open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
16.01.2001

(Витяг)
Вироком Хмельницького обласного суду від 4 вересня 2000 р. К.
засуджено за ч. 2 ст. 17, п. "в" ст. 93 КК ( 2001-05 ) із
застосуванням ст. 44 КК на п'ять років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з К. на користь потерпілого Г. 87 грн. 25
коп. (вартість медичних препаратів), 50 грн. на оплату послуг
адвоката, а також 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов Г. до ВАТ "Старокостянтинівський цукровий завод"
(далі - завод) про стягнення 25 тис. грн. на відшкодування
моральної шкоди залишено без задоволення.
К. визнано винним у тому, що 9 серпня 1999 р. приблизно о
13-й годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він
вчинив замах на умисне вбивство начальника ремонтно-механічного
цеху заводу Г. у зв'язку з виконанням останнім його службових
обов'язків.
Як зазначено у вироку, Г., виконуючи свої службові обов'язки,
намагався з'ясувати в електрозварювальника К., чому той не виконав
одержане вранці завдання. У відповідь останній почав з ним
сваритися й погрожувати вбивством.
Запідозривши, що К. п'яний, Г. повідомив про його стан та
негідну поведінку головного механіка заводу Б. Останній доручив
викликати комісію для складення акта про перебування К. у стані
алкогольного сп'яніння.
У той час як Г. зі свого робочого місця викликав по телефону
членів комісії до цеху, до кабінету зайшов К. З метою вчинення
умисного вбивства Г. у зв'язку з виконанням ним його службових
обов'язків К. схопив металевий пристрій для монтажу коліс, що
знаходився в кабінеті, і ударив ним потерпілого по голові,
спричинивши відкриту черепно-мозкову травму. Смерть Г. не настала
завдяки своєчасно наданій йому медичній допомозі.
У касаційній скарзі потерпілий Г., зазначаючи, що тілесні
ушкодження були заподіяні йому під час виконання ним своїх
службових обов'язків, просив вирок у частині вирішення цивільного
позову змінити та стягнути на його користь із заводу 25 тис. грн.
на відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав за
необхідне вирок у частині вирішення цивільного позову скасувати,
перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній
скарзі доводи, судова колегія в кримінальних справах Верховного
Суду України визнала, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винність К. у вчиненні замаху на умисне
вбивство Г. у зв'язку з виконанням ним його службових обов'язків
відповідають матеріалам справи і грунтуються на досліджених у
судовому засіданні та викладених у вироку доказах (зокрема, на
показаннях засудженого К., потерпілого Г., свідків В., Ф., П., М.
та висновку судово-медичної експертизи) і винним не оскаржуються.
Діям К. дано правильну юридичну оцінку.
Разом із тим, обгрунтовано визнавши К. винним у вчиненні
замаху на умисне вбивство Г. у зв'язку з виконанням останнім його
службових обов'язків, суд необгрунтовано стягнув із засудженого на
користь потерпілого витрати на придбання медичних препаратів на
лікування в сумі 87 грн. 25 коп. та на оплату послуг адвоката в
сумі 50 грн., а також 10 тис. грн. на відшкодування моральної
шкоди.
Відповідно до вимог ст. 441 ЦК ( 1540-06 ) за шкоду,
заподіяну з вини працівників під час виконання ними своїх трудових
обов'язків, відповідальність несе організація, з якою ці
працівники перебувають у трудових відносинах.
Як роз'яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 31 березня 1995 р. N 4 ( v0004700-95 ) "Про судову
практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди", за таку шкоду, заподіяну працівником під час виконання
трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей
працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає
перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП ( 322-08 ),
якщо спеціальною нормою закону не встановлено інше.
На підставі наведеного судова колегія в кримінальних справах
Верховного Суду України вирок у частині вирішення цивільного
позову потерпілого скасувала, а справу направила на новий судовий
розгляд у порядку цивільного судочинства, запропонувавши під час
цього розгляду встановити належного відповідача і прийняти
відповідне рішення.
"Рішення Верховного Суду України", N 2002 р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: