З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про визначення розміру збитків, завданих підприємству,
установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням),
недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінногокаміння та валютних цінностей
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 22, ст.173 )
Стаття 1. Збитки, завдані підприємству, установі, організації
працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею,
продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням,
зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у
процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,
ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів,
виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і
дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у
розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх
втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими
порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок
недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій,
визначаються у таких розмірах:
а) дорогоцінних металів: золото, срібло, платина та інші
метали платинової групи (родій, іридій, осмій, рутеній, паладій) -
у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за
відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків; б) дорогоцінного каміння: природні алмази, смарагди, рубіни,
сапфіри, олександрити, а також органогенні утворення (перли і
бурштин), необроблені та оброблені (крім огранованих), - у
подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що діють на
день виявлення завданих збитків; в) огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових
виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і
дорогоцінного каміння, - у потрійному розмірі їх вартості за
відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків; г) алмазних інструментів і алмазних порошків з природних
алмазів - у подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами,
що діють на день виявлення завданих збитків; д) музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і
дорогоцінне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з
урахуванням історико-художньої цінності експонату і розміру
відшкодування збитків, визначених відповідно до пунктів "а" і "в"
цієї статті; е) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших
цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній
потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей,
перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного
банку України на день виявлення завданих збитків.
Стаття 2. Заборгованість працівників підприємства, установи,
організації у разі неповернення у встановлений термін авансу,
виданого в іноземній валюті на службове відрядження або
господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної
валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній
потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей,
перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного
банку України на день погашення заборгованості.
Стаття 3. Суми, стягнуті відповідно до статей 1 і 2 цього
Закону, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків,
завданих підприємству, установі або організації, а решта -
перераховується до Державного бюджету України.
Стаття 4. Особи, які безпосередньо не пов'язані з виконанням
операцій, зазначених у статті 1 цього Закону, але визнані винними
в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або втраті
дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, валютних цінностей,
несуть матеріальну відповідальність у розмірах, встановлених цим
Законом.
Стаття 5. Збитки, завдані працівниками підприємству,
установі, організації, у випадках, передбачених статтями 1-4
цього Закону, відшкодовуються незалежно від притягнення винних
осіб до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної
відповідальності.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 6 червня 1995 рокуN 217/95-ВР
