МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ПОГОДЖУЮ ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Департаменту Заступник Міністра
Н.А.Железняк Л.В.Єфіменко
17.06.2009 17.06.2009
ВИСНОВОК N 2/95про скасування рішення про державну
реєстрацію нормативно-правового акта
Міністерство соціального захисту населення України _________________________________________________________________
(найменування міністерства, іншого органу виконавчої влади,який прийняв нормативно-правовий акт)
Наказ від 01.04.97 N 44 ( z0442-97 ) "Про затвердження
Типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального
обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і
про відділення соціальної допомоги вдома".
_________________________________________________________________
(вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)24.09.97 за N 442/2246 _________________________________________________________________
(дата і номер державної реєстрації)
_________________________________________________________________
(вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)24.09.97 за N 442/2246 _________________________________________________________________
(дата і номер державної реєстрації)
Одержання висновку Міністерства юстиції України про
невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) та практиці
Європейського суду з прав людини (підпункт "в-1" пункту 17
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731)
( 731-92-п ).
_________________________________________________________________
(правові підстави скасування рішення про державну реєстрацію)
_________________________________________________________________
(правові підстави скасування рішення про державну реєстрацію)
ВИСНОВОК:
Наказ Міністерства соціального захисту населення України від
01.04.97 N 44 ( z0442-97 ) "Про затвердження Типових положень
(взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування
пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення
соціальної допомоги вдома" (далі - Наказ) визначає основні
завдання і функції територіального центру соціального
обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян
(далі - територіальний центр) та відділення соціальної допомоги
вдома (далі - відділення), умови прийняття до центрів на
обслуговування і порядок надання соціальних послуг, визначає право
на першочергове влаштування до територіального центру, перелік
протипоказань для прийняття на обслуговування до територіального
центру та відділення, визначає види послуг, які надаються, а також
підстави для припинення обслуговування.
Так, пунктом 13 Типового положення (взірцевого) про
територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та
одиноких непрацездатних громадян ( z0442-97 ) передбачено, що
територіальний центр приймає в підрозділи на обслуговування
пенсіонерів, інвалідів I і II групи незалежно від віку, одиноких
непрацездатних громадян та інших соціально незахищених громадян
(далі - непрацездатні громадяни), які потребують
соціально-побутової та медико-соціальної допомоги, на підставі
картки медичного огляду, акта обстеження матеріально-побутових
умов проживання та особистої заяви. До числа одиноких
непрацездатних громадян належать громадяни, в тому числі подружжя,
які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх
утримувати.
Проте, у чинному законодавстві відсутнє визначення поняття
"одинокий непрацездатний громадянин".
Крім того, Законом України "Про соціальні послуги" ( 966-15 )
(далі - Закон) визначено, що основними формами надання соціальних
послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування.
Також, статтею 6 Закону ( 966-15 ) передбачено, що право на
отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також
іноземці та особи без громадянства, у тому числі біженці, які
проживають в Україні на законних підставах та перебувають у
складних життєвих обставинах. У свою чергу, Закон визначає, що
складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують
нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може
подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової
активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність,
сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи,
насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї,
малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне
лихо, катастрофа тощо).
Враховуючи викладене, Закон ( 966-15 ) визначає значно ширше
коло суб'єктів, які мають право на отримання соціальних послуг,
ніж Наказ ( z0442-97 ).
Отже, Наказ ( z0442-97 ) не відповідає зазначеному Закону
( 966-15 ).
Окрім того, Наказом ( z0442-97 ) запроваджена вимога надання
акта обстеження матеріально-побутових умов проживання для
прийняття до територіального центру.
Проте, статтею 9 Закону ( 966-15 ) передбачено, що для
отримання соціальних послуг, що надаються державними та
комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з
письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування.
Таким чином, у Законі ( 966-15 ) відсутня вимога щодо надання
акта обстеження матеріально-побутових умов проживання, що має
наслідком протиріччя Наказу ( z0442-97 ) із зазначеним Законом.
У зв'язку з викладеним положення Наказу ( z0442-97 )
порушують вимоги принципу юридичної визначенності і можуть
призвести до порушення законних прав осіб, Наказ не відповідає
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
( 995_004 ) та практиці Європейського суду з прав людини.
Крім того, Наказ ( z0442-97 ) регулює питання, які
захищаються статтею 8 Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує, що
кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя,
до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть
втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли
втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у
демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської
безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання
заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для
захисту прав і свобод інших осіб.
Так, під дію статті 8 Конвенції ( 995_004 ) підпадають,
зокрема, питання здоров'я людини; порушення фізичної і моральної
(психічної) цілісності людини; збирання медичних даних;
персональні дані про людину; використання інформації про особу;
контроль за умовами утримання, виховання, навчання; встановлення
та підтримання стосунків з іншими людьми; житло (приміщення або
місце для проживання); збирання відомостей майнового характеру;
здійснення таємного чи відкритого нагляду; сімейне життя; опіка та
піклування; право на спілкування з родичами та близькими;
дієздатність та правоздатність особи.
У своїй практиці Європейський суд нагадує, що охорона даних
особистого характеру, особливо медичних даних, має основоположне
значення для здійснення права на повагу до приватного і сімейного
життя. Дотримання конфіденційності відомостей про здоров'я
становить основний принцип правової системи всіх держав - учасниць
Конвенції ( 995_004 ). Він є важливим не лише для захисту
приватного життя хворих, а й для збереження їхньої довіри до
працівників медичних закладів і системи охорони здоров'я взагалі.
Національне законодавство має забезпечувати відповідні гарантії,
щоб унеможливити будь-яке повідомлення чи розголошення даних
особистого характеру стосовно здоров'я, якщо це не відповідає
гарантіям, передбаченим статтею 8 Конвенції.
Крім того, Європейський суд підкреслює, що розголошення
інформації може мати руйнівні наслідки для приватного і сімейного
життя відповідної особи та для її соціального і професійного
становища, виставляючи її на безчестя і наражаючи на небезпеку
ізоляції.
Статтями 8, 9 та 12 Закону України "Про запобігання
захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальний захист населення" ( 1972-12 ) передбачена
конфіденційність відомостей про результати медичного огляду.
Крім того, Наказом ( z0442-97 ) передбачено протипоказання
для прийняття на обслуговування до територіального центру та до
відділення.
Так, пунктом 18 Типового положення (взірцевого) про
територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та
одиноких непрацездатних громадян ( z0442-97 ) передбачено
протипоказаннями для прийняття на обслуговування територіальним
центром наявність у громадянина інфекційних, онкологічних
захворювань IV клінічної групи, СНІДу, захворювань на наркоманію,
алкоголізм, психічних захворювань за виключенням неврозів,
неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях, легкої
ступені дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та
судорожних синдромів різної етиології без слабоумства і виражених
змін особистості.
Отже, матиме місце порушення права особи на приватне життя,
яке гарантоване Конвенцією ( 995_004 ).
Враховуючи викладене та відповідно до підпункту "в-1" пункту
17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів
міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731
( 731-92-п ), підпункту 4.4 пункту 4 Порядку скасування рішення
про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до
державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції
України від 31.07.2000 N 32/5 ( z0458-00 ), зареєстрованого
31.07.2000 за N 458/4679, рішення про державну реєстрацію наказу
Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97
N 44 ( z0442-97 ) "Про затвердження Типових положень (взірцевих)
про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та
одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної
допомоги вдома" рекомендуємо скасувати.
Виключено з державного реєстру нормативно-правових актів
31.07.2009.
Начальник відділу з питань
соціального та трудового
законодавства Департаменту Л.І.Ільєнко
Редактор М.Д.Клопова
-
скопійовано
-
-
