ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.005786

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Залузької сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернулась до суду із позовом до Залузької сільської ради, у якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати п. 2 рішення Залузької сільської ради від 11.09.2019 № 908 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Залузьку сільську раду передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,0387 га з кадастровим номером 4625884500:02:000:0072 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 11.09.2019 Залузька сільська рада прийняла рішення № 908 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 ». Пунктом 1 оскаржуваного рішення затверджено технічну документацію на земельну ділянку площею 1,0387 га, проте пунктом 2 рішення Залузької сільської ради від 11.09.2019 № 908 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 » передано у власність земельну ділянку площею 0,8087 га. Зазначає, що оскільки відповідачем затверджено технічну документацію, погоджено межі земельної ділянки площею 1,0387 га, надання у власність земельної ділянки у розмірі 0,8087 є протиправним.

Ухвалою від 19.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу відповідачем отримано 28.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення. Проте, станом на момент розгляду справи, відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) від 28.10.2009 серії ЛВ № 0179914 ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПА ім. І. Франко розміром 1.28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

07.06.2018 розпорядженням Яворівської районної державної адміністації № 484/02-06 надано, зокрема, ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробницта.

Згідно з п. 1 рішення Залузької сільської ради від 11.09.2019 № 908 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 » Залуською сільською радою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай), відповідно до якої розмір земельної ділянки становить 1,0387 га.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,8087 га з кадастровим номером 4625884500:02:000:0072, яка роташована на території Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач не погоджуючись із п. 2 рішення Залузької сільської ради від 11.09.2019 № 908 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 », звернувся із даним позовом до суду.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 2 частини першої статті 4 цього ж Кодексу публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі № 820/7173/16 "неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Позивач у позовній заяві, як на підставу для скасування п. 2 рішення Залузької сільської ради від 11.09.2019 № 908 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як власнику сертифіката на право на земельну ділянку частку (пай) ОСОБА_1 » зазначає, що таке прийнято всупереч нормам чинного законодавства України. Відповідачем затверджено технічну документацію, погоджено межі земельної ділянки площею 1,0387 га, проте надано у власність земельну ділянку у розмірі 0,8087 га, що є протиправним.

Суд зазначає, що згідно з п. 2 оскаржуваного рішення передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,8087 га з кадастровим номером 4625884500:02:000:0072, яка роташована на території Залузької сільської ради Яворівського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З огляду на встановлені обставини та характер спірних правовідносин у справі, суд вважає, що позов спрямований на захист порушених, на думку позивача, його прав та законних інтересів у сфері відносин права власності.

При цьому посилання позивача на певні порушення процедури прийняття оскарженого рішення не змінюють правову природу спору.

Суд також звертає увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позицція викладена у постанові Великої Палати верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 620/3487/18.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні по справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Залузької сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 239 КАС України суд зазначає, що спір з врахуванням суб`єктного складу учасників підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вищенаведене, сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Залузької сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн відповідно до квитанції від 05.11.2019 № 27749483.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Повний текст ухвали виготовлено 27.12.2019.

Суддя Костецький Н.В.