ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
05.08.2003 N 25
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
15 серпня 2003 р.
за N 715/8036
Про затвердження Положення проздійснення фінансового моніторингу
фінансовими установами
З метою забезпечення реалізації норм Закону України "Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), та на виконання Указу
Президента України від 22 липня 2003 року N 740/2003 ( 740/2003 )
"Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування
тероризму" Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
України П О С Т А Н О В И Л А:
1. Затвердити Положення про здійснення фінансового
моніторингу фінансовими установами (далі - Положення).
2. Доручити заступнику Голови Комісії Головку А.Т.
забезпечити подання Положення до Міністерства юстиції України для
державної реєстрації.
3. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та
зв'язків з громадськістю (Нагорняк М.В.) забезпечити публікацію
Положення у засобах масової інформації після його державної
реєстрації.
4. Контроль за виконанням Положення покласти на заступника
Голови Комісії Головка А.Т.
Голова Комісії В.Суслов
Протокол N 7засідання Комісії
від 5 серпня 2003 р.
ЗАТВЕРДЖЕНОРозпорядження Державної
комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України
05.08.2003 N 25
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
15 серпня 2003 р.
про здійснення фінансового моніторингу
фінансовими установами
Це Положення розроблене відповідно до Закону України "Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (далі - Закон).
1. Загальні положення
Цим Положенням установлюються загальні вимоги Державної
комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі -
Держфінпослуг) щодо: - призначення, прав та обов'язків працівника, відповідального
за проведення фінансового моніторингу; - основних вимог до кваліфікації працівника, відповідального
за проведення фінансового моніторингу; - програм навчання та підвищення кваліфікації працівників
установ із здійснення заходів із фінансового моніторингу; - установлення правил проведення фінансового моніторингу та
програм його здійснення; - виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу,
та надання інформації про них; - ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції та
зберігання відповідних документів; - підготовки персоналу установи з метою виявлення фінансових
операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; - відповідальності за невиконання (неналежне виконання)
законодавства з питань запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У цьому положенні термін вживається у такому значенні: установа - фінансова установа відповідно до визначення Закону
України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг" ( 2664-14 ), а також суб'єкти господарювання,
які за своїм статусом не є фінансовими установами, але надають
фінансові послуги. Вимоги положення поширюються на фінансові установи, за
діяльністю яких здійснює нагляд Держфінпослуг і до яких належать:
кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства,
страхові компанії, установи накопичувального пенсійного
забезпечення та інші юридичні особи, виключним видом діяльності
яких є надання фінансових послуг, а також юридичні особи, які за
своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають
окремі фінансові послуги.
2. Організаційне забезпечення проведення первинногофінансового моніторингу в установах
2.1. Призначення працівника, відповідального за проведення
первинного фінансового моніторингу 2.1.1. З метою забезпечення належного виконання Закону
( 249-15 ) установи призначають працівника, відповідального за
проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний
працівник). 2.1.2. Відповідальний працівник є особою, на яку покладається
координація діяльності з проведення установою заходів фінансового
моніторингу. Відповідальний працівник призначається наказом керівника
установи, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки
керівникові установи. На час відсутності відповідального працівника або
неможливості виконання покладених на нього обов'язків має бути
призначено особу, що виконує його обов'язки. На вказану особу
поширюються права, обов'язки та вимоги, встановлені для
відповідального працівника. У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним
за проведення фінансового моніторингу є керівник установи. 2.1.3. З урахуванням особливостей організаційної структури
установи може бути створено окремий структурний підрозділ з питань
проведення фінансового моніторингу. Зазначений підрозділ функціонує відповідно до положення про
цей структурний підрозділ, затвердженого керівником установи. У разі створення установою спеціального підрозділу з питань
проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу має
бути відповідальний працівник. 2.1.4. Здійснюючи фінансовий моніторинг, відповідальний
працівник у межах своєї компетенції самостійно приймає рішення. Посадова інструкція відповідального працівника затверджується
керівником установи. У разі незгоди відповідального працівника з вказівками
керівника установи щодо організації системи запобігання
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та
інших питань стосовно проведення фінансового моніторингу
відповідальний працівник може повідомити про це Державний
департамент фінансового моніторингу (далі - Держфінмоніторинг) і
Держфінпослуг з письмовим викладенням своїх заперечень. 2.1.5. Установа зобов'язана повідомити Держфінмоніторинг про
призначення або звільнення відповідального працівника (або особи,
яка тимчасово виконує його обов'язки) протягом трьох днів. У новостворених установах відповідальна особа призначається
не менше як за п'ять робочих днів до проведення першої фінансової
операції. Форма повідомлення N 1-ФМ про призначення або звільнення
відповідального працівника (або особи, яка тимчасово виконує його
обов'язки) встановлена наказом Держфінмоніторингу від 13.05.2003
N 48 ( z0394-03 ), що зареєстрований у Міністерстві юстиції
України 23.05.2003 за N 394/7715. 2.1.6. У разі наявності в установі відокремлених підрозділів
за погодженням з відповідальним працівником установи призначається
відповідальний працівник відокремленого підрозділу. Відповідальний
працівник відокремленого підрозділу підзвітний тільки керівникові
відокремленого підрозділу. У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним
за проведення фінансового моніторингу призначається керівник
відокремленого підрозділу установи. 2.1.7. До посадових обов'язків відповідального працівника
установи, зокрема, відносяться: розробка та постійне вдосконалення правил обов'язкового і
внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення; забезпечення дотримання всіма працівниками установи
відповідних правил фінансового моніторингу та програм його
здійснення; забезпечення підготовки та навчання персоналу; надання консультацій працівникам установи щодо виявлених ними
підозрілих операцій або незаконних дій; прийняття відповідно до законодавства рішень щодо того, про
які операції має бути повідомлено Держфінмоніторинг та
правоохоронні органи, та здійснення відповідних повідомлень; забезпечення надання інформації з питань фінансового
моніторингу на запити Держфінмоніторингу; сприяння представникам Держфінпослуг та Держфінмоніторингу в
питаннях проведення аналізу фінансових операцій, які підлягають
фінансовому моніторингу; інформування керівника про виявлені підозрілі фінансові
операції та заходи, які були вжиті, не рідше одного разу на
місяць; виконання інших обов'язків, передбачених законом та посадовою
інструкцією. 2.1.8. Для виконання відповідальним працівником установи
посадових обов'язків до його повноважень, зокрема, відносяться: проведення перевірок діяльності установи (відокремленого
підрозділу) та її працівників на предмет виконання ними правил
фінансового моніторингу та програм його здійснення; залучення до проведення заходів з фінансового моніторингу та
проведення перевірок з цих питань будь-яких працівників установи
(відокремленого підрозділу), надання їм доручень і вказівок у
межах своєї компетенції, обов'язкових до виконання, а також
вимагання від них допомоги при провадженні окремих дій; одержання пояснень з питань здійснення фінансового
моніторингу від працівників установи (відокремленого підрозділу)
незалежно від займаних ними посад; отримання доступу до документів та іншої інформації,
пов'язаних з проведенням фінансового моніторингу.
2.2. Основні вимоги до кваліфікації працівника,
відповідального за проведення первинного фінансового моніторингу 2.2.1. Відповідальний працівник установи повинен знати: 2.2.1.1. Законодавство, яким регулюються відносини у сфері
запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів,
одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у тому
числі: Закон України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ); Указ Президента України від 22.07.2003 N 740/2003
( 740/2003 ) "Про заходи щодо розвитку системи протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і
фінансуванню тероризму"; Указ Президента України від 19.07.2001 N 532 ( 532/2001 )
"Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів,
одержаних злочинним шляхом"; Указ Президента України від 10.12.2001 N 1199 ( 1199/2001 )
"Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом"; постанову Кабінету Міністрів України і Національного банку
України від 28.08.2001 N 1124 ( 1124-2001-п ) "Про Сорок
рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з
відмиванням грошей (FATF)"; нормативно-правові акти Держфінмоніторингу та Держфінпослуг; законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють
діяльність установи з проведення фінансових операцій. 2.2.1.2. Повний перелік видів фінансових операцій, що
виконуються установою, порядок їх проведення. 2.2.1.3. Посадові інструкції та функціональні обов'язки
працівників установи, задіяних у виконанні фінансових операцій. 2.2.1.4. Правила проведення фінансового моніторингу та
програми його здійснення, встановлені установою. 2.2.1.5. Норми законодавства, які передбачають кримінальну,
адміністративну та цивільно-правову відповідальність за порушення
вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ). 2.2.1.6. Перелік країн, які не беруть участі в міжнародному
співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню
тероризму, та перелік офшорних зон, що затверджуються Кабінетом
Міністрів України. 2.2.2. Відповідальний працівник повинен знати та володіти
навичками щодо застосовування в практичній діяльності: порядку ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції; порядку зберігання документів, які стосуються ідентифікації
осіб, та документації про здійснення фінансової операції; порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають
фінансовому моніторингу та можуть бути пов'язані, мати відношення
або призначатися для фінансування тероризму; критеріїв оцінки ймовірності віднесення операцій до таких, що
пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних
злочинним шляхом, чи фінансуванням тероризму; ознак фінансових операцій, що підлягають обов'язковому
фінансовому моніторингу; ознак фінансових операцій, що підлягають внутрішньому
фінансовому моніторингу; порядку ведення реєстру фінансових операцій, що можуть бути
пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних
злочинним шляхом; порядку надання Держфінмоніторингу інформації про фінансові
операції, що підлягають фінансовому моніторингу; порядку повідомлення Держфінмоніторингу та правоохоронних
органів про фінансові операції, щодо яких є або має бути підозра,
що вони пов'язані, мають відношення або призначені для
фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи
терористичних організацій; вимог щодо запобігання розголошенню інформації, яка надається
Держфінмоніторингу, іншої інформації з питань фінансового
моніторингу, у тому числі про факт її подання. 2.2.3. Відповідальний працівник повинен постійно підвищувати
свою кваліфікацію з питань методології виявлення фінансових
операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму,
керуючись рекомендаціями Держфінпослуг та Держфінмоніторингу. Не може бути призначена відповідальним працівником особа, що
має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не
погашена й не знята в установленому законом порядку.
2.3. Навчання та підвищення кваліфікації працівників установ
щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу Програма навчання та підвищення кваліфікації працівників
установ щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу
розробляється та реалізується з метою виявлення фінансових
операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму. 2.3.1. Заходи з організації навчання працівників залежно від
їх посадових обов'язків здійснюються за такими напрямами: ознайомлення працівників з міжнародними документами та
законодавством України, рекомендаціями FATF з питань запобігання
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань
фінансового моніторингу; практичні заняття щодо реалізації правил внутрішнього
фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового
моніторингу. 2.3.2. Заходи з організації підвищення кваліфікації
працівників установи з питань запобігання легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснюються за такими
напрямами: вивчення передового досвіду щодо виявлення операцій клієнтів,
які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів,
одержаних злочинним шляхом; ознайомлення із засобами й прийомами вивчення клієнтів і
перевірки інформації щодо їх ідентифікації. 2.3.3. Навчання або підвищення кваліфікації працівників
установи з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, проводиться не менше одного разу на
рік.
2.4. Підготовка персоналу установи з метою виявлення
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу 2.4.1. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу
з питань проведення фінансового моніторингу установа організовує
та проводить відповідне навчання. 2.4.2. Усі працівники установи зобов'язані ознайомитися з
правилами та програмами здійснення фінансового моніторингу, а
також брати участь у навчальних заходах, які на практиці
пояснюють, що вимагається від працівників. 2.4.3. Усі працівники мають бути попереджені про
відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, та фінансуванню тероризму. 2.4.4. Навчання працівників, виходячи з їх посадових
обов'язків, здійснюється шляхом проведення навчальних занять з: - ознайомлення працівників із законодавством України та
міжнародними нормативними актами з питань запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню
тероризму; - ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань
фінансового моніторингу; - здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу; - вивчення передового досвіду у виявленні фінансових
операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму; - ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнтів та
перевірки інформації щодо їх ідентифікації.
3. Вимоги до правил проведення фінансовогомоніторингу та програм його здійснення
3.1. Установи розробляють правила фінансового моніторингу
(далі - правила), що являють собою внутрішній документ установи,
який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на
запобігання та протидію використанню установи для легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування
тероризму.
3.2. Правила розробляються установою з урахуванням вимог
законодавства України, що регулює питання запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та
фінансуванню тероризму, у тому числі Положення. Правила здійснення фінансового моніторингу затверджуються
керівником установи за поданням відповідального працівника та
повинні складатись за напрямками діяльності установи.
3.3. Для забезпечення виконання вимог законодавства України з
питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним
шляхом, та фінансування тероризму, установи зобов'язані розробляти
і реалізовувати програми здійснення фінансового моніторингу, що
затверджуються керівником. Зазначені програми мають містити: визначені законодавством України ознаки фінансових операцій,
які підлягають фінансовому моніторингу, інші ознаки таких
операцій, які відповідно до специфіки та напрямів діяльності
самостійно визначаються та поновлюються установою на постійній
основі з урахуванням відповідного довідника Держфінмоніторингу; питання ідентифікації та вивчення своїх клієнтів; навчання і підвищення кваліфікації працівників. Програма здійснення фінансового моніторингу являє собою
комплекс заходів з організації проведення фінансового моніторингу.
Строк, на який складається програма, визначається, виходячи з
реальних потреб установи, але не повинен перевищувати одного року. Установи на власний розсуд можуть розробляти й реалізовувати
в межах чинного законодавства також інші програми, що стосуються
запобігання використанню установи для здійснення легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування
тероризму.
3.4. Правила внутрішнього фінансового моніторингу установи та
програми здійснення фінансового моніторингу є документами з
обмеженим доступом. Порядок та режим доступу до цих документів
працівників установи визначаються відповідальним працівником
установи залежно від їх функціональних обов'язків за погодженням з
керівником установи.
3.5. Правила повинні відображати внутрішню систему
фінансового моніторингу установи, забезпечувати виявлення
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу чи
можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму, передбачати
відповідно до законодавства інформування про такі операції
Держфінмоніторингу та правоохоронних органів та визначати порядок
зберігання пов'язаних з ними документів.
3.6. Основними принципами розробки та здійснення правил і
програм фінансового моніторингу є: безпосередня участь кожного працівника установи (у межах його
компетенції) у виявленні фінансових операцій, які можуть бути
пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних
злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу; конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу
(у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову
операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу; запобігання залученню працівників установи до легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
3.7. Правила повинні містити: опис організаційної внутрішньої системи фінансового
моніторингу; основні засади діяльності окремого структурного підрозділу
установи з питань проведення фінансового моніторингу (у разі
наявності); права та обов'язки відповідального працівника установи, а
також інших працівників установи, залучених до здійснення
фінансового моніторингу; порядок прийняття рішення щодо надання інформації про
фінансову операцію, яка підлягає фінансовому моніторингу; порядок зберігання інформації з питань фінансового
моніторингу; прийняття відповідно до законодавства рішень щодо того, про
які операції має бути повідомлено Держфінмоніторингу і
правоохоронним органам, та здійснення відповідних повідомлень; порядок проведення заходів щодо з'ясування суті та мети
операції клієнта, що підлягає фінансовому моніторингу; порядок виявлення та реєстрації фінансових операцій, що
підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов'язані,
мати відношення або призначатися для фінансування тероризму; порядок вчинення заходів для з'ясування характеру та мети
таких операцій; порядок проведення ідентифікації осіб, що здійснюють такі
операції; порядок проведення реєстрації таких операцій або подання їх
на реєстрацію відповідальному працівнику; порядок підготовки та подання відповідальному працівнику
інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування
відповідно до законодавства Держфінмоніторингу та правоохоронних
органів; порядок збору та зберігання належним чином оформлених
документів про такі операції та осіб з тим, щоб у разі виникнення
потреби можна було відтворити деталі операції.
3.8. Вимоги до забезпечення конфіденційності інформації щодо
фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та
можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для
фінансування тероризму, зокрема включають: - порядок здійснення заходів щодо з'ясування суті та мети
операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; - ознаки операцій, які підлягають обов'язковому та
внутрішньому фінансовому моніторингу, окремо для кожного виду
фінансових операцій; - інші ознаки підозрілих фінансових операцій, які
встановлюються відповідно до специфіки та напрямків діяльності
установи; - критерії класифікації осіб, опис типів осіб, які
характеризуються підвищеним ступенем ймовірності здійснення ними
операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму
(загальна характеристика, країна походження, характеристика
ділової активності та репутації, наявність кримінального минулого
тощо).
4. Виявлення операцій, що підлягають фінансовомумоніторингу, та надання інформації про них
4.1. Перед здійсненням кожної фінансової операції або після
її здійснення працівник установи, що забезпечує проведення
фінансової операції, перевіряє її на наявність встановлених
законом ознак, за якими вони підлягають фінансовому моніторингу. У разі виявлення згаданої операції працівник реєструє таку
операцію в установленому порядку. Зазначені обов'язки встановлюються установою у відповідних
посадових інструкціях працівників, що забезпечують проведення
фінансових операцій.
4.2. Відносно фінансової операції, яка підлягає фінансовому
моніторингу, установа має забезпечити: а) реєстрацію цієї операції в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України та Держфінмоніторингом; б) вжиття установою заходів, спрямованих на з'ясування суті
та мети операції клієнта, у тому числі шляхом витребування
додаткових документів і відомостей, що стосуються цієї операції; в) вжиття в межах законодавства України інших заходів з метою
належного виконання вимог законів України з питань запобігання та
протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом; г) надання за наявності відповідних ознак Держфінмоніторингу
інформації про цю фінансову операцію та про осіб, які брали
(беруть) участь в її проведенні. Відповідальний працівник установи самостійно приймає рішення
щодо інформування Держфінмоніторингу про операції, які підлягають
обов'язковому фінансовому моніторингу. У разі виникнення підозри в тому, що виявлена операція
пов'язана, має відношення або призначена для фінансування
терористичної діяльності, відповідальний працівник одночасно
вирішує питання щодо негайного інформування про неї відповідних
правоохоронних органів.
4.3. Реєстрація фінансових операцій, що підлягають
фінансовому моніторингу, здійснюється в реєстрі за формою N 2-ФМ
відповідно до наказу Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48
( z0394-03 ), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України
23.05.2003 за N 394/7715. Якщо реєстр ведеться в електронній формі, то кожного дня всі
нові записи чи записи, до яких вносилися зміни протягом робочого
дня, роздруковуються. Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника або
працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу. До п'ятого числа кожного місяця роздруковані за попередній
місяць сторінки формуються за датами в брошури (брошури
прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника або працівника,
відповідального за проведення фінансового моніторингу, та печаткою
і зберігаються протягом 5 років). На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок у
брошурі, початкова та остання дати внесення записів.
4.4. У реєстрі відображаються: відомості щодо особи, яка
здійснює фінансову операцію, та у випадках, передбачених
законодавством, особи, від імені або за дорученням якої
здійснюється фінансова операція, або яка є вигодоодержувачем,
встановлені в результаті ідентифікації відповідно до законодавства
України; відомості щодо інших осіб - учасників фінансової
операції; вид фінансової операції; сума, на яку здійснюється фінансова операція; валюта, в якій здійснюється фінансова операція; підстави для здійснення фінансової операції; відомості про фінансові операції, пов'язані з тою, що
підлягає фінансовому моніторингу (у разі наявності); ознаки, за якими фінансова операція підлягає фінансовому
моніторингу; додаткова інформація про мотивовану підозру стосовно того, що
фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання)
доходів, одержаних злочинним шляхом (у разі наявності); дата та час здійснення або відмови від здійснення фінансової
операції. Кожному запису в реєстрі присвоюється порядковий номер і
зазначається час та дата його внесення, а також посада, прізвище,
ім'я та по батькові працівника, що вніс запис до реєстру. Подання установою Держфінмоніторингу інформації про фінансові
операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.
4.5. Рішення про передачу інформації, зазначеної в абзаці
другому пункту 4.1, пункту 4.2, приймає відповідальний працівник
відповідно до законодавства. Якщо в працівників установи виникають мотивовані підозри, що
фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання)
доходів, інформація про таку операцію також надається (державною
мовою) Держфінмоніторингу.
4.6. Установа зобов'язана негайно (відразу після виявлення)
повідомити Держфінмоніторинг та правоохоронні органи про фінансову
операцію, щодо якої виникли підозри або повинні були б виникнути
підозри, що вона пов'язана, має відношення або призначена для
фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи
терористичних організацій.
4.7. На запит Держфінмоніторингу установа надає додаткову
інформацію щодо фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового
моніторингу або пов'язані з фінансуванням тероризму, у тому числі
таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше
трьох робочих днів з моменту отримання запиту.
4.8. Інформація надається Держфінмоніторингу в електронному
вигляді по каналах зв'язку, на магнітному носії або, за згодою
Держфінмоніторингу, на паперовому носії. Інформація на магнітному або паперовому носії направляється
до Держфінмоніторингу поштовим відправленням із повідомленням про
вручення або нарочним із дотриманням заходів, що виключають
неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх
доставки.
4.9. Інформація, що передається, є інформацією з обмеженим
доступом. Захист інформації при її передачі в Держфінмоніторинг
забезпечується відповідно до законодавства.
4.10. Відповідальний працівник та інші співробітники установи
фінансового моніторингу повинні забезпечити конфіденційність
інформації, яка надається Держфінмоніторингу, та іншої інформації
з питань фінансового моніторингу, а також факту її подання, і не
поширювати її ні в межах установи, ні за її межами, у тому числі
особам, щодо фінансових операцій яких здійснюється повідомлення,
крім випадків, передбачених законодавством.
4.11. Працівники установи зобов'язані сприяти працівникам
Держфінмоніторингу та Держфінпослуг у проведенні аналізу
фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
4.12. Надання інформації про фінансову операцію здійснюється
за формою N 4-ФМ, визначеною наказом Держфінмоніторингу від
13.05.2003 N 48 ( z0394-03 ), що зареєстрований в Міністерстві
юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715, протягом 3 днів після
дня реєстрації операції.
5. Ідентифікація осіб, що здійснюють фінансовіоперації, зберігання відповідних документів
5.1. Для забезпечення належної реалізації своїх функцій
установа зобов'язана проводити ідентифікацію осіб, які здійснюють
фінансові операції. Установа надає відповідні фінансові послуги
лише після здійснення ідентифікації особи клієнтів. Установам забороняється вступати в договірні відносини з
клієнтами - юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає
сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені. Якщо особа діє як представник іншої особи або
вигодоодержувачем є інша особа, установа зобов'язана
ідентифікувати також: - осіб, від імені або за дорученням яких здійснюється
фінансова операція; - осіб, які є вигодоодержувачами.
5.2. Порядок ідентифікації осіб повинен містити: - порядок здійснення первісної ідентифікації особи; - заходи щодо проведення ідентифікації особи у разі зміни
інформації, необхідної для проведення ідентифікації, або
закінчення строку дії документів, на підставі яких вона
проводилася; - порядок проведення заходів, спрямованих на перевірку
інформації щодо ідентифікації особи; - заходи з проведення додаткового вивчення особи.
5.3. Ідентифікація осіб здійснюється на підставі наданих
оригіналів або копій документів, що завірені нотаріально чи
організацією, яка їх видала.
5.4. З метою ідентифікації особи працівник установи з'ясовує
таку інформацію щодо: а) резидентів - фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; серія та номер
паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі
та орган, що його видав; місце проживання; ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних
осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; б) резидентів - юридичних осіб: найменування (повне та скорочене); юридична адреса; документи
про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі
документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо);
ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром
підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому
відкрито рахунок, та номер банківського рахунку; в) нерезидентів - фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності); дата
народження; серія та номер паспорта (або іншого документа, який
посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав;
громадянство; місце проживання або тимчасового перебування; г) нерезидентів - юридичних осіб: повне найменування; місцезнаходження та реквізити банку, у
якому відкрито рахунок; номер банківського рахунку; дані про
реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого
витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або
засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого
органу іноземної держави про таку реєстрацію.
5.5. При вивченні юридичної особи та документів, які
підтверджують її державну реєстрацію, слід приділяти підвищену
увагу: - з'ясуванню дійсних власників; - правильності оформлення установчих документів (враховуючи
всі зареєстровані зміни); - складу засновників юридичної особи та її пов'язаних осіб; - структурі органів управління юридичної особи та їх
повноваженням; - розміру зареєстрованого та сформованого статутного фонду; - відповідності фінансової операції звичайній діяльності
юридичної особи.
5.6. Установа зобов'язана зберігати документи, які стосуються
ідентифікації осіб, та всю документацію про здійснення фінансової
операції протягом п'яти років після її проведення.
6. Відповідальність за порушення вимог законодавстваз питань запобігання та протидії легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
За невиконання (неналежне виконання) установою законодавства
з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, на неї
накладається штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, зокрема: - за непризначення відповідальної особи: у разі першого порушення - 500 неоподатковуваних мінімумів; - за відсутність затверджених правил та програми здійснення
процедури фінансового моніторингу: у разі першого порушення - 500 неоподатковуваних мінімумів; - за неповідомлення про призначення відповідального
працівника Держфінмоніторинг: у разі першого порушення - 500 неоподатковуваних мінімумів; - за відсутність реєстрації операцій, що підлягають
фінансовому моніторингу: у разі першого порушення - 500 неоподатковуваних мінімумів; - за непроведення ідентифікації осіб: у разі першого порушення - 500 неоподатковуваних мінімумів; - за неінформування про фінансові операції, що підлягають
обов'язковому фінансовому моніторингу в разі, якщо ці операції
були проведені: у разі першого порушення - 500 неоподатковуваних мінімумів. Неодноразове порушення суб'єктами первинного фінансового
моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та
фінансуванню тероризму тягне за собою за рішенням суду обмеження,
тимчасове припинення дії та позбавлення ліцензії чи іншого
спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності
в порядку, встановленому законодавством.
Голова Комісії В.Суслов
