З А К О Н    У К Р А Ї Н И

                Про відповідальність підприємств,
       їх об'єднань, установ та організацій за
        правопорушення у сфері містобудування
 

   ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 46, ст.411 )

   ( Вводиться в дію Постановою ВР
N 239/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, N 46, ст.412 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 607/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 49
  N 350/97-ВР від 17.06.97, ВВР, 1997, N 34, ст.214
  N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36
  N  783-XIV (  783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274
  N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.398
  N  762-IV  (  762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
  N 3370-IV  ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 )
 

     Цей   Закон   встановлює   відповідальність  підприємств,  їх
об'єднань,   установ   та   організацій  всіх  форм  власності  за
правопорушення  у  сфері містобудування і спрямований на посилення
державного   контролю   за   забудовою  територій,  розміщенням  і
будівництвом    об'єктів   архітектури,   додержанням   суб'єктами
архітектурної   діяльності  затвердженої  містобудівної  та  іншої
проектної   документації,   місцевих   правил  забудови  населених
пунктів,  вимог  вихідних  даних,  а також на захист державою прав
споживачів  будівельної  продукції.  ( Преамбула в редакції Закону
N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
 

     Стаття 1. Відповідальність за правопорушення у сфері
          містобудування

     Підприємства, їх    об'єднання,   установи   та   організації
(далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють
проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та
капітальному ремонту  (далі  -  будівельні  роботи),  виготовляють
будівельні  матеріали,  вироби  і  конструкції,  а  так само які є
замовниками  у  будівництві  або  поєднують  функції  замовника  і
підрядчика,  несуть  відповідальність  у  вигляді  штрафу  за такі
правопорушення:
    проведення будівельних  робіт без дозволу на їх виконання або
без затвердженої проектної документації  -  у  розмірі  п'ятдесяти
відсотків вартості цих робіт;
    передачу    проектною    організацією    замовнику    робочої
документації   для   будівництва,   що   не  відповідає  державним
стандартам,  нормам  і  правилам,  вихідним  даним на проектування
об'єктів  архітектури,  які  надані  у  встановленому  порядку, та
затвердженому  проекту,  -  у  розмірі тридцяти відсотків вартості
розробленої  робочої  документації;  ( Абзац третій частини першої
статті 1 в редакції Закону N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    виробництво, реалізацію   або   застосування   в  будівництві
будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають
державним стандартам,  нормам і правилам або проектним рішенням, а
так само підлягають обов'язковій сертифікації,  але не пройшли її,
-   у  розмірі  двадцяти  п'яти  відсотків  вартості  реалізованої
продукції;
    виконання будівельних  робіт,  що  не  відповідають державним
стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у  розмірі
десяти відсотків вартості виконаних робіт;
    прийняття в  експлуатацію  об'єктів,  зведених  з  порушенням
законодавства,  а  так  само  місцевих  правил  забудови населених
пунктів або проектних рішень, - у розмірі п'яти відсотків вартості
відповідних об'єктів;
    здійснення   окремих   видів   господарської   діяльності   у
будівництві,  що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без
отримання  у  встановленому  порядку ліцензії - у розмірі плати за
видачу  ліцензій  на  відповідний  вид  господарської діяльності у
будівництві;  (  Абзац  сьомий  частини першої статті 1 в редакції
Закону N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    ухилення  від  виконання  або  несвоєчасне виконання приписів
інспекцій   державного   архітектурно-будівельного  контролю  -  у
розмірі п'ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян;
(  Абзац  восьмий  частини  першої  статті 1 із змінами, внесеними
згідно  із  Законом  N 607/96-ВР  від  17.12.96, в редакції Закону
N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    передачу    проектною    організацією    замовнику    робочої
документації  для реконструкції, реставрації, капітального ремонту
об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням
вимог  архітектурно-технічного  паспорта  зазначеного об'єкта, - у
розмірі  двадцяти  п'яти  відсотків  вартості  розробленої робочої
документації; ( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно із
Законом N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    експлуатацію   або  використання  будинків  чи  споруд  після
закінчення  будівництва  без  прийняття їх державними приймальними
(технічними)  комісіями  -  у  розмірі  десяти  відсотків вартості
виконаних робіт; ( Частину першу статті 1 доповнено абзацом згідно
із Законом N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    затвердження    містобудівної   документації   з   порушенням
встановлених  державних  стандартів, норм і правил, вихідних даних
на  проектування  -  у  розмірі  двадцяти п'яти відсотків вартості
розробленої  містобудівної  документації; ( Частину першу статті 1
доповнено  абзацом  згідно  із  Законом N 1988-III ( 1988-14 ) від
21.09.2000 )
    недотримання  регіональних  або  місцевих правил забудови під
час  планування  і забудови населених пунктів, режиму використання
та  забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна
діяльність, - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів
доходів  громадян.  (  Частину  першу  статті  1 доповнено абзацом
згідно із Законом N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    Сплата штрафів  не   звільняє   підприємство   від   усунення
допущених  порушень і відшкодування збитків,  заподіяних внаслідок
порушень, передбачених цим Законом.
 

     Стаття 2. Органи, уповноважені розглядати справи про
          правопорушення у сфері містобудування

     Справи   про   правопорушення,   передбачені   цим   Законом,
розглядаються    Державною   архітектурно-будівельною   інспекцією
України, інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю
в  Автономній  Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та
Севастополі,   містах   обласного   значення   (далі  -  інспекції
державного  архітектурно-будівельного  контролю).  ( Частина перша
статті 2 в редакції Закону N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
    Інспекції державного    архітектурно-будівельного    контролю
здійснюють державний нагляд за  додержанням  підприємствами  вимог
містобудівної  документації,  місцевих  правил  забудови населених
пунктів,  державних  стандартів,  норм  і  правил  при  здійсненні
проектування,    будівельних   робіт,   виготовленні   будівельних
матеріалів, виробів і конструкцій.
    Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного
контролю мають право:
    безперешкодного доступу    на    будівництво    об'єктів    і
підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;
    давати у  межах  своїх  повноважень  учасникам будівництва та
виробникам   будівельних   матеріалів,   виробів   і   конструкцій
обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних
стандартів,  норм  і  правил,  а  так  само  технічних  умов   або
затверджених проектних рішень;
    одержувати від   замовників,    проектних    і    будівельних
організацій  та  підприємств  будівельної  індустрії необхідну для
виконання покладених на них функцій нормативно-технічну,  проектну
та іншу документацію;
    зупиняти будівельні  роботи,  які  не  відповідають   вимогам
державних   стандартів,  норм  і  правил,  затвердженим  проектним
рішенням  або  місцевим  правилам  забудови   населених   пунктів,
здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і
застосування  у  будівництві  будівельних  матеріалів,  виробів  і
конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів;
    вносити  подання  відповідним органам про анулювання ліцензій
на  право  провадження  окремих  видів  господарської діяльності у
будівництві  підприємств,  які  допускають  порушення  ліцензійних
умов,  а  також  на  інших підставах відповідно до закону. ( Абзац
шостий  частини  третьої  статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом  N  1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000; в редакції Закону
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 )
    Накладати штраф    від     імені     інспекцій     державного
архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної
архітектурно-будівельної інспекції  України  та  його  заступники,
начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю
в Автономній Республіці Крим,  областях,  районах, містах Києві та
Севастополі,   містах  обласного  підпорядкування  у  порядку,  що
визначається Кабінетом Міністрів України.
    Розгляд справ  про правопорушення при наданні фізичним особам
послуг  з  будівництва,  реконструкції,  капітального  ремонту  та
придбанні  будівельної  продукції,  а також застосування штрафів у
цих випадках здійснюються іншими державними  органами  у  порядку,
передбаченому чинним законодавством.

     Стаття 3. Порядок накладення та стягнення штрафів за
          правопорушення у сфері містобудування

     Підставою для розгляду  справи  про  правопорушення  у  сфері
містобудування  є  протокол,  складений уповноваженою на те особою
інспекції   державного   архітектурно-будівельного   контролю   за
результатами перевірки.
    Разом з  протоколом складається припис про усунення допущених
порушень.
    У п'ятнадцятиденний термін  з  дня  одержання  протоколу  про
правопорушення   питання   про   накладення  штрафу  розглядається
посадовою особою  інспекції  державного  архітектурно-будівельного
контролю.
    Рішення посадової       особи       інспекції      державного
архітектурно-будівельного   контролю   про    накладення    штрафу
оформляється  постановою  про накладення на підприємство штрафу за
правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.
    Постанова про   накладення   штрафу   складається   у   трьох
примірниках.  Перший  примірник постанови у триденний термін після
її прийняття вручається під розписку керівнику або  уповноваженому
представнику підприємства чи надсилається поштою,  про що робиться
запис  у  справі.  Другий  і  третій  примірники   залишаються   в
інспекції, яка наклала штраф.
    Форми протоколу,  припису  та постанови затверджує спеціально
уповноважений  центральний  орган  виконавчої   влади   з   питань
містобудування та архітектури.
    Штраф підлягає   сплаті   підприємством  у  п'ятнадцятиденний
термін з дня його накладення.  У разі несплати штрафу у зазначений
термін він стягується у судовому порядку.
  Стаття  3  із змінами, внесеними згідно із Законами N 642/97-ВР
від 18.11.97, N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, в редакції Закону
N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000 )
 

     Стаття 4. Оскарження рішень у справах про правопорушення
          у сфері містобудування

     Рішення у справах про правопорушення у сфері  містобудування,
передбачені  цим  Законом,  може  бути оскаржено до господарського
суду.   При   цьому  виконання  постанови  про  накладення  штрафу
зупиняється   до   прийняття   відповідного   рішення  або  ухвали
господарським  судом.  ( Стаття  4 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

     Стаття 5. Захист і пільги посадових осіб інспекцій державного
          архітектурно-будівельного контролю

     Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного
контролю під час виконання своїх службових обов'язків  перебувають
під захистом закону.
    Держава гарантує захист життя,  здоров'я,  честі, гідності та
майна посадової особи органу державного  архітектурно-будівельного
контролю  і  членів  її  сім'ї  від  злочинних  посягань  та інших
протиправних дій.
    Посадові особи інспекцій  архітектурно-будівельного  контролю
підлягають обов'язковому державному страхуванню.  Порядок та умови
страхування     посадових      осіб      інспекцій      державного
архітектурно-будівельного    контролю    визначаються    Кабінетом
Міністрів України.
    (  Частину  четверту  статті  5  виключено на підставі Закону
N  350/97-ВР  від  17.06.97  )
 

 Президент України                                        Л.КУЧМА

 м. Київ, 14 жовтня 1994 року
 N 208/94-ВР