З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про управління об'єктами державної власності
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 46, ст.456 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 50-51, ст.384
N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564
N 2626-VI ( 2626-17 ) від 21.10.2010, ВВР, 2011, N 12, ст.74
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272 }
Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає правові основи управління об'єктами державної власності.
Стаття 1. Поняття управління об'єктами державної власності
1. Управління об'єктами державної власності - здійснення
Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими
суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації
прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням,
користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених
законодавством України, з метою задоволення державних та
суспільних потреб.
Стаття 2. Законодавство про управління об'єктами державноївласності
1. Законодавство про управління об'єктами державної власності
складається з цього Закону, Господарського кодексу України
( 436-15 ), Закону України "Про захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ), інших законів України, якими можуть бути встановлені
особливості управління окремими об'єктами державної власності або
їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління
об'єктами державної власності.
Стаття 3. Об'єкти управління державної власності
1. Об'єктами управління державної власності є:
майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне
управління;
майно, яке передане державним комерційним підприємствам
(далі - державні підприємства), установам та організаціям;
майно, яке передане державним господарським об'єднанням;
корпоративні права, що належать державі у статутних фондах
господарських організацій (далі - корпоративні права держави);
державне майно, що забезпечує діяльність Президента України,
Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління
яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами;
державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;
державне майно, що перебуває на балансі господарських
організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося
після ліквідації підприємств та організацій;
державне майно, передане в безстрокове безоплатне
користування Національній академії наук України, галузевим
академіям наук;
безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну
власність за рішенням суду.
2. Дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами
власності Українського народу, визначеними частиною першою
статті 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ), а також на
здійснення прав інтелектуальної власності.
Стаття 4. Суб'єкти управління об'єктами державної власності
1. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є:
Кабінет Міністрів України;
Фонд державного майна України;
міністерства та інші органи виконавчої влади (далі -
уповноважені органи управління);
органи, які здійснюють управління державним майном відповідно
до повноважень, визначених окремими законами;
державні господарські об'єднання, державні холдингові
компанії, інші державні господарські організації (далі -
господарські структури);
юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління
корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);
Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сферіуправління об'єктами державної власності
1. Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що
визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких
виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної
власності, повноваження з управління якими передаються іншим
суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
2. Здійснюючи управління об'єктами державної власності,
Кабінет Міністрів України:
1) визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з
управління об'єктами державної власності;
2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності
суб'єктам управління, визначеним цим Законом;
3) визначає порядок призначення уповноваженої особи на
виконання функцій з управління корпоративними правами держави та
інших об'єктів державної власності;
4) визначає умови створення та діяльності господарських
структур;
5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію
господарських структур і визначає центральні органи виконавчої
влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;
6) призначає на посади та звільняє з посад керівників
господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує
Кабінет Міністрів України;
7) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію
казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої
влади, до сфери управління яких вони належать;
8) приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів
державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу
об'єктів з комунальної в державну власність;
9) приймає рішення про закріплення в державній власності
пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі
державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких
пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до
законодавства про приватизацію;
10) приймає за поданням Фонду державного майна України
рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених
у державній власності, або їх частини;
11) встановлює критерії відбору об'єктів державної власності
для передачі їх в управління уповноваженим особам;
12) встановлює критерії відбору уповноважених осіб для
передачі їм в управління об'єктів державної власності;
13) визначає порядок управління корпоративними правами
держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне
виконання ними функцій з управління корпоративними правами
держави;
14) приймає за поданням Фонду державного майна України
рішення про передачу повноважень з управління корпоративними
правами держави уповноваженим органам управління та господарським
структурам;
15) розробляє та укладає міжнародні договори України щодо
об'єктів державної власності України згідно із законодавством;
16) призначає позапланові ревізії та перевірки
фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору
економіки, які стосуються використання об'єктів державної
власності;
17) встановлює критерії ефективності управління об'єктами
державної власності та порядок їх застосування ( 832-2007-п );
18) визначає порядок:
а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління
об'єктами державної власності ( 832-2007-п );
б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України,
на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв)
вторинної емісії господарських організацій з корпоративними
правами держави ( 797-2007-п ), та заходи щодо реструктуризації,
досудової санації та інші заходи, які стосуються функціонування
об'єктів державного сектору економіки;
в) відрахування до державного бюджету частини чистого
прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх
об'єднаннями; { Підпункт "в" пункту 18 частини другої статті 5 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2457-VI ( 2457-17 ) від
08.07.2010 }
г) конкурсного відбору керівників державних суб'єктів
господарювання ( 777-2008-п );
ґ) оплати праці і винагороди керівникам державних
підприємств;
д) призначення, діяльності, відповідальності та винагороди
посадовим особам уповноважених органів управління, відповідальних
за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох
державних підприємств;
е) призначення, діяльності, відповідальності та оплати праці
державних контролерів використання об'єктів державної власності
(далі - державні контролери);
є) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної
власності;
ж) визначення вартості об'єктів державної власності;
з) проведення інвентаризації об'єктів державної власності;
и) відчуження ( 803-2007-п ) та списання ( 1314-2007-п )
об'єктів державної власності;
і) розпорядження активами державних господарських
організацій;
ї) розрахунку та використання концесійних платежів за
державне майно;
й) оцінки об'єктів оренди та порядок розрахунку, розподілу і
використання плати за оренду (суборенду) державного майна;
к) визначення підприємств державного сектору економіки, на
яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання
об'єктів державної власності;
19) забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами
державної власності;
20) затверджує річні фінансові плани державних підприємств,
що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств,
плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує
50 мільйонів гривень;
21) приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації)
підприємств, які не підлягають приватизації;
22) погоджує рішення уповноважених органів управління щодо
створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств
державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для
економіки і безпеки держави;
23) погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів
державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави;
24) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
25) забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних
майнових комплексів державних підприємств, їх структурних
підрозділів та нерухомого майна;
26) виконує відповідно до законів інші функції з управління
об'єктами державної власності.
Стаття 6. Повноваження уповноважених органів управління
1. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на
них завдань:
1) приймають рішення про створення, реорганізацію і
ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на
державній власності;
2) ініціюють створення господарських структур, розробляють
проекти їх установчих документів;
3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та
організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських
структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;
4) укладають і розривають контракти з керівниками державних
підприємств, установ, організацій і господарських структур та
здійснюють контроль за їх виконанням;
5) розробляють стратегію розвитку державних підприємств і
господарських структур;
6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а
також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5
років) державних підприємств і господарських структур, що належать
до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у
встановленому порядку;
7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема
виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до
сфери їх управління;
8) забезпечують проведення щорічних аудиторських перевірок
окремо визначених державних підприємств і господарських структур;
9) визначають посадових осіб, відповідальних за стан
фінансово-господарської діяльності одного або кількох державних
підприємств (далі - відповідальний представник органу,
уповноваженого управляти об'єктами державної власності);
10) здійснюють контроль за діяльністю господарських структур;
11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають
в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням
та збереженням таких об'єктів;
12) здійснюють управління казенними підприємствами відповідно
до законодавства;
13) здійснюють управління корпоративними правами держави в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
14) передають функції з управління об'єктами державної
власності господарським структурам та уповноваженим особам,
укладають з ними договори доручення і здійснюють контроль за
ефективністю їх виконання в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України;
15) виявляють державне майно, яке тимчасово не
використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого
використання;
16) приймають рішення про подальше використання державного
майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств,
створених у процесі корпоратизації;
17) дають згоду Фонду державного майна України на передачу
об'єктів державної власності до статутних фондів господарських
товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, що
створюються за участю держави;
18) погоджують передачу об'єктів державної власності в
комунальну власність, до сфери управління інших органів,
уповноважених управляти об'єктами державної власності,
господарських структур або в користування Національній академії
наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів
комунальної власності в державну власність; у випадках,
передбачених законодавством, приймають рішення про передачу
об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери
управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами
державної власності, господарських структур або в користування
Національній академії наук України, галузевим академіям наук;
19) беруть участь у підготовці та укладанні міжнародних
договорів України щодо об'єктів державної власності України згідно
із законодавством;
20) погоджують підпорядкованим підприємствам, установам,
організаціям відповідно до законодавства договори про спільну
діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває
в їх господарському віданні чи оперативному управлінні;
21) організовують і проводять конкурси з визначення
керівників державних підприємств, установ та організацій;
22) забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом
Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету
України частини прибутку (доходу) державними підприємствами,
господарськими структурами;
23) забезпечують надання розпоряднику Єдиного реєстру
об'єктів державної власності інформації про наявність і поточний
стан майна об'єктів державної власності та будь-які зміни в їх
стані;
24) забезпечують приведення у відповідність із законодавством
установчих документів та внутрішніх положень державних
підприємств, господарських структур;
25) забезпечують проведення інвентаризації майна державних
підприємств, господарських структур відповідно до визначеного
Кабінетом Міністрів України порядку;
26) забезпечують проведення екологічного аудиту державних
підприємств, господарських структур, у тому числі тих, що
передаються в оренду;
27) забезпечують збереження установчих документів, наказів та
протоколів засідань відповідних виконавчих органів державних
підприємств, господарських структур;
28) забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі
відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних
ділянок державних і казенних підприємств;
29) здійснюють уточнення складу виробничих потужностей
мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного
резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;
30) надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду
на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди,
які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна
та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в
контексті завдань галузі;
31) контролюють виконання орендарями інвестиційних і
технічних програм розвитку орендованих об'єктів державної
власності, якщо такі передбачені договором оренди;
32) організовують контроль за використанням орендованого
державного майна;
33) погоджують з Фондом державного майна України плани
реструктуризації та санації об'єктів державної власності в разі
створення за їх участю нових суб'єктів господарювання;
34) забезпечують розроблення умов реструктуризації та санації
державних підприємств, що мають стратегічне значення для економіки
і безпеки держави;
35) забезпечують управління і збереження матеріальних носіїв
секретної інформації та здійснення заходів щодо охорони державної
таємниці;
36) призначають та звільняють державних контролерів у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
37) укладають і розривають контракти з державними
контролерами та здійснюють контроль за їх виконанням;
38) виконують інші передбачені законодавством функції з
управління об'єктами державної власності.
Стаття 7. Повноваження Фонду державного майна України
1. Фонд державного майна України відповідно до законодавства:
1) щодо державних підприємств, установ і організацій:
а) виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів
державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;
б) здійснює контроль за використанням орендованих цілісних
майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх
структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних
майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних
майнових комплексів державних підприємств до сфери управління
уповноважених органів управління після закінчення строку дії
договорів оренди;
в) виступає від імені держави засновником господарських
організацій, до статутних фондів яких передається державне майно,
у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають
корпоратизації відповідно до законодавства;
г) виступає в установленому порядку правонаступником
державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання, раніше
створених за їх участю, а також державних внесків до статутного
фонду недержавних суб'єктів господарювання;
ґ) приймає рішення про створення, реорганізацію
(реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій,
заснованих на державній власності, що перебувають у його
управлінні;
д) здійснює визначені законодавством повноваження під час
провадження справ про банкрутство державних підприємств, що
перебувають у його управлінні, та господарських організацій з
корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри;
е) забезпечує розроблення умов реструктуризації та санації
підприємств, що перебувають у його управлінні, та їх погодження
щодо господарських організацій, у статутних фондах яких
корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
є) забезпечує проведення екологічного аудиту підпорядкованих
йому підприємств;
ж) укладає та розриває контракти з державними контролерами
відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку;
з) погоджує розмір плати за оренду (суборенду) державного
майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами
оренди, укладеними підприємствами, військовими частинами Збройних
Сил України та іншими військовими формуваннями;
и) бере участь у підготовці та укладанні міжнародних
договорів щодо об'єктів державної власності України, оформлює
відповідно до міжнародних договорів право державної власності на
майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного
використання;
і) забезпечує захист майнових прав держави на території
України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно
до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень;
2) щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально
визначеного державного майна:
а) виступає відповідно до законодавства орендодавцем
державного майна;
б) розробляє методичні засади визначення орендної плати
відповідно до ринкової вартості майна;
в) здійснює контроль за використанням майна, переданого в
оренду, виконанням договорів оренди державного майна;
г) приймає рішення про передачу до статутного фонду
господарських організацій об'єктів державної власності;
ґ) забезпечує в межах повноважень функціонування єдиної
державної інформаційної системи обліку, зберігання та оцінки
майна, що реалізується за рішенням органів виконавчої влади;
д) здійснює в межах, визначених законодавством, формування і
ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;
е) виступає розпорядником Єдиного реєстру об'єктів державної
власності;
є) забезпечує передачу нерухомого майна творчим спілкам та
релігійним конфесіям у порядку, встановленому законодавством;
ж) веде реєстр концесійних договорів у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України;
з) за пропозицією уповноважених органів управління приймає
рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло
до статутних фондів господарських організацій, але перебуває на їх
балансі;
и) дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у
випадках, встановлених законодавством;
і) дає дозвіл на здійснення застави майна державних
підприємств, що перебувають у його управлінні;
ї) здійснює відповідно до законодавства право розпорядження
майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього
СРСР, яке має статус державного;
й) погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної
власності в комунальну власність, до сфери управління інших
уповноважених органів управління або Національній академії наук
України, галузевим академіям наук;
3) щодо корпоративних прав держави:
а) здійснює управління корпоративними правами держави в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( 702-2007-п );
б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є
складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно
до законодавства;
в) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо
закріплення в державній власності пакетів акцій відкритих
акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та
приватизації, доцільності їх відчуження або придбання державою
відповідних пакетів акцій (часток) в інших власників та акцій
додаткової емісії в порядку ( 797-2007-п ), встановленому
Кабінетом Міністрів України;
г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав
держави в майні господарських організацій, а також у майні
громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території
України;
ґ) передає за рішенням Кабінету Міністрів України функції з
управління об'єктами державної власності, що перебувають у його
управлінні, уповноваженим органам управління, господарським
структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори
доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими
об'єктами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
д) здійснює контроль за виконанням функцій з управління
корпоративними правами держави уповноваженими органами управління
та уповноваженими особами;
е) здійснює методологічне забезпечення управління
корпоративними правами держави;
є) визначає критерії ефективності управління корпоративними
правами держави;
ж) здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з
питань економіки та Міністерством фінансів України формування
дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку
( 702-2007-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України;
з) проводить відповідно до законодавства конкурси щодо
визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з
управління корпоративними правами держави, та укладає з ними
відповідні договори;
и) призначає відповідно до законодавства представників
держави в органи управління господарських організацій,
корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;
і) укладає та розриває контракти з державними контролерами
господарських організацій, у статутному фонді яких корпоративні
права держави перевищують 50 відсотків та які перебувають у його
управлінні, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів
керівниками виконавчих органів господарських організацій та
державними контролерами господарських організацій, які перебувають
у його управлінні;
й) забезпечує координацію діяльності щодо підвищення
професійного рівня посадових осіб уповноважених органів
управління, які виконують функції з управління корпоративними
правами держави, та уповноважених осіб;
к) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо джерел і
порядку виплати винагороди уповноваженим особам;
л) виконує інші передбачені законодавством функції з
управління корпоративними правами держави.
Стаття 8. Повноваження Національної академії наук України,галузевих академій наук
1. Об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів
України передаються Національній академії наук України, галузевим
академіям наук у безстрокове безоплатне користування.
2. Національна академія наук України, галузеві академії наук,
яким державне майно передано в безстрокове безоплатне
користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені
пунктами 1, 3-9, 12, 16, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком
повноважень щодо господарських структур.
Стаття 9. Повноваження господарських структур
1. Господарські структури:
1) укладають контракти з керівниками державних підприємств та
державних акціонерних товариств;
2) розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також
інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і
подають на затвердження уповноваженому органу управління, який
здійснює контроль за їх діяльністю;
3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові та
інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову
перспективу (3-5 років) державних підприємств і державних
акціонерних товариств;
4) проводять аналіз і обов'язкові щорічні аудиторські
перевірки своєї фінансово-господарської діяльності та подають
отримані результати органу виконавчої влади, який здійснює
контроль за їх діяльністю.
2. Корпоративні права держави, надані господарським
структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної
власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не
можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих
корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних
прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань
приватизації.
Стаття 10. Уповноважені особи
1. Передача корпоративних прав держави в управління
уповноваженим особам здійснюється з дотриманням вимог
законодавства про захист економічної конкуренції.
2. Уповноважені особи виконують функції з управління
корпоративними правами держави відповідно до договору доручення,
який укладається уповноваженими органами управління або Фондом
державного майна України з уповноваженою особою.
3. Уповноважена особа здійснює функції з управління
корпоративними правами держави шляхом реалізації прав акціонера
(учасника) господарського товариства в межах повноважень, які
надають зазначені корпоративні права держави, що передані цій
особі в управління на підставі договору доручення.
4. Уповноважені особи визначаються на конкурсних засадах.
5. Ініціатором проведення конкурсу може бути Кабінет
Міністрів України, Фонд державного майна України, уповноважені
органи управління, а також юридичні та фізичні особи, які можуть
претендувати на виконання функцій з управління корпоративними
правами держави.
6. Критерієм визначення переможця конкурсу є
фінансово-економічні показники діяльності господарського
товариства, які повинні бути досягнуті шляхом реалізації
запропонованої претендентом програми управління (програми
розвитку).
7. Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої
особи на виконання функцій з управління корпоративними правами
держави затверджується Кабінетом Міністрів України.
8. Корпоративні права держави, передані уповноваженим особам
в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без
дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть
вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих
корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних
прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань
приватизації.
Стаття 11. Особливості управління та обмеження щодорозпорядження корпоративними правами держави
1. Корпоративні права держави не можуть передаватися
господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім
передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та
державних холдингових компаній відповідно до цього Закону.
2. Корпоративні права держави, передані в управління
уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою
з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на
них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями
уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть
вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної
власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав
держави здійснюється відповідно до законодавства з питань
приватизації.
3. Управління господарськими організаціями, у статутному
фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із
законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав.
4. Функції з управління корпоративними правами держави
виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без
скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом
державного майна України, уповноваженими органами управління в
разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у
статутному фонді господарської організації.
5. Господарська організація, у статутному фонді якої є
корпоративні права держави, за підсумками календарного року
зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату
дивідендів.
Господарськими товариствами енергетичної галузі,
100 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних
капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і
володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого
розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму
цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у
складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів,
рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на
обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), що були
запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво
(реконструкцію, модернізацію) об'єктів згідно з відповідними
рішеннями Кабінету Міністрів України. { Частину п'яту статті 11
доповнено абзацом згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від
23.12.2010 }
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є
корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за
звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків
чистого прибутку на виплату дивідендів. { Частину п'яту статті 11
доповнено абзацом згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від
23.12.2010 }
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є
корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету
України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за
звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій,
паїв) у їх статутних капіталах. { Частину п'яту статті 11
доповнено абзацом згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від
23.12.2010 }
Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток,
паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських
товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків,
сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у
строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі
базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується
на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно
розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних капіталах
господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них
контрольним пакетом акцій. { Частину п'яту статті 11 доповнено
абзацом згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }
На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених
господарським товариством, у статутному капіталі якого є
корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і
більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у
статутному капіталі господарського товариства, частка держави
якого становить 100 відсотків, Фондом державного майна України
нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного
бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки
Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за
кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після
настання строку платежу і по день сплати включно. { Частину п'яту
статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 2856-VI
( 2856-17 ) від 23.12.2010 }
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є
корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і
більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних
капіталах господарських товариств, частка держави яких становить
100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів
до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного
бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за
базовими нормативами відрахування частки прибутку, що
спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний
рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за
звітним. На суму таких коштів органами державної податкової служби
нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї
частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету
України. { Частину п'яту статті 11 доповнено абзацом згідно із
Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }
6. Викуп акцій (часток) вторинної емісії здійснюється за
рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на такі цілі, або
в обмін на корпоративні права держави у статутних фондах
господарських організацій в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
7. Створення господарських організацій на базі об'єктів
державної власності здійснюється за умови, що розмір корпоративних
прав держави перевищуватиме 50 відсотків їх статутного фонду.
8. Створення господарських організацій на базі об'єктів
державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів
України.
9. Господарські організації, створені на базі об'єктів
державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення
їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають
приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до
їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у
тому числі передача його до статутного фонду інших господарських
організацій, передача в заставу тощо.
{ Частину десяту статті 11 виключено на підставі Закону
N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008 }
11. У разі якщо корпоративні права держави перевищують
50 відсотків статутного фонду господарської організації, до складу
ревізійної комісії, крім представників уповноваженого органу
управління, включається представник Головного
контрольно-ревізійного управління України або Державної податкової
адміністрації України.
12. У разі якщо корпоративні права держави перевищують
25 відсотків статутного фонду господарської організації, до складу
наглядової ради та ревізійної комісії обов'язково включається
представник уповноваженого органу управління (уповноваженої
особи).
13. Головою наглядової ради господарської організації, у
статутному фонді якої корпоративні права держави перевищують 50
відсотків, обирається представник уповноваженого органу управління
(уповноваженої особи).
14. Члени наглядової ради, що представляють інтереси держави,
голосують на наглядових радах відповідно до наданих уповноваженим
органом управління (уповноваженою особою) завдань щодо
голосування.
15. У засіданні наглядової ради господарської організації, у
статутному фонді якої є корпоративні права держави, мають право
брати участь з правом дорадчого голосу представники місцевого
органу самоврядування та профспілок або іншого уповноваженого
трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від
імені трудового колективу.
16. Голосування про додаткову емісію акцій представником
держави на загальних зборах господарських організацій, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави, у статутному
фонді яких корпоративні права держави перевищують 10 відсотків,
здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
Повноважний представник держави у визначеному Кабінетом
Міністрів України порядку бере участь у загальних зборах
господарського товариства та голосує з кожного питання порядку
денного виключно відповідно до завдання щодо голосування,
передбаченого у дорученні на представництво, що видається
уповноваженим органом управління або Фондом державного майна
України. { Частину шістнадцяту статті 11 доповнено абзацом другим
згідно із Законом N 2626-VI ( 2626-17 ) від 21.10.2010 }
17. Пільги (податкові, компенсаційні виплати, списання боргів
тощо) господарським організаціям можуть надаватися державою
відповідно до законодавства в обмін на приріст корпоративних прав
держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
18. Мирова угода та план санації в процедурі банкрутства
господарських організацій з корпоративними правами держави понад
25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного
майна України та державним органом з питань банкрутства.
19. Відчуження майна господарських організацій з
корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного
фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до
законодавства з питань приватизації.
20. Продаж господарськими організаціями у процесі санації
корпоративних прав держави інвестору здійснюється на умовах,
визначених планом санації, з урахуванням вимог законодавства з
питань приватизації.
Стаття 11-1. Особливості відрахування державнимипідприємствами частини прибутку (доходу)
1. Державні унітарні підприємства (крім державного
підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух"
відповідно до Закону України "Про приєднання України до
Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів" ( 1341-15 ),
а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і
"Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання
зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до
Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України:
у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є
суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства,
плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує
50 мільйонів гривень;
у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.
2. Чистий прибуток державних підприємств енергетичної галузі,
з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку
(доходу), зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної
складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на
виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються
Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних
коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних
вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів
згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України.
Державними підприємствами електроенергетичної галузі,
фінансування яких здійснюється в межах кошторису, затвердженого
Національною комісією регулювання електроенергетики України,
відрахування частини чистого прибутку (доходу) провадяться із суми
перевищення фактично отриманих кошторисних доходів над фактично
здійсненими кошторисними видатками у звітному періоді. Закон доповнено статтею 11-1 згідно із Законом N 2856-VI
( 2856-17 ) від 23.12.2010 }
Стаття 12. Єдиний реєстр об'єктів державної власності
1. Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр)
є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення,
оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у
тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу,
державних підприємств, установ та організацій, а також про
корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до
статутного фонду господарських структур.
2. Реєстр формується Фондом державного майна України на базі
даних Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень за
участю центральних органів виконавчої влади з питань земельних
ресурсів, з питань статистики, Державної податкової адміністрації
України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Антимонопольного комітету України, інших уповноважених органів
управління на єдиних методологічних засадах інформаційних систем в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. При зміні керівника об'єкта державної власності передача
майна від одного керівника до іншого здійснюється на підставі акта
приймання-передачі.
4. Дані Реєстру є державною власністю.
5. Користувачами Реєстру є органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та
громадяни.
6. Фінансування витрат на формування та ведення Реєстру
здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі за
рахунок коштів, отриманих від приватизації державного майна.
Стаття 13. Визначення вартості об'єктів державної власностіта порядку їх охорони
1. Вартість об'єктів державної власності визначається Фондом
державного майна України відповідно до законодавства.
2. Вимоги щодо організації та здійснення заходів охорони
об'єктів державної власності визначають спільно Фонд державного
майна України, інші суб'єкти управління та Міністерство внутрішніх
справ України.
Стаття 14. Винагорода керівникам державних підприємств
1. За рішенням органу, уповноваженого управляти об'єктами
державної власності, керівникам державних підприємств може
виплачуватися винагорода за результатами фінансово-господарської
діяльності цих підприємств за рахунок їх чистого прибутку. Порядок
надання, умови та конкретні розміри винагороди визначаються
Кабінетом Міністрів України та є складовою частиною трудового
договору (контракту) з керівником державного підприємства.
Стаття 15. Винагорода за виконання функцій з управлінняоб'єктами державної власності
1. У разі виконання завдань з управління корпоративними
правами держави уповноваженій особі може виплачуватися винагорода.
Порядок надання, умови та конкретний розмір винагороди
визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Відповідальним представникам уповноважених органів
управління, які виконують функції з управління об'єктами державної
власності, можуть встановлюватися збільшені до 50 відсотків
посадові оклади, збільшені до 100 відсотків щоквартальні надбавки
до посадових окладів з урахуванням надбавки за ранг.
3. Збільшені посадові оклади та надбавки до посадового окладу
відповідальним представникам уповноважених органів управління, які
виконують функції з управління об'єктами державної власності,
встановлюються на час виконання ними таких функцій.
Стаття 16. Контроль за виконанням функцій з управлінняоб'єктами державної власності, використанням
державного майна
1. Контроль за виконанням функцій з управління об'єктами
державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд
державного майна України, уповноважені органи управління, органи
державної контрольно-ревізійної служби, інші контролюючі органи
шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності
виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно
до законодавства України.
2. Відповідальний представник уповноваженого органу
управління:
здійснює контроль за складанням державними підприємствами
фінансових планів та затвердженням їх у встановленому порядку
( v0039817-11 );
повідомляє керівника відповідного уповноваженого органу
управління про результати виконання керівниками державних
підприємств умов контрактів та подає пропозиції щодо їх розірвання
в разі невиконання цих умов.
3. Уповноважені органи управління, господарські структури та
уповноважені особи, які виконують функції з управління
корпоративними правами держави, подають Фонду державного майна
України в порядку та у визначені ним строки звіти про виконання
ними функцій з управління корпоративними правами держави.
4. Фонд державного майна України проводить аналіз
ефективності виконання функцій з управління корпоративними правами
держави, перевіряє виконання умов договорів доручення на
управління та готує пропозиції щодо вдосконалення управління.
5. За збитки, завдані державі неефективним виконанням функцій
з управління корпоративними правами держави, уповноважені особи
несуть матеріальну відповідальність. Порядок стягнення, умови та
конкретний розмір стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів
України відповідно до закону.
6. Суб'єкти управління, визначені цим Законом, надають
центральному органу виконавчої влади з питань економіки зведену
інформацію щодо показників фінансового плану підвідомчих
підприємств до 1 серпня року, що передує планованому, та щодо їх
виконання - до 1 квітня року, що настає за звітним.
7. Органи державної контрольно-ревізійної служби в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, проводять державний
аудит суб'єктів господарювання державного сектору економіки,
спрямований на запобігання фінансовим порушенням, забезпечення
ефективного використання бюджетних коштів, державного майна.
8. Контроль за ефективністю використання, збереженням та
обліком майна суб'єктів господарювання державного сектору
економіки, розпорядженням активами державної холдингової компанії
здійснюють державні контролери, які призначаються Фондом
державного майна України або уповноваженим органом управління на
конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавстваз питань управління об'єктами державної
власності
1. За невиконання вимог законів України та інших
нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної
власності до винних осіб застосовуються заходи адміністративної,
дисциплінарної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності
згідно із законом.
Стаття 18. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету
Міністрів України від 15 грудня 1992 року N 8-92 ( 8-92 ) "Про
управління майном, що є у загальнодержавній власності" (Відомості
Верховної Ради України, 1993 р., N 7, ст. 52; 2003 р., NN 18-22,
ст. 144).
3. Статтю 326 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
(Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356)
доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Управління майном, що є у державній власності,
здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених
законом, може здійснюватися іншими суб'єктами".
4. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня
набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади
прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому
Закону.
5. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до
набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не
суперечить цьому Закону.
6. Рекомендувати Президенту України привести укази Президента
України у відповідність із цим Законом.
7. Договори доручення на управління корпоративними правами
держави, укладені до набрання чинності цим Законом, є чинними до
моменту закінчення строку їх дії відповідно до умов зазначених
договорів.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 21 вересня 2006 рокуN 185-V
