Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору

{Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення
№ 2874 від 14.12.2011
№ 2561 від 26.12.2012
№ 2338 від 11.12.2013
№ 212 від 18.02.2015
№ 101 від 28.01.2016
№ 87 від 09.02.2017
№ 2428 від 21.12.2017
№ 2201 від 13.12.2018
№ 2249 від 20.12.2019
№ 1661 від 23.12.2020}

Національна рада, керуючись статтями 21, 22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статтями 15, 17 Закону України "Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ВИРІШИЛА:

1. Затвердити План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, що додається.

2. Управлінню правового забезпечення подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу зв'язків із ЗМІ та громадськістю оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.

4. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної ради від 09.11.2006 № 904 "Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національної ради В.Манжосова.

6. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ПЛАН
розвитку національного телерадіоінформаційного простору

I. Загальні положення

1.1. Цей План розвитку визначає мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада), порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України.

1.2. Цей План розвитку є основою для прийняття Національною радою рішень щодо створення та розвитку каналів мовлення й телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначення конкурсних умов та оголошення конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, визначення умов ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

1.3. Цей План розвитку складається з двох частин: плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення, та основних вимог щодо змістового наповнення і співвідношення форматів мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

1.4. Цей План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

1.5. Загальна характеристика телерадіоінформаційного простору, перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне, регіональне ефірне теле- та радіомовлення, наведені у додатках 1, 2 до цього Плану.

{Пункт 1.5 розділу I в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017, № 2428 від 21.12.2017}

II. План використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення

1. Сприяння забезпеченню мовлення українських телерадіокомпаній на територіях Донецької, Луганської областей і територію Автономної Республіки Крим

1.1. Національна рада здійснює державне регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, контролю та нагляду за використанням радіочастотним ресурсом України на території проведення операції Об’єднаних сил з урахуванням вимог чинного законодавства.

1.2. Ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

1.3. Національна рада сприяє забезпеченню доступу населення до програм українських мовників у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (окуповані території Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя), на територіях, які розташовані на лінії зіткнення, а також на територіях, які межують із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим.

1.4. Забезпечення доступу населення до програм українських мовників на тимчасово окупованих територіях здійснюється шляхом ліцензування, а також видачі дозволів на тимчасове мовлення згідно із Законом України «Про телебачення і радіомовлення» та відповідно до Порядку видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умов дозволу та порядку здійснення нагляду за додержанням законодавства про телебачення і радіомовлення телерадіоорганізаціями, що здійснюють тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення на підставі відповідного дозволу (далі - Порядок видачі дозволу), затвердженого рішенням Національної ради від 01 березня 2018 року № 288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2018 року за № 386/31838.

1.5. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких шляхом наземного ефірного аналогового та/або цифрового мовлення поширюються програми держави-агресора та може здійснюватися тимчасове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України, в тому числі аналогове мовлення, на підставі дозволу, виданого Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 309-р.

1.6. Національна рада сприяє розвитку телекомунікаційної інфраструктури на територіях з особливим режимом мовлення, а також організації мовлення на територію Автономної Республіки Крим.

1.7. З метою збільшення територій покриття телерадіопрограмами українських мовників, визначеному пунктом 1.3 цієї глави, Національна рада встановлює пріоритетність замовлень УДЦР, до яких належать: визначення можливості зміни технічних параметрів засобів мовлення; розрахунок частотних присвоєнь для здійснення телерадіомовлення.

1.8. Національна рада замовляє дослідження щодо підвищення ефективності мовлення мереж цифрового і аналогового телебачення, радіомовлення в Донецькій, Луганській і Херсонській областях, у районах прикордонних областей України.

1.9. Для пріоритетного забезпечення українським мовленням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, тимчасово непідконтрольних органам державної влади України територій Донецької та Луганської областей Національна рада підтримує розвиток мережі радіомовлення в діапазоні середніх хвиль.

2. Створення та розвиток радіо- та телеканалів мовлення, мереж мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України

2.1. Пріоритетним завданням для Національної ради залишається розбудова мереж мовлення акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - НСТУ), у тому числі і в прикордонних регіонах України, де спостерігається недостатнє покриття сигналом українських мовників.

2.2. Національна рада на своєму офіційному вебсайті оприлюднює щорічний звіт про діяльність НСТУ, складений Правлінням НСТУ, затверджений та поданий Національній раді Наглядовою радою НСТУ, здійснює організаційні заходи щодо обрання нових членів Наглядової ради НСТУ.

2.3. НСТУ здійснює телевізійне мовлення на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному (UA:ПЕРШИЙ) та культурно-освітньому (UA:КУЛЬТУРА)), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі.

2.4. Радіомовлення НСТУ здійснюється на трьох загальнонаціональних радіоканалах з використанням FM-частот: суспільно-політичному (UA:Українське радіо), культурно-освітньому (UA:Радіо Культура), молодіжному (UA:Радіо Промінь).

2.5. З метою забезпечення НСТУ радіочастотним ресурсом у діапазоні 87,5-108 МГц та подальшого розширення мереж трьох загальнонаціональних радіоканалів Національною радою замовляється розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», на підставі пропозицій НСТУ щодо розбудови мереж суспільно-політичного, культурно-освітнього, молодіжного каналів суспільного радіо.

2.6. Національна рада розглядає питання розбудови трьох каналів суспільного радіо у цифрових мультиплексах (багатоканальних телемережах із загальнонаціональним покриттям).

2.7. Загальнонаціональна радіомережа в діапазоні середніх та довгих хвиль скерована на виконання завдання національної безпеки в радіомовленні та забезпечує можливість отримання інформації (радіомовлення, сигнали, спеціальні повідомлення) на всій території України та за її межами.

2.8. Національна рада підтримує модернізацію середньохвильової мережі радіомовлення.

2.9. З метою підтримання децентралізації, виробництва локального контенту, збільшення території охоплення сигналом програм Суспільного мовлення (UA:Українське радіо, UA:Радіо Промінь, UA:Радіо Культура) та програм військово-патріотичного спрямування, покриття телерадіопрограмами територій, не покритих сигналом мовлення, зокрема у прикордонних районах областей України, створення та розвитку системи оповіщення населення Національна рада сприяє розвитку:

місцевого мовлення;

мовлення територіальних громад;

мовлення на прикордонних територіях.

3. Порядок створення нових та розбудова діючих мереж теле- та радіомовлення

3.1. Створення нових каналів телерадіомовлення та розбудова діючих телерадіомереж загальнонаціональних, регіональних і місцевих мовників відбуваються на замовлення Національної ради у порядку, визначеному цим Планом розвитку та чинним законодавством.

3.2. Можливість і умови користування радіочастотним ресурсом визначаються висновками щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України «Про радіочастотний ресурс України».

3.3. Суб’єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який має на меті створення нового каналу мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, подає до Національної ради інформацію, наведену в додатках 8-11 до Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 01 листопада 2012 року № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 57/22589, письмову згоду власника висотної споруди на встановлення технічного засобу мовлення та програмно-економічне обґрунтування створення нового каналу.

3.4. Національна рада після розгляду зазначених пропозицій суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення розглядає питання про замовлення розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

3.5. Національна рада розбудовує мережі телерадіомовлення та замовляє розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення за умови належного державного фінансування зазначених робіт, шляхом ліцензування на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) та видачі дозволів на тимчасове мовлення відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

3.6. Національна рада сприяє створенню та розвитку аудіо- та телеканалів мовлення, розбудовує загальнонаціональну теле- та радіомережу мовлення військово-патріотичного спрямування.

3.7. З метою збереження цілісності мережі радіомовлення загальнонаціональних і регіональних каналів мовлення та програмного наповнення дані про частоти або обсяг мовлення долучаються до раніше виданих Національною радою ліцензій на мовлення за зверненням телерадіоорганізацій.

3.8. Національна рада аналізує стан використання частотних присвоєнь нижнього піддіапазону ультракоротких хвиль (65,8-74 МГц) та розробляє пропозиції щодо перспективності їхнього подальшого використання з урахуванням досвіду європейських країн.

3.9. З метою визначення фактичної території розповсюдження програм ліцензіат надає до Національної ради виміри напруженості електромагнітного поля або карти покриття, згідно з якими вносяться відповідні зміни до ліцензії, у тому числі на підставі інформації щодо фактичної експлуатації радіоелектронного засобу, зазначеної ліцензіатом у заяві про переоформлення ліцензії.

3.10. Територія розповсюдження програм, зазначена в ліцензіях Національної ради, підлягає перегляду згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», відповідно до заяви телерадіоорганізації (під час переоформлення та продовження ліцензії).

3.11. Внаслідок скорочення кількості радіоточок проводового мовлення Національна рада разом з іншими державними органами та установами запроваджує заміщення цієї технології на ефірне мовлення в діапазоні 87,5-108 МГц для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, а також для організації системи оповіщення.

3.12. У випадку неможливості виконання ліцензіатом визначеної ліцензією програмної концепції або інших умов ліцензії, через запровадження карантинних та інших обмежувальних заходів у країні, такий ліцензіат повинен негайно звернутися до Національної ради з листом про тимчасовий відступ від умов програмної концепції або інших умов ліцензії із обґрунтуванням причин та обсягу вимог, що не можуть бути ним дотримані, відповідно до вимог Закону України від 16 червня 2020 року № 692-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Для розгляду Національною радою допустимості відступу від визначених ліцензією технічних параметрів мовлення, до листа додаються копії дозвільних документів на експлуатацію передавальних засобів мовлення.

4. Принципи та порядок переходу до цифрового ефірного телерадіомовлення

4.1. В Україні цифрове наземне ефірне теле- та радіомовлення реалізується у смугах радіочастот, визначених Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815 (далі - План використання радіочастотного ресурсу), у стандартах DVB-T, DVB-T2, DRM, Т-DAB.

4.2. З метою розповсюдження 32 телепрограм для публічного безкоштовного приймання діє загальнонаціональна мережа цифрового телемовлення у стандарті DVB-T/DVB-Т2 (MPEG-4), що складається з чотирьох цифрових багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5.

4.3. На підставі висновків УДЦР здійснюються заходи з розбудови радіомовлення у цифровому стандарті DAB+ для загальнонаціональної мережі з використанням потужностей державного оператора телекомунікацій Концерну РРТ.

Національна рада замовляє дослідження щодо розбудови загальнонаціональної мережі радіомовлення у стандарті DAB+ з метою якісного охоплення сигналом автомобільних доріг державного значення, обласних центрів та сприяє проведенню публічного обговорення результатів досліджень.

4.4. Національна рада вивчає питання впровадження цифрового радіомовлення у стандарті DRM у діапазоні середніх хвиль.

4.5. Національна рада сприяє затвердженню національних стандартів для забезпечення подальшого розвитку цифрового наземного ефірного телевізійного мовлення у стандарті DVB-T2.

4.6. Національна рада аналізує інформацію щодо охоплення територій та населення цифровим сигналом, зони невпевненого прийому для покращення покриття цифровим сигналом на підставі вимірювань та/або розрахунків.

4.7. Використання технології аналогового телевізійного мовлення відбувається з урахуванням потреби:

захисту інформаційного простору України на територіях населених пунктів, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями України;

забезпечення безперервності мовлення місцевих телекомпаній та їх прийому населенням на всій території країни.

4.8. Завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення здійснюється у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу. Суб’єкти господарювання, які використовують аналогові засоби мовлення, можуть припинити їхнє використання за власним бажанням раніше визначеного строку припинення використання радіотехнології «Аналогове телевізійне мовлення» та звернутися до Національної ради з відповідною заявою.

4.9. В останню чергу вимикаються визначені Національною радою телевізійні канали мовлення на територіях населених пунктів, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями України, а також телевізійні канали мовлення телерадіоорганізацій місцевого мовлення, які не мають ліцензій на цифрове мовлення.

4.10. Використання каналів мовлення на територіях з особливим режимом мовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» здійснюється згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу.

4.11. Національна рада сприяє здійсненню мовлення ліцензіатами місцевої категорії мовлення, які використовують аналоговий стандарт, але не отримали ліцензії на цифрове мовлення, якщо таке мовлення не створює завад цифровому мовленню, шляхом створення місцевих цифрових каналів мовлення за наявності висновків УДЦР.

З метою ефективного використання радіочастотного ресурсу, в разі отримання телерадіоорганізацією ліцензії на місцеве цифрове телевізійне мовлення (багатоканальне) на території здійснення нею аналогового мовлення, ліцензія на аналогове мовлення підлягає анулюванню.

4.12. У разі надходження висновків УДЦР Національна рада розглядатиме питання про створення додаткових мультиплексів та добудову діючих.

4.13. Національна рада сприяє створенню місцевих цифрових каналів мовлення у стандарті DVB-Т/T2 з метою забезпечення цифровим телевізійним мовленням населення, що проживає на території тимчасово окупованого Криму та непідконтрольних органам державної влади України територіях Донецької та Луганської областей, а також створенню загальнонаціонального мультиплексу з використанням потужностей державного оператора телекомунікацій Концерну РРТ у смузі частот метрового діапазону (174-230 МГц).

Національна рада проводить обговорення планів розбудови мережі загальнонаціонального цифрового ефірного мовлення у смузі частот метрового діапазону (174-230 МГц) з Концерном РРТ та мовниками.

Рішення про створення мультиплексу у визначених населених пунктах приймається відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Конкурс на мовлення в багатоканальній телемережі у смузі частот метрового діапазону (174-230 МГц) оголошується після побудови оператором мережі загальнонаціонального цифрового ефірного мовлення.

4.14. З метою одночасного вивільнення смуг частот I (790-862 МГц) і II (694-790 МГц) цифрових дивідендів здійснюється перепланування частотних присвоєнь загальнонаціональних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 та частотних виділень загальнонаціональної телемережі МХ-6.

За результатами перепланування створюватимуться загальнонаціональні телемережі синхронного телевізійного мовлення, мережі регіонального мовлення та місцеві цифрові канали у смузі частот 21-48 ТВК (470-694 МГц) після повного переходу на цифровий стандарт мовлення та припинення використання аналогових технологій телевізійного мовлення відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України.

4.15. З метою реалізації прав телерадіоорганізацій на переоформлення чинних ліцензій у зв’язку з упровадженням цифрового телебачення Національна рада звертається до УДЦР щодо визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових каналів мовлення, у порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до пропозицій, наданих місцевими телерадіоорганізаціями.

У разі наявності висновків УДЦР щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом для потреб місцевого цифрового мовлення для населеного пункту, де здійснюється аналогове мовлення ліцензіатами, Національна рада ухвалює рішення про створення місцевого цифрового каналу мовлення та, відповідно до пропозицій місцевих мовників на каналах, згідно із Законом України «Про телебачення і радіомовлення», визначає оператора телекомунікацій на цифровому каналі.

Після отримання інформації від оператора телекомунікацій щодо готовності каналу до впровадження цифрового мовлення мовник, що здійснює аналогове мовлення, подає до Національної ради відповідну заяву про переоформлення ліцензії при переході від аналогового до цифрового мовлення в частині змін технологічних параметрів, виду мовлення (переходу до багатоканального мовлення).

Здійснення переходу від аналогового до цифрового мовлення відбувається за визначеною Законом України «Про телебачення і радіомовлення» процедурою переоформлення ліцензії на мовлення. Забезпечення можливості переходу до багатоканального мовлення здійснюється у разі технічної можливості оператора, отримання висновку щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення для здійснення цифрового мовлення, внесення пункту про визначення розміру ліцензійного збору за відповідне переоформлення ліцензії до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 412.

4.16. Національна рада за зверненням ліцензіатів переглядає розподіл програм у багатоканальних телемережах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 для загальнонаціонального покриття.

4.17. За наявності вільних каналів, передбачених для розповсюдження 32 телепрограм для публічного безкоштовного приймання, згідно з пунктом 4.2 цієї глави Національна рада проводить конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення.

4.18. Технічна розробка багатоканальних телемереж забезпечується визначеним Національною радою оператором багатоканальних телемереж відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та радіочастотний ресурс.

Власник технічних засобів мовлення (місцеве/регіональне мовлення) або організація, що їх експлуатує, не має права надавати технічні засоби мовлення в користування телерадіоорганізаціям, які не мають відповідної ліцензії на багатоканальне мовлення.

Конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу для цифрових каналів мовлення Національна рада оголошує відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

4.19. За наявності в багатоканальних телемережах цифрового мовлення MX-1, MX-2, MX-3, MX-5 вільного ресурсу, незадіяного для потреб телемовлення згідно з пунктом 4.2 цієї глави, провайдер програмної послуги цих мереж може надавати програмні послуги після внесення Національною радою відповідних змін до ліцензій.

4.20. З метою безперешкодного доступу до програм ефірного цифрового мовлення їх розповсюдження здійснюється у відкритому доступі без застосування систем кодування, за винятком систем цифрового платного мовлення.

4.21. Національна рада розглядає заяви мовників та ухвалює рішення про продовження ліцензій на ефірне мовлення з використанням аналогових телевізійних каналів. Строк дії таких ліцензій встановлюється відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» з приміткою «До вимкнення аналогового телевізійного мовлення згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу».

4.22. Національна рада здійснює консультації з органами державної влади з метою нормативного врегулювання питання щодо тарифів на телекомунікаційні послуги, що надаються для потреб телерадіомовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

4.23. Вивільнення частотного ресурсу від засобів аналогового та цифрового мовлення для впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого та п’ятого поколінь здійснюватиметься після повного переходу від аналогового до цифрового мовлення у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу, за наявності висновків УДЦР щодо вільного радіочастотного ресурсу для заміни діючих телевізійних каналів.

4.24. Національна рада в межах повноважень, передбачених законодавством, організовує заходи щодо обговорення технічних вимог до цифрового сигналу, технічної якості зображення телевізійних каналів, приймального телевізійного обладнання.

4.25. З урахуванням розвитку новітніх медіа-послуг Національна рада підтримує розвиток нових технологій, які сприяють створенню конкурентного середовища, дозволять реалізувати нові бізнес-можливості для мовників та провайдерів програмної послуги (ОТТ-мовлення).

5. Розвиток ефірних багатоканальних телемереж у діапазоні 11,7-12,5 ГГц

5.1. Розвиток багатоканальних ефірних цифрових телемереж з використанням технології «МІТРІС» у районах, віддалених від великих міст, у сільській місцевості, на складних за рельєфом територіях як альтернативних мережам цифрового ефірного мовлення здійснюються із застосуванням обладнання систем, визначених відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, за умови нестворення радіозавад супутниковому мовленню.

5.2. Розширення території покриття багатоканальної ефірної цифрової телемережі з використанням технології «МІТРІС» здійснюється на підставі дозвільних документів УДЦР. У разі їх відсутності - забезпечується через звернення ліцензіата, який планує надавати програмні послуги на певній території, безпосередньо до УДЦР за зазначеним вище висновком, який разом із заявою є підставою для внесення змін до ліцензії.

5.3. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії провайдера програмної послуги з використанням технології «МІТРІС», за допомогою радіозв’язку в розподільчих системах надають програмну послугу шляхом ретрансляції телерадіопрограм відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

6. Порядок створення і розвитку супутникових каналів мовлення та введення в дію Національної супутникової системи зв’язку та мовлення

6.1. Створення і розвиток супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ) відбуватимуться у смугах частот, передбачених Планом використання радіочастотного ресурсу, з дотриманням державних стандартів та норм технічної якості мовлення.

6.2. У ліцензії на супутникове мовлення зазначаються технічні параметри супутникового каналу мовлення, визначені умовами договору з оператором телекомунікацій та оператором супутникового ретранслятора, організаційно-технічні зобов’язання ліцензіата.

6.3. З метою захисту інформаційного простору Національною радою проводяться консультації з телерадіоорганізаціями, громадськістю та органами державної влади стосовно використання національних супутникових засобів мовлення, створення національної супутникової мережі, ліцензування національної супутникової мережі та розгляду питань законодавчого врегулювання цих процесів.

6.4. Ліцензіати, що здійснюють діяльність зі створення і розвитку супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ), надають регулятору технічну можливість для проведення моніторингу.

7. Регулювання діяльності провайдерів програмної послуги

7.1. Для реалізації вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення», з метою підвищення рівня конкуренції на ринку платних послуг та доступу населення до інформації, захисту прав абонентів, стимулювання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, спрощення процедури ліцензування провайдерів програмної послуги запроваджується принцип технологічної нейтральності, який полягає в однаковому підході до провайдерів незалежно від технології, що ними застосовується для надання програмної послуги.

7.2. З метою створення рівних умов ведення господарської діяльності в галузі телерадіомовлення та унеможливлення діяльності суб’єктів господарювання, які надають програмні послуги незалежно від технології без отримання відповідної ліцензії, Національна рада в межах компетенції вживає заходів:

до суб’єктів господарської діяльності, які використовують телекомунікаційні ресурси, Інтернет-мережу задля формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;

до суб’єктів господарської діяльності, які не є ліцензіатами Національної ради, щодо ретрансляції програм, які не входять до переліку іноземних програм, зміст яких відповідає Європейській конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України;

щодо опрацювання звернень від громадських організацій та об’єднань, які займаються питаннями діяльності провайдерів програмної послуги, з метою унеможливлення протиправної діяльності суб’єктів господарювання на ринку телекомунікаційних послуг;

щодо проведення нарад (конференцій), розміщення інформаційних матеріалів на офіційному вебсайті Національної ради та роз’яснення про недопущення діяльності без відповідної ліцензії;

щодо звернення до органів державної влади для вжиття заходів стосовно припинення діяльності без відповідної ліцензії таких суб’єктів господарювання;

щодо ініціювання внесення змін до законодавства про врегулювання діяльності з використання Інтернет-мережі;

щодо ініціювання внесення змін до законодавства про посилення відповідальності за діяльність без відповідної ліцензії та порушення прав інтелектуальної власності у сфері телебачення і радіомовлення;

щодо запровадження принципів чесної конкуренції у діяльності провайдерів програмної послуги.

7.3. З метою захисту неповнолітніх від перегляду програм, які можуть завдати значної шкоди їхній психіці, провайдери програмної послуги обмежують такий перегляд згідно з чинним законодавством.

7.4. Задля спрощення регулювання діяльності ліцензіатів Національна рада здійснює виключно позапланові перевірки провайдерів програмної послуги.

{Розділ II в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

ІІI. Основні вимоги щодо змістового наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору

1. Регулювання у частині програмної концепції мовлення здійснюється відповідно до вимог Доктрини інформаційної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25 лютого 2017 року № 47, у межах компетенції Національної ради та складається із:

{Абзац перший пункту 1 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

1) заходів щодо внесення змін до чинного законодавства стосовно дерегуляції та спрощення процедури ліцензування мовлення, зокрема передбачення можливості подачі заявних документів в електронному вигляді через електронний кабінет ліцензіата;

{Підпункт 1 пункту 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

2) моніторингу телерадіопрограм з метою контролю та нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями норм законодавства та умов ліцензій, зокрема, у частині програмної концепції мовлення, а у зв’язку з обмеженістю частотного ресурсу, який використовують ефірні мовники, з метою забезпечення виконання телерадіоорганізаціями програмної концепції і ліцензійних зобов’язань рекомендацій утриматись від внесення змін до ліцензій у частині програмної концепції впродовж року з дня початку ними мовлення;

3) моніторингу радіопрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 3 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

4) моніторингу телепрограм з метою нагляду за дотриманням ліцензіатами обсягу передач та/або фільмів, виконаних державною мовою;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 4 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

5) моніторингу телепрограм з метою висвітлення теми здійснення операції Об’єднаних сил та теми окупації Криму;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 5 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

6) моніторингу телерадіопрограм щодо дотримання ліцензіатами (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07:00 та 23:00 передач європейського виробництва;

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

7) контролю за виконанням зобов’язань, які телерадіоорганізації взяли під час конкурсу (зокрема обсяг дитячих передач, обсяг пісень українською мовою, обов’язкове розміщення соціально важливих програм, обсяг ведення передач державною мовою, обсяг інформаційних передач місцевої тематики);

{Підпункт 7 пункту 1 розділу III в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2249 від 20.12.2019, № 1661 від 23.12.2020}

8) розгляду заяв на переоформлення ліцензій в порядку, визначеному Законом України “Про телебачення і радіомовлення”;

9) розгляду листів ліцензіатів про тимчасовий відступ від умов програмної концепції або інших умов ліцензії із обґрунтуванням причин та обсягу у період дії карантину або обмежувальних (протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням короновірусної хвороби COVID-19 відповідно до Закону України від 16 червня 2020 року № 692-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням короновірусної хвороби COVID-19);

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом 9 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

10) заходів з розробки та практичного запровадження методології моніторингу мови ворожнечі, продовження співпраці з фактчекінговими організаціями України щодо запобігання поширенню дезінформації в електронних ЗМІ.

{Пункт 1 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2249 від 20.12.2019; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

2. Формування програмної концепції мовлення складається з:

1) визначенні формату мовлення на підставі звернення телерадіомовників за такими критеріями:

за цільовою аудиторією (дитячий, чоловічий, жіночий, усі верстви населення, із визначенням вікової аудиторії тощо);

за тематичним спрямуванням програм (інформаційний, спортивний, музичний, суспільно-політичний, релігійний, еротичний тощо);

за стилістичною ознакою музики (НОT AC, SOFT AC, СHR/Dance тощо) та (для радіомовлення) особливостями співвідношення частин інформації та музики (інформаційне радіо, інформаційно-музичне, музично-інформаційне, музичне);

{Підпункт 1 пункту 2 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

2) рекомендацій телерадіокомпаніям при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі характеризуються актуальністю інформації та поняттям “інформаційний привід”, привертають увагу до поточної інформації (брифінг, дискусія, журналістське розслідування, інтерв’ю, новини, репортаж, ток-шоу, телеміст тощо);

культурно-мистецькі передачі присвячуються мистецтву та його історії, окремим напрямам, діячам та особистостям, які діяли чи діють у різних галузях художньої творчості;

науково-просвітницькі передачі відрізняються особливістю інформації, яка полягає в послідовному викладенні наукових даних з елементами естетичного та емоційного характеру (навчальні передачі, передачі, що інформують про найважливіші події у світі науки та техніки, пропагують останні наукові досягнення, розповідають про новітні винаходи тощо);

розважальні передачі поєднують в собі ознаки гумору, гри, розраховані на емоційну реакцію аудиторії, пов’язану з отриманням позитивних емоцій (реаліті-шоу, ток-шоу, вікторини, шоу та підбірка музичних творів для радіо тощо);

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо;

освітні передачі - передачі, спрямовані на розумово-пізнавальну і творчу діяльність з отриманням знань, умінь і навичок або їх удосконаленням у різних галузях науки, техніки, культури, мистецтва тощо з метою максимального засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці;

{Підпункт 2 пункту 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

3) основних принципів мовлення:

телерадіоорганізація формує свою програмну концепцію і редакційну політику з урахуванням основоположних конституційних прав і свобод людини та громадянина, з повагою до їхньої честі, гідності та принципів свободи слова і висловлювань (вираження поглядів);

програмна концепція телерадіоорганізації повинна формуватися за принципом точності та об’єктивності. Факти, які подаються глядачу/слухачу телерадіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям і даним;

телерадіоорганізація не наводить у програмі/передачі даних, про які відомо, що вони неправдиві або недостовірні;

важливою засадою діяльності телерадіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування цього права;

телерадіоорганізації не мають права транслювати та анонсувати програми або їх відеосюжети, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, а також програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження, відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатись безпосередньо перед їх трансляцією.

{Підпункт 3 пункту 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

{Пункт 2 розділу III доповнено новим підпунктом 3 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

3. Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає в:

1) сприянні:

змістовому наповненню та пропорційному співвідношенню форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору;

впровадженню державної політики протекціонізму щодо поширення програм і передач вітчизняного виробництва;

створенню умов для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян України та національних меншин, а також потреб етнічних українців, які живуть за межами України;

реалізації прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення; недопущенню в інформаційних та інших телерадіопрограмах закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

забезпеченню ідеологічного і політичного плюралізму у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації; розвитку суспільного, громадського, освітнього, культурологічного мовлення;

забезпеченню доступу до інформації особам з особливими потребами; забезпеченню прав національних меншин;

розробці технічних стандартів рівня гучності звуку реклами та створенню методології контролю за рівнем гучності звуку реклами;

2) запобіганні проявам дискримінації у ЗМІ за ознаками, визначеними законодавством України, міжнародними правовими актами, практикою Європейського суду з прав людини;

3) популяризації у ЗМІ демократичних принципів рівності, толерантного ставлення до людей незалежно від їх індивідуальних особливостей чи приналежності до певних груп, запобігання сегрегативних тенденцій в українському суспільстві;

4) розгляді Національною радою заяв на зміну програмної концепції мовлення з використанням радіочастотного ресурсу та у разі подання телерадіоорганізацією відповідної заяви, за такими критеріями:

час, що минув з дати отримання ліцензії;

обсяги відхилення від визначеного ліцензією формату мовлення та програмної концепції;

потенційний вплив на територіальний сегмент інформаційного простору (забезпечення громадян інформаційними передачами, місцевими новинами, соціально важливою інформацією);

виконанням зобов’язань, які ліцензіат взяв на себе під час конкурсу;

інформація (пропозиції, звернення, клопотання) фізичних та юридичних осіб, які проживають на території мовлення ліцензіата щодо підтримки запропонованих ним змін;

5) врахуванні для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян під час ліцензування мовлення:

формування громадянської свідомості аудиторії, її причетності до соціально-політичних процесів в Україні із збереженням етнічного, релігійного та культурного різноманіття;

популяризації культурної спадщини України, подій у сфері культури як в цілому, так і секторально (візуальне мистецтво, театри, книжкові фестивалі, музейні проекти, музика, виставкові проекти тощо);

популяризації здорового способу життя, спортивних заходів;

наявності у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору програм збалансованого змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення;

сприяння розвитку регіонального та місцевого мовлення;

дотримання вимог до програмної концепції, визначених під час конкурсу на відповідну ліцензію;

необхідності подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

6) наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні (у тому числі патріотичного спрямування), дитячі), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова;

7) аналізі телерадіоінформаційного простору та співвідношенні форматів мовлення для створення інформаційного профілю регіонів;

8) підготовці та проведенні соціологічних досліджень щодо визначення інформаційних потреб населення з метою змістовного наповнення телерадіоінформаційного простору України, з урахуванням отриманого профілю регіонів;

9) здійсненні ґрунтовного аналізу ліцензійної діяльності вітчизняних загальнонаціональних, регіональних, місцевих та закордонних мовників за умови відповідного фінансування з метою максимального територіального охоплення каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій, запровадження цифрового мовлення та відповідного технологічного переоснащення діючих каналів та мереж мовлення, для об’єктивної оцінки стану мовлення ліцензіатів та його доцільності у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

{Пункт 3 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

4. Принципами добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових ефірних телемереж), є:

1) забезпечення провайдерами програмної послуги всім абонентам можливості отримання програм універсальної програмної послуги (крім провайдерів програмної послуги ефірних цифрових телемереж, багатоканальних телемереж “МІТРІС”, “ММDS”), затверджених рішеннями Національної ради;

2) перелік програм універсальної програмної послуги затверджується Національною радою для населеного пункту (села, селища, міста, територіальної громади, району, області, всієї України), на території якого провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням виду технології, що використовується для провадження такої діяльності, згідно із законодавством України;

{Підпункт 2 пункту 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

3) перелік програм універсальної програмної послуги визначається за територіальним та технологічним критеріями з урахуванням такого підходу:

для технологій “МІТРІС” та “MMDS” універсальна програмна послуга відсутня у зв’язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного ресурсу;

для технологій DVB-T/DVB-T2 універсальна програмна послуга відсутня у зв’язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного ресурсу та конкурсним відбором програм для розповсюдження у багатоканальній телемережі провайдера програмних послуг;

для технологій ОТТ (або подібної інтернет-технології доставки програм) та DTH (або подібної супутникової технології доставки програм), для яких територією надання програмних послуг є уся територія України, універсальна програмна послуга включає телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада”;

для аналогової та цифрової технологій (DVB-C тощо), IPTV та будь-яких інших технологій, які мають географічну прив’язку до території надання програмних послуг, програми телерадіоорганізацій ефірного та багатоканального мовлення місцевої та регіональної категорій мовлення, а також телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада” долучаються до складу універсальної програмної послуги з урахуванням території розповсюдження цих програм (населений пункт, район, область, територія усієї України);

для аналогової технології радіопрограми НСТУ не включаються до переліку програм універсальної програмної послуги у разі відсутності технічної можливості;

4) затверджені переліки програм універсальної програмної послуги для населених пунктів, в яких здійснюється діяльність провайдерів програмної послуги, публікуються на офіційному веб-сайті Національної ради. У разі відсутності затвердженого переліку програм універсальної програмної послуги на офіційному веб-сайті для певних населених пунктів провайдер програмної послуги звертається до Національної ради із заявою щодо необхідності розробки універсальної програмної послуги із зазначенням населених пунктів або районів, в яких планується надання програмних послуг. На підставі поданої заяви Національна рада приймає рішення щодо затвердження переліку програм універсальної програмної послуги з подальшим опублікуванням на офіційному веб-сайті;

5) рекомендація суб’єктам господарювання включати до складу загальної концепції добору програм не менше 50 % програм вітчизняних мовників, а також програми регіональних телерадіокомпаній з Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які залишили окуповані території;

{Підпункт 5 пункту 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

6) рекомендація щодо розміщення програм провайдерами програмної послуги в такій послідовності:

універсальна програмна послуга;

інші програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії Національної ради на мовлення;

іноземні програми, які включені до переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України.

{Пункт 4 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

5. До питань захисту інформаційного простору держави як до одного з основних та пріоритетних завдань Національної ради належать:

1) моніторинг телерадіопрограм з метою здійснення нагляду за поширенням телерадіоорганізаціями об’єктивної інформації, а також запобігання поширенню інформації, яка містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

{Підпункт 1 пункту 5 розділу III в редакції Рішення Національної ради Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

2) моніторинг телерадіопрограм з метою запобігання поширенню фільмів і передач, учасниками створення яких є особи, внесені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, передбаченого статтею 15 Закону України «Про кінематографію»;

{Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом 2 згідно з Рішенням Національної ради Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

3) сприяння у межах своєї компетенції створенню і поширенню ліцензіатами телевізійного контенту, який відповідає національним інтересам, суспільним потребам та формує позитивний імідж України;

{Підпункт пункту 5 розділу III в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

4) припинення ретрансляції провайдерами програмної послуги іноземних програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавству України;

5) розроблення за участю громадськості порядку визнання змісту іноземних програм таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, сприяння розробці проекту закону України про аудіовізуальні послуги, який серед іншого передбачає механізм забезпечення прозорості і доступності інформації про кінцевих вигодоодержувачів, володільців істотної участі та пов’язаних осіб телерадіоорганізацій;

{Підпункт пункту 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

6) організація заходів із залученням представників індустрії у сфері телебачення і радіомовлення щодо припинення діяльності суб’єктів господарювання без отримання у встановленому законодавством порядку відповідної ліцензії;

7) участь у розробці механізмів санкціонованого поширення програм, недопущення порушення авторських прав на програмний продукт, контрольованої реалізації карток доступу до програм зарубіжних супутникових платформ;

8) створення умов для спільного запровадження телерадіоорганізаціями та операторами телекомунікацій заходів з підготовки призначених для трансляції телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі до оповіщення у цих умовах; активна участь у нарадах, метою яких є приведення діяльності суб’єкта господарювання у відповідність до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про телекомунікації”;

9) ураховуючи законодавчу заборону діяльності суб’єктів господарювання у сфері телерадіомовлення без отримання відповідної ліцензії, в разі надходження інформації або скарг щодо фактів здійснення такої діяльності суб’єктами господарювання Національна рада звертається відповідно до органів державної влади;

{Підпункт 10 пункту 5 розділу III виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

10) здійснення державного регулювання діяльності у сфері телерадіомовлення та розвитку радіочастотного ресурсу України, контролю та нагляду за його використанням на території проведення операції Об’єднаних сил з урахуванням чинного законодавства;

{Підпункт пункту 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017, № 2201 від 13.12.2018}

11) ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»;

{Підпункт пункту 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

{Підпункт 12 пункту 5 розділу III виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

12) сприяння розвитку телерадіомовлення та телекомунікаційної інфраструктури на територіях з особливим режимом мовлення, на прикордонних територіях, а також організації мовлення на території Автономної Республіки Крим;

{Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2201 від 13.12.2018}

13) встановлення Національною радою пріоритетних замовлень УДЦР з метою збільшення територій покриття телерадіопрограмами українських мовників, до яких належать: визначення можливості зміни технічних параметрів засобів мовлення; розрахунок частотних присвоєнь для здійснення телерадіомовлення на територіях, визначених у підпункті 12 цього пункту;

{Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

{Підпункт 14 пункту 5 розділу III виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

{Підпункт 15 пункту 5 розділу III виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

{Підпункт 16 пункту 5 розділу III виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

{Підпункт 17 пункту 5 розділу III виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1661 від 23.12.2020}

14) технологічне удосконалення моніторингового центру Національної ради та створення регіональних моніторингових комплексів, що дасть змогу оперативно реагувати на порушення ліцензіатами вимог законодавства, ліцензійних умов та умов ліцензій, порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів. У моніторингових центрах здійснюються багатоканальний прийом, вибірковий перегляд, запис і зберігання ефірних, кабельних та супутникових програм телебачення й радіо, а також визначається перелік програм, які надаються у складі програмної послуги.

{Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017}

6. Національна рада здійснює заходи щодо забезпечення прозорості власності суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (далі – суб’єкти інформаційної діяльності), зокрема:

на підставі наданої в установленому порядку інформації аналізує структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності щодо її прозорості;

під час ліцензування мовлення враховує обмеження, які стосуються заснування та участі в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги;

оприлюднює інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) суб’єкта інформаційної діяльності шляхом відображення цієї інформації в Державному реєстрі суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який ведеться Національною радою;

контролює виконання вимог законодавства щодо щорічного подання до Національної ради суб’єктами інформаційної діяльності інформації про структуру власності та оприлюднення ними цієї інформації на власних веб-сайтах;

сприяє спрощенню подання суб’єктами інформаційної діяльності щорічної інформації про свою структуру власності через модуль офіційного веб-сайту Національної ради шляхом заповнення відповідних форм.

{Пункт 6 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

{Розділ III доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016}

{План в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2874 від 14.12.2011, із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2561 від 26.12.2012; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 212 від 18.02.2015}

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
телерадіоінформаційного простору

1. Радіотехнології, що використовуються в Україні для цілей телерадіомовлення, згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815, включають в себе аналогове звукове і телевізійне мовлення, цифрове наземне телевізійне мовлення, супутникове радіомовлення та радіотехнологію багатоканального наземного телерадіомовлення для передачі та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у багатоканальних розподільчих системах.

2. Залежно від території розповсюдження програм у сфері телевізійного мовлення створено 10 загальнонаціональних аналогових ефірних телемереж, 28 загальнонаціональних цифрових телемереж стандарту DVB-T2 у складі МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, 19 регіональні аналогові ефірні телемережі, 73 регіональних цифрових телемереж, 110 місцевих телеканалів в аналоговому стандарті та 64 у цифровому стандарті DVB-T2.

3. Багатоканальне телевізійне мовлення у стандарті DVB-T/Т2 у місті Київ здійснюється з використанням 41 та 43 каналів телевізійного мовлення.

4. Наземне ефірне радіомовлення згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу реалізується з використанням частот довгих, середніх і коротких хвиль, а також ультракоротких хвиль нижнього та верхнього піддіапазонів.

5. Залежно від території розповсюдження програм створено: 15 загальнонаціональних радіомереж, 38 регіональних радіомереж, 290 місцевих радіоканали.

6. Багатоканальне ефірне радіомовлення у стандарті DAB+ у м. Києві здійснюється 14 телерадіоорганізаціями.

7. Для здійснення діяльності 6 провайдерів програмної послуги використовують телемережі типу наземного телерадіомовлення “МІТРІС” для передачі та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у багатоканальних розподільчих системах. Систему “Телесело” використовує 1 провайдер програмної послуги. Систему “ММDS” використовують 5 провайдерів.

8. Програмну послугу у кабельних мережах надають 643 провайдерів програмної послуги, зокрема за технологією IPTV - 230 провайдерів, за технологією ОТТ - 1.

9. Супутникове телевізійне мовлення здійснюють 109 телерадіоорганізацій, 4 телерадіоорганізації здійснюють супутникове радіомовлення; 2 провайдери програмної послуги використовують DTH-платформу.

{Додаток в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 212 від 18.02.2015; із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016, № 87 від 09.02.2017, № 2428 від 21.12.2017, № 2201 від 13.12.2018, № 2249 від 20.12.2019, № 1661 від 23.12.2020}

ПЕРЕЛІКИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ

Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне ефірне телевізійне мовлення

Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють регіональне телевізійне мовлення

Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне ефірне радіомовлення

Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють регіональне ефірне радіомовлення

Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють цифрове ефірне радіомовлення у стандарті DAB+

{План доповнено новим Додатком 2 згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016; в редакції Рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 87 від 09.02.2017, № 2428 від 21.12.2017, № 2201 від 13.12.2018, № 2249 від 20.12.2019, № 1661 від 23.12.2020}

{Додаток 3 виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}

{Додаток 4 виключено на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2428 від 21.12.2017}