ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 3 від 26.04.2002
Про судову практику в справах про викрадення та іншенезаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами,
вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи
радіоактивними матеріалами
Обговоривши практику розгляду судами справ про злочини,
предметом яких є вогнепальна, холодна зброя, бойові припаси,
вибухові речовини, вибухові пристрої чи радіоактивні матеріали,
Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному
забезпечують правильне застосування закону при розгляді справ
даної категорії. Разом з тим у їх діяльності ще мають місце певні
недоліки. В окремих справах не завжди встановлюються джерела придбання
та виготовлення зброї, бойових припасів, вибухових речовин,
вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів, допускаються
помилки при кваліфікації дій винних осіб. Суди не реагують
належним чином на обставини, які сприяли незаконному заволодінню
цими предметами, у тому числі на виявлені недоліки в їх обліку,
зберіганні, користуванні та перевезенні. Виникають труднощі у визначенні предмета цих злочинів,
правильному розумінні добровільної здачі зброї, бойових припасів,
вибухових речовин, вибухових пристроїв, у відмежуванні закінченого
злочину від замаху на його вчинення тощо. З метою поліпшення судового розгляду справ даної категорії
Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судів на те, що забезпечення своєчасного та
правильного розгляду справ про злочини, пов'язані з протиправними
діяннями з вогнепальною чи холодною зброєю, бойовими припасами,
вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними
матеріалами, має важливе значення для охорони громадської безпеки
і запобігання іншим більш тяжким злочинам. При розгляді цих справ необхідно вживати передбачених законом
заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх
обставин злочину, звертаючи особливу увагу на виявлення джерел
викрадення, придбання, виготовлення зброї, бойових припасів,
вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних
матеріалів, встановлення мотиву та мети винних осіб.
2. При вирішенні питання, чи є незаконними носіння,
зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут
вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також
носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових
припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам
необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576
( 576-92-п ) з наступними змінами), Інструкцією про порядок
виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та
використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї,
пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,
споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями
метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а
також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена
наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998
р. N 622 ( z0637-98 ); зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня
1999 р. N 292 ( z0297-99 ) та іншими нормативними актами. Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю,
бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними
матеріалами осіб, які ними користуються у зв'язку зі службовою
діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів
(інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок
поводження з цими предметами.
3. Судам слід мати на увазі, що основною характерною ознакою
зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та
радіоактивних матеріалів є їх призначення - ураження живої цілі,
знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як
саморобними, так і виготовленими промисловим способом.
4. Відповідно до названої Інструкції ( z0637-98 ) та інших
нормативних актів до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів,
передбачених статтями 262-264, 410 КК, належать усі види бойової,
спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої,
так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої
використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні
вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей).
Предметом злочину, передбаченого ст. 264 КК ( 2341-14 ), крім
зазначених вище видів вогнепальної зброї може бути також
гладкоствольна мисливська зброя. Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові
пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для
відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а
також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та
освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і
сумішей, не можуть бути віднесені до предмета злочинів,
відповідальність за які настає за статтями 262, 263 КК
( 2341-14 ).
5. Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної
вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби,
міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в
зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для
стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони та
набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони,
споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями
метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом злочинів,
передбачених статтями 262, 263 КК ( 2341-14 ).
6. До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил,
нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші,
здатні вибухнути без доступу кисню.
7. Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи
виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування,
спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за
допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або
фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори -
спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду
- шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних
речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного
матеріалу, інших подібних речовин.
8. До холодної зброї належать предмети, які відповідають
стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші
предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий,
роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал,
арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для
ураження живої цілі за допомогою м'язової сили людини або дії
механічного пристрою.
9. Згідно з п. 1.8 Правил забезпечення збереження ядерних
матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого
випромінювання (затверджені наказом Міністерства екології та
природних ресурсів України від 14 грудня 2000 р. N 241
( z0013-01 ) радіоактивні матеріали - це будь-які матеріали, які
містять радіонукліди і для яких питома активність та сумарна
активність вантажу перевищують межі, установлені нормами,
правилами й стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
10. У випадках, коли для вирішення питання про те, чи є
відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими
речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами,
а також для з'ясування їх придатності до використання за цільовим
призначенням потрібні спеціальні знання, у справі слід призначати
експертизу з проведенням її у відповідних експертних установах.
Для з'ясування лише придатності предмета до використання за
цільовим призначенням достатньо участі спеціаліста.
11. Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім
гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин
чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у
володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного
дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених
предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім
гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин
або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого
законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою
безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному
футлярі, транспортному засобі тощо).
12. Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім
гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин
або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх
набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або
заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем)
всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі,
обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на
відшкодування боргу тощо.
13. Під незаконним виготовленням холодної, вогнепальної зброї
(крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових
речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти умисні, вчинені
без передбаченого законом дозволу дії по їх створенню чи
переробленню, внаслідок чого вони набувають відповідних
характерних властивостей. Такими діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового,
будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих
для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за
своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у
зброю, придатну до стрільби, або мисливської (у тому числі
гладкоствольної) рушниці - в обріз, виготовлення вибухових
речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів з використанням
будь-яких компонентів, які самі по собі не є вибухівкою, але
внаслідок цих дій набувають здатності до вибуху, тощо.
14. Ремонт холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів або вибухових пристроїв - це таке
відновлення характерних властивостей зазначених предметів шляхом
заміни або реставрації зношених чи непридатних з інших причин
частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень,
налагодження нормального функціонування різних частин і
механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до
використання за цільовим призначенням.
15. Під незаконною передачею вогнепальної зброї (крім
гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин
або вибухових пристроїв слід розуміти надання цих предметів іншій
особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за
цільовим призначенням без передбаченого законом дозволу.
16. Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім
гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин
або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі
поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування,
сплати боргу тощо.
17. Відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання
вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових
припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних
матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання
службової особи своїм службовим становищем за ст. 262 КК
( 2341-14 ) настає незалежно від місця вилучення цих предметів. Під викраденням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових
пристроїв, радіоактивних матеріалів слід розуміти протиправне
таємне чи відкрите, в тому числі із застосуванням насильства, яке
не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою
застосування такого насильства, їх вилучення у юридичних або
фізичних осіб незалежно від того, законно чи незаконно ті ними
володіли.
18. Розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім
гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин
або радіоактивних матеріалів утворює склад злочину, передбаченого
ч. 3 ст. 262 КК ( 2341-14 ). Цей злочин вважається закінченим з
моменту вчинення нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для
життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою
застосування такого насильства.
19. Привласнення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових
пристроїв чи радіоактивних матеріалів має місце при їх утриманні,
неповерненні володільцю особою, якій вони були довірені для
зберігання, перевезення, пересилання, надані у зв'язку з
виконанням службових обов'язків тощо або в якої опинились
випадково чи якою були вилучені в іншої особи, котра володіла ними
незаконно.
20. Вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових
пристроїв чи радіоактивних матеріалів полягає в пред'явленні
особі, яка законно чи незаконно ними володіє або у віданні чи під
охороною якої вони перебувають, вимоги про їх передачу. За частинами 1, 2 ст. 262 КК ( 2341-14 ) кваліфікується
вимагання зазначених предметів, поєднане з погрозою обмеження прав
і свобод або законних інтересів щодо особи чи її близьких родичів,
пошкодження чи знищення їхнього майна, розголошення відомостей,
які вони бажають зберегти в таємниці. Відповідальність за ч. 3 ст. 262 КК ( 2341-14 ) настає за
вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської),
бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів,
поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я. Вимагання вважається закінченим складом злочину з моменту
пред'явлення вимоги, поєднаної з відповідними погрозою чи
насильством.
21. Заволодіння вогнепальною зброєю (крім гладкоствольної
мисливської), бойовими припасами, вибуховими речовинами,
вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами шляхом
шахрайства здійснюється за допомогою обману чи зловживання
довірою, а шляхом зловживання службової особи своїм службовим
становищем - внаслідок протиправного використання нею своїх
владних повноважень.
22. У разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів,
комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання
вогнепальну зброю, дії винної особи слід розцінювати як закінчений
злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК ( 2341-14 ). Викрадення складових частин і деталей бойових припасів, що
містять вибухові речовини (запали, детонатори, підривники, гранати
без підривників тощо), теж потрібно кваліфікувати за ст. 262 КК
( 2341-14 ) як закінчене розкрадання таких речовин.
23. Якщо винна особа незаконно заволоділа не придатними до
використання вогнепальною зброю, бойовими припасами або їх
частинами чи деталями, вибуховими речовинами, вибуховими
пристроями, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути
використані за призначенням, вчинене належить розцінювати як замах
на заволодіння цими предметами і кваліфікувати за ст. 15 та
відповідною частиною ст. 262 КК ( 2341-14 ). Незаконне заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю
(наприклад, учбовою) і приведення її в придатний до використання
за призначенням стан необхідно кваліфікувати як заволодіння чужим
майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї. Так само
мають кваліфікуватися дії винного й у тому разі, коли для
виготовлення придатної до використання зброї частина деталей була
ним викрадена, а решта виготовлена самостійно чи придбана
будь-яким іншим чином.
24. Незаконне заволодіння вогнепальною зброєю (крім
гладкоствольної мисливської), бойовими припасами, вибуховими
речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами
визнається повторним у разі вчинення його особою, яка раніше
вчинила злочин, передбачений ст. 262 КК ( 2341-14 ), незалежно від
того, чи було її за це засуджено, а також була вона виконавцем чи
іншим співучасником такого злочину. За ознакою повторності за ч. 2 ст. 262 КК ( 2341-14 ) слід
кваліфікувати також передбачені ч. 1 цієї статті дії, вчинені
після розбійного нападу або вимагання, поєднаного з насильством.
25. Оскільки незаконне заволодіння вогнепальною зброєю (крім
гладкоствольної мисливської), бойовими припасами, вибуховими
речовинами, вибуховими пристроями є самостійним складом злочину,
подальші їх носіння, зберігання, ремонт, передача чи збут
утворюють реальну сукупність злочинів, передбачених ст. 262 та ч.
1 ст. 263 КК ( 2341-14 ). Незаконне заволодіння радіоактивними матеріалами та подальше
їх носіння, зберігання, використання тощо слід кваліфікувати за
сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 262 КК і залежно від
наслідків - ч. 1 чи ч. 2 ст. 265 КК ( 2341-14 ).
26. Якщо викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових
пристроїв або радіоактивних матеріалів та їх незаконне носіння,
зберігання, передача чи збут здійснені для вчинення іншого
злочину, такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів,
передбачених відповідною частиною ст. 262 і ч. 1 ст. 263 або ст.
265 КК ( 2341-14 ), а також як готування чи замах до вчинення
іншого злочину. За сукупністю злочинів, передбачених ст. 257 і ст. 262 або ч.
1 ст. 263 КК ( 2341-14 ), належить кваліфікувати незаконне
заволодіння чи незаконне придбання вогнепальної зброї, бойових
припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних
матеріалів, вчинені з метою організації банди чи використання цих
предметів членами вже існуючої банди.
27. Відповідальність за ст. 264 КК ( 2341-14 ) настає у
випадках зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів без
додержання встановлених нормативними актами та загальноприйнятими
правилами застережних заходів, які виключають можливість вільного
доступу сторонніх осіб до цих предметів, а також незаконної
передачі зазначених предметів іншій особі, якщо це спричинило
загибель людей або інші тяжкі наслідки. Кримінальну відповідальність тягне недбале зберігання
будь-якої вогнепальної зброї та будь-яких бойових припасів (у тому
числі гладкоствольної мисливської рушниці та бойових припасів до
неї) незалежно від того, було воно законним чи незаконним. Під загибеллю людей розуміється настання смерті хоча б однієї
особи. Інші тяжкі наслідки - це заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості - двом особам і
більше, а також великої матеріальної шкоди будь-якій юридичній чи
фізичній особі.
28. Звернути увагу судів на те, що під добровільною здачею
органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або
вибухових пристроїв, яка згідно з ч. 3 ст. 263 КК ( 2341-14 ) є
підставою для звільнення від кримінальної відповідальності,
необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі
зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів
за власним бажанням передає його відповідному державному органу.
29. Вирішуючи питання про речові докази у справах про
злочини, пов'язані з незаконними діями зі зброєю, бойовими
припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або
радіоактивними матеріалами, суди мають керуватись вимогами ст. 81
КПК ( 1001-05 ).
30. При розгляді справ даної категорії судам необхідно
посилити увагу до виявлення причин вчинення зазначених злочинів та
умов, які цьому сприяли, і належним чином на них реагувати.
Зокрема, не повинні лишатися поза увагою випадки недбалого
ставлення відповідних працівників до зберігання зброї, бойових
припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, радіоактивних
матеріалів, залишення таких предметів без нагляду чи охорони,
неналежного обладнання місць їх зберігання, порушення порядку їх
обліку, видачі, транспортування та використання.
31. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Пленуму
Верховного Суду України від 8 липня 1994 року N 6 ( v0006700-94 )
"Про судову практику у справах про розкрадання, виготовлення,
зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами
або вибуховими речовинами".
Голова Верховного Суду України В.Ф.Бойко
Секретар Пленуму, суддя
Верховного Суду України М.П.Селіванов
