КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 22 січня 1996 р. N 116
Київ
Про затвердження Порядку визначення розмірузбитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)
матеріальних цінностей
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 1009 ( 1009-96-п ) від 27.08.96
N 34 ( 34-97-п ) від 20.01.97
N 1402 ( 1402-97-п ) від 15.12.97
N 1393 ( 1393-2009-п ) від 16.12.2009 }
На виконання розпорядження Президента України від 10 лютого
1995 р. N 35 ( 35/95-рп ) "Про заходи щодо активізації боротьби з
корупцією і організованою злочинністю" та з метою вдосконалення
правової бази боротьби з економічною злочинністю Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок визначення розміру збитків від
розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей,
що додається. 2. Ця постанова набуває чинності з дня її опублікування в
газеті "Урядовий кур'єр".
Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
МіністрКабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.18
ЗАТВЕРДЖЕНИЙпостановою Кабінету Міністрів України
від 22 січня 1996 р. N 116
ПОРЯДОКвизначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,
знищення (псування) матеріальних цінностей
1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків
від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних
цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та
валютних цінностей.
2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою
вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних
відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на
момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції,
які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на
додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Р = [(Б - А) х І + ПДВ + А ] х 2 + В + В ,3 в інф зб п р
де Р - розмір збитків (у гривнях); Бв - балансова вартість3 а момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А - амортизаційні
відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях); І -інф агальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку
експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом
індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на додану вартість (у
гривнях); А - розмір акцизного збору (у гривнях); В - фактичнізб п итрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання
нових матеріальних цінностей (у гривнях); В - фактична вартістьр обіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення
пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
Показники В та В застосовуються для визначення розміруп р битків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних
цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення
пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на
безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де
таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.
{ Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1393 ( 1393-2009-п ) від
16.12.2009 }
3. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої
продукції, що виготовляється підприємствами для
внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції,
виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із
собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по
підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням
коефіцієнта 2.
4. Вартість спирту етилового питного, спирту етилового
ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що
використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків
оброблених, спирту коньячного, соків спиртових,
зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з
оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору
(за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До
визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3. Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням
сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи
з оптових цін підприємства-виробника і податку на добавлену
вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
5. У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків
визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент
відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
6. Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються,
оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
7. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку
обчислюється із застосуванням коефіцієнта: 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних
паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів
суворого обліку, встановленої законодавством; 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних
паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена
номінальна вартість або вартість яких не встановлена
законодавством. Порядок доповнено пунктом 7 згідно з Постановою КМ N 1009
( 1009-96-п ) від 27.08.96 }
8. Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного
паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється: із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей,
які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п'ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу
та персоніфікованої захисної стрічки. Порядок доповнено пунктом 8 згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-97-п ) від 15.12.97 }
9. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування)
матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру
відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які
утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання)
та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків
визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні
цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче
ніж на 50 відсотків ринкової ціни. Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ N 34
( 34-97-п ) від 20.01.97 }
10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку,
здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству,
установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства
на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних
цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів
перераховується до державного бюджету. Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ N 34
( 34-97-п ) від 20.01.97; в редакції Постанови КМ N 1393
( 1393-2009-п ) від 16.12.2009 }
