З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про операції з давальницькою сировиною узовнішньоекономічних відносинах
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 32, ст.255 )
( Вводиться в дію Постановою ВРN 328/95-ВР від 15.09.95, ВВР, 1995, N 32, ст.256 )
( Норми Закону у частині сплати податку на додану вартістьпоширюються тільки на виконання зобов'язань по векселях,
виданих платниками податку до набрання чинності Законом
N 168/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 21, ст.156 )
( Додатково див. пункт 3 статті 7 ЗаконуN 468/97-ВР від 17.07.97, ВВР, 1997, N 44, ст.281 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 958-XIV ( 958-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.344
N 2555-III ( 2555-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 41, ст.203 )
( В редакції Закону
N 2761-III ( 2761-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.40 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1959-IV ( 1959-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2004, N 52, ст.565
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,ст.267
N 2642-IV ( 2642-15 ) від 03.06.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.363
N 2771-IV ( 2771-15 ) від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.441 )
Стаття 1. Визначення понять
У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:
виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює
операції з давальницькою сировиною;
готова продукція - продукція (товар), вироблена з
використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що
використовується для проведення розрахунків за її переробку) і
визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
Готова продукція може бути повернена у країну замовника або
реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні
виконавця або в іншій країні. У разі потреби Кабінет Міністрів
України визначає види продукції (товару), які не можуть
класифікуватися як готова продукція;
давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати,
комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію
України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за
іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським
замовником для використання у виробленні готової продукції.
Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником
на митній території України за національну валюту України або
отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі
товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на
кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову
продукцію належить замовнику;
замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає
давальницьку сировину для вироблення готової продукції;
операція з давальницькою сировиною - операція з попередньої
поставки сировини для її наступного перероблення (оброблення,
збагачення чи використання) на готову продукцію за відповідну
плату, незалежно від кількості виконавців, а також етапів
(операцій з перероблення цієї сировини) за умови, якщо вартість
давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не
менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.
Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для
отримання готової продукції, або коли вартість сировини є меншою
зазначених 20 відсотків, не вважаються операціями з давальницькою
сировиною;
операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи
використання) давальницької сировини в результаті технологічного
процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості
виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї
сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.
До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах належать операції, в яких сировина замовника на
конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним
матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків
загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є
попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини
відносно повернення виготовленої з неї готової продукції
замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у
вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної
(ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї
сировини до виконавця;
форс-мажорні обставини - непередбачені та непереборні події,
що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або
виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок,
замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на
звичайному морському шляху між портами відвантаження і
вивантаження, інше стихійне лихо, заборона експорту (імпорту),
валютні обмеження або інші обмеження прав власності на сировину чи
готову продукцію, у тому числі на їх переміщення, прийняті
державою або відповідним державним органом тощо) і призводять до
порушення умов укладених контрактів, цього Закону та інших
законодавчих актів.
Стаття 2. Порядок ввезення на митну територію Українидавальницької сировини іноземного замовника та
вивезення виробленої з неї готової продукції
1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію
України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за
ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що
справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства.
2. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних
зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу
державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця:
простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює
строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш
як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної
декларації. ( Абзац другий частини другої статті 2 в редакції
Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого
векселя векселедержатель може опротестувати його в неплатежі
згідно із законодавством і протягом одного робочого дня з моменту
опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з
вимогою про його оплату. Банк зобов'язаний не пізніше операційного
дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому
зазначену у векселі суму. ( Абзац третій частини другої статті 2 в
редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
Сума, зазначена у простому авальованому векселі, визначається
у валюті контракту на здійснення операції з давальницькою
сировиною. ( Абзац четвертий частини другої статті 2 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005;
в редакції Закону N 2642-IV ( 2642-15 ) від 03.06.2005; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2771-IV ( 2771-15 ) від
07.07.2005 )
Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо сплати
ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів)
підприємствами по окремих товарних позиціях ( 26-2006-р ) шляхом
видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням
виконавця простого векселя із строком платежу, що дорівнює строку
здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90
календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.
( Частину другу статті 2 доповнено абзацом п'ятим згідно із
Законом N 2771-IV ( 2771-15 ) від 07.07.2005 ) Частина друга статті 2 в редакції Закону N 1959-IV ( 1959-15 )
від 01.07.2004 )
3. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет
Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого
центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші
строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною.
4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі,
передбаченому контрактом, за межі митної території України у
період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї
статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім
митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі
часткового вивезення готової продукції за межі митної території
України, передбаченого умовами контракту, якщо український
виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита,
податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в
Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України
готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та
зборів вартість давальницької сировини перераховується у
національну валюту України за курсом Національного банку України,
що діяв на день платежу за векселем.
5. Облік векселів ведеться органом державної податкової
служби за місцезнаходженням виконавця.
6. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не
обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український
виконавець подає органу державної податкової служби за своїм
місцезнаходженням письмове зобов'язання щодо вивезення готової
продукції у період, зазначений у частинах другій та третій цієї
статті.
7. У разі вивезення готової продукції в обумовленому
письмовим зобов'язанням обсязі у період, зазначений у частинах
другій, третій та восьмій цієї статті, письмове зобов'язання
погашається.
8. Відповідні органи державної податкової служби можуть
давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення
письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької
діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до
настання строку фактичного відвантаження готової продукції
іноземному замовнику. За користування кредитом суб'єкт
підприємницької діяльності вносить до бюджету, до якого він
сплачує податок на прибуток підприємств, щомісячну плату виходячи
з облікової ставки Національного банку України від суми,
визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на
останній день періоду, за який сплачується зазначена плата.
9. Підставою для митного оформлення давальницької сировини,
що ввозиться на митну територію України, є подання українським
виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання),
авізованого (взятого на облік) органом державної податкової служби
за місцезнаходженням виконавця, та копії зовнішньоекономічного
контракту на переробку давальницької сировини.
10. Підставою для митного оформлення готової продукції, що
вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на
митну територію України, і вивозиться з її території, є подання
українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового
зобов'язання) та копії ввізної вантажної митної декларації, а у
разі потреби - і висновку Торгово-промислової палати України або
регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція
вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість
якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової
продукції.
11. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання)
є подання українським виконавцем органу державної податкової
служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної
декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення
готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією
митного кордону України.
12. Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати
(погашення) векселів (письмових зобов'язань) встановлюється
Державною податковою адміністрацією України за погодженням з
Міністерством фінансів України.
13. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній
робиться відмітка "Давальницька сировина" і проставляється код
відповідно до класифікатора угод.
14. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини,
ввезеної іноземним замовником на митну територію України з
урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території
України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими
податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі
експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та
квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням
давальницької сировини, ввезеної на митну територію України
іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний
режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального
призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
15. Вивезення тих видів готової продукції, щодо яких
міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, передбачено добровільне обмеження
експорту, здійснюється у порядку, встановленому Міністерством
економіки та з питань європейської інтеграції України.
16. За частину давальницької сировини або готової продукції,
отриманої як плата за виконану роботу, український виконавець
сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при
ввезенні товарів (робіт, послуг).
17. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини
або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт
настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або
регіональними торгово-промисловими палатами, вексель (письмове
зобов'язання) погашається і ввізне мито, податки та збори (крім
митних зборів) не справляються. У разі потреби рівень зіпсуття
давальницької сировини або готової продукції та можливість її
використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або
регіональними торгово-промисловими палатами.
Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької
сировини або готової продукції чи після переробки давальницької
сировини, у разі їх реалізації на митній території України
підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами,
що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту
відповідно до законодавства.
Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем
відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію
(без фактичного ввезення товару в Україну).
18. За письмовою заявою іноземного замовника давальницька
сировина, ввезена ним і не перероблена на митній території
України, або відходи чи брухт, що залишилися після повного
зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок
форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини,
можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною
службою України.
19. Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну
територію України або здійснення операцій, пов'язаних з її
переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або
заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть
завдати шкоди економіці країни.
Стаття 3. Порядок реалізації на митній території Україниготової продукції, що вироблена з давальницької
сировини, ввезеної іноземним замовником
1. Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини,
ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених
статтею 2 цього Закону, може реалізуватися на митній території
України лише через зареєстроване ним в Україні постійне
представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на
готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію
України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені
законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито
сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України.
Нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від
обкладення ввізним митом.
2. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання),
виданого в порядку, передбаченому статтею 2 цього Закону, є
подання українським виконавцем органу державної податкової служби
за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажної митної
декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в
Україну), копії контракту, укладеного іноземним замовником з
покупцем готової продукції, акта приймання-передачі готової
продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки
про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої
органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного
представництва іноземного замовника.
Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане
передати зазначені документи українському виконавцеві протягом
десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі
готової продукції.
3. У разі виникнення форс-мажорних обставин застосовуються
положення, передбачені частинами сімнадцятою і вісімнадцятою
статті 2 цього Закону.
4. Розрахунки між українським покупцем готової продукції та
постійним представництвом іноземного замовника провадяться у
національній валюті України через рахунки постійного
представництва в установах банків України в порядку, що
встановлюється Національним банком України.
5. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або
забороняти реалізацію на митній території України окремих видів
готової продукції, виробленої з давальницької сировини іноземного
замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни.
Стаття 4. Порядок закупівлі на митній території Україниіноземним замовником давальницької сировини та
порядок реалізації або вивезення виробленої з неї
готової продукції
1. Давальницька сировина може закуповуватися іноземним
замовником на митній території України у суб'єкта підприємницької
діяльності України лише за іноземну валюту.
2. Підставою для митного оформлення готової продукції, що
вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за
іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території
України, є подання українським виконавцем митному органу копії
контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини
в Україні та довідки установи банку України про надходження
іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.
3. Іноземний замовник має право реалізувати на митній
території України готову продукцію, що вироблена з давальницької
сировини, закупленої на митній території України, лише через
зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке сплачує
податки і збори, передбачені законом при продажу товарів на митній
території України. Розрахунки між українським покупцем готової
продукції та постійним представництвом іноземного замовника
провадяться у національній валюті України через рахунки постійного
представництва в установах банків України в порядку, що
встановлюється Національним банком України.
За порушення зазначеного порядку розрахунків до переробника,
що відвантажив готову продукцію безпосередньо покупцю-нерезиденту
на території України без проходження розрахунків через постійне
представництво іноземного замовника, застосовується штраф у
розмірах, встановлених податковими законами України для
відповідних податків, зборів (обов'язкових платежів), а посадові
особи, які допустили такі порушення, притягаються до
відповідальності за умисне ухилення від оподаткування відповідно
до закону.
4. При вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з
давальницької сировини, за межі митної території України акцизний
збір не сплачується. Порядок звільнення від такого збору
визначається законами України.
5. Готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини,
закупленої іноземним замовником на митній території України, і
належить йому, у разі вивезення за межі митної території України
не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та
зборами (крім митних зборів), що справляються відповідно до
законів України, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню, за
винятком товарів спеціального призначення, перелік яких
визначається Кабінетом Міністрів України.
6. У разі виникнення форс-мажорних обставин застосовуються
положення, передбачені частинами сімнадцятою і вісімнадцятою
статті 2 цього Закону.
7. Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежувати
або забороняти закупівлю іноземними замовниками окремих видів
давальницької сировини чи реалізацію на митній території України
готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, якщо це
може завдати шкоди економіці країни.
Стаття 5. Порядок вивезення давальницької сировиниукраїнського замовника за межі митної території
України та повернення в Україну готової продукції
1. Давальницька сировина, що не обкладається вивізним
(експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної
території України на підставі подання українським замовником
митному органові письмового зобов'язання щодо повернення в Україну
готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в
Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України,
крім тієї готової продукції, що виготовлена з давальницької
сировини та має заборону на експорт), не пізніше ніж через 90
календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної
декларації.
2. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет
Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого
центрального органу виконавчої влади може встановлювати більші
строки здійснення операцій з окремими видами давальницької
сировини.
3. Контрактна вартість готової продукції, що підлягає
ввезенню на митну територію України, має бути не менше суми митної
вартості вивезеної давальницької сировини та суми коштів, що
сплачені (підлягають сплаті) за переробку (обробку, збагачення чи
використання) цієї сировини.
У разі потреби Торгово-промислова палата України або
регіональні торгово-промислові палати на підставі документів,
поданих українським замовником, підтверджують обсяг виходу готової
продукції (у відсотках) за окремими операціями з давальницькою
сировиною.
4. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну
коштів від реалізації готової продукції за межами України в
повному обсязі у період, зазначений у частинах першій, другій та
сьомій цієї статті, письмове зобов'язання погашається.
5. Якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної
території України українським замовником, підлягає обкладенню
вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх сплата (крім
митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі
простого авальованого векселя з відстроченням платежу на період
здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на
90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної
декларації. ( Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
6. У разі ввезення в Україну готової продукції у повному
обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель
погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів)
не справляються.
Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не
ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну
повертаються кошти від реалізації готової продукції, український
замовник зобов'язаний оплатити вексель. У разі непогашення
векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель
може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством та
протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися
до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату.
Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем
звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі
суму. Сума, зазначена у простому авальованому векселі,
визначається у валюті контракту на здійснення операцій з
давальницькою сировиною. ( Абзац другий частини шостої статті 5 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 )
У разі ввезення на митну територію України у строк,
обумовлений цим Законом, готової продукції не в повному обсязі
вексель погашається частково - відповідно до обсягу ввезеної
готової продукції.
Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість
давальницької сировини перераховується у національну валюту
України за курсом Національного банку України, що діяв на день
платежу.
Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова
продукція не повертається в Україну, мито, податки та збори
справляються на момент митного оформлення давальницької сировини,
яка вивозиться за межі території України.
7. Органи державної податкової служби за місцезнаходженням
замовника можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або
погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької
діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту. За
користування кредитом суб'єкт підприємницької діяльності вносить
до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток підприємств,
щомісячну плату виходячи з облікової ставки Національного банку
України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки
визначається на останній день періоду, за який вноситься зазначена
плата.
8. Готова продукція (кошти) повинна бути ввезена в
обумовленому зовнішньоекономічним контрактом обсязі у період,
зазначений у частинах першій, другій, п'ятій та сьомій цієї
статті.
9. Підставою для митного оформлення давальницької сировини,
що вивозиться за межі митної території України, є подання
українським замовником митному органу копії авальованого векселя
(письмового зобов'язання), авізованого (взятого на облік) органом
державної податкової служби за місцезнаходженням замовника, та
копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької
сировини. ( Частина дев'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
10. Підставою для митного оформлення готової продукції, що
вироблена з використанням давальницької сировини українського
замовника і ввозиться на митну територію України, є подання
українським замовником митному органу копії зазначеного векселя
(письмового зобов'язання) та копії вивізної вантажної митної
декларації, а у разі потреби - і висновку Торгово-промислової
палати України або регіональних торгово-промислових палат про те,
що готова продукція виготовлена в результаті переробки
давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20
відсотків загальної вартості готової продукції.
У процесі митного оформлення готової продукції митні органи
зобов'язані використовувати для ідентифікації готової продукції
сертифікати походження товарів.
11. Підставою для погашення векселя є подання українським
замовником органу державної податкової служби за своїм
місцезнаходженням копії ввізної вантажної митної декларації на
готову продукцію. Повернення в Україну коштів від реалізації
готової продукції за межами України не звільняє українського
замовника від сплати вивізного мита, податків та зборів, на сплату
яких видано вексель. Підставою для погашення письмового
зобов'язання є подання українським замовником органу державної
податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної
вантажної митної декларації на готову продукцію або довідки
уповноваженого банку України про зарахування коштів.
12. Вивезення за межі митної території України давальницької
сировини (крім тієї її частини, що використовується українським
замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає
квотуванню і ліцензуванню. У разі поширення на товари, що
вивозяться як давальницька сировина, режиму квотування і
ліцензування, спеціального режиму експорту, а також якщо
контрактом передбачено вивезення давальницької сировини у вигляді
товарів, експорт яких підлягає обліку (реєстрації), за умови
подальшої реалізації готової продукції в країні виконавця або в
іншій країні, вивезення давальницької сировини здійснюється за
умови реєстрації зовнішньоекономічного контракту в Міністерстві
економіки та з питань європейської інтеграції України. Вивезення
за межі митної території України як давальницької сировини
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх відходів та
брухту здійснюється за погодженням з Міністерством фінансів
України ( z0065-02 ).
13. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або
забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини,
реалізацію за межами України окремих видів готової продукції,
виготовленої з давальницької сировини українських замовників, або
ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з
використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може
завдати шкоди економіці країни.
14. За частину давальницької сировини або готової продукції,
що використовується для оплати виконаної роботи, український
замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що
справляються при вивезенні товарів (робіт, послуг).
15. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини
українського замовника з урахуванням вимог цього Закону, яка
ввозиться на митну територію України, обкладається ввізним митом,
податками та зборами, які справляються у разі імпорту товарів, і
до неї застосовуються заходи нетарифного регулювання відповідно до
законодавства.
16. Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати
(погашення) векселів (письмових зобов'язань) встановлюється
Державною податковою адміністрацією України за погодженням з
Міністерством фінансів України.
17. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини
або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт
настання яких засвідчується Торгово-промисловою палатою України
або торгово-промисловою палатою країни, де сталася втрата чи повне
зіпсуття давальницької сировини або готової продукції, вексель
(письмове зобов'язання) погашається і вивізне мито, податки та
збори (крім митних зборів) не справляються, а штрафні санкції не
застосовуються.
Кошти від реалізації відходів чи брухту, що залишилися після
втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової
продукції чи після переробки давальницької сировини на митній
території країни іноземного виконавця або іншої країни, підлягають
перерахуванню на рахунок замовника в уповноваженому банку України
не пізніше ніж протягом 90 календарних днів з дати оформлення
вивізної вантажної митної декларації на давальницьку сировину.
18. За письмовою заявою українського замовника давальницька
сировина, вивезена ним з митної території України і не
перероблена, або відходи чи брухт, що залишилися після повного
зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок
форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини,
можуть бути ввезені на митну територію України у порядку,
встановленому Державною митною службою України.
Стаття 6. Порядок розрахунків за переробку, обробку,збагачення чи використання давальницької сировини
1. Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи
використання давальницької сировини можуть проводитися в грошовій
формі, частиною давальницької сировини чи готової продукції, крім
тієї, що заборонена до експорту, або за згодою замовника та
виконавця з використанням усіх цих форм.
2. У разі вивезення українським виконавцем частини
давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплата
виконаної роботи, чи продукції, виробленої із зазначеної сировини,
справляються податки і збори (обов'язкові платежі) у встановленому
законом порядку.
3. У разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення
чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній
валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського
виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк
починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або
погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка
з цих операцій була проведена раніше.
Стаття 7. Визначення операцій з давальницькою сировиною узовнішньоекономічних відносинах
1. У разі потреби за запитом митних органів або органів
державної податкової служби визначення операцій як таких, що
належать до операцій з давальницькою сировиною, зазначених в
абзаці шостому статті 1 цього Закону, здійснюється Міністерством
економіки та з питань європейської інтеграції України або
уповноваженими ним органами на підставі акта експертизи, виданого
Торгово-промисловою палатою України або регіональними
торгово-промисловими палатами.
2. Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів
виконавчої влади може встановлювати інші показники вартості
давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за
окремими видами операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах, ніж ті, що зазначені в абзаці
шостому статті 1 цього Закону.
Стаття 8. Облік і статистична інформація про операції здавальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах
1. Органи державної митної служби та органи державної
податкової служби України ведуть облік поточних операцій з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах і
щомісяця подають оперативну інформацію про це місцевим органам
державної статистики.
2. Облік та опублікування статистичної інформації щодо
проведення операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах здійснює Державний комітет
статистики України.
3. Контракти, на підставі яких здійснюються операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, не
підлягають обліку (реєстрації) у Міністерстві економіки та з
питань європейської інтеграції України, за винятком контрактів, що
передбачають вивезення давальницької сировини українським
замовником, на яку поширюється спеціальний режим експорту, а також
якщо контрактом передбачена реалізація готової продукції,
виробленої з такої давальницької сировини, в країні виконавця або
вивезення її до іншої країни.
Стаття 9. Відповідальність за порушення здійснення операційз давальницькою сировиною
1. Порушення норм цього Закону та інших актів законодавства
під час здійснення операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах тягне за собою відповідальність
згідно із цим Законом та іншими законами України.
2. За порушення українським виконавцем (замовником) строків,
передбачених частинами сьомою і восьмою статті 2, частинами
восьмою і шістнадцятою статті 5 та частиною третьою статті 6 цього
Закону, стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3
відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової
продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту
України за офіційним валютним курсом Національного банку України,
що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення
розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір
нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.
3. У разі прийняття судом або господарським судом,
Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною
комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви
українського виконавця (замовника) щодо стягнення з іноземного
замовника (виконавця) заборгованості, яка виникла внаслідок
недотримання строків, передбачених контрактами, строки,
передбачені частинами восьмою та шістнадцятою статті 5 та частиною
третьою статті 6 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення
в цей період не нараховується.
У разі прийняття судом або господарським судом рішення про
відмову в позові повністю чи частково або припинення (закриття)
провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки,
передбачені частинами восьмою і шістнадцятою статті 5 та частиною
третьою статті 6 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення
нараховується за кожний день прострочення, виключаючи період, на
який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом або господарським судом рішення щодо
задоволення позову про порушення строків, передбачених частинами
восьмою та шістнадцятою статті 5 та частиною третьою статті 6
цього Закону, пеня не сплачується з дати прийняття позову до дати
розгляду судом або господарським судом.
4. Пеня, передбачена частинами другою та третьою цієї статті,
нараховується та стягується відповідними органами державної
податкової служби і спрямовується до Державного бюджету України
відповідно до законодавства.
5. У разі реалізації готової продукції, виробленої з
давальницької сировини в країні виконавця або в іншій країні без
обліку (реєстрації) в Міністерстві економіки та з питань
європейської інтеграції України, до суб'єкта підприємницької
діяльності, що вивіз давальницьку сировину, органами податкової
служби України застосовується штраф у розмірі 20 відсотків
вартості готової продукції. Штраф сплачується до Державного
бюджету України у національній валюті України. Для перерахування
іноземної валюти у національну валюту України використовується
офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений
Національним банком України на дату застосування штрафу.
Стаття 10. Державні гарантії у разі здійснення операцій здавальницькою сировиною
1. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів
замовників і виконавців операцій з давальницькою сировиною, у тому
числі право розпоряджатися на власний розсуд давальницькою
сировиною і готовою продукцією, виготовленою з її використанням.
2. Посадові особи органів державної влади несуть
відповідальність перед замовниками і виконавцями операцій з
давальницькою сировиною за дії, що суперечать законодавству і
завдають їм збитків, на умовах і в порядку, передбачених законами
України.
Стаття 11. Законодавство про операції з давальницькоюсировиною у зовнішньоекономічних відносинах
Відносини, пов'язані з регулюванням операцій з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, регулюються цим
Законом, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними
договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України.
Стаття 12. Обмеження використання природних ресурсів під часздійснення операцій з давальницькою сировиною
Обмеження або заборона використання природних ресурсів під
час здійснення операцій з давальницькою сировиною, а також перелік
цих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.
2. Заборонити вивезення з митної території України насіння
соняшнику за кодом ТН ЗЕД 120600900 ( 2371а-14 ), яке
використовується в операціях з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим
Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не
суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України у місячний строк після набрання
чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств,
інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим
Законом.
5. З набранням чинності цим Законом визнається такою, що
втрачає чинність, Постанова Верховної Ради України "Про порядок
введення в дію Закону України "Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 328/95-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 32, ст. 256;
1996 р., N 27, ст. 130).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 вересня 1995 рокуN 327/95-ВР
