Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби безпеки
№ 784 від 21.10.2008
№ 71 від 25.02.2013
№ 284 від 29.05.2014
№ 316 від 15.06.2016
№ 115 від 26.01.2018
№ 707 від 03.05.2019
№ 124 від 12.05.2020}
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, та з метою встановлення єдиного порядку прийняття на квартирний облік військовослужбовців Служби безпеки України, розподілу та надання їм житлових приміщень НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, що додається.
2. Директору Департаменту господарського забезпечення забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту господарського забезпечення.
4. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.
ІНСТРУКЦІЯ
про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень
{Нумерацію розділів Інструкції арабськими цифрами замінено нумерацією римськими цифрами згідно з Наказом Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
1.1. Ця Інструкція визначає порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського (у тому числі тим, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України (далі - СБ України), а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у СБ України після звільнення (далі - співробітники) та членам їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб та потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
{Пункт 1.1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
1.2. Державні службовці, службовці та працівники, які проходять службу (працюють) у СБ України, забезпечуються житловими приміщеннями відповідно до вимог чинного законодавства.
1.3. З метою забезпечення прозорості механізму надання житла співробітникам та членам їх сімей відомості про кількість житлових приміщень, що підлягає розподілу і що розподілено, подаються органами, закладами, установами СБ України, штабом Антитерористичного центру при СБ України до підрозділу Центрального управління, відповідального за господарське забезпечення у СБ України (далі - ПГЗ). Узагальнена інформація повинна систематично висвітлюватися на офіційному веб-сайті СБ України.
{Пункт 1.3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби безпеки № 115 від 26.01.2018, № 124 від 12.05.2020}
2.1. Житлово-побутові комісії утворюються у Центральному управлінні, його підрозділах, а також органах, закладах, установах СБ України, штабі Антитерористичного центру при СБ України з метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку співробітників, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей, розподілу та використання житлової площі.
Питання, пов’язані з забезпеченням житлом співробітників штабу Антитерористичного центру при СБ України, закладів, установ СБ України, які здійснюють діяльність у місті Києві та Київській області та не ведуть житлове будівництво (крім Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області та Національної академії СБ України, які ведуть окремий квартирний облік), вирішуються в порядку, встановленому для співробітників підрозділів Центрального управління СБ України.
2.2. Житлово-побутова комісія Центрального управління СБ України, житлово-побутові комісії органів, закладів та установ СБ України:
організовують ведення квартирного обліку;
здійснюють розгляд рапортів (звернень) співробітників СБ України та членів їх сімей про зарахування на квартирний облік, внесення змін до справ квартирного обліку, зняття з квартирного обліку, надання житлових приміщень, включення (виключення) до (з) списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, з інших питань житлового забезпечення;
здійснюють розгляд матеріалів щодо правомірності перебування військовослужбовців Служби безпеки України та членів їх сімей на квартирному обліку та у списках осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання житлових приміщень, та перегляд рішень про надання їм житла в порядку, установленому законодавством;
здійснюють перегляд раніше прийнятих рішень з питань житлового забезпечення;
організовують перевірку житлових умов співробітників СБ України у випадках, визначених законодавством;
взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями відповідно до законодавства та компетенції;
розглядають інші питання відповідно до законодавства.
Житлово-побутові комісії підрозділів Центрального управління СБ України, а також житлово-побутові комісії штабу Антитерористичного центру при СБ України, закладів та установ СБ України, зазначених в абзаці другому пункту 2.1 цього розділу, здійснюють повноваження, визначені абзацами третім - шостим цього пункту.
2.3. Житлово-побутова комісія затверджується у складі голови комісії, заступника голови комісії, членів комісії та її секретаря. Загальний склад житлово-побутової комісії повинен становити не менше семи осіб.
Склад житлово-побутової комісії Центрального управління затверджується наказом Центрального управління СБ України.
Склад інших житлово-побутових комісій затверджується наказом підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України.
Члени житлово-побутової комісії Центрального управління призначаються з числа представників підрозділів Центрального управління, штабу Антитерористичного центру при СБ України, які за посадою мають бути не нижче заступників керівників цих підрозділів (штабу Антитерористичного центру при СБ України).
2.4. Голова житлово-побутової комісії організовує роботу комісії та забезпечує для цього необхідні умови.
Голова житлово-побутової комісії зобов’язаний:
здійснювати керівництво діяльністю житлово-побутової комісії та вести її засідання;
визначати дату та порядок денний проведення засідань житлово-побутової комісії;
попередньо розглядати матеріали, які будуть обговорюватися на засіданні житлово-побутової комісії;
бути присутнім на всіх засіданнях житлово-побутової комісії (крім випадків неможливості прибуття з поважних причин - відрядження, відпустка чи хвороба);
забезпечувати дотримання вимог законодавства України в діяльності житлово-побутової комісії.
Голова житлово-побутової комісії має право:
скликати засідання житлово-побутової комісії;
вносити пропозиції на засіданні житлово-побутової комісії для прийняття рішень з питань, які належать до її компетенції;
вимагати від посадових осіб СБ України виконання рішень житлово-побутової комісії;
звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються прийнятих житлово-побутовою комісією рішень чи проектів її рішень;
доручати членам житлово-побутової комісії підготовку матеріалів з окремих питань для винесення їх на розгляд житлово-побутової комісії.
2.5. Заступник голови житлово-побутової комісії виконує обов’язки голови комісії у разі його відсутності (відрядження, відпустка чи хвороба).
На заступника голови житлово-побутової комісії поширюються права та обов’язки членів комісії.
2.6. Секретар житлово-побутової комісії за дорученням голови комісії:
забезпечує скликання засідань житлово-побутової комісії;
складає протоколи засідань житлово-побутової комісії;
готує проекти протоколів та інших документів, що стосуються діяльності житлово-побутової комісії;
виконує інші завдання, що пов’язані із забезпеченням діяльності житлово-побутової комісії;
відповідає за належне ведення та збереження документів, створених у процесі діяльності житлово-побутової комісії;
здійснює ознайомлення членів комісії (у разі їх звернення) з обліковими квартирними справами осіб, питання яких виноситься на розгляд житлово-побутової комісії.
У разі відсутності секретаря житлово-побутової комісії особою, яка виконує його обов’язки, за рішенням голови житлово-побутової комісії тимчасово призначається один із членів житлово-побутової комісії.
Секретар житлово-побутової комісії не має права голосу на засіданнях комісії.
2.7. Члени житлово-побутової комісії зобов’язані:
бути присутніми на всіх засіданнях житлово-побутової комісії (крім випадків неможливості прибуття з поважних причин: відрядження, відпустка чи хвороба);
опрацьовувати всі документальні матеріали, що виносяться на розгляд засідань житлово-побутової комісії, як під час проведення засідань, так і під час підготовки до них;
дотримуватися вимог законодавства в діяльності житлово-побутової комісії;
брати участь в перевірках житлових умов військовослужбовців СБ України та членів їх сімей у випадках, передбачених законодавством.
2.8. Члени житлово-побутової комісії мають право:
вносити пропозиції до порядку денного засідання житлово-побутової комісії, а також стосовно організації роботи житлово-побутової комісії, поліпшення житлових умов військовослужбовців СБ України та членів їх сімей, ведення квартирного обліку та з інших питань, які належать до компетенції житлово-побутової комісії;
за дорученням голови житлово-побутової комісії здійснювати підготовку матеріалів з окремих питань для розгляду їх на засіданні житлово-побутової комісії;
ознайомлюватися і вивчати документальні матеріали облікових квартирних справ з метою встановлення правомірності прийняття рішення або формування власної позиції з питань, підготовлених до розгляду на засіданні житлово-побутової комісії, у тому числі шляхом звернення до відповідного структурного підрозділу ПГЗ;
викладати на засіданнях житлово-побутової комісії окрему думку, яка вноситься до протоколу.
2.9. Житлово-побутова комісія здійснює свою роботу в формі засідань, які проводяться не менше ніж раз на місяць (за винятком випадків, коли відсутні питання, що можуть бути включені до її порядку денного).
Перелік питань для розгляду (порядок денний), дату, час та місце проведення засідання визначає голова житлово-побутової комісії.
Підготовку матеріалів на розгляд житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України здійснює відповідний структурний підрозділ ПГЗ з урахуванням доручень керівництва СБ України, пропозицій керівників підрозділів Центрального управління, органів, закладів, установ СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України, співробітників СБ України та інших громадян відповідно до законодавства.
Проекти протоколів та порядок денний засідання житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України з метою належного опрацювання членами комісії та підготовки можливих пропозицій передаються їм не пізніше ніж за 5 робочих днів до запланованого засідання в електронній формі з відповідною документальною фіксацією вказаного факту.
У разі призначення головою комісії позапланового засідання проекти протоколів та порядок денний передаються членам комісії заздалегідь до початку засідання.
Про дату, час та місце проведення засідання члени комісії повідомляються особисто секретарем житлово-побутової комісії або за допомогою засобів зв’язку.
2.10. Підготовку матеріалів на розгляд житлово-побутової комісії підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України здійснює секретар відповідної комісії.
Проект протоколу та порядок денний засідання житлово-побутової комісії підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України з метою належного опрацювання їх членами комісії та підготовки можливих пропозицій передаються їм не пізніше ніж за два робочих дні до запланованого засідання.
2.11. На засідання житлово-побутової комісії в установлених законодавством випадках запрошується особа, стосовно якої розглядається питання.
2.12. Засідання житлово-побутової комісії є правомірним за наявності на засіданні не менше двох третин членів затвердженого складу такої комісії.
Рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загального затвердженого складу житлово-побутової комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови житлово-побутової комісії.
2.13. За результатами розгляду на засіданні питань житлово-побутовою комісією приймаються рішення.
Рішення житлово-побутової оформлюються протоколом, який підписується головою комісії, всіма членами комісії, що були присутні на її засіданні, та секретарем комісії.
У протоколі зазначається розподіл голосів («за», «проти», «утримався») при прийнятті кожного рішення.
У разі незгоди з рішенням житлово-побутової комісії окрема думка члена комісії зазначається в протоколі засідання.
2.14. Рішення житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України затверджуються заступником Голови СБ України, до функціональних обов’язків якого належить координація господарського забезпечення.
Рішення житлово-побутової комісії органу, закладу та установи СБ України затверджуються керівником відповідного органу, закладу та установи СБ України.
Рішення житлово-побутових комісій підрозділів Центрального управління, штабу Антитерористичного центру при СБ України, закладів та установ СБУ, зазначених в абзаці другому пункту 2.1 цього розділу, після їх підписання в порядку, визначеному пунктом 2.14 цього розділу, враховуються при подальшому розгляді відповідних питань житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України.
Рішення житлово-побутових комісій з питань, що стосуються військовослужбовців з числа заступників Голови СБ України, затверджуються Головою СБ України, а з питань, що стосуються керівників органів, закладів, установ СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України,- заступником Голови СБ України, до функціональних обов’язків якого належить координація господарського забезпечення.
2.15. Безпосереднє виконання рішень житлово-побутової комісії покладається на ПГЗ та посадових осіб підрозділів Центрального управління, органів, закладів, установ СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України, в частині, що стосується їхніх повноважень.
{Розділ II в редакції Наказу Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
III. Облік співробітників, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей
3.1. Усі питання, пов'язані із забезпеченням житлом співробітників, вирішуються за місцем перебування їх на обліку як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, відповідною житлово-побутовою комісією Центрального управління, органу закладу чи установи СБ України.
{Абзац перший пункту 3.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
Рішення житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України приймається з урахуванням пропозицій житлово-побутових комісій підрозділів Центрального управління СБ України, штабу Антитерористичного центру СБ України, закладів та установ СБУ, зазначених в абзаці другому пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції.
{Пункт 3.1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
Рапорти та заяви співробітників, осіб, звільнених із військової служби, членів їх сімей підлягають розгляду на засіданні житлово-побутової комісії у строк не більше одного місяця від дня їх надходження. При цьому загальний строк вирішення відповідною житлово-побутовою комісією питань, порушених у таких рапортах та заявах, не може перевищувати сорока п’яти днів (крім випадків розгляду питань зарахування на квартирний облік, рішення за якими приймаються у місячний строк з дня подання співробітником усіх необхідних документів).
{Пункт 3.1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
3.2. Співробітники визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до законодавства України.
3.3. Співробітники, у яких потреба у поліпшенні житлових умов виникла в результаті перереєстрації з житлової площі, що відповідає рівню середньої забезпеченості громадян житлом у даному населеному пункті, на житлову площу, меншу за вищевказану норму, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту перереєстрації.
3.4. Для зарахування на облік співробітник подає на ім’я керівника підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України рапорт про зарахування його на квартирний облік, який підписується військовослужбовцем та повнолітніми членами його сім’ї, що проживають разом із співробітником і бажають стати на квартирний облік. У рапорті зазначаються:
попередні місця роботи (служби), у тому числі в інших державних органах (військових формуваннях, утворених відповідно до чинного законодавства України);
місцезнаходження і характеристика займаного житлового приміщення;
наявність (відсутність) житлового приміщення (житлових приміщень) на праві власності;
наявність службового житлового приміщення за попереднім місцем роботи (служби).
Співробітники, які приймаються на квартирний облік на пільгових умовах або користуються правом першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, зазначають про це у рапорті з доданням до нього відповідних документів.
{Пункт 3.4 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки № 115 від 26.01.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
довідка про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім’ї, форма якої визначена додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207;
довідка за матеріалами особової справи співробітника про склад його сім’ї;
довідка про те, чи перебувають повнолітні члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад);
документи, що підтверджують право на першочергове чи позачергове одержання житла, інші пільги;
заява про згоду на обробку персональних даних щодо кожного члена сім’ї відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 11 Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація, що міститься в доданих до рапорту документах, є недостатньою для визначення житлово-побутовою комісією потреби співробітника та членів його сім’ї у поліпшенні житлових умов, житлово-побутова комісія додатково запитує від співробітника через керівника органу, закладу, установи СБ України або керівника структурного підрозділу такі документи (залежно від обставин, які підлягають з’ясуванню та мають значення для прийняття обґрунтованого рішення за рапортом):
копію паспорта громадянина України;
копію свідоцтва про шлюб та про народження дітей (за наявності);
копію документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
витяг або інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім’ї нерухоме майно, а також відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав та про внесені зміни до відповідного запису Державного реєстру прав на нерухоме майно;
копію технічного паспорта на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), форма якого визначена додатком 3 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (за наявності);
медичний висновок, форма якого визначена додатком 3 до Переліку хронічних захворювань, при яких особи, які страждають цими захворюваннями, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я Української РСР від 08 лютого 1985 року № 52 (за наявності);
довідку (виписку з рішень виконавчого комітету місцевої ради) про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам згідно з пунктом 10 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (за наявності);
копію договору піднайму жилого приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення у будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належать громадянину на праві приватної власності (за наявності).
Інші документи у разі потреби можуть бути запитані житлово-побутовими комісіями у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян через керівників органів, закладів та установ СБ України.
Житлово-побутові комісії перевіряють житлові умови співробітника та членів його сім’ї, які бажають разом з ним стати на квартирний облік, і за результатами перевірки складають акт. У разі розгляду питань про зарахування співробітника на квартирний облік без подружжя додатково можуть бути досліджені житлові умови другого з подружжя (за його згодою) з метою встановлення обставин, що можуть бути враховані при визначенні потреби такого співробітника в поліпшенні житлових умов.
{Пункт 3.5 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки № 115 від 26.01.2018}
3.6. При зарахуванні співробітників на квартирний облік у протоколі зазначається дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
3.7. Датою зарахування на облік уважається день, коли житлово-побутовою комісією винесено рішення про зарахування співробітника на облік.
3.8. Зарахування на квартирний облік у складі сім'ї співробітника його дружини, непрацездатних батьків, інших осіб, що перебувають на його утриманні, які раніше не проживали з ним та мають житло у приватній власності за попереднім місцем проживання, відбувається після доведення до них під підпис умов надання житлових приміщень, передбачених статтею 48 Житлового кодексу Української РСР.
3.9. Співробітники, узяті на квартирний облік, уносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень, що ведеться за формою згідно з додатком 4 до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.84 № 470 (далі - Правила). Ця книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем житлово-побутової комісії і скріплена печаткою відповідного органу, закладу чи установи СБ України. Ця книга зберігається як документ статистичної звітності.
{Абзац перший пункту 3.9 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
Облік співробітників та членів їх сімей, які перебувають у черзі на одержання житлових приміщень, може в установленому порядку вестись в електронному вигляді.
{Абзац другий пункту 3.9 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
З числа зазначених співробітників складаються списки осіб, які користуються правом позачергового та першочергового одержання житлових приміщень, що ведуться за формою згідно з додатками 5 і 6 до Правил.
3.10. На кожного співробітника, зарахованого на облік, оформлюється облікова справа.
Витяги з протоколів засідань житлово-побутової комісії про: зарахування на квартирний облік, зміну складу сім'ї, уключення (виключення) до списків пільгового забезпечення житлом, затверджені секретарем житлово-побутової комісії, є обов'язковими для долучення до облікових справ.
Облікова справа зберігається за місцем перебування співробітника на обліку протягом п'яти років після надання йому житла для постійного проживання. Після закінчення зазначеного строку справа знищується у встановленому порядку.
{Абзац третій пункту 3.10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
3.11. Співробітники, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
3.12. Співробітники, які за попереднім місцем служби не перебували на квартирному обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей на загальних підставах та в порядку, передбаченому законодавством України.
3.13. Співробітники, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку до одержання житла з державного житлового фонду.
3.14. Особи, звільнені з військової служби, при переїзді на постійне місце проживання в іншу місцевість забезпечуються житловими приміщеннями згідно з чинним законодавством.
3.15. Співробітники та члени їх сімей знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, унаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту;
засудження до позбавлення волі за вироком суду, що набрав законної сили, крім випадків звільнення від покарання чи відбування;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
3.16. У разі розірвання шлюбу на обліку разом із військовослужбовцем залишаються тільки члени його сім'ї, які згідно з рішенням суду залишилися з ним, а в разі, коли ці члени сім'ї повнолітні, - за їх письмовою згодою.
{Розділ III доповнено новим пунктом 3.16 згідно з Наказом Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
3.17. Перереєстрація співробітників, які перебувають на квартирному обліку, здійснюється щороку в період з 01 жовтня до 01 грудня. Під час перереєстрації перевіряються облікові дані співробітників. Перереєстрація проводиться з обов’язковим поданням особами, які перебувають на квартирному обліку, оновлених довідок про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім’ї.
У разі зміни житлових умов співробітники подають копії документів, передбачених пунктом 3.5 цього розділу, якими підтверджуються такі зміни. Після одержання вказаних документів житлово-побутові комісії визначають наявність підстав для подальшого перебування таких співробітників на квартирному обліку.
У разі якщо одержані під час перереєстрації співробітників, які перебувають на квартирному обліку, документи вказують на відсутність підстав для їх подальшого перебування на квартирному обліку, житлово-побутові комісії приймають рішення стосовно таких співробітників в порядку, встановленому законодавством та цією Інструкцією.
{Пункт 3.17 розділу III в редакції Наказу Служби безпеки № 115 від 26.01.2018}
IV. Надання житлових приміщень для постійного проживання
4.1. Житлова площа для забезпечення постійним житлом розподіляється відповідно до черги квартирного обліку та у межах норм, установлених законодавством.
4.2. Житловими приміщеннями забезпечуються тільки співробітники та члени їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
4.3. Співробітникам, які мають вислугу 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення за рахунок СБ України співробітників та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку.
Якщо у співробітника після отримання ним житла для постійного проживання повторно виникли підстави для поліпшення житлових умов, йому надається додаткове житлове приміщення з урахуванням наявної житлової площі або після передачі СБ України раніше наданого йому житла.
Визначена в абзаці першому цього пункту умова про вислугу років на військовій службі не застосовується при забезпеченні житловими приміщеннями для постійного проживання співробітників, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
4.4. У разі наявності у співробітника та членів його сім'ї, які перебувають з ним на квартирному обліку, у приватній власності житла за попереднім місцем проживання, надання постійного житла за новим місцем служби здійснюється відповідно до статті 48 Житлового кодексу Української РСР.
4.5. Співробітники та члени їх сімей забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
4.6. Правом позачергового та першочергового забезпечення житловими приміщеннями для постійного проживання користуються особи, визначені чинним законодавством України.
4.7. Військовослужбовці СБ України, направлені у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки з виключенням зі списків особового складу СБ України, залишаються на обліку за попереднім місцем служби.
{Розділ IV доповнено новим пунктом згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
V. Надання службових житлових приміщень
5.1. Співробітники та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності за місцем проходження служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби житла для постійного проживання, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби (відповідно до переліку таких населених пунктів, що визначається згідно із законодавством), забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
{Пункт 5.1 розділу V в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
{Пункт 5.2 розділу V виключено на підставі Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
{Пункт 5.2 розділу V виключено на підставі Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
5.2. Фонд службових житлових приміщень в СБ України визначається виходячи з кількості співробітників, які потребують службових житлових приміщень.
ПГЗ здійснює оперативний контроль та облік за використанням фонду службового житла.
5.3. Службове житлове приміщення надається незалежно від перебування співробітника на квартирному обліку, без урахування пільг, передбачених для забезпечення громадян житлом.
5.4. Надання службового житла здійснюється:
у Центральному управлінні СБ України - за рішеннями керівників підрозділів Центрального управління, які погоджуються з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України та затверджуються Головою СБ України;
{Абзац другий пункту 5.4 розділу V в редакції Наказу Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
в органах, закладах та установах СБ України - за рішеннями їх керівників на підставі мотивованих рапортів начальників підрозділів та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджуються заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення.
{Абзац третій пункту розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
Заступникам Голови СБ України, керівникам підрозділів Центрального управління, органів, закладів та установ СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України службові житлові приміщення надаються за рішенням Голови СБ України з урахуванням пропозицій житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України.
{Пункт 5.4 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
{Пункт розділу V в редакції Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
5.5. Разом з мотивованим рапортом службовій особі, уповноваженій приймати рішення про надання службового житла, надаються документи, визначені у пункті 3.5 розділу ІІІ цієї Інструкції.
{Пункт розділу V в редакції Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 115 від 26.01.2018}
5.6. Рішення про надання службового житла у Центральному управлінні СБ України оформлюється наказом Центрального управління СБ України, а в органах, закладах та установах СБ України - наказом відповідного начальника або особи, яка його заміщує.
{Пункт розділу V в редакції Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
5.7. Рішення про надання службового житлового приміщення подається до виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради для оформлення спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове житлове приміщення.
{Пункт розділу V в редакції Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
5.8. Перелік категорій військовослужбовців СБ України, яким надається службове житлове приміщення, визначено у додатку 1 до цієї Інструкції.
{Пункт 5.8 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
{Пункт 5.10 розділу V виключено на підставі Наказу Служби безпеки № 115 від 26.01.2018}
{Пункт 5.11 розділу V виключено на підставі Наказу Служби безпеки № 115 від 26.01.2018}
5.9. Члени сім'ї співробітника, які бажають вселитися в службове житлове приміщення, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні.
Дозвіл на реєстрацію у службовому житловому приміщенні членів сім'ї співробітника, окрім дружини (чоловіка) та дітей, надається відповідними житлово-побутовими комісіями на підставі письмового рапорту співробітника.
{Пункт розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
5.10. Забезпечення службовими житловими приміщеннями співробітників, переміщених по службі в іншу місцевість, здійснюється після надання ними довідок про відсутність службового житла за попереднім місцем служби, підписаної керівником відповідного підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України.
{Пункт 5.10 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
5.11. При наданні службових житлових приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами сім'ї.
Службові житлові приміщення надаються у межах не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті, визначеному в установленому порядку, але не більше 13,65 квадратного метра житлової площі на одну особу.
Службове житлове приміщення може бути надано з перевищенням вищевказаного максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру).
У разі відсутності за місцем служби службового житла, що може бути надано співробітнику та членам його сім'ї відповідно до рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у відповідному населеному пункті, за згодою цих осіб їм може бути надано службове житлове приміщення меншої площі. При вивільненні чи надходженні іншого службового житлового приміщення належної таким особам площі воно надається їм після вивільнення раніше займаного приміщення.
5.12. Рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.
Рішення про виключення з числа службових житлових приміщень, наданих співробітникам підрозділів Центрального управління СБ України, приймається житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України на підставі пропозицій житлово-побутових комісій підрозділів Центрального управління СБ України та затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов’язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.
{Пункт 5.12 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
Рішення про виключення з числа службових житлових приміщень, наданих заступникам Голови СБ України, керівникам підрозділів Центрального управління, органів, закладів, установ СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України, приймається Головою СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України.
{Пункт 5.12 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
{Пункт розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
5.13. До числа службового може бути включене тільки вільне житлове приміщення. Під службові житлові приміщення виділяються окремі квартири.
Службові житлові приміщення повинні використовуватись тільки за призначенням.
5.14. Користування службовими житловими приміщеннями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081.
5.15. Виселення зі службових житлових приміщень здійснюється у порядку та на підставах, визначених законодавством України.
5.16. Підлягають виселенню зі службового житлового приміщення без надання іншого службового житлового приміщення колишні члени сім'ї співробітника, які проживають з ним після розірвання шлюбу, у двомісячний термін з дня розірвання шлюбу. У випадку, якщо вказані особи в добровільному порядку не звільнять службове житлове приміщення, їх виселення провадиться у судовому порядку.
5.17. Зі службових житлових приміщень без надання іншого житлового приміщення не може бути виселено:
інвалідів війни та інших інвалідів з числа співробітників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;
осіб, які мають вислугу або стаж роботи в СБ України не менш як десять років;
осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано житлове приміщення, але не припинили військової служби в СБ України;
осіб, звільнених у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
пенсіонерів за віком, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого співробітника, якому було надано службове житлове приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;
одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.
5.18. Співробітник, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у службовому житловому приміщенні, можуть бути виселені без надання іншого службового житлового приміщення також у разі, якщо вони систематично руйнують або пошкоджують службове житлове приміщення, або використовують його не за призначенням (у тому числі шляхом передачі в оренду іншим громадянам чи організаціям), або створюють умови, які унеможливлюють проживання інших осіб в одній квартирі або будинку.
5.19. Особи, які самоправно зайняли службове житлове приміщення, виселяються за рішенням суду без надання їм іншого службового житлового приміщення.
5.20. Житлове приміщення виключається з числа службового у випадках:
якщо в Центральному управлінні, органі, закладі, установі СБ України, штабі Антитерористичного центру при СБ України СБ України відпала потреба в його використанні;
якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
{Пункт 5.20 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
5.21. За бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБ України, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживає у службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надано для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа:
а) має вислугу на військовій службі 20 років і більше;
б) звільнена з військової служби за вислугою років, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби;
в) перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.
5.22. Факт проживання в службових житлових приміщеннях осіб, які звільнені з військової служби в запас або відставку, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
5.23. За військовослужбовцями СБ України, направленими у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки з виключенням із списків особового складу СБ України, залишається службове житло, отримане за місцем попередньої служби.
{Розділ V доповнено новим пунктом згідно з Наказом Служби безпеки № 284 від 29.05.2014}
6.1. Облік житлової площі, що надходить до СБ України, організовує та здійснює ПГЗ.
6.2. Облік житлових приміщень, які виділяються для забезпечення співробітників та контроль за їх використанням здійснюються:
{Абзац перший пункту 6.2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 115 від 26.01.2018}
у Центральному управлінні - ПГЗ;
в органах, закладах та установах СБ України - підрозділами, відповідальними за господарське забезпечення.
Дані про облік службових житлових приміщень заносяться до журналу обліку службових житлових приміщень, що ведеться за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04.02.88 № 37. При виключенні житлового приміщення з числа службових в цьому журналі робиться відповідна відмітка.
VІI. Порядок оренди житлових приміщень
7.1. У разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих житлових приміщеннях чи гуртожитку Центральне управління, його підрозділи, органи, заклади, установи СБ України, штаб Антитерористичного центру при СБ України орендують за місцем проходження служби житло (ліжко-місця чи кімнати в гуртожитках, квартири тощо) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), офіцерського складу СБ України, у тому числі тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу СБ України (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей.
{Абзац перший пункту 7.1 розділу VII в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
Підрозділами, відповідальними за виконання заходів, передбачених розділами VІІ–ІХ цієї Інструкції (далі – відповідальні підрозділи), є:
ПГЗ – стосовно військовослужбовців Центрального управління СБ України, крім підрозділів, зазначених в абзаці четвертому цього пункту;
Департамент оперативного документування, Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, Головне управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки, Військово-медичне управління, штаб Антитерористичного центру при СБ України, регіональні органи, заклади, установи СБ України, які є розпорядниками бюджетних коштів,- стосовно військовослужбовців, які проходять військову службу в цих підрозділах, органах, закладах, установах СБ України, штабі Антитерористичного центру при СБ України.
{Абзац четвертий пункту 7.1 розділу VII в редакції Наказу Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
Забороняється орендувати житло для військовослужбовців у їх близьких осіб та членів сім’ї, які визначені у статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”.
7.2. Для укладення договору оренди житлового приміщення військовослужбовець подає рапорт начальнику відповідального підрозділу, до якого додаються:
проект договору оренди житлового приміщення, який укладатиметься між орендодавцем та відповідальним підрозділом, з визначенням окремо розмірів орендної плати та житлово-комунальних послуг;
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї, для яких орендується житло;
копія документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
інформація (витяг, інформаційна довідка) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї;
копії довідок про реєстрацію місця проживання (або перебування) особи на кожного члена сім’ї, який проживає разом із військовослужбовцем, форми яких визначено додатками 13, 14 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (військовослужбовці органів, закладів, установ, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, а також копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на кожного члена сім’ї);
копія довідки за матеріалами особової справи співробітника про склад його сім’ї;
копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки.
У разі зміни місця проходження служби додатково надається довідка про забезпечення житлом (додаток 2) за попереднім місцем проходження військової служби (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
{Пункт 7.2 розділу VII в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
7.3. Проект договору оренди, який подається військовослужбовцем згідно з пунктом 7.2 цього розділу, оформлюється згідно з вимогами чинного законодавства.
Проект договору має бути підписаний орендодавцем і попередньо погоджений відповідними підрозділами фінансового, правового забезпечення та підрозділом, відповідальним за господарське забезпечення (в ПГЗ – уповноваженою посадовою особою згідно з посадовими інструкціями).
7.4. Відповідальний підрозділ відмовляє в укладенні договору оренди житлового приміщення у разі:
наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованих житлових приміщеннях чи гуртожитку відповідального підрозділу;
нездачі службового жилого приміщення (спеціально пристосованого житлового приміщення, у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
навмисного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатних і достатніх за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), квартири, а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, у населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту,- протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій.
{Пункт 7.4 розділу VII в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
7.5. Відповідальний підрозділ після укладення договору оренди житлового приміщення з орендодавцем та підписання акта прийому-передачі укладає з військовослужбовцем договір про надання орендованого приміщення в тимчасове користування, яке передається військовослужбовцю згідно з актом приймання-передачі.
7.6. Військовослужбовці зобов’язані самостійно за рахунок власних коштів здійснювати оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, інших послуг, пов’язаних із користуванням житловим приміщенням (телекомунікаційні послуги, послуги з охорони, страхування тощо), без відшкодування їх вартості за рахунок кошторису СБ України.
7.7. Військовослужбовець та члени його сім’ї звільняють житлове приміщення, яке для них орендується, у разі (з дня, наступного за днем виникнення відповідних обставин):
звільнення з військової служби або виключення зі списків особового складу підрозділу;
переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом в іншу місцевість;
вибуття військовослужбовця у закордонне відрядження разом із сім’єю;
одержання ним або членами його сім’ї службового житлового приміщення, житлового приміщення для постійного проживання, грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення, набуття у власність житла за місцем проходження служби;
встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для укладення договору оренди житлового приміщення.
{Пункт 7.7 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
7.8. У випадках, передбачених пунктом 7.7 цього розділу, підрозділ, орган, заклад, установа СБ України, штаб Антитерористичного центру при СБ України невідкладно вживають заходи для звільнення житлового приміщення військовослужбовцем.
У разі якщо житлове приміщення не було звільнене внаслідок неповідомлення військовослужбовцем про обставини, визначені у пункті 7.7 цього розділу, відповідальний підрозділ вирішує у встановленому законодавством порядку питання щодо стягнення з цього військовослужбовця вартості оренди за період до дня фактичного звільнення орендованого житлового приміщення.
{Пункт 7.8 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
7.9. Для ведення обліку осіб, для яких орендується житло, та договорів оренди і договорів тимчасового користування житловими приміщеннями у відповідальних підрозділах призначаються посадові особи, до посадових інструкцій яких включаються відповідні функціональні обов’язки (завдання).
Договори оренди реєструються в журналі обліку таких договорів.
7.10. Договори оренди та договори про передачу орендованого приміщення в тимчасове користування передаються до фінансових підрозділів відповідальних підрозділів.
Зареєстровані договори оренди житлових приміщень є підставою для здійснення розрахунків.
7.11. Контроль за використанням орендованої житлової площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на керівників відповідальних підрозділів.
{Інструкцію доповнено новим розділом VII згідно з Наказом Служби безпеки № 316 від 15.06.2016}
VІІІ. Грошова компенсація деяким категоріям військовослужбовців СБ України за піднайом (найом) житлового приміщення
8.1. Грошова компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення (далі - грошова компенсація) виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) військовослужбовцям, а також курсантам вищих військових навчальних закладів СБ України та військових навчальних підрозділів СБ України закладів вищої освіти, які мають сім’ї.
{Пункт 8.1 розділу VIII в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
8.2. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, курсантам військових навчальних закладів СБ України та військових навчальних підрозділів СБ України закладів вищої освіти здійснюється в межах бюджетних призначень, затверджених для цих потреб підрозділам, органам, закладам, установам СБ України, штабу Антитерористичного центру при СБ України, у розмірах та на умовах, визначених Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 (далі - Порядок).
{Пункт 8.2 розділу VIII в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
8.3. Грошова компенсація виплачується відповідальними підрозділами, починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту на виплату грошової компенсації незалежно від дати видання наказу СБ України, наказу органу, закладу та установи СБ України.
Накази про виплату грошової компенсації є чинними до виникнення обставин, які є підставою для припинення виплати грошової компенсації.
8.4. Для отримання грошової компенсації військовослужбовець (курсант) подає рапорт начальнику відповідального підрозділу разом з документами, перелік яких визначено пунктом 5 Порядку.
Рапорт попередньо погоджується відповідним фінансовим підрозділом та підрозділом, відповідальним за господарське забезпечення (в ПГЗ – уповноваженою посадовою особою згідно з посадовими інструкціями).
У разі подання неповного переліку документів вони повертаються військовослужбовцю з відповідними роз’ясненнями.
8.5. Для ведення обліку осіб, які потребують грошової компенсації, а також осіб, які її отримують, призначаються особи, до посадових інструкцій яких включаються відповідні функціональні обов’язки (завдання).
8.6. Грошова компенсація не виплачується у разі:
наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованих житлових приміщеннях чи гуртожитку відповідального підрозділу у населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. Перелік таких населених пунктів визначається згідно із законодавством;
нездачі службового жилого приміщення (спеціально пристосованого житлового приміщення, у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
навмисного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатних і достатніх за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), квартири, а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, у населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту,- протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій;
якщо відповідальний підрозділ орендує житло для проживання військовослужбовця та членів його сім’ї.
{Пункт 8.6 розділу VIII в редакції Наказу Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
8.7. Військовослужбовці зобов’язані повідомляти керівника відповідального підрозділу, а курсанти – керівника вищого військового навчального закладу чи військового навчального підрозділу закладу вищої освіти про зміни у складі сім’ї, що впливають на розмір виплати грошової компенсації, протягом десяти робочих днів з дня їх настання. Якщо про такі зміни повідомлено пізніше, грошова компенсація у збільшеному розмірі виплачується з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця про такі зміни.
У разі отримання (придбання) військовослужбовцем або членами його сім’ї житлового приміщення за місцем проходження служби військовослужбовець зобов’язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це керівника відповідального підрозділу, а курсант - керівника вищого військового навчального закладу чи військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
У разі якщо військовослужбовець (курсант) не повідомив про зміни у складі сім’ї, що впливають на зменшення розміру компенсації, або про отримання (придбання) житлового приміщення, він зобов’язаний повернути відповідальному підрозділу надмірно отриману суму грошової компенсації. В іншому випадку питання щодо повернення суми надмірно отриманої грошової компенсації вирішуються в судовому порядку.
{Пункт 8.7 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
8.8. Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:
виключення військовослужбовця зі списків особового складу підрозділу (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
вибуття військовослужбовця у закордонне відрядження разом із сім’єю;
отримання (придбання) військовослужбовцем житлового приміщення;
встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
{Пункт 8.8 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
{Інструкцію доповнено новим розділом VIII згідно з Наказом Служби безпеки № 316 від 15.06.2016}
ІХ. Фінансування витрат на оренду житлового приміщення та компенсацію за піднайом (найом) житлових приміщень
9.1. Видатки на оренду житлових приміщень та компенсацію за піднайом (найом) житлових приміщень здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань, які передбачені СБ України на відповідні цілі.
9.2. Фінансування витрат на оренду житлових приміщень та компенсацію за піднайом (найом) житлових приміщень здійснюється відповідальними підрозділами у межах асигнувань, затверджених кошторисами та планами асигнувань загального фонду Державного бюджету України.
9.3. Компенсація за піднайом (найом) житлового приміщення здійснюється на підставі копії договору піднайму (найму, оренди) житлового приміщення, укладеного між військовослужбовцем та наймодавцем (орендодавцем, наймачем, який здає житлове приміщення в піднайом) житлового приміщення згідно із законодавством, а також оригіналів банківських квитанцій (прибуткових касових ордерів чи інших документів, що підтверджують факт здійснення військовослужбовцем оплати вартості піднайму (найму)), які надаються відповідному фінансовому підрозділу.
Не може бути підставою для виплати компенсації договір піднайму (найму, оренди) житлового приміщення, укладений між військовослужбовцем та його близькою особою або членом сім’ї, які визначені у статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”.
У разі якщо розмір плати військовослужбовця за піднайом (найом) житлового приміщення є вищим, ніж максимальний розмір грошової компенсації, встановлений відповідно до законодавства України за піднайом (найом) житлового приміщення, військовослужбовцю здійснюється компенсація у максимальному розмірі.
У разі якщо розмір плати військовослужбовця за піднайом (найом) житлового приміщення є нижчим, ніж максимальний розмір грошової компенсації, встановлений відповідно до законодавства України за піднайом (найом) житлового приміщення, військовослужбовцю здійснюється компенсація у фактичному розмірі витрат, здійснених за піднайом (найом) житлового приміщення.
9.4. Конкретний розмір орендної плати, в межах якого можуть здійснюватися видатки за договорами оренди, що укладаються підрозділами, органами, закладами, установами СБ України, штабом Антитерористичного центру при СБ України з орендодавцями, та грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення визначаються щороку відповідним наказом Центрального управління СБ України про бюджетну політику.
{Пункт 9.4 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Служби безпеки № 124 від 12.05.2020}
{Інструкцію доповнено новим розділом IX згідно з Наказом Служби безпеки № 316 від 15.06.2016}
Додаток 1 |
ПЕРЕЛІК
категорій військовослужбовців СБ України, яким надається службове житлове приміщення
1. Співробітники (крім військовослужбовців строкової служби), які за службовою необхідністю переведені для подальшого проходження служби до іншого населеного пункту, у якому вони не мають постійного житла.
2. Особи офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу, які прийняті на військову службу в СБ України і не мають постійного житла у населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби.
{Пункт 3 виключено на підставі Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
{Пункт 4 виключено на підставі Наказу Служби безпеки № 71 від 25.02.2013}
3. Співробітники, які потребують поліпшення житлових умов та:
зареєстровані та проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або у двокімнатних чи трикімнатних квартирах із суміжними кімнатами, де утворилося не менше двох сімей та відсутня ізольована кімната для однієї з них;
зареєстровані та проживають в однокімнатних або двокімнатних квартирах із суміжними кімнатами та у складі сімей яких є повнолітні діти;
зареєстровані та проживають у приміщеннях, що не відповідають санітарним і технічним умовам;
зареєстровані та проживають у гуртожитках;
у складі сімей яких є хворі хронічними захворюваннями відповідно до Переліку хронічних захворювань, при яких особи, що страждають цими захворюваннями, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я Української РСР від 08 лютого 1985 року № 52;
у складі сімей яких є особи, на яких поширюються Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказами Служби безпеки № 71 від 25.02.2013, № 284 від 29.05.2014б, № 707 від 03.05.2019}
Додаток 2 |
ДОВІДКА
про забезпечення житлом
{Інструкцію доповнено новим Додатком 2 згідно з Наказом Служби безпеки № 707 від 03.05.2019}
