Д Е К Р Е Т
               КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                 Про стандартизацію і сертифікацію
 

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 27, ст.289 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N  333/97-ВР від 11.06.97, ВВР, 1997, N 31, ст.201
  N 1288-XIV  ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34
  N 2134-III  ( 2134-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.16
  N 2779-III  ( 2779-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 9, ст.68
  N  540-IV   (  540-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.126
  N  543-IV   (  543-15 ) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.128
  N 1407-IV   ( 1407-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 16, ст.238
  N 2863-IV   ( 2863-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.557
  N 1704-VI   ( 1704-17 ) від 05.11.2009, ВВР, 2010, N  5, ст.41
  N 3176-VI   ( 3176-17 ) від 05.04.2011, ВВР, 2011, N 40, ст.402
  N 1193-VII  ( 1193-18 ) від 09.04.2014, ВВР, 2014, N 23, ст.873
  N 1315-VII  ( 1315-18 ) від 05.06.2014, ВВР, 2014, N 31, ст.1058
  N 1602-VII  ( 1602-18 ) від 22.07.2014, ВВР, 2014, N 41-42, ст.2024
 N  124-VIII (  124-19 ) від 15.01.2015, ВВР, 2015, N 14, ст.96
  N  868-VIII (  868-19 ) від 08.12.2015, ВВР, 2016, N  4, ст.41 }
 

   { У  тексті  Декрету  слова  "Державний комітет України по
стандартизації,  метрології  та  сертифікації"  у   всіх
відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої
влади з питань  технічного регулювання"  у  відповідному
відмінку згідно  із  Законом  N 2863-IV  ( 2863-15 ) від
08.09.2005 }

 { У тексті Декрету слова "державних  стандартів" та "центральний
   орган  виконавчої  влади  з  питань технічного  регулювання" у
   всіх  відмінках   замінено  відповідно  словами  "національний
   стандарт" та "центральний орган виконавчої влади,  що реалізує
   державну  політику   у   сфері   технічного   регулювання"   у
   відповідному відмінку згідно із Законом N 1602-VII ( 1602-18 )
   від 22.07.2014 }
 

     Цей Декрет  визначає  правові  та  економічні  основи  систем
стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми  їх
функціонування на території України.

                            Розділ I

                       ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Сфера дії Декрету

     Дія  Декрету  поширюється  на  підприємства,    установи    і
організації незалежно від форм власності та видів  діяльності,  що
діють  на  території  України,  а  також  на  громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності.

     Положення  Декрету не поширюються на обов’язкову сертифікацію
продукції, що є харчовим продуктом.
  Статтю  1 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1602-VII
(  1602-18  )  від  22.07.2014;  із  змінами,  внесеними згідно із
Законом N 868-VIII ( 868-19 ) від 08.12.2015 }
 

     {  Статтю  2 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     {  Статтю  3 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

                          Розділ II

      НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА ВИМОГИ ДО НИХ
 

     {   Статтю   4   виключено  на  підставі  Закону  N  1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
 

     {   Статтю   5   виключено  на  підставі  Закону  N  1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
 

     {   Статтю   6   виключено  на  підставі  Закону  N  1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
 

     {   Статтю   7   виключено  на  підставі  Закону  N  1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
 

     {   Статтю   8   виключено  на  підставі  Закону  N  1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
 

     {   Статтю   9   виключено  на  підставі  Закону  N  1193-VII
( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
 

                         Розділ III

              ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
 

     {  Статтю 10 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     {  Статтю 11 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     {  Статтю 12 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

                        Розділ IV

                   СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

     Стаття 13. Види сертифікації та її мета

     Сертифікація продукції в Україні поділяється  на  обов'язкову
та  добровільну.  Сертифікація харчової продукції, послуг і систем
управління в державній системі сертифікації є добровільною.
  Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 868-VIII ( 868-19 ) від 08.12.2015 }

     Сертифікація  продукції  здійснюється  уповноваженими  на  те
органами  з    сертифікації  - підприємствами,     установами    і
організаціями з метою:

     запобігання  реалізації  продукції,  небезпечної  для  життя,
здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;

     сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

     створення  умов  для   участі    суб'єктів    підприємницької
діяльності  в  міжнародному    економічному,    науково-технічному
співробітництві та міжнародній торгівлі.

     Стаття 14. Державна система сертифікації

     1.  Державну  систему  сертифікації створює центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного
регулювання  -  національний  орган  України  з сертифікації, який
проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування,
а саме:

     визначає  основні  принципи,  структуру  та  правила  системи
сертифікації в Україні;

     затверджує  переліки  продукції,  що  підлягає   обов'язковій
сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

     призначає органи з сертифікації продукції;
 

     {  Абзац  п'ятий  статті  14  виключено  на  підставі  Закону
N 543-IV ( 543-15 ) від 20.02.2003 }
 

     встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

     розглядає спірні питання з випробувань  і  дотримання  правил
сертифікації продукції;

     веде Реєстр державної системи сертифікації;

     організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

     Центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну
політику у сфері технічного регулювання, в межах своєї компетенції
несе  відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації
продукції.

     Стаття 15. Обов'язкова сертифікація

     1.   Обов’язкова   сертифікація   на   відповідність  вимогам
нормативних   документів   проводиться   органами  з  сертифікації
незалежно   від  форми  власності  виключно  в  державній  системі
сертифікації.
  Пункт  1  статті  15  із  змінами,  внесеними згідно із Законом
N   1315-VII  (  1315-18  )  від  05.06.2014;  в  редакції  Закону
N 1602-VII ( 1602-18 ) від 22.07.2014 }

     2. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна  включати
перевірку  та  випробування   продукції    для    визначення    її
характеристик  і  подальший  державний   технічний    нагляд    за
сертифікованою продукцією.

     3. Випробування з  метою  обов'язкової  сертифікації  повинні
проводитися    акредитованими    випробувальними     лабораторіями
(центрами)  методами,  які  визначені  відповідними   нормативними
документами,  а  за  відсутності  цих  документів - методами,   що
визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує  його
функції.    Результати    випробувань,    проведених   зазначеними
лабораторіями (центрами), у подальшому не потребують підтвердження
іншими  акредитованими  випробувальними  лабораторіями (центрами).
Сертифікації   продовольчої   сировини   та   харчових   продуктів
тваринного     походження     здійснюються     після    проведення
ветеринарно-санітарної    експертизи    та    видачі   відповідних
ветеринарних документів.
  Пункт  3  статті  15  із  змінами, внесеними згідно із Законами
N  540-IV  (  540-15  ) від 20.02.2003, N 1602-VII ( 1602-18 ) від
22.07.2014 }

     Стаття 16. Сертифікат і знак відповідності державної
           системи сертифікації

     Під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення
органу з сертифікації заявникові  видається  сертифікат  та  право
маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

     Форма, розміри  і  технічні  вимоги  до  знаку  відповідності
визначаються національним стандартом.
  Абзац  другий статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1315-VII ( 1315-18 ) від 05.06.2014 }

     Знак відповідності не може бути застосований,  якщо  порушено
правила його використання.
 

     {  Статтю 17 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     Стаття 18. Обов’язкова сертифікація продукції, що
           імпортується

     Відповідність продукції (товару), що ввозиться і реалізується
на  території  України  та  включена  до  переліку  продукції,  що
підлягає   обов’язковій   сертифікації,  стандартам,  що  діють  в
Україні,  повинна  підтверджуватися  сертифікатом відповідності чи
свідоцтвом   про   визнання   відповідності,  виданим  призначеним
органом.

     Органи доходів і зборів здійснюють митне оформлення імпортних
товарів,  які  підлягають  обов’язковій  сертифікації, на підставі
інформації,   включеної  до  Реєстру,  у  встановленому  Кабінетом
Міністрів України порядку.

     Центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну
політику  у  сфері  технічного  регулювання,  здійснює контроль за
наявністю  сертифікатів для товарів, що реалізуються фізичними або
юридичними особами на митній території України.
  Стаття  18  в  редакції  Законів  N 333/97-ВР ( 333/97-ВР ) від
11.06.97,  N  2863-IV  (  2863-15  )  від  08.09.2005; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1602-VII ( 1602-18 ) від 22.07.2014;
в редакції Закону N 124-VIII ( 124-19 ) від 15.01.2015 }

     Стаття 19. Оплата робіт, пов'язаних з обов'язковою
           сертифікацією продукції

     1. Оплаті підлягають всі види робіт, пов'язані з обов'язковою
сертифікацією продукції: підготовчі, експертні, щодо  акредитації,
атестації, випробування, контролю та реєстрації.

     2. Кошти, витрачені  заявником  на  обов'язкову  сертифікацію
продукції, відносяться на її собівартість.

     3. Вартість робіт, пов'язаних  з  обов'язковою  сертифікацією
продукції, визначається в договорі між замовником і виконавцем.

     4.   Методика   розрахунку   вартості   робіт,  пов'язаних  з
обов'язковою  сертифікацією  продукції,  затверджується  Кабінетом
Міністрів України.
  Статтю  19  доповнено  пунктом  4  згідно  із Законом N 3176-VI
( 3176-17 ) від 05.04.2011 }

     Стаття 20. Відповідальність органів з сертифікації
           продукції та випробувальних лабораторій
           (центрів), що проводять обов'язкову
           сертифікацію

     1. Орган з сертифікації продукції при проведенні обов'язкової
сертифікації несе відповідальність за:

     необгрунтовану чи     неправомірну     видачу     сертифіката
відповідності;

     порушення правил сертифікації.

     Акредитована  випробувальна    лабораторія    (центр)    несе
відповідальність за недостовірність результатів випробувань.

     2. Якщо дії, вказані в пункті 1 цієї статті, не завдали шкоди
споживачеві, громадянам, їхньому майну та навколишньому природному
середовищу,   орган,   винний   у  порушенні  правил,  сплачує  до
державного бюджету України подвійну вартість  виконаних  робіт  на
підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну  політику  у сфері технічного регулювання. При повторному
аналогічному  порушенні  правил  сертифікації орган з сертифікації
продукції   та  випробувальна  лабораторія  (центр)  позбавляються
акредитації в державній системі сертифікації.

     Збитки (включаючи очікуваний і неодержаний прибуток), завдані
виготівником  споживачам,  їхньому  майну,  та  шкода,   заподіяна
навколишньому природному середовищу  діями, вказаними в  пункті  1
цієї  статті,  підлягають  відшкодуванню  за  рахунок  органу,  що
проводив обов'язкову сертифікацію, в порядку, встановленому чинним
законодавством, і цей орган позбавляється акредитації в  державній
системі сертифікації.
 

     {  Статтю 21 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     {  Статтю 22 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

                         Розділ V

       ФІНАНСУВАННЯ РОБІТ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СТИМУЛЮВАННЯ
          ЗАСТОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ
 

     {  Статтю 23 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     {  Статтю 24 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

                          Розділ VI

          МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
                   ТА СЕРТИФІКАЦІЇ
 

     {  Статтю 25 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

     {  Статтю 26 виключено на підставі Закону N 543-IV ( 543-15 )
від 20.02.2003 }
 

                       Розділ VII

                     ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 27. Набуття чинності Декретом

     Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.
 

     {  Абзац  другий  статті  27  виключено  на  підставі  Закону
N 124-VIII ( 124-19 ) від 15.01.2015 }
 

 Прем'єр-міністр України                                  Л.КУЧМА

 Міністр Кабінету Міністрів України               В.ПУСТОВОЙТЕНКО

 м. Київ, 10 травня 1993 року
 N 46-93

 Опубліковано: "Урядовий кур'єр", 22.05.93