибутку (далі - рішення щодо розподілу прибутку) |
|
2 | Немає рішення щодо розподілу прибутку. Наявна дивідендна політика, яка містить прогнозний відсоток дивідендів до сплати |
|
3 | Немає рішення щодо розподілу прибутку. Немає дивідендної політики. За результатами звітного року отримано прибуток та розмір резервного фонду (капіталу) відповідає вимогам, визначеним законодавством | 1 |
4 | Немає рішення щодо розподілу прибутку. Немає дивідендної політики. За результатами звітного року отримано прибуток, але резервний фонд (капітал) не сформовано в розмірі, визначеному законодавством | 1 - Кр, де Кр - коефіцієнт формування резервного фонду, який розраховується як відношення встановленого законодавством відсотка відрахувань від прибутку для формування резервного фонду до 100 |
5 | За результатами звітного року отримано збиток | 0 |
4. Розрахунок значення Коефіцієнтаdiv МР (1р.)
№ з/п | Критерії | Формула розрахунку Коефіцієнтаdiv МР (1р.)/значення Коефіцієнтаdiv МР (1р.) |
1 | 2 | 3 |
1 | Наявне рішення загальних зборів щодо розподілу нерозподілених прибутків минулих років |
|
2 | Немає рішення загальних зборів щодо розподілу нерозподілених прибутків минулих років | 0 |
5. Пояснення до заповнення додатка
1. Коефіцієнтdiv - коефіцієнт виплати дивідендів, передбачуваних до сплати з Прибутку ЗР/ПЗП, значення якого визначається на підставі показників, визначених у дивідендній політиці щодо відповідного прибутку, згідно з таблицею 3 цього додатка.
2. Коефіцієнтdiv (1р.) - коефіцієнт виплати дивідендів з ПрибуткуЗР (Ч) за останній рік, що передує поточному року (за звітний рік), значення якого визначається відповідно до критеріїв, зазначених у таблиці 4 цього додатка.
3. Коефіцієнтdiv (3р.) - коефіцієнт виплати дивідендів з ПрибуткуЗР (Ч) за останніх три роки, що передують поточному року, значення якого дорівнює середньоарифметичному значенню Коефіцієнтівdiv (1р.), розрахованих для кожного року, в якому був чистий прибуток звітного року.
4. Коефіцієнтdiv МР - коефіцієнт дивідендів, передбачуваних до сплати з Прибутків МР, значення якого відповідає прогнозному відсотку дивідендів до сплати з нерозподілених прибутків минулих років, визначеному в дивідендній політиці на поточний рік, поділеному на 100.
5. Коефіцієнтdiv МР (1р.) - коефіцієнт виплати дивідендів з ПрибутківМР за останній рік, що передує поточному року (за звітний рік), значення якого визначається відповідно до критеріїв, визначених у таблиці 5 цього додатка.
6. Коефіцієнтdiv МР (3р.) - коефіцієнт виплати дивідендів з ПрибутківМР за останніх три роки, що передують поточному року, значення якого дорівнює середньоарифметичному значенню Коефіцієнтівdiv МР (1р.), розрахованих для кожного року, в якому учасник кредитно-інвестиційної підгрупи мав ПрибуткиМР.
7. ПрибутокЗР (Ч) - чистий прибуток звітного року.
8. ПрибутокЗР/ПЗП/П - прибуток звітного року/прибуток за проміжний звітний період/поточний прибуток.
9. ПрибуткиМР - нерозподілені прибутки минулих років.
{Додаток 1 в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
Додаток 2 |
Запевнення про достовірність розрахунку суми прибутку
{Додаток 2 в редакції Постанови Національного банку № 86 від 17.07.2024}
