КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
               від 3 квітня 1995 р. N 236
                          Київ

              Про Порядок надання і розміри грошових
  компенсацій вартості санаторно-курортного лікування
               деяким категоріям громадян
 

     Відповідно до  Законів  України  "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту"  (  3551-12  )  та  "Про  основні
засади  соціального  захисту  ветеранів  праці  та  інших громадян
похилого віку в Україні" ( 3721-12  )  Кабінет  Міністрів  України
п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити Порядок надання і розміри грошових  компенсацій
вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян
(додається).

     2. Установити, що до 1 січня 1996 р. інвалідам  війни  за  їх
бажанням компенсується вартість санаторно-курортного  лікування  у
розмірах і порядку, встановлених відповідно до постанови  Кабінету
Міністрів України від 21 липня 1992 р.  N 414 (  414-92-п  )  "Про
грошову компенсацію інвалідам Вітчизняної війни замість путівок до
санаторіїв і будинків відпочинку" (ЗП України,  1992 р.,  N 8, ст.
198).
 

     Виконуючий обов'язки
Прем'єр-міністра України            Є.МАРЧУК

              Міністр
Кабінету Міністрів України          В.ПУСТОВОЙТЕНКО

     Прем'єр-міністра України            Є.МАРЧУК

              Міністр
Кабінету Міністрів України          В.ПУСТОВОЙТЕНКО

     Інд.26

                                         ЗАТВЕРДЖЕНО
                       постановою Кабінету Міністрів України
                             від 3 квітня 1995 р. N 236

                             ПОРЯДОК
    надання і розміри грошових компенсацій вартості
         санаторно-курортного лікування деяким
                  категоріям  громадян
 

     1. У разі ненадання учасникам бойових дій,  інвалідам  війни,
учасникам  війни,  особам,  які  мають  особливі   заслуги   перед
Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону  України
"Про статус ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту"
( 3551-12 ) безплатної санаторно-курортної  путівки  їм  надається
один  раз  на  два роки за їх бажанням грошова компенсація у таких
розмірах:

     а) учасникам бойових дій - 50  відсотків  середньої  вартості
путівки;     б) інвалідам  війни  I  і  II  групи  та  особам,  які  мають
особливі  заслуги  перед  Батьківщиною,   -   середньої   вартості
путівки;     інвалідам війни III групи - 75 відсотків  середньої  вартості
путівки;     в) учасникам війни та особам, на  яких  поширюється  чинність
Закону  України  "Про  статус   ветеранів   війни,   гарантії   їх
соціального захисту", - 25 відсотків середньої вартості путівки.

     2.  Компенсація  вартості  самостійного  санаторно-курортного
лікування надається:     особам, зазначеним у підпунктах "а"  і  "б"  пункту  1  цього
Порядку, - щорічно:     особам, зазначеним у підпункті "в" пункту  1  цього  Порядку,
та ветеранам праці - один раз на два роки.     Компенсація   надається   у   розмірі   фактичної    вартості
лікування, але не більше середньої вартості путівки.

     3.  Середню  вартість  путівки   визначає   Мінсоцзахист   за
погодженням з Мінфіном щорічно, не пізніше 15 березня.

     4.   Грошові   компенсації,   передбачені    цим    Порядком,
виплачуються органами за  місцем  обліку  громадян,  зазначених  у
пунктах 1 і 2 цього Порядку, та за місцем одержання пенсії.

     Якщо громадяни  не  є  одержувачами  пенсії,  компенсація  їм
виплачується органами, які  видали  посвідчення  учасника  бойових
дій, учасника війни або члена сім'ї загиблого згідно з  постановою
Кабінету Міністрів   України   від   12   травня  1994  р.  N  302
( 302-94-п ) "Про порядок видачі  посвідчень  і  нагрудних  знаків
ветеранів  війни"  (ЗП  України,  1994 р.,  N 9,  ст.218) і ведуть
відповідний їх облік.

     5. Громадяни, які набули статусу ветерана війни,  чи  статусу
особи, на яку поширюється  чинність  Закону  України  "Про  статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з часу  набрання
чинності цим Законом, мають право на грошову  компенсацію  замість
санаторно-курортного лікування (пункт 2 цього Порядку) починаючи з
1 січня 1996 року.

     Якщо громадяни набули статусу ветерана  війни  чи  особи,  на
яку поширюється чинність зазначеного Закону, після  1  січня  1994
року, право на таку компенсацію виникає з 1 січня року, наступного
за дворічним періодом після набуття відповідного статусу.

     6. Підставою для  надання  грошової  компенсації  є  облікові
дані про видачу путівок, посвідчення, особові рахунки  пенсіонерів
та інші документи.

     Громадяни, які працюють, для одержання  грошової  компенсації
подають органу за місцем обліку і одержання пенсії довідку з місця
роботи про те, що вони протягом двох попередніх календарних  років
не одержували на підприємстві, в установі, організації  безплатних
або пільгових санаторно-курортних путівок.

     7.    Право    на    компенсацію    вартості     самостійного
санаторно-курортного лікування настає з  дня  набуття  громадянами
відповідного статусу: ветерана війни, особи,  на  яку  поширюється
чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії  їх
соціального захисту", ветерана праці.

     Для  одержання  грошової  компенсації  вартості  самостійного
санаторно-курортного лікування (пункт 2 цього Порядку)  до  органу
за місцем обліку і одержання  пенсії  подаються  заява,  зворотний
талон путівки, квитанція  про  оплату  вартості  путівки,  довідка
санаторію (будинку відпочинку) про лікування в цьому закладі.

     8.  Особам,  які  перебувають  у  стаціонарних  закладах  для
престарілих та інвалідів (пункти 1 і  2  цього  Порядку),  грошова
компенсація виплачується згідно з цим Порядком.

     9. Грошова компенсація, своєчасно не  одержана  ветеранами  з
вини державних органів, підлягає відшкодуванню незалежно від  часу
звернення за її одержанням.

     У  разі  смерті  громадянина,  який  мав  право  на   грошову
компенсацію вартості санаторно-курортного  лікування,  передбачену
цим  Порядком,  зазначена  неодержана   грошова   компенсація   не
виплачується.

     10.  Витрати,  пов'язані  з  наданням  грошової  компенсації,
передбаченої цим Порядком, покриваються: для  інвалідів  із  числа
ветеранів війни і праці - за рахунок державного бюджету; для інших
ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",  та
ветеранів праці - за рахунок місцевих бюджетів.

     Видатки на виплату грошової компенсації  інвалідам  із  числа
ветеранів війни і праці відносяться на параграф 13 "Кошти бюджету,
що передаються до Фонду  України  соціального  захисту  інвалідів"
розділу  207  "Соціальне  забезпечення"  класифікації  доходів   і
видатків державного та  місцевих  бюджетів,  а  на  виплату  іншим
ветеранам війни,  особам,  на  яких  поширюється  чинність  Закону
України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального
захисту", та ветеранам праці - на параграф  12  "Інші  установи  і
заходи соціального забезпечення" цього ж розділу і  відображаються
у квартальних та річних звітах про виплату допомоги та інші заходи
за рахунок бюджетних коштів і коштів цільового призначення ф. 2-СЗ
по зазначеному розділу відповідного бюджету  (районного,  міського
чи обласного) в розрізі параграфів.

     11. Якщо громадянин має  право  на  одержання  кількох  видів
компенсацій, визначених різними законами України,  йому  надається
право вибору в одержанні  компенсації  за  одним  із  законодавчих
актів.