open Про систему
Нечинна
                             
                             
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про операції з давальницькою сировиною у

зовнішньоекономічних відносинах

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 32, ст.255 )
( Вводиться в дію Постановою ВР

N 328/95-ВР від 15.09.95, ВВР, 1995, N 32, ст.256 )
( Норми Закону у частині сплати податку на додану вартість

поширюються тільки на виконання зобов'язань по векселях,

виданих платниками податку до набрання чинності Законом

N 168/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 21, ст.156 )
( Додатково див. пункт 3 статті 7 Закону

N 468/97-ВР від 17.07.97, ВВР, 1997, N 44, ст.281 )

Стаття 1. Визначення термінів і понять
У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються у
такому значенні: давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати,
комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію
України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за
іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським
замовником для використання у виробленні готової продукції з
наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни
власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його
дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова
продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька
сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена
іноземним замовником на митну територію України чи закуплена
іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності
на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову
продукцію належить іноземному замовнику; операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи
використання) давальницької сировини (незалежно від кількості
замовників та виконавців), а також етапів (операцій з
перероблення цієї сировини), ввезеної на митну територію України
(чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні)
або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за
відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких
сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить
не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції; замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає
давальницьку сировину; виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює
переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької
сировини; готова продукція - продукція (товар), вироблена з
використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що
використовується для проведення розрахунків за її переробку) і
визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
Стаття 2. Порядок ввезення на митну територію України

давальницької сировини іноземного замовника та

вивезення виробленої з неї готової продукції
1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію
України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за
ставками Єдиного митного тарифу України ( 4а-93, 4б-93, 4в-93 ),
податками та зборами, що справляються у разі ввезення товарів. 2. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних
зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі простого
векселя державній податковій інспекції за місцезнаходженням
виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення
операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90
календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної
декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті
контракту на переробку давальницької сировини. 3. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет
Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання
окремих видів операцій з давальницькою сировиною. 4. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі,
передбаченому в контракті, за межі митної території України у
період, зазначений у частинах другій, третій та дев'ятій цієї
статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім
митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі
часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами
контракту, за межі митної території України, якщо український
виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита,
податків та зборів, які мають бути сплачені при ввезенні в Україну
частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову
продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів
вартість давальницької сировини перераховується у валюту України
за офіційним валютним курсом Національного банку України на день
платежу за векселем. 5. Облік векселів ведеться державною податковою інспекцією за
місцезнаходженням виконавця. 6. Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не
обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український
виконавець подає державній податковій інспекції письмове
зобов'язання щодо вивезення готової продукції у період, зазначений
у частинах другій, третій та дев'ятій цієї статті. 7. У разі вивезення готової продукції у повному обсязі у
період, зазначений у частинах другій, третій та дев'ятій цієї
статті, письмове зобов'язання погашається. Якщо не вивозиться
обумовлений у письмовому зобов'язанні обсяг готової продукції, з
виконавця до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток,
стягується пеня у валюті України за кожний день прострочення у
розмірі 0,3 відсотка митної вартості давальницької сировини, але
не більше контрактної вартості невивезеної готової продукції. 8. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним
курсом Національного банку України на день платежу після
фактичного відвантаження продукції іноземному замовнику. 9. Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи
можуть давати дозволи на відстрочення оплати векселів окремим
суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на
підставі кредитної угоди, укладеної українським виконавцем з
податковою інспекцією за його місцезнаходженням до дня фактичного
відвантаження готової продукції іноземному замовнику. За
користування кредитом суб'єкти підприємницької діяльності вносять
до бюджету, до якого виконавець сплачує податок на прибуток, плату
в розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, що
застосовується на день продовження строку платежу за векселем або
погашення письмового зобов'язання. 10. Підставою для митного оформлення давальницької сировини,
що ввозиться на митну територію України, є подання українським
виконавцем органові митного контролю копії зазначеного векселя,
авізованого (взятого на облік) державною податковою інспекцією за
місцезнаходженням виконавця. 11. Підставою для митного оформлення готової продукції, що
вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на
митну територію України, і вивозиться з цієї території, є подання
українським виконавцем органові митного контролю копії векселя та
копії ввізної вантажної митної декларації. 12. Підставою для погашення векселя є подання українським
виконавцем державній податковій інспекції копії вивізної вантажної
митної декларації. 13. Порядок видачі, обліку і погашення векселів
встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з
Міністерством економіки України. 14. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній
робиться відмітка "Давальницька сировина" і проставляється код
відповідно до класифікатора угод. 15. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини,
ввезеної іноземним замовником на митну територію України з
урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території
України, не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими
податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при
експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та
квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням
давальницької сировини, ввезеної на митну територію України
іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний
режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального
призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів
України. 16. Вивезення тих видів готової продукції, щодо яких
міжнародними договорами України передбачено добровільне обмеження
експорту, а також продукції походженням з України, імпорт якої до
інших держав квотується, контингентується або ліцензується
відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів
економічних угруповань, митних союзів, здійснюється у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України, за поданням
Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. 17. За частину давальницької сировини або готової продукції,
отриманої як оплату за виконану роботу, український виконавець
сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при
бартерних (товарообмінних) операціях.
Стаття 3. Порядок реалізації на митній території України

готової продукції, виготовленої з давальницької

сировини, ввезеної іноземним замовником
1. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини,
ввезеної іноземним замовником, може реалізовуватися на загальних
підставах на митній території України шляхом укладення іноземним
замовником контракту з покупцем готової продукції. 2. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання),
передбаченого статтею 2 цього Закону, у разі реалізації готової
продукції або її частини на митній території України є подання
українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної
вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного
ввезення її в Україну), копії зазначеного контракту та копії акта
здачі-приймання готової продукції, взятих на облік державною
податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця готової
продукції, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та
зборів, якщо такі запроваджено щодо аналогічних імпортних товарів.
Стаття 4. Порядок закупівлі на митній території України

іноземним замовником давальницької сировини та

порядок реалізації або вивезення виробленої з неї

готової продукції
1. Давальницька сировина може закуповуватися іноземним
замовником на митній території України у суб'єктів підприємницької
діяльності України за іноземну валюту. 2. Період здійснення операцій з давальницькою сировиною,
закупленою іноземним замовником за іноземну валюту на митній
території України у суб'єктів підприємницької діяльності,
становить 90 днів. Продовження цього строку та вивезення готової
продукції здійснюються на умовах, визначених статтею 2 цього
Закону. 3. Додатковою підставою для митного оформлення готової
продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини,
закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної
території України, є подання українським виконавцем органові
митного контролю копії контракту на придбання іноземним замовником
сировини в Україні та довідки уповноваженого банку України про
надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника
сировини. 4. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини,
закупленої іноземним замовником на митній території України, і
належить йому, при вивезенні з митної території України не
обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та
зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті
товарів з України. 5. У разі виготовлення з давальницької сировини підакцизних
товарів, за умови їх вивезення за межі митної території України,
український виконавець не сплачує акцизний збір. 6. Іноземний замовник має право реалізувати готову продукцію,
виготовлену з давальницької сировини, закупленої ним на митній
території України, шляхом укладення контрактів з покупцями готової
продукції лише за умови попередньої реєстрації його постійного
представництва в Україні. 7. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання),
передбаченого статтею 2 цього Закону, у разі реалізації готової
продукції або її частини на митній території України є подання
українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної
вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного
ввезення її в Україну), оформленої покупцем готової продукції,
копію якої він зобов'язаний передати українському виконавцю, копії
зазначеного контракту та копії акта здачі-приймання готової
продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за
місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки про сплату
ввізного мита, інших податків та зборів, якщо такі запроваджено
щодо аналогічних імпортних товарів.
Стаття 5. Порядок вивезення давальницької сировини

українського замовника за межі митної території

України та повернення в Україну готової продукції
1. Давальницька сировина, що не обкладається вивізним
(експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної
території України на підставі подання українським замовником
органові митного контролю письмового зобов'язання щодо повернення
в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або
повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової
продукції), не пізніш як через 90 календарних днів з моменту
оформлення вивізної вантажної митної декларації. 2. Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет
Міністрів України може встановлювати інші терміни виконання
окремих видів операцій з давальницькою сировиною. 3. Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає
ввезенню на митну територію України, має бути не меншою митної
вартості давальницької сировини. 4. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну
валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі
у період, зазначений у частинах першій, другій та сьомій цієї
статті, письмове зобов'язання погашається. Якщо не ввозиться
обумовлений в контракті обсяг готової продукції (валютна виручка),
з замовника стягується до бюджету, до якого він сплачує податок на
прибуток, пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка
вартості не ввезеної в Україну готової продукції або не
переведеної в Україну валютної виручки, але не більше контрактної
вартості неввезеної готової продукції. Пеня сплачується у валюті
України за офіційним валютним курсом Національного банку України
на день платежу після фактичного отримання готової продукції. 5. У разі, коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі
митної території України українським замовником, підлягає
обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх
сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником
шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період
здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на
90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної
декларації. Податок на добавлену вартість, сплачений або що
підлягає сплаті за виконані роботи, надані послуги, придбані
матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію
основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи,
українському замовнику не відшкодовується. 6. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну
валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі
у період, на який надається відстрочення платежу, вексель
погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів)
не справляються. Якщо не ввозиться обумовлений в контракті обсяг
готової продукції (валютна виручка) у визначений цим Законом
строк, український замовник зобов'язаний оплатити вексель. Для
визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість
давальницької сировини перераховується у валюту України за
офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на
день платежу за векселем. 7. Міністерство фінансів України або уповноважені ним органи
можуть давати дозволи на відстрочення оплати векселів або
погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької
діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах на підставі кредитної угоди,
укладеної з українським замовником. За користування кредитом
суб'єкти підприємницької діяльності вносять до бюджету, до якого
замовник сплачує податок на прибуток, плату в розмірі 0,5
облікової ставки Національного банку України, що застосовується на
день продовження строку платежу за векселем або погашення
письмового зобов'язання. 8. Підставою для митного оформлення давальницької сировини,
що вивозиться за межі митної території України, є подання
українським замовником органові митного контролю копії письмового
зобов'язання або векселя, авізованого (взятого на облік) державною
податковою інспекцією за місцезнаходженням замовника. 9. Підставою для митного оформлення готової продукції, що
вироблена з використанням давальницької сировини українського
замовника і ввозиться на митну територію України, є подання
українським замовником митному органові копії зазначеного
письмового зобов'язання або векселя та копії вивізної вантажної
митної декларації. 10. Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання)
є подання українським замовником державній податковій інспекції
копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію або
довідки уповноваженого банку України про повернення валютної
виручки. 11. Вивезення за межі митної території України давальницької
сировини (у тому числі її частини, що використовується українським
замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає
ліцензуванню і квотуванню, за винятком тих видів сировини, на які
поширюється спеціальний режим експорту, а також випадків, коли
контрактом передбачено реалізацію готової продукції в країні
виконавця або вивезення її до іншої країни. 12. Вивезення окремих видів давальницької сировини
українськими замовниками тимчасово обмежується Кабінетом Міністрів
України, якщо це може завдати шкоди економіці країни. 13. За частину давальницької сировини або готової продукції,
що використовується для оплати виконаної роботи, український
замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що
справляються при бартерних (товарообмінних) операціях. 14. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини
українського замовника з урахуванням вимог цього Закону, що
ввозиться на митну територію України, звільняється від обкладення
ввізним митом, податками та зборами (крім акцизних та митних
зборів), які справляються при імпорті товарів, і не підпадає під
режим ліцензування і квотування. 15. Порядок видачі, обліку і погашення векселів (письмових
зобов'язань) встановлюється Міністерством фінансів України за
погодженням з Міністерством економіки України.
Стаття 6. Порядок розрахунків за переробку, обробку,

збагачення чи використання давальницької сировини
1. Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи
використання давальницької сировини можуть провадитися у грошовій
формі, шляхом виділення частини давальницької сировини чи готової
продукції або з використанням трьох форм одночасно за згодою
замовника та виконавця. 2. Вивезення українським виконавцем частини давальницької
сировини або готової продукції, отриманих для оплати виконаної
роботи, чи продукції, виробленої із зазначеної сировини,
здійснюється на загальних підставах.
Стаття 7. Визначення операцій з давальницькою сировиною у

зовнішньоекономічних відносинах
1. У разі потреби, за запитом митних органів або державних
податкових інспекцій, визначення операцій як таких, що належать до
операцій з давальницькою сировиною, зазначених в абзаці третьому
статті 1 цього Закону, здійснюється Міністерством зовнішніх
економічних зв'язків і торгівлі України на підставі акта
експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України чи
регіональними торгово-промисловими палатами. 2. Кабінет Міністрів України або уповноважені ним органи
можуть встановлювати інші показники питомої ваги давальницької
сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами
операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах.
Стаття 8. Облік та статистична інформація про операції з

давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних

відносинах
1. Органи Державного митного комітету України та органи
Головної державної податкової інспекції України ведуть облік
поточних операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах і щомісяця подають оперативну інформацію про це
місцевим органам державної статистики України. 2. Облік та опублікування статистичної інформації щодо
проведення операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах здійснює Міністерство статистики
України. 3. Контракти (договори), на підставі яких здійснюються
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах, обліку (реєстрації) не підлягають, за винятком
договорів щодо давальницької сировини українського замовника,
що вивозиться за межі митної території України, на яку поширюється
спеціальний режим експорту, а також у випадках, коли контрактом
передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або
вивезення її до іншої країни.
Стаття 9. Державні гарантії при здійсненні операцій з

давальницькою сировиною
1. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів
замовників і виконавців, у тому числі право розпорядження на
власний розсуд давальницькою сировиною і продукцією, виготовленою
з її використанням. 2. Державні органи несуть відповідальність перед замовниками
і виконавцями за дії, що суперечать чинному законодавству і
завдають цим суб'єктам господарювання збитків, на умовах і в
порядку, передбачених законодавством України.
Стаття 10. Законодавство про операції з давальницькою

сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
Відносини, пов'язані з державним регулюванням операцій з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах,
регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами та
міжнародними договорами України.
Стаття 11. Заключні положення
Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів
України від 17 травня 1993 року N 52-93 ( 52-93 ) "Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 27, ст. 294).

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 вересня 1995 року

N 327/95-ВР

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: