КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
               від 27 січня 1995 р. N 57
                          Київ

               Про затвердження Правил перетинання
             державного кордону громадянами
                        України

         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
      N 1758 ( 1758-2001-п ) від 27.12.2001
      N 1402 ( 1402-2003-п ) від 04.09.2003
      N  962 (  962-2004-п ) від 28.07.2004
      N  932 (  932-2007-п ) від 11.07.2007
      N  360 (  360-2008-п ) від 17.04.2008
      N  724 (  724-2010-п ) від 25.08.2010
      N  415 (  415-2012-п ) від 23.05.2012
      N  868 (  868-2012-п ) від 19.09.2012
      N  534 (  534-2014-п ) від 16.10.2014
      N  733 (  733-2016-п ) від 19.10.2016
      N   76 (   76-2018-п ) від 14.02.2018
      N  527 (  527-2018-п ) від 04.07.2018
      N  619 (  619-2018-п ) від 22.08.2018
      N  117 (  117-2019-п ) від 20.02.2019
      N   85 (   85-2020-п ) від 29.01.2020
      N  166 (  166-2022-п ) від 28.02.2022
      N  179 (  179-2022-п ) від 01.03.2022
      N  264 (  264-2022-п ) від 12.03.2022 }
 

     Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок  виїзду  з
України і в'їзду в Україну громадян України" ( 3857-12  )  Кабінет
Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

     Затвердити Правила перетинання державного кордону громадянами
України (додаються).
 

     Прем'єр-міністр України                       В. МАСОЛ

     Перший заступник  Міністра
Кабінету Міністрів України                    І. ДОЦЕНКО

     Кабінету Міністрів України                    І. ДОЦЕНКО

     Інд.39

                                    ЗАТВЕРДЖЕНО
                  постановою Кабінету Міністрів України
                        від 27 січня 1995 р. N 57
             (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
                       від 25 серпня 2010 р. N 724)
                              ( 724-2010-п )

                             ПРАВИЛА
             перетинання державного кордону
                  громадянами України
 

     1. Ці  Правила  визначають  порядок  перетинання  громадянами
України державного кордону.

     2. Перетинання   громадянами   України   (далі  -  громадяни)
державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний
кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску),  якщо інше не
передбачено законом,  за одним з таких документів,  що дають право
на виїзд з України і в'їзд в Україну:

     1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

     2) дипломатичний паспорт;

     3) службовий паспорт;

     4)  проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який
він виданий);{ Підпункт 4 пункту 2 в редакції Постанови КМ N 527 ( 527-2018-п )
від 04.07.2018 }

     5) посвідчення особи моряка;

     6) посвідчення члена екіпажу.

     У разі  коли  громадянин,  який  постійно проживає в Україні,
втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами
України  або  якщо  строк  дії таких документів закінчився під час
перебування громадянина за межами  України,  або  встановлено,  що
вони  є  недійсними  з інших причин,  документом,  що дає право на
в'їзд в Україну,  є посвідчення особи на повернення в Україну, яке
видається дипломатичним представництвом або консульською установою
України за кордоном.

     У передбачених  міжнародними  договорами  або  законодавством
України   випадках  перетинання  громадянином  державного  кордону
здійснюється  також  за  іншими   документами.   У   такому   разі
прикордонний контроль здійснюється у порядку,  який застосовується
під час надання громадянином паспортних документів.

     У випадках,  визначених   законодавством,   для   перетинання
державного  кордону  громадяни  крім паспортних документів повинні
мати також підтверджуючі документи.

     2-1.  У  разі введення на території України надзвичайного або
воєнного  стану особи з інвалідністю І та ІІ груп незалежно від їх
віку  мають право перетинати державний кордон України за наявності
довідки  до  акта  огляду  медико-соціальною  експертною  комісією
(форма  первинної  облікової  документації N 157-1/о ( z1509-12 ))
або  посвідчення,  яке  підтверджує відповідний статус, пенсійного
посвідчення  чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної
допомоги  відповідно  до  Законів  України "Про державну соціальну
допомогу   особам   з   інвалідністю   з   дитинства  та  дітям  з
інвалідністю"  (  2109-14  ),  "Про  державну  соціальну  допомогу
особам,  які  не  мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"
(  1727-15  ), в яких зазначено групу та причину інвалідності, або
довідки  для  отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають
права  на  пенсію  чи  соціальну допомогу, за формою, затвердженою
Мінсоцполітики.

     Перетин державного кордону України може здійснюватися:

     особами  з інвалідністю II групи, які за висновком лікарської
комісії   медичного   закладу  потребують  постійного  стороннього
догляду, та особами з інвалідністю І групи - у супроводі одного із
членів сім’ї першого ступеня споріднення (за наявності документів,
що підтверджують родинні зв’язки), який досяг 18-річного віку, або
іншої  особи  яка  досягла  18-річного віку, що здійснює догляд за
такими  особами  з  інвалідністю та отримує компенсації (допомоги,
надбавки)   на   догляд   за   наявності   підтвердного  документа
(посвідчення,   довідки   про   отримання  компенсації  (допомоги,
надбавки) на догляд);

     особами  з  інвалідністю,  визнаними судом недієздатними, - у
супроводі  опікуна  (за  наявності  рішення  про  призначення його
опікуном), який досяг 18-річного віку, а у разі коли опікуна такій
особі  не призначено, - у супроводі одного із членів сім’ї першого
ступеня  споріднення  (за  наявності  документів, що підтверджують
родинні зв’язки), який досяг 18-річного віку;

     особами  з інвалідністю, обмеженими судом у дієздатності, - у
супроводі піклувальника (за наявності рішення суду про призначення
його  піклувальником),  який  досяг 18-річного віку, а у разі коли
піклувальника  такій  особі не призначено, - у супроводі одного із
членів сім’ї першого ступеня споріднення (за наявності документів,
що підтверджують родинні зв’язки), який досяг 18-річного віку;

     особами   з   інвалідністю,   які   проживають/перебувають  у
закладах/  установах  різних  форм  власності та підпорядкування і
отримують  соціальні  послуги  стаціонарного догляду, паліативного
догляду,  підтриманого  проживання  (далі - заклади догляду) (крім
осіб  з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому, четвертому та
п’ятому   цього   пункту),  -  у  супроводі  осіб,  у  тому  числі
працівників  закладу  догляду,  уповноважених  директором  закладу
догляду/особою,  яка  його  заміщує, за наявності наказу директора
закладу  догляду  або  особи,  яка  його заміщує, про виїзд осіб з
інвалідністю за межі України. При цьому осіб з інвалідністю можуть
супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які
не   перебувають   на   військовому   або  спеціальному  обліку  в
Міноборони,  СБУ  чи  Службі  зовнішньої  розвідки, або працівники
закладу  догляду,  які перебувають на військовому або спеціальному
обліку   в   Міноборони,  СБУ  чи  Службі  зовнішньої  розвідки  з
розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю.

     У  разі  введення  на  території  України  надзвичайного  або
воєнного  стану  супровід  дітей з інвалідністю для виїзду за межі
України  може  здійснюватися  одним  із членів їх сімей, опікуном,
піклувальником,  одним  із прийомних батьків, батьків-вихователів,
який   досяг  18-річного  віку  та  здійснює  такий  супровід,  за
наявності   посвідчення,  що  підтверджує  призначення  соціальної
допомоги  відповідно  до  Закону  України  "Про державну соціальну
допомогу   особам   з   інвалідністю   з   дитинства  та  дітям  з
інвалідністю"  (  2109-14 ), в якому зазначено категорію "дитина з
інвалідністю",  або  довідки  про  отримання  державної соціальної
допомоги  дітям  з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з
питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві
держадміністрації,  виконавчим  органом міської ради, до території
територіальної  громади  якої  входить  територія  міста обласного
значення,  районної  у  місті  (у  разі  її  утворення)  ради, або
індивідуальної   програми   реабілітації  дитини  з  інвалідністю,
виданої             лікарсько-консультативною             комісією
лікувально-профілактичного  закладу,  або  медичного  висновку про
дитину з інвалідністю до 18 років.

     Нацсоцслужба  протягом  трьох  робочих  днів  після  перетину
державного  кордону  організованими  групами  осіб з інвалідністю,
зазначеними  в  абзаці шостому цього пункту, повідомляє про це МЗС
із зазначенням держави подальшого перебування осіб з інвалідністю.

     Після  прибуття  осіб  з  інвалідністю,  зазначених  в абзаці
шостому  цього  пункту, на місце тимчасового перебування за межами
України,  супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого
дня   звернутися   до   консульської  установи  України  в  країні
перебування  (далі  -  консульська  установа)  для  взяття  осіб з
інвалідністю на консульський облік.

     Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана
через  МЗС поінформувати Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу про взяття
осіб з інвалідністю на консульський облік.{  Правила  доповнено  пунктом  2-1  згідно  з Постановою КМ N 264
( 264-2022-п ) від 12.03.2022 }

     2-2.  У  разі введення на території України надзвичайного або
воєнного  стану  супровід  дітей,  хворих  на  тяжкі  перинатальні
ураження  нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні
орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання,
дитячий  церебральний  параліч,  тяжкі  психічні розлади, цукровий
діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання
нирок  IV  ступеня,  дитини,  яка  отримала тяжку травму, потребує
трансплантації   органа,   потребує   паліативної   допомоги,   що
підтверджується   документом,   виданим  лікарсько-консультативною
комісією   лікувально-профілактичного  закладу  в  порядку  та  за
формою,   що  встановлені  МОЗ,  здійснюється  одним  із  батьків,
усиновлювачів   незалежно  від  віку  особи,  яка  здійснює  такий
супровід.{  Правила  доповнено  пунктом  2-2  згідно  з Постановою КМ N 264
( 264-2022-п ) від 12.03.2022 }

     2-3.  У  разі введення на території України надзвичайного або
воєнного   стану   виїзд   за  межі  України  дітей-сиріт,  дітей,
позбавлених  батьківського  піклування,  які не досягли 18-річного
віку  та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми
власності  та  підпорядкування  на  цілодобове перебування (далі -
діти),  здійснюється  у супроводі законного представника або іншої
уповноваженої ним особи та за наявності:

     паспорта  громадянина  України  або  свідоцтва про народження
дитини  (за  відсутності паспорта громадянина України)/документів,
що    містять    відомості    про    особу,   на   підставі   яких
Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

     наказу  директора  закладу/установи,  де проживали/перебували
діти,  або  особи,  яка  його  заміщує,  про  виїзд  дітей за межі
України;

     письмового  погодження  за  підписом  голови  або  заступника
обласної  військової  адміністрації  (засвідченого  печаткою)  про
дозвіл  на  виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою.
Таке  погодження  може надаватися за допомогою електронних засобів
зв’язку.  У  разі  неможливості  отримати таке погодження обласної
військової  (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за
межі  України  дітей  за  запитом  директора  закладу/установи, де
проживали/перебували  діти,  надає Нацсоцслужба, про що повідомляє
Мінсоцполітики  протягом одного робочого дня з наданням відомостей
про   дітей,   супроводжуючих   осіб/особу,   державу  остаточного
перебування;

     запрошення   установ,   організацій   різних  типів  та  форм
власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей
на  здійснення  заходів  щодо  прийому  та супроводу дітей з інших
країн.  У  запрошенні зазначається держава остаточного перебування
дітей,   кількість  та  категорія  дітей,  умови  їх  перебування,
відповідальна  організація, яка буде супроводжувати дітей протягом
усього  періоду  їх  перебування  за межами України, гарантії щодо
повернення дітей на територію України.

     У  разі  введення  на  території  України  надзвичайного  або
воєнного  стану  виїзд  за  межі  України  дітей,  які  не досягли
18-річного  віку  та  не належать до категорії дітей-сиріт, дітей,
позбавлених   батьківського  піклування,  але  які  зараховані  до
закладів  різних  типів,  форм  власності  та  підпорядкування  на
цілодобове    перебування,   влаштовані   до   сімей   патронатних
вихователів,   здійснюється   у   супроводі  особи,  уповноваженої
керівником  відповідного  закладу/працівником  закладу,  який його
заміщує  або  органом  опіки  та піклування чи обласною військовою
адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює
догляд за дітьми, за наявності:

     паспорта  громадянина  України  або  свідоцтва про народження
дитини  (за  відсутності паспорта громадянина України)/документів,
що    містять    відомості    про    особу,   на   підставі   яких
Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

     наказу  директора  закладу/установи,  де проживали/перебували
діти, або особи, яка його заміщує;

     письмового  погодження  за  підписом  голови  або  заступника
обласної  військової  адміністрації  (засвідченого  печаткою)  про
дозвіл  на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою.
Таке  погодження  може надаватися за допомогою електронних засобів
зв’язку.  У  разі  неможливості  отримати таке погодження обласної
військової  (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за
межі  України  дітей  за  запитом  директора  закладу/установи, де
проживали/перебували  діти,  надає Нацсоцслужба, про що повідомляє
Мінсоцполітики  протягом одного робочого дня з наданням відомостей
про   дітей,   супроводжуючих   осіб/особу,   державу  остаточного
перебування;

     рішення  органу опіки та піклування про влаштування дитини до
сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом
голови  або  заступника  обласної військової (військово-цивільної)
адміністрації  (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі
України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного
вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;

     запрошення   установ,   організацій   різних  типів  та  форм
власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей
на  здійснення  заходів  щодо  прийому  та супроводу дітей з інших
країн.  У  запрошенні зазначається держава остаточного перебування
дітей,   кількість  та  категорія  дітей,  умови  їх  перебування,
відповідальна  організація, яка буде супроводжувати дітей протягом
усього  періоду  їх  перебування  за межами України, гарантії щодо
повернення дітей на територію України.

     Виїзд   за   межі  України  дітей-сиріт,  дітей,  позбавлених
батьківського   піклування,   які   не  досягли  18-річного  віку,
визначених  у  підпунктах  2-5  пункту  6  цих Правил, в супроводі
одного   із   законних  представників  здійснюється  за  наявності
письмового  погодження  органу  опіки  та  піклування  чи обласної
військової   (військово-цивільної)   адміністрації   на  виїзд  із
зазначенням держави остаточного перебування дітей.

     Виїзд  за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку,
в  супроводі  одного  з  батьків,  баби,  діда, повнолітніх брата,
сестри,  мачухи,  вітчима  або  інших  осіб, уповноважених одним з
батьків  письмовою  заявою, завіреною органом опіки та піклування,
здійснюється  без  нотаріально посвідченої згоди другого з батьків
та  за  наявності  паспорта  громадянина України або свідоцтва про
народження    дитини    (за   відсутності   паспорта   громадянина
України)/документів,  що  містять відомості про особу, на підставі
яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.

     Нацсоцслужба  протягом  трьох  робочих  днів після погодження
дозволу  на  виїзд  за  межі  України  дітей, зазначених в абзацах
першому,  шостому,  дванадцятому  та  тринадцятому  цього  пункту,
повідомляє   про   це   МЗС  із  зазначенням  держави  остаточного
перебування дітей.

     Після  прибуття дітей, зазначених в абзацах першому, шостому,
дванадцятому  та тринадцятому цього пункту, до держави остаточного
перебування  особи,  що  супроводжують дітей, зобов’язані протягом
одного  робочого дня звернутися до консульської установи України в
державі  перебування  для постановки їх на тимчасовий консульський
облік.

     Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана
через  МЗС поінформувати Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу про взяття
дітей  на  консульській  облік.  Для  виїзду дітей за межі України
можуть  бути  сформовані  групи дітей із супроводжуючими особами з
розрахунку  один  супроводжуючий  не  більш  як  на  15 дітей/один
супроводжуючий не більш як на чотири дитини з інвалідністю.

     Мінсоцполітики      через     уповноважених     представників
Мінсоцполітики, Нацсоцслужби, інших центральних органів виконавчої
влади,   громадських  об’єднань,  зокрема  міжнародних,  та  осіб,
діяльність  яких  спрямована на захист прав дітей, може відповідно
до міжурядових домовленостей проводити моніторинг умов перебування
дітей  за межами України, дотримання соціальних стандартів та прав
у  державі  їх  перебування та разом з консульськими установами та
дипломатичними  представництвами  України  сприяти  реалізації  та
захисту  прав  та  інтересів  дітей,  які  перебувають  за  межами
України, їх батьками та іншим законними представниками у.

     Держприкордонслужба    забезпечує    безперешкодний   перетин
державного  кордону  уповноваженими  представниками моніторингової
групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики.{  Правила  доповнено  пунктом  2-3  згідно  з Постановою КМ N 264
( 264-2022-п ) від 12.03.2022 }
 

     {  Пункт  2-4  виключено  на  підставі  Постанови  КМ  N  264
( 264-2022-п ) від 12.03.2022 }
 

     3.  Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку,
здійснюється  за  згодою  обох  батьків  (усиновлювачів)  (далі  -
батьки)  та  в  їх  супроводі  або в супроводі осіб, уповноважених
ними,  які  на  момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у
тому  числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому
вони прямують.{  Пункт  3  в  редакції  Постанови  КМ  N  527 ( 527-2018-п ) від
04.07.2018 }

     4. Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,
в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з
батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

     1) за  нотаріально  посвідченою  згодою  другого з батьків із
зазначенням у ній  держави  прямування  та  відповідного  часового
проміжку   перебування  у  цій  державі,  якщо  другий  з  батьків
відсутній у пункті пропуску;

     2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

     якщо другий  з   батьків   є   іноземцем   або   особою   без
громадянства,  що  підтверджується  записом про батька у свідоцтві
про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

     якщо  у  паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з
яким   перетинає   державний  кордон  громадянин,  який  не  досяг
16-річного  віку, є запис про вибуття на постійне місце проживання
за  межі  України  чи  відмітка  (штамп)  про  взяття на постійний
консульський  облік  у  закордонній дипломатичній установі України
або  перебування  такого  громадянина  на постійному консульському
обліку  підтверджується  довідкою про перебування на консульському
обліку,   яка   формується   з   використанням   засобів  відомчої
інформаційної  системи МЗС; { Абзац третій підпункту 2 пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 733 ( 733-2016-п ) від
19.10.2016;  в  редакції  Постанови  КМ  N  85  (  85-2020-п ) від
29.01.2020 }

     у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених
копій:

     свідоцтва про смерть другого з батьків;

     рішення суду про  позбавлення  батьківських  прав  другого  з
батьків;

     рішення суду   про   визнання   другого  з  батьків  безвісно
відсутнім;

     рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

     рішення суду  про  надання  дозволу  на   виїзд   з   України
громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу
другого з батьків;

     довідки про народження дитини,  виданої  відділом  реєстрації
актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей
про батька відповідно  до  частини  першої  статті  135  Сімейного
кодексу України  (  2947-14  )  (під час виїзду дитини за кордон у
супроводі одинокої матері);

     довідки  про  наявність  заборгованості  із сплати аліментів,
сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири
місяці,  виданої  органом  державної  виконавчої служби, приватним
виконавцем;  {  Підпункт  2  пункту  4  доповнено абзацом згідно з
Постановою  КМ  N  76  (  76-2018-п  )  від 14.02.2018; в редакції
Постанови КМ N 619 ( 619-2018-п ) від 22.08.2018 }

     свідоцтва   про   народження  дитини,  виданого  компетентним
органом  іноземної  держави,  що  не містить відомостей про батька
дитини,  легалізованого  або  засвідченого  апостилем, а також без
будь-якого   додаткового   засвідчення  у  випадках,  передбачених
міжнародним  договором  України.  {  Підпункт 2 пункту 4 доповнено
абзацом   згідно  з  Постановою  КМ  N  527  (  527-2018-п  )  від
04.07.2018 }

     3) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі
тимчасового  виїзду  з  України  на строк до одного місяця під час
пред’явлення   рішення   суду   або  органу  опіки  та  піклування
(районної,  районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій,
виконавчого   органу  міської,  районної  у  місті  (у  разі  його
утворення),  сільської,  селищної  ради  об’єднаної територіальної
громади) або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх
видав,  у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з
одним  із  батьків,  який  має  намір  виїзду  з  дитиною або який
уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб;{  Пункт  4  доповнено  підпунктом  3 згідно з Постановою КМ N 619
( 619-2018-п ) від 22.08.2018 }

     4) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі
тимчасового  виїзду  з України на строк до одного місяця та більше
дитини   з  інвалідністю,  дитини,  яка  хворіє  на  захворювання,
передбачені  частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України,
під  час  пред’явлення  таких документів або їх копій, засвідчених
нотаріально чи органом, який їх видав:

     довідки,   виданої   органом   державної  виконавчої  служби,
приватним  виконавцем,  про  наявність  заборгованості  із  сплати
аліментів  (у  разі  коли сукупний розмір заборгованості перевищує
суму відповідних платежів за три місяці);

     документа,    виданого   лікарсько-консультативною   комісією
лікувально-профілактичного   закладу,  в  порядку  та  за  формою,
встановленими  МОЗ  (у  разі коли сума заборгованості по аліментах
становить понад три місяці, але не більше чотирьох місяців).{  Пункт  4  доповнено  підпунктом  4 згідно з Постановою КМ N 619
( 619-2018-п ) від 22.08.2018 }

     5. Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,
в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за
нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави
прямування  та  відповідного  часового  проміжку перебування у цій
державі.

     6. Виїзд   з   України   дітей-сиріт,   дітей,    позбавлених
батьківського   піклування,   які   не  досягли  16-річного  віку,
здійснюється:

     1) які проживають (перебувають) у закладах охорони  здоров'я,
навчальному  або  іншому  дитячому закладі,  - у разі пред'явлення
нотаріально  посвідченої  згоди  керівника  цього  закладу  та   у
супроводі уповноваженої ним особи;

     2) які  влаштовані  на  виховання  та  спільне  проживання до
прийомної сім'ї,  - у разі  пред'явлення  оригіналу  договору  про
влаштування   дитини  до  прийомної  сім'ї  або  його  нотаріально
засвідченої копії та у супроводі прийомних батьків  або  одного  з
них;

     3) які  влаштовані  на  виховання  та  спільне  проживання до
дитячого будинку сімейного типу,  - у разі пред'явлення  оригіналу
договору  про  організацію  діяльності  дитячого будинку сімейного
типу  або  його  нотаріально  засвідченої  копії  та  у  супроводі
батьків-вихователів або одного з них;

     4) які   перебувають  під  опікою,  піклуванням  за  рішенням
органів опіки та  піклування,  -  у  разі  пред'явлення  оригіналу
рішення/розпорядження про встановлення опіки (піклування) або його
нотаріально   засвідченої   копії   та  у  супроводі  опікуна  або
піклувальника;{ Підпункт 4 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 117 ( 117-2019-п ) від 20.02.2019 }

     5) які  перебувають  під  опікою,  піклуванням  за   рішенням
суду, -  у  разі  пред'явлення рішення суду про встановлення опіки
(піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі
опікуна або піклувальника;

     6) які  відповідно  до договору про патронат передані органом
опіки і піклування на виховання в сім'ю іншої особи  (патронатного
вихователя) до досягнення дитиною повноліття - у разі пред'явлення
оригіналу    зазначеного    договору,    посвідченого     підписом
уповноваженої  особи  відповідної  місцевої  держадміністрації або
міської (за винятком міст  районного  значення)  ради,  скріпленим
гербовою  печаткою,  або  його  нотаріально засвідченої копії та у
супроводі патронатного вихователя.

     Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,  в
супроводі   одного   з   прийомних   батьків,  батьків-вихователів
здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого  з  батьків
із   зазначенням   держави  прямування  та  відповідного  часового
проміжку перебування у цій державі,  якщо другий з них відсутній у
пункті пропуску через державний кордон.

     Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування,  які  не  досягли  16-річного  віку,  зокрема  тих, що
проживають  (перебувають)  у  районах проведення антитерористичної
операції,  попередньо повинен бути погоджений із службою у справах
дітей  відповідної  місцевої  держадміністрації  або  міської  (за
винятком  міст  районного  значення)  ради  у порядку, визначеному
Мінсоцполітики.  {  Абзац  дев'ятий пункту 6 із змінами, внесеними
згідно  з  Постановою  КМ  N  415 ( 415-2012-п ) від 23.05.2012; в
редакції Постанови КМ N 534 ( 534-2014-п ) від 16.10.2014 }

     Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування,  які не досягли 16-річного віку,  після їх усиновлення
іноземцями  здійснюється  у супроводі батьків-усиновлювачів у разі
пред'явлення рішення суду про  усиновлення  або  його  нотаріально
засвідченої копії.

     Виїзд  за кордон на відпочинок та оздоровлення груп дітей, до
складу  яких  входять діти-сироти і діти, позбавлені батьківського
піклування,  віком  від  7 до 18 років, здійснюється відповідно до
вимог  Порядку організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та
оздоровлення,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від  21  грудня  2005  р. N 1251 ( 1251-2005-п ) (Офіційний вісник
України,  2005  р.,  N  52, ст. 3294). { Пункт 6 доповнено абзацом
згідно з Постановою КМ N 117 ( 117-2019-п ) від 20.02.2019 }

     7. Громадяни в'їздять в Україну без будь-яких обмежень.

     8. В'їзд/вхід  на  територію  пункту  пропуску громадян,  які
перетинають державний кордон,  перебування у  пункті  пропуску  та
виїзд/вихід   громадян   з   нього   здійснюється  за  паспортними
документами.

     9. Громадяни,  які перетинають державний кордон,  зобов'язані
пройти  прикордонний,  митний  та інші види контролю відповідно до
законодавства.

     10. Пропуск  громадян  через  державний  кордон  здійснюється
уповноваженими  службовими  особами  підрозділу охорони державного
кордону.

     11. Паспортний документ або посвідчення особи на повернення в
Україну вважаються дійсними,  якщо вони відповідають встановленому
зразку,  видані уповноваженим на те  органом,  оформлені  належним
чином і належать громадянинові, який їх пред'являє.

     12. Для  здійснення  прикордонного контролю громадяни подають
уповноваженим  службовим  особам  підрозділу  охорони   державного
кордону паспортні,  а у випадках,  передбачених законодавством,  і
підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень.

     Паспортні та   підтверджуючі    документи    громадян,    які
перетинають   державний   кордон,   перевіряються   уповноваженими
службовими особами підрозділу охорони державного кордону  з  метою
встановлення  їх  дійсності  та  належності  громадянину,  який їх
пред'являє.

     У ході  перевірки  документів  під  час  виїзду   з   України
з'ясовується  наявність  або  відсутність  підстав для тимчасового
обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

     У  разі  тимчасового  виїзду  з  України  громадян у порядку,
передбаченому  підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, той з батьків,
який  має  намір  виїзду  з  дитиною,  або  який уповноважив на це
нотаріально   посвідченою   згодою   інших   осіб,   перевіряється
уповноваженими  службовими  особами  підрозділу охорони державного
кордону  у  частині  відсутності  відомостей щодо нього у переліку
відомостей про боржників за рішеннями про встановлення побачення з
дитиною,  про  усунення  перешкод  у  побаченні  з дитиною Єдиного
реєстру   боржників.   {  Пункт  12  доповнено  абзацом  згідно  з
Постановою КМ N 619 ( 619-2018-п ) від 22.08.2018 }

     У разі наявності в Єдиному реєстрі боржників таких відомостей
уповноважена  службова особа підрозділу охорони державного кордону
відмовляє  у  перетинанні  державного  кордону  з  дитиною тому із
батьків,  який  має  намір  виїзду  з  дитиною,  або у перетинанні
державного  кордону  дитині,  яка  виїжджає  з України в супроводі
інших  осіб, уповноважених одним з батьків нотаріально посвідченою
згодою,   про   що   виносить  обґрунтоване  письмове  рішення  із
зазначенням  причин відмови, один примірник якого видається особі,
якій  відмовлено  в  перетинанні  кордону.  {  Пункт  12 доповнено
абзацом   згідно   з   Постановою   КМ  N  619 ( 619-2018-п )  від
22.08.2018 }

     Відсутність можливості перевірити в Єдиному реєстрі боржників
наявність  таких  відомостей  не  може  бути підставою для відмови
особі  у  перетинанні  державного  кордону.  { Пункт  12 доповнено
абзацом   згідно  з  Постановою  КМ  N  619  (  619-2018-п  )  від
22.08.2018 }

     13. Під час здійснення  прикордонного  контролю  уповноважені
службові    особи    підрозділу    охорони    державного   кордону
використовують  бази  даних  Держприкордонслужби  про  осіб,   які
перетнули державний кордон,  вчинили правопорушення, протидію яким
законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби,  яким
тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені
та втрачені паспортні документи,  а також інші передбачені законом
бази даних.

     Інформація про громадян,  яким уповноваженою службовою особою
Держприкордонслужби  або  Головою  Державної  прикордонної  служби
надано  дозвіл  на  перетинання  державного кордону,  вноситься до
відповідної бази даних.

     14. Під час здійснення  прикордонного  контролю  уповноважені
службові особи підрозділу охорони державного кордону відповідно до
Закону  України  "Про  прикордонний  контроль"  (  1710-17  )   за
результатами  оцінки  ризиків  проводять опитування громадян,  які
перетинають державний кордон.

     15. На підставі  рішення  уповноваженого  законом  державного
органу про тимчасову відмову у виїзді за кордон (заборону виїзду),
прийнятого відповідно до статті  6  Закону  України  "Про  порядок
виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" ( 3857-12 ),
уповноважена службова особа підрозділу охорони державного  кордону
відмовляє  громадянину  у  перетинанні державного кордону,  про що
виносить  обґрунтоване  письмове  рішення  із  зазначенням  причин
відмови, один примірник якого видається громадянинові.

     Тимчасове затримання   або   вилучення  паспорта  громадянина
України для виїзду за кордон  чи  проїзного  документа  дитини  на
виконання  рішення  уповноваженого  законом  державного органу про
тимчасову  відмову  у   виїзді   за   кордон   (заборону   виїзду)
здійснюється  уповноваженою  службовою  особою  підрозділу охорони
державного кордону у порядку,  визначеному пунктами 24 і 25 Правил
оформлення  і  видачі  паспорта  громадянина України для виїзду за
кордон і проїзного документа дитини,  їх тимчасового затримання та
вилучення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
31 березня 1995 р.  N 231 ( 231-95-п ) (ЗП України,  1995 р., N 6,
ст. 158; Офіційний вісник України, 2004 р., N 12, ст. 752).

     16. Підроблені,  недійсні  паспортні  документи або такі,  що
належать   іншим   особам,   або   використовуються  для  вчинення
кримінального   чи   адміністративного   правопорушення  тимчасово
затримуються   або   вилучаються  уповноваженою  службовою  особою
підрозділу  охорони  державного  кордону.  Після прийняття рішення
уповноваженою   службовою  особою  підрозділу  охорони  державного
кордону  про  відмову громадянину у перетинанні державного кордону
тимчасово  затримані  чи вилучені паспортні документи надсилаються
відповідному правоохоронному органу або органу, який їх видав.{  Пункт  16  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 868
( 868-2012-п ) від 19.09.2012 }

     17. Рішення  уповноваженого  законом  державного  органу  про
тимчасову  відмову  у  виїзді  за  кордон  (заборону  виїзду)   та
тимчасове   затримання   або   вилучення   паспортного   документа
уповноваженою  службовою  особою  підрозділу  охорони   державного
кордону  може  бути оскаржене громадянином в установленому законом
порядку.

     18. Після закінчення перевірки, в результаті якої встановлено
дійсність   та   належність   громадянину   паспортного  документа
(підтверджуючих документів) або посвідчення особи на повернення  в
Україну,  а  також  відсутність підстав для тимчасового затримання
або вилучення паспортного документа,  уповноважена службова  особа
підрозділу   охорони  державного  кордону  повертає  громадянинові
паспортний  документ  (підтверджуючий  документ)  або  посвідчення
особи на повернення в Україну.

     19. Відмітка про перетинання державного кордону в паспортному
документі  проставляється   на   підставі   особистого   звернення
громадянина  до  уповноваженої  службової особи підрозділу охорони
державного кордону, яка проводить перевірку документів.

     20. Уповноважені службові особи підрозділу охорони державного
кордону  за  результатами оцінки ризиків,  що здійснюється під час
прикордонного  контролю,  можуть  проводити   повторну   перевірку
документів громадян, які перетинають державний кордон.

     21. Тривалість   здійснення   прикордонного  та  інших  видів
контролю не повинна перевищувати час стоянки транспортних засобів,
передбачений  розкладом  (графіком) їх руху в пунктах пропуску для
автомобільного,  залізничного, повітряного, морського та поромного
сполучення.

     Якщо під   час   здійснення  прикордонного  або  інших  видів
контролю виявлено порушення,  час стоянки транспортних  засобів  у
пунктах  пропуску  може  бути  продовжено до прийняття рішення про
пропуск громадян,  з боку яких вчинено порушення,  та транспортних
засобів, у яких вони перебувають.

     22. У  приміщення  (на  місце) та транспортні засоби,  в яких
перебувають пасажири,  які пройшли перед  перетинанням  державного
кордону прикордонний контроль,  а також у приміщення (на місце) та
транспортні засоби,  в яких перебувають пасажири, які прибули з-за
кордону   і   не   пройшли   такий  контроль,  вхід  іншим  особам
забороняється без дозволу уповноважених службових осіб  підрозділу
охорони державного кордону.

     23. Посадка  громадян  у  транспортні засоби,  що перетинають
державний кордон,  а також завантаження (вивантаження) вантажу  та
багажу   в   пунктах   пропуску   проводиться   тільки  з  дозволу
уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону
і  митних  органів,  якщо  це  не  заборонено  іншими контрольними
органами і службами.

     24. Громадяни    (пасажири)    і    обслуговуючий    персонал
транспортних засобів,  що перетинають державний кордон,  на вимогу
уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону
та   інших   контрольних   органів  і  служб  надають  для  огляду
транспортні засоби, вантажі та інше майно.

     25. Громадяни та обслуговуючий персонал транспортних засобів,
що перетинають державний кордон, мають право:

     бути присутніми під час огляду транспортних засобів, вантажів
і багажу,  що їм належать,  а також відбору зразків проб речовин і
матеріалів,  що  їм  належать,  для  експрес-аналізу  відповідними
контрольними органами і службами;

     отримувати від  уповноважених   службових   осіб   підрозділу
охорони  державного  кордону  та інших контрольних органів і служб
усні роз'яснення  в  разі  тимчасової  відмови  їм  у  перетинанні
державного кордону.

     26. Виїзд  транспортних  засобів,  що  перетинають  державний
кордон,  з  пункту  пропуску   здійснюється   тільки   з   дозволу
уповноважених   службових   осіб   підрозділу  охорони  державного
кордону.

     27. Виконання законних  вимог  уповноважених  службових  осіб
підрозділу охорони державного кордону та інших контрольних органів
і служб у пунктах пропуску  обов'язкове  для  усіх  громадян,  які
перетинають державний кордон.

     28. Адміністрація   залізничних   вокзалів  та  аеропортів  і
обслуговуючий  персонал  транспортних  засобів   організовують   і
вживають своєчасних заходів до оповіщення та підготовки пасажирів,
які перетинають державний  кордон,  до  здійснення  прикордонного,
митного та інших видів контролю.

     29. За  порушення  порядку  перетинання  державного  кордону,
встановленого   цими   Правилами,   громадяни   притягуються    до
відповідальності згідно із законом.

{  Правила  в  редакції  Постанови  КМ  N  724  ( 724-2010-п ) від
25.08.2010 }