open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Попередня
                             
                             
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А

від 13 жовтня 2000 р. N 1555

Київ
Про затвердження положень з питань розповсюдження

примірників аудіовізуальних творів та фонограм
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

N 1732 ( 1732-2000-п ) від 22.11.2000

N 600 ( 600-2002-п ) від 29.04.2002 )

На виконання статті 14 Закону України "Про розповсюдження
примірників аудіовізуальних творів та фонограм" ( 1587-14 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити такі, що додаються:
Положення про порядок виробництва, зберігання, продажу
контрольних марок та маркування примірників аудіовізуальних творів
чи фонограм;
Положення про порядок зберігання та знищення немаркованих
примірників аудіовізуальних творів чи фонограм;
Положення про Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;
Положення про порядок зберігання та перевезення територією
України немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 жовтня 2000 р. N 1555
ПОЛОЖЕННЯ

про порядок виробництва, зберігання, продажу

контрольних марок та маркування примірників

аудіовізуальних творів чи фонограм

Загальні положення
1. Дія цього Положення поширюється на юридичних та фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються
розповсюдженням, у тому числі шляхом імпорту, оптової та
роздрібної торгівлі на території України та експортом примірників
аудіовізуальних творів та фонограм.
2. У цьому Положенні використовуються такі поняття:
виробництво контрольних марок - діяльність суб'єкта
підприємництва (виробник), що в установленому порядку виготовляє
контрольні марки на замовлення Державного департаменту
інтелектуальної власності;
зберігання контрольних марок - дії виробника та Державного
департаменту інтелектуальної власності, спрямовані на зберігання
контрольних марок до моменту їх продажу, а також дії одержувачів
контрольних марок, спрямовані на зберігання контрольних марок до
моменту маркування ними примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм.
Виробництво контрольних марок
3. Контрольні марки виготовляються на замовлення Державного
департаменту інтелектуальної власності.
4. Державний департамент інтелектуальної власності за
розробленою ним формою подає виробнику зведену заявку-розрахунок
на виготовлення необхідної кількості контрольних марок.
5. Витрати, пов'язані з виробництвом контрольних марок та
організацією процесу їх видачі, здійснюються за рахунок коштів
державного бюджету.
Кошти від продажу контрольних марок суб'єктам підприємницької
діяльності зараховуються до державного бюджету.
6. Виготовлення контрольних марок здійснюється згідно з
Правилами виготовлення бланків цінних паперів і документів
суворого обліку, затвердженими спільним наказом Мінфіну, МВС та
СБУ.
7. Розмір контрольної марки 18 х 26 мм. Вона виготовляється у
вигляді самоклейного голограмного знаку, зовнішня сторона якого
має спеціальний захист.
Технологія виготовлення контрольних марок повинна
забезпечувати їх одноразове використання.
8. Контрольна марка має серію та номер.
Виготовлюються такі серії контрольних марок:
"А" - для аудіокасет;
"В" - для відеокасет;
"К" - для компакт-дисків.
Під час виготовлення контрольних марок здійснюється їх
наскрізна нумерація.
Номер контрольної марки складається з восьми знаків, а саме з
шести цифр і двох літер українського алфавіту, які розміщуються на
контрольній марці у такому порядку: цифри, після них - літери.
Дві літери українського алфавіту, що розміщуються в номері
контрольної марки, є кодовим позначенням тиражу і замінюються
після виготовлення кожного мільйона контрольних марок.
9. Зразки та технічний опис контрольних марок затверджуються
Державним департаментом інтелектуальної власності та виробником за
погодженням з Мінфіном, МВС і СБУ.
За неналежне виготовлення контрольних марок виробник несе
відповідальність згідно із законодавством.
Зберігання контрольних марок
10. Контрольні марки зберігаються як документи суворого
обліку з додержанням умов та порядку їх зберігання, встановлених
законодавством.
11. Право на зберігання контрольних марок мають:
виробник контрольних марок - з моменту їх виготовлення до
моменту передачі Державному департаменту інтелектуальної власності
(замовнику):
замовник - з моменту їх одержання від виробника до моменту
продажу одержувачу;
одержувач контрольних марок - з моменту їх одержання від
замовника до моменту маркування ними примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм.
Продаж (видача) контрольних марок
12. Право на одержання контрольних марок мають імпортери,
експортери та відтворювачі примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм, занесені до Єдиного реєстру одержувачів контрольних
марок.
13. Для одержання контрольних марок особи, зазначені в пункті
12 цього Положення, подають до Державного департаменту
інтелектуальної власності:
заяву встановленого зразка за формою, що затверджується МОН;
перелік та кількість примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм із зазначенням виробників чи правоволодарів, назв творів,
тривалості звучання, авторів і виконавців (мовою, що
використовується для оригіналу відповідного примірника), які
містяться в них; для аудіовізуальних творів - номер державного
посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільму;
юридичні особи - нотаріально посвідчені копії статуту,
установчого договору (у випадках, передбачених законодавством) та
свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності;
копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України (для юридичних осіб) або про
присвоєння ідентифікаційного коду (для фізичних осіб);
копію державного посвідчення на право розповсюдження та
демонстрування фільмів;
авторські договори, ліцензійні угоди чи договори (контракти)
або інші правоустановчі документи, якими підтверджується наявність
у заявника авторських та суміжних прав на аудіовізуальні твори чи
фонограми та в яких зазначаються дозволені способи використання
аудіовізуальних творів чи фонограм (подаються в оригіналах разом з
їх копіями).
Заява підписується посадовою особою заявника - юридичної
особи і скріплюється печаткою або фізичною особою - заявником з
одночасним пред'явленням документа, що посвідчує особу.
Оригінали документів повертаються заявнику разом з письмовим
рішенням про видачу або відмову у видачі контрольних марок.
Відповідальність за достовірність зазначених документів несе
заявник.
Забороняється вимагати від заявника документи та відомості,
не передбачені цим пунктом Положення.
Під час наступних звернень заявника з питань одержання
контрольних марок документи, зазначені в абзацах четвертому -
шостому цього пункту, не вимагаються.
14. У заяві на одержання контрольних марок мають бути
зазначені: дата звернення, кількість примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм, яку заявник має право випустити в обіг,
найменування цих примірників з переліком аудіовізуальних творів чи
фонограм, які містяться в них (мовою, що використовується для
оригіналу відповідного примірника), та кількість контрольних
марок, яку заявник хоче одержати для маркування цих примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм.
Державний департамент інтелектуальної власності, приймаючи
від заявника заяву на одержання контрольних марок і додані до неї
документи, робить відмітку на другому примірнику цієї заяви, що
залишається у заявника, про одержання заяви і доданих до неї
документів із зазначенням дати і номера вхідної реєстрації цих
документів. Таке зазначення завіряється підписом посадової особи
Державного департаменту інтелектуальної власності, яка здійснила
прийом документів, і скріплюється штампом Державного департаменту
інтелектуальної власності.
Державний департамент інтелектуальної власності протягом
трьох робочих днів з дня прийняття заяви видає заявнику письмове
рішення про видачу контрольних марок або про відмову в їх видачі.
Форми цих рішень затверджуються МОН.
15. У рішенні про видачу контрольних марок має бути зазначено
дату занесення заявника до Єдиного реєстру одержувачів контрольних
марок та його реєстраційний номер.
16. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі
контрольних марок є: ( Абзац перший пункту 16 в редакції Постанови
КМ N 600 ( 600-2002-п ) від 29.04.2002 )
порушення заявником вимог пункту 13 цього Положення; ( Пункт
16 доповнено абзацом другим згідно з Постановою КМ N 600
( 600-2002-п ) від 29.04.2002 )
відсутність у заявника ліцензії на виробництво дисків для
лазерних систем зчитування (якщо заява подається виробником
дисків для отримання контрольних марок серії "К"); ( Пункт 16
доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 600
( 600-2002-п ) від 29.04.2002 )
відсутність у заявника ліцензії на експорт та/або імпорт
дисків для лазерних систем зчитування (якщо заява подається
експортером та/або імпортером дисків для отримання контрольних
марок серії "К"). ( Пункт 16 доповнено абзацом четвертим згідно з
Постановою КМ N 600 ( 600-2002-п ) від 29.04.2002 )
Письмове рішення про відмову у видачі контрольних марок
оформляється у двох примірниках, один примірник якого зберігається
в Державному департаменті інтелектуальної власності, а інший у
заявника.
В обох примірниках рішення про відмову у видачі контрольних
марок заявник ставить свій підпис.
Рішення про відмову у видачі контрольних марок може бути
оскаржене в установленому порядку.
17. Видачу контрольних марок здійснює Державний департамент
інтелектуальної власності після прийняття відповідного рішення та
за умови сплати заявником їх вартості, на підтвердження чого
заявник подає до Державного департаменту інтелектуальної власності
копію платіжного документа з відміткою банківської установи про
перерахування відповідної суми коштів до державного бюджету.
Заявник сплачує за одну контрольну марку суму, що дорівнює
одному відсотку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Забороняється встановлення та стягнення із заявників
будь-яких інших платежів за одержання контрольних марок.
18. Державний департамент інтелектуальної власності видає
контрольні марки в день одержання від заявника копії платіжного
документа про оплату їх вартості.
Державний департамент інтелектуальної власності видає
заявнику контрольні марки у тій кількості, вартість якої сплачено,
але не більше кількості контрольних марок, зазначеної у рішенні
про їх видачу.
Видача контрольних марок здійснюється представникам юридичних
чи фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності за умови
подання ними відповідних документів, що підтверджують їх
повноваження (довіреності (форма М-2) на одержання контрольних
марок або інших документів), та пред'явлення документа, що
посвідчує особу одержувача.
19. Будь-яка посередницька діяльність з одержання та
розповсюдження контрольних марок забороняється.
Маркування контрольними марками
20. Маркуванню контрольними марками підлягають усі примірники
аудіовізуальних творів чи фонограм, що випускаються в обіг або
експортуються, крім випадків, передбачених частинами другою та
третьою статті 9, частинами першою та третьою статті 10 Закону
України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та
фонограм" ( 1587-14 ).
Імпортовані примірники аудіовізуальних творів чи фонограм
маркуються імпортером після їх митного оформлення перед випуском в
обіг.
Примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, що
експортуються, маркуються особою, яка здійснює їх вивезення, до
митного оформлення.
21. Маркування контрольними марками примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм здійснюється особами,
зазначеними у пункті 12 цього Положення, перед випуском цих
примірників в обіг або перед їх експортом. ( Пункт 21 в редакції
Постанови КМ N 1732 ( 1732-2000-п ) від 22.11.2000 )
22. Маркування примірника аудіовізуального твору чи фонограми
здійснюється шляхом наклеювання контрольної марки на упаковку
цього примірника (поліграфічну вкладку, целофанову обгортку тощо)
у лівому верхньому куті зворотної сторони цього примірника.
Кожна упаковка примірника аудіовізуального твору чи фонограми
маркується однією контрольною маркою. Якщо упаковка вміщує кілька
різних за змістом примірників, які є невід'ємними складовими
частинами одного аудіовізуального твору, вона маркується однією
контрольною маркою.
Маркування примірника аудіовізуального твору чи фонограми має
бути здійснено таким чином, щоб зовнішню сторону контрольної марки
при візуальному огляді такого примірника було видно повністю і
чітко (без необхідності порушення його упаковки).
( Пункт 23 виключено на підставі Постанови КМ N 1732
( 1732-2000-п ) від 22.11.2000 )

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 жовтня 2000 р. N 1555
ПОЛОЖЕННЯ

про порядок зберігання та знищення немаркованих

примірників аудіовізуальних творів чи фонограм

1. Це Положення визначає порядок зберігання вилучених у
встановленому порядку з обігу немаркованих примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм та порядок знищення таких
примірників, конфіскованих за рішенням суду, і застосовується
тільки до тих примірників аудіовізуальних творів чи фонограм, які
згідно із законом підлягають маркуванню контрольними марками.
2. У цьому Положенні використовуються такі поняття:
зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм - зберігання вилучених з обігу у передбаченому
законодавством порядку немаркованих примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм компетентними державними органами;
знищення немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм - дії органів державної виконавчої служби, спрямовані на
фізичне знищення конфіскованих згідно з рішенням суду примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм;
немарковані примірники аудіовізуальних творів чи фонограм -
примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, упаковки яких не
марковані контрольними марками або марковані контрольними марками,
що мають серію, яка не відповідає носію цього примірника, чи
номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів
контрольних марок, а також марковані підробними контрольними
марками.
3. Зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних творів
чи фонограм здійснюється лише до моменту набрання законної сили
рішенням суду про їх конфіскацію або повернення власнику.
Вартість зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм визначається в установленому порядку
компетентними державними органами, які здійснюють їх зберігання.
Нарахування плати за зберігання немаркованих примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм здійснюється за період з дня
вилучення цих примірників до дня набрання законної сили рішенням
суду про їх конфіскацію включно.
Кошти за зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм підлягають перерахуванню до державного бюджету.
Кошти за зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм підлягають до сплати протягом 15 календарних
днів після прийняття документа про необхідність їх сплати.
4. Немарковані примірники аудіовізуальних творів чи фонограм,
щодо яких набрало законної сили рішення суду про їх конфіскацію,
підлягають знищенню.
Знищення немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм здійснюють органи державної виконавчої служби у порядку,
встановленому законодавством.
5. Знищення немаркованих примірників аудіовізуальних творів
чи фонограм здійснюється за рахунок особи, у якої ці примірники
було вилучено.
Вартість знищення немаркованих примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм визначається за розцінками, що діють на
підприємстві чи в організації, на базі чи з використанням
обладнання яких за дорученням органу державної виконавчої служби
було здійснено знищення.
Кошти за знищення немаркованих примірників аудіовізуальних
творів чи фонограм підлягають до сплати протягом 15 календарних
днів після вручення документа про необхідність їх сплати.
Орган державної виконавчої служби, який здійснив знищення
немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи фонограм,
протягом 3 банківських днів здійснює перерахування цих коштів на
користь того підприємства чи організації, на базі чи з
використанням обладнання яких було здійснено знищення.
6. Не сплачені у встановлені пунктами 3 і 5 цього Положення
терміни кошти за зберігання чи знищення немаркованих примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм підлягають примусовому
стягненню в установленому порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 жовтня 2000 р. N 1555
ПОЛОЖЕННЯ

про Єдиний реєстр одержувачів

контрольних марок

1. Це Положення визначає форму та порядок ведення Єдиного
реєстру одержувачів контрольних марок (далі - Реєстр), перелік
осіб та даних про них, що підлягають внесенню до цього Реєстру.
2. Реєстр - це спеціалізована система обліку, яка містить у
собі дані про одержувачів контрольних марок, реквізити заявки, за
якою були одержані (видані) контрольні марки, назви примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм, кількість виданих контрольних
марок (із зазначенням їх серій, номерів і дати видачі).
3. Ведення Реєстру здійснюється Державним департаментом
інтелектуальної власності безкоштовно.
4. Занесенню до Реєстру підлягають особи (імпортери,
експортери або відтворювачі примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм), які вперше звернулися до спеціально уповноваженого
органу із заявою про одержання контрольних марок і щодо яких було
прийнято рішення про видачу контрольних марок. Особам, внесеним до
Реєстру, присвоюється індивідуальний реєстраційний номер.
5. До Реєстру заносяться такі відомості:
реквізити заявника (для юридичних осіб: повна назва, юридична
та поштова адреси, номер і дата видачі свідоцтва про державну
реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, код Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України; для
суб'єктів підприємницької діяльності (фізичних осіб): прізвище,
ім'я та по батькові, домашня адреса, номер і дата видачі свідоцтва
про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності
(фізичної особи), ідентифікаційний номер);
дата занесення особи до Реєстру та її індивідуальний
реєстраційний номер;
номер заяви на одержання контрольних марок;
назви примірників аудіовізуальних творів та фонограм;
кількість виданих контрольних марок із зазначенням їх серій
та номерів і дати їх одержання.
Під час наступних звернень занесеної до Реєстру особи з
питань одержання контрольних марок до реєстрових даних такої особи
заносяться лише номери заяв на одержання контрольних марок,
кількість виданих за цими заявами контрольних марок із зазначенням
їх серій, номерів і дати одержання.
Зазначені у цьому пункті дані повинні бути занесені до
Реєстру протягом трьох робочих днів з дня прийняття заяви на
одержання контрольних марок.
6. У кожному рішенні про видачу контрольних марок спеціально
уповноважений орган повинен зазначати дату занесення заявника до
Реєстру і його реєстраційний номер.
7. Дані Реєстру є конфіденційною інформацією. Ці дані
Державний департамент інтелектуальної власності має право надавати
тільки на вимогу державних органів згідно із законодавством, а
також занесеній до Реєстру особі в частині, що її стосується.
Вимога про надання даних Реєстру подається до Державного
департаменту інтелектуальної власності занесеною до Реєстру
заінтересованою особою у письмовій формі.
Державний департамент інтелектуальної власності надає
витребувані дані занесеній до Реєстру заінтересованій особі у
письмовій (або електронній) формі.
8. Державні органи, на які законодавством покладено функції
контролю за додержанням законодавства про авторське право та
суміжні права, в межах своєї компетенції мають право на
безкоштовне одержання будь-яких даних Реєстру без згоди на це
занесених до нього осіб.
Витребувані дані Державний департамент інтелектуальної
власності повинен надати у письмовій (у вигляді довідок) або
електронній (на матеріальному носії або електронною поштою) формі
не пізніше наступного дня після одержання вимоги про їх надання.
9. Державний департамент інтелектуальної власності та його
посадові особи, а також державні органи, на які законодавством
покладено функції контролю за додержанням законодавства про
авторські та суміжні права, та їх посадові особи, винні у
розголошенні або передачі третім особам даних Реєстру, несуть
адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно із
законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 жовтня 2000 р. N 1555
ПОЛОЖЕННЯ

про порядок зберігання та перевезення

територією України немаркованих примірників

аудіовізуальних творів чи фонограм

1. Порядок зберігання та перевезення територією України
немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи фонограм,
визначений цим Положенням, застосовується тільки до тих
примірників аудіовізуальних творів чи фонограм, які згідно із
законодавством підлягають маркуванню контрольними марками перед
реалізацією на території України, та таких, що перевозяться через
територію України транзитом.
2. У цьому Положенні використовуються такі поняття:
немарковані примірники аудіовізуальних творів чи фонограм -
примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, які не марковані
контрольними марками шляхом їх наклеювання на упаковку примірника
у порядку, передбаченому законодавством;
перевезення немаркованих примірників аудіовізуальних творів
чи фонограм - будь-яке їх транспортування територією України.
3. Зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних творів
чи фонограм здійснюється виключно відтворювачами або імпортерами
цих примірників.
Зазначені особи здійснюють зберігання немаркованих
примірників аудіовізуальних творів чи фонограм у складських
приміщеннях, які належать їм або якими вони користуються (за
договорами оренди або іншими цивільно-правовими договорами).
Зберігання немаркованих примірників аудіовізуальних творів чи
фонограм у складських приміщеннях їх виробника, який здійснив їх
виготовлення на замовлення відтворювача, визнається таким, що
здійснюється їх відтворювачем.
4. Перевезення територією України немаркованих примірників
аудіовізуальних творів чи фонограм дозволяється лише у разі, коли
ці примірники перевозяться з метою їх зберігання до складських
приміщень, що належать відтворювачам або імпортерам цих
примірників, а також у разі перевезення таких примірників через
митну територію України транзитом.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 жовтня 2000 р. N 1555
ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України,

які втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р.
N 1302 ( 1302-98-п ) "Про затвердження Порядку видачі атестатів на
право імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі
аудіовізуальними творами та примірниками фонограм" (Офіційний
вісник України, 1998 р., N 33, ст. 1255).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р.
N 1389 ( 1389-98-п ) "Про Порядок погодження з Державним
агентством з авторських і суміжних прав документів, пов'язаних з
імпортом, експортом і оптовою торгівлею аудіовізуальними творами
та примірниками фонограм" (Офіційний вісник України, 1998 р.,
N 36, ст. 1328).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 1999 р.
N 1982 ( 1982-99-п ) "Про внесення зміни до постанови Кабінету
Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1302" (Офіційний вісник
України, 1999 р., N 43, ст. 2148).

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: