ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

 N 4 від 03.03.2000
м.Київ
 

       { Постанова втратила чинність на підставі Постанови
                                      Верховного Суду
    N 7 ( va007700-09 ) від 12.06.2009 }
 

        Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного
  Суду України від 10 жовтня 1982 р. N 6 "Про практику
  застосування судами України законодавства у справах,
    пов'язаних з порушеннями вимог законодавства про
   охорону праці" (зі змінами, внесеними постановами
   Пленуму від 3 жовтня 1986 р. N 9 ( v0009700-86 ),
    від 12 жовтня 1989 р. N 10, від 4 червня 1993 р.
      N 3 ( v0003700-93 ) та від 3 грудня 1997 р.
                  N 12 ( v0012700-97 )
 

     У зв'язку  зі  змінами в законодавстві Пленум Верховного Суду
України П О С Т А Н О В Л Я Є:

     внести у постанову Пленуму Верховного  Суду  України  від  10
жовтня 1982 р.  N 6 ( v0006700-82  )  "Про  практику  застосування
судами  України законодавства у справах,  пов'язаних з порушеннями
вимог законодавства про охорону праці" такі зміни:

     1. Назву постанови викласти в такій редакції:     "Про судову практику в  справах,  пов'язаних  із  порушеннями
вимог законодавства про охорону праці".

     2. У п.10:     абзац перший викласти в такій редакції:     "Виходячи зі  змісту закону порушення правил техніки безпеки,
промислової санітарії чи інших  вимог  законодавства  про  охорону
праці,  що заподіяло шкоду підприємству, установі, організації або
окремим громадянам без створення небезпеки для  життя  і  здоров'я
людей, вчинене особами,  зазначеними в ст.135 КК ( 2001-05  ),  не
утворює  передбаченого  цією  статтею складу злочину.  Таке діяння
тягне відповідальність  у  дисциплінарному  або  адміністративному
порядку,  а за окремих обставин - за іншими статтями Кримінального
кодексу ( 2001-05, 2002-05 )";     в абзаці  другому  слова  "та заподіяло істотну майнову шкоду
підприємству,  організації чи  громадянам"  замінити  словами  "та
заподіяло  істотну шкоду підприємству,  організації або громадянам
та інші тяжкі наслідки".

     3. Пункт 17-1 викласти в такій редакції:     "17-1.  Порушення  на  вибуховонебезпечному  підприємстві  (у
цеху)  встановлених  законодавством  вимог  пожежної безпеки,  яке
внаслідок умов  виробництва  могло  викликати  вибух чи пожежу або
викликало  вибух,  за відсутності  людських  жертв,  інших  тяжких
наслідків підлягає кваліфікації за ч.1 ст.220 КК ( 2002-05 ).     Те саме діяння,  якщо воно викликало вибух і (або)  пожежу  з
наслідками,  які  не  є тяжкими,  кваліфікується за сукупністю ч.1
ст.220 і ч.1 ст.220-1 КК.     Порушення на   вибуховонебезпечному   підприємстві  (у  цеху)
встановлених законодавством вимог пожежної безпеки,  яке викликало
вибух,  що  спричинив  людські  жертви,  майнову  шкоду в особливо
великому розмірі або інші тяжкі наслідки,  має кваліфікуватися  за
сукупністю ч.2 ст.220 і ч.2 ст.220-1 КК.     Те саме  діяння,  якщо  воно  викликало  пожежу  з  такими  ж
наслідками,  належить кваліфікувати за сукупністю ч.1 ст.220 і ч.2
ст.220-1 КК.     Якщо ж це діяння викликало і вибух,  і пожежу,  що спричинили
зазначені наслідки, воно кваліфікується за сукупністю ч.2 ст.220 і
ч.2 ст.220-1 КК".

 Голова Верховного Суду України                          В.Ф.Бойко

 Секретар Пленуму, суддя
 Верховного Суду України                             М.П.Селіванов